Порівняльний аналіз освіти у вищій школі України та Франції
Виконала студентка групи БП-16-1
Мисюра Антоніна
№ |
Критерій |
Україна |
Франція |
||||||||||||||||
1 |
Вступна компанія |
Вступ до вищих навчальних закладів відбувається на конкурсній основі відповідно до здібностей і незалежно від форми власності навчального закладу та джерел оплати за навчання. Рівному доступу до здобуття вищої освіти покликана сприяти система зовнішнього оцінювання навчальних досягнень випускників системи загальної середньої освіти, яку впроваджено у 2006 р. Результати тестування випускників загальноосвітніх шкіл у спеціальних навчально-екзаменаційних центрах слугуватимуть підставою для вступу до вищих навчальних закладів та їх зарахування як державної підсумкової атестації. При вступі до ВНЗ враховується середній бал атестата (за 12-бальною шкалою) та бали ЗНО [2].
|
За формою проведення набору студентів всі французькі університети можна розділити на 4 групи: університети з вільним набором; університети з “м’яким |
||||||||||||||||
2 |
Ступенева система та терміни навчання |
Mолодший спеціаліст – на базі повної загальної середньої освіти – не більше 3 років; на базі базової загальної середньої освіти – не більше 4 років; бакалавр – на базі повної загальної середньої освіти – не більше 4 років; при наявності "молодшого спеціаліста" - 2-3 роки; спеціаліст – на базі відповідної освітньо-професійної програми підготовки бакалавра – не більше 1 року чи 1,5 для певних спеціальностей; магістр -- на базі відповідної освітньо-професійної програми підготовки бакалавра – не більше 1 року чи 1,5 для певних спеціальностей; на базі відповідної освітньо-професійної програми підготовки спеціаліста – не більше 1 року.
|
1-й рік вузькофахового навчання-диплом з вищої |
||||||||||||||||
3 |
Типи навчальних закладів |
Відповідно до статусу вищих навчальних закладів було встановлено чотири рівні акредитації[1][3]: I рівень — технікум, училище, інші прирівняні до них заклади вищої освіти; II рівень — коледж, інші прирівняні до нього заклади вищої освіти; III рівень — інститут, консерваторія; IV рівень — інститут, консерваторія,університет [11].
|
Французька система вищої освіти з усіма можливими варіантами навчальних закладів, де: BTS – Свідоцтво технічного спеціаліста з вищою освітою; DEUST – Диплом науково-технологічної університетської освіти; DUT – Технічний університетський диплом; CPGE – Підготовчі класи до вступу у Вищі школи. Після отримання документа про повну середню освіту, абітурієнти можуть поступати у: - ліцеї, для отримання свідоцтва технічного спеціаліста з вищою освітою (BTS) та у підготовчих класах; - технологічні інститути при університетах, для отримання технічного університетського диплому; - університети, для отримання диплому Бакалавр / Магістр; - підготовчі класи, які готують до вступу у Вищі школи для здобуття інженерної, управлінської та пов’язаної з торгівлею освіти; - спеціалізовані школи, для отримання диплому з охорони здоров’я, соціальних робіт, мистецтва та архітектури; - на підготовчий курс в університеті (для медичних спеціальностей), успішне закінчення якого та підтвердження цього вдалими результатами у суворому конкурсі надає можливість продовжити вищу медичну освіту і отримати диплом лікаря. |
||||||||||||||||
4 |
Система керування |
Управління системою освіти здійснюється безпосередньо міністром освіти та іншими відповідними організаціями. Державна політика у сфері освіти в Україні регулюється багатьма документами: Конституцією України; Законами України; постановами Верховної Ради України; указами й розпорядженнями Президента України; декретами, постановами, розпорядженнями Кабінету Міністрів України; нормативними документами (актами) Міністерства освіти і науки України та інших органів центральної виконавчої влади держави. Законодавчою базою вищої освіти в Україні є: - Конституція України (1996 р.); - Закон України “Про освіту” (1996 р.); - Закон «Про вищу освіту» Управління у ВНЗ здійснюється на трьох рівнях структурних підрозділів: ВНЗ факультет; кафедра Безпосереднє управління діяльністю вищого навчального закладу здійснює його керівник – ректор (президент), начальник, директор. Управління факультетом здійснює декан, а кафедрою – завідувач. Відповідно до напрямів діяльності у ВНЗ ректор та декани формують свої управлінські команди: проректор (заступник декана) з навчально-методичної роботи; проректор (заступник декана) з виховної роботи; проректор (заступник декана) з наукової роботи; проректор міжнародних зв’язків; проректор (заступник декана) з організаційної роботи; Колегіальними органами управління у ВНЗ є: Вчена рада ВНЗ; Вчена рада факультету; засідання кафедри [7], [8].
|
Керівництво вищою освітою у Франції здійснюється міністром національної освіти через посередництво національної ради вищої освіти і наукових досліджень. В економічних районах діють районні ради вищої освіти та наукових досліджень, які очолюють ректори – голови рад місцевих університетів. На чолі університету стоїть президент, що обирається на п`ять років; дуже часто президент найбільшого в регіоні університету є одночасно ректором академії [6]. |
||||||||||||||||
5 |
Біологічна освіта (вузи) |
|
|
||||||||||||||||
6 |
Програма навчання (біологія) |
Навчальні програми розраховані на 174 годин. Навчання базується на органічному поєднанні науки і практики. Саме це гарантує підготовку висококваліфікованих спеціалістів аграрного спрямування. Випускники університету користуються значним попитом на ринку праці як в Україні, так і за її межами. Викладання в університеті поєднує сучасні інформаційні, комп'ютерні та педагогічні технології з використанням традиційних і нових форм навчання [5].
|
Спираючись на цілі консорціуму EMBRC, IMBRSea охоплює широке, але послідовне коло питань, що стосуються сталого використання біологічних ресурсів. З акцентом на біологічні та екологічні процеси програма пов'язує біологію живих організмів та екологічні дослідження з предметами екологічної політики та планування.
|
||||||||||||||||
7 |
Післядипломна підготовка |
Функціонує понад 500 державних та недержавних навчальних закладів та підрозділів, із яких близько 200 вищих навчальних закладів післядипломної освіти, підпорядковані безпосередньо Міністерству освіти й науки України. Через систему післядипломної освіти щорічно проходить 300 тис. фахівців, у тому числі близько 30 тис. отримують вищу освіту різного освітньо-кваліфікаційного рівня з 58 спеціальностей [4]. |
Участь у підвищенні кваліфікації чи навчальному стажуванні є справою суто особистою. Лише в окремих випадках, коли трапляються певні потреби в одночасній перепідготовці всіх викладачів певного предмета (це відбувається після значних змін навчальних програм). Повна тривалість усіх періодів безперервного навчання у Франції за кошти бюджету чи підприємства з початку активного професійного життя до моменту виходу на пенсію має скласти один рік (або 1200 годин, якщо підвищення кваліфікації відбувається без відриву від виконання виробничих чи службових обов’язків) [10],[12]. |
Література