13 серпня о 18:00Вебінар: Готуємось до навчального року з онлайн-тестами «На Урок»: плануємо наперед

"Поняття про полімери на прикладі поліетилену. Застосування поліетилену." (УРОК + ПРЕЗЕНТАЦІЯ))

Про матеріал
Представлена розробка уроку за програмою шкільного курсу хімії (9 клас) може бути використана безпосередньо за призначенням або адаптована і розширена до Теми 5. Синтетичні високомолекулярні речовини і полімерні матеріали на їх основі (Хімія 10 клас рівень стандарту). Також матеріал запропонованої теми може бути використаний під час проведення позакласних заходів, організації наукових досліджень учнів тощо. У представленому матеріалі запропоновані різні форми і методи роботи з учнями з метою формування не лише знаннєвого компоненту, а й активної життєвої позиції у вирішенні актуальних проблем, що стоять перед суспільством.
Перегляд файлу

Анотація

Представлена розробка уроку за програмою шкільного курсу хімії (9 клас) може бути використана безпосередньо за призначенням або адаптована і розширена до Теми 5. Синтетичні високомолекулярні речовини і полімерні матеріали на їх основі (Хімія 10 клас рівень стандарту). Також матеріал запропонованої теми може бути використаний під час проведення позакласних заходів, організації наукових досліджень учнів тощо. У представленому матеріалі запропоновані різні форми і методи роботи з учнями з метою формування не лише знаннєвого компоненту, а й активної життєвої позиції у вирішенні актуальних проблем, що стоять перед суспільством.

Презентація за посиланням: https://docs.google.com/presentation/d/

1DdWbME_dYMKXc7JlVSeqaGYKdzqrD uvFsZxpBqfs16k/edit?usp=sharingХімія 

Тема 3. Початкові поняття про органічні сполуки Урок ___ Поняття про полімери на прикладі поліетилену. 

Застосування поліетилену.

Цільова група:

учні 9 класу

 

Тривалість:

45 - 90 хв.

 

Мета:

ознайомити учнів із загальними поняттями хімії високомолекулярних сполук на прикладі поліетилену; розширити знання учнів про реакції приєднання на прикладі реакції полімеризації; розглянути властивості та застосування поліетилену;

розвивати логічне мислення, комунікативні, дослідницькі вміння; вміння робити висновки; 

                  формувати     вміння    приймати    виважені    екологічні    рішення,    брати

відповідальність за власні екологічні вчинки;

виховувати ціннісне ставлення до навколишнього світу.

 

Тип уроку: урок формування та розвитку компетентностей.

 

Формування ключових і предметної компетентностей та реалізація наскрізних змістових ліній:  вивчати 

  вміти отримувати користь з досвіду; 

  організовувати взаємозв'язок своїх знань і впорядковувати їх; 

  організовувати свої власні прийоми вивчення;  • вміти вирішувати проблеми;  • займатися самоосвітою. 

шукати 

  запитувати різні бази даних; 

  опитувати оточення; 

  отримувати інформацію; 

  вміти працювати з різними джерелами інформації.  думати

  організовувати взаємозв'язок минулих і справжніх подій; 

  критично ставитися до того чи іншого аспекту розвитку суспільства; 

  займати позицію в дискусіях і виховувати свою власну думку; 

  оцінювати соціальні звички, пов'язані зі здоров'ям, споживанням, а також з навколишнім середовищем.

співпрацювати

  вміти співпрацювати і працювати в групі; 

  приймати рішення - улагоджувати розбіжності та конфлікти;  • вміти домовлятися. братися за справу

  включатися в проект; 

  нести відповідальність; 

  входити в групу або колектив і вносити свій внесок; 

  доводити солідарність; 

  вміти організовувати свою роботу.

адаптуватися

  вміти використовувати цифрові технології; 

  доводити гнучкість перед обличчям швидких змін;  • показувати стійкість перед труднощами; 

  вміти знаходити нові рішення. 

 

Інтеграція навчальних дисциплін: 

-      міжпредметна інтеграція - екологія, біологія, основи здоров'я, географія, фізика, економіка, математика;

-      надпредметна інтеграція - історія, українська мова, мистецтво.

 

Методи та форми роботи: 

організація пізнавальної діяльності: евристична бесіда, мозковий штурм, проблемно-пошуковий метод, метод критичного читання;

організація практичної діяльності: демонстраційний дослід; використання ІКТ, соціологічне дослідження;

організація творчо-пошукової діяльності: робота в групах, стратегія ЗХД, написання есе; 

організація ціннісно-смислової діяльності: екологічне моделювання, пізнавальна гра, творче завдання на передбачення та прогнозування;

 

Обладнання

Григорович О. В. Хімія : підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів / О. В. Григорович. - Харків : Видавництво «Ранок», 2017. - 256 с.

для проведення демонстрації 8 «Ознайомлення зі зразками виробів із поліетилену Виявлення властивостей поліетилену: відношення до нагрівання, розчинів кислот, лугів.»: пробірки, вода, сірники, розчини хлоридної кислоти (НCl), натрій гідроксиду (NaOH), поліетиленові пакети. 

вироби із поліетилену;

кулестержневі моделі; 

технічна підтримка: ПК або ноутбук, планшети або смартфони учнів, підключення до інтернет мережі (Wi-Fi), проектор, проекційний екран (мультимедійна дошка)

 

Допоміжні матеріали

Додаток 1.Інформація для вправи «Кіт у мішку»

Додаток 2. Інформація для вправи «Знаю... Хочу дізнатися? Дізнався/дізналася!!!» Додаток 3. З історії полімерів

Додаток 4. Інструкція до визначення фізичних властивостей поліетилену

Додаток 5. Промислові підприємства України, що виробляють полімери

Додаток 6. Анкета для проведення соціологічного дослідження «Полімери у побуті»

Додаток 7. Вправа – демонстрація «Яблуко – модель Землі»

Додаток 8. Гра «Сміттєві перегони»

Додаток 9. Інтернет-джерела на допомогу вчителю та учням

Додаток 10. Тестові завдання для самоперевірки з теми «Поняття про полімери на прикладі поліетилену.»

Додаток 11. Самооцінка діяльності

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Хід уроку 

1. Вступна частина

1.1. Оголосіть учням лейтмотив уроку «Ми - перше покоління, яке має чітке уявлення про цінність природи та наш величезний вплив на неї. І можемо стати останнім поколінням, яке здатне діяти, щоб змінити тенденції». (звіт Всесвітнього фонду дикої природи (WWF - World Wildlife Fund) «Жива планета» 2018) та обговоріть його.

1.2. Запропонуйте вправу «Кіт у мішку»

Мета: розвиток творчої уяви учнів та мотивація до діяльності.

Учитель пропонує загадку (або маловідомий, дивний факт), відгадка якої пов'язана з темою уроку. (Додаток 1)

1.3.Оголосіть тему уроку та разом визначте деякі цілі уроку й разом заплануйте основні дії (вправа Знаю... Хочу дізнатися? Дізнався/дізналася!!!).

(Додаток 2)

 

2. Основна частина

2.1 Організуйте і проведіть фронтальне опитування учнів для «ліквідації ефекту чистого аркуша» (актуалізація опорних знань, що знадобляться під час вивчення нової теми):

1.     Як класифікують органічні речовини за вмістом хімічних елементів?

2.     Як, у свою чергу, класифікують вуглеводні?

3.     Порівняйте хімічні властивості насичених і ненасичених вуглеводнів.

4.     Напишіть молекулярну та структурну формулу етену. Яка його тривіальна назва?

2.2 Запропонуйте учням вправу «Сім журналістських запитань». Щоб відшукати відомості про будь-який об’єкт чи подію, ставлять сім ключових запитань: хто? що? де? навіщо? як? чим? коли? Попросіть прочитати текст з підручника і сформулювати «Сім журналістських запитань». Учні по черзі ставлять запитання. Працюючи з підручником та інтернет-ресурсами, учні з’ясовують сутність реакції полімеризації та основні поняття теми, а також історичні відомості про хімію полімерів:

     реакція   полімеризації      – процес     сполучення          багатьох        молекул

низькомолекулярної речовини (мономеру) у молекулу полімеру;

     мономер (грецьк μόνος один; μέρος частина) – вихідна речовина, взята для проведення реакції  полімеризації;

     полімери, високомолекулярні сполуки (грец. πολύ багато; μέρος частина «складається з багатьох частин») природні та штучні високомолекулярні сполуки, молекули яких складаються з великої кількості повторюваних угруповань (мономерів);

     елементарна (структурна) ланка      фрагмент у молекулі полімеру, що повторюється;

     ступінь полімеризації – показує число молекул мономеру, що об'єдналися в одну молекулу полімеру. Позначається літерою n (ен)). 

        nCH2= CH2 →  [ — CH2— CH​    2— ] n - ступінь полімеризації         мономер              елементарна 

    (етен, етилен)      (структурна) ланка

Хімія полімерів (Додаток 3):історія (за матеріалами Вікіпедії) - 

термін «полімерія» був введений в науку Є. Берцеліусом (1779-1848) у 1833 р. для позначення особливого виду ізомерії, при якій речовини однакового складу відрізняються молекулярною масою. Наприклад, етилен і бутилен, кисень і озон. Синтетичні полімери на той час ще не були відомі, а перші згадки про них відносяться до 1838 р. (полівініліденхлорід) і 1839 р. (полістирол). Тому такий зміст терміну не відповідає сучасним уявленням;

деякі полімери вірогідно одержували ще в першій половині XIX ст.. Це були побічні та небажані на той час продукти «осмолення» основної хімічної реакції. Реакції полімеризації та поліконденсації, що призводять до утворення таких продуктів на той час намагалися пригнітити. Тому для полімерів ще іноді використовують термін «смола».

хімія полімерів, як наука, виникла лише після створення в 60-х роках XIX ст. російським хіміком О. Бутлеровим (1828-1886) теорії хімічної будови органічних речовин, що дало можливість систематизувати величезний практичний матеріал, накопичений на той час органічною хімією.

Хімія полімерів: сучасність - Інститут хімії високомолекулярних сполук НАН України(ІХВС) - провідна науково-дослідна установа нашої країни в галузі високомолекулярних сполук, що створена 28 серпня 1958 р. Науковці Інституту проводять дослідження в ключових областях полімерної науки - фундаментальних аспектах хімії полімерів, створенні теоретичної бази модифікації полімерних матеріалів та вивченні полімерів медичного призначення. (перегляд відео Всюдисущі полімери)

ПОЛІМЕРИ

                                    ​                                         природні                     синтетичні

                                      (білки,                                  (пластмаси,                                       вуглеводи,                             волокна,                              нуклеїнові кислоти)                         гума…)

2.3 Роздайте учням зразки виробів із поліетилену для проведення першої частини демонстрації 8 “Ознайомлення зі зразками виробів із поліетилену.“ для дослідження його фізичних властивостей (Додаток 4):

прозора речовина;

погано проводить теплоту й електричний струм;

жирна на дотик;

еластична; нерозчинна у воді; легша за воду.

Наведіть цікавий історичний факт (метод “Дивуй!”):Багато людей старшого покоління пам’ятають історію родини Ликових, яка з релігійних мотивів пішла від людей в глуху тайгу. Проживши там майже півстоліття, вони повернулись у цивілізацію. Але найбільшою несподіванкою для них був не літак чи радіоприймач. А здогадайтесь що? Зі слів господаря: «О, Господи, люди вигадали скло, що мнеться?» (про які фізичні властивості полімерів йдеться?)

2.4 Продовжуйте демонстрацію 8 “Виявлення властивостей поліетилену:

відношення до нагрівання, розчинів кислот, лугів.”: 

Відношення поліетилену до нагрівання:

1.         Обережно нагрійте скляну паличку й торкніться нею поліетиленової плівки.

2.         Спаліть шматочок поліетиленової плівки у полум’ї спиртівки.

Учні обговорюють результати демонстрації

Висновок.: поліетилен легко розм’якшується при нагрівання, плавиться і утворює краплі. Горить синюватим полум’ям.

