Тема. Срібна доба російської поезії: течії, здобутки, долі митців.

Тема. Поезії  велике розмаїття

            У сяйві срібному  ХХ століття

Мета:

• розвиток логічного та асоціативного мислення, зв’язного мовлення, артистичних здібностей учнів; вдосконалення навичок виразного читання, уміння аналізувати та критично сприймати отриману інформацію
• поглиблення знань про особливості модернізму та авангардизму, течії, представників;

з’ясування сутності  поняття «срібна доба російської поезії», знайомство з головними течіями, особливостями, представниками; поетичними родзинками доби;

• естетичне виховання, підвищення медіаграмотності учнів.

Компетентності, що розвиваються:

• предметні: уміння давати стислу характеристику модернізму і авангардизму в літературі, називати їхніх основних представників, пояснювати значення поняття «срібна доба російської поезії (знання); аналізувати ліричні твори (діяльність); висловлювати власні судження про прочитане (цінності);
• ключові компетентності: складання усних та письмових висловлювань (спілкування державною мовою), порівняння оригіналів та перекладів ліричного твору (спілкування різними мовами), складання кроссенсів, схем, таблиць (математична компетентність), складання та робота з інфографіками, презентаціями, робота у GoogleClassroom (інформаційно-цифрова компетентність), аналіз літературних явищ у контексті доби (обізнаність та самовираження у сфері культури), створення реклами газети (індивідуальність та підприємливість), осмислення цінності ліричних творів для розвитку духовного світу людини (екологічна грамотність та здорове життя).

Межпредметні зв’язки: історія, художня культура, основи журналістики

Тип уроку - комбінований

Жанр уроку – медіаурок

Обладнання:

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності. Занурення в епоху.

А) Складання асоціацій щодо епохи межі віків Росії

 Учитель: Сьогоднішній урок розпочну з читання вірша, який допоможе нам зясувати місце на карті світу, куди перенесе нас література, а також зануритися в епоху. (читання вірша М. Цвітаєвої)

Я расскажу тебе - про великий обман:
Я расскажу тебе, как ниспадает туман
На молодые деревья, на старые пни.
Я расскажу тебе, как погасают огни
В низких домах, как - пришелец египетских стран
В узкую дудку под деревом дует цыган.

Я расскажу тебе - про великую ложь:
Я расскажу тебе, как зажимается нож
В узкой руке, - как вздымаются ветром веков
Кудри у юных - и бороды у стариков.

Рокот веков.
Топот подков.

                                     Марина Цвєтаєва, 4 июня 1918

• У яку країну нас сьогодні подумки переносить урок літератури? (Росія)
• Яка епоха? (Початок 19 століття)
• Яке світосприйняття людини початку ХХ сторіччя висловлено в цьому вірші? Складіть асоціативний ряд (або хмарина слів – колективно на дошці)

Початок ХХ сторіччя в Росії: нестійкість, мінливість, нестабільність, розгубленість, відсутність опори, завихрення.

Б) Зясування передумов появи нових тенденцій у літературі

 Чому саме таке відчуття світу у людини ХХ сторіччя? Давайте пригадаємо, розглянувши колаж.

Колаж «Російська імперія початку 19ст» (ілюстрації)

  Висновки про передумови появлення нових явищ у літературі:

Отже, 20 століття характеризується:

1. Нестійке соціальне положення: Російсько-японська війна (1904-1905), участь у І світовій війні, революції (1905,1917 ), громадянська війна (наслідки: хаос, розруха, інфляція, голод, загибель мільйонів людей)
2. Індустріалізація, розвиток капіталізму, монополізація, урбанізація
3. Розвиток науки і техніки.

Учитель: Нестійкий світ стрімко міняється, і людина шукає себе серед цього хаосу буття.

Українська поетеса Ліна Костенко у своєму вірші про ХХ сторіччя пише:

А як же ми,
співці краси земної?
Чи голоси у нас не заслабі?
Чи не потонуть у вітрах простору?
Чи сприймуть сенс новітньої краси?

Дійсно, новий час потребував від «співців краси земної» , поетів,  пошуку нових форм. І вони яскраво виявили у російській поезії початку ХХ сторіччя. Настільки яскраво, що початок ХХ сторіччя  в Росії стали називати «срібною добою»  російської поезії. До неї сьогодні і прикута наша увага.

