ТарасТ. Шевченко «Причинна», «Лілея». Умовність у баладах,тривога за жіночу долю

Тема: Тарас Шевченко. «Причинна», «Лілея». Умовність у баладах,тривога за жіночу долю

Мета: розкрити красу і неперевершеність балад  «Причинна» і «Лілея»; закріпити знання школярів про баладу як літературний жанр; дослідити доцільність застосування елементів фольклору, звичаїв, обрядів для сприйняття ідейного змісту «Причинни», «Лілеї»; розвивати логічне й абстрактне мислення, увагу, спостережливість, уміння виразно читати поетичні твори,  грамотно висловлювати власні думки і робити висновки;прищеплювати зацікавленість до народного світогляду й вірувань, виховувати почуття співпереживання, любов і повагу до творчості Кобзаря.

Обладнання: портрет Т. Шевченка, виставка книжок поета раннього періоду творчості, учнівські малюнки до змісту програмових творів, дидактичний матеріал (тестові завдання), аудіозапис творів.

Тип уроку: урок засвоєння знань і формування вмінь.

                                                   Хід уроку

І. Організаційний момент.

Уже  дзвінок нам дав сигнал:

Працювати час настав.

Тож і ми часу не гаймо,

Роботу швидше  починаймо!

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

 

Асоціативний диктант

 

Установіть зв'язок між подією із життя Тараса Шевченка та поданими датами, географічними назвами, прізвищами тощо.

 

Село Керелівка, Енгельгардт, Ширяєв, Літній сад, 22 квітня 1838 р., Академія мистецтв, 1843 рік,  «Живописна Україна», 1840 рік,  «Три літа», Кирило-Мефодіївське товариство, каземат, Орська фортеця, Кос-Арал, Ликера Полусмакова, «Буквар», 22 травня 1861 року.

 

Село Керелівка – пройшло дитинство Т.Шевченка.

Енгельгардт – пан, у якого Шевченко був кріпаком.

Ширяєв – художник, у якого Шевченко 4 роки навчався малярству.

Літній сад – відбулася доленосна зустріч Тараса зі своїм земляком-художником Іваном Сошенком.

1. 22 квітня 1838 р. – Т.Шевченко був викуплений із кріпацтва.

Академія мистецтв – Т.Шевченко навчався малярству.

1843 рік – подорож в Україну.

«Живописна Україна» - назва першого альбому офортів Т.Шевченка.

1840 рік – у Петербурзі вийшла перша збірка його поезій «Кобзар».

«Три літа» - поетична збірка Тараса Шевченка, написана під час заслання.

Кирило-Мефодіївське товариство – Шевченко був членом цього товариства.

Каземат – ув’янення Т.Шевченка та створення в казематі 13 поезій (цикл «В Казематі»).

Орська фортеця – місце заслання.

Кос-Арал – участь Т.Шевченка у науковій експедиції.

Ликера Полусмакова – останнє кохання Т.Шевченка.

«Буквар» - назва підручника Т.Шевченка, написаного для недільних шкіл.

22 травня 1861 року  перепоховання Т.Шевченка на Чернечій горі в Каневі.

 

Літературний диктант

 

 З якої поезії ці рядки?

 

1.  «Будеш, батьку, панувати,

Поки живуть люди,

Поки сонце з неба сяє,

Тебе не забудуть!»                            («На вічну пам'ять Котляревському»).

                                

2. «Літа мої молодії марно пропадають,

Очі плачуть, чорні брови

Од вітру линяють.

Серце  в’яне ,нудить світом,

Як пташка без волі.»                         («Думка» «Нащо мені чорні брови…»).

 

3. «Утни, батьку, орле сизий!

Нехай я заплачу,

Нехай свою країну

Я ще раз побачу,

Нехай ще раз послухаю,

Як те море грає,

Як дівчина під вербою

Гриця заспіває.»                                 («До Основ’яненка»)

 

 Назвіть одним словом художній засіб, ужитий у поетичних рядках.

