1 липня о 18:00Вебінар: Шкільна дошка – ігрове поле вчителя

Посібник "Засоби залучення учнів до читання"

Про матеріал

Опис досвіду роботи з теми «Засоби залучення учнів до читання як шлях формування загальнокультурної компетенції інноваційної особистості», посібник. У 2014 році даний досвід ввійшов до каталогу "Інноваційний досвід Дніпропетровщини"

Читання розвиває особистість учнів засобами художнього слова. Як зробити так, щоб усі учні, які вміють і не вміють читати, прагнули до читацької діяльності та до самостійної літературної творчості? Як же активізувати особистісний потенціал учнів? Які інноваційні підходи здійснювати до творчої індивідуальної діяльності?

Представлені матеріали мають на меті презентувати засоби залучення учнів до читання, шляхи створення умов для розвитку творчих здібностей та самореалізації особистості на уроках зарубіжної літератури та в позаурочний час для учнів сільської школи в умовах віддаленості від обласного центру.

Перегляд файлу

1

 

Відділ освіти Широківської райдержадміністрації

Водянська середня  загальноосвітня школа

 

 

 

 

 

 ОПИС   системи роботи Руденко Валентини Іванівни

учителя світової літератури     Водянської СЗШ

з реалізації проблеми

 

 

«Засоби залучення учнів  до читання як шлях формування загальнокультурної компетенції інноваційної особистості».    

T1xl6.jpeg 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Однією з істин моєї педагогічної віри є безмежна віра в виховну силу книги.

Школа – це насамперед книга. Книга – це могутня зброя. Розумна, натхненна книга часом вирішує долю людини.

В.О.Сухомлинський

Опис системи роботи

Вступ

Актуальність теми.

       Методична тема, над якою я працюю, обрана не випадково. Адже у Концепції літературної освіти в 11-річній загальноосвітній школі сказано, що «головною метою літературної освіти є виховання творчого читача із самостійним критичним мисленням, формування гуманістичного світогляду, загальної культури, естетичних смаків особистості».

     Стратегічним загальнодержавним завданням розбудови української освіти на початку нового тисячоліття є створення умов для особистісного зростання і творчого самовираження кожного громадянина нашої держави. Реалізація «Національної доктрини розвитку освіти України у ХХІ столітті» спрямована на формування покоління, здатного «навчатися протягом життя, оберігати і примножувати цінності національної культури та громадянського суспільства, розвивати і зміцнювати суверенну, незалежну, демократичну, соціальну та правову державу як невід’ємну складову європейської та світової спільноти». Модернізація змісту освіти має відбуватися у контексті Болонського процесу, метою якого є створення єдиного європейського освітнього простору.

     Підтримка читання – це стратегічно важливий елемент культури, інструмент підвищення інтелектуального потенціалу нації, творчого розвитку особистостей та соціальної активності українського суспільства. Сучасний навчально-виховний процес спрямований на виховання учня – суб’єкта культури і власної життєтворчості. Школа, учитель, класний керівник мають забезпечити духовний розвиток і саморозвиток особистості, навчити вихованців мистецтву творити себе і своє життя.

     Велику роль у цьому процесі відіграє книга. Тому пропаганда читання, виховання інформаційно-бібліографічної та читацької культури, формування вміння користуватися бібліотекою, її послугами, книгою, довідковим апаратом, розвиток пізнавальних інтересів – пріоритетні напрямки спільної діяльності педагогів, бібліотеки, батьків.

 Теоретична база досвіду.

      Обґрунтовуючи практичну значущість і актуальність представленого педагогічного досвіду, спираюся на праці  таких видатних педагогів та науковців, як А. Шмельов, А. Бельцер (інтерактивні технології), В. Безпалько, Ф. Штейнбук, Н. Нев’ярович, В. Мухін, О. Гузь, І. Переденко.

Окремі аспекти досліджуваної проблеми уже перебували в колі наукових інтересів видатних українських та зарубіжних учених. Так, літературознавчою основою дослідження стали праці О. Потебні, І. Франка, О. Білецького, М. Бахтіна, Ю. Лотмана, Ю. Борєва, Р. Барта, Р. Гром’яка, В. Прозорова, В. Ізера, Г. Яусса, У. Еко, Р. Інгардена та інших.

     Суттєво вплинули на розвиток читацької культури школярів дослідження відомих педагогів та психологів К. Ушинського, А. Макаренка,

В. Сухомлинського, П. Каптєрєва, П. Блонського, Л. Виготського, Д. Ельконіна, С. Рубінштейна, О. Леонтьєва, О. Никифорової, Л. Жабицької, Р. Бамбергера, Л. Бєлєнької та інших.

