Поема "Катерина" Т. Шевченка

Поема «Катерина» Т. Шевченка

Текст поеми.

https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=742

«Катерина» — ліро-епічна соціально-побутова поема з елементами романтичної поетики. Її назвали «байроновою поемою» за раптовий початок і кінець.

Тема: зображення трагедії жінки-покритки і дитини-безбатченка в умовах тогочасного суспільства.

Ідея: висловлення глибокого співчуття до жінки-покритки; засудження жорстокості, підступності, бездушності, розбещеності панів.

Проблематика «Катерина»: моральних законів тогочасного суспільства, їхнього недотримання; честі, відповідальності за свої вчинки; любові та страждання; батьків і дітей; краху ілюзій.

Композиція: чергування епічних та ліричних мотивів. Кохання Катрі з офіцером — від’їзд москаля — народження нешлюбного сина — вигнання батьками дочки з дому — поневіряння Катрі на чужині — зустріч із москалем Іваном — самогубство героїні (в епілозі — сцена зустрічі Івася-підлітка з батьком).

Катерина — образ України. Іван — образ байстрюка. Офіцер — негідник (в кульмінації).

Колізія: трагічна (відцурався коханий, родина, суспільство).

Поема «Катерина» написана 1838 p. Поему «Катерина» Т. Шевченко присвятив В. Жуковському на пам’ять 22 квітня 1838 року, дня викупу поета з кріпацтва.

Уперше була надрукована в «Кобзарі» 1840 р. За жанром це реалістична соціально-побутова поема з елементами романтичної поетики про долю простої селянської дівчини, яку збезчестив офіцер-дворянин. Поема «Катерина» — перший твір, у якому поет звернувся до теми жінки-покритки і ширше – жінки-матері. Ця тема стала наскрізною в подальшій поетичній і прозовій творчості Т Шевченка («Слепая», «Відьма», «Наймичка», «Марія» та ін.). У творі одна сюжетна лінія, що час від часу переривається авторськими відступами різного характеру: філософськими, дидактичними, автобіографічними.

Автор явно співчуває Катерині, хоч і засуджує її за легковажну довіру. Його позиція розкривається в ліричних відступах-повчаннях: «Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями…» Гостро передано в поемі горе батьків Катерини, яких віковічні традиції моралі змушують зректися своєї дитини, вигнати її з дому. Поет співчуває і цим знедоленим людям, правдиво малюючи їх психологічний стан. Офіцер-спокусник зображений спочатку через спогади Катерини та авторську мову. Лише раз ми бачимо його при зустрічі з Катериною в лісі. Це жорстока, бездушна людина, яка, за задумом автора, є уособленням горя, що його несе розбещене панство простому народові. Образ оповідача розкривається через змалювання персонажів поеми, а також у ліричних відступах, якими пов’язані окремі частини поеми.

Для твору характерна віршувальна різноманітність, особливо відрізняються в ньому ліричні відступи і частини поеми, що містять розвиток дії. Це сприяє більш яскравому й повному вираженню авторського задуму, чітко розмежовує частини твору.

За бажанням можете переглянути «Казку про Катерину». Недовга і цікава.

https://www.youtube.com/watch?v=kZQzZwNXGMQ

Важливо!

О 14:55 я завантажу у групу посилання з кодом для проходження тестування за темою «Катерина» Т.  Шевченка.

Посилання буде активним 3 хвилини!

Ваші бали я потім перенесу у журнал. Плануйте свій час правильно.