 

4. «Чайка скиглить, літаючи, мов за дітьми плаче» ( порівняння).
5. «Літа пропадають», «серце в’яне» ( метафора).
6. «Лютий злодій», «мова мудра, щира», «зла доля» (епітет).
7. «Очерети питають у Дніпра» (персоніфікація).

 

Дайте визначення терміну.

 

8.   Слово походить з грецької мови, твір що виконується під супровід ліри  (Лірика).
9.  Відображаються думки, настрої, почуття людини, її внутрішній світ, ставлення автора до оточення. Безсюжетні. Розкривають світогляд автора (Ліричні твори).
10. Поєднується епічне й ліричне зображення життя, тобто змальовуються події, вчинки персонажів, їхні почуття, настрої, внутрішній світ людини. Наявний розгорнутий сюжет ( Ліро-епічні твори)

 

Продовжіть речення:

 

11.  Серед найвідоміших жанрів ліричних творів поширені такі: ( елегія, романс, ідилія, етюд, ода, послання, медитація, думка).
12. До ліро-епічних жанрів належать такі: (балада, поема, байка, роман у віршах).

 

ІІІ. Актуалізація опорних знань

 

Евристична бесіда

 

Яку літературну спадщину залишив нам митець?

 

(Літературна спадщина Шевченка—це «Кобзар», 9 повістей (із 20-ти задуманих), п'єса «Назар Стодоля», кілька уривків інших драматичних творів, щоденник та листи. )

 

Назвіть твори і жанри ранньої творчості Шевченка

Жанри	Твори
Балади	«Причинна», «Утоплена», «Тополя»
Героїчні поеми	«Гайдамаки», «Гамалія»
Соціально-побутові поеми	«Катерина»
Вірші-послання	«До Основ'яненка»
Вірші-роздуми	«Думи мої, думи мої...»
Драми	«Назар Стодоля»

Дайте визначення  балади як жанру   ( Балада (фр. вallade, від провансальського balada — танцювати) — невеликий за розміром ліро- епічний твір фольклорного походження на легендарну чи історичну тему, з драматично напруженим сюжетом. У ньому, як правило, йде оповідь про щось незвичайне, виняткове, героїчне). 

Які ознаки балади? (Реальне часто  поєднується з фантастичним, зображення однієї події з життя головного героя, висока емоційність,підкреслена  узагальненість, нетривалий час події,невеличка кількість дійових осіб, стислість, малий обсяг,віршова форма, «магічна» музичність).

 

ІV. Оголошення теми і мети уроку, мотивація навчальної діяльності 

Слово вчителя

Сьогодні на уроці ми з вами , як нащадки Кобзаря, заглянемо до його душі, щоб його думи стали нашими думами, його слово – нашим словом, його пісня зазвучала в нашому серці. Ми перегорнемо сторінки ранньої творчості поета, відтворимо в своїй уяві світ творів Кобзаря, спробуємо уявити узагальнений образ Поета,намагатимемося  грамотно висловлювати свої думки,робити висновки . Сподіваюсь,що наш урок викличе у вас бажання глибше збагнути велич українського генія, бути милосердними, гуманними, а також патріотами своєї Батьківщини – неньки України.

 

Епіграф

Поезії  Т.Шевченка – це не пісні, які вдало припасовані до народної поезії, ні, це пісні, які вийшли з серця народу і які знову повертаються до його серця, вражаючи ще з більшою силою . Георг Адам.

 

Народну пісню вважають одним із основних джерел «Кобзаря». Пісня матері, оповіді діда, односельців, народно-пісенна творчість навіяли поетові балади, поеми, поезі.

 

V. Сприйняття, осмислення і засвоєння нового матеріалу

1.Слово вчителя           

Шевченко починався з балад. У його творах відчувається потужний струмінь реалізму і чиста народна мораль: вірність у дружбі, коханні, осуд зради, чесність. 