ІІ. Оголошення теми та мети уроку

Тема уроку. Срібна доба російської поезії: течії, здобутки, долі митців.

Але оскільки це урок, який розпочинає тему вивчення поезії початку ХХ сторіччя, я пропоную вам записати поетичний варіант теми уроку.

Тема уроку. Поезії  велике розмаїття

                      У сяйві срібному  ХХ століття

А щодо наших планів та сподівань на сьогодні, формулювати їх нам допоможе її величність рима. Заповніть пропуски та озвучте наші плани.

• Поринути сьогодні нам потрібно

В добу чудову, атмосферу  «срібну».

• На перехрестях «срібної доби»

Ми поетичні знайдемо скарби.

• Багатство течій, їх представники

Складуть уроку нашого рядки.

• Прекрасні вірші будемо читати,

З поетами натхненно міркувати.

• І чарівні поезії рядки

Хай сяють в душах наших, мов зірки.

Тож ми сьогодні (підсумовує учень):

Поринемо в атмосферу «срібної доби», поговоримо про її особливості; поговоримо про поетичні течії того часу, їх представників; будемо виразно читати та аналізувати вірші, висловлювати власне судження.

Учитель:І щоб виконати завдання уроку, ми сьогодні будемо спиратися на тематичний номер «Літературної газети», присвячений російській поезії І половини ХХ сторіччя, і, аналізуючи цей контент, також будемо підвишувати рівень медіа грамотності. Тому у нашому класі сьогодні є група медіаекспертів, які підготувалися до цієї роботи.

Починаємо

ІІІ. Робота за темою уроку.

1. Учитель читає (уривок «Поеми без героя» А. Ахматової)

На Галерной чернела арка,
       В Летнем тонко пела флюгарка,
              И серебряный месяц ярко
                     Над серебряным веком стыл.

          Що стоїть за цим словосполученням «срібна доба» російської поезії – яскрава метафора? літературний період? Долі людей? Мабуть усе одразу.

         Однак саме поняття одразу співвідноситься з «золотою добою» російської літератури – 18 сторіччям, яке дало світу імена Пушкіна, Гоголя, Тургенєва, Достоєвського, Толстого.  Слово «срібний» має на увазі певну девальвацію цінностей. З одного боку, претензії на блиск попередників, з іншого боку, цей зовсім інший тип металу – благородного, у певній мірі тусклого – вказує на формування нової системи цінностей і нової естетики. Якою ж була ця доба? Отримати уявлення про неї можна, звернувшись до першої полоси нашої літер тарної газети. І я передаю слово медіа експерту.

2. Знайомство з газетою..

        Доброго дня, шановні читачі нашої «Літературної газети», яка відкриває світ поезії початку минулого століття. Сучасна газета – це гарний дизайн і цікавий, якісний контент. Але наше видання містить певні медійні пастки, в яких ви повинні будете розібратися і продемонструвати вміння критично сприймати прочитаний матеріал. Бажаю вам успіху, і давайте розглянемо шпальта першої полоси.

3. Робота за матеріалами 1 полоси

   А) Коментар медіа експерта.

Ілюстрації в газеті – одна з її візитних карток. Саме яскраві ілюстрації привертають увагу читача. Це можуть бути фотографії, малюнки та інфографіки–графічного  візуального подання інформації, На першій полосі нашої газети розташована інфографіка «Силует «срібної доби».

Б) Складання усної розповіді за інфографікою.

Учитель:  Тож завдання: користуючись інфографікою, розповісти про «срібну добу».

Інфографіка «Силует «срібної доби»

Учитель: Як ми бачимо, провідними течіями «срібної доби» були символізм, акмеїзм і футуризм. Їм і присвячені наступні сторінки нашого видання.

4. Робота за матеріалами другої полоси.

ІІ полоса - символізм

А) Представлення та розгадування кросенсу.

За першим столом у нас сидять прихильник цієї течії. І вони склали кросенс за темою «Символізм», який надрукувало наше видання.

Кросенс (представляють учні)

Б) Аналіз та інтерпретація вірша О. Блока

Учитель. А зануритися в поетику символізму нам допоможе О. Блок та його вірш, який надрукований у нашій газеті.

Читання вірша «Ночь. Улица. Фонарь. Аптека».

Ночь, улица, фонарь, аптека,
Бессмысленный и тусклый свет.
Живи еще хоть четверть века —
Все будет так. Исхода нет.

