Урок за повістю Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків».

Урок за повістю Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків» 10 клас

Тема: «На шляху до духовного оновлення»

Мета: ознайомити десятикласників зі змістом повісті "Тіні забутих предків", розширити уявлення про самобутність Гуцульщини через осмислення праці й духовного життя її мешканців; навчити ро­зуміти загальнолюдські проблеми у творі; удоско­налювати вміння аналізувати етнонаціональний ко­лорит повісті, досліджувати тематично-змістовий план твору; розвивати творче мислення, формувати естетичні смаки.

Обладнання: портрет М. Коцюбинського, ви­ставка роздрукованих кінокадрів із фільму "Тіні за­бутих предків" С. Параджанова, ілюстрацій до повісті у виданнях різних років, схеми аналізу.

Епіграф: Гуцули - оригінальний народ, з багатою фантазією, зі своєрідною психікою. Гли­бокий язичник - гуцул все своє життя, до смерті, проводить у боротьбі зі злими духами, що населяють ліси, гори і води. М. Коцюбинський

Перебіг уроку

I. Оголошення теми й мети.

Учитель. Вивчаючи повість М.Коцюбинсько­го "Тіні забутих предків", ми розширимо уявлення про самобутність Гуцульщини, заглибимося в побу­тове і духовне життя її мешканців. Це дасть нам змогу збагнути загальнолюдські проблеми, пору­шені автором, з'ясувати, що для героїв повісті зна­чать такі поняття, як добро і зло, людина і природа, життя і смерть. Отже, повчімося в наших предків життєвої філософії, викладеної майстерним пером М. Коцюбинського.

II. Аналіз проблематики твору.

(Роботу на уроці будуємо так: на дошці записані три основні компоненти схеми - "людина", "добро" і "зло". Опрацьовуючи текст, досліджуючи проблема­тику твору, учитель (або учень) додає, до схеми потрібні компоненти, сформульовані колективно.)

Проблема людини і природи.

Методична ремарка. Заглиблюючись у суть кожної проблеми, учні мають з'ясувати, що є для героїв твору 1)добром і 2)злом. Для цього вчитель ставить низ­ку запитань, відповідаючи на які, десятикласники готу­ють матеріал для схеми, записують визначення.

Запитання:

• Якою зображена у творі природа Гуцульщи­ни? Процитуйте повість. Знайдіть з-поміж ма­теріалів виставки відповідні ілюстрації.
• Дослідіть за текстом, як змінюється природа з плином життя головного героя.
• Яку роль відіграло довкілля в дитячому світо­сприйнятті?
• Чи доводилося вам бувати на полонині? Як передає автор єднання людини з природою, зображуючи Іванове вівчарювання?
• 3 яких образів складається узагальнений образ Гу­цульського краю? .Знайдіть у тексті описи лісу, Черемоша, полонини. Прочитайте і зробіть висновок про духовну гар­монію людини і природи. (До схеми додаємо запис: "Добро у природі:ліс, полонина, природність людських почуттів".)
• Чи існує у природі зло, те, що змушує людину стра­ждати, руйнує її матеріальний добробут і духовний світ?
• Пригадайте, як загинула Марічка. Хто винен у її смерті? Як помер Іванів брат Олекса? З чим бореться мольфар?
• Порівняйте способи боротьби гуцулів проти зла у природі і сучасного суспільства. Чому нині трапляється стільки природних катаклізмів, що спричинюють катаст­рофи загальнолюдського масштабу? Чого нам треба по­вчитися у ставленні наших предків до природи? (Робимо запис у схемі: "Зло у природі: бурхливий Черемош, відвер­нена хмара, хижі звірі".)

Учитель. Значно більше шкоди, ніж природа, людина заподіює собі сама.

Проблема людини і суспільства.

•  Якими були стосунки між родинами Гутенюків і Палійчуків? Чи визначило цс наперед долю Івана й Ма-річки? Відповідь проілюструйте відповідними уривками повісті.

•  Прочитайте в особах діалог головних героїв твору під час їхнього знайомства. Чому діти не продовжили ро­динну ворожнечу?

•  Схарактеризуйте взаємини між вівчарями на поло­нині. Чим вони відмінні від сільського оточення Івана, ко­ли він повертається з гір у долину? (На схемі робимо два записи: "Добро: дружба, побратимство"; "Зло: людська байдужість, ворожити, ненависть".)

