Програму економічних реформ розробив головарадянського уряду Олексій Косигін і спробувавреалізувати їх у 1965-1967 рр. Економічна реформа-зміни в системі господарського механізму,що їх проводить держава,спрямовані на розвиток і підвищення економічної ефективності виробництва,системи заходів із вдосконалення управління виробництвом, які відповідали б потербам часу
«Косигінські» реформи були не єдиними за період застою. У 1979р. була здійснена спроба запровадження реформи промисловості. На початку 1980-х рр. було здійснено чергову реформу управління сільським господарством. У 1982р. в областях і районах були утворені агропромислові об’єднання,покликані усунути відомчі бар’єри. У 1985р. виник справжній управлінський монстр- Держагропром СРСР. Однак він не зміг забезпечити ефективної інтеграції сільського господарства й переробної промисловості. Навпаки,посилилася бюрократизація управління колгоспно-радгоспним виробництвом.
Промисловість. Реформа в промисловості передбачала перехід від адміністративних до економічних методів управління:переведення підприємств на госпрозрахунок;оцінку діяльності підприємств не за валовою,а за реалізованою продукцією;створення на підприємствах фондів матеріального стимулювання і т.д. Передбачалось розширення самостійності підприємств і скорочення чисельності затверджуваних показниківпідприємства для своїх потреб вперше могли використати 40% прибуткуліквідовані ради народного господарства, а всі підприємства підпорядковано загальносоюзним міністерствам за галузевим принципом
з виробництва було знято 1115 зразків старої техніки;Виробництво промислової продукції зросло на 50%,продуктивність праці у промисловості-на 28%,національний дохід на 30%. Україна освоїла 440 зразків нової техніки й матеріалів. На підприємствах введено в дію 310 повністю автоматизованих виробництв. Споруджені найбільші в Європі ТЕЦ-Придніпровська, Зміївська. Бурштинська,Луганська, Старобешівська. Створено єдину енергетичну систему республіки з долученням до неї промислових підприємств, радгоспів. Позитивні зрушення у важкій промисловості, а виробництво предметів споживання відставало від потреб населення.було споруджено 250 великих підприємств Після 1970 р. темпи економічного зростання почали падати. Підсумки розвитку промисловості
Сільське господарство Березень 1965р.-пленум ЦК КПРС. Обговорив питання “Про невідкладні заходи подальшого розвитку сільського господарства СРСР” і схвалив новий порядок заготівель сільськогосподарської продукції. Реформа в сільському господарстві передбачала: Взято курс на інтенсифікацію сільського господарства;Підвищення закупівельних цін на сільськогосподарську продукцію;Встановлення твердих планів закупівлі сільськогосподарської продукції. За здану понад план продукцію встановлювалася надбавка 50% закупівельної ціни;
Підвищувалися закупівельні ціни з урахуванням кліматичних умов та умов виробництва в окремих районах;Перерозподіл національного доходу на користь сільського господарства;Запроваджувалась надбавка за надпланову продукцію;Передбачалися заходи щодо зміцнення матеріально-технічної бази с/г,що мали сприяти ліквідації відставання аграрного виробництва,створення в країні достатку продовольства і сировини для промисловості;Заходи,що сприятимуть розвитку соціальної сфери села. було завершено електрифікацію сіл України;зростало застосування мінеральних добрив,впроваджувалися більш урожайні сорти зернових і технічних культур;було запроваджено гарантовану оплату праці працівникам колгоспів за тарифними ставками відповідних категорій робітників і службовців радгоспів. зростало застосування мінеральних добрив,впроваджувалися більш урожайні сорти зернових і технічних культур; утім, плану п’ятирічки в повному обсязі виконано не було.
