Поради батькам,які мають дитину з ООП

Рекомендації батькам (опікунам), які мають дитину із затримкою психічного розвитку

 Психіка будь-якої людини включає в себе величезну кількість функцій. Вона відповідальна за мислення, пам'ять, увагу, почуття і емоції. Фізіологічно психічний розвиток дитини проходить кілька етапів і закінчується до 18-22 років, коли він здатний усвідомлено приймати зважені рішення і нести за них відповідальність.

 Відставання від прийнятих функціональних показників для конкретного віку визначається як затримка психічного розвитку (ЗПР). Це крайня межа між нормою і важкою патологією. Основні проблеми, з якими стикаються діти з ЗПР, пов'язані спочатку з соціальною адаптацією і навчанням.

 Затримка психічного розвитку на противагу розумової відсталості є оборотним порушенням, при якому діти здатні продуктивно використовувати допомогу дорослого.

 То що б ми порадили для батьків(опікунів), які мають дитину із ЗПР:

• Розвивайте вміння спілкування з дітьми.
• Будуйте взаємини з дитиною за допомогою розуміння, довіри і тепла.
• Контролюйте поведінку дитини, не нав'язуючи жорстких правил.
• Уникайте надмірної м'якості та завищених вимог до дитини.
• Не вказуйте категорично, уникайте слів «ні» і «не можна».
• Повторюйте своє прохання одними і тими ж словами багато разів.
• Для підкріплення усних інструкцій використовуйте зорову стимуляцію чи методи заохочення.

Запам'ятайте: балакучість, рухливість і недисциплінованість дитини не є навмисними.

Завжди слухайте те, що хоче сказати дитина.

 Зміна психологічного мікроклімату в родині:

• Встановіть точний розпорядок дня для дитини (та всіх членів сім'ї).
• Уникайте впливів відволікаючих чинників під час того коли дитина виконує завдання.
• Зменшуйте по можливості, час проведення у великій компанії людей.
• Перевтома знижує самоконтроль і підвищує гіперактивність.
• Спеціальна поведінкова програма:
• Не застосовуйте фізичне покарання! Якщо є необхідність удатися до покарання, то доцільно використовувати сидіння в певному місці після скоєння вчинку.
• Більше хваліть дитину, вони чутливі до негативних стимулів, діти із ЗПР не сприймають доган і покарань, проте чутливі до заохочень.
• Давайте завдання, які не потрібно відкладати на інший час.
• Допомагайте дитині розпочати виконання завдання, так як це найважчий етап.