Пошуково-дослідницька діяльність молодших школярів

Пошуково-дослідницька діяльність молодших школярів

                                                                                          Кривошапка О.Б.

У сучасних умовах людина повинна бути здатною до самостійного опанування знаннями, вміти адаптувати набуті знання до умов, що стрімко змінюються. Формування ключової компетентності «уміння вчитися протягом життя» визначено одним із головних завдань освіти.

Важливу роль у формуванні цілеспрямованої компетентної людини, здатної до зміни стереотипів та творчого освоєння нової інформації, відіграють дослідницькі уміння. Дослідницькі уміння – це готовність та здатність учня виконувати розумові і практичні дії, що відповідають дослідницькій діяльності, на основі використання знань і життєвого досвіду з осмисленням мети, умов, засобів діяльності, спрямованої на вивчення процесів, фактів, явищ.

Основна мета навчального предмета «ЯДС» в початковій школі – формування природознавчої компетентності школярів шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про неживу та живу природу, основ екологічних знань, опанування способами навчально-пізнавальної і природоохоронної діяльності, формування ціннісного ставлення до природи та людини.

Досягнення зазначеної мети передбачає вирішення таких завдань:

•                      формування наукової картини світу;
•                      формування елементарних уявлень про об’єкти і явища природи, їхні взаємозв’язки у системі «нежива природа – жива природа», «природа – людина»;
•                      формування способів навчально-пізнавальної й природоохоронної діяльності;
•                      оволодіння елементарними дослідницькими вміннями;
•                      набуття досвіду природоохоронної діяльності та застосування його у життєвих ситуаціях;

Важливе значення для емоційно-естетичного сприйняття природи молодшими школярами відіграють спостереження та власні дослідження; творчі завдання, екологічні акції, дидактичні ігри; уроки, проведені у формі подорожі, репортажу з місця подій, святкування дня Землі, води, прильоту птахів тощо. Такі форми проведення навчальних занять позитивно впливають на емоційну сферу дитини, сприяють розвитку її уяви, фантазії, мислення, концентрують увагу, сприяють навчальній пошуковій діяльності дітей.

Навчальна пошукова дослідницька діяльність – це спеціально організована пізнавальна творча діяльність учнів, що характеризується цілеспрямованістю, активністю, предметністю, мотивованістю, свідомістю. Результатом її є формування пізнавальних мотивів, дослідницьких умінь, суб’єктивно нових для учнів знань чи способів діяльності. Сучасні вимоги до освіти визначають і вимоги до освітніх технологій, які повинні не тільки вирішувати завдання засвоєння змісту предметів, але і сприяти формуванню предметних, міжпредметних та ключових компетентностей, визначених у концепції «Нова українська школа»: спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами, математична грамотність, компетентності в природничих науках і технологіях, інформаційно-цифрова компетентність, уміння навчатися впродовж життя, соціальні і громадянські компетентності,  підприємливість, загальнокультурна грамотність, екологічна грамотність і здорове життя.

У початковій школі закладається фундамент знань, умінь і навичок активної, творчої, самостійної діяльності учнів, прийомів аналізу, синтезу та оцінки результатів власної діяльності дитини. Пошуково – дослідницька робота – один із важливих шляхів у вирішенні даного питання. Вона сприяє:

•                 стимулюванню розвитку інтелектуально-творчого потенціалу молодших школярів;
•                 розвитку та удосконаленню дослідницьких здібностей та навичок дослідницької поведінки;
•                 навчанню проведення елементарних досліджень;
•                 розвиту творчої дослідницької активності;
•                 стимулюванню інтересу до природничо-математичних наук – ознайомленню з науковою картиною світу;
•                 залученню батьків до навчально-виховного процесу.

Процес навчання дослідницьким навичкам складається з декількох етапів. Спочатку доцільно проводити тренувальні заняття з усім класом, що дає можливість ознайомити кожного учня з технікою проведення досліджень. На перших заняттях розглядаються методи дослідження, тобто діти дізнаються, звідки можна одержати інформацію. Їм пропонуються картинки із зображенням телефону, книги, руки, комп’ютера, знаку оклику тощо. Це означає що можна зв’язатися зі спеціалістом, прочитати про щось у книзі, провести експеримент, скористатися комп’ютером, подумати самостійно тощо. Потім ідуть заняття-тренінги, на яких діти вчаться збирати та обробляти інформацію так, як це роблять справжні вчені. Наприклад, пропонуємо дітям зібрати матеріал про їх улюблених тварин. У першокласників ще не сформована навичка письма, а запам’ятати всі відомості неможливо. Приходимо до висновку, що будемо записувати інформацію у вигляді схеми-рисунка. Залучаємо до допомоги батьків. Вони разом з дітьми підбирають літературу, читають статті з теми, а діти заносять інформацію на аркуш-схему. Зібрані відомості узагальнюємо, аналізуємо, а потім робимо повідомлення.