Умрешь — начнешь опять сначала
И повторится все, как встарь:
Ночь, ледяная рябь канала,
Аптека, улица, фонарь.

Аналіз. Заповнення лакун

Композиція – дзеркальна (підкреслює циклічність, коло не має початку і кінця)

Учитель. Отже, наші висновки цілком збігаються з аналізом в інтернет-ресурсах: «Головна тема  вірша – людина і життя. Автор говорить (ідея) про одноманітність і позбавлення сенсу буття. Людина не може їх подолати. Усе повторюється. Це розуміє кожний, хто дивиться вночі на аптеку»

    Але давайте спробуємо інтерпретувати вірш, знайти в ньому новий сенс. І для цього звернімо увагу на композицію

Композиція – дзеркальна (посилює відчуття безвиході)

Але чи точно дзеркальна?

• Який образ зявляється?
• Як змінюється послідовність? Який образ останній? Чому?

В) Читання та аналіз замітки.

Учитель. Щодо цього вірша, то в нашій газеті є невеличке інформаційне повідомлення.

                                                         Олександра Блока у Лейдені знають усі

Останні два дні вересня випускниця нашої гімназії  Аліна Русланова провела у нідерландському містечку Лейден. Під час поїздки вона здійснила незвичайну поетичну прогулянку.

Лейден -  старовинне місто, розташоване на річці Старий Рейн, - відзначається тим, що на стінах його будинків зображені  вірші, при чому різними мовами світу. Склавши маршрут, Аліна обійшла  20  домів із поезіями.  Першим був будинок, який прикрашав вірш Олександра Блока «Ночь. Улица, Фонарь. Аптека».  Далі – ще чотири стіни  з творами російською мовою, які належать М. Цвітаєвій, В. Хлебнікову, А. Ахматовій, О. Мандельштаму.

Незвичайна ідея прикрасити місто віршами з’явилася наприкінці 80-их років минулого сторіччя і належить художнику Віллему Брьонсу на підприємцю Бену Валенкампу. Зараз Лейден нараховує таких поетичних 111 домів.  Кожен мандрівник, який відвідує Лейден, захоплюється цим проектом і відчуває натхнення, залучаючись до світової поезії.

• Яке враження справив на вас факт, наданий у замітці?
• Чи відповідає матеріал структурі та вимогам замітки?

Коментар медіа експерта.

Так, погоджуся з вами, що даний матеріал відповідає на вимогам замітки: тут є відповіді на запитання ХТО? ЩО? ДЕ? КОЛИ? ЯК? 

І побудована вона правильно. На початку заголовок, потім лід (найважливіша інформація), потім подробиці, і в кінці бекграунд – попередня історія

Але з точки зору стандартів журналістики є певні недоліки. Нагадаю, що журналістськими стандартами є наступні (слайд).

У цій замітці зверну увагу спершу не заголовок, який не зовсім точно відповідає темі матеріалу (він не про Блока, а про поетичну екскурсію). Далі порушений принцип повноти: чому сказано тільки про вірші російською мовою? А інші 16 віршів? І, нарешті, матеріал порушує стандарт відокремлення фактів від коментарів. Звернімо увагу на останнє речення. Звідки автору відомо, що КОЖЕН мандрівник захоплюється? І звідки відомо, що всі без виключення в Лейдені знають Блока? Це так думає автор? А чи є це фактом? Замість цього речення треба було додати коментар Аліни про її враження.

Учитель: Дякую медіаексперту за коментар, а ми переходимо на третю полосу, де міститься інформація про ще одну модерністську течію – акмеїзм.

5. Робота над матеріалами другої полоси.

А) Читання та аналіз новинного повідомлення.

Прочитаємо матеріал, що відкриває полосу.

Учитель. Бесіда за прочитаним.

• Який факт про культурне життя початку ХХ ст. став нам відомий із цієї замітки?
• Яких представників акмеїзму названо в матеріалі?
• Чи вважаєте ви, що поновлення роботи кафе в наш час стало гарною бізнес-ідеєю?

А я надаю слово медіа експертам, які проаналізують цей матеріал.

Медіаексперт.

Цей матеріал має ознаки комерційної джинси.

Джинса́ — сленгове слово, яке використовується  у медійній спільноті і означає зумисну приховану рекламу або антирекламу, подану у вигляді новин, авторських текстів. Тобто це замовний матеріал, за який журналіст отримує гроші.