3.         Дослідіть, чи реагує поліетилен із розчином лугу та кислоти: у пробірку з розчином кислоти додайте шматочок поліетилену; у пробірку з розчином лугу додайте шматочок поліетилену.

Висновок.: взаємодії речовин у двох пробірках не відбувається.

Запитайте в учнів, чому поліетилен проявляє хімічні властивості насичених вуглеводнів, а не етену?

2.5           Проведіть “Мозковий штурм” та запропонуйте учням заповнити таблицю “Застосування поліетилену відповідно до його властивостей”

Властивості поліетилену

Застосування

1.     Хімічна стійкість.

2.     Міцність та пластичність.

3.     Водо- і газонепроникність

4.     Електро- і теплоізоляційні властивості

виготовлення тари для зберігання хімічно агресивних речовин;

виготовлення деталей автомобілів, що працюють в агресивному середовищі;

виготовлення посуду та водогінних труб;

виготовлення пакувальних матеріалів і плівки для теплиць;

виготовлення ізоляційних матеріалів...

Продовжуючи розгляд питання, запитайте в учнів, чи відомі їм промислові підприємства України, що виробляють полімери (Додаток 5).

2.6           Обговоріть із учнями їх власний досвід застосування полімерів, зокрема поліетилену та запросіть до слова учнів, які проводили “Соціологічне дослідження” (випереджаюче завдання) серед колективу класу “Полімери у побуті” (Додаток 6) для представлення та обговорення результатів.

Як підсумок результатів дослідження обговоріть проблемні питання:

-         Чи можемо ми назвати ХХІ століття - століттям полімерів?

-         Homo sapiens еволюціонує чи деградує до Homo plasticus?

-         Як зарадити ситуації, що склалася?

2.6 Проведіть вправу – демонстрацію «Яблуко – модель Землі»( Додаток 7).

2.7 Як логічне продовження попередньої вправи, запропонуйте учням гру “Сміттєві перегони” (Додаток 8) та обговоріть шляхи вирішення екологічних проблем, спричинених забрудненням довкілля відходами з полімерів, зокрема поліетилену. Під час обговорення скористайтесь інтернет-ресурсами, що висвітлюють зазначену проблему (за бажанням, кілька учнів отримали випереджувальні завдання з теми та виступають з повідомленнями) (Додаток 9).

 

3. Підсумкова частина

3.1 Пригадайте із учнями лейтмотив уроку та обговоріть його в контексті теми уроку й з урахуванням опрацьованого матеріалу. Поверніться до вправи Знаю...

Хочу дізнатися? Дізнався/дізналася!!! (Додаток 2):

             ?    Чи дізналися учні про все, що хотіли?

? Якщо залишилися нез`ясовані питання, запропонуйте учням опрацювати їх самостійно і обговоріть на наступному уроці.

 3.2 Підведіть підсумки уроку та запропонуйте учням домашнє завдання:

обов'язковий рівень:

-         опрацюйте §28 підручника;

-         виконайте тестові завдання з теми уроку за посиланням https://docs.google.com/forms/d/1frpRzAhkhZ6CAAfacLrvVZKDpJbAJaJNazL2sN OCEX8/edit (посилання розміщено на домені Google Клас) (Додаток 10);

за бажанням учнів (на вибір):

-         напишіть есе на одну із запропонованих тем:

Чи можливий сучасний світ без полімерів?

Якби у мене була можливість заборонити використання поліетиленових пакетів, я б… Власна тема учнів.

-         ознайомтесь із результатами спільних Чорноморських досліджень за посиланням

http://emblasproject.org/wp-content/uploads/2013/12/12-new-facts-you-wish-to-kn ow-about-the-Black-Sea_Ukr.pdf?fbclid=IwAR1uHrDY8CfMYCkphjUvte-K-25 W4OUuYNycAU4D_ZOUCvU5ZZPQasynmsA та визначте основні забруднювачі-полімери, специфічні для Чорного моря. 

-         напишіть статтю про поліетилен до Wikipedia, використовуючи поради від https://ms.detector.media/mediaprosvita/how_to/yak_napisati_stattyu_do_wikipedi a_maysterklas_dlya_pochatkivtsiv/

-         розробіть творчий проект “Друге життя поліетиленового пакету”;

-         створіть   соціальну   рекламу      (малюнок,   фото,           відео) #пакетнепотрібен!!!

3.3           Запропонуйте учням заповнити таблицю “Самооцінка діяльності” (Додаток 11)

3.4           на завершення перегляньте соціальний кліп української виконавиці ONUKA “Strum”, головна ідея якого Можу мінімум, вірю в максимум!!!”.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1.

Інформація для вправи «Кіт у мішку»

1.            Цей предмет є невід`ємним атрибутом нашого повсякденного життя. З`ясувалося, що він є однією із причин вимирання велетенських черепах, основною їжею яких є медузи. Черепахи помилково приймають ці предмети за медузи і ковтають їх. Так, під час розтину однієї із загиблих істот в її шлунку знайшли аж 15 таких виробів. (Поліетиленовий пакет)

2.            Цей продукт уперше для продажу був виготовлений у 1869 р. американським винахідником Томасом Адамсом із соку тропічного дерева. Новий виріб настільки смакував американцям, що став частиною їхнього життя. Цей продукт полюбляє частина учнів нашого ліцею, від чого інколи страждають шкільні меблі та підлога. (Жувальна гумка)

3.            Історики стверджують, що ці невід`ємні атрибути свята використовували ще стародавні греки, оздоблюючи ними приміщення напередодні бенкетів та урочистих церемоній. Але потім про них чомусь надовго забули і згадали лише на початку XIX століття. Винахідником цього предмету вважається англійський фізик і хімік М.Фарадей, хоча він зовсім не планував цього робити... Учений лишень експериментував, вивчаючи властивості водню. У 1824 р. Фарадей провів такий дослід: узявши два каучукові листи, посипав їх борошном, щоб не прилипали один до одного, і склеїв по контуру, а потім наповнив воднем. Учений встановив, що при нагнітанні газу в каучуковий мішок останній стає прозорим і починає злітати догори. Саме ця підйомна сила і зацікавила Фарадея, оскільки він був вченим, а не підприємцем чи працівником розважальної сфери. 

А от Томас Ханкок, один із лідерів гумової індустрії тих часів, дізнавшись про такий експеримент, придумав випускати іграшки у вигляді набору в стилі «Зроби сам». До комплекту входили пляшка, наповнена рідкою гумою, та шприц. Потім лондонська компанія «J.G.Ingram» дещо удосконалила цей винахід, внаслідок чого в 1874 році з'явилися перші зразки, схожі на ті, що ми використовуємо зараз. У наш час їх виготовляють вже не з каучуку, а з латексу – смоли рослинного походження, що збирають в екваторіальних лісах у Мексиці, Бразилії та Малайзії так само, як ми заготовляємо березовий сік: кору дерева надрізають, після чого крапельки стікають струмочком у підготовлену  ємність. (Повітряна кулька)

4.            Цей предмет винайшли інженери А. Філдінг і М. Чаваннес у 1957 р. За задумом - це новий матеріал для шпалер для їх зручного чищення. Але зрештою винахід став... універсальною упаковкою, що відмінно захищає упаковані в неї вироби від ударів, падіння та інших механічних впливів, має високі теплоізоляційні та звукоізоляційні властивості. 

Багато людей використовують її для задоволення тактильних відчуттів, заспокоєння нервової системи. (Повітряно-бульбашкова плівка)

 

Додаток 2.

Інформація для вправи «Знаю... Хочу дізнатися? Дізнався/дізналася!!!» Учні разом з учителем заповнюють таблицю: Полімери

Знаю...

Хочу дізнатися?

Дізнався/дізналася!!!

 

 

 

 

 

 

Додаток 3.

З історії полімерів

Перший пластик з’явився наприкінці ХІХ століття в результаті пошуку замінників цінних природних матеріалів (дерева, металу, кістки, шкіри). З нього виготовляють багато різних виробів

У пошуках штучного замінника слонової кістки першу пластмасу – добув 1855 р. англійський металург і винахідник Олександр Парке. Інша, більш відома назва цієї пластмаси – целулоїд, що означає «подібний до целюлози». Целулоїд – приклад штучного матеріалу, оскільки його виготовляють хімічною обробкою природного полімеру. До продукту нітрування целюлози додають пластифікатори, наповнювачі, барвники.

У середині ХІХ століття популярною була гра в більярд. Більярдні кулі виготовляли зі слонової кістки, що робило гру дорогим задоволенням. У 1863 році два американські фабриканти встановлюють премію 10 млн доларів за винайдення речовини, що могла б замінити слонову кістку у виробництві більярдних куль.

Два брати — Джон та Ісая Хайат з Нью-Джерсі вирішили виграти цей приз і почали експериментувати. Одного разу під час виготовлення куль Джон порізав палець. Відкривши аптечку, він знайшов перекинуту пляшечку з колоїдом. Колоїд розтікся і затвердів. Джон відразу здогадався, що його можна використовувати як клей для закріплення більярдних куль. Коли брати змішали розчин колоїду з камфорою і помістили під прес при підібраній ними оптимальній температурі, то отримали пластик, придатний для виготовлення більярдних куль. У 1869 р. Джон Веслі Хайат запатентував целулоїд.

Історія створення поліетиленових пакетів

Пакети є найпопулярнішим видом упаковки для малогабаритної продукції. Однак, мало хто знає, що створені вони були порівняно недавно, орієнтовно у середині ХІХ століття.

До того моменту, люди складали покупки в кошики, сумки, скриньки і полотняні мішки. Це було зручно, коли переважала оптова торгівля. Із збільшенням кількості населення в містах, почала розвиватися реалізація роздрібна торгівля. Перед власниками торгових точок постало питання, яким чином упаковувати для продажу сипучі товари.

Першими зорієнтувалися британські виробники паперу. Знаючи, що у 1859 р. винахідник Вільям Гудейл запатентував машину для виробництва пакетів з паперу, вони застосували нову технологію і почали виготовлення кульків (пакетів). На кожен кульок наносили назву продукту. Така упаковка дуже сподобалася городянам, оскільки істотно полегшувала перенесення покупок. Але при всіх плюсах, назвати кульки практичною тарою можна було лише з великою натяжкою. Одні норовили розсипатися в руках, інші було незручно нести. Проблему вирішив винахідник Лютер Кроуелл. Він придумав паперовий пакет з пласким дном, і у 1870 р. запатентував технологію його виготовлення. Новинка зарекомендувала себе чудово. Спочатку пакети були однотонними, але потім на них почали наносити малюнки, логотипи тощо. Таким чином, власники магазинів отримали можливість розміщувати на упаковці свою рекламу. Пізніше, до пакетів почали прилаштовувати ручки. Форма ж залишалася незмінною. Паперовими пакетами з пласким дном у всьому світі користуються донині, різняться лише види паперу, способи друку зображення і технології художньої обробки.

Альтернативи паперовому пакету не існувало до 1957 року, коли в США була розроблена і запущена перша в світі автоматична машина для виробництва пакетів з бічними швами з недавно винайденого матеріалу - поліетилену

Незабаром упаковка нового виду надійшла у продаж і одразу ж потіснила паперові пакети з ринку. Почався справжній поліетиленовий бум. У міру вдосконалення верстатів, зовнішній вигляд поліетиленового пакета змінювався. У 70-х рр. з'явилися перші пакети з ручками, а у 1982 р. пакети “маєчка”. До того моменту багато магазинів і торгові центри вже відмовилися від використання паперової упаковки, віддаючи перевагу більш дешевому і економічному поліетилену. Однак, вже наприкінці 80-х рр. екологи почали бити на сполох. Справа в тому, що поліетилен має тривалий період розкладання, а його утилізація існуючими методами завдає шкоди навколишньому середовищу.

У багатьох країнах, таких як Бангладеш, Індія і Китай, випуск пакетів було значно скорочено, а в Ірландії влада ввела податок на поліетиленові пакети, завдяки якому у кілька разів зменшили їх споживання.

