Поетична майстерня. Ліна Костенко "Соловейко застудився". Складання казки.

Тема. Поетична майстерня. Ліна Костенко "Соловейко застудився". Складання казки.

М е т а. Активізувати читацькі інтереси, розширювати знання учнів про творчість Л.Костенко; вчити правильно, виразно читати, аналізувати поетичні твори; висловлювати свої думки; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати творчу уяву, мовлення; виховувати бережливе ставлення до природи як до найважливішої цінності.

О б л а д н а н н я: підручник "Літературне читання", 2 клас. (В.Науменко); таблиці для читання, аудіозапис,відеозапис, малюнки птахів, природних явищ, годівнички.

                                                  Хід уроку

I.      Організація уроку.

Продзвенів уже дзвінок, починається урок. Працюватимемо старанно, щоб почути у кінці, що у нашім другім класі діти просто — молодці!

II.   Хвилина емоційного настрою.

Діти, ось у мене чарівне дзеркало, той, хто зазирне до нього, має усміхнутися собі. А тепер я хочу, щоб ви подарували усмішки своєму другові. Отже, подарували усмішки один одному, тепер можемо розпочинати наш урок. Працювати ми повинні активно, дружно. Бути уважними, старанними. І в підсумку дізнаємося, корисним був наш урок чи даремним.

Урок має бути:                                           Ми будемо:

-   цікавим                                                     - дисциплінованими

-   трохи казковим                                       - уважними

-   навчальним                                             - зібраними

-   продуктивним                                         - активними

-   творчим                                                    - творчими

III. Мовленнєва розминка. Вправи на розвиток читацьких навичок.

1. На етапі мовної розминки учні відповідають на запитання і виконують завдання:

•  як співає зозуля?

•  каркає ворона?

•  глибокий вдих, на видих вимовляємо голосні звуки;

•  надування повітряної кульки.

2.                 Чистомовка: ма-ма-ма — ой весела вже зима; ло-ло-ло — скільки снігу намело; мі-мі-мі — ми ще дітоньки малі; мо-мо-мо — пташкам корму ми дамо.

3.                 Розчитування за складовою таблицею: перший рядок сумно співаючи; другий -  радісно; третій - перелякано; четвертий тільки  дівчатка - спокійно п’ятий тільки хлопчики - спокійно.

IV. Актуалізація опорних знань. Перевірка домашнього завдання.

1. Гра « Мікрофон»

-   Що запам’ятали з попередніх уроків про біографію Л. Костенко?

-   Народилася на Київщині у 1930 році в м. Ржищів в учительській сім’ї.

      -Закінчила Київський педагогічний  інститут і Московський літературний інститут.

-   Батько Л. Костенко знав 12 мов.

-   Л. Костенко зараз проживає в Києві, їй 84 роки. Вона ще веде активний образ життя, пише вірші.

2.Робота над віршем Л. Костенко «Баба  Віхола»  

-   виразне читання      

-   відшукати у вірші слова, які описують послідовність подій у вірші ;

( проїхала, стукала, вешталась, дайте решето, просію!, дайте ситечко, їхала, дихала… )

Фізкультхвилинка:

Замела метіль доріжки,

Всі садочки і лужки. Застрибали наші ніжки По сніжечку залюбки.

Снігу білого візьмемо І пограємо в сніжки.

Відпочили дружно всі?

3. Робота над віршем Л. Костенко «Пряля»  

-   Про яку прялю йде мова у віршику?

( Про зиму ).

-   Як зобразила автор вірша зиму? ( В образі людини)  - То в чому заключається незвичайність віршика? 

( Це загадка ).

1)  Виразне читання

2)  Вибіркове читання:

-                     Знайдіть і прочитайте скільки снігу вже напряла праля? (Діти читають )  -       Це мало чи багато? ( Багато ).

-                     А  припинила вже зима сипати сніг чи продовжує? (Продовжує сипати) 

-                     Це початок, середина чи кінець зими?  Середина ) -     Чому? ( Бо сніг ще  не висипався ).

-                     Тепер визначаємо тему віршика. Це важко, тому можете порадитися між собою. ( Краса снігопаду, цікавий світ зимової пори ).

3) Мовчазне читання. Відшукайте в тексті слова- повтори. Підготуйтеся прочитати їх вголос.

-   Що навчає нас робити цей віршик? (Любити природу, відчувати її красу).

Фізкультхвилинка:

      Оченята доверху – радість, хмарка;

      Оченята далеко – чи велика хмарка?

      Плечі до голівки – дощик пішов;

      Оченята вниз – вже калюжки;

      Оченята по колу – вже навкруги калюжі!

 Перейшли від сніжку до дощу – тобто? (Від зими до весни)

V.Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку.

-   Отже, діти, ми сьогодні відкриємо ще одну сторінку в світ природи. У цю подорож нас поведе уже знайома нам письменниця Ліна Костенко.