2. Дослідницькі групи. Літературознавці (випереджаюче завдання для учнів)

У тридцяті роки панівним в українській літературі був романтизм, що й позначилося на перших творах поета початківця. Ви вже знаєте, що серед усіх жанрів почесне місце належало баладі. З дитячих років Шевченко знав багато народних балад. Він був добре обізнаний з творами цього жанру, писаними українськими, російськими та польськими авторами. Але демонічні аспекти цих творів значною мірою  псували естетичне враження від художніх текстів. Засвоївши досвід своїх попередників, він пиши оригінальний твір, надаючи давньому жанру нових якостей. Шевченків талант був значно вищим від таланту Боровиковського, Метлинського, Забіли, Петренка. Тонке відчуття мови і ще витонченіше чуття межі доречного й естетично дозволеного ніколи не підводили Шевченка. Відсутність у його баладах чортів, перевертнів, вовкулакі, оживаючих мерців тільки облагородила жанр балади в українській літературі.

3. Слово вчителя

«Причинна»—то перше його чаклунство. «Кобзар» відкривається  першим твором «Реве та стогне Дніпр широкий». Але це неймовірно—не тільки як початок творчості! Це взагалі неймовірна магія—світ музики у слові. Музика між словами—світ загадковий і невловимий, як сам феномен «Причинної»—завороженої дівчини, що розминулася зі своєю долею.

Є. Сверстюк

 4.  Дослідницькі групи. Музикознавці (випереджаюче завдання для учнів)

 Звучить «Реве та стогне…»  у аудіозапису. На фоні пісні учень розповідає «біографію» пісні.

 

    Кому з нас не доводилося милуватися мелодією цієї урочисто-величної пісні? У збірнику вона значиться як українська народна. Так називають ті пісні, які витримали випробування часом і увійшли до скарбниці української художньої творчості. Здебільшого, це твори, автори яких невідомі.

    Слова пісні «Реве та стогне…», як відомо, належать перу великого українського Кобзаря – Т.Г.Шевченка. Це початок його романтичної поеми (балади) «Причинна». А хто ж автор такої чудової музики? ЇЇ в стилі романсу вперше написав композитор М.В.Лисенко. Пізніше писали музику на слова вірша Г.Хоткевич, Г.Давидовський, ЄТурупа та інші.

     Автор же музики, яка звучить і нині й стала символом України, був учитель і композитор із Одеси, викладач російської та латинської мов Данило Якович Крижанівський 1856-1894).

    Це було в 1885 році. Українська драматична трупа М.П.Старицького під художнім курівництвом М.Л.Кропивницького виступала в Одесі. В перерві між діями (в дивертисменті) Марко Лукич читав поему Тараса Григоровича «Причинна». В залі був Д.Я.Крижанівський. Марко Лукич читав так проникливо, що в душі Данила Яковича зазвучала музика. Вона не залишала його ні під час продовження вистави, ні по дорозі додому, ні дома. Він і виклав її на нотному папері.

    Наступного дня в номер готелю, де жив М.Л.Кропивницький, постукали. Зайшов високий, просто зодягнений чоловік років тридцяти. Привітавшись, він сказав:

• Я до вас.
• Роздягайтесь, добродію, сідайте. Величати вас як?
• Крижанівський Данило Якович. Я не пропустив жодної вашої вистави, а вчора, коли ви читали «Причинну», в моїй душі народилася і зазвучала музика. Ось, будь ласка.

     Крижанівський простягнув Марку Лукичу аркуш, списаний нотами. Над заголовком шевченкового твору стояло чітко виведене: «Присвячується Кропивницькому». Пильно дивлячись у ноти, Марко Лукич сів за рояль. Пальці швидко побігли по клавішах, потім ще і ще.