Вчені працюють над створенням недорогих у виробництві пакетів, що не будуть погіршувати екологічну ситуацію. Восени 2004 р. у Великобританії були запущені у виробництво перші у світі, що біорозкладаються, для хліба. Новий матеріал, з якого виготовляються пакети, розпадається на вуглекислий газ і воду за чотири роки. А у Норвегії великі столичні універмаги забезпечили пакетами для харчових продуктів, що самоліквідується. Вони виготовлені з полімеру на основі кукурудзяного крохмалю, витримують велику вагу і не завдають шкоди довкіллю. Єдиним недоліком цієї упаковки є її дорожнеча. Але поки винаходи вчених ще не надійшли в масове виробництво, поліетилен продовжує користуватися величезним попитом, і конкурувати з цією упаковкою можуть тільки старі добрі паперові пакети.

 

Додаток 4.

Інструкція до визначення фізичних властивостей поліетилену

Розгляньте видані Вам вироби з поліетилену. Якого вони кольору, які на дотик?

Роздивіться поліетиленову плівку. Чи прозора вона? Спробуйте її розтягнути, зім'яти, подряпати.

Порівняйте міцність на розрив однакових смужок паперу й поліетилену.

 

Додаток 5.

Промислові підприємства України, що виробляють полімери Розміщення підприємств, що виробляють полімери, залежить передусім від наявності вуглеводневої сировини, а також палива, електроенергії, води. Для деяких галузей важливим фактором розміщення є трудові ресурси. Синтетичні смоли і пластмаси виробляють переважно на нафтохімічних комбінатах, азотно-тукових і хлорних заводах, тобто їх виробництво поєднують з випуском інших хімічних продуктів. Найбільшими виробниками смол і пластмас є Донецьк, Сєверодонецьк, Запоріжжя, Дніпродзержинськ, Первомайськ. Штучні (з целюлози) і синтетичні (із синтетичних смол) хімічні волокна виготовляють підприємства в Чернігові, Києві, Черкасах, Соколі (Львівська область).

Найбільше значення з підприємств, що переробляють полімери, має виробництво шин, що налагоджено на Дніпропетровському шинному заводі та Білоцерківському комбінаті шин та гумоазбестових виробів.

 

Додаток 6.

Анкета для проведення соціологічного дослідження “Полімери у побуті”

(https://docs.google.com/forms/d/19zkZvAFl4eeT8fp2VXIDi8TFjh2ImkduEzTj7v

VjZlk/edit )*

Шановні друзі! Просимо Вас долучитися до соціологічного дослідження, що проводять учні 9-их класів Чернівецького філософсько-правового ліцею №2 Чернівецької міської ради. Ваші відповіді для нас ДУЖЕ ВАЖЛИВІ. Дякуємо!!!

1. Ви використовуєте поліетиленові пакети:

А. щодня

Б. раз на тиждень В. не використовую

Г. Інше:

2. Чи відомо Вам, як впливають на довкілля вироби з поліетилену?

А. так

Б. ні

3. Після використання поліетиленових пакетів Ви:

А. викидаєте їх разом із іншим сміттям

Б. залишаєте для повторного використання

В. збираєте окремо вживані поліетиленові пакети та викидаєте їх у спеціальні контейнери для збору пластикового сміття

4. Чи вважаєте Ви, що вторинна переробка сміття допоможе вирішити частину екологічних проблем сучасного світу?

А. так

Б. ні

5. Як Ви ставитеся до сортування сміття? А. позитивно

Б. негативно

В. мені байдуже

6. Чи готові Ви відмовитись від використання виробів із поліетилену та інших синтетичних полімерів на користь довкілля?

А. ні

Б.так, за умови, що це буде вигідно для бюджету моєї родини

В. так, навіть якщо доведеться витрачати більше коштів із родинного бюджету

 

Додаток 7.

Вправа – демонстрація «Яблуко – модель Землі» Уявіть, що яблуко – це наша планета Земля.

1.           Розділіть яблуко на чотири частини. Три чверті яблука – Світовий океан, відкладіть їх.

2.           Одна чверть – це суходіл. Розріжте її навпіл. Одна половина  – території, що є малопридатними для життя людей: полярні області, пустелі, болота, високі та скелясті гори. Відкладіть цю половину.

3.           1/8 частина – територія, на якій живуть люди (необов’язково вирощують продукти харчування).

4.           Розріжте 1/8 частину яблука ще на чотири частини. 3 частини — скелясті, вологі, холодні, непридатні для сільського господарства. Це землі, де розташувалися міста, села, заводи, автостоянки тощо, тому там не вирощують продукти харчування.

5.           Що ж залишилося? 1/32. Обережно зніміть шкіру з частини яблука. Вона символізує тоненький шар на поверхні земної кори, котрий дає усьому людству їжу. Його середня глибина менша ніж 2 метри. Він забезпечує обмежену кількість продуктів харчування.

А зараз інформація для роздумів:

     за рік у світі використовується близько 1 млрд. поліетиленових пакетів;

     їх виробляють із нафтопродуктів, для цього щороку витрачається 18 млн.

літрів нафти;

     затрачається 1 секунда, щоб виготовити пакет;

     потрібно 100-400 років, щоб він розклався;

     під дією світла поліетилен розпадається на маленькі шматочки, що легко потрапляють у харчові ланцюги тварин; це є причиною смерті морських птахів і тварин, що плутають їх з їжею; 

     при спалюванні утворюється діоксин, що руйнує імунну систему та спричиняє гормональні та ракові захворювання. 

Кожного року українці утворюють до 16 млн тонн побутових відходів, близько 160 тис. гектарів землі в Україні (територія Данії!!!) зайнято під сміття... Майже все це сміття їде на звалища і тільки 4% з нього сортується і переробляється. І це в той час, коли у розвинених країнах рівень переробки сягає щонайменше 50% відходів.

А що ще міститься в «сміттєвому кошику» людства? Кожну секунду в світі з'являється 3,8 кг "екологічно нешкідливого сміття": недоїдки, «природні» відходи. Воно становить 29% від середньостатистичного обсягу сміття сучасної людини. Що ж стосується інших складових, то 25 % – це картон і папір, 13% – скло, 11% – пластик, 4% – метал і 18% – інші матеріали.

                     Які ви можете зробити висновки?                                                      

Висновки: природні ресурси обмежені; більшість природних ресурсів вичерпні та невідновлювані; людина нераціонально використовує багатства природи; забруднює навколишнього середовище...

 

Додаток 8.

Гра «Сміттєві перегони»

На демонстраційному столі у коробці речі знаходяться побутові відходи - їх потрібно викласти на стіл імітуючи шкалу розкладання речовин у навколишньому середовищі. Вчитель коригує відповіді, демонструючи на слайді інфографіку.

 

Учні разом із учителем обговорюють змоделювану ситуацію та пропонують шляхи її вирішення, наприклад:

     відмова від одноразових речей;

 

     сортування та повторна переробка відходів...

 

Додаток 9.

Інтернет-джерела на допомогу вчителю та учням

Проблема побутових відходів

                  Кейс-урок              «Сміттєвий              Еверест              людства»              -

http://case.edufuture.biz/ua-case-smitteviy-everest.html  

Згідно статистичних даних, кожна людина за рік викидає близько 3 м3 сміття. Це сміття побутове, адже крім людства до «сміттєтворчості» долучається ще й промисловість. Але зараз ми розглянемо виключно побутове сміття. Отже, майже 3 кубічних метри сміття щорічно викидає одна людина. На січень 2016 року чисельність людства склала близько 7,3 млрд. осіб. Тобто річний «сміттєвий запас» людства складе 21,9 млрд. м3.

А тепер спробуємо уявити цю кількість сміття у вигляді величезної гори…

Цікаво, якою буде її висота? Для спрощення уявимо сміттєву гору у вигляді конуса. 

Уявимо, що все це сміття будуть складати на одному полігоні (так правильно називається сміттєзвалище). Зазвичай полігони роблять прямокутної форми, але ж ми «робимо» гору, тому уявімо собі круглий полігон. Довжина полігону в середньому становить 500 м (такі проектують для великих мегаполісів). Висота гори сміття становитиме 334,8 км.

Уявили собі цю гору? У скільки разів вона вища за Еверест (висота Евересту становить 8.848 м або 8,848 км) -  у 37,8 разів.

Отже, «сміттєвий Еверест» буде вищим від справжнього майже у 38 разів! І це тільки побутове сміття за 1 рік! Важко уявити, якою ця гора була би із врахуванням промислових відходів та ще за кілька років, адже полігони сміття експлуатуються десятиріччями!

Якщо порівняти розраховану висоту з іншими географічними параметрами, то ми побачимо таку картину: верхівка цієї сміттєвої гори буде ховатися десь в зоні Полярного сяйва, довкола можуть згоряти метеорити, трошки вище літатимуть космічні апарати…

Яку площу займатимуть ці мільярди кубів сміття, якщо їх розподілити рівним шаром висотою у 20 м - 560 км2. Така кількість сміття може розташуватися на сміттєзвалищі розміром як три Мілана (181,8 кв. км), трішки більше від цілої Праги або Варшави (496 кв. км та 517 кв. км) або більша частина Києва (839 кв. км). При цьому з кожним роком кількість сміття зростає на 7 %... До речі, найбільший сміттєвий полігон у світі розташований в Америці, у місцевості Fresh Kills. Він займає площу в 1200 га або 12 кв. км, що дорівнює 1700 футбольним полям. Кожен день на нього звозять 13 тис. тонн відходів. А для всього-всього сміття знадобилося б майже 47 таких полігонів…

 

Отже, сміття множиться і накопичується, захоплює нові території, а переробляється лише його незначна частина. Насправді, проблемою накопичення сміття почали перейматися ще в ХІХ столітті. Саме тоді в Англії з’явився перший завод по спалюванню сміття. Переробка відходів інакше називається рециклінгом, адже частина матеріалів (вторинна сировина) таким чином повертається до виробничого процесу або набуває «другого життя».

Як же виглядає «звичайний» цикл утворення сміття, враховуючи, що переробляється тільки до 5 % відходів?

Країни, що розвиваються, збільшують обсяги накопичуваних відходів за рахунок поступового підвищення рівня життя та зростання виробництва. Країни, що належать до розвинутих, відносно стабілізували обсяги накопичення відходів за рахунок співвідношення «накопичення/переробка». Який же внесок в світову картину дає Україна? За деякими версіями, Україна є лідером з накопичення відходів. Це якщо рахувати «на одного мешканця країни». Разом з тим, існують інші варіанти обчислення, за якими ситуація виглядає не такою жахливою. Зокрема, за методикою оцінки обсягів сміття, що прийнята в країнах Євросоюзу (Eurostat), ситуація в Україні виглядає так:

 

При цьому варто врахувати, що деякі країни оцінюються не за показником накопичення, а за показником генерування. Чому? Для відповіді звернемося до досвіду такої країни, як Швеція. В цій країні на сміттєзвалище потрапляє лише 5 % від сміття, усе інше йде на переробку. Тобто в рециклінгу задіяно 95% генерованих відходів. Що ж дає змогу переробляти відходи так ефективно? Насамперед, збалансовані, оптимальні схеми переробки: все, що може повернутися у виробництво – повертається; все що може піддаватися біопереробці – переробляється біотехнологічними методами; все, що може бути використано як вторинна сировина – використовується; все, що може бути спалене з виділенням тепла та без шкоди для довкілля – спалюється!

Як ви думаєте, без чого ця схема не зможе працювати? Уявіть, як це не неприємно, звичайний смітник:

     Чи може стати вторинною сировиною увесь його «вміст»? Ні, адже значна частина є абсолютно непридатною!

     Чи все в ньому може бути розкладене мікроорганізмами? Ні, адже певна частина – мінеральна, неорганічна, для біологічного розкладання непридатна!