Цей текст, що нібито повідомляє новину про поновлення роботи кафе, явно містить елементи реклами:

«Тут можна не тільки смачно поїсти, але й поринути у світ поезії», «Кафе здивує вас демократичністю цін, а також гарантує вам насолоду смаку і насолоду творчості». А заголовок і останнє речення містять пряме запрошення відвідати кафе.

Звісно, у газеті може бути реклама. Але такі матеріали, що проплачуються офіційно, повиння обов’язково мати маркування «Реклама» або «На правах реклами». Тут такого маркування немає. Я роблю висновок, що це матеріал з ознаками заможності, тобто «джинса».  «Джинсі» я не довіряю. Можливо, «Бродяча собака», дійсно, гарне кафе. Але краще, якби вони замовили рекламу офіційно.

Б) Перегляд відео фрагменту (інсценування)

Учитель: Сучасні газети активно користуються QR-кодами, які розміщують на своїх сторінках. Погодьтеся, дуже зручно і сучасно:увімкнув мобільний – і можна преглянути відео, переглянути фоторепортаж, що допоможе більше дізнатися про подію. Є такий код і в нашій газеті. Вмикаємо, та дивимося міні-сцену «Акмеїсти в кафе «Бродячий собака»

• Про які риси акмеїзму ми дізналися під час перегляду інсценування?

(*Акмеїзм виник як реакція на символізм, на його містичність і заперечення реальності.

* Акмеїзм вважає, не треба прагнути до непізнаного, а звернутися до реального світу, його образів.

* Акмеїзм проповідує «прекрасну ясність», точність слів.

В) Повторне читання та обговорення вірша А. Ахматової.

    Учитель: Давайте побачимо, як «працює» акмеїзм у конкретному тексті – вірші А. Ахматової, який ви почули.

• Які образи реального світу запам’ятовуються, які деталі звертають на себе увагу?

«Перчатка с левой руки» на правиці;

«ступени», яких «казалось, что много», а було усього три;

«между кленов шепот осенний»

«желтый дом», «ранодушно-желтый» огонь. (Желтый – цвет расставания)

- Яку емоції (почуття) ліричної героїні вірша вони передають?

 (Хвилювання до нестями, душевна напруга, біль. Так почуває себе людина під час останньої зустрічі, втраченого кохання)

• Звернімо увагу: важлива ознака акмеїзму – емоційна насиченість зримих образів. Слово у акмеїстів незвичайно наповнене, тож вони іноді казали, що воно «реальніше, ніж сама реальність»

6. Робота з матеріалами останньої полоси. Тут матеріали, що стосуються ще однієї потужної  течії Срібної доби - футуризму

А) Знайомство з футуризмом. Робота з підручником, розв’язання кросворду.

А ми перегортаємо останню сторінку нашої газети. Зазвичай на останніх шпальтах друкуються якісь цікавинки, матеріали розважального характеру. Тож і наша газета розмістила кросворд з теми «Футуризм», який склала учениця ………. ….   Опрацюйте матеріал у підручнику на с.81 (або перегляньте скрайбінг презентацію) і розтлумачте кросворд.

Б)  Читання вірша Велімира Хлєбнікова. Визначення рис футуризму

Учитель. Звісно, футуристи, граючи зі словами іноді вдавалися до своєрідного хуліганства, але найкращі зразки їх творчості розкривали у словах нові грані і нові сенси. Давайте прочитаємо вірш Велімира  Хлєбнікова, що надрукований у нашій газеті.

Там, где жили свиристели,
Где качались тихо ели,
Пролетели, улетели
Стая легких времирей.
Где шумели тихо ели,
Где поюны крик пропели,
Пролетели, улетели
Стая легких времирей.
В беспорядке диком теней,
Где, как морок старых дней,
Закружились, зазвенели
Стая легких времирей.
Стая легких времирей!
Ты поюнна и вабна,
Душу ты пьянишь, как струны,
В сердце входишь, как волна!
Ну же, звонкие поюны,
Славу легких времирей!

При читанні вірша одразу кидаються в око нові слова – футуристична словотворчість автора. Вони і є ключом до тлумачення тексту. Спробуємо зясувати, як вони були  утворені.

Вемери- Співзвучне зі словом «снегири» (снегери –от «снег» суф. ер,а времери – от слова «врема»). Значення – «птицы вермени»

Тож тема вірша – час, який минає, пролітає, легкий і полохливий, як птах. Як важко спіймати птаха, так неможливо і володіти часом.