• Батечку мій, та це ж… Ви самі не розумієте, що написали! Слухайте ж, слухайте!

    І Кропивницький заспівав своїм сильним баритоном слова, покладені на ніким ще не чувану музику.

    Розгублений, щасливий Крижанівський слухав зачаровано свою пісню у виконанні знаменитого артиста, простого і привітного.

• Цією піснею, - сказав М.Л.Кропивницький, - ви прославили і обезсмертили себе, своє ім’я!

    Кропивницький порадив Крижанівському познайомитись із видавцем нот Ніщинським:

• Обов’язково познайомтесь. А цю пісню скоріше видавайте. Її повинен почути весь світ. Зберіть всі свої твори докупи. На початку збірки поставте пару пісень на російські тексти, це для цензури, а потім ставте її, свою перлину, бо нелегко, самі знаєте, пробитись у світ всьму українському.

    І ось уже друге століття звучить ця чудова пісня – перлина українського пісенного мистецтва, життя якій дали Т.Г.Шевченко і Д.Я.Крижанівський.

(За матеріалами газети «Черкаський край».

 

5. Дослідницькі групи. Літературознавці (випереджаюче завдання для учнів)

    Перша Кобзарева балада «Причинна» засвідчила про те, що в поезію прийшов зрілий майстер слова. Вважають, що цей твір був написаний Шевченком у Літньому саду в одну з білих ночей 1837 року, надрукований  в альманасі «Ластівка» (1840).   Уже початок твору переконує нас в умінні молодого Шевченка філігранно зображувати розбурхану стихію: «Реве та стогне Дніпр широкий..» Б.Лепкий захоплюється: «Який могучий акорд! Ні сліду того невправного шукання тонів, того непевного дотику струн, який чується звичайно у перших творах молодих, хоч би й найбільших, поетів. Навпаки, Шевченко вдаряє в свій інструмент зразу, з вправністю й сміливістю досвідченого митця….В змісті «Причинної» відчуваються якісь далекі відгуки завмираючого сентименталізму, висить над нею фіолетова імла пануючого тоді романтизму, але крізь цей сентименталізм пробивається щире почуття («Така її доля»), а крізь романтичний туман – живі кольори українського краєвиду, типу, жанру. Хоч здалека ніби пригадуються балади Бюргера, Міцкевича, Жуковського, але з кожного словечка чується якась нова сила, якийсь свіжий, живий струмінь нової поезії. Так, це б’є нове джерело української пісні, новий, потужний струмінь вливається в море світової літератури».

    Безперечно, Шевченкові були відомі романтичні балади В.Жуковського, О.Пушкіна, М.Лермонтова. Мабуть, мав він у руках і баладу Л.Боровиковського «Молодиця», в якій описано буряну ніч. У розвідці «Із секретів поетичної творчості» І. Франко дуже високо поцінував звукові образи «Причинної», динамічний розвиток сюжету в цьому творі, надзвичайну пісенність окремих уривків, які, до речі, дуже швидко стали улюбленими піснями українського народу.

 

 

6.Опрацювання твору Т. Шевченка «Причинна»

Евристична бесіда.

 

Яке ваше враження від балади? Сподобалася чи ні?

 

Поясніть назву твору  « Причинна»  ( жінка, яка втратила психічну рівновагу внаслідок того, що їй, за давніми народними уявленнями, «щось пороблено», в даному разі — ворожкою.