Проблема кохання і зради.

•  3 чого постало кохання Івана й Марічки?

Учитель. Діти природи у своєму коханні ціл­ком віддані щирим душевним пориванням. І їхня фізична близькість - це природне продовження по­чуттів і переживань: "...все було так просто, природ­но, відколи світ світом, що жодна нечиста думка не засмітила її серця".

•  Що робить кохання головних героїв особливо по­етичним, красивим? Процитуйте текст. Перечитайте уривок від "Марічка обзивалась на гру флояри..." до "...лукаво осміхалась до себе і обіймала Івана за шию".

Учитель. Любов - це почуття всесильне і пре­красне, закохані прагнуть бути завжди разом. У кож­ної людини і у світі своя половинка. Такою поло­винкою від єдиного ці­лого була Марічка для Івана, і коли вона загину­ла, Іван не міг бути щасливим, і він починає жити не за законами любові, а за законами розуму. (Записуємо до схеми: "Добро: ко­хання, щирість почуттів, краса стосунків Івана й Марічки".)

•  А що поєднує Івана з Палатою? Чи йдеться тут про кохання? Прочитайте уривок повісті від "Чи він кохав Па­лату?.." до "...вони верталися знову до щоденних турбот".

•  Що стало причиною Палагниної зради? Чи можна створити щасливу родину без кохання? (Додаємо до схе­ми запис: "Зло: життя без кохання - душевна пустка, зрада - Палата і Юра".)

Проблема реального й ірреального світу.

•  Якими були дитячі уявлення Івана про навко­лишній світ? Хто з його представників добрий до люди­ни, а хто несе зло?

•  Чому Марічка в образі нявки заманює Івана на смертельні кручі?

•  Добрим чи злим, на вашу думку, є мольфар? Пере­читайте, як Юра відвернув хмару. Поміркуйте, чому нині в Україні відроджуються традиції характерництва, во­рожіння, мольфарства.

•  Як відтворено в повісті обставини життя і праці гу­цулів, їхнє ставлення до худоби? Прочитайте фрагмент твору від "На святий вечір Іван був завжди в дивнім на­строї..." до "...він кликав бурю, щоб була ласкава прийти до нього на ситі і страви, на па­лені горілки, на І вечерю святу" (Записуємо до схеми: "Добро: духи - оборонники людського добробуту; зло: духи – ворожі  людині істоти.)

•  Як утілю­ються в Івано­вій поведінці уявлення гуцулів про потойбічний світ духів?

Проблема життя і смерті.

•  Зачитайте обряд похорону від "Сумно повістувала трембіта горам про смерть..." до "Під вікнами сумно рида­ли трембіти".

•  У чому причини такої незвичайної поведінки лю­дей? Як пояснює це сам М.Коцюбинський у своїх щоден­никах?

•  Як сприйняв Іван смерть коханої? Що допомогло йому повернутися до життя? Чи справді жив він після нього? (Додаємо до схеми запис: "Добро: віра людей у пе­ремогу життя над смертю; зло: нагла смерть близьких і коханих людей ".)

III. Підбиття підсумків уроку.

Учитель. Отже, ми вибудували схему аналізу проблеми добра і зла. Ще раз розгляньте її складни­ки. Поміркуйте, як позбутися зла, коли воно вже осе­лилося в душі? Який шлях від зла до добра? (Очи­щення душі, сповідь, каяття, всепрощення, віра, надія, любов - отоді душа людини оновлюється.)

Домашнє завдання. Написати твір на тему "Життя і смерть у традиції гуцульського світоба­чення". Підготувати цитатний матеріал для харак­теристики образів повісті.

•  Ліс, полонина, природність людських почуттів.

•  Дружба, побратимство.

•   Кохання, щирість почуттів, краса сто­сунків Івана й Марічки.

•  Духи - оборонники людського доб­робуту.

•   Віра людей у перемогу життя над смертю.

Людина на життєвому шляху до духовного оновлення

Бурхливий Черемош, відверне­на хмара, хижі звірі. Людська байдужість, ворожне­ча, ненависть.

Життя без кохання - душевна пустка. Зрада - Палаша і Юра.