«Розв’язування задач з параметрами графічним методом»
Метою цього посібника є формування в читачів мислення розгалудженя, елементарних навичок роботи з параметрами, розвиток графічної культури, творчого мислення.
Посібник може бути використаний на уроках математики (особливо в профільних класах), на факультативах, при підготовці учнів до ДПА та ЗНО.
Специфіка задач із параметрами полягає в тому, що вони охоплюють усі теми алгебри, тому є унікальним засобом для систематизації й узагальнення навчальних досягнень учнів. Високий рівень абстрагування та алгоритмізації, що містять задачі з параметрами, розвиває навички застосування евристичних, дослідницьких прийомів роботи, вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, культуру мислення, ініціативу, творчість, а також забезпечити інтелектуальний розвиток особистості.
Цей збірник допоможе вчителям формувати в учнів міцні навички розв’язування задач з параметрами різної складності. Опрацьовуючи матеріал посібника, учні зможуть ліквідувати прогалини в знаннях і вміннях, розширити та поглибити знання, підвищити рівень власної підготовки.
Зміст
3.1. Рівняння.
3.2. Системи рівнянь
3.3. Нерівності.
В основу розв’язання задач із параметрами покладено такий принцип: значення параметра (або параметрів) вважається довільно фіксованим і розв’язок задачі знаходитися традиційними методами. Проте наявність параметрів у задачі передбачає обов’язкове дослідження існування розв’язку залежно від конкретних числових значень параметрів із області їх допустимих значень, а також знаходження всіх таких розв’язків. Задачі з параметрами, таким чином, розглядаються як ціла множина рівнянь, нерівностей або їх систем, які отримуються, коли параметри набувають конкретних значень. Форма запису відповіді у задачах з параметрами має спеціальний вигляд: значення невідомих вказуються для кожного допустимого значення параметрів.
Для розв’язання задач з параметрами необхідні ґрунтовні знання властивостей елементарних функцій, рівносильних перетворень рівнянь та нерівностей.
Задача з параметрами крім букв, що позначають невідомі, містять інші букви, які називаються параметрами. Фактично ми маємо справу не з одним завданням, а з їх нескінченною множиною.
Розв’язати завдання з параметром означає, що потрібно навести у відповіді сімейство розв’язків відносно невідомої величини для всіх можливих сталих величин (параметрів).
Важливо! Параметр у відповіді повинен «пробігти» всю числову вісь, або всі значення , що обумовлені умовою задачі.
Так, з параметрами учні зустрічаються при введенні деяких понять. Розглянемо як приклади наступні об’єкти.
Функція пряма пропорційність: y=kx (x і y - змінні, k – параметр, );
Лінійна функція: y=kx+b (x і y - змінні, k i b – параметри);
Лінійне рівняння: ax+b=0 (x - зміннa, a i b – параметри);
Рівняння першого степеня: ax+b=0 (x - зміннa, a i b – параметри, );
Квадратне рівняння: (x - зміннa, a, b і с – параметри, ).
До задач з параметрами, можна віднести, наприклад, пошук розв’язків лінійних і квадратних рівнянь в загальному вигляді, дослідження кількості їх коренів в залежності від значення коефіцієнтів.
Основне, що потрібно засвоїти при першому знайомстві з параметром, - це необхідність обережного звертання до фіксованого але невідомого числа.
Існує три загальноприйняті методи розв’язання задачі з параметром: аналітичний, графічний та відносно параметра.
Аналітичний - універсальний, але найбільш складний, і потребує високої математичної грамотності.
Графічний – виключно красивий і наочний але не завжди доречний і потребує мистецтва роботи з графіками.
В цьому посібнику ми звернемо увагу саме на графічний спосіб.
Суть методу полягає в тому, що задачу зводять до з’ясування взаємного розташування графіків рівнянь що містять параметри по відношенню до графіків рівнянь які у своєму складі не містять параметрів.
Найчастіше графічно розв’язують ті задачі, де потрібно знайти кількість розв’язків, коли в задачі є «впізнавана функція», в задачах з модулями.
До того ж в деяких випадках аналітичний метод розв’язування «тягне за собою» таку кількість систем і сукупностей, що в них дуже легко заплутатись. І тоді на допомогу приходить графіка.
k – змінна b - const |
пряма «обертається» навколо точки (0; b) (рівняння прямої з полюсом) |
|
b – змінна k - const |
y=kx рухається вздовж осей координат
|
|
y=k1 x+b1 y=k2 x+b2
|
k1 = k2 |
прямі паралельні |
k1 k2 = - 1 |
прямі перпендикулярні |
a – змінна b – const R - const |
коло «рухається» вздовж осі Ох |
|
b – змінна a - const R - const |
коло «рухається» вздовж осі Оу |
|
a – const b – const R - змінна |
«сім’я» концентричних кіл з центром в точці (а; b) |
|
Коло і пряма: перетинаються (2 спільні точки), дотикаються (1 спільна точка), не перетинаються (не мають спільних точок).
2.2. Модуль.