 

Який сюжет обирає автор? (Розлука закоханих. Сюжет твору простий, дуже близький до народної творчості. Молода дівчина покохала козака, а той поїхав на чужину й довго не вертався. На її думку, хлопець загинув. Але героїня-сирота настільки сильно переживає цю розлуку й чекання, що стає «причинною», втрачає розум. Винними в цьому вважаються «злі люди» (ворожка, яка зачарувала дівчину, щоб та менше тужила. Дівчина, зачарована, уночі гуляє берегом Дніпра («Реве та стогне Дніпр широкий») і оплакує смерть свого коханого. У сюжет твору майстерно вплетені психологізовані пейзажні картини. Природа наче ілюструє, відгукується на зміни настрою героїні балади. Із води виходять на місяці погрітись русалоньки — то нехрещені діти і дівчата. Вони побачили сновиду, яка на дубі виглядала коханого, почекали, коли та спуститься і залоскотали її насмерть. Аж на світанку повертається коханий козак, він бачить під дубом дівчину свою мертву й вбиває себе. Люди їх знаходять і ховають).

 

Чи чітко окреслений конфлікт у творі? Чи можемо ми конкретно охарактеризувати закоханих? (Конфлікт у творі не розгорнутий і чітко не окреслений. Ми не можемо охарактеризувати героїв конкретно, не можемо точно вказати причину їх розлуки).

 

Яку роль відіграють ліричні відступи? (Вони надають баладі ліричного забарвлення. Переживання героїв найбільш відчутні у ліричних відступах).

 

Які образи у баладі реальні, а які фантастичні?  (заповнення таблиці)

 

 

Реальні	Фантастичні
Дівчина	Малі діти, що повиринали з Дніпра
Козак	Мати
Ворожка	Русалоньки
Дівчата, що йдуть у поле жати

 

Які образи в тексті ви ще помітили? (народно-пісенні образи: калина, явір, голуб і голубка, зозуля)

 

 

Складіть  інформаційне ґроно  щодо  характеристики  Причинної

 

 

 

 

 

 

 «Мікрофон»: хто ж винен у смерті молодят?

 

 Над чим  балада  змушує замислитися читача?

 

7.  Дослідницькі групи. Літературознавці (випереджаюче завдання для учнів)

 

 «Причинна»—це типово романтична балада, в якій ще немало від традицій попередників і народнопоетичної символіки: на перший план висуваються не так персонажі, як надзвичайні події, сюжет розвивається спроквола, важливого значення набувають гіперболічні описи природи, часті звертання до персоніфікацій, метафоричності, пісенного епітета. Проте традиційне набуває нових ознак, звучить в інших смислових зв'язках. Головне, що надало баладі Шевченка новаторського характеру,—це глибше проникнення в духовний світ людини.

Балада побудована на мотивах народних переказів. Значну роль у ній відіграють грізні картини природи, схвильована авторська мова, покликана зворушити читача, збудити в нього співчуття до героїні. Картини природи та ліричний відступ, хоч і органічно «вмотивовані» в сюжет, набувають і самостійного звучання: народними піснями стали «Реве та стогне Дніпр широкий», «Така її доля...». Саме «Така її доля...» найбільше дає уявлення про героїню, яка власне в дії, сюжеті участі не бере, не розкриває свого характеру, а тільки стає жертвою лихих обставин. Але те, що каже про неї поет, симптоматично:

Якби-то далися орлинії крила, За синім би морем милого знайшла; Живого б любила, другу б задушила,   А до неживого у яму б лягла. Не так серце любить, щоб з ким поділиться...

8. Слово вчителя Новим у жанрі балади були:   ліричні відступи ( у яких Т. Шевченко виявив своє ставлення до героїв твору, до зображуваних подій);    глибше проникнення в духовний світ людини   ( Українська поезія до митця не зазнала такої безпосередності почуттів, щирості, непідробленості, такого яскравого вираження народних уявлень. Поет не тільки співчуває скривдженим, але й заступається за них, викликає глибоке співчуття до них у читачів).    Балада «Причинна»—крок вперед у розвитку української літератури. Поет майстерно змалював описи природи, вдало використав персоніфікацію.У баладі  виявилося  багатство поетичної мови  Т.Шевченка,різноманітність  художніх засобів ,зокрема ритміки вірша. Поет широко і творчо  використав скарби живої розмовної мови.