У 2-4 класах працюємо над формуванням і розвитком умінь бачити проблему, висувати гіпотези, задавати питання, давати визначення поняттям, класифікувати, спостерігати, проводити експерименти, робити висновки. Для цього використовуємо спеціальні завдання і вправи, які допомагають розвивати уміння бачити проблеми. Наприклад, дається завдання: подивитися на світ чужими очима. При виявленні проблем одна із найважливіших якостей – здатність змінювати власну точку зору, дивитися на об’єкт дослідження з різних сторін. Що це дає? Можна побачити те, що вислизає від традиційного погляду і часто не помічається іншими. Для цього корисно виконувати такі вправи: продовж розповідь; cклади оповідання від імені персонажу; склади розповідь за поданою кінцівкою, назви якомога більше ознак предмета.

Виявивши проблему, починаємо шукати її вирішення – вчимося висовувати робочі гіпотези. Для цього необхідна оригінальність, гнучкість та продуктивність мислення, а також такі особистісні якості, як рішучість та сміливість. Гіпотеза народжується у результаті і логічних міркувань, і інтуїтивного мислення. У дитячих дослідженнях гіпотези спрямовані на розвиток творчих здібностей, тому чим більшу кількість подій може передбачувати гіпотеза, тим вона цінніша. Для формування умінь продукувати гіпотези пропонуємо, наприклад, такі завдання: давай подумаємо разом, чому буває день і ніч; чому тече вода; чому влітку йде дощ, а взимку – сніг тощо. Роблячи припущення, використовуємо слова: припустимо, можливо, а що буде якщо.

Крім того, для кожного дослідника важливим є уміння задавати запитання. Запитання відіграють одну із ключових ролей і, як правило, розглядаються як форма вираження проблеми. Питання спрямовує мислення дитини на пошук відповіді, пробуджує у неї потребу в пізнанні, залучаючи до розумової праці. Наприклад, використовуємо малюнки із зображенням тварин, людей і пропонуємо задати запитання чи спробувати відповісти на запитання, яке міг би задати той, хто зображений на малюнку. У логіці виокремлено багато видів і типів запитань, спрямованих, наприклад, на встановлення подібного та відмінного, причинно-наслідкових зв’язків тощо. Спочатку ставимо запитання: Хто …? Як …? Де …? Коли …? Що …? Формулюючи такі запитання, дитина вчиться спостерігати, описувати, у неї виробляється впевненість у розумінні. Далі задаємо запитання на уяву, оцінку. Насамкінець пропонуємо такі питання: Що може зацікавити тебе у цій проблемі? Що ще ти можеш запропонувати або зробити?

Дуже важливо навчити дітей давати визначення поняттям: визначати родові (спільні) ознаки  та виокремлювати видові (відмінні) ознаки. Це передбачає перелік зовнішніх ознак предмета з метою визначення його відмінностей від подібних з ним предметів. Описати об’єкт – значить дати відповіді на питання: Що це таке? Чим це відрізняється від інших? Чим це схоже на інші об’єкти? Для цього вчимо дітей порівнювати, визначати відмінності, узагальнювати. Прийом порівняння використовується для тренування умінь працювати з поняттями, а також порівнювати свої описи з описами цих же предметів ученими чи однокласниками. Прийом визначення відмінностей дозволяє установити відмінності даного предмета від подібних з ним предметів. Наприклад, відповідаємо на запитання, чим відрізняються яблуко і помідор? Узагальнення – це логічна операція, що полягає в тому, що для деякої групи явищ знаходиться нове, більш широке за обсягом поняття, що відображає спільність властивостей цих явищ на рівні нового знання про них. Для навчання дітей узагальненню використовуємо таке завдання: з наведених понять треба побудувати рядки, в яких кожне наступне поняття було б видовим по відношенню до попереднього. Наприклад, комаха – бджола, книга – енциклопедія тощо. Важливим засобом розвитку умінь давати визначення поняттям є звичайні загадки. Відгадка – це визначена частина загадки, а формулювання – це її визначальна частина, друга половинка- визначення. Складання і розгадування кросвордів також можливо розглядати як вправу з визначення понять.

