Політичне становище УРСР в 2-й пол. 60-х. - 1-й пол. 80-х. рр.. XX ст.

Діяльність в Україні П.Шелеста і зміщення його з посади першого секретаря ЦК КП(б)У України. Діяльність В. Щербицького. Русифікація.

Петро Юхимович Шелест

Політичний портрет Петро Шелест народився 1 лютого 1908 р. в селищі Андріївка Балаклійського району Харківської обл. У 1935 р. закінчив Маріупільський металургійний інститут. .До 1932 р. працював робітником у радгоспі й на залізниці , слюсарем на заводі, був секретарем райкому комсомолу. Далі працював на інженерно – технічних посадах. Із 1940 р. – на партійній роботі: секретар Харківського міськкому , завідуючий відділом Челябінського обкому, в апараті ЦК ВКП(б) ,заступник секретаря Саратовського обкому . У 1943-1954 рр. – директор низки підприємств у Ленінграді й Києві. Із 1954 р. другий секретар Київського міськкому, пізніше обкому партії.

Діяльність П. Шелеста Намагався вивести республіку з-під контролю Зовнішторгу СРСР і всіх зовнішньо - торгівельних відомств Союзу. Критикував центральні (союзні)управлінські (господарські) структури. Підтримував розвиток українського народного мистецтва , зокрема ансамбль Вірського, не придушував розвиток інших мистецтв. Повністю підтримував жорсткий антизахідний курс брежнєвського керівництва. У той же час критикував політику “ розрядки”, називаючи її “ заграванням із Заходом” Підтримував і сприяв придушенню “Празької весни 1968р.” Активно боровся з дисидентським рухом ( арешти і судові процеси 1965-1966 рр., процес над В Чорноволом 1967 р. та ін.).

Брав активну участь у змові проти М. Хрущова. Критикував його політику. Підтримував і захищав провідних укр. кінорежисерів С. Параджанова і Ю. Іллєнка. У той же час, усупереч забороні Москви, збудував у Києві палац “ Україна”.

Виступав за відзначення 90-річчя народження Йосифа Сталіна і встановлення йому погруддя біля Кремлівської стіни Ініціював видання багатотомної “ Історії міст і сіл УРСР”

Став ініціатором запровадження Шевченківської премії як найвищої нагороди республіки, яка присуджується лише раз в житті. Захищав українську мову, хоча в родинному колі спілкувався російською. За П. Шелеста стало видаватися значно більше україномовної літератури і періодики. На офіційних заходах наполегливо вимагалося виступати українською мовою.

Ініціював створення державного заповідника на о. Хортиця. Сприяв створенню музею– заповідника української народної архітектури в с. Пироговому.

П. Шелест належить до неординарних радянських партійних керівників, діяльність якого пов'язана з особливим періодом в історії України, який вітчизняні історики називали періодом «переформованої стабільності». Будучи прибічником «контрольованого українського автономізму», підтримуючи національні культурні інтереси, плекаючи надію на економічну самостійність України, при цьому постійно маневруючи між двома політичними дискурсами централізаторським та антицентралізаторським, він не міг влаштовувати керівництво в Москві. Зусиллями політичних опонентів, конкурентів та спецслужб йому було створено імідж «надмірного» українського патріота, який нібито плекає плани більшої автономізації України та ще й гуртує навколо себе групу молодих політиків, які невдоволені лінією Москви.

Помер у Підмосков’ї. Відповідно до заповіту П.Шелеста 13 червня 1996 р. урна з його прахом перепохована у Києві на Байковому кладовищі. А ось оригінали своїх щоденників, на жаль, залишив у Москві, де вони лежать недоступними для наукового користування. Поділ спадщини вийшов дещо не еквівалентним: Україні — прах, а Росії — інтелектуальну власність. А може, такий розподіл є прихованим натяком на те, що Москва колись знову стане столицею «українського радянського народу».

«Пектораль” – яке відношення має скіфська знахідка до діяльності П. Шелеста?

