Поезії, що стали піснею

Поезії, що стали піснею

Виховний захід «Тобі, Кобзарю! Шана ця дана…»

Мета. Розширити знання учнів про життєвий та творчий шлях Т.Г.Шевченка; прищеплювати любов та повагу до Шевченкового слова, виховувати культуру слухання та співу творів поета, шанобливе ставлення до великого митця.

Обладнання. Портрет Шевченка, виставка книжок – видань творів поета, музичні записи.

Вид заходу. Святково прикрашений зал. Звучить народні пісні на слова Тараса Шевченка.

Ведучий. Єднаймось, братаймось,

Вкраїну любімо.

Свого не цураймось,

Шевченкові діти.

Ми вдячно всі шануймо

Славного Тараса.

В сім'ї вольній пам’ятаймо,

Бо він -  гордість наша.

Ведуча. Мандруючи понад старим Дніпром

Світанками, удень і вечорами,

Вночі, під чистим зоряним шатром,

Перед вогнем, що руки грів теплом,

Я думкою летів понад туманом.

Туди, в минувшину далеких днів.

Ведучий. Сьогодні ми перегорнемо сторінку історії українського мистецтва і відчуємо в музиці слово українського великого поета Тараса Шевченка. На світі є чимало поетів, вірші яких позначені мелодійністю, що сприяє їх втілення в музиці. До таких поетів і належить Тарас Григорович Шевченко. Важливе місце посідала в житті поета музика, особливо народна пісня.

Ведуча. У солов’їній стороні,

Де небо чисте і високе,

В неволі лютій і важкій

Росте хлоп’ятко синьооке.

Манять його стовпи залізні

І Гонта кличе на пожар.

А він росте, і разом з ним

Зроста талант, той Божий дар.

За рідну любу Україну

Його душа болить весь час.

Коли народ в тяжкій неволі –

Не може винести Тарас.

Його ми досі пом'ятаєм,

Той вічний поклик Кобзаря,

Його слова: «Єднайтесь, браття!»,

Його душа завжди жива.

Пісня. Пророчий голос Кобзаря.

Ведучий. За багато віків своєї історії український народ створив неперевершену культурну традицію. Співучість і краса української народної пісні перелилися у чудові поезії Шевченка. Велику незгасиму любов до народної пісні він проніс через усе своє життя. Вона з дитинства живила його мрії, звучала голосами кирилівських співаків, кобзарів, лірників.

Виступ дітей.

1 дитина.

Щовесни, коли тануть сніги,

І на рясні засяє веселка.

Повні сил і живої снаги,

Ми вшановуєм пом'ять Шевченка.

2 дитина.

Йдуть до нього люди, як до Бога,

Йдуть з усього світу на поклін,

Йдуть, хоч стежка стелиться тернова

Йдуть і йдуть без ліку і числа

Щоб вогнем Тарасового слова

Очищати душі і тіла.

3 дитина.

Поет, герой, страждалець долі

І все це про його життя

Він все віддав за світло волі

І за щасливе майбуття.

4 дитина.

Народ його ще був в неволі,

Чекав народ свого героя.

Щоб волю приніс він для людей,

Його вірші то вовча зброя,

І боротьбі за новий день.

5 дитина.

Хоч і минули вже століття

Його слова вогнем горять

Вони пройшли всі лихоліття

І вчать його не забувать.

6 дитина.

Всі його ми батьком звемо,

Так від роду і до роду.

Кожний вірш свій і поему,

Він присвячував народу.

7 дитина.

Так, як Христос спаситель світу

І він, сердешний, наш Тарас,

Прийшов на світ подертій свиті,

І сонцем став посеред нас.

8 дитина.

Хто знав і хто міг відгадати,

Тоді, як хлопцем ще малим.

Він пас на вигоні ягнята,

Що він сам стане мов святим.

9 дитина.

О все і всюди, скрізь, дитино,

Гордися нашим Тарасом.