Важливо навчити дітей класифікувати об’єкти. При класифікації об’єкти поділяються на групи за певними ознаками, використовуючи правила класифікації.

Також використовуємо метод спостереження, який слугує джерелом отримання різноманітних відомостей про світ. Рекомендуємо, наприклад, таку вправу: розглядаємо певний предмет уважно і спокійно, потім діти заплющують очі, предмет забираємо, а діти описують його. Інше завдання: розглядаємо парні малюнки, змістові відмінності, шукаємо помилки, які допустив художник.

Домінуючу роль відводимо власним дослідженням та спостереженням школярів, практичним роботам, демонстраційним і фронтальним експериментам, практичній діяльності з охорони природи.

Головними умовами успішного формування дослідницькх умінь є домінування продуктивних методів при вивченні навчального матеріалу, активізація процесів мотивації і рефлексії та співпраця вчителя і учня на уроках і в позаурочний час.

Починаючи з 1 класу необхідно оволодіння учнями базовим рівнем дослідницьких умінь. Базові уміння: порівнювати, аналізувати твердження та виправляти помилки, класифікувати, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, доводити та аргументувати.

Наступний рівень дослідницьких умінь-тактичний. Тактичні уміння: відбирати, аналізувати, представляти наукову інформацію, висувати гіпотези та аргументувати їх, проводити дослідження за заданим планом, окреслювати напрямок дослідження, формувати висновок за результатами дослідження.

Дітям цікаво і корисно навчатися тоді, коли вони, ніби граючись, розглядають вірогідні й невірогідні життєві ситуації, обирають правильну відповідь з-поміж цілої низки можливих варіантів, залучаються до рольового моделювання з метою набуття власного досвіду спілкування з природою.

Особливе місце відводимо експерименту. Найцікавіші для молодших школярів експерименти – це реальні досліди з реальними предметами і їх властивостями. Наприклад, ми ставимо експеримент з магнітом і металом, змішуємо фарби, спостерігаємо, як зникає вода, тощо.

Одним із найскладніших етапів навчально-дослідницької роботи є первинне включення учнів у власну дослідницьку практику. Основними етапами дослідження є наступні:

1. Актуалізація проблеми (виявлення проблеми і визначення напрямок майбутнього досвіду).
2. Визначення сфери дослідження (формулювання основних запитань, відповіді на які хотілося б знайти).
3. Вибір теми дослідження (спроба визначення меж дослідження).
4. Відпрацювання гіпотези (у тому числі висловлювання нереальних і провокаційних ідей).
5. Виявлення і систематизація підходів до рішення (вибір методів дослідження).
6. Визначення послідовності роботи.
7. Збір і опрацювання інформації (фіксація отриманих знань).
8. Аналіз і узагальнення отриманих матеріалів (їх структурування з використанням відомих логічних правил і прийомів).
9. Підготовка повідомлень за результатами дослідження).
10.  Публічний захист результатів перед однолітками, батьками, відповіді на запитання.

Захист дитячих робіт проводимо як святковий захід. Час захисту кожної роботи 5-7 хвилин. За підсумками захисту проводиться нагородження.

Результатом такої роботи є становлення активної життєвої позиції молодших школярів, що виявляється в самостійній пізнавальній активності. В основі дослідницької діяльності лежить уміння розв’язувати проблему самостійно, тобто розвиток пізнавальних навичок. Крім того, розвиваються пошукові, оціночні, комунікативні уміння і навички, участь в дослідницькій діяльності підвищує у дітей впевненість і дозволяє успішніше навчатися.

Приклади пошуково – дослідницьких завдань

Завдання на формування базового рівня дослідницьких умінь

1.Завдання на порівняння

Порівняння – елементарне логічне вміння, що необхідне у дослідницькій діяльності усіх видів. Пізнання людини базується на порівнянні, воно є основою усіх методів творчої діяльності.

а)Завдання на неповне порівняння

• Визначте, чим різняться листяні та хвойні дерева. (1 клас. Тема «Листяні та хвойні рослини»).
• Визначте ознаки подібності дерев, кущів та трав’янистих рослин. (1 клас. Тема «Дерева,кущі та трав’янисті рослини рідного краю»).

