Поняття про числівник як частину мови

Поняття про числівник як частину мови

(урок української мови в 4 класі)

 Бутівська ЗОШ І-ІІІ ступенів

        вчитель Косолап

          Тетяна Олександрівна                           

с. Бутове

2019 рік

Тема. Поняття про числівник як частину мови

Мета. Ознайомити учнів з новою частиною мови – числівником. Дати початкове уявлення про числівник, ознайомити з його функцією в мові, вчити розрізняти числівники в мовленні, правильно ставити до них запитання. Розвивати мовлення учнів. Виховувати любов до рідної мови, бажання її вивчати.

Обладнання. Схема «Числівник», таблиці, картки з ребусами, малюнок Цариці Граматики

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

Стали, дітки, всі рівненько,                                                                                  Усміхнулися гарненько,                                                                                            Настрій на урок взяли                                                                                                          Й працювати почали.                                                                                            Сідайте, діти! На уроці                                                                                      Зустрілися ми знову.                                                                                                      Про нашу мову чарівну                                                                                                    Поведемо розмову.

ІІ. Повторення вивченого

1. Вступна бесіда

 Діти, пригадайте лінгвістичну казку про Царицю Граматику, скажіть на скільки частини мови вона поділила всі слова.

 Які частини мови ми вже вивчили і розпізнаємо серед інших слів?

2. Гра «Відгадай і доведи»

 Визначте до якої частини мови належать названі слова. Чому ви так вважаєте?

 Вітер, дужий, поглянув, до, над, а, але, сім.

3. Проблемна ситуація

 То до якої ж частини мови належить слово сім?

ІІІ. Повідомлення теми та задач уроку

 Сьогодні на уроці ми розпочнемо вивчати ще одну частину мови. Це «Числівник».

Число числівник назове,                                                                                                     У світ лічби нас поведе,                                                                                                Ми навчимося рахувати,                                                                                             Додавати, віднімати.                                                                                                      Одна на світі Батьківщина,                                                                                                      І матір теж одна – єдина,                                                                                                Над нами сонечко одне,                                                                                          Промінні шле нам золоте.                                                                                          Земля одна, планет – багато,                                                                                                      На небі – тисячі зірок.                                                                                                   Шість буднів тижня, одне свято,                                                                                      І безліч у полях квіток.                                                                                                 Число числівник називає,                                                                                                   І всяк школяр це добре знає.                                                                                     Один, два, три, чотири, п’ять –                                                                                Учімось, друзі рахувать.

ІV. Вивчення нового матеріалу

1. Опрацювання правила про числівник на с. 111 підручника. Наведення власних прикладів

2. Опрацювання схеми

ЧИСЛІВНИК

Означає   кількість предметів або порядок при лічбі

Відповідає на питання  СКІЛЬКИ?   КОТРИЙ?

За значення поділяються на:

КІЛЬКІСНІ (скільки?)    ПОРЯДКОВІ (скільки?)

3. Колективне виконання вправи 217 (с. 111)

а) розгляд малюнка у підручнику (с. 9)

б) усні відповіді на запитання до малюнка

ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА                                                                                      Встаньте, діти, потягніться,                                                                                                    Землі нашій поклоніться                                                                                                                     За щасливий день вчорашній,                                                                                                                і до сонця потягніться.                                                                                                           В різні боки нахиліться,                                                                                  Веретенцем покрутіться.                                                                                                          Раз присядьте, два присядьте                                                                                                  І за парти тихо сядьте.

4. Цікава інформація (готують учні)

5. Робота в парах (виконання вправи 216, с. 110)

6. Словникова робота

Гектар, тонна

• Що означають ці слова?
• Де вони використовуються?
• Назвіть орфограми в цих словах. Та запам’ятайте їх написання.

Гектар – одиниця вимірювання площі у метричній системі, що дорівнює 100 арам, або 10000 кв. м. (На Україні є понад вісім мільйонів гектарів лісу.)

Тонна – міра ваги, яка дорівнює тисячі кілограмів, що-небудь, що має таку вагу. (Автомобіль за один раз перевозить декілька тонн зерна.)

7. Каліграфічна хвилинка

Щоб букви правильно писати,                                                                           Хвилинку каліграфії                                                                                                          Нам треба розпочати.

 Од ина дц ять одинадцять

ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА                                                                                      Ми стомилися всі трішки,                                                                                             Хай спочинуть ручки – ніжки,                                                                                             Ми стомились вже сидіти,                                                                                              Хочем трохи походити,                                                                                   Зазирнути у віконце,                                                                                                         Потягнутися до сонця,                                                                                                      Наче м’ячик, пострибати…                                                                                               Й знову будем працювати.