     Може це все можна спалити без шкоди для довкілля? Ні! Частина сміття волога, горіти не буде. Інша частина містить речовини, які при спалюванні утворюють надзвичайно токсичні сполуки, отже згоріти без шкоди для довкілля та людини не зможе…

Що ж зробити? Просто розділити все це на групи, які можна переробити/опрацювати певними методами. Зробити це досить просто – почати з роздільного збору сміття, як це роблять у Швеції, Японії, Німеччині та інших країнах – лідерах з екологічних технологій:

Спеціалісти називають такий метод селективним збиранням сміття. Можна, звичайно, розділяти сміття вже на полігоні. Але це ж вимагає додаткових технологічних ліній, персоналу, транспортних витрат на «розвезення» розібраних відходів по потрібних цехах/установах. А це – додаткові витрати, які можуть перекреслити економічний ефект від переробки, зробити її невигідною.

Головною перепоною на шляху розповсюдження селективного збирання відходів є світоглядні та психологічні моменти, екологічна свідомість та екологічне виховання (точніше – їх відсутність).

Проблема переробки (утилізації) сміття – окрема галузь сучасних наукових досліджень. Вивченням способів утилізації сміття займається наука гарбологія. Гарбологія (від англ. Garbage "сміття") або сміттєзнавство, сміттєлогія – окремий напрямок екології, що займається вивченням відходів та методів їх утилізації. Так само гарбологія – вид археології, інакше кажучи "сміттєва археологія", яка вивчає відходи з метою дослідження побутового життя людей.

Декілька видів відходів стали сумною прикметою сучасного світу. Перший вид – пластик. До заборони використання пластикових пакетів долучається усе більше розвинутих країн світу. Адже щорічно більше 100.000 ссавців, птахів і риб гинуть через викинуті поліетиленові пакетів. Тварини з'їдають їх або задихаються.

Інший «маркер» сучасних відходів – електротовари: гаджети, комп’ютери та їх складники. Зазвичай їх намагаються складувати на спеціальних закритих полігонах.

Переробка сміття має своє свято в календарі міжнародних свят та професійних або тематичних днів. 15 листопада відзначається Всесвітній день рециклінгу, або Всесвітній день вторинної переробки. Головна мета свята – привернути увагу пересічних людей, громадськості та промислових структур до цієї теми.

У Нью-Джерсі (США) працює музей сміття. Там зберігаються зразки нестандартного, цікавого і небезпечного сміття.

 

Пластиковий світ. Шлях пляшки від виробництва до смітника або

перероблення. -  https://tsn.ua/ukrayina/druge-zhittya-plastiku-1147620.html 

Досі ніхто не може сказати достеменно, скільки років розкладається пластик – сотню чи кілька сотень. Проте планету можна врятувати від надмірного забруднення, використовуючи його повторно.

Сортування відходів в Україні ще не на високому рівні, все більше громадян стають уважнішими до проблем довкілля та починають відокремлювати вторинні відходи, у тому числі – пластик.

Зазвичай відсортовувати пластик починають саме з пластикових пляшок, які виготовляються з поліетилентерефталату (ПЕТ, англ. PET). Вони є найбільш поширеними в Україні, зазначив експерт Роман Пучко. 

РЕТ – це харчовий пластик. Він виробляється з первинних гранул, які отримують із нафти. Зазвичай великі компанії, які виготовляють напої, налаштовують виробництво і самих пляшок.

Щорічно українці викидають на полігони до 14 мільйонів тон відходів. Половина з цього - цінна вторинна сировина, яку можна переробити і продати. Мешканці будинку в Києві вже заробили на такому смітті 5200 гривень. ТСН.Тиждень дослідив, як правильно сортувати сміття та як заробити на вторинній сировині. 

Пляшки виготовляють на спеціальних автоматизованих агрегатах, які навіть не потребують втручання людини. Спочатку з гранульованої сировини роблять так звану преформу – невелику за розмірами, товстостінну заготовку з повністю сформованим горлечком. На наступному етапі преформу нагрівають, вставляють у спеціальну форму та видувають за допомогою повітря, випущеного під високим тиском. Потім у готові пляшки розливають напої або інші продукти.

На виготовлення однієї літрової пляшки йде 250 мл нафти і 3 л води. Ці дані отримали, враховуючи весь цикл виробництва, – від видобутку нафти до отримання готового продукту. Подальша ж доля пляшки залежить від споживача. Якщо він викине її у загальний сміттєвий контейнер, то пляшка зрештою опиниться на полігоні, і може бути захоронена разом із іншими невідсортованими відходами, або ж здана на вторинне перероблення і використана для виготовлення інших матеріалів і речей з них.

Досі ніхто не може сказати достеменно, скільки років розкладається така пляшка – сотню чи кілька сотень. На сьогодні ще не пройшло стільки часу, аби бодай перша пляшка могла розкластися.

Втім, у розвинених країнах Європи вже давно усвідомили, що відходи пластику так само, як інші відходи (папір, скло, метал тощо) потрібно максимально використовувати у виробництві як сировину. Окрім власне повторного виробництва тієї ж таки тари, вторинні ПЕТ-відходи використовуються для виробництва одягу (синтетичне волокно поліестер), взуття, сумок, аксесуарів, парканів, лавочок тощо.

Якщо говорити конкретно про повторне використання відходів пластику, то усвідомлення необхідності розвивати відповідні технології і будувати потужності з перероблення прийшло тоді, коли полімери стали вироблятися у значних обсягах.

Зрештою, європейські країни почали регулювати власне законодавство, а Європарламент – виписувати загальні для всіх країн ЄС норми. У 90-ті роки Німеччина стала першою країною, в якій були розроблені і реалізовані норми утилізації та вторинної переробки саме полімерних відходів. Згодом концепції збирання і їхнього вторинного використання розробили й інші країни.

Матеріал для взуття збирали просто на вулицях Амстердама. Потім гумку переробляли на синтетичний каучук і робили з нього підошви. Виробники запевняють – така гума нічим не поступається традиційній. На виготовлення однієї пари кросівок йде чверть кілограма жуйки.

А загалом це вписується у стратегію, яку обрав ЄС на майбутнє, – циклічна економіка, яка передбачає максимальну переробку відходів виробництва. До 2035 року на захоронення має потрапляти не більш ніж 10% відходів.

Наразі у Європі є різні підходи до того, аби стимулювати перероблення вторинних відходів і зокрема – пластику. У деяких країнах впроваджена депозитна система, коли ціна пляшки не є ринковою, а завищена для того, щоб заохочувати людей приносити використану пляшку в супермаркети. Але така система здорожчує продукт і збільшує витрати для споживачів, тому вона не надто розповсюджена.

У більшості ж країн ЄС пластик передають на вторинне перероблення як сировину. А виробники зацікавлені в тому, аби її отримати – це робить виробництво дешевшим. Завдяки впровадженню системи розширеної відповідальності виробника вони самі "у складчину" створюють відповідні компанії, які збирають відходи, сортують їх та переробляють, говорить голова ГО "Україна без сміття" Євгенія Аратовська.

Частина українських громадян та цілі громади вже сортують відходи. У деяких подвір’ях встановлені загальні контейнери для збирання пластику, скла, металу та паперу.

Якщо споживачі хоча б відсортують "сухі" відходи від "мокрих", тобто від органічного сміття тощо, це спростить завдання для сортувальних станцій.

Навіть незважаючи на те, що у країні ще недостатньо налагоджена і розвинена інфраструктура роздільного збирання, потужностей для переробки такого виду відходів в Україні вистачає, і вони навіть недозавантажені: за можливості переробляти 337 тис. тонн пластику переробляється лише 180 тис. тонн таких відходів.

Потрапляючи на один із двох десятків переробних заводів, які є в Україні, ПЕТ-пляшка проходить кілька етапів: її спочатку очищають від етикетки та інших забруднень, наприклад, олії, відсортовують кришечки, які виготовлені з іншого виду пластику, подрібнюють і плавлять. А згодом виготовляють волокна для поліестрової тканини для пошиву одягу тощо.

Аби розуміти, яку упаковку можна сортувати на перероблення, треба знайти на ній маркування – трикутник зі стрілочками, всередині якого має бути цифра, а під ним – літери. Ці позначки вказують, з якого матеріалу було виготовлено пакування, тож так можна з’ясувати, як його сортувати.

Найбільш поширений в Україні пластик: ПЕТ – з номером один у трикутнику, і РР – з номером п’ять.

Якщо на маркуванні немає ні цифр, ані літер, така упаковка не підлягає переробленню. Щоправда, це не стосується звичайних поліетиленових пакетиків-"майок" – їх варто відсортовувати до контейнера з пластиком, попередньо відірвавши паперові наліпки та очистивши від забруднень.

Сортування відходів може стати доволі прибутковою справою, якщо зусилля об'єднають мешканці будинку або житлового комплексу – тоді відсортовуються чималі обсяги вторинних відходів.

В Україні 1 кг пластику коштує в середньому 5 грн – приблизно 24 пляшки. Місцями за якісний ПЕТ-пластик у великих партіях дають 8-10 грн за кг. І якщо усім будинком зібрати таких тонну, можна заробити щонайменше 5 тисяч гривень, які своєю чергою спрямувати на облаштування території. У містах є чимало пунктів приймання вторинних відходів. Крім фінансової вигоди, такі активісти ще й допомагають рятувати планету від надмірного забруднення.

Приголомшливі стартапи і книжка, яка не "боїться" води. У Києві дітей навчали сортувати відходи

Приголомшливі стартапи і книжка, яка не "боїться" води. У Києві дітей навчали сортувати відходи

Україна поки що лише на початку свого шляху до повноцінного розвитку культури сортування відходів. Та активні громади, які переймаються екологічними проблемами, є рушійною силою цього процесу. Причому нове покоління, яке вже почали привчати до роздільного збирання змалку, подає великі надії.

Так, роздільне збирання відходів у своїх містах і селах започатковують школярі-учасники екологічної ініціативи Zero Waste School, започаткованої благодійним фондом Klitschko Foundation за підтримки Фундації Coca-Cola.

Під час триденного тренінгу, який нещодавно відбувся у Києві, 200 учнів і 50 вчителів із 50 шкіл зі всіх куточків України навчилися ефективно працювати у командах та створювати локальні проекти у сфері сортування відходів спочатку у масштабах своєї школи, а потім і всього села або міста.

Zero Waste School – освітній проект Klitschko Foundation за підтримки

Фундації Coca-Cola, який має на меті дати молоді знання, заохотити ініціативність, впровадити культуру сортування відходів, додати впевненості у своїх можливостях впливати на життя і розвиток громад.  

 

«Хоронити не можна утилізувати»: сміттєва ситуація у Чернівцях -

https://weche.info/blog/analitika-16/post/khoroniti-ne-mozhna-utilizuvati-smittieva-situat siia-u-chernivtsiakh-5410

Наші предки творили фольклор, опираючись на свій життєвий досвід. Чернівецький край відомий піснею «Буковино, ти зелена, ляно», яку, очевидно, написали під враженням від яскравих ландшафтів та краси навколо. Та чи створили б таку пісню сьогодні? Адже сьогодні більше 203 гектарів чернівецьких ландшафтів відведені під завали відходів. Поруч із трав’янистими пагорбами, створеними природою, ростуть нові, утворені руками людини, зі сміття та непотребу.

5 червня – Всесвітній день навколишнього середовища. У цьому році його присвятили боротьбі з пластиковим сміттям. Дослідження Німецького інституту економіки визначило свого лідера по переробці відходів. Переможцем визнано Німеччину, де на вторинну переробку відправляють 66% сміття.

За даними Міністерства екології та природних ресурсів України, у 2017 році в нашій державі переробили 6,6% відходів. Ця частка побутового сміття не повністю потрапила у пункти, на яких заготовлюють вторинну сировину. 2,48% відходів спалили, а 4,18% таки отримали шанс на друге «життя». Без урахування інформації з АР Крим та Севастополя, у 2017 році українці викинули 10 мільйонів тонн сміття, з яких лише 660 тисяч тонн відходів утилізували.

Місто, область і сміття

Чернівці обслуговує полігон по вулиці Чорнівській, площа якого складає 47 гектарів. Загалом у Чернівецькій області знаходиться 170 сміттєзвалищ.

Як розповідає начальник відділу екологічного контролю земельних ресурсів та поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами Валерій Латковський, зі сміттєзвалищами області пов’язано чимало проблем: у меншості з них є відвідні шляхи, на багатьох – відсутні попереджувальні знаки. Також важливою є наявність паспорту полігону. 