Скіфська Золота пектораль вважається найбільшою археологічною знахідкою 20 століття, шедевром світового мистецтва. Її приблизна вартість 2 млн. доларів, хоча були й пропозиції на порядок вищі. Знайшов її археолог Б.М. Мозолевський у 1971 році у скіфській могилі царя, в кургані Товста Могила біля м. Орджонікідзе (Дніпропетровська обл., Україна). Сама по собі пектораль - це жіноча прикраса, яка важить 1,2 кг, складається з чистого золота 958 проби, на ній міститься близько ста майстерно виконаних фігур, діаметр - 30,6 см. Її виготовили десь в 5 столітті до н. е. Ця реліквія пережила 100-ні власників за час свого існування. Через неї зраджували, грабували, вбивали. Ця пектораль сильно схожа на скіфську пектораль, знайдену в кургані Куль-Оба, близько Керчі. Зараз дана реліквія не дає спокою як професійним дослідникам так і простим роззявам. Так нещодавно у вчених колах з'явилася така думка, що ця пектораль - це, не що інше як зашифроване послання скіфів.

Що вам сподобалось в діяльності Шелеста?

Тут ми народилися, виросли як громадяни, будівники комунізму. Але водночас ми кажемо: “ наша Росія , Білорусія, Грузія, Латвія , всі союзні республіки ”. І це також природно і закономірно , бо вони є республіки - сестри єдиної сім’ї нородів і своєю спільністю становлять могутній Радянський Союз. … Нинішня наша Україна за рівнем і обсягом промислової продукції – це майже шість довоєнних Україн. Питома вага республіки в народному господарстві країни за окремими видами промислової та сільськогосподарської продукції становить : по вугіллю – 34 % , газу -31% , чавуну – 48% , готовому прокату 42 %, залізній руді – 56% , металургійному устаткуванню – 48% , тракторах - 32% , цукрових буряків – 58%, олії – 32%, зерну - 23%, м’ясо-молочних виробах – 23-25%. У 2-3 рази перевищено довоєнний рівень усієї країни по вибутку залізної руди, виплавці металу, виробництву тракторів . Робота над документом (Читає викладач) . “ Україно наша Радянська” П. Шелест

Менше як 0,5 % території і 1,4% населення земної кулі припадає на Україну. Вона дає 8-10% світового виробництва сталі, чавуну , тракторів, цукру, видобутку вугілля, природного газу... Потужній флот , що діє на морях і рачках України , складається з сучасних комфортабельних пасажирських суден , суховантажних суден, новітніх танкерів великої вантажності. І майже всі вони зроблені на суднобудівних заводах України… Повітряне сполучення в Україні відносно молоде. Воно почало розвиватися лише з 1924 р. а сьогодні захмарні траси України становлять 80 тис. км. Україна займає почесне місце на міжнародній арені . Вона бере активну участь у роботі більш як п’ятдесяти різних міжнародних організацій , є членом ООН. До голосу України сьогодні прислуховується весь світ.

Яка ваша думка про цю книгу? За що усунули П. Шелеста від влади?

Політичний портрет В.Щербицького Володимир Щербицький народився 17 лютого 1918 року у м. Верхньодніпровськ Катеринославської губернії , нині Дніпропетровська обл. , у сім’ї робітника . У 1936 році став студентом механічного факультету Дніпропетровського хіміко-технологічного інституту , який закінчив перед війною. Під час навчання працював креслярем, конструктором , машиністом компресорів на заводах Дніпропетровська. Паралельно закінчив річну школу пропагандистів.

Улітку 1941 року був мобілізований і відряджений у Військову академію хімічного захисту. Прийшов у ній прискорений курс навчання і у званні лейтенанта направлений у Закавказький військовий округ, де став начальником хімслужби 34-го полку. До грудня 1945 р. перебував на командних посадах у військах діючої армії, після демобілізації повернувся додому і влаштувався на роботу начальником бюро планово-попереджувальних ремонтів заводу. Невдовзі його обрали секретарем партбюро заводу . Із січня 1948 р. працював у Дніпродзержинському міськкомі партії – спочатку завідувачем оргінструкторського відділу , а із серпня того ж року – другим секретарем міськкому.

У 1952 р. – парторг ЦК КПРС Дніпродзержинського металургійного заводу . Із серпня 1952 р. до лютого 1954 р. – перший секретар Дніпродзержинського міськкому Компартії України . У 1954-1955 рр. – другий , а у 1955 -1957 рр. – перший секретар Дніпропетровського обкому. У 1957 р. став членом Президії (згодом Політбюро) і секретарем ЦК компартії України. На 20-му з`їзді КПРС був обраним членом Центральної ревізійної комісії. Наприкінці лютого 1961р. В.Щербицький обіймав посаду голови Ради Міністрів УРСР . Із жовтня того ж року – кандидат у члени Президії ЦК КПРС. Виступ В.Щербицького проти волюнтаристських методів правління і безглуздих експериментів в економіці коштували йому відставки . У липні 1961 року звільнений від обов`язків голови Ради Міністрів. Повернувся у Дніпропетровськ, був обраним першим секретарем Дніпропетровського промислового обкому Компартії України .