Графік функції виду у = |х - а| + |х - b|
«дно»: у = |а - b|
Графік залежності виду |х| + |у|= т – квадрат
|х - а| + |х - b|= т
a – змінна b – const т - const |
квадрат «рухається» вздовж осі Ох |
b – змінна a - const т - const |
квадрат «рухається» вздовж осі Оу |
a – const b – const т - змінна |
«сім’я» концентричних квадратів з центром в точці (а; b) |
Про графік квадратичної функції написано багато. На мою думку цей конспект (посібник Г.В.Апостолова, В.В.Ясінський «Перші зустрічі з параметром»)– найкраще узагальнення відомостей про графік квадратичної функції.
Але розділ називається «Квадратична функція і не тільки». Тож давайте дослідимо ще деякі випадки непрямого використання квадратичної функції на прикладах.
Графік функції – півколо з центром в (0;0), радіусом 3 (y ≥ 0)
ОВ:
- асимптоти
ОВ:
- асимптоти
Розв’язання
Запишемо рівняння в виді:
Нехай f(x) = g(x)=
Схематично зобразимо графіки функцій f(x) та g(x)
Графік функції g(x)= - пряма, паралельна осі Ох. Розв’язки рівняння – абсциси точок перетину графіків функцій. Пряма не перетне графік f(x), якщо а < 0 і якщо а >9, то пряма матиме з графіком менше чотирьох точок перетину (а саме дві). Тобто, рівняння має менше 4 коренів коли
Відповідь:
f(x)=|x - 1|+|x - 3|+a
g(x)=
Розв’язання
Графік функції g(x)- парабола, вітки вниз, найбільшого значення досягає в вершині: х = 0; g(x)=
f(x)=|x - 1|+|x - 3|+a
Побудуємо графік
у =|x - 1|+|x - 3|.
Найменше значення у = 2+a
Значить
Відповідь:
|x2 - 4|-|x2 - 9| =
Розв’язання
Розглянемо дві функції f(x)= |x2 - 4|-|x2 - 9| і g(x)=.
Схематично зобразимо графік f(x).
Для цього знайдемо нулі модулів і знаки модулів на проміжках
Для х ≤ -3 або х ≥ 3, f(x)=5
Для -3< x < -2 і 2< x < 3, f(x)=2х2- 13
Для -2< x < 2 f(x)= - 5
Відповідь: якщо < -5 або >5, то рівняння розв’язків не має
якщо = -5, то
якщо = 5, то
якщо то
Розв’язання
Розглянемо дві функції f(x)= і g(x)=
Побудуємо графік f(x). Це півколо радіусом для f(x) ≥ 0
Графік g(x)= – пряма
З прямокутного трикутника ОАВ (рис.1)
, тобто
тобто:
це більший з двох розв’язків даного рівняння -
Відповідь: якщо
якщо
якщо
якщо
Розв’язання
Виконаємо перетворення і перепишемо рівняння у вигляді:
ОДЗ:
x=5 – розв’язок
значить задача зводиться до того , щоб знайти а, при якому рівняння має один розв’язок, який ≠ 5
функція монотонно зростає на всій ОДЗ, тобто має найменше значення в х=5.
Підставимо х=5 в рівняння:
За умовою задачі а – ціле, значить
Найменше з таких значень
Відповідь:.
Розв’язання
Розглянемо дві функції f(x)= і g(x)=
Побудуємо графік функції f(x)= за допомогою геометричних перетворень
Графік g(x)= - горизонтальна пряма, що рухається вгору-вниз по осі Оу
От і все, можемо писати відповідь.
Відповідь: якщо
якщо
якщо
якщо
якщо
Розв’язання
Виконаємо перетворення і запишемо систему в виді:
Побудуємо графік першого рівняння і схематично зобразимо графік другого.
це графік , який рухається вгору-вниз по осі Ох. Очевидно, що при - графіки перетинаються в одній точці, а при – графіки не перетинатимуться.
Відповідь: якщо - система має 1 розв’язок
якщо - система розв’язків не має
Розв’язання
Після очевидних перетворень система набере вигляду:
→ →
Рівняння запишемо в виді
Графічним зображенням цієї сукупності є ромбоїд
Графічним зображенням сукупності є «сім’я прямих» з кутовим коефіцієнтом 5 і -5.
Оскільки а<0 , то прямі проходять через точку (-5;2). Отже,
або
Відповідь: -25
3) Знайдіть всі значення параметра при якому система має безліч розв’язків
Розв’язання
Побудуємо графіки обох рівнянь в одній системі координат.
Графік першого рівняння – дві паралельні прямі: y = x + 2 і y = x – 2
Графік другого рівняння – кут, що рухається вгору-вниз по вісі Оу.
Кутові коефіцієнти прямих і правої сторони кута однакові і дорівнюють 1.
Очевидно, що система має безліч розв’язків при а = ±2
Відповідь: -2; 2.
4) Знайдіть всі значення параметра при якому система має один розв’язок
Розв’язання
Побудуємо графіки обох рівнянь в одній системі координат.
Графік першого рівняння – дві паралельні прямі: y = -x + 2 і y = -x – 2
Графік другого рівняння – кут, що рухається вгору-вниз по вісі Оу.