"Паспорт місць видалення відходів, який регламентує потужність і термін дії сміттєзвалища, часто відсутній. Або документ заявлений, але не погоджений всіма відповідними службами".

Як розповідає начальник відділу екологічного контролю земельних ресурсів та поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами Валерій Латковський, зі сміттєзвалищами області пов’язано чимало проблем: у меншості з них є відвідні шляхи, на багатьох – відсутні попереджувальні знаки. Також важливою є наявність паспорту полігону. 

"Паспорт місць видалення відходів, який регламентує потужність і термін дії сміттєзвалища, часто відсутній. Або документ заявлений, але не погоджений всіма відповідними службами".

Якщо людина викидає сміття у не відведених для цього місцях, на неї можуть скласти протокол про адміністративне порушення. Далі – винесення постанови правоохоронними органами. Однак, як зазначає Валерій Латковський, такий механізм фактично не працює.

«Небажання сваритися з односельцями спонукає адміністративну комісію до замовчування, а порушників до засмічення навколишніх земельних ділянок». Реалії Чорнівського полігону

Вирішенням сміттєвих проблем прийнято вважати сміттєпереробний завод. Для Чернівців така ініціатива не є новою. Ще у 2007 році розпочалося будівництво сміттєсортувального заводу, який у 2011 році успішно запустили. Як заявив на відкритті підприємства тодішній секретар Чернівецької міської ради Віталій Михайлішин, у 2012 році планувався запуск другої черги, яка була призначена для утилізації поліетилену, батарейок, лампочок, шприців та інших відходів. Сміттєсортувальний завод у Чернівцях був третім з переробки сміття в Україні, де передбачалася утилізація 120 тисяч тонн відходів на рік.

Сьогодні ж на Чорнівському полігоні працює сортувальна лінія, яку власники ТОВ «Укрвторресурс» вирішили продати. За пластиком для переробки тут «полюють» наймані робітники, які шукають його прямо у насипах сміття.

Сміттєзвалища - це вчорашній день. Скрізь у світі проводяться заходи щодо будівництва сміттєспалювальних та сміттєсортувальних заводів. Метою сміттєсортувальних заводів є вилучення ресурсоцінних компонентів зі сміття для подальшої переробки і використання в господарстві. Сміттєспалювальні заводи це потужні агрегати, установки, які не залишають від сміття значних матеріальних частин, які заповнюють сміттєзвалища. Застосування цих технологій дає можливість повністю розвантажити сміттєзвалища і використовувати землю під інші потреби".

Мільйони євро ховаються у купах сміття

Цю річ ще 27 років тому зрозуміли німці і взяли ситуацію у свої руки. Запровадивши сортування та переробку відходів, керівництво держави не тільки врятувало Німеччину від сміттєвого буму, а й запустило прибутковий бізнес, оборот якого на сьогодні складає 200 мільярдів євро на рік. Запуск утилізації надав роботу 250 тисячам людей, а країна стала одним з передових постачальників вторинної сировини у світі.

Щодо України, то вже з 1 січня 2018 року громадяни зобов’язані сортувати все сміття за видами матеріалів. Начальник Інспекції з благоустрою Чернівецької міськради Сергій Обшанський зареєстрував петицію з пропозицією запровадити поглиблену схему сортування сміття в місті, яку підтримали працівники департаменту ЖКГ, а депутати міської ради – ні. Повний текст петиції можна переглянути за посиланням.

 

 

 

Забруднення океану пластиком обходиться світу в $ 2,5 трильйона на рік

https://dt.ua/WORLD/zabrudnennya-okeanu-plastikom-obhoditsya-svitu-v-2-5-trilyona-n a-rik-307942_.html?fbclid=IwAR0G6hLJi_JIbgWzY4CrXTBVPhmvN66iDHelUK6Ry2 kaGzLnBiW05MPSJXI

 

Щорічно до океанів потрапляє 8 мільйонів тонн пластику.

Забруднення світового океану пластикомобходиться країнам світу в 2,5 трильйонів доларів щорічно. Про це пише британська газета The Guardian з посиланням на дослідження британських і норвезьких учених.

Дослідження вперше оцінило не тільки вплив пластика на екологію, а й соціальні та економічні наслідки.

За рік в океани потрапляє близько 8 мільйонів тонн пластикового сміття. А шкода від кожної тонни становить близько 33 тисяч доларів. Автори доповіді зазначають, що вони не враховували непрямий вплив на здоров'я людей, туризм та рибальську індустрію.

"Переробка тонни пластика коштує сотні доларів, на відміну від тисяч, які доведеться вкласти на підтримку морського середовища", - сказала доктор Кейлі Вайлз, професор психології навколишнього середовища в університеті Суррей. Вчені сподіваються, що дослідження прискорить вирішення проблеми забруднення пластиком.

Раніше повідомлялося, що Європейська комісія схвалила заборону низки одноразових виробів з пластику. Зокрема, заборона торкнеться одноразового посуду, столових приладів, трубочок-соломинок для напоїв, ватних паличок і пластикових кріплень для повітряних куль.

 

Екологічні наслідки використання полімерів

 Бутылки, пакеты и обувь: в желудке кашалота обнаружили 6 кг пластика        -

https://vokrugsveta.ua/animals/butylki-pakety-i-obuv-v-zheludke-kashalota-obnaruzhili

-6-kg-plastika-21-11-2018?_utl_t=fb&fbclid=IwAR1PhhiH0e9jE9DBfFhVAdizMlQsX

081na_SycjvO-Mve_czGaONofN0wwk 

В Индонезии выбросило на берег мертвого кашалота. В желудке животного нашли почти 6 кг пластиковых отходов.

В желудке кашалота находилось 115 одноразовых стаканчиков, 4 пластиковые бутылки, 25 полиэтиленовых пакетов и 2 шлепанца. Об этом на своей странице в Тwitter сообщил Всемирный фонд дикой природы (WWF).

«Твердый пластик (19 штук, 140 г), пластиковые бутылки (4 шт., 150 г), полиэтиленовые пакеты (25 штук, 260 г), шлепанцы (2 шт., 270 г), фрагменты сетей и веревок (3,26 кг) и пластиковые стаканчики (115 штук, 750 г)», – говорится в твите.

 

Всемирный фонд дикой природы забил тревогу после смерти кита, в желудке которого обнаружили 22 килограмма пластика

https://naked-science.ru/article/biology/vsemirnyy-fond-dikoy-prirody-zabil?fbclid=Iw

AR13nwyWn47WoOONyx_bs-v3AhVI9SWhsDmN7Weq7gGyFf1_pYBuUL63sm0

У берегов Сардинии найдена мертвая самка кашалота с погибшим зародышем внутри. В ее желудке также было обнаружено более 20 килограммов пластикового мусора. 

На прошлой неделе недалеко от Сардинии был найден выброшенный на берег мертвый восьмиметровый кашалот, внутри которого было обнаружено 22 килограмма пластика. Это произошло на территории большого морского заповедника Пелагос, созданного в качестве гавани для дельфинов, китов и других морских обитателей.

Экологическая группа сообщила, что среди мусора, вынутого из желудка кашалота, были гофрированная труба для электромонтажных работ, пластиковые тарелки, пакеты, спутанная леска и упаковка от моющего средства, на которой все еще можно было прочитать штрихкод.

«Это первый случай, когда мы столкнулись с животным, в желудке которого найдено такое огромное количество мусора», — говорит Чинция Чентелегге, биолог из Падуанского университета.

Специалисты также определили, что самка кита была беременна. Ее зародыш погиб и уже находился в прогрессирующей стадии разложения. Эксперты сообщили, что животное не могло переварить кальмаров из-за большого объема проглоченного пластика, который на две трети заполнил его желудок.

Вскоре Всемирный фонд дикой природы (WWF) призвал к контролю пластиковых отходов в Средиземном море.

Согласно WWF, пластик — одна из самых серьезных угроз для жизни морских обитателей; за последние два года он уже убил по крайней мере пять китов вблизи берегов Европы и Азии.

Еще один кашалот погиб в прошлом декабре у итальянского острова Искья, близ Неаполя. В его желудке были обнаружены пластиковые пакеты и плотная нейлоновая нить.

WWF сообщает, что ежегодно в европейские моря выбрасывается от 150 до 500 тысяч тонн пластиковых предметов, а также от 70 до 130 тысяч тонн микропластика.

 Для борьбы с этим феноменом Европейский парламент утвердил новый закон, запрещающий использование широкого спектра одноразовых пластиковых изделий, включая тарелки и трубочки. Закон вступит в силу в 2021 году.

После смерти кашалота в Пелагос министр окружающей среды Италии Серджио Коста заявил о планах предложить на этой неделе новый закон об ограничении использования пластика.

Закон позволит рыбакам привозить выловленный в море пластик на берег, где он будет должным образом утилизирован, — сейчас эта практика запрещена. Коста также пообещал, что Италия станет одной из первых стран, принявших запрет на использование одноразового пластика, и обратился к главам крупных итальянских городов и прибрежных поселков с просьбой принять меры до вступления в силу закона в 2021 году.

 

Сміттєва екозагроза: дослідники показали катастрофічний рівень забруднення океанів пластиком. -

https://www.5.ua/svit/smittieva-ekozahroza-doslidnyky-pokazaly-katastrofichnyi-riven-z abrudnennia-okeaniv-plastykom-149506.html

Найбільш забрудненою є північна частина Тихого океану, загальна ж маса пластику в океанах становить приблизно 268 тис. тонн. 

У водах нашої планети перебуває приблизно 5,25 трлн частинок сміття. Такий висновок за час 24 експедицій зробили новозеландські дослідники, пише УНІАН з посиланням на сайт проекту Dumpark.

Зазначено, що дослідники створили інтерактивну мапу світу, яка й ілюструє кількість пластикових відходів.

Загальна маса пластику в океанах становить приблизно 268 тис. тонн. Якщо подивитись на мапу, то кожна біла крапка є 20 кг пластику.

Відомо, що найбільш забрудненою є північна частина Тихого океану.

 

Найчистішими стали південна частина Атлантичного океану та Середземне море.

Автори мапи хочуть таким чином привернути увагу до проблеми плаваючого пластику у водах Землі.

За даними УНІАН, раніше австралійські серфери Піт Сеглінскі та Ендрю Тертон придумали, як боротися зі сміттям в океані. Вони винайшли плаваючі сміттєві баки. Пристрій, який вони назвали Seabin, занурюється у воду. Насос створює вир у контейнері, який збирає відходи, що плавають у воді. Це поліетилен, пластик і інше сміття, яке люди викидають в океан. Вчені підрахували, що кожен рік на берег виносить 4-12 мільйонів тонн пластику.

National Geographic обернув свій номер про забруднення океану пластиком двома поліетиленовими пакетами. -

https://ukranews.com/ua/news/568590-national-geographic-obernuv-sviy-nomer-pro-zabr udnennya-okeanu-plastykom-dvoma-polietylenovymy

Журнал National Geographic випустив обкладинку, за допомогою якої спробував привернути увагу до проблеми забруднення навколишнього середовища пластиком. Ця обкладинка опублікована на сторінці видання в Instagram.

На фотоілюстрації номери зображений пакет, який занурений у воду, і завдяки цьому виглядає як айсберг.

Один з користувачів соцмережі Facebook звернув увагу на те, що журнал, який пропагує відмову від пластику, загортають у два пакети з поліетилену.

"Людство в двох словах: журнал @NatGeo про океанічне забруднення пластиком обгорнутий в поліетиленовий пакет всередині іншого поліетиленового пакета. Фото - Роджер Бассетто", - написав він.

 

Шляхи вирішення проблеми забруднення довкілля  відходами з полімерів

                     Як       у      світі      борються       з      поліетиленовими      пакетами      -

https://ecotown.com.ua/news/YAk-u-sviti-boryutsya-z-polietylenovymy-paketamy/ 

Наразі одна четверта частина землян живе в умовах повної або часткової заборони на поліетиленові пакети. 