Після повернення КПРС до попередньої партійної структури очолив Дніпропетровський обком Компартії України. Друге призначення В. Щербицького головою Ради Міністрів УРСР відбулося у жовтні 1965 р. У грудні того ж року став кандидатом у члени Президії ЦК КПРС. Із квітня 1971р. – член Політбюро ЦК КПРС . У травні 1972 р. обраний Першим секретарем ЦК Компартії України . На цій посаді працював 17 років. Цілковито підтримував політичний курс Л.Брежнєва . Жорстоко боровся з дисидентським рухом , який фактично був розгромлений . Сприяв процесам русифікації і “злиття нації ”.

Темпи приросту головних показників економічного розвитку України

Діяльність В.Щербицького Боровся з дисидентським рухом . Виступав проти необдуманих економічних реформ і політики гласності. Сприяв докорінній технічній модернізації легкої та харчової промисловості УРСР Прийнята нова конституція УРСР 1978 р. Було збудовано меморіальний комплекс “ Український музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр. ”; збудовано Монумент , присвячений більшовицькій революції 1917р. , на Жовтневій площі , реконструйовано Хрещатик ; споруджено помпезний музей В.І. Леніна , хоча Ленін у Києві ніколи не був. Підтримував розвиток спорту, особливо Київський ФК “ Динамо ”.

Час перебування В. Щербицького на вищих державних і партійних посадах був періодом кількісного економічного зростання , що значною мірою було результатом його неабияких організаційних здібностей ,високої вимогливості ,особистої чесності й принциповості .

Під час вересневого (1989 р.) пленуму ЦК Компартії України В.  Щербицький звернувся із заявою про звільнення його від обов’язків першого секретаря і члена політбюро ЦК Компартії України за віком і станом здоров’я. Після відставки Володимир Васильович прожив недовго. 16 лютого 1990 р. його не стало. Похований у м.  Києві, на Байковому цвинтарі. На батьківщині В.  Щербицького, у м. Верхньодніпровськ йому споруджено пам’ятник.

Русифікація(робота з терміном) Русифіка́ція або росифіка́ція, зросі́йщення — сукупність дій та умов, спрямованих на зміцнення російської національно-політичної переваги в Україні та серед українців, за допомогою переходу чи переводу осіб неросійської національності на російську мову й російську культуру та їхньої подальшої асиміляції.[1] Русифікацію зумовила державна політика російських режимів — спочатку царського, а згодом радянського й сучасного неоімперського, та обставини, що в них перебували або перебувають унаслідок своєї належності до Російської Імперії чи Радянського Союзу неросійські народи. Нині Російська Федерація здійснює русифікаційну політику усередині власної країни через політичні й інформаційно-культурні важелі, і в інших пострадянських державах.

  Політика русифікації здійснювалася Кремлем під прикриттям «соціалістичного інтернаціоналізму». Пропаганда нібито безнаціонального інтернаціоналізму була насправді зручним засобом зросійщення національних культур.

Головну роль в русифікації відігравала загальноосвітня школа. Наступ російської школи в національних республіках відбувався навіть без «інтернаціонального» прикриття. 31 червня 1978 р. була опублікована постанова ЦК КПРС «Про подальше вдосконалення вивчення і викладання російської мови в союзних республіках». Заходи по її реалізації обговорювалися у травні наступного року на науково-практичній конференції в Ташкенті. Заохочувався перехід на російську мову викладання в старших класах. 28 травня 1983 р. ЦК КПРС і Рада міністрів СРСР ухвалили ще одну постанову «Про загальні заходи щодо вивчення російської мови в загальноосвітніх школах та інших навчальних закладах союзних республік».

Витіснення укр. мови було продуманим і комплексним. У столиці УРСР в середині 80-их років у класах з укр. мовою навчання лишилося близько 22 відсотки учнів. У Київському університеті ім.. Т. Шевченка національною мовою викладалося менше половини суспільних та гуманітарних наук. З 11 театрів міста лише один був українським. За 1981-1985 рр. в Україні було надруковано понад 40 тис. назв нових кних і брошур, з них укр.. мовою – лише до 10 тис. У кінопрокаті налічувалося 17 тис. копій художніх фільмів російською і менше 2 тис. – українською мовою.