Тим сонцем нашої країни.

Її найкращим жемчугом.

10 дитина.

І мене в сім'ї великій.

Сім’ї вольній, новій.

Незабудьте пом’янути,

Незлим тихим словом.

Ведуча. Кобзар -  народний співець і музикант, який грав на струнному інструменті – кобзі, ходив від села до села та співав пісні. У тих піснях розповідалося про долю, про надію на краще майбутнє.

Пісня. «Думи мої»

Ведучий. Згодом про пісню поет писав так:

Вона мене порадить,

І порадить, і розважить,

І правдоньку мені скаже.

Пісня стала найкращим другом Тараса ще з дитячих літ. Він мав надзвичайну пам'ять, і пісень знав багато, швидко запам’ятовував їх слова і мелодію.

Ведуча. Часто оригінальні вірші поета настільки наближались до народнопісенного варіанту, що переходили в народні пісні. Так великого поширення набула пісня «Зоре моя вечірняя». Ця пісня була записана Шевченком від кобзаря.

Пісня. «Зоре моя вечірняя»

Ведучий. А зараз проведемо невеликий конкурс. Поділимося на дві команди.

Завдання 1. Робота з картками в командах.

Треба підібрати слова на першу букву, які б характеризували Шевченка. Слова записуйте на картках.

Ш – швидкий, Е – енергійний, В – великий,вільний, видатний, винахідливий, Ч – чемний, чесний, чуйний, Е – ерудований, Н – наполегливий, невмирущий, К – козачок, кріпак, Кобзар, О – обдарований, осиротілий, особливий.

Завдання 2. «Хто більше?»

Напишіть назви віршів Тараса Шевченка покладені на музику. («Вітер з гаєм розмовляє», «Дивлюсь аж світає», «Думка», «Закувала зозуленька», «Зацвіла в долині», «Зоре моя вечірняя», «І золотої й дорогої», «Калина», «Плавай, плавай, Лебедонько»).

Завдання 3. Вікторина. Піднімає руки команда, якщо знає відповідь.

1. Хто першим музично освоїв творчість Тараса Шевченка? (народ)
2. На скільки віршів Шевченка укладено мелодії народом? (на 200).
3. Які твори Шевченка стали народними піснями? («Од села до села», «Зоре моя вечірняя», «Думи мої, думи мої», «Реве та стогне Дніпр широкий », «Така її доля», «Якби мені черевички», «Заповіт» ).
4. Хто створив музику до «Кобзаря»? (композитор Микола Лисенко).
5. Який особливий музичний інструмент любив Тарас Шевченко? (віолончель).
6. Хто був автором музики до знаменитого «Заповіту»? (полтавський музикант Г. Гладкий).
7. Скільки років було Шевченкові коли він помер?

Ведуча.  Підбиття балів, оголошення переможців, нагородження.

Сьогодні наш захід – це справжнє свято Кобзаря, його вічної, нев’янучої творчості, полум’яного слова. Коли нам важко, коли смуток гризе душу, припадімо спраглими вустами до цільового джерела, щоб знову відчути силу, жити для рідного народу. Тарас Григорович Шевченко – постать велетенська та особлива. Серед світових геніїв важко назвати імя поета, вірші якого перелилися б таким широким потоком музичні твори та охопили майже всі музичні жанри: пісні й романси, хорові мініатюри й розгорнуті хори, симфонічні поеми, опери, балети.

Ведучий. Шануймо геніального українського поета, співця, художника, борця за волю народу і завжди пам’ятаймо його заповіти.

Ведуча. Україна – моя ненька,-

Це земля моя рідненька.

Наш Кобзар на ній зростав

І народ свій прославляв.

Вдячна я тобі, Кобзарю,

За любов твою до краю,

За твоє правдиве слово,

За чарівну рідну мову.

Пісня «Реве та стогне Дніпр широкий».

Ведучий. На цьому наше свято добігло до кінця. Дякуємо за увагу!