     Проблема розвитку читацької компетенції особистості в процесі вивчення літератури має глибокі традиції і в історії методики. Так, у ХІХ - на початку ХХ століття прогресивні педагоги Ф. Буслаєв, В. Водовозов, В. Острогорський, В. Стоюнін, І. Огієнко та інші запропонували своє бачення шляхів розвитку читацької діяльності школярів. На найкращих традиціях розвитку наукової думки розглядали зазначену проблему відомі методисти В. Голубков, Г. Гуковський, М. Рибникова. Вони вважали вдумливе читання тексту твору, єдність емоційного сприйняття та глибокого критичного аналізу запорукою успішної літературної освіти.

         У ХХ столітті проблема формування читацьких інтересів і потреб як засобів пізнання світу та самопізнання особистості залишається в центрі уваги методичної науки та практики. У працях Т. Бугайко, Ф. Бугайка, Л. Айзермана, Г. Бєлєнького, Є. Пасічника, В. Маранцмана, С. Гуревича, Л. Мірошниченко, Є. Квятковського, Н. Волошиної, І. Збарського та інших пропонуються ефективні шляхи вирішення поставленої проблеми. Водночас узагальнений аналіз результатів навчання школярів, теоретичні та емпіричні спостереження, соціологічні дослідження, численні матеріали фахової преси останніх років дають підстави констатувати загальне падіння читацької культури в суспільстві, зниження інтересу до літератури. Особливо гостро ця проблема постала при вивченні літератури у старших класах, коли процес читання школярів стає менш керованим з боку вчителя.

      Серед причин, що спричинили розвиток негативної тенденції, можна виділити такі чинники об’єктивного та суб’єктивного характеру, як зниження економічного та морально-культурного рівня життя нашого суспільства; засилля мас-медійної культури; захоплення сучасної молоді комп’ютерними технологіями та Інтернетом; перевантаження навчальних програм, а звідси брак у школярів вільного часу для читання; відсутність комплексної програми розвитку читацької культури особистості.

       Незважаючи на актуальність означеної проблеми для української школи, теоретичне обґрунтування і практичне впровадження методичної системи формування широкої читацької активності школярів у процесі вивчення літератури ще не знайшли свого необхідного висвітлення в концептуальних методичних розробках. Отже, аналіз реального стану вказаної проблеми дає змогу зробити висновок про те, що в сучасній українській школі постала нагальна потреба створення науково обґрунтованої та практично випробуваної технології розвитку читацької діяльності учнів у процесі вивчення літератури, що й зумовило вибір теми дослідження.

Об'єкт дослідження – процес формування читацьких компетентностей у школярів.

Предмет дослідження – читацькі уміння і навички школярів.

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати шляхи формування читацьких навичок і умінь учнів, прослідкувати проблему формувань читацьких компетентностей у школярів.

Мета мого досвіду – формування читача як високодуховної, інтелектуальної, морально активної та творчої особистості.

Завдання дослідження – накреслити шляхи формування інтересу до книги, любові до читання,  прищеплювати уміння і навички, корисні для життя і подальшого навчання, залучити дітей до щоденного самостійного  читання в школі  і вдома.

Напрями досвіду, цілі і завдання читання вміщено у додатку.  ( Додаток 1). З урахуванням зазначених цілей і завдань мовного компонента освітньої галузі виділяються  4 змісто­ві лінії (додаток 2).  Згідно цих змістових ліній я намітила свої кроки щодо розвязання проблеми, над якою працюю.  (Додаток 2).

          Можна навчитися читати  трояко:

  •                читати і нічого не розуміти;  -  читати і розуміти ; 
  •                читати і розуміти навіть те, про що не написано.  

        Читання розвиває особистість учнів засобами художнього слова.  Як зробити так, щоб усі учні, які вміють і не вміють читати, прагнули до читацької діяльності та до самостійної літературної творчості?  Як же активізувати особистісний потенціал учнів? Які інноваційні підходи здійснювати до творчої індивідуальної діяльності?

         Представлені нижче матеріали мають на меті презентувати  засоби  залучення учнів до читання,  шляхи створення умов для розвитку творчих здібностей та самореалізації особистості на уроках зарубіжної літератури та в позаурочний час для учнів сільської школи в умовах віддаленості  від обласного центру.

Інноваційні ідеї покладені в основу досвіду. 