Наслідки русифікації для України Виключення із суспільних відносин національного чинника ; Зближення і злиття націй; Утворення нової історичної спільності – радянського народу; На практиці – це тотальне зросійщення України; Українська культура, мова опинилися в критичному стані, постало питання про існування українського народу. Які наслідки русифікації ви відчуваєте сьогодні ?

Вимоги квот для української мови 75% для всього вмісту та ТБ та радіо, окрім музики 50% для музики зі словами На кожну чверть доби

Топ 10 фактів про українську мову Газета “ Українське слово ” 1. У світі 41-45 млн. володіють українською. 36-37,5 млн.- українська мова є рідною 2. Мова займає 25 або 32 місце за кількості носіїв серед найпоширеніших умов у світі 3. Сучасна українська мова має близько 256 тис. слів 4. за лексичним запасом найбільш близькою до української мови є білоруська - 84 %, спільної лексики, далі їде польська та сербська( 70 і 68%) і лише потім російська (62%) 5. Лише в українській мові, на відміну від решти східнослов’янських мов, іменник має 7 відмінків, один з яких – кличний

6 Перша згадка українських слів дотується 448 роком, тоді візантійський Пріск ПАНІЙСЬКИЙ, ПЕРЕБУВАЮЧИ В ТАБОРІ ГУНСЬКОГО ВОЛОДАРЯ Аттіли На теріторії сучасної україни, записав слова “ мед” і “ страва” 7 Українську мову в різні історичні періоди називали по-різному: проста, руська, русинська, козацька тощо. Історично найуживанішою назвою української мови до середини 19 ст. була назва “руська мова” 8 В українській мові найбільша кількість слів починається на літеру “п” 9 Найменш уживаною літерою українського алфавіту є літера “ф” 10 Українська мова багата на зменшувальні форми. Зменшувальну форму має навіть слово “вороги” - “ вороженьки” Говори, Пиши, розмовляй українською мовою!!!

Яку ми хочемо бачити Україну… Власні думки

Безперечно, перш за все, я хочу бачити свою країну розвиненою могутньою державою, якою будуть керувати небайдужі до свого народу мудрі люди. Люди, які чесно будуть дивитися в очі своїм співвітчизникам і не вдягатимуть кожного дня на обличчя щасливу посмішку та впевнювати нас, що в країні вже встановлені злагода та мир. Хочеться, щоб від них ми чули не лише красиві розповіді, а й бачити реальні дії, які будуть спрямовані на забезпечення в Україні загального добробуту. Хочеться бути впевненим, що в найближчому майбутньому саме такі люди будуть керувати нашою державою. І ці люди зараз навчаються разом з нами, а вже через декілька років, сподіваюсь, стануть добрими спеціалістами і внесуть суттєвий внесок у розвиток різних галузей, а згодом будуть самовіддано курувати країною.  

Майбутню Україну я бачу вільною демократичною країною, в якій голос кожного її громадянина буде цінуватися найвище за все, а громадська думка буде спрямовувати нас на вірний шлях у роздоріжжі напрямків подальшого політичного та суспільного розвитку. Таке майбутнє цілком реальне, бо воно знаходиться в наших руках. І ми повинні обов’язково подбати про те, щоб плодючі землі нашої Батьківщини давали добрий врожай, у промисловості працювало найсучасніше обладнання, щоб наша освіта стала найкращою у світі, а українські вчені робили впевнені кроки вперед у більшості  наукових галузей. І саме ми повинні потурбуватися про те, щоб збереглися звичаї і традиції наших предків, а наші співвітчизники похилого віку були оточені турботою і повагою, одарені нашою любов’ю. І робити це треба обов’язково, озираючись назад, вивчаючи історію нашого народу та роблячи вірні висновки на основі історичних подій минулого.   Ми обов’язково зміцнимо нашу країну, зробимо її по-справжньому вільною та демократичною державою, відновимо її авторитет і повагу серед наймогутніших країн. А наше життя, життя наших нащадків, буде схоже на світлий, легкий вірш, рядки якого освячені нескінченою любов’ю до рідної України. Швидше хочу бачити Україну відродженою , де б панувала українська мова , українські пісні ,традиції і звичаї. «Вільні співи, гучні, голосні В ріднім краї я чути бажаю…» (Леся Українка)