1.Відгадування загадки: • Хтось відкрив на небі душ, Повно на землі калюж.

І на нас водиця л’ється.

Як це явище зоветься? (Дощ)

— Буває, що дощ ллє і ллє. Кінця-краю йому немає. Не чути співу пташок. Сумно хлюпає дощ — сумно на душі.

2. Слухання шуму дощу – грамзапис.

-                     Які почуття викликає мелодія? (Сумно на душі, хочеться заховатися, щоб не застудитися).

— Через цей надокучливий дощ застудилася одна пташка. Яка — відгадайте!

■ Маленький, сіренький 

По гаях літає, уночі співає.

Як сонце заходить,

Він чарівний спів заводить.

— Тьох-тьох-тьох,

Тіву-тів.— Лине радісно з гаїв.

То співаночка чия? Голосного. (Солов’я).

3.Перегляд відеозапису про солов’я, слухання солов’їного співу.

Вступна бесіда (під аудіозапис).

-                     Ми не уявляємо нашу природу без птахів. Вони у лісі, у полі, на луках, у парку, саду, біля нашого житла — скрізь вони привертають нашу увагу. Не можемо уявити лісу без чарівного співу птахів. Нас зачаровує пісня солов'я, спів веселого жайворонка. А як ми радіємо, коли до годівнички, яка у нас за вікном, прилітають синички, снігурі, горобчики. Птахи - невичерпне джерело радості, цікавості та захоплень. Соловей заслуговує на сердечну опіку людей

і як артист-співак, і як пожиточний птах, бо нищить шкідливих комах. Наш народ любить солов'я, у багатьох піснях його згадує. І навіть удалині від рідного краю не забуває про цього "народного" співака.

4.   Послухайте  наступний віршик Л. Костенко « Соловейко застудився» - читає вчитель.

-   Про що віршик? ( Про дощ ).

-   Визначте настрій вірша. Чим він викликаний?

-   Яким був дощ?( Затяжним, набридливим, надокучливим…)       - Кому завадив такий дощ? ( Соловейку) .

-   Чому? ( Він застудився ).

-   Як називається сильний дощ? ( Злива).

-   Доберіть близькі за значенням слова. ( дощисько, ливень).

5.   Словникова робота

-   Прочитайте  словосполучення, що є у віршику:

(пояснення значення слів);

                         ЗЛИВА

                        ПЕРІЩИТЬ ДОЩ  -  ллє;

                        ЛЕЖИТЬ ПІД ПЛЕДОМ -   під одіялом;                       плаче груша, плаче слива (добір синонімів).

-   Як розумієте значення цих слів?

6. Читання за логічними частинками:

     читання 1-го рядка:

-                     Дощик, дощик, ти вже злива!

-                     Знайдіть слова-звертання – прочитайте.

-                     Як виділяються ці слова на письмі? ( Комами ).

-                     З якою інтонацією потрібно читати? ( З окличною ) . 

-                     Прочитайте з правильною інтонацією.

      Читання наступних рядочків до кінця.

-                     З якою інтонацією?  ( Переконуючи дощик, що вже годі лити).

-                     Що у віршику казкового? ( Соловейко лежить під пледом, п’є чай). 

7. Робота над усвідомленням прочитаного. Робота за ілюстрацією

- Діти, яка погода описана у вірші?  Розгляньте малюнок.  Чи відповідає він змісту вірша ?

Прочитайте рядки з вірша, які йому відповідають. 

8. Вибіркове читання.

- Що казкового в цьому вірші? Доведіть рядками з вірша. З яких рядків видно, що дощ йде давно?

9. Робота в  парах:

 - Продовжимо казочку:

1)  Чим можуть допомогти соловейку його друзі – такі ж соловейки?  ( набрати з лугових квітів краплину меду і змастити горличко ).

2)  Чим може допомогти вітер хворій пташині? 

( Розігнати купчасті хмаринки, з’явиться сонечко, зі гріє соловейка. Він виздоровіє)

3)  Чим може допомогти рослинний світ хворому соловейку? 

( Прикривати листячком гніздечко, коли йде дощ; тримати гніздо міцно між гілками, щоб не здув вітер…).

   -Ідея є, вдома складете кінцівку казочки.

10. Гра "Мікрофон".

- Що потрібно робити, щоб не захворіти?

VI. Підсумок уроку.

-   Крок за кроком ми пройшли всі етапи нашого плану. 

-   Чи був наш урок корисним? Що вас здивувало на уроці? Яке відкриття ви зробили для себе?

-   Чого навчають віршики Ліни Костенко? ( вчать спостерігати, фантазувати, творити… Нове – що персонажами  зображення природних явищ можуть бу ти люди, звірі, рослини, тощо. Віршики схожі на казочки, приємні, написані ніжними, пестливими словами. ) VII .Домашнє завдання. 

Придумати кінцівку до вірша-казки «Соловейко»