Презентація приурочена 160 річчю з дня народження Марії Башкирцевої (1878-1884) і дає загальну характеристику її життя та творчого шляху. Художниці, що пішла з життя на початку розквіту живописного таланту, але найбільшу популярність здобула завдяки публікації її "Щоденника". Нині доступна велика кількість джерел, у яких дається різна оцінка її як автора "Щоденника", але безумовним залишається одне, її життя - це важливий мотиваційний приклад для сучасної молоді, яка прагне реалізуватись. Адже, всупереч смертельній хворобі, незважаючи на великі статки сім"ї, що дозволяли лише розважатись (як це робили її родичі), Марія докладала надлюдських зусиль, щоб прославити себе і залишитись у памяті людей.
І, звичайно ж, її творчість - це ще один приклад творчої особистості, яку дала світові Україна.
Матеріал презентації можна використовувати фрагментарно до уроку історії, або цілком до виховного заходу. До презентації свідомо не подається текстова частина, а наприкінці вказуються ресурси, які варто використати.
Ей даровал Бог слишком много! И слишком мало - отпустил. О, звездная ее дорога! Лишь на холсты хватило сил... ... В привычной клетке одиночеств, Где и живет одна - душа, Как много в дневниках пророчеств, Когда Любви тебя лишат! Ей даровал Господь так много! А Жизнь - крупинками считал. О, звездная ее дорога! И Смерть - признанья пьедестал! М. Цветаева (из сборника "Вечерний альбом")1858 -1884 рр.
Батько Марії - вельми освічена людина, не позбавлена літературного хисту, довгий час займав пост предводителя Полтавського дворянства Її мати – Марія Бабаніна, харків'янка, донька полковника, зі старовинного дворянського роду. В щоденнику Марія писала про батька: «Коли йому стає сумно і він уже не може розважатися полюванням, пиятиками з сусідніми поміщиками й амурними пригодами, то часто, бува, наказує стріляти з гармат, що стоять прямо перед двоповерховим будинком у маєтку, одне слово, нудить світом і шукає пригод»Костянтин Павлович Башкирцев
“ Я добре почуваю себе на батьківщині. Нема двозначності у становищі, можна ходити і дихати вільно»«За красою саду, парку, споруд Диканька може суперничати з віллами Боргезе і Доріа в Римі…І це серед Малоросії! Як шкода, що ніхто навіть не підозрює про існування цього місця» Зі «Щоденника» М. БашкирцевоїЧасто буває в Диканьці. Гостює в маєтку Кочубеїв
У 13 років - дівчина складає собі програму освіти, що передбачала заняття не менше 9 годин на добу. У 14 - за 5 місяців отримує атестат про закінчення 3-річної гімназичної освіти. Вільно володіла давньогрецькою, латинською, французькою, італійською, німецькою, англійською мовами. Цікавилась літературою, математикою, фізикою, хімією Творчість стає метою й сенсом життя дівчини«Прийде день, і моє ім’я, наче грім, розкотиться по всій землі»Зі «Щоденника» М. Башкирцевої
Доля обдарувала її багатьма талантами, вродою, достатком, але весь час випробовувала, часом, ніби глузувала з її бажання досягти досконалості та слави. Марія мала чудовий голос і відомий французький знавець вокалу Вертель пророкував її велике майбутнє і, навіть, пропонував навчатися у нього. Вийти заміж і мати дітей? Але це може зробити кожна прачка! Але чого ж я хочу? О! Ви добре знаєте. Я хочу слави (!) Зі «Щоденника» М. Башкирцевої. 1876 р.
1877 – 1880 роки навчання в приватній майстерні Рудольфа Жуліана. В художній студії Жуліана. 1881 р. Навіть у Парижі кінця 70-х років XIX століття, у цьому світовому центрі свободи й цивілізації, жінки не могли навчатися в офіційних художніх закладах, адже там працюють з оголеною натурою! Тож доводилось навчатись у приватних майстрів
В червні 1881 року, в другий приїзд у село Гавронці, Марія пише автобіографічну картину «Горе» Поштовхом до появи цього полотна стала прогресуюча глухота і душевний стан дівчини. У цій картині вона відкрила глядачам свій розпач зобразивши опущені плечі, нахилену голову, руку, що прикриває обличчя. Виразно відчувається внутрішнє страждання героїні
З дванадцяти років і до смерті Марія вела французькою мовою щоденник (сто п'ять зошитів), що став згодом знаменитим і неодноразово перекладався на багато мов. Щоденник проникнутий тонким психологізмом, романтичною «спрагою слави» і разом з тим трагічним відчуттям приреченості. Це не тільки сповідь про сходження до мистецьких вершин, а і враження про зустрічі з багатьма визначними людьми
Автопортрет в капелюсі з пером. 1878. Ніколи не потрібно дозволяти заглядати в свою душу, навіть тим, хто нас любить. Потрібно триматися середини і, йдучи, залишати по собі жаль та ілюзії. Таким чином будеш здаватися краще, залишиш краще враження. «Щоденник» 1873 р. Напевне, якою насправді була Марія зможе розповісти її “Щоденник”, але доповнити не сказане, відобразити глибше приховані почуття можуть її картини.
Автопортрет. 1880 р. Дощова парасолька. 1883 р. “Дощова парасолька” – харктеризується мистецтвознавцями як картина в стилі натуралізму з якої на нас пронизливим поглядом дивиться некрасиве дівча із блідим обличчям... Але варто подивитись на “Автопортрет” Марії, щоб помітити такий же відчай, такий же болюче-щемливий погляд крізь глядача - усвідомлення поразки в боротьбі із смертельною хворобою. Глибокий психологізм творів свідчить про високу професійну зрілість художниці. Я хотіла б володіти талантом всіх авторів, разом узятих, щоб виразити всю безодню мого відчаю, мого ображеного самолюбства, всіх моїх незадоволених бажань. Із «Щоденника» 1875
Жан і Жак. 1883 Мітинг. 1884 1883 рік – вже під своїм іменем Башкирцева представляє у Салоні велику картину «Жан і Жак»Зображення двох маленьких школярів з бідних сімей викликало здивування паризької публіки Демократичні настрої Франції не оминули і Марію - у творчому доробку з'являється тема бідності, “справжнього” життя без манірності та фальші
Портрет Діни Тулуз-лотрек. Картини Марії Башкирцевої написані в стилі реалізму. Із «Щоденника» відомо, що Марія працювала на пленері і це вплинуло на живописну манеру. В техніці відчувається вплив імпресіоністів. Мазки широкі, сміливі, точні. Тло – не прописане, виступає як доповнення образу..
Святі жінки. 1883 р. «Святі жінки» одна із останніх незавершених робіт. Зберігається вона у каплиці Марії, зведеній після її смерті. Ми можемо тільки здогадуватись що задумано в цій картині – реквієм самій собі, чи , врешті-решт, справжня молитва до Бога з проханням дати їй ще трошки часу
Весна. 1884 р. «Вчора почала досить велику картину в старому саду в Севрі; молода дівчина сидить під квітучою яблунею, доріжка йде вдаль і усюди гілки фруктових дерев в цвіті, і свіжа трава, фіалки і маленькі жовті квіточки… …Все повинно бути дуже просто і повинне відчуватися віяння весни, що примушує цю жінку мріяти. Потрібно, щоб між гілками було сонце. Ця річ має два метри довжини і трохи більше висоти».«Щоденник» 1884 р.
Художня спадщина Башкирцева стала першою серед художників-вихідців із Російської імперії, чиї полотна виставив Лувр. Після смерті Марії картини та графічні начерки були перевезені рідними в Росію. Значна їх частина була знищена пiд час бомбардувань часів Другої свiтової, але її твори збереглися у Паризькому Луврi, Орсе, Третьяковській галереї, Російському музеї приватних колекціях, а також по одній картині у художнiх музеях Харкова, Днiпропетровська i Сум. Знаменитий "Щоденник" (1873–1884) вийшов французькою мовою у скороченому варіанті через три роки після її смерті, а переклад російською, здійснений у 1892 p. У 1980-х роках знайдено оригінали записів і в наш час йде підготовка до друку «Щоденника» без виправлень французькою мовою
У Парижі, біля входу в Люксембурзький палац, встановлена статуя «Безсмертя», на постаменті якої написані імена 8 видатних людей, що їх замолоду скосила смерть. Серед них - не французьке прізвище: «Башкирцева». Починаючи з 1885 року, щорічно кращому молодому художнику Франції присуджується премія імені Марії Башкирцевої, ім'я художниці носить одна із вулиць Ніцци. Український літературознавець Михайло Слабошпицький на основі «Щоденника» видав роман «Марія Башкирцева». Велике дослідження особистості Башкирцевої зробив письменник Олександр Александров - книга «Справжнє життя мадемуазель Башкирцевої».
Ось як описував Марію Башкирцеву французький критик Франсуа Коппе :«Цієї миті увійшла мадемуазель Марі. У свої 23 роки вона виглядала набагато молодшою, невеликого зросту, з витонченим станом, округлим обличчям, бездоганної правильності: золотисте волосся, темні очі, що світяться думкою, горять бажанням все бачити і все знати, губи, що виражали одночасно твердість, доброту і мрійливість, ніздрі дикого коня, що здригаються. М-ль Башкирцева справляла з першого погляду враження надзвичайне... волі, що ховається за ніжністю, прихованою енергією і грацією. Все викривало в цій чарівній дівчині вищий розум. Під цією жіночою привабливістю відчувалася залізна, чисто чоловіча сила...”Панно Маріє,Вже обрій мріє;А я не мрію, просто хочу Вас. Зустріти. Десь за містом – амазонкою –На мазепинському скакуні, –Тільки стек, та циліндр, та рукавички,Та стан стрункий,Стиснутий тонко,Ввижаються мені.…От ніби як черничка. З монастиря, де абатисою – маркіза де Ламбаль.
Інформаційні ресурси1. Мария Константиновна Башкирцева. Дневник.- Умови доступу : https://www.e-reading.club/bookbyauthor.php?author=476002. Марія Башкирцева - Зірка світової культури! – Умови доступу : http://dikanka-turism.inf.ua/marija.html 3. Ганна Черкаська. Марія Башкірцева.- Умови доступу : http://uahistory.com/topics/famous_people/63754. Я — Мария Башкирцева. Автопортрет .- Умови доступу : http://teatre.com.ua/portrait/ja_maryja_bashkyrtseva_avtoportret/5. Марія Башкирцева: українська художниця, яка підкорила Мопассана. - Умови доступу : http://www.bbc.com/ukrainian/blogs-402873126. Олена Чекан. Дівчисько і смерть. - Умови доступу : http://tyzhden.ua/Publication/35077. Марія Башкирцева - парижанка-полтавчанка. – Умови доступу : http://www. Zhinka-online. Com. Ua/ukrajinska-zhinka/vidomi-ukrajinki/165-mariia-bashkyrtseva-paryzhanka-poltavchanka. Html