На даний момент це поки що найдієвіший спосіб боротьби з відходами, які переповнюють звалища, душать річки і озера, забруднюють океани і вбивають тварин.

Так, Данія ввела податок на безкоштовну роздачу поліетиленових пакетів ще у 1994 році. В результаті такого нововведення попит на поліетилен у країні знизився на 90%.

В Ірландії та Шотландії з 2002 року ввели 15-центовий податок на купівлю кожного пластикового пакета. За ці кошти фінансуються роботи з утилізації і переробки відходів. У 2003 році, після введення податку, Ірландія використала лише 84 млн пакетів. Однак у наступні роки продажі продуктових пластикових пакетів зросли – і у 2006 році влада подвоїла податок на пластикові пакети. Як результат, зараз ірландці замість одноразових пакетів використовують багаторазові сумки з тканини.

15-центовий податок на пластикові пакети ввела і Південна Африка у 2003 році. Наразі у країні заборонено безкоштовне розповсюдження, а також виробництво занадто тонких поліетиленових пакетів – товщина мішка повинна бути щонайменше 30 мікронів. До того ж малюнок на пакеті повинен займати не більше 25% загальної площі.

Повна заборона на використання поліетиленових пакетів діє з 2003 року у Сінгапурі, Бангладеш та ряді штатів Західної Індії. В останніх двох країнах пакети стали причиною засмічення каналізаційного трубопроводу і створили серйозні затоплення, в результаті яких загинуло більше тисячі чоловік.

Цікаво, що введена у 2003 році на Тайвані пластикова заборона через три роки була скасована.

Занзібар ввів заборону на виробництво та імпорт поліетиленових пакетів у 2006 році у рамках програми щодо захисту навколишнього середовища та туризму.

Примітно, що у Танзанії, яка заборонила виробництво, імпорт або продаж пластикових пакетів у 2006 році, порушникові загрожує штраф у дві тисячі доларів або рік в'язниці. Країна відмовилась від використання пластикових харчових контейнерів і промислової упаковки з тонких полімерних матеріалів. Промислова упаковка з більш міцних полімерів обкладається подвійним податком.

У 2008 році пластикові пакети повністю заборонила невелика східноафриканська країна – Руанда. Зараз країна намагається звільнитися від інших видів пластику. Її конституція гарантує кожному громадянину «право на здорове навколишнє середовище». У Руанді та Еритреї поліетиленові пакети настільки суворо заборонені, що аеропорти цих країн не пропускають навіть туристів з пакетами – останні підлягають конфіскації.

З 2007 року Японія почала активно виступати за відмову від використання безкоштовних пластикових пакетів у супермаркетах. Так, держава уклала угоду з низкою великих торгових мереж і ресторанами швидкого харчування, які зобов'язалися скоротити кількість пакетів і пластикових упаковок на 20-50%. Крім того, у 2007 році набрав чинності новий варіант закону про переробку тари, який переклав витрати на переробку пакетів на плечі магазинів. Дії японської влади змусили деякі магазини зробити пакети платними, а заощадливих японців перейти на "багаторазові" сумки для покупок.

Китай заборонив виробництво тонких поліетиленових пакетів (до 0,025 мм завтовшки), а також безкоштовне їх розповсюдження у магазинах, супермаркетах і на ринках з 1 червня 2008 року. До такого кроку країну підштовхнуло використання занадто великих обсягів поліетиленової продукції і нездатність її переробляти та утилізувавати. Торговим підприємствам і дрібним приватним продавцям, які порушили правило, загрожує штраф у розмірі 10 тисяч юанів (1,428 тисячі доларів) або конфіскація товару. Нині КНР економить на пакетній забороні 37 млн барелів нафти. До речі, у 2010 році використання пластикових пакетів китайська влада заборонила й на Тибеті.

Досвід Китаю, який за рік заощадив 3 млн тонн нафти на забороні безкоштовних пластикових пакетів, змусив замислитися і ряд європейських країн. Так, у кінці 2009 року від пластикових пакетів почали відмовлятися найбільші мережі супермаркетів Іспанії.

А з 1 січня 2010 року заборону на використання поліетиленових пакетів ввели Італія і Франція. Відтак, магазини цих країн пропонують покупцям тільки сумки з тканини, пакети з паперу або з матеріалів, які піддаються переробці.

У 2009 році Єгипет ввів заборону на використання поліетиленових пакетів у районі прибережної лінії пляжів Червоного моря. Коралові рифи і їх мешканці у великих кількостях гинуть із-за пластикового сміття у морі. Пізніше дія закону поширилися на всю територію країни.

Першим в Об'єднаних Арабських Еміратах від використання пластикових пакетів повністю відмовився емірат Аджман – постанова вступила у дію 1 липня 2010 року. Пластикові пакети замінили паперові, тканинні і джутові мішки. Порушникам загрожує штраф у розмірі 50 тис. дирхам. У 2013 році країна запустила проект «Школи без пластику», який став останнім етапом ініціативи ОАЕ з ліквідації пластикових пакетів, прийнятою урядом у 2009 році.

Повна заборона на використання поліетиленових пакетів діє у таких містах США, як Сан-Франциско, Окленд, Санта-Моніка, Портленд, а з недавнього часу і у Лос-Анжелесі, у супермаркетах якого споживачу запропонують три упаковки на вибір: поліетиленовий пакет, який біологічно розкладається, паперовий пакет або текстильну багаторазову сумку. До речі, до повної відмови від використання пластикових пакетів вже готові Гавайські острови.

У 2007 році канадське містечко Ліф-Рапідс (штат Манітоба) стало першим населеним пунктом у країні, який ввів заборону на використання пластикових пакетів. Порушнику, який продає або роздає поліетиленові пакети, загрожує штраф у розмрі 1 тис. доларів. Подібне містечко зявилось також і у канадській провінції Британська Колумбія. У жовтні 2015 року від безкоштовних пластикових пакетів відмовилося найбільше місто Канади – Торонто. Відтак, у місцевих супермаркетах та інших магазинах целофанові пакети будуть коштувати покупцям по п'ять центів кожен.

Тонкі поліетиленові пакети заборонені на половині території Австралії. У 2004 році на третьому за величиною острові Австралії – Кенгуру – з’явилася перша на той час вільна зона від поліетиленових пакетів (plastic bag-free). А у 2010 році від використання пластикових пакетів відмовився австралійський штат Тасманія.

У Німеччині за збір та вторинну переробку поліетиленових пакетів відповідають продавці і розповсюджувачі, а їх утилізацію - оплачують споживачі. Відповідні правила в країні були ухвалені у 1991 році. У травні 2005 року у країні були введені нові правила, що регулюють утилізацію упаковки. Директива German Packaging Directive передбачає звільнення від податків підприємств, які постачають на ринок товари в упаковці, що біологічно розкладається. Наразі німці зазвичай користуються пакетами, які розкладаються від сонячного світла або безслідно зникають після нагріву у компостних купах.

У Великобританії теж заохочують виробників продуктових пакетів, виготовлених з матеріалів, що підлягають вторинній переробці. Примітно, що у 2004 році на Туманному Альбіоні з’явилися перші в світі біорозкладні пакети для хліба.

З 2007 року на багаторазові сумки та екологічно безпечну упаковку почали переходити супермаркети Латвії та Польщі.

У Естонії проводять кампанію під назвою "Пакет-вбивця", яка покликана зменшити кількість придбаних пакетів за допомогою інформування людей про їх шкоду. Перший етап провели у 2009 році, другий – стартував у вересні 2015 року. Порівняно з проведеним у 2009 році дослідженням, кількість естонців, які абсолютно не користуються поліетиленовими пакетами, збільшилася з 16 до 29 відсотків. 89% опитаних знають, що пакети шкідливі. Однак 94% респондентів зізналися, що щодня використовують тонкі прозорі низькоякісні пакети. До 2018 року Естонія повинна або знизити використання пакетів до 90 штук у рік на людину, або заборонити безкоштовну роздачу пакетів.

Молдова ввела спеціальне мито на імпорт продукції у пластмасовій упаковці. Офіційний Кишинів також запровадив податок на використання поліетиленових пакетів.

Мексика оголосила війну пластиковим пакетам у 2010 році. Тоді у столиці Мехіко Сіті, яка використовувала понад 20 млн пластикових упаковок у день, набрав чинності закон, згідно з яким власникам магазинів, які відпускають товари у безкоштовних пластикових пакетах, загрожує штраф до 90 тисяч доларів, а в окремих випадках і 36-годинне тюремне ув'язнення. Відтак, торгові точки мегаполісу беруть гроші за упаковку, яка до того ж повинна бути такою, що розкладається.

Голландія почала перехід на біорозкладані матеріали у виготовленні упаковки з 2005 року.

Фінляндія ж намагається скоротити шкідливий вплив на природу як поліетилену, так і паперових та текстильних упаковок, значно зменшивши їх використання. З 2008 року у фінських супермаркетах автомати приймають не лише порожні пластикові пляшки, а й використані поліетиленові пакети, які піддаються переробці.

У Швейцарії целофанові пакети опинилися під забороною у 2013 році.

А Ізраїль ввів заборону на безкоштовні пластикові пакети влітку 2015 року. Відтак, власники магазинів зобов'язані стягувати плату за пластиковий пакет, товщина якого становить 20-50 мікрон.

В Україні ж законопроект, який забороняв виробництво, імпорт і розповсюдження одноразових пластикових пакетів, об'ємом менше 20 літрів і товщиною - менше 0,025 мм, був розроблений у 2012 році. Однак, віз і нині там.

У природньому середовищі поліетилен розкладається більше двохсот років, а пластик - майже 450 років. В той же час деякі вчені вважають, що пластик лише розпадається на шматочки, які з часом стають меншими.

 

                     Поліетиленова          чума.          Як          зупинити          безумство          -

http://www.kahzorya.org.ua/?p=13341

Відчувши всі переваги пікніка в лісі, забитому побутовими відходами, поплававши в річці, поверхня якої являє собою кашу з пляшок і одноразового посуду, полежавши на пляжі серед пластикового посуду і одноразових шприців, ви несподівано починаєте прозрівати і розумієте, що «так далі жити не можна і треба щось робити».

Пластикові або поліетиленові пакети (ПЕ-пакети), якими ми звикли користуватися, з’явилися в середині 50-х років в Америці і відразу ж завоювали величезну популярність. Коли пластик увійшов в наше повсякденне життя, це здавалося революцією — зручно, практично, дешево.

Однак, весь світ уже усвідомив, якої шкоди це завдає екології планети.

У навколишньому середовищу викинуті пакети зберігаються тривалий час і не піддаються біологічному розкладанню. Таким чином, вони утворюють стійке забруднення.

4 трильйони пакетів у рік використовується в світі. Вони вбивають 1 млн. птахів; 100 тисяч морських ссавців і незліченні косяки риб. 6 млн. 300 тис. тонн сміття, більшу частину якого становить пластик, щорічно скидається у Світовий океан. Пластикові пакети є справжнім лихом нашого часу, шкідливість якого навіть важко оцінити. Вдумайтеся тільки в кілька фактів: середній термін життя пакета — 20 хвилин, а розкладається він близько 200 років. Четверта частина водної поверхні океану вже покрита плаваючим пластиковим сміттям. Нафти, що використовується, щоб зробити 14 поліетиленових пакетів, досить, щоб проїхати на автомобілі 1,6 км. На виробництво поліетиленових пакетів витрачається 4% всесвітньої видобутку нафти. Тому обіг поліетиленових пакетів викликає серйозне занепокоення екологів.

Схоже, боротьбу з поліетиленовою чумою треба було починати ще вчора. Маємо можливість спостерігати, як помалу, але з’являються в ужитку паперові замінники звичних пакетиків. ТМ «Каховські ковбаси» чи не перші запропонували своїм покупцям екологічну обгортку продукці. До них «підтягнулися» всі наявні в місті кав’ярні, магазин одягу «DressCode». Активно пропагує натуральні сумки для походу на базар «Срібна Торба». Якщо до вас несподівано прийшло розуміння, що «так далі жити не можна і треба щось робити», то почніть з себе: уникайте упакованих продуктів. Попит народжує пропозицію і в прямому сенсі змушує магазини застосовувати все більше і більше упаковки, навіть в тих випадках, коли без неї можна прекрасно обійтися. Намагайтеся взагалі відмовитися від «ув’язнених» в пластикову оболонку фруктів і овочів. Не використовуйте пластикові пакети, а якщо не можете так просто від них відмовитися, то використовуєте їх так багато разів, скільки це можливо. Так, звучить як девіз бабусі з 90-х, але тим самим ви рятуєте сотні життів птахів і риб, так що варто задуматися.

Утримайтеся від купівлі товарів дрібної фасовки в неекологічній упаковці. Не використовуйте пластиковий посуд. Він згодом починає виділяти токсичні речовини. Намагайтеся віддавати перевагу склу та металу. Зверніть увагу на існування домашніх очисних установок як альтернативу бутильованій воді. Ходіть в магазин зі своєю сумкою. Сьогодні існує безліч альтернатив сітчастої «авоськи» з минулого століття, які не тільки виглядають краще ніж целофановий пакет, а й набагато практичніші.

Відмовтеся від соломинок для напоїв, невже важко пити, як нормальні люди, зі склянки. Вибирайте продукти в упаковці без пластику, теж молоко продається як в склі так і паперовому пакеті, побутова хімія також.

На черзі наш свідомий вибір — змусити себе відмовится від бездумного збирання пакетиків, які щедро роздають в кожній торгівельній точці. Для початку хоча б беріть їх через раз. Не забувайте, якщо не буде попиту, не буде пропозиції. Почніть кожен з себе. Зведіть свої «пакетики з пакетиками» нанівець. Не захаращуйте своє помешкання, місто та планету. Інакше не за горами той час, коли замість соковитої зелені трави та листя будемо «милуватися» суцільною поліетиленовою ковдрою.

Боротьба з пластиком

Для боротьби із забрудненням навколишнього середовища поліетиленовими пакетами вже близько 40 країн ввели заборону або обмеження на продаж і (або) виробництво пластикових пакетів:

Данія: ще в 1994 році введено податок на безкоштовну роздачу поліетиленових пакетів в торгових закладах. Після того як в Данії ввели плату за поліетилен, його популярність у покупців знизилася на 90%.

Німеччина: утилізацію пакетів оплачують споживачі, а за збір і вторинну переробку відповідають продавці і розповсюджувачі.

Ірландія: після підвищення ціни кількість використовуваних пакетів скоротилося на 94%. Зараз там застосовують «багаторазові» сумки з тканини.

США: в Сан-Франциско великі супермаркети і мережеві аптеки не використовують поліетиленові пакети. Гаваї стали першим штатом, який відмовився від їх використання.

Танзанія: штраф за виробництво, імпорт або продаж пластикових пакетів — 2000 доларів або рік в’язниці. Ввезення пластикових пакетів на Занзібар заборонений.

Австралія: з січня 2004 року на острові Кенгуру владою була введена заборона на поліетиленові пакети. До кінця 2008 року запроваджено пряму заборону на використання пластикових пакетів в супермаркетах.

Англія: вже восени 2004 року в Великобританії були запущені на ринок перші в світі біорозкладні пакети для хліба. Новий матеріал, з якого виготовляються пакети, протягом чотирьох років повністю розкладається на вуглекислий газ і воду.

Два роки тому підприємниця з графства Девон Ребекка Хоккінг переконала власників 43 магазинів перейти на багаторазові тканинні сумки для своїх покупців. У кінці минулого року Прем’єр-міністр Джордж Гордон Браун закликав усі британські магазини замінити шкідливі пластикові пакети на паперові. Мережа магазинів Marks and Spencer припинила безкоштовну видачу пакетів. Також популярна і соціальна реклама: покупців на вході в магазин зустрічає плакат: «Приходьте до нас зі своїм пакетом або сумкою! Задля захисту навколишнього середовища».

Латвія: введений податок на поліетиленові пакети, які використовуються в супермаркетах, щоб зменшити їх використання.

Фінляндія: в супермаркетах встановлені автомати з прийому використаних пакетів, які служать сировиною для переробки та виробництва нових виробів із пластику.

Китай: з 2008 року заборонено виробляти, продавати і використовувати поліетиленові пакети з товщиною плівки менше 0,025 мм.

Італія: з 2011 року в країні заборонено використання поліетиленових пакетів. Тепер для придбаного товару покупці повинні мати сумки багаторазового використання або біопакети.

Сінгапур, Бангладеш, Тайвань: введена повна заборона на використання поліетиленових пакетів з 2003 року через численні випадки закупорки каналізації та перекриття русел річок, що призводить.

Така ж заборона діє і в ряді штатів Індії.

Франція з 2016 року ввела повну заборону на одноразові поліетиленові пакети. Вона стала першою країною в світі, яка заборонила виробництво і продаж одноразового пластикового посуду на своїй території.

А що ж у нас, в Україні?

Ще в 2016 році дев’ятикласниця Маріупольського технічного ліцею Катерина Малкіна разом зі своїм учителем біології В’ячеславом Пономарчуком зробили прорив у боротьбі зі сміттям: виявили личинки жуків, які харчуються поліетиленом. На 8-й Міжнародній екологічній олімпіаді INESPO 2016 в Нідерландах робота юної дослідниці з України отримала срібну медаль. Дослідженням Каті по біоутилізаціі поліетилену за допомогою личинок комах відразу зацікавилися найбільші голландські виробники пластика «EG-Plastic», які платять високий збір за його подальше знищення.

Свою роботу Катя Малкіна представляла і на Всеукраїнському науково-технічному конкурсі «Intel-Еко Україна 2016», де також посіла призове місце. Але вітчизняні підприємці розробкою поки не зацікавилися.

А даремно. Подібний саморегульований звалище-контейнер є практично безвідходним виробництвом: продукти життєдіяльності личинок, що поїдають поліетилен, мізерні — вони не вимагають додаткової утилізації.

Як бачимо, хто хоче вирішити проблему, той завжди знайде спосіб її виріши

 

                     Хто      –      кого:      як      людство      бореться      з      поліетиленом      -

https://mind.ua/video/20186391-hto-kogo-yak-lyudstvo-boretsya-z-polietilenom

За даними ООН, у 2015 році лише 14% пластикової упаковки було перероблено. В той час як загалом на звалища потрапило 300 млн тонн пластикових відходів.

Наразі ООН відслідковує закони щодо боротьби із забрудненням пластиком в різних країнах, щоб допомогти запровадити там найкращі практики з подолання цієї проблеми. Тож, як саме та з яким успіхом різні країни вже борються із пластиком?

Так, Китай зобов’язує використовувати у побуті лише пакети, що біологічно цілковито розкладаються. А Ірландія ввела податок на поліетиленові пакети, що призвело до 90%-го скорочення їхнього використання у країні.

Індія заборонить одноразовий пластик до 2022 року, а у Кенії та Еритреї поліетиленові пакети взагалі вже «поза законом». У Франції використовувати поліетиленові пакети також не можна, а з 2020 року під забороною опиниться й виробництво одноразового пластикового посуду.

В Україні питання обмеження використання пластику все ще на стадії дискусії. У травні цього року Київрада рекомендувала обмежити використання таких пакетів у магазинах. Питання захисту навколишнього середовища, зокрема, й переробки сміття – теж більшою мірою все ще на стадії розмов і обговорень.

Зазначимо, наприкінці червня Держагентство з енергоефективності та енергозбереження опублікувало дані щодо енергетичного потенціалу твердих побутових відходів. Зокрема, йшлося про те, що в Україні цей потенціал майже не використовується. Натомість, Держенергоефективності готове запропонувати інвесторам проект будівництва сміттєпереробних заводів для подальшої генерації енергії, що передбачає сортування сміття, отримання біогазу з біологічної фракції та обов’язкову когенерацію – виробництво електрики й тепла.

Втім, ідея тотального спалювання ТПВ не є однозначною з точки зору як енергетичного ефекту, так і впливу на довкілля. Чому саме, і як Україні досягти рівня переробки відходів, притаманного передовим країнам Європи, розбирався Mind.

Світ відмовляється від використання поліетиленових пакетів -

https://tokar.ua/read/19758 

1 вересня 2017 року в Брюсселі заборонили використання одноразових поліетиленових пакетів.

З початку вересня всім торговим точкам бельгійської столиці заборонено видавати одноразові поліетиленові пакети покупцям — як безкоштовно, так і за гроші. Виняток робиться лише для закуплених раніше поліетиленових пакетів, яких магазини повинні позбутися до 30 листопада.

Нові правила стосуються брюссельських магазинів у всіх секторах торгівлі. Заборона не торкається лише поліетилену, у який попередньо упаковуються деякі товари — овочі та фрукти.

Такий вид упаковки для них дозволено використовувати до вересня 2018 року.

Брюссель – не перший регіон у світі, де вирішили відмовитися від використання поліетиленових пакетів. Наприклад, у Валлонії, одному з найбільших регіонів Бельгії, пластикові пакети заборонені до видачі на касах торгових точок ще з кінця минулого року.

У Франції у середині 2016 року набрала чинності заборона продажу одноразових поліетиленових пакетів у супермаркетах та на ринках.

Подібна заборона цього літа почала діяти на Тайвані.

До того ж, як повідомляє Reuters, влада 40 країн світу заявила про прийняття різних за суворістю заходів щодо захисту навколишнього середовища від поширення поліетиленових пакетів. У цьому переліку не лише розвинені держави, а й низка африканських країн: Кенія (тут у серпні 2017-го вступив у силу закон про заборону виробництва, продажу і використання поліетиленової тари, котрий передбачає штрафи до 40 тис. дол. та ув’язнення як покарання), Камерун, Гвінея-Бісау, Малі, Танзанія, Уганда, Ефіопія, Мавританія і Малаві.

Поліетиленові пакети звично видають на всіх ринках і у магазинах. Щодня мільйони таких пакетів опиняються на звалищах сміття.

А от влада Німеччини поки що не ризикує забороняти поліетиленові пакети повністю. Незважаючи на це, найбільші супермаркети країни самостійно ввели обмеження на використання пластикової упаковки. Зокрема, мережі Rewe, Real, Lidl і KiK вже відмовилися від поліетилену. Тепер біля їхніх кас лежать пакети зі щільного паперу і сумки з тканини багаторазового використання.

Власники однієї з найбільших німецьких торговельних мереж Aldi вирішили піти далі: до кінця 2018 року вони планують відмовитися як від пластикових, так і від одноразових паперових пакетів. Таким способом компанія планує привчати своїх покупців до екологічної відповідальності — носити із собою сумки з тканини для покупок.

Крім того, понад 350 німецьких компаній уже добровільно зважилися на відмову від пластику. Навіть магазини, які торгують дорогим одягом і предметами розкоші, почали запаковувати покупки у фірмові сумки з тканини. Зокрема, виробник спортивного одягу і взуття Adidas не тільки в Німеччині, а й у філіях по всьому світу запаковує товари виключно у паперові торбочки.

Що не так із пластиком?

Небезпека від використання поліетиленових пакетів, пляшок, склянок та іншого одноразового посуду визнана важливою екологічною проблемою в усьому світі, оскільки вони розкладаються десятки і сотні років, завдаючи непоправної шкоди морським екосистемам.

Від цього страждають риби та птахи, забруднюються моря, береги, ліси. У світовий океан, за підрахунками вчених, щорічно потрапляє від 4,8 до 12,7 млн тонн пластику.

 

Грузія відмовилася від одноразових поліетиленових пакетів -

https://24tv.ua/gruziya_vidmovilasya_vid_odnorazovih_polietilenovih_paketiv_n103056 6

У Грузії починаючи з 1 жовтня забороняють виготовлення, продаж та імпорт поліетиленових пакетів товщиною менше 15 мікрон з метою зниження рівня забруднення навколишнього середовища.

Про це повідомило видання "Новости-Грузия".