8. Бувальщина «Як посперечалися числівники з іменниками» (розповідає вчитель)

9. Творча робота над вправою 218, с. 112

а) утворити словосполучення та записати;

б) назвати числівники та поставити до них запитання.

10. Робота з деформованим реченням (додаткове завдання на картках)

 баранець, тисячі, Один, пасе, овець.

(Один баранець пасе тисячі овець.)

 А) утворити зі слів речення, самостійно записати;

 Б) розібрати утворене речення:

І варіант – за частинами мови,                                                                                        ІІ – варіант – за членами речення.

V. Підсумок уроку

1. Відповіді на запитання

• З якою частиною мови ми ознайомилися на уроці?
• Які слова називають числівниками?
• На які запитання відповідають числівники?
• Наведіть приклади числівників.

2. Прочитати слова-ребуси

Г 1 А    ПІ 2 Л   ВІ 3 ЛО                                                                                  ПІ 100 ЛЕТ                                          100 ЯНКА                                          МІ 100                                                              ВІ 3 НА                                          100 ЛЯР                                          7 Я                                                100 РОНА                                          3 БУНА                                          ПО 3 ВОЖИВ

VІ. Домашнє завдання

 С. 112, вправа 219 (з інструктажем вчителя), с. 111, вивчити правило.

ДОДАТОК 1

ЦІКАВА ІНФОРМАЦІЯ

 1. Числівник – чи не найменша за кількістю слів частина мови, яка нараховує їх усього кілька десятків.

 На шляхах історії числівники «загубили» категорії роду, числа і відокремились в особливий клас слів. У середині 18 століття Михайло Ломоносов у своїй граматиці вперше назвав числівники особливою частиною мови. Такими вони є і досі. За частотою вживання серед інших слів числівник займає восьме місце.

2. Людині часто доводиться щось лічити: години, дні, гроші, роки тощо, тобто встановлювати кількість предметів, позначати їх на письмі відповідними цифрами.

Виявляється потребу у цьому породило саме життя. Звичайно, первісна людина не користувалася такими словами: «оди», «три», «чотири» тощо. Для того щоб порахувати предмети, досить було показати їх на пальцях. Загнувши всі пальці на одній руці, переходили на другу. А коли пальців не вистачало, продовжували лічбу на тих самих пальцях, але вже по другому колу. У сиву давнину люди рахували десятками. Вчені вважають, що десяткова система числення (якою, до речі, користуємося і ми) пішла від десяти пальців на руках.

3. Пальці були одночасно і лічильною машинкою. Щоб, наприклад, до п’яти додати два, достатньо загнути п’ять пальців на одній руці і два на другій. Загинаєш пальці – додаєш; розгинаєш – віднімаєш.

Подекуди чинили інакше: якщо не вистачало рук – переходили до ніг, тобто лічили двадцятками. Так, наприклад, лічили індійці майя, що жили на території сучасної Мексики. Інші люди рахували дюжинами – по 12. Напевне, тому число 12 має багато дільників, тобто його можна поділити як дві шістки, три четвірки, чотири трійки і шість двійок.

ДОДАТОК 2

ЯК ПОСПЕРЕЧАЛИСЯ ЧИСЛІВНИКИ З ІМЕННИКАМИ

 Жили собі мирно два сусіди. І були вони тоді ще однаковими. Скрізь сусіди бували разом.  Шанобливо ставилися один до одного. Усі про них казали: нерозлучні друзі.

 Одного сусіда звали іменником, другого – Числівником. Жили вони, поживали, горя не знали. Тільки шану один до одного виявляли.  Ідуть – ніяк не домовляться, кому іти першим. Дають дорогу один одному.  Доходило іноді й до смішного. Коли почнуть взаємну шану виявляти, то багато хто їх по дорозі минав. А вони все кланялися і прохали один одного іти першим.

– Слухай, Числівнику, – нарешті не витерпів Іменник. – Давай домовимося. Ти завжди будеш стояти чи іти першим, а я – за тобою. Бо вже люди сміються з нас.

 – Добре, аж захвилювався від задоволення Числівник. – Як хочеш, так і буде.

 Добрі друзі домовилися, що на першому місці розташовується Числівник, на другому – Іменник.

 Числівник пишався своїм сусідом. І думав, що б йому приємне зробити. Нарешті надумався:

– Любий Іменнику! Ти так гарно до мене ставишся. Твоя скромність не знає меж. Я завжди попереду. А ти немов у тіні. Давай домовимося так. Я стоятиму попереду тебе. Але я хочу тобі підпорядковуватись. Що ти скажеш, усе буду робити.

Так і вирішили. Числівник гордо стоїть попереду Іменника. Заманулося Іменникові, щоб Числівник повторював усе те, що він має. Числівник погодився. І сліпо наслідував Іменника. Стояв у тому числі й відмінку, що й іменник.