Але «стая легких времирей» ще й «вабна», що змушує згадати українське слово «вабити». Час те, що притягує до себе людину, у ньому таємниця життя.

Учитель (висновок). Ось так за допомогою словотворчості Хлєбніков створює образ часу. А багаторазові повтори, які використовує автор, створюють відчуття кружіння часу над землею. Вірш  завершується уславленням часу: «Ну же, звонкие поюны,
Славу легких времирей!»

В) Аналіз заміток про В. Маяковського. Розрізняємо фейкову інформацію

Футуристи любили епатаж не тільки у творчості, а й у житті. У нашій газеті є два повідомлення про Володимира Маяковського. Але одне з них рейкове. Яке саме? Зясуйте самі.

Коментар медіа експерта.

Зворушлива історія кохання Володимира Маяковського – цілком правдива історія.

Фейковою є перша новина. Про це свідчить сенсаційний заголовок, емоційно забарвлений початок (що проецирується на всю розповідь). До того ж, матеріал містить посилання на відоме авторитетне видання. І читач цілком може повірити, адже «Фігаро» - газета, де був надрукований маніфест французького футуризму. Тож цілком імовірно, що видання зацікавилося візитом до Парижа футуриста російського. Таку інформацію треба перевіряти. І під час перевірки зясовуємо, що «Фігаро» нічого подібного не друкувало.

   Тож, це фейк. Звісно, що гарний фейк – це завжди напівправда. Правда в тому, що Маяковський дійсно мав жовту кофту, у якій зявлявся перед публікою. У той час це було своєрідним викликом, адже для таких заходів дрес-кодом був костюм або смокінг. Про жовту кофту Маяковського писали репортери, а поліція офіційно заборонила поету виступати в ній. Та хто міг зупинити футористичний епатаж? Улюблена кофта стала своєрідною візитівкою Маяковського. А сам поет дійсно став іконою стилю для одного з модельєрів – Ів-Сен Лорана, який, правда, народився через 6 років після смерті поета.

    Г) Заключне слово медіа експерта

       Срібна доба російської поезії… Звісно, наша газета не може вмістити усі її скарби, не може навіть у межах свого обсягу згадати усіх тих, хто створював її поетичні коштовності. Поетам срібної доби випали нелегкі часи. Вони прожили не життя, а ДОЛІ.  Багато хто змушений був покинути Батьківщину: ось до вашої уваги карта і ви бачите позначки: Берлін, Константинопіль, Прага, Софія, Белгрд, Рим, Париж. Долі багатьох трагічні: розстріляний Микола Гумільов, загинув у радянському концтаборі Осіп Мандельштам, покінчили з життям Володимир Маяковський та Марина Цвітаєва. Але срібна доба тривала, поки жили її представники. Останньою померла Анна Ахматова 5 березня 1966 року і своєю смертю поставила крапку в історії Срібної доби.

ІV. Підсумки уроку

       Слово «СРІБЛО» є сьогодні своєрідним символом нашого уроку. Тож пропоную підвести підсумки, спираючись на нього.

   Складіть підсумкове речення для уроку, яке б починалося б на одну з букв слова.

Наприклад:

Сьогодні я… ( поринув(ла) у незвичайну поетичну атмосферу  «срібної доби»

Ретельна робота з текстами газети допомогла…( підвищити рівень медіа грамотності)

І було також… (цікаво аналізувати вірші, інтерпретувати)

Було цікаво познайомитися з … (течіями, представниками, поетичними родзинками «срібної доби»

Ліричні сторінки «срібної доби» змусили мене замислитися про ..(кохання, час, життя)

Особливо запамяталися…. (історії з життя Володимира Маяковського)

V. Домашнє завдання

Завершити вивчення теми, опрацювати матеріал у підручнику (с. 70-82).

У Google Classroom зробити допис на дошці Padlet і пройти тест Google Форм.

Індивідуально: підготувати повідомлення про життя і творчість О.Блока

Додатково

 Перевірка засвоєння матеріалу. Робота з інтернет-ресурсами.

    Завдання: поєднати назву течії, її характеристику, представників. Вправа    learning up     

Відповідь: 1- Г ,  2 -  А   , 3 – Д,    4 -  Е    5 -      6 – В.