Мета:
Охарактеризувати політизацію визвольного руху;
Проаналізувати програми та діяльність політичних партій і дати їм власну оцінку;
Розкрити закономірність зв'язків між процесами формування індустріального суспільства та піднесенням національно-визвольного руху;
Виховувати повагу до історичного минулого УкраїниТема: Політизація українського національного руху
Мета:
Тип уроку: вивчення нового матеріалу
ХІД УРОКУ
Репродуктивна бесіда
1. Пригадайте характерні риси національно-визвольного руху в Наддніпрянщині та на західноукраїнських землях наприкінці ХІХ ст.
2. Який регіон називали «українським П’ємонтом», «маленьким краєм із великою місією стати географічною базою і плацдармом визвольної боротьби всього українського народу»?
3. Назвіть імена відомих діячів українського національного руху кінця ХІХ ст.
4. Коли і де в Україні виникли перші політичні партії? Якими були їх програмні вимоги?
Наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. український визвольний рух перейшов у третій етап – політичний. Період українофільських Громад, які обмежувалися переважно культурницькою діяльністю, поступово відходив у минуле. На політичному етапі інтереси населення стали представляти політичні партії, які прагнули завоювати масову його підтримку, мобілізувати своїх прихильників на досягнення політичних змін, найголовнішою з яких було отримання суверенітету України.
Робота з підручником
Опрацюйте матеріал підручника і наведіть приклади політизації українського суспільства та визвольного руху.
Робота з джерелом
Десять заповідей УНП (М. Міхновський)
1. Одна, єдина, неподільна, від Карпат аж до Кавказу самостійна, вільна, демократична Україна — республіка робочих людей.
2. Усі люди — твої браття, але москалі, ляхи, угри, румуни та жиди — се вороги нашого народу, поки вони панують над нами й визискують нас.
3. Україна для українців! Отже, вигонь звідусіль з України чужинців-гнобителів.
4. Усюди й завсігди уживай української мови. Хай ні дружина твоя, ні діти твої не поганять твоєї господи мовою чужинців-гнобителів.
5. Шануй діячів рідного краю, ненавидь ворогів його, зневажай перевертнів-відступників…
6. Не вбивай України своєю байдужістю до всенародних інтересів.
7. Не зробися ренегатом-відступником.
8. Не обкрадай власного народу, працюючи на ворогів України.
9. Допомагай своєму землякові поперед усіх, держись купи.
10.Не бери собі дружини з чужинців, бо твої діти будуть тобі ворогами, не приятелюй з ворогами нашого народу, бо ти додаєш їм сили й відваги, не накладай укупі з гнобителями нашими, бо зрадником будеш.
Запитання та завдання
1) Проаналізуйте наведене джерело. Визнач те його основну ідею.
2) Як називалася течія українського національно-визвольного руху, яку започаткував М. Міхновський? Як наведене джерело відображає процес політизації українського визвольного руху?
3) Поміркуйте, чи були реальними ці заповіді для втілення в життя. Із якими заповідями ви погоджуєтесь, а які — вважаєте неприйнятними? Чому?
Робота зі схемою
За матеріалом підручника складіть схему, яка б відображала основні течії національно-визвольного руху в Наддніпрянщині та політичні партії, які до них належали.
Бесіда за запитанням
Яка течія була домінуючою в Україні? Чому?
Робота в групах
Учні об’єднуються в п’ять груп, кожна з яких отримує завдання проаналізувати за підручником діяльність певної української партії, після чого від кожної групи виступає доповідач. У ході доповіді складається таблиця.
Діяльність політичних партій |
||
Назва партії та рік утворення |
Лідери |
Програмні положення та діяльність |
Революційна українська партія (РУП) 1900 |
Д. Антонович, Б. Камінський, Л. Мацієвич, М. Русов |
Укладення М. Міхновським програми партії — «Самостійна Україна», у якій були обґрунтовані історичні права України на самостійне існування. Згодом перехід на засади автономії. Надання переваги марксистському соціалізму |
Українська народна партія (УНП) 1902 |
М. Міхновський, О. Макаренко |
Партія виступала з позицій повної державної самостійності України Орієнтація на національну інтелігенцію |
Українська соціал-демократична спілка («Спілка») 1904 |
М. Меленевський |
Партія виступала з марксистських позицій. Прагнення виражати інтереси всіх робітників України незалежно від їх національності. Злиття в 1905 р. з меншовицькою фракцією РСДРП |
Українська соціал-демократична робітнича партія (УСДРП) 1905 |
В. Винниченко, С. Петлюра, М. Порш
|
Орієнтація на селян і робітників. Прагнення поєднати марксизм із націоналізмом. Вимога автономії для України |
Українська демократично-радикальна партія (УДРП) 1905
|
А. Лотоцький, Є. Чикаленко, Б. Грінченко
|
Партія виникла в результаті злиття Української демократичної партії (УДП) та Української радикальної партії (УРП). Відстоювання ліберально-демократичних позицій, ідеї встановлення в Російській імперії конституційної монархії, яка надала б Україні автономії у складі Росії |
Пояснення вчителя
Після поразки революції 1905—1907 рр. всі українські партії зазнали жорстоких переслідувань. За цих умов виникла нова політична організація Товариство українських поступовців (ТУП).
Робота з підручником
Використовуючи матеріал підручника, проаналізуйте діяльність ТУП за планом:
1) передумови створення організації;
2) рік заснування;
3) лідери;
4) програмні вимоги та діяльність.
Робота зі схемою
Опрацюйте матеріал підручника і складіть схему, яка б відображала російську та єврейську течії суспільного політичного руху в Наддніпрянській Україні.
Повідомлення учня
Заслухайте повідомлення про В. Липинського і складіть його історичний портрет.
Творче завдання
Напишіть твір-роздум на тему «Політичні сили в Наддніпрянщині на початку ХХ ст.: здобутки та прорахунки».
Важливим чинником, що помітно посилив можливості національно-визвольного руху, стало формування українських політичних партій на Наддніпрянщині. Майже всі партії майбутнє України бачили в її розвитку шляхом побудови суспільного ладу на засадах заперечення приватної власності на засоби виробництва. Вони вважали, що процвітання може бути забезпечене втіленням у життя соціалістичної ідеї. Та на перше місце партії ставили собі за мету боротися за державність свого народу. При цьому поряд з автономістською сформувалася течія визвольного руху, представники якої висували вимогу повної самостійності майбутньої держави українців.
Таке розуміння державності завойовувало собі прихильників поступово. І РУП, і інші партії, що виникли на початку ХХ ст., вважали достатнім для себе обмежитися вимогами автономії України в майбутній Російській демократичній державі. Виняток становила лише виразно самостійницька УНП на чолі з М. Міхновським.