Кутові коефіцієнти прямих і лівої сторони кута однакові і дорівнюють -1.
Очевидно, що система має один розв’язок при -2 < а < 2
Відповідь:
5) Знайдіть всі значення параметра при якому система має рівно два розв’язки
Розв’язання
Побудуємо графіки обох рівнянь в одній системі координат.
Для побудови графіка першого рівняння розкриваємо модуль.
Графік другого рівняння – квадрат, що рухається вздовж Ох.
Якщо а ≥ 1, то система завжди має 2 розв’язки.
Ще один випадок двох розв’язків матимемо, при а = -2
В інших випадках система не має розв’язків, або їх кількість не дорівнює двом.
Відповідь:
6) Знайдіть всі значення параметра при якому система має один розв’язок
Розв’язання
Перепишемо дану систему в виді:
Побудуємо графіки обох рівнянь в одній системі координат.
Аналогічно попередньому завданню для побудови графіка першого рівняння розбиваємо нулями модулів координатну площину на частини, шукаємо знаки модулів в кожній частині і, розкриваючи модуль, будуємо графіки в кожній частині координатної площини. Щоб знайти знаки модулів в кожній частині площині підставляємо будь-яку точку з цієї частини в кожний модуль.
Нулі модулів:
Будуємо графік рівняння:
І.
- графіку належить частина прямої
ІІ.
- графіку належить 1 точка – (3; 3)
IIІ.
- графіку належать всі точки частини ІІІ
IV.
- графіку належить частина прямої
V.
- графіку належить 1 точка – (-1; 1)
VI.
- графіку належить частина прямої
VII.
- графіку належить 1 точка – (0; 0)
Тобто графік першого рівняння – трикутник (частина ІІІ) разом з його внутрішньою областю.
Графік другого рівняння – сім’я концентричних кіл з центром в т.(0;-1)
Система має один розв’язок коли трикутник і коло дотикаються.
Це можливо в т.(0;0) і в т.(3;3). Підставляючи координати точок в друге рівняння, одержуємо:
, або
Відповідь: -5, -1, 1, 5.
3.3. Нерівності.
|x - 2|+|x + 3|≤ a
Розв’язання
Побудуємо графіки функцій у=|x - 2|+|x + 3| і у=а
При a<5 графіки не перетинаються, і ніяка частина у=|x - 2|+|x + 3| не лежить нижче прямої, тож нерівність розв’язків не має
При a=5 графіки мають спільний відрізок який і є розв’язком
При a >5 графіки перетинаються в двох точках, частина графіка у=|x - 2|+|x + 3| лежить нижче прямої у = а
Знайдемо точки перетину у=|x - 2|+|x + 3| і у=а
При а>5 графіки перетинаються в точках х1= і х2=
Відповідь: якщо a<5
якщо = 5,
якщо
Розв’язання
Розглянемо дві функції f(x)= і g(x)=
Графік f(x)= - півколо в додатній площині з радіусом 1;
графік g(x)= – пряма: k =-1 , що рухається вздовж осей координат. Розв’язками нерівності будуть абсциси тих точок півкола, які лежать нижче прямої.
Побудуємо графіки функцій.
Очевидно, що при a≤-1 пряма не перетинає півколо, значить нерівність розв’язків не має.
Якщо , то пряма перетинає півколо в одній точці, тож розв’язком нерівності буде один інтервал.
Якщо то пряма перетинає півколо в двох точках, розв’язок нерівності – 2 інтервали.
Знайдемо координати точок перетину прямої з півколом. Для цього розв’яжемо рівняння:
Пряма приймає положення дотичної коли →
Відповідь: якщо
якщо
якщо
якщо
якщо
Розв’язання
Перепишемо систему в виді:
Розглянемо систему координат Xoa. Побудуємо в цій системі графіки функцій та
Розв’язком системи нерівностей є заштрихована частина графіку.
Система матиме один розв’язок лише при а = 0 та а = -1.
Відповідь: 0; 1.
Розв’язання
Перепишемо систему в виді:
→
Розглянемо систему координат Xoa. Побудуємо в цій системі графіки функцій
та
Може бути два випадки, коли розв’язком системи є відрізок довжиною 1. Знайдемо при якому значенню параметра це відбувається.
І випадок. Знайдемо корені рівняння:
Шуканий випадок буде при умові:
ІІ випадок. Знайдемо корені рівняння:
Виберемо менший корінь:
Шуканий випадок буде при умові:
Відповідь: 1, .
5) Розв’яжіть нерівність для всіх дійсних значень параметра а.
Розв’язання
Розглянемо дві функції та .
Побудуємо їх графіки в одній системі координат.
Розглянемо такі випадки:
І. Якщо то
ІІ. Якщо то графік має вигляд:
Пряма () завжди буде проходити нижче графіка . Тож розв’язками нерівності буде область визначення функції . Тобто
якщо
ІІІ. Якщо то графік має такий вигляд:
Так як кутові коефіцієнти прямої і асимптоти однакові, пряма буде перетинати графік в одній точці . Знайдемо х1.
Тобто, якщо
якщо
Відповідь: якщо то
якщо ;
якщо
Використана література:
1