«Каменяру»
(присвята І.Я. Франку)
Історія – у Людині!
Життя – у Людині!
Відомий усім, шанований нині
Великий поет, філософ, мислитель,
І душ – просвітитель.
Найбільше багатство – душа Людини,
Щастя писати на благо Вкраїни!
Франко жив гідно:
Усе віддав для одної ідеї
І горів, і страждав, і боровся для неї!
Як той Мойсей народ до волі закликав,
Свою любов і віру дарував.
Ліричну драму написав…
Зів’яле листя падає додолу,
І струни скрипки рвуться як душа…
Звучить мелодія сумна і безнадійна,
А іноді – весела, ніжна, чарівна,
Коханням сповнена до дна.
І тричі знов являється любов…
Несміла, чиста, чи на звіра схожа?
Якась сувора, може потайна,
Незрозуміла і якась «страшна».
Такий шалений світ життя,
Й вирують щирі почуття!!!
Твої слова, як перли чисті,
Ти їх нанизуєш в намисто,
І перетворюєш в пісні:
Чудові, ніжні, голосні!!!
Нехай звучать вони – провісники
Свободи, Щастя, України і Краси!
Нехай повсюди впевнено лунають,
І рід Вкраїнський гордо прославляють!
Твоє учення, помисли й думки,
Пронесемо через віки!