       Часто у роботі вчителі – словесники надмірно захоплюються використанням якоїсь однієї педагогічної технології, не помічаючи її "мінусів", не враховуючи індивідуальні особливості своїх учнів, їх готовність до роботи за певною технологією. Експеримент не приносить бажаних результатів, і вчитель розчаровується у всіх нововведеннях, продовжує працювати за "старою системою". Вважаю, що сучасному педагогові необхідно вибрати те "зерно", що дасть змогу створити свою міні-методику. А у творчого вчителя і учні прагнутимуть до творчості.

      Головним обєктом  у навчально – виховному процесі повинна бути кожна конкретна дитина. На цьому й має будуватися вся система педагогічної діяльності  вчителя, спрямована на всебічний, особистісний розвиток кожного вихованця. Тому  за інноваційним потенціалом мій досвід носить комбінаторний характер, так як передбачає конструктивні поєднання, інтеграцію сучасних педагогічних технологій та методик, спрямованих на розвиток читацьких інтересів. Це дозволяє вчителю самому творчо інтерпретувати різні підходи до організації навчально-виховного процесу, а не заглиблюватися в суть тільки однієї технології. У своїй педагогічній практиці апробовую спосіб інтеграції окремих елементів таких сучасних технологій навчання: технології колективно-групового навчання,  технології ситуативного моделювання, інформаційно-комунікаційні технології. (Інтерактивні технології , які я використовую у своїй роботі, подано нижче у додатку 3) Для того, щоб така інтеграція принесла бажаний результат, намагаюся вникнути в методику кожної з освітніх технологій і використовувати на своїх уроках залежно від теми, мети виучуваного матеріалу, а також типу уроку та навчального предмета.  При аналізі етичних проблем і вирішенні ситуацій морального вибору я застосовую як традиційні, так і інноваційні методи і прийоми. Це, перш за все, окремі елементи (структури) технології кооперованого навчання: «Думай – Працюй у парі – Ділись», «круглий стіл», «кути», «галерея», «мозковий штурм», «групове дослідження», триступеневе інтерв’ю, «дерево рішень». Також залежно від віку учнів використовую наступні види і прийоми роботи: проблемні запитання, пошук ключових слів, розгадування кросвордів, вікторини, «обери позицію», зіставлення аргументів, зіставлення твору з іншими творами, з екранізацією, «дилема Хельги», «ланцюжок дискусії», метод «Прес», створення сенкану, «даймонду».

   Результативність досвіду та його аналіз.

                Даний педагогічний досвід ще на початковій стадії був представлений на  районному  етапі Всеукраїнського конкурсу  « Вчитель року - 2007». Потім презентувала його  в електронному вигляді  та в мультимедійних слайдах під час  чергової атестації 2010 року.  На курсах підвищення кваліфікації вчителів зарубіжної  літератури при ДОІППО у 2010  році презентувала свої посібники  «Особистість письменника та його літературних героїв  як зразок для формування духовного світу особистості учня», 2008 р. 129 с., « Від особистості письменника або особистості  героя літературного  твору до особистості учня» (2009 р. - 140с)  «Опитування на уроках зарубіжної літератури у 6 класі. Книга для вчителя».  2009  -  190 с « Випробування учнів. Використання  різноманітних форм контролю на уроках літератури у 5 класі» (2009 р. – 125 с.). «Зарубіжна література у 7 класі. Опитувальник. Книга для вчителя». 2010 – 229с.   Посібники - опитувальники містять   запитання та відповіді до кожної  статті  та  художнього твору підручника   «Зарубіжна література» відповідного класу. Ці ж матеріали я презентувала  і на районних семінарах 12 листопада 2010 р. (Виступ «Реалізація педагогічних ідей вчителя світової літератури в позашкільній роботі». Відеофрагменти  уроку «Театр поезії» в 11 кл.  та  «Літературний брейн –ринг 5-6 клас») та у 2011 р.(Презентація досвіду та своїх наробок. Широківська СЗШ № 2) Матеріали досвіду були розглянуті на засіданні творчої групи, ШМК, РМК вчителів світової літератури, дані методичні рекомендації з окремих питань

 ( матеріали опубліковано у фахових журналах, Інтернет-виданнях для педагогів): 

 - у 2011 році керівник  районного методичного обєднання Твердохлєбова Т.В. залучила мене до роботи у творчій філологічниій майстерні. 15 травня 2012 р. Презентація досягнень кафедри філологічної майстерності у 2011-2012 н.р. (Твердохлєбова Т.В. Руденко В.І. і Шевченко В.В.);

- 07 грудня  2012  н.р. підготувала семінар «Інноваційні технології навчання у розвитку творчих здібностей учнів на уроках світової літератури» і провела на базі  районного  відділу освіти методичний всеобуч «Майстерність вчителя – вимога сучасності» (доповідь «Інноваційні технології  - ефективний засіб   формування читацької  компетенції на уроках світової літератури» та презентувала свій посібник «Читання – крок до пізнання.» Кожен учасник семінару отримав диск  з посібником у електронному вигляді.