9.  Робота над баладою «Лілея»

Слово вчителя

 

Розглянемо ще  один твір Кобзаря,написаний у дусі романтизму. Ця балада – неначе пісня.Вона мелодійна та виразна. своєю простотою, глибиною та художньою досконалістю  торкається серця, змушує зрозуміти щось важливе про себе та світ, в якому ми живемо.

 

 Грецький поет Кості Паламос так пише про лілею:
З просвітленим лицем, як мати над колискою,
На лілію Земля так дивиться з усмішкою.
Та глянь! Цей квіт біди, розпуки і осмути,
Що виплеканий смертю й ураганом рвійним,
Поєднує в собі в якомусь сплаві дивнім
Цілющу силу й вічності красу.
Тож подивись! Цей квіт такий несмілий,
Такий цнотливий, чистий, білий, що
Береже в собі німий таємний знак...

 

 10.  Дослідницькі групи. Літературознавці (випереджаюче завдання для учнів)

 

Історія написання балади. 1846 р.— Т. Шевченко, перебуваючи в Києві, зблизився з членами Кирило-Мефодіївського товариства і вступив до нього. Гуртківці висували вимоги: скасувати кріпосне право, знищити поділ суспільства на стани, звільнити всі слов’янські народи від гніту самодержавства. Це і спонукало митця написати твір, який протистояв би царській і поміщицькій владі, їх знущанню над простим людом.

Балада «Лілея» написана у Києві 25 липня 1846 року. Чернетка «Лілеї» з датою написання збереглась у тому ж зошиті, який Шевченко переписав для нового видання «Кобзаря». У «Лілеї» автор порушує не тему нещасливого кохання, як у попередніх баладах, а проблему моральних стосунків.

 У дусі романтизму в баладі відчувають, розмовляють, «кохаються» квіти Лілея та Королевий Цвіт. Вона розповідає про свої страждання в минулому – людському – житті: як з дитинства її не любили люди, що росла вона в будинку пана, а мати її чомусь «все в'яла та нашого злого пана кляла-проклинала. Та й умерла». Дівчинка не знала, що вона була панським байстрям – тобто позашлюбною дитиною. Коли панові довелося поїхати, люди не тільки спалили його маєток, а ще й познущалися над нею, хоч вона не була винною ні в чому. Далі сюжет з реалістичного знов стає міфологічним. Дівчина померла зимою, бо ніхто не впустив її до хати, а навесні на тому місці виросла прекрасна квітка – біла Лілея-Снігоцвіт. І ось в цій подобі люди її полюбили, милувалися її красою, проте Лілея не може пробачити їм заподіяне.На основі  цієї балади К.Данькевич  написав балет,за яким було знято фільм «Лілея»,а композитор Георгій Майборода   написав симфонічну поему.

11. Прослуховування  поезії  в аудіозаписі

12. Евристична бесіда

 

Чому головні герої зображені у вигляді квітів? Який це образний засіб? (Це персоніфікація. За допомогою цього образного засобу автор досягає максимального ліризму поезії)

Чому, на вашу думку, балада починається з питальних речень? (Таким чином головна проблема виноситься на початок, а далі з'ясовуються причини)

Передбачення. Прочитавши вступ, ми з'ясували, що Лілея була людиною. Також ми довідалися, що її «...як виросла, молодую вбили». Забігаючи наперед, висловіть припущення чому і за що її вбили. (Учні прогнозують розвиток сюжету)

Порівняти свої думки з розвитком сюжету. Лілея виявилася дитиною пана. За що їй «...довгі коси остригли, накрили острижену ганчіркою. Та ще й реготались.»? (За українським народним звичаєм остригти косу дівчині означало найбільшше приниження. Дівчат остригали за ганебну поведінку)

У тексті немає жодного слова про ганебну поведінку дівчини. За що її принизили? (За вчинок її матері. У баладі зазначається, що дівчина росла байстрям—народжена поза шлюбом. Дівчині довелося спокутувати провину матері)