Всі заходи проводились у рамках колгоспно-радгоспної системи у дещо оновленому вигляді. Вони не змінювали виробничих відносин на селі,за якими селяни залишалися підневільними. Для колгоспно-радгоспної системи була характерною низька продуктивність порівняно з підсобними господарствами. Підсобні господарства займали 5,8% земельних угідь України і у 1970р. Забезпечили майже три чверті загального виробництва картоплі,третину молока,овочів;половину – свинини,61,9% яєць…Склалася система розкрадання,з’явилася зневага до збереження вирощеного. Підсумки розвитку сільського господарства
Середньорічні показники темпів зростання (за п’ятирічками,відсотки){22838 BEF-8 BB2-4498-84 A7-C5851 F593 DF1}Показники VIII(1966-1970) IX(1971-1975) X(1976-1980) XI(1981-1985)Валовий суспільний продукт 6,7 5,6 3,4 3,5 Національний дохід 6,7 4,6 3,4 3,7 Капітало-вкладення 6,8 6,4 2,1 3,1 Продуктив-ність праці 6,1 4,1 3,0 3,8 Промислова продукція 8,4 7.2 3,9 3,5 Сільськогоспо-дарськапродукція 3,2 3,0 1,6 0,5
Економічне становище УРСР у 70-ті — на початку 80-х рр. XX ст. Під час економічної реформи прискорюється розвиток паливно енергетичного комплексу. Стали до ладу Запорізька, Вуглегірська, Криворізька, Придніпровська та ряд інших потужних теплових електростанцій. У 1980 р. були введені в експлуатацію два останні агрегати Дніпрогесу-2 в Запоріжжі. Помітних успіхів досягли нафтовики та газовики.
Причини неуспіхів економічних реформ:- економічні реформи не зачепили основ командно-адміністративної системи;- ринкові ідеї не було сприйнято у вищих ешелонах влади;- реформа не зачепила сферу управління,в якій процвітав бюрократизм;- економіка зберегла екстенсивний характер,що зумовлювало зростання затрат,вимагало залучення до виробництва додаткових робочих рук;- якість продукції залишалася низькою;- запровадження повного господарського розрахунку на підприємствах здійснювалося повільно і непослідовно.
Кризові явища у розвитку промисловостібюрократичний централізм екстенсивне виробництво«гігантоманія»зростання ВПКпогіршення екологі ї (Донбас, Подніпров’я)АЕС (40% атомних енергоблоків)ресурси витрачались на освоєння Сибіру, Далекого Сходуперервалися усталені економічні зв’язки зросла собівартість продукції впала дисципліна постачань
-хронічне невиконання п’ятирічок (1966-1970).-зниження приросту промислового виробництва;-неефективне використання виробничих фондів;-висока собівартість товарів,погіршення якості продукції;-технічне відставання від розвинутих країн;-низька продуктивність праці, низька дисципліна праці;-безгосподарність, розбазарювання,розкрадання матеріальних цінностей і коштів;-поява і зростання тіньової економіки.
Основні заходи для усунення кризових явищліквідовані раднаргоспи (1965 р.). Підприємства підпорядкували союзним і союзно-республіканським міністерствам;підвищено науковий рівень планування,розширена сфера госпрозрахункових відносин;почали вводитися нові методи планування економічного стимулювання, розроблені групою економістів під керівництвом харківського професора О. Лібермана. Суть нових методів: основним плановим показником ставала реалізація продукції. Якщо продукцію реалізувати не вдалося,вона не зараховувалася як зроблена. Частина доходів,одержуваних від реалізації продукції,залишалася на рахунках підприємств, з цих коштів створювалися фонди-розвитку виробництва,матеріального стимулювання,соціально-культурних заходів.
В Україні виробляли 21 % загальносоюзного обсягу електроенергії, причому в республіці використовували лише частину, а решту передавали до сусідніх республік й експортували за кордон. Вирученими за продаж електроенергії коштами розпоряджалися ті ж таки центральні відомства. Як і в попередні десятиліття, у 60–80-х роках Україна залишалася одним із найважливіших виробників зброї та різноманітних видів військової техніки.
Водночас розвиток галузі, що займалася випуском товарів народного споживання в республіці, тривав дуже повільно. Більшість машин та обладнання підприємств легкої і харчової галузей промисловості застаріли, а ефективність їхньої роботи була дуже низькою. Через це незадовільною була і якість вітчизняних товарів, багато з яких, до того ж, були дефіцитними.
Я вважаю,що в економіці України необхідно провести зміни (проект реформ): розвивати власне виробництво, що має кінцевий продукт;ліквідувати «Нафтогаз», як посередника,який нічого не виробляє;здійснювати регулювання цін на промислові товари,які зросли в 3-4 рази;зменшити ціни на комунальні послуги, особливо на газ
провести реформи, які б унеможливили використання будь-яких корупційних схем; звільнити провідні галузі економіки від олігархічного впливу; надавати інвестиції для розвитку,перш за все, малого та середнього бізнесу,зменшити податковий тиск на них. випускати якісну продукцію, підтримувати вітчизняного виробника; відділити владу від бізнесу; створити антикорупційний центр,який буде боротись з економічною злочинністю, тіньовою економікою, контрабандою…