- 20.03.2013  на  районному семінарі  на базі Широківської  СЗШ №1 «Калейдоскоп педагогічних ідей « (поділилася досвідом   позакласної роботи  та  підготувала  практичні поради «Учимося бути авторами журнальних публікацій» 27.08.2013 Конференція вчителів світової літератури.  Виступ «Методичні рекомендації щодо викладання світової літератури та російської мови у 2013-2014 н.р.»

- За період 2011 – 2013 р. окремі методичні знахідки  -  конспекти уроків з вивчення  творчості   О.Блока, Г.Маркеса, А.Ахматової, М.Цвєтаєвої надруковані на шпальтах  фахових періодичних видань («Зарубіжна література в школі», « Все для вчителя») та на порталі «Учительський журнал он-лайн».

-  Даний педагогічний досвід був представлений на  районному  етапі Всеукраїнського конкурсу  « Вчитель року - 2014» ( 2 місце).

- У 2014 році  досвід ввійшов до каталогу “Інноваційний досвід  Дніпропетровщини”

                 В позаурочний час основними напрямками роботи є тижні світової літератури, літературні вітальні.

 Практична значущість та можливість поширення  досвіду.

        Досягаючи основної мети власного педагогічного пошуку як вчителя – словесника, а саме  формування  читача як високодуховної, інтелектуальної, морально активної та творчої особистості, через практичну діяльність, використовуючи традиційні і новітні технології, шляхом власних висновків, оцінок колег, обґрунтовуючи практичну значущість досвіду, приходжу до думки, що моя робота має позитивні впливи на  розвиток читацьких інтересів учнів. Підвищився інтерес до вивчення предмета, збільшилася кількість учнів, що бажають взяти участь у різних конкурсах та змаганнях, поступово намічається тенденція зростання успішності, підвищення  проценту якості знань.

Результативність упровадження досвіду

        Така система роботи допомагає  залучати учнів до читання, виявляти неординарних і творчих особистостей. З ними відшліфовую навички аналізу літературних творів, написання власних віршів, прози. Результативність моєї роботи (досягнення учнів у предметних олімпіадах,  моніторинг навчальних досягнень учнів ) представлена у додатку 4. 

Висвітлення змісту досвіду як системи в дії

       Проблема читання – одна з найважливіших в навчально-виховному процесі в школі. Ця гостра проблема спільної діяльності учителя літератури, класного керівника, шкільного бібліотекаря, батьків. У зв’язку з вихованям у дітей ставлення до читання та розвивання учнівських навичок та здібностей, сьогодні є такі терміни як «читацька компетентність», «грамотне читання», читацька грамотність», «читацька культура».

         Читацька культура це - сукупність знань, умінь та почуттів читача, які дозволяють повноцінно та самостійно засвоювати інформацію.

     Читацькі уміння виховуються протягом усього життя, але фундаментом організації та розвитку читацької діяльності людини разом із родинним вихованням мають стати шкільні уроки читання в початковій школі, та літератури у середній та старшій школі. Проблема читання завжди була і лишається актуальною. Від перших вмінь складання слів в процесі читання, до складання власних творів, вчитель повинен допомогти учням підніматися такими сходами: засвоїти вміння читати, сприйняти прочитане, аналізувати та критично оцінювати, вміти читати між рядками, висловлювати власну думку, формулювати гіпотези та висновки, використовувати прочитане в життєвих ситуаціях, вміти написати твори, есе. І кому ще дано від Бога талант, розвивати його і стати автором книг.

У вирішенні проблеми читання  обов’язково треба звертати увагу на психологічні властивості учня, важливу роль у цьому грає анкетування, тестування, тренінги.

       У моїй педагогічній діяльності проблема стимулювання інтересу до книг була і лишається основною. Вирішити цю проблему означає дипломатично боротись з діяльністю сьогоднішніх учнів, які захоплені різними технічними формами сучасності, інтереси яких орієнтовані в інших напрямках, ніж інтереси до книг.

      Вважаю, що мій обов’язок - переконати учнів, що книга впродовж віків була авторитетною, сягала апогею розвитку в різних напрямках людської діяльності. Всі інші технології повинні підкорятися книзