Пошук та збереження джерел

 

 

 

 

 

 

 

Пошук та збереження джерел

(Розробка уроку)

 

 

 

 

                                                                         

                                                                   Аретинська Л.Б., вчитель історії

                                                                   ОДЕСЬКОГО ЛІЦЕЮ № 92

 

 

 

 

 

 

 

Пошук та збереження джерел.

Мета: сформувати в учнів уявлення про місця зберігання історичних пам`яток; створити уміння для розуміння, навіщо зберігати історичні пам`ятки; визначати особливості різних місць для зберігання історичних пам`яток; розглянути конкретні місця зберігання пам`яток; вчити вмінню працювати з джереламми інформації, формувати висновки, висловлювати власну думку щодо необхідності збереження історих пам`яток; виховувати повагу до сивої давнини, до своїх предків, бажання вчити історію.

 

Очікувані результати:

Учні навчаться:

- застосовувати та пояснювати на прикладах поняття і терміни;

- характеризувати методи і форми роботи місць зберігання історичних пам`яток;

- розповідати  про  те,  як  історики  дізнаються  про  минулі  часи  на  основі  археологічних розкопок;

- наводити приклади історичних джерел, з яких можна дізнатися про давні часи;

- висловлювати судження щодо ролі музеїв та архівів у збереженні пам’яті про минуле.

 

 

 

1. Налаштуйся на активну роботу на уроці!

1.1. “Repeat” (Повторюємо!)

1. Що таке історичні джерела?

2. Які існують види історичних джерел?

3. Для чого історики вивчають історичні джерела?

4. Які джерела розповідають про минуле людства?

5. Чи згодні ви з висловом? «Археологія – наука, де кожний своїми знаннями сприяє  досягненню загальної мети, наближає довгоочікуване відкриття. Успіх розкопок залежить від професійної майстерності всієї команди, це результат спільної праці.» (Марк Леви. Перший день)

6. За схемою охарактеризуйте види історичних джерел:

 

 

 

 

                                                                                                                  

 

 

 

 

 

 

 

  2. Поміркуй!

2.1. Чи можуть історичні джерела бути неправдивими?

2.2. Що потрібно зробити, щоб, досліджуючи минуле, не піти помилковим шляхом?

Фізкультхвилинка. (https://osvitanova.com.ua/posts/3596-video-19-fizkultkhvylynok-na-riznyi-vik-i-smak)

3. Novum! (Вивчаємо нове!)

Щоб з часом не втратити різні речові знахідки і досконало вивчити їх, люди створили спеціальні заклади — музеї.

Хто з вас був у музеї?

Що ви там бачили?

 Спочатку музеї виникли на основі бібліотек і подарункових колекцій стародавнім храмам і правителям. Перший музей — Дім муз — був заснований у давньому місті Александрія Єгипетська понад 2000 років тому.

А що означає слово «музей»?

Прочитай довідку. Вивчи виділену інформацію за методикою

«Запам’ятовую ефективно».

 Музей (гр. muséion — місце, присвячене музам, храм муз,) – місце, де зберігаються речові історичні пам’ятки. 

Роздивіться фотографії і прочитайте назви музеїв. Про що можуть розповісти їх експонати?

Експонат (з латинської — «виставлений») — предмети, речі, витвори    мистецтва, що демонструються на виставках.

Більшість музеїв розташовано у спеціальних будівлях, проте існують і такі, що знаходяться просто неба — здебільшого це музеї народної архітектури та побуту. Іноді навіть цілі частини міст оголошують музейною територією.

Дуже важливою у музеях є робота екскурсоводів. Вони не тільки знайомлять відвідувачів з музейною колекцією, а й намагаються розповісти про неї цікаво та зрозуміло.

Співробітники музею працюють з відвідувачами, зберігають речові історичні джерела, вивчають особливості кожного з них, а також займаються реставрацією.

Реставрація (з латинської — «відновлення») — поновлення пам’ятки культури, раніше втраченої чи зіпсованої, задля її збереження.

Дай відповіді на запитання

Хто працює у музеї?

Чим займаються екскурсоводи?

Що таке реставрація?

      На території нашої Батьківщини існують різноманітні типи музеїв: історичні, археологічні, етнографічні, краєзнавчі, природничі, художньо-мистецькі, літературні, науково-технічні тощо. Існують навіть віртуальні музеї, які розташовуються в мережі Інтернет.

В Україні є дуже незвичні музеї: музей у катакомбах під Одесою, музей лісу на Закарпатті, музей однієї вулиці в Києві. «Найсолодшими» можна назвати музей цукру на Вінничині і музей бджільництва на Полтавщині.

Фізкультхвилинка. Вправи для зняття втоми органу зіру (https://classroom.google.com/c/MzUxMDEyNzg4NTcx/m/MzU5NzE3MzM2NTk1/details)

  Перегляд відео «Музеї  України» (https://www.youtube.com/watch?v=QBoIECNX4zE)

3.2. Прочитай текст.

Сформулюй три запитання за змістом тексту і постав їх однокласнику/-ці.    

«Одеський археологічний музей був старійшим музеєм в Російській імперії, один з перших музеїв в Україні. Заснований в 1825р. ад`ютантом Ришельє І.А. Стемповським і першим дослідником археологічних пам`яток Північного Причорномор`я І.П. Бларамбергом, який і став його першим директором. В якості дара він запропонувал місту більшу частину своєї колекції – 347 експонатів і 50 томів книг, що і стало початком музейного зібрання в Одесі.

     Сьогодні Одеський археологічний музей Національної академії наук України має основний фонд музею з найбільшою колекцію джерел з давньої історії Північного Причорномор'я, він налічує понад 170 тисяч археологічних джерел давньої історії Півдня України від кам'яної доби до середньовіччя, в тому числі, 55 тисяч монет, єдина в Україні колекція пам'яток Стародавнього Єгипту, найбільше у державі зібрання античних раритетів.» (Аура парадного ансамбля Одессы (Исторический очерк) Арутюнова І.В., Шерстобитов В.В., Одеса 2015, с. 46)

 

3.4. Вивчи виділену інформацію за методикою

«Запам’ятовую ефективно».

   Як ви уже знаєте, наука що досліджує культуру і побут народів, називається етнографією (ettnos – племя, народ і grfpfho - пишу).

Етнографія (інша назва - народознавство) складається з двох частин: описової – власне етнографії (буквально - народоопис) та аналітичної – етнології, науки про народи.

Запитання.

Що таке етнографія і що вона вивчає?

3.5. Уважно прочитайте наведений текст.

«В межах держави можуть жити представники різних етносів. Багатоетнічною є  держава, а не нація. Албанці, болгари, греки, росіяни і представники інших народностей у межах України є громадянами держави України, але кожен з них належить до своєї нації….На Одещині живуть представники 133 національностей.» (Народознавство Одещини. Навч. посібник/Кушнір В.Г. Сміл, Одеса, 2008 с. 6).

Сформулюй два запитання за змістом тексту і постав їх однокласнику/-ці.    

 

3.6. Прочитай довідку. Вивчи виділену інформацію за методикою

«Запам’ятовую ефективно».

 

Фольклорна експедиція — окрема форма фольклорного  дослідження, яке проводять безпосередньо серед народу з метою збирання відомостей про по­бутування фольклорної традиції: фольклорний репертуар населеного пункту, регіону чи виконавця.

До форм фольклору поряд з іншими відносять: мову, літературу, музику, танці, ігри, міфологію, ритуали, звичаї, ремесла, архітектуру та інші види мистецтва.

Запитання.

Що вивчають в фольклорних експедиціях?

 

        Матеріали археологічних, етнографічних та фольклорних експедицій зберігаються в музеях.

Музеї народної архітектури і побуту існують в різних регіонах України, наприклад Середньої Надніпрянщини, Степової України, Прикарпаття, Закарпаття та інш. Найбільшим музеєм вважається Національний музей народної архітектури та побуту України (Київ)

     Музеї об'єднують навколо себе учнівську молодь, представників національно-культурних товариств, народних майстрів і майстринь, знавців народних звичаїв, шанувальників старожитностей, всіх хто вивчає і розвиває народну творчість.

 Архів – установа, яка збирає, впорядковує і зберігає старі документи (писемні пам’ятки минулого).

 

     Письмові  джерела,  як  і  речові,  також  недовговічні:  вони  псуються,  згорають  у  пожежах,  їх  викрадають  чи  навмисно  знищують.  Тому  важливо  зберігати  усі  письмові  свідчення,  що дійшли до нас з минулого. Сховищем документів різних часів є архіви.   

      Архіви  —  це  наукові  установи.  Співробітники  архівів  —  архіваріуси  —  вивчають  походження і достовірність документів,  систематизують їх для полегшення досліджень, порівнюють інформацію з різних джерел. Історик-дослідник не може написати історію без допомоги архіваріусів. Саме вони на прохання вчених шукають відповідні документи, за потреби перекладають та підготовлюють їх для читання, упорядковують збірки документів тощо. 

         З'явилися архіви з виникненням писемності. Тепер власні архіви мають усі установи, організації, нерідко й приватні особи - учені, письменники, громадські діячі.

Для сучасних архівів будують спеціальні приміщення з вузькими вікнами, що не пропускають прямих сонячних променів: від сонячного світла тло й друкарська фарба вигасають, линяють, а папір жовтіє та псується. Вадить документам і забруднене повітря, тому в архівах його очищають за допомогою спеціальних фільтрів.

     Щоб документи краще зберігалися, їх укладають у щільно закриті коробки й розміщують на полицях-стелажах. У великих архівах загальна довжина стелажів сягає десятків кілометрів.

     Найцінніші документи перезнімають на плівку - виходять діафільми з дуже маленькими кадриками - мікрофільми. Їх зберігають окремо від документів на випадок, якщо оригінал буде пошкоджено або втрачено.   

     Найбагатшими в Україні є сховища документів Центральних державних історичних архівів у Києві та Львові. Так, фонди першого з них нараховують понад 1,5 млн документів. Документи ретельно досліджують учені різних галузей знань і на основі їхніх свідчень пишуть наукові праці.

      Писемні історичні джерела, переважно книги, зберігаються і в бібліотеках. Бібліотека – культурно – освітній заклад, що здійснює збирання друкованих і рукописних матеріалів, книг. Співробітники бібліотеки опрацьовують видання й заносять їх в каталог, організують відповідне зберігання, а також обслуговування читачів.

     «Нині у світі існує більше 200 музеїв книги, головною метою яких є збереження, дослідження та пропаганда пам'яток писемної культури, розкриття засобами експозиції історії книги та розвитку книжкової справи. Одними з найбільших зарубіжних музеїв книги в бібліотеках є Музей книги та книгодрукування Королівської бібліотеки Альберта І (Брюссель); Музей книги Британської бібліотеки (Лондон); Музей книги при Бібліотеці Хорнбі (Ліверпуль); Музей книги Бібліотеки Землі Саксонії (Дрезден). В Україні  однією з перших бібліотек, що започаткувала музейні форми роботи з книжковими фондами, була Одеська публічна бібліотека (нині – Одеська національна наукова бібліотека імені М. Горького), яка в 1922 р. відкрила постійно діючу виставку з історії книги. Ця виставка (так званий «Музей книги»  продовжує існувати на основі фондів відділу рідкісних видань та рукописів, однак не має офіційного статусу музею. У фондах відділу зберігається понад 40 тис. рідкісних видань та понад двох тисяч рукописів ХІ–ХХ ст. (матеріал взятий з офіційного сайту https:// ube.nlu.org.ua/article/Музей).

Фізкультхвилинка.  (https://osvitanova.com.ua/posts/3596-video-19-fizkultkhvylynok-na-riznyi-vik-i-smak)

 

 

3. 7.  Виконай завдання

Впишіть пропущені літери і поясніть зміст поняття.

А _______________Я,   М____ Й,    А____ В,      Е_________ Т, Р_______________ Я,    Б___________________А,   Е_________________Я

3.8. Вислови власну думку, чому необхідно зберігати історичні пам`ятки?

 

4. Підбий підсумки уроку.

 

 Домашнє завдання                                               ________оцінка                                                                  

 Виконай завдання.

 В Одесі під час реконструкції  Приморського бульвару у 2008 році, після того, як зняли асфальтове покриття, в землі були виявлені сліди культури, тісно пов'язаної з грецькою, датовані приблизно VI–V століттями до н. е.; також знайдені сліди фортеці Єні-Дунья. Однак було вирішено не проводити подальших археологічних досліджень, бо це вимагало б демонтажу всього бульварного покриття, однак місце виявлення артефактів накрили скляним куполом, створюючи міні музей.

Про що свідчать результати археологічної експедиції ?

З`ясуйте за допомогою Інтернет ресурсів,  публікацій в періодичній пресі чи  були продовжені археологічні дослідження на Приморському бульварі.

1.2. «Українці, як і всі народи, будували собі житла, щоб забезпечити сприятливі умови життєдіяльності і задовольнити потреби побуту. В житлах відводились місця для відпочинку, приготування їжі, справлення релігійних і сімейних свят (ритуальний куточок), були споруду для зберігання продуктів харчування та господарського реманенту. На хату з давних – давен дивилися як на модель космічного устрою, тож усе в ній мало своє місце і пояснення.» (Народознавство Одещини. Навч. посібник/Кушнір В.Г.,Сміл, Одеса, 2008 с. 60).

Запитання

1. Яка наука вивчає побут народу?

 

Виконай завдання.

1.3. Склади й запиши 3–4 речення  про основне призначення музеїв. Використовуй терміни: «історичні джерела», «експонат», «реставрація», «екскурсовод».

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

1.4. У Києві бібліотеку імені В. Вернадського іноді за зовнішний вигляд і призначення називають «зубом мудрості». Чи доречне таке порівняння?

1.5. Прочитайте наведений текст. Дайте відповіді на запитання.

«Фольклор – усна народна творчість. Це – поетична мудрість народу. Саме у фольклорі яскраво висвітлила себе специфіка українського етносу, ті особливості, якими наш народ вирізняється з-поміж інших.» (Народознавство Одещини. Навч. посібник/Кушнір В.Г., Сміл, Одеса, 2008 с. 78).

 

Запитання

1. Чи погоджуєтесь ви з думкою що фольклор можна назвати візитною карткою духовної культури українців?

2. Запиши, які українські народні пісні, думи, казки, міфи ти знаєш?

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

 

 

Список використаної літератури

1. Енциклопедія педагогічних технологій та іновацій/ Автор-укладач Н.П. Наволокова. – Х.: Вид. група «Основа», 2010. – 176 с.

2.  Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Науово-методичний посібник/О.І.Пометун, Л.В.Пироженко. За ред. О. І. Пометун.-К.: Видавництво А.С. К., 2004 – 192с.

3. Боханов К.О. Навчання історії в школі під кутом зору компетентнісного підходу. Посібник для вчителів. Бібліотека журналу.  – Х.: Вид. група «Основа», 2010. – 129 с.

4. Народознавство Одещини. Навч. посібник/Кушнір В.Г., Сміл, Одеса, 2008- 208с.

5. Арутюнова І.В., Шерстобитов В.В.Аура парадного ансамбля Одессы (Исторический очерк), Одеса 2015 - 93 с.

6. https://www.youtube.com/watch?v=g7pJkN7XfmQ

7. https://www.youtube.com/watch?v=IXRL0zLTomY

8. https://osvitanova.com.ua/posts/3596-video-19-fizkultkhvylynok-na-riznyi-vik-i-smak

9.https://classroom.google.com/c/MzUxMDEyNzg4NTcx/m/MzU5NzE3MzM2NTk1/details

10. https://www.youtube.com/watch?v=QBoIECNX4zE