Зазначається, що про це оголосив міністр охорони навколишнього середовища і сільського господарства Грузії Леван Давіташвілі на прес-конференції, яка проходила у середу, 12 вересня.

Зазначається, що головною метою такого рішення є зниження забруднення навколишнього середовища і заохочення екологічно чистих ініціатив.

Прем'єр-міністр країни Мамука Бахтадзе наголосив, що таке нововведення дозволить покроково повністю вилучити з обігу одноразові поліетиленові пакети.

Навколишнє середовище найбільше забруднюється саме продуктами з пластику, особливо це стосується широко поширених пластикових пакетів. Ця проблема гостро стоїть в Грузії. Відповідно в рамках нашої зеленої економіки і політики з охорони навколишнього середовища наш уряд прийняв регуляції, які набирають чинності з 1 жовтня 2018 року і поетапно забезпечать максимальне вилучення з ужитку одноразових пакетів, – сказав Бахтадзе.

В рамках нової політики охорони навколишнього середовища уряд Грузії з квітня 2019 року планує ввести заборону на виробництво та продаж поліетиленових пакетів будь-якої товщини. В обігу планують залишити лише біорозкладні пакети.

 

На Буковині 15 листопада – День вторинної переробки відходів -

http://zunr.info/news/2017/11/16/549316-na-bukovyni-15-lystopada-den-vtorynnoyi-pere robky-vidhodiv.html  

За останні 30 років людство витратило третину наявних на Землі ресурсів. З кожним роком споживання ресурсів збільшується на півтора відсотка. Тому такого важливого значення набувають економія природних ресурсів, пошуки альтернативних ресурсів, вторинна переробка сировини.

Для залучення уваги громадськості, промислових структур до проблеми вторинної переробки відходів проводиться День вторинної переробки. У цей день доречно проведення акцій Рісайклінг (вторинної переробки) кольорових і чорних металів, зношених покришок від автомобілів, пластикових пляшок, паперу.

Глобальне потепління збільшується через «парниковий ефект», в тому числі через величезні купи промислового та побутового сміття. Розкладання поліетиленових пакетів, всіляких упаковок, покришок, побутової техніки та інших відходів триватиме століттями.

Щосекунди в світі з'являється 3,8 кг «екологічно нешкідливого сміття»: недоїдки, яєчна шкаралупа, шкірка від картоплі та інше, це 29% від середньостатистичного сміттєвого кошика сучасної людини. Інше сміття: 25 % - картон і папір, 13% - скло, 11% - пластик, 4% - метал і 18% - інші матеріали. На смітники викидають 7 млн. тонн одягу, з яких тільки 12% переробляється. Найпоширеніше сміття - сигаретні недопалки. Щороку їх викидається понад 4 млрд штук.

При переробці відходів можна отримувати енергію. За рахунок спалювання сміття в британському місті Едмонтоні щорічно економиться 100 тисяч тонн вугілля. Переробка вторинних металів зберігає ресурси, достатні для того, щоб обігріти та освітити близько 150 млн приватних будинків.

Тому сміття потрібно грамотно утилізувати, а ще краще — переробляти, даючи вже використаній сировині друге життя.

 

Заборона використання одноразових поліетиленових пакетів в роздрібній торгівлі та сфері обслуговування - https://e-dem.in.ua/chernivtsi/Petition/View/1180  

Прошу послідувати прикладу Львова, та більше ніж 40 країн світу , і прийняти рішення про поступову заборону і відмову від використання поліетиленових пакетів та їх синтетичних аналогів в сфері торгівлі і обслуговування з 2020 року в межах міста Чернівці, та впровадження натомість паперових пакетів ,тканинних торб, та пакетів з природньої сировини. 

Звичайні поліетиленові пакети, які всі звикли купувати в супермаркетах, магазинах і т.ін., несуть величезну шкоду екології. Справа в тому, що період розпаду поліетиленових пакетів, як уже говорилося, перевищує 100 років, тоді як час використання цього ж пакета становить не більше 30 хвилин. 

При цьому, згідно з дослідженнями, в Україні на одну людину припадає понад 500 пакетів на рік, тоді як, наприклад, житель Німеччини використовує всього близько 40 пакетів на рік. 

Давайте зробимо разом величезний крок в збереженні нашої природи та стану наколишнього серидовища.

 

Львівські супермаркети відмовляються від поліетиленових пакетів. Але поки лише на день

https://thebabel.com.ua/news/28451-lvivski-supermarketi-vidmovlyayutsya-vid-polietile novih-paketiv-ale-poki-lishe-na-den

У Львові великі супермаркети відмовилися від використання поліетиленових пакетів протягом вівторка, 9 квітня. З цього починається просвітницька кампанія «Без поліетилену», пише «Твоє Місто».

Пакети не будуть використовувати ні на касах, ні в інших відділах супермаркетів. Покупцям пропонуватимуть альтернативне пакування.

До акції приєдналися мережі магазинів «Ашан», «Холдинг емоцій !Fest», «АТБ», «Близенько» та «Арсен», пише видання.

Ініціатори кампанії «Без поліетилену» також проведуть майстер-класи для співробітників магазинів, на яких розповідатимуть про шкоду поліетилену для довкілля.

 

Екологічний проект Adidas

https://www.facebook.com/hromadskeua/videos/1838857766134578/?t=1  

Винаходи учених з проблеми утилізації полімерів

                  Топ                  5                  українських                  еко-стартапів                  -

https://www.facebook.com/ngogreenfund/videos/350288408882451/  

Українські екостартапи – гордість для нас. Зелений Фонд пишається, що в світі так високо оцінюють проекти українців, адже розуміємо, наскільки важливо сьогодні впроваджувати нові технології в розвиток охорони навколишнього середовища

 

Спорт і мистецтво на захисті довкілля

Чому синхроністки виступили в басейні з пластиком https://www.facebook.com/BBCnewsUkrainian/videos/574673269702980/  

 

 #ПакетНеПотрібен: як моделі знімали з себе поліетилен на Хрещатику -https://www.dw.com/uk/пакетнепотрібен-як-моделі-знімали-з-себе-поліетилен-на-х рещатику-03072018/av-44510279

Громадські активісти разом з моделями конкурсу "Міс Україна" показали, чому поліетиленові пакети вже не модно, та закликали людей та владу від них відмовитися.

 

Врятувати світ від сміття: ONUKA представила шокуючий соціальний кліп - -

https://narodna-pravda.ua/2018/09/25/vryatuvati-svit-vid-smittya-onuka-predstavila-sh okuyuchij-sotsialnij-klip/ 

Популярна українська група Onuka спільно з громадською організацією «Україна без сміття» вразили прем’єрою нового кліпу на пісню «Strum».Цим кліпом розпочато екологічну ініціативу ECOSTRUM.

Відзначається, що кожен перегляд і share відео Strum – це гроші для життєдіяльності сміттєсортувальних станцій.

Про це повідомляє НАРОДНА ПРАВДА з посиланням на YouTube-канал Onuka.

Кліп, концепцію якого придумав режисер Алан Бадоєв, знімали в центрі Києва і в селі Підгірці, яке знаходиться за 25 км від столиці. Там — сміттєзвалище, яке висотою вже виросло до розмірів 27-поверхового будинку.

 

“Homo plasticus”. У Чернівцях відкрилась виставка Андрія Пілата. -  https://shpalta.media/2018/11/23/homo-plasticus-u-chernivcyax-vidkrilas-vistavka-and riya-pilata/?fbclid=IwAR25LpuT-Ti6Hle_8a1My681DRe4k90C4WmJ8rbX5kl0wHrUk aRoHyp7Qr4 

У Steinbarg Gallery&Cafe, що на вулиці Університетській, 11, відкрилась виставка Андрія Пілата «Homo plasticus». Застосовуючи техніку recycling, митець дає «друге життя» пластиковим відходам і таким чином відстоює позицію антиконсюмеризму.

Антиконсюмериизм, або антиспоживацтво (від англійського anti-consumerism) – суспільно-політичний рух проти прирівнювання особистого щастя зі споживанням і придбанням матеріальних благ.

«Homo plasticus» – це багатоликий портрет людства в епоху екологічної кризи, яка виникла внаслідок неконтрольованого споживання ресурсів сучасним суспільством. Це серія робіт, яка буквально зображує індивіда як продукт культури масового споживання».

Андрій Пілат закінчив Державний комерційний технікум (Виробництво харчової продукції) за спеціальністю «інженер-технолог» в 2012 році в Чернівцях.

Має досвід роботи в лабораторії ресайклінгу Zelenew у Львові. Виставки проходили у Львові, Києві, Хмельницькому, Івано-Франківську. Виставка діятиме до 5 грудня.

 

Додаток 10.

Тестові завдання для самоперевірки з теми 

“Поняття про полімери на прикладі поліетилену.”

(https://docs.google.com/forms/d/1frpRzAhkhZ6CAAfacLrvVZKDpJbAJaJNazL2s NOCEX8/edit)

1. Полімером, що не переробляється в природі мікроорганізмами та забруднює навколишнє середовище, є:

А. поліетилен

Б. целюлоза

В. білок

Г. крохмаль

2. Реакція полімеризації належить до реакцій:

А. обміну

Б. приєднання

В. заміщення Г. розкладу

3.               Укажіть назву ділянки полімера, що багаторазово повторюється в його молекулі:

А. мономер

Б. полімер

В. структурна ланка

Г. ступінь полімеризації

4.               Який полімерний матеріал за його особливу хімічну стійкість називають «органічною платиною»?

А. поліетилен

Б. поліпропілен

В. полівінілхлорид

Г. тефлон

5.               Який мономер використовується для добування полівінілхлориду:

А. хлороетан

Б. хлорпропан

В. хлорвініл

Г. дихлороет-1,2-ен

6. Для надання пластмасі еластичності, у полімерну масу додають:

А. каталізатори

Б. пластифікатори

В. наповнювачі

Г. барвники

7.   Яка сполука може вступати у реакцію полімеризації?

А. тетрахлорометан

Б. пропен

В. етанол

Г. бромоетан

8.   Кількість мономерних ланок у молекулі полімеру це:

А. ступінь конденсації

Б. ступінь полімеризації

В. структурна ланка 9. Полімеризація – це: 

А. процес послідовного сполучення молекул низькомолекулярної речовини з утворенням високомолекулярної

Б. процес послідовного почергового сполучення молекул насиченого і ненасиченого вуглеводнів

В. процес розриву кратних зв’язків

Г. процес приєднання молекул водню до низькомолекулярних речовин

10.   Який мономер використовується для добування поліетилену?  А. метан

Б. етан

В. етин

Г. етен

11.   Мономерна ланка – це

А. вихідна низькомолекулярна речовина для синтезу полімеру

Б. число, що показує, скільки молекул мономера сполучається

В. група атомів, що повторюється і становить основу хімічної будови полімерного ланцюга

Г. число атомів Карбону і Гідрогену в молекулі полімеру

12.   Обчисліть ступінь полімеризації поліетилену, якщо середня молекулярна маса його становить19600:

А. 700 Б. 70

В. 60

Г. 600

 

Додаток 11.

                   Самооцінка діяльності

Я 

Ми 

Справа (тема уроку)

Експериментатор

Активні

Потрібна

Вчений 

Уважні

Цікава

Теоретик

Працелюбні

Колективна

Глядач

Цілеспрямовані

Пізнавальна

Аналітик

Мовчазні

Нудна

Дослідник

Згуртовані

Класна

Хімік

Креативні

Творча

Оратор

Ліниві

Корисна

Співробітник

“Продвинуті”

“Відстій”

Учень

Допомагаючі

Захоплююча

Учитель

Байдужі

Індивідуальна

Сторонній

Свідомі

Чудова

Художник

Емоційні

Важлива

“Не в темі”

Кмітливі

Актуальна

Еколог

Свідомі

Життєва

Громадянин

“На одній хвилі”

Несуттєва

Ваш варіант:

 

Ваш варіант:

Ваш варіант:

 

 

pdf
Пов’язані теми
Хімія, 9 клас, Розробки уроків
До підручника
Хімія 9 клас (Григорович О.В.)
Додано
24 квітня
Переглядів
334
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку