Покликання-це маленький паросток таланту, те, у що людина вкладає частинку своєї душі.

 

 6клас                                    

Тема:       РІД ІМЕННИКІВ. ІМЕННИКИ СПІЛЬНОГО РОДУ

 

Мета:      повторити й поглибити знання учнів про іменник як частину мови,

сприяти зміцненню навичок визначення роду іменників, сфор­мувати поняття про іменники спільного роду; розвивати загальнопізнавальні вміння знаходити іменники чоловічого, жіночо­го, середнього і спільного роду у висловлюванні, визначати їх роль у реченнях; удосконалювати творчі вміння використання іменників спільного роду у власних висловлюваннях; за допомогою мов­леннєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати

 

Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції).

ХІД УРОКУ

1. Організаційний момент
2. Мотивація навчальної діяльності

(підготовка учнів до сприймання нового матеріалу)

 

• Добрий день, діти. Сьогодні ми поговоримо про відкриття.

У житті вам прийдеться відкривати багато таємниць: і таємницю успіху, і таємницю щасливого життя, таємницю спілкування з людьми, таємницю пізнання, таємницю кохання.  Зараз ви робите своє найважливіше відкриття – ви відкриваєте самих себе.

• Що означає відкрити себе?

Відкриття самого себе -  це пошук своїх незнаних можливостей , свого покликання, свого таланту. Я впевнена у тому, що кожний із вас має свої паростки таланту, а його потрібно відкрити і розвивати, розвивати систематичною працею. Ваша основна праця – це навчання.

    Сьогодні на уроці ми відкриємо мовну таємницю , це тема нашого уроку . Роди іменників.

    Дехто в з вас скаже, що це за таємниця –рід іменників, адже ми все про роди знаємо: чоловічий, жіночий і середній. Ще у 2 класі вивчили. Не спішіть робити висновки, спробуємо відшукати нове, ніколи не будьте впевненими, що знаєте все, є вислів: я добре знаю, що нічого не знаю..

 

Розгорніть підручники і запишіть тему та епіграф уроку

 

 

 

 

                                                                          Епіграф

                            Покликання   це маленький паросток таланту,

                              те, у що людини вкладає частинку своєї душі.

                                                                                                                                     В.Сухомлинський

- Зверніть увагу на пунктуаційну грамотність.

 

 Давайте визначемо цілі сьогоднішнього уроку.

 

Прийом «Сходинки»

Пройдемо сходинками, продовжіть речення.

1. Як справжній мовознавець я повинен знати

                       2. Як справжній мовознавець я повинен уміти

                                     3. Як справжній мовознавець я повинен цінувати

2.1. Актуалізація опорних знань

Перша сходинка -  Знаємо.

• Ну, що ж давайте переконаємося, який же рівень наших знань з вивченого про іменник.
• Дайте визначення іменника як частини мови.
• Назвіть іменники в епіграфі. Що ви можете про них сказати?
• Які ще відомості знаєте про іменник?
• Наведіть приклади абстрактних і конкретних іменників.
• Давайте за Тлумачним словником з’ясуємо значення слів покликання, талант.  / один учень/

 

• Гра «Сигнальні картки» В і «В»  ст. 144.  Українська мова. О.Олійник

 

• Підберіть синоніми до слова талант. Діти, паронім слова талант – талан.
• Чи знаєте ви притчу про талант?
• Ви – українці, а українці дуже талановиті, то ж розвивайте, не закопуйте свій талант.
•  

3. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу

3.1. Слово вчителя. Граматика – дуже поважна пані, тисячі років їй підкоряються такі важливі науки, як морфологія та синтаксис. У давнину до письма ставились як до мистецтва. Люди, які вміли писати, належали до особливої касти (жерці, писарі). У Давній Русі словом граматика називали писемні документи. І донині освічену  людину називають саме грамотною.

Засвоюючи мову з дитинства, ми звикаємо до неї, що, здається, у рідній мові ми все знаємо. Але володіти мовою і знати всі її таємниці – це різні речі.

Коментар учителя. Кожному іменникові властивий граматичний рід. Іменники чоловічого роду співвідносяться із займенниками він, цей ( воїн, квадрат), жіногочого- вона, ця (Марія, стежина,щирість), середнього- воно, це (завдання, поле).У назвах людей і тварин за допомогою роду розрізняють стать і вік істот: хлопець — дівчина, голуб — голубка — голубеня. Проте є багато назв тварин, у яких розрізнення родових іменникових форм відсутнє: оса, синиця, білка, -:жайворонок, короп. Це пов’язано з тим, що людина не мала потреби розріз­няти стать таких істот.

