Ведучий 1:

Не даремно відомі педагоги говорили про мову: «Коли зникає народна мова – народу більше немає!» Ведучий 2:

«Відберіть у народу все – і він ніколи більше не створить її…., нову батьківщину навіть може створити народ, але мови ніколи: вмерла мова в устах народу – вмер і народ».

(К.Ушинський) Ведучий 1:

Минаючи кордони між минулим і сьогоденням, значення мови все більше і більше поглиблюються. І,  що б хто не говорив, не кричав крізь віки, мова – це еталон, це посвідчення кожного громадянина!

(Мелодія продовжує своє звучання, на сцені з’являється ведучий 2) Ведучий 2:

Збагачуючи, поглиблюючи знання, ми стаємо на крок мудрішими, на крок відданішими особистостями, носіями права вважатися відданими  «ПАТРІОТАМИ»!

Читець 1:

«О,мово рідна! Їй гаряче Віддам я серце недарма.

Без мови рідної, юначе, Й народу нашого нема.» Ведучий 1:

Неоціненний скарб нашої країни – українська, виплакана, вистраждана, викохана та відстояна мова, яка задля існування пройшла не легкий, наповнений труднощами, тортурами та непростими перешкодами, шлях! 

Ведучий 2:

А, зараз, в Незалежній Україні, українська мова – це наш скарб,  який ми носимо і зобов’язані з гордістю носити!

Читець 2:

Любов у нас до Батьківщини Іде із серця глибини. Ми – патріоти України, Її ми дочки і сини.

Читець 3:

Хоч за походженням людини Й тече у жилах інша кров. Ми – громадяни України, До неї вірна в нас любов!

Читець 4:

Нам наймиліша і єдина, Вітчизна за усі світи! Чарівна, рідна Україна, Ми – українці, я і ти! (Н.Красоткіна)

(На сцені з’являється найспівучіший клас)

DESPASITO (Десь по світу) українська версія  м. Дрогобич

 

Ведучий 1:

Багато думок не сказано…

Багато слів не написано…

 

 

 

 

 

 

 

 

Ведучий 2:

«Україно моя, мені в світі нічого не треба,

Тільки б голос твій чути і ніжність твою берегти».

(А.Малишко) Ведучий 1:

Мова об’єднує. Ми завжди повинні пам’ятати, де її коріння, знати історію свого народу, його мову. Знання рідної мови – священний обов’язок кожного! (Вмикається ліричний музичний супровід, на сцені з’являється Читець 5, маленька дівчинка, декламує вірш) Читець 5:

Діамант дорогий на дорозі лежав,-

Тим великим шляхом люд усякий минав, І ніхто не пізнав діаманта того.

Йшли багато людей і топтали його.

 

Але раз тим шляхом хтось чудовний ішов, І в пилу на шляху діамант він найшов.

Камінець дорогий він одразу пізнав, І додому приніс, і гарненько, як знав, Обробив, обточив дивний той камінець, І уставив його у коштовний вінець.

Сталось диво тоді: камінець засіяв,

І промінням ясним всіх людей здивував, І палючим огнем кольористе блищить, І проміння його усім очі сліпить.

 

Так в пилу на шляху наша мова була, І мислива рука її з пилу взяла. Полюбила її, обробила її,

Положила на ню усі сили свої, І в народний вінець, як в оправу, ввела, І, як зорю ясну, вище хмар піднесла. І на злість ворогам засіяла вона, Як алмаз дорогий, як та зоря ясна.

І сіятиме вік, поки сонце стоїть,

І лихим ворогам буде очі сліпить.

 

 

 

Хай же ті вороги поніміють скоріш, Наша ж мова сія щогодини ясніш!

Хай коштовним добром вона буде у нас,

Щоб і сам здивувавсь у могилі Тарас,

Щоб, поглянувши сам на створіння своє,

Він побожно сказав: "Відкіля нам сіє?!"

(В.Самійленко) Ведучий 2:

Мова – одне із багатьох див, що створили люди. Треба бути відданими їй серцем та душею, працювати так, щоб розквітла пишніше, аніж нині… Кожен з нас в праві вкласти внесок в цю справу… Ведучий 1:

І часто, трапляються випадки, народжені в рідній країні, маленькі та свідомі українці плюндрують свою… виборену мову… Прикро і до болю тяжко… Читець 6:

“Дамочка-кияночка”  До крамниці дамочка  Увійшла з дитям. 

— Купи книжку, мамочко,  Он вона, отам… 

Мама здивувалася: 

— Кніжечку ти хошь? 

Ето на украінском. 

Что ти в нєй поймйошь? 

Кніжкі, моя дєточка, 

Нада понімать,

А на етой запросто  І язик сломать.  Трохи згодом дамочка В булочну зайшла.

 — Купі, мама, хлєбушек, — Мовила мала; 

Мама не сказала їй: 

— Хлєбушек ти хошь?  Ето же украінскій,  Он же нехорош.

 — Ні, тривоги в дамочки 

У душі нема, 

Що дитя об хлєбушек 

Язика злама…

(Павло Глазовий - гумореска)

Відеоролик «Суржикова мова»

Ведучий 1:

Недаремно часто звучить такий влучний вислів: «І САМЕ МОВА ЦЕМЕНТУЄ НАЦІЮ!» Народжені в Україні слова, на які, шкода, але не так часто, як хотілося б, ми звертаємо свою увагу….

Ведучий 2:

Не в одному селищі, не в одному містечку, далеко не в одній країні звучить

НАША…РІДНА МОВА…

А послухайте!.. Хіба, не прекрасна ваша мова?..

Відеоролик «Хіба не прекрасна наша мова?» Ведучий 1:

Найкрасивіше – УКРАЇНСЬКОЮ!

Відеоролик + виконання пісні «Я люблю свою країну Україну!»

 

(Після виконання загальної пісні, вмикається фонова мелодія, всі учні почергово піднімають картки, говорячи слова) Флешмоб

Читець 1:

«Нації вмирають не від інфарктів,

Спочатку їм відбирає мову…»

(Л.Костенко) Читець 2:

«А на москалів не вважайте, нехай вони

Собі пишуть по-своєму, а ми по-своєму.

У їх народ і слово, і у нас народ і слово.

А чиє краще, нехай судять люди»

(Передмова до нездійсненного видання «Кобзаря») Читець 3:

«Поки жива мова в устах народу, до того часу живий і народ. І нема насильства нестерпнішого, як те, що хоче відірвати в народу спадщину, створену незчисленними поколіннями його віджилих предків.»

(К.Ушинський) Читець 4:

«Мова – це кров, о оббігає тіло нації.

Виточи кров – умре нація.»

(Ю. Дзерович)

 

 

 

 

Читець 5:

Скільки української мовної території,

Стільки й української державності»

(І.Заєць) Читець 6:

«Мова народу, народності чи діаспори – то генетичний код національної культури, запорука самобутності та самозбереження»

(В. Овсянико-Куликовський) Читець 7:

«Мова вмирає, коли наступне покоління втрачає розуміння значення слів»

(В. Голобородько_) Читець 8:

«Птицю пізнати по пір’ю,  а людину по мові» (Народна мудрість) Читець 9:

А мова – це душа народу, народ без мови – не народ»

(В. Сосюра) Читець 10:

«Коли забудеш рідну мову,

Забудеш душу ти свою»

Флешмоб «Українська» та «Українською»

Читець 1:

«Українська – це модно!» Читець 2:

«Українська – це файно!» Читець 3:

«Українська – це круто!» Читець 4:

«Українська – це трендові!» Читець 5:

«Українською популярніше!» Читець 6:

«Українською модерніше!» Читець 7:

«Українською прикольніше!» Читець 8:

«Українською доладніше!»

 

 

Читець 9:

«Українською милозвучніше!» Читець 10:

«Українською красивіше!»

(Музична заставка, подяка слухачам, керівникам, учням)