Як можна охарактеризувати вчинок людей? (Як ганебний, жорстокий, позбавлений людяності. Це дотримання традицій українського народу, але надмірна жорстокість перекреслює бажання людей наслідувати традиції)

Який саме вчинок можна назвати надмірно жорстоким? (Люди взимку не пустили дівчину до оселі і залишили її на вірну холодну і голодну смерть)

Чому, на вашу думку, дівчина перетворилася саме на Лілею? (Ця квітка символізує ніжність, незахищеність, а білий колір—невинність)

Як ви вважаєте, хто цей Королевий цвіт? (Символічний образ загубленого життя молодого хлопця. Образ узагальнений, бо ми не знаємо його долю)

Чому Лілея приносила радість людям? (Квітка не може говорити, та її зовнішній вигляд, на підсвідомому рівні, змушував людей звернути на неї увагу, ніби спокутувати вину, адже її саджали «...в гаї, і в теплиці, і в білих палатах»)

Яке ваше враження від балади? Сподобалася чи ні?

Який сюжет обрав автор? (Загублена доля молодої дівчини)

Намалюйте квітку та запишіть на пелюстках ознаки романтизму, присутні в баладі. (Песимізм,мелодійність, ніжні звертання,пестливі слова,нарікання на долю,схильність до фантастичного).

 

13.Обговорення змісту поезії. Бесіда за питаннями

 

Обговорення змісту поезії. Бесіда за питаннями:

_ У який час відбувалися події, відтворені в баладі?

_ Чому Т. Шевченко поезію починає з риторичного запитання, намагаючись тим самим заінтригувати читача?

_ За що героїня твору дорікає людям і водночас ненавидить їх?

_ Чим приваблювала квітка багатьох своїх прихильників? (^ Царівною називають, / Очей не спускають / З мого цвіту? Дивуються / Не знають, де діти!)

_ Чому згадка Лілії про своє минуле життя змусила її розплакатися перед Королевим цвітом?

_ Про які страхіття розповіла героїня коханому, коли ще булла людиною?

_ Через що дитина не змогла сприйняти страждання, а потім і смерть своєї матінки?

_ Хто такі байстрюки?

_ Чи можна вважати пана чемним, добрим, оскільки він сироту «догодував, виховав у білих палатах»? Наведіть переконливі аргументи.

_ Чому пан, на ваш погляд, вимушений був раптово виїхати, залишивши своє майно, дівчину?

_ Що сталося з панським будинком і сиротою? Чим пояснити агресивну поведінку народу? (^ Будинок спалили... / А мене, не знаю за що, / Убити — не вбили, / Тільки мої довгі коси /

Остригли, накрили / Острижену ганчіркою / Та й ще реготались. / Жиди навіть нечистії / На мене плювали)

_ Як ви розумієте фантастичний епізод, коли дівчина померла, а замість неї відродилася квітка — Лілея?

_ Чим пояснити добродушне ставлення людей до Снігоцвіта?

_ Чого не може вибачити квітка народу? Чи є це свідченням її жорстокості, ненависті?

_ Як коханий квітки сприймав її горе?

_ Чому Лілея виявилася невмирущою? Що цим хотів довести письменник? 

«Мікрофон»: стисло вмотивуйте, чи можна ототожнити смерть і воскресіння Лілеї й Ісуса Христа?

 

VІ. Підсумок уроку

Що спільного і відмінного у баладах «Причинна» та «Лілея»?

 

 

VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності

VIII. Домашнє завдання

1.Опрацювати матеріал підручника  ст.196- 198.

2.Скласти анкети балад «Причинна», «Лілея».

3.Прочитати  поему Т.Г.Шевченка  «Гайдамаки».

4.Високий рівень.

Дібрати  історичний матеріал про Коліївщину або проілюструвати   поему «Гайдамаки».