      У назвах неістот рід не має реального значення, бо ми не можемо пояс­нити, чому одні іменники належать до певного роду: понеділок, середа, клен, 6ереза, смуток, радість, захоплення.

      Визначення роду в таких іменниках є формальним,суто граматичним.

• Діти, а як ви думаєте іменник належить до певного роду, чи змінюється за родами?  Дуб, дубиха, дубеня. Коли вам захочеться сказати, що іменник змінюється за родами, нагадайте….
• Деякі іменники мають варіантні форми роду: абрикос — абрикоса, вольєр — вольєра, довіра — довір’я, жираф — жирафа, зал — зала, змій — змія, клавіш — клавіша, мотузок — мотузка.
•  

 

                                  Історія одного хлопчика

Я хочу вам розповісти одну історію, що трапилася із одним із учнів нашої школи. Може, ви догадаєтеся, з ким?

Далеко за північ хтось поторсав хлопчик аза плече.

• Прокидайся, - лагадно попросив невідомий голос, - прокидайся, бо не встигнеш.
• Куди це я не встигну, - не розплющуючи очей, запитав сонний хлопчик.
• Не встигнеш нічого,- зболено затремтів голос.Ні написати, ні придумати, ні створити. А відтак не встигнеш прожити життя.

Остання фраза зацікавила хлопчика і він розплющив очі. Перед собою він побачив бліду худеньку дівчинкуз крилами , в білій сукні до п’ят. Вона літала по кімнаті. Золотаве волосся запуталося серед піря величезних білих крил.

• Він не хоче, не хоче творити, - схлипувала вона, бючись об стіни, стелю, скло вікна.
• - Ти себе скалічиш, - промовив хлопчик.
• Але ж і ти себе калічиш,-  промовила вона, - у тебе тіло запливає сном, а душа- спокоєм неробства.

 

 

 

                                     Розподільний диктант

 Жаль, піч, річ, холод,  граб. Двір, роман, четвірка,  живопис, родина, насип, олово іней, вапно, економіка, ілюзія, кошеня. магістраль, санаторій, тюль, полин

Чоловічий рід:дріб,зяб, кір,накип,насип,нежить,пил,полин, рояль,рукопис,сажень,Сибір,собака,степ,ступінь,толь,тюль,шампунь, адрес

Жіночий рід:адреса,вуаль,зала,путь,розкіш,       Адрес –адреса.

 Карпати, окуляри, лестощі, двері, солодощі,

                     Розподільний диктант

Ч.Р – Жаль холод  граб  Двір  роман, живопис насип, іней, санаторій тюль полин

Ж.Р.  - піч   річ     четвірка   родина  економіка     ілюзія    . магістраль            

С.Р.- олово вапно кошеня

В іменниках, які мають тільки форму множини( вила, ножиці) , рід не розрізняється.

Запамятаємо , я-  іменник, ви –прикметник.
Гостр.. біль, прозор.. тюль, барабанн.. дріб, далек.. путь, широк.. степ,
 

Гра “Коректор”

Відредагуйте речення, звертаючи увагу на рід іменників та форми слів, поєднаних з ними. Запишіть відредаговані речення.

З високої насипі було дуже добре видно місто. Запис у щоденнику була зроблена абияк. Мій батько народився в далекій Сибірі. Дівчина відчувала страшну біль. Біля двору нас зустрічала собака.

•      

* Від поданих іменників утворити іменники жіночого роду.
Киянин (киянка), львів’янин (львів’янка), вінничанин (вінничанка), чернігівець (чернігівка), полтавчанин (полтавчанка), німець (німкеня), англієць (англійка), індієць (індіанка), китаєць (китаянка), поет (поетеса), письменник (письменниця), ткач (ткаля), кравець (кравчиня), лев (левиця), перепел (перепілка), індик (індичка).
 

5. До іменників чоловічого роду доберіть іменники  жіночого роду.

Зразок.  Козак – козачка.

1. Батько, чоловік, хлопець, хлоп’я, онук, українець, киянин, громадянин, артист, співак, школяр, робітник, брат, син, свекор.

2. Голуб, гусак, цап, півень, вовк, лис, лев, тигр, заєць, селезень, баран.

Проблемне питання:

Спробуйте утворити паралельну родову форму від таких слів…

Деякі іменники чоловічого роду, що позначають осіб за родом занять, можуть називати й осіб жіночої статі. Вони не мають паралельних форм жіночого роду: адвокат, депутат, директор, інженер, менеджер, мер, міністр, нотаріус, прокурор, професор, тренер, юрист, геолог

Увага: назви професій – чоловій рід.

Від деяких слів творяться назви осіб жіночого роду, але вони належать до нейтральної лексики: вчитель — вчителька, дипломник — дипломниця, журналіст — журналістка, майстер — майстриня, продавець — продавщиця, перекладач — перекладачка.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Картка 1.

 Софія Василівна Ковалевська - російський математик, письменниця і публіцист. Професор Стокгольмського університету.  Авторка праць з математичного аналізу, механіки і астрономії. Перша жінка, яку обрано членом-кореспондентом Петербурзької АН.

 

Картка 2.

 Валентина Терешкова - перша в світі жінка-космонавт. Льотчик-космонавт СРСР . Герой Радянського Союзу . Кандидат технічних наук Полковник , а нині — генерал-майор авіації у відставці (перша в російській армії жінка-генерал). Громадський діяч.

 

Картка 3.

 Катерина Василівна Білокур - українська художниця, майстер народного декоративного живопису ,член Спілки художників України. Нагороджена орденом Знак Пошани, одержала звання Заслуженого діяча мистецтв України та Народного художника України. Пабло Пікассо сказав:  «Якби ми мали художницю такого рівня майстерності, то змусили б заговорити про неї цілий світ!»

Картка 4.

Яна Клочкова - майстер спорту міжнародного класу з плавання; інструктор зі спорту .
Багаторазова чемпіонка України;
срібна призерка Чемпіонату світу 1998 року у Перті;
переможниця Кубку світу серед жінок у номінації комплексне плавання ,чемпіонка світу , чотирьохкратна олімпійська чемпіонка,
присвоєно звання “Герой України”.
Лауреат Премії КМ України за внесок молоді у розбудову держави .

 

Складіть речення                    художник

Хочете дізнатися продовження історії?

• Хто ти?- запитав здивовано хлопчик.
• Я- твоя Муза.
• Хіба в мене є Муза?
• Муза є в кожного, тільки не всі про це знають, не хочуть шукати свого покликання і розвивати свій талант.-промовмила дівчина з крилами.
• Я обовязково знайду своє покликання, прилітай до мене взавтра, бо сьогодні я хочу спати.Я буду творити.

Не заважаймо, нехай наш герой поспить,відпочине, а ми попрацюємо. Може Муза сидить у вас на плечі, тільки ви цього не бачите.

Творчий диктант

•     Прочитати. Замінити словосполучення і речення іменниками спільного роду.

1. Роботяща, працьовита людина. /роботяга

 2. Людина, яка говорить багато і без­змістовно. /пустоме­ля

3. Неуважна людина. /роззява

4. Людина з дефектом мови, що полягає у невмінні правильно й чітко вимовляти деякі слова чи звуки. /недоріка,

5. Той, хто навчився чого-небудь самостійно, без систематичного навчання, без керівни­кА /самоучка

. 6. Той, хто мешкає поруч, поблизу кого-небудь./ сусіда

7. Службовець пошти, який розносить кореспонденцію адресатам. листоноша

Людина, що пише лівою рукою – лівша /шульга
Людина, що багато теревенить – базіка
Той, що плаче без причини – плакса
Неуважна людина – роззява
Людина, в якої не має батьків – сирота
Людина, якій часто ні вчому не щастить /невдаха/

Як невдаха виступа (-в,-ла)
- От я вчора виступа (-в, -ла)!
Ви б почули, як співа(-в, -ла)!
Глядачі мене хвалили,
Сцену ледь не розвалили,
А потім мене вхопили -
Аж на вулицю несли
І вже там набили!

                 Г.Бойко.
 

 

 

 

Визначте рід.

Базіка Дмитрик заважає всім на уроці.

Наша базіка Настуня Гудзенко  всіх розвеселила своєю видуманою розповіддю про Музу, яка прилетіла вчора до неї.

Слово вчителя

- Ці іменники спільного роду переважно емоційно забарвлені, називають істоту чи певну особу і вказують на ознаку, притаманну цій істоті (особі). Найбільшу групу становлять іменники зі значенням чоловічого і жіночого роду: бідолаха, волоцюга, гуляка, заволока, заїка, ненажера, падлюка, псюка, , заброда, замурза, підлиза, нездара, потвора, нероба, нехлюя, нікчема, роззява, а також сусіда, слуга, сирота, листоноша та ін. Такі іменики набувають рід тієї особи чи істоти, яку вони означають.

У мовленні переважно зі стилістичною метою вжи ваіоться іменники так званого спільного роду — слова на позначення осіб чоловічої і жіночої статі за характер­ними рисами їхньої поведінки: писака, кусака, читака, потіпака, посіпака, верещака, витріщака, рубака, за­давака, позивака, служака, одчаяка, заводіяка, базіка, недоріка, кривляка, гуляка, трудяга, стиляга, бідняга, бідага, молодчага, волоцюга, ледацюга, жаднюга, сердя­га, бродяга, добряга, скуп’яга, знайда, пройда, роззява, шельма, невидимка, плакса, рюмса, замазура, невдаха, бідолаха, рева, причепа, підлиза, нездара, ненажера, потвора, заїка, каліка, нероба, ябеда, єхида, недоторка, листоноша та ін. Вони з однаковою стилістичною функ­цією вживаються на позначення осіб чоловічої і жіночої статі.

Більшість іменників спільного роду стилістично маркована, бо вони використовуються переважно в роз- мовно-побутовому й художньому, частково в публіцис­тичному стилях мови. Іменники спільного роду вкрай обмежено вживаються в офіційно-діловому і науковому мовленні.

Отже, категорія роду іменників стилістично важли­ва, в багатьох випадках нею привноситься в мовлення певна значеннєвість, своєрідна емоційність.

 

 

 

 

 

                           Вибірковий диктант

 

Прочитати прислів’я і приказки. Виписати іменники спільного роду.

1. Базіка набалака — і в торбу не збереш.
2.  Соня та ледацюга — рідні брати.
3.   Гуляка гуляв: ні чобіт, ні халяв, а додому прийшов — не знайшов підошов. 
4.  Білоручки — дармо­їди та недоучки.
5. Бідолаха комар застудився: з джерела студениці напився.
6. Непосида Вася на стільці гойдався.
7.  Із Юрком сама морока. Це не хлопець - лежебока. 
8. Якбикала покликали полити в спеку сад, але сказав Якбикало: ”Якби-то водоспад...”
9. Скільки в світі є базік, дуже бистрих на язик, та вже наша Катерина це базіка із базік!
10.  Я побачив краба, це такий незграба.
11. З кожного листочка відгризає кусень. Що ж то за почвара? То зажера - гусінь.
12. Ой нелегко працювати, юні мої друзі, та не думайте, що легше жити ледацюзі!
13. Вереда вередував, всім покою не давав.
14. Вихвалялась росомаха: «Я – велика розумаха»
15.  Скільки в світі є базік, дуже бистрих на язик, та вже наша Катерина – це базіка із базік!
16. Одне ледащо сонцю докоряло: ”Ну хоч би раз ти до обід проспало...” 
17. Спи, малий нерозумака, невмивака, невзувака. Буду тебе колихати, обнімати і співати .
18.  На кожній долоні написано: «Юра». Скажіть, вам не стрівся такий замазура?
     

 

 

 

 

 

 

 

Виписати іменники спільного роду.

•     Скласти два речення з одним із виписаних іменників так, щоб у першому він належав до чоловічого роду, а в другому — до жіночого.

* З-поміж поданих іменників виписати іменники спільного роду.

Рояль, майстер, староста, Левченко, професор, сердега, касир, листоноша, рукопис, невдаха, картопля, адреса, білоручка, роззява, фальш, нечупара, бригадир, заїка, задерика, фахівець, колега.

Продовжимо розповідь про нещасну Музу. Попросив хлопець прилетіти її на наступний день. Вона прилетіла і сіла на плече. Але хлопчик її відігнав, бо якраз сьогодні він завантажив у компюте нову гру – таку цікаву, її вже всі у класі грають ,навіть дівчиська. Цілий вечір до пізньої ночі він сидів за комп’ютером, йому було не до дівчинки з крилами. Наступного вечора по телевізору розпочався новий бойовик. Хлопчику на творчість знов часу не було. Потім він знову грав гру, потім знову дивився мульсеріал. Муза більше не прилітала. Інколи, вмикаючи телевізор, хлопчик чув гірке схлипування.

• А що чуєте ви, коли вимикаєте телевізор?
• Я вірю, що ваш Муза не буде проливати гірких сліз, не засмучуйте свою Музу!!!

Повторюємо за мною.

Я – особистість .

Я міркую, фантазую, творю.

Я - творча особистість.

Вірте в ці слова, бо думки – матеріальні.

 

Рефлексія….

Муза передала вам ось такі смайлики за роботу на уроці.

Д/З Ощасливте нашу Музу, змініть кінцівку твору, вжийте у висловлюванні іменники спільного роду.