б)Завдання на повне або неповне порівняння із заданими лініями порівняння

• Порівняйте дві будь – які риби (на ваш вибір)за поданим планом

План

1.Назва риби.

2.Річкова чи морська риба.

3.Розмір риб (велика, маленька, середня)

4.Форма тіла.

5.Забарвлення тулубу, плавників.

6.Спосіб живлення.(1 клас. Тема «Риби»).

в). Завдання на неповне порівняння з вимогою аналізу, конкретизації

• 2 клас. Тема «Водойми»

1. Назви великі річки України.
2. Розглянь діаграму. Порівняй басейни великих рік України.

3. Використовуй додаткові джерела інформації, досліди, які ріки відносяться до басейнів великих рік.

•                  2 клас. Тема «Птахи».

1. Проаналізуй діаграму кількості помахів крилами за секунду у різних птахів.

2. Зроби висновок, у якій залежності розмір крил та частота помахів  .

в). Завдання на узагальнююче порівняння із встановленням причинно-наслідкових зв’язків

• 2й клас. Тема «Органи рослин»

1. Розглянь діаграму «Найбільша глибина залягання кореневої системи (м)»

2.  Яка рослинамає найдовший корінь?
3. Зроби висновок: чому рослини мають різної глибини корінь.

2. Завдання на аналіз правильності тверджень та виправлення помилок

При домінуванні репродуктивних завдань у роботі сучасної школи завдання даного типу складають труднощі для учнів, але водночас викликають зацікавленість, спонукають до аналізу мисленнєвих операцій, що необхідно при формуванні дослідницьких умінь у учнів .

Для формування мотивації вивчення предмета «Природознавство» використовується особлива форма завдань на виправлення помилок – розповіді барона Мюнхгаузена.

• Прослухайте розповідь та виправте неправильні твердження (3 клас. Тема «Природа восени»)

Розповідь барона Мюнхгаузена

Я – барон Мюнхгаузен. Я – найправдивіша людина на Землі. Розкажу вам про свої спостереження за природою восени.

Сьогодні я відправився в осінній ліс. Як добре дихається в лісі. Трава вже пожовкла. Але де-не-де можна побачити останні квіти: проліски, троянди і клевер. Над квітами кружляють комахи: жуки, колібрі, павуки. Листя з дерев вже опало. Дуби, берези та ялинки стоять голі. Білка та їжак роблять запаси на зиму, борсуки та ведмеді засинають до весни. Відчувається, що скоро прийде сувора та довга зима.

Завдання на виправлення та аналіз помилок використовуються на різних типах уроків, найчастіше на уроках перевірки знань та умінь У завданнях пропонується не лише розподіл тверджень на правильні і неправильні, а й корекція неправильних тверджень. Найважливіший момент – варіативність у виправленні помилок. Спонукання учнів до висування пропозицій різних розв’язків таких завдань сприяє розвитку креативності.

Наведемо приклад варіативності відповідей.

• Твердження : усі акули – хижаки.

А. Не всі акули хижаки.

Б. Біла і тигрова акули – хижаки.

В. Частина акул нападає на крупну здобич, деякі живляться планктоном.

(правильна відповідь В)

3.Завдання на класифікацію об’єктів і явищ

а). Завдання на визначення зайвого об’єкта у поданому ряді

• Вилучи зайве. Відповідь обґрунтуй. (3 клас. Тема «Організм людини»)

Завдання 1

а) очі, артерія, серце

б) бронхи, нирки, носоглотка

в) еритроцити, кров, шлунок

г) нирки, череп, ребра

Завдання 2

а) очі, ніс, серце

б) легені, шлунок, носоглотка

в) стравохід, кров, шлунок

г) нирки, череп, хребет

• Знайди зайву тварину та вкажи, яку класифікацію ти вибрав. (2 клас. Тема «Тварини»)

а) сом, заєць, козуля, рись;

б) голуб, синиця, чапля, зозуля;

в) страус Ему, шишкар, сойка, поповзень.

б). Завдання на розподіл об’єктів за поданими критеріям.

• Дайте характеристику кожній групі тварин і наведіть свої приклади. (2 клас. Тема «Тварини»)

• 2 клас Тема «Рослини. Дерева»

1. Пригадай, на які групи можна поділити рослини за віком життя.
2. До якої групи можна віднести дерева?
3. Досліди, чи усі дерева мають однакову тривалість життя? Тривалість якого з дерев ,поданих на діаграмі, довша?( роки)

4. Підготов повідомлення: «Дерево-довгожительУкраїни».

• 2 клас. Тема «Птахи»

1. Пригадай, що таке швидкість руху і у яких одиницях вимірюється.
2. Визнач за допомогою діаграми, у якого птаха швидкість польоту найбільша (швидкість – м\хв).

3. Досліди за допомогою додаткових джерел інформації, яка швидкість інших відомих тобі птахів. Підготуй про одну з них повідомлення.

• 2 клас. Тема «Риби».

1. Розглянь діаграму тривалості життя річкових риб: окуня, щуки, сома.

2. Яка риба живе довше?
3. Досліди спосіб життя однієї з цих риб .

• Заповни таблицю, порівняй результати. (3 клас. Тема «Організм людини. Органи травлення. Харчування. Чим корисне молоко?»)

4. Як правильно скласти раціон на тиждень?

• 3 клас. Тема «Система кровообігу.Пульс».

1. Легенько притисни судину на лівій руці, щоб відчути ритмічні поштовхи токи крові.
2. Полічи свій пульс. Встанови, скільки разів за хвилину скорочується твоє серце. Зроби висновок.
3. Досліди діаграму частоти пульс у деяких тварин. У якої тварини частота пульсу найвища (частота пульсу вимірюється у кількості ударів за хвилину)?

• 3 клас. Тема «Орган слуху. Хто як чує».

1. Пригадай, який орган відповідає за сприймання звуків?
2. Чи однаково чують люди і тварини?
3. Один член групи повинен відійти на 5м. Другий – називає тихо двоцифрові числа. Чи може їх почути та повторити перший член групи?
4. Якщо ні, то визначте з якої відстані він може почути інформацію. Повторіть цю роботу зі всіма членами групи. Зробіть висновки.
5. Досліди діаграму меж слуху тварин (одиниця вимірювання-герц).

• Впізнай за описом. (3 клас. Тема «Організм людини»)

1. Це трубка з м’язів, довжина приблизно 20 см, стінки якої штовхають перемелену та змочену їжу. _________________________________
2. Одяг, який не мокне, не мнеться, не вигорає. Носити його можна навіть            100 років. ___________________________________________________
3. Вони складаються з пухирців, не мають м’язів, але здатні розтягуватися, збільшуючи свій об’єм, і скорочуватися, зменшуючи його. ________________
4. Головний командний пункт організму. _________________________________
5. Це насос м’язів. За одне скорочення викидає 100г речовини. За хвилину робить в середньому 70 ударів. Розташовується у лівій частині грудної клітини. ____
6. На військовому кораблі найтовші сталеві стіни надійно прикривають бойову рубку, де знаходиться командний пункт корабля. Твій мозок – командний пункт організму. І природа охороняє його так турботливо, як моряки свою бойову рубку. Про яку бойову рубку йде мова? __________________________

4. Завдання на встановлення причинно-наслідкових зв’язків

а). Визначення результатів дії певних чинників (визначення «наслідків» за заданою «причиною»)

•  3 клас. Тема «Організм людини. Стан здоров’я»

З’єднай поняття з першого стовпчика з поясненням із другого.

• 3 клас. Тема «Організм людини. Дихання»

З’єднай групи тварин та органи дихання, які їм відповідають.

У якої групи тварин головний орган дихання такий як і у людини?

• Органи чуття.

- З’єднай органи чуття та функцію, яку вони виконують.

б). Завдання на визначення факторів, що спричинили формування особливостей певних природознавчих об’єктів (визначення «причин» за вказаними «наслідками»)

• Прослідкуйте рух краплі води, яка впала з хмарки. Як вона знову опиниться у хмарці? (Який з ланцюжків перетворень вірний?) (3 клас. Тема «Кругообіг води у природі»)

а) хмара → крапелька води → поверхня океанів, морів, річок та суші → випаровування води → водяна пара → хмара.

б) хмара → поверхня океанів, морів, річок та суші → крапельки води → водяна пара → хмара.

в) хмара → водяна пара → поверхня океанів, морів, річок та суші → крапелька води → хмара.

• Який із ланцюгів живлення правильний? (2 клас. Тема «Живлення тварин»)

а) сосна – шишкар – жук-короїд;

б) слимаки – капуста – жаба

в) жито – миша – змія – орел

• Чому трав’янисті рослини у густому лісі мають темно-зелене забарвлення?
• Чому деякі квіти «пахнуть» лише пізно ввечері і вночі?
• Серед птахів немає повністю травоїдних тварин. Як це можна пояснити?

в). Визначення факторів, що спричинюють відмінності у будові та життєдіяльності певних біологічних об’єктів

• У їжаків, що мешкають у степах, пустелях, вушні раковини набагато більші, ніж у їжаків у лісовій зоні. Поясніть причину таких відмінностей. (2 клас. Тема «Пристосування тварин до навколишнього середовища»)
• Розгляньте малюнки риб: сома та ляща. Поясніть, з чим пов’язані відмінності у формі їхнього тіла та розташування плавців. Виходячи з цих ознак, спробуйте описати особливості плавання конкретних видів риб. (2 клас. Тема «Пристосування тварин до навколишнього середовища»)

• Біля дому на сонечку посадили папоротники та кущі троянд. Через деякий час троянди чудово розквітли, а папоротники посохли. Як це пояснити? (2 клас. Тема «Рослини»)

5.Завдання на формування уміння працювати з науковою, науково-популярною інформацією

а) завдання на підготовку інформаційних повідомлень за одним джерелом відповідно до заданого плану.

• За книгою О. Крижановської «Чому вони так називаються» підготуйте повідомлення про назви птахів та їх здібності

Скористайся планом:

1. Назви птахів і забарвлення.
2. Назви птахів і здібності.

б) завдання на підготовку інформаційних повідомлень за одним джерелом відповідно до  плану, складеного самостійно.

• За книгою О.Крижановської «Чому вони так називаються» підготуйте повідомлення про лісові писанки

в) підготовка інформаційних повідомлень за кількома запропонованими джерелами.

• За запропонованими джерелами підготуйте повідомлення про живі барометри.

• Довкілля: хрестоматія: для почат. кл. загальноосвіт. навч. закл. / упоряд. О.А.Біда. – К.; Ірпінь : Перун, 1999. – 366 с.
• О. Крижановська «Чому вони так називаються»,– Л.: «Міські інформаційні системи», 2015, с. 25-27

6. Практичні завдання-дослідження

Практичні завдання-дослідження «Подружись з деревом»

Завдання 1. Під час прогулянки знайди «своє» дерево і сфотографуйся з ним.

Поговори з деревом. Розкажи про нього у школі своїм друзям.

Завдання 2. Порівняйте це дерево з іншим, що росте поряд:

- Високе воно чи ні?

- Який у дерева стовбур – можна обхопити його руками чи ні?

- Роздивіться форму крони, колір кори, форму листя, інші прикмети.

- Намалюйте своє дерево.

Завдання 3.Проведіть такі спостереження за своїм деревом:

- На якому ґрунті воно росте?

- Як воно почувається?

- Чим йому можна допомогти?

Завдання 4. Дерева можуть жити кількасот років – це залежить від виду дерева. Спробуй визначити вік свого дерева. Це робиться так:

- Виміряйте сантиметровою стрічкою дерево в обхваті. Щороку дерево збільшується в обхваті на 2-3 см.

Наприклад. Обхват дерева  100 см.

100 : 2 = 50 років або 100 : 3 = 33 років

Таким чином, вік дерева від 33 до 50 років, а середньому – біля 40 років.

Завдання 5. З’ясуйте, які живі істоти живуть на вашому дереві.

- Складіть ланцюги живлення, які ви виявили навколо дерева.

Завдання 6. Відвідайте своє дерево.

- Подивіться , чи є на ньому плоди. Які вони? Намалюйте їх.

Завдання 7. Провідайте своє дерево.

- Як змінилося воно і місце, де воно росте? Що ваше дерево відчуває восени?

- Напиши розповідь від імені вашого дерева і прочитай у школі.

Завдання 8. Провідайте своє дерево взимку.

- Яких тварин або їхні сліди ви бачили біля свого дерева?

- Чи прилітають до вашого дерева птахи? Як ви думаєте, навіщо вони прилітають?

- Чи є на дереві плоди?

- Хто живиться плодами з вашого дерева?

- Допоможіть птахам – виготуйте для них годівничку, повісьте її на дерево і не забувайте підсипати час від часу корм.