Біологічні ритми: види та вплив на людину. Повторення певного стану живих систем через регулярні проміжки часу називають біологічними ритмами, або біоритмами. Біоритми властиві всім рівням живої природи: від мікроорганізмів до біосфери в цілому. Біоритми досліджує наука хронобіологія. Оскільки людина — частина живої природи, то ми відчуваємо вплив навколишнього середовища, а також пристосовуємося до періодичних змін у довкіллі. Періодичні зміни стану нашого організму впливають на емоційний стан, самопочуття та працездатність.
Біологічні ритми – це ритмічні коливання процесів життєдіяльності, притаманні усім живим організмам. Вони бувають внутрішніми та зовнішніми. Внутрішні біоритми – пов’язані з періодичними змінами всередині організму людини, це дихальний або серцевий ритми, біоелектричні коливання мозку, циклічність процесів травлення, виділення. Зовнішні біоритми – пов’язані з рухом Землі у космічному просторі,це добовий, місячний, річний цикли. Зумовлені змінами таких параметрів навколишнього середовища, як освітленість, вологість, температура повітря, інтенсивність сонячної радіації.
Біологічні ритми поділяють за швидкістю циклу:секундні ритми — швидкоплинні, можуть тривати від частини секунди до декількох секунд, приміром серцевий ритм; хвилинні ритми — тривають від хвилини до декількох хвилин, як-от ритмічні рухи кишечника; добові ритми — цикл триває 24 години, тобто добу, наприклад цикл сну та неспання, коливання артеріального тиску, температури тощо; річні ритми — довготривалі ритми, до яких належать зміни метаболізму залежно від пори року, також щоосені й навесні в людей виникають алергії, загострюється ревматизм та виразка шлунка
Циркадні ритми. Багатьом живим організмам, зокрема й людині, притаманні циклічні біологічні процеси, пов’язані зі зміною дня і ночі, які називають циркадними ритмами (від лат. circa — близько, навколо та dies — день). Період циркадних ритмів становить близько 24 годин. Дуже важливим для людини циркадним ритмом є ритм сну / неспання.
Сон. Сон — це періодичний фізіологічний стан організму, що характеризується майже повною відсутністю реакцій на зовнішні подразнення, зменшенням активності процесів в організмі. У процесі життєдіяльності людини сон виконує важливу функцію відновлення фізичних і психічних сил. Під час сну зменшується частота серцевих скорочень і частота дихання, знижується температура тощо. Також під час сну відбувається перерозподіл роботи відділів головного мозку. Ті ділянки, що активно працювали вдень, уночі знижують свою активність, і навпаки, ті ділянки, які менше працювали вдень, підвищують свою активність вночі. Повноцінний сон — це життєва потреба кожної людини. Тривалість сну залежить від віку: немовля спить 22 години на добу, підліткам необхідний сон впродовж 8–9 годин, у дорослих потреба у сні індивідуальна, але в середньому становить 8 годин. Постійне недосипання може спричинити головний біль, підвищену стомлюваність, призвести до погіршення пам’яті.
Біологічний годинник. Кожен етап циркадного ритму людини має певне значення для організму. Так, лягати спати краще від 21 до 23 години. У цей час знижуються температура тіла й артеріальний тиск, зменшується виро-блення гормонів, які підтримують активну роботу нашого організму. Гормони — це біологічно активні речовини, що утворюються в організмі та впливають на клітини, органи чи організм в цілому. Уночі виробляється гормон мелатонін, який називають гормоном сну, він «допомагає» організму відпочивати, відновлювати організм тощо.
Біологічний годинник. А прокидатися краще між 6 та 7 годинами ранку. У цей період організм готовий вийти зі сну, підвищується температура тіла, організм виробляє гормони, які активізують його діяльність для подальшої роботи. Від 8 ранку до 11 години відбувається пік активності роботи головного мозку, тому в цей час у розкладах навчальних закладів стоять навчальні предмети, що потребують значних інтелектуальних зусиль, приміром, математика, мови, природничі науки тощо . Так працює наш внутрішній біологічний годинник — механізм пристосування організму до зміни дня і ночі, який «регулює» періодичні процеси в організмі.
Порушення добового ритму. Біологічні ритми впливають на здоров’я людини. Неузгодженість біологічних ритмів в організмі називають десинхронозом. Сучасна людина забезпечена штучним освітленням цілодобово, тож добові ритми людини сьогодні менше прив’язані до руху Сонця небосхилом. Окрім безперечної користі від штучного освітлення, у людей можуть статися порушення добового ритму.
Порушення добового ритму. Спричинити порушення циркадних ритмів можуть робота або навчання вночі, комп’ютерні ігри до пізньої години . Зміщення добового ритму можуть спричинити дратівливість, відчуття постійної втоми, а також серйозніші порушення як неврози, депресію тощо. Крім того, десинхронози загострюють хронічні захворювання людини. Тому дуже важливо скласти власний розпорядок дня, що враховує індивідуальні особливості біоритмів та дотримуватися його. Аби організм працював правильно й злагоджено, у розпорядку дня мають бути враховані повноцінний сон, регулярне харчування, чергування мозкової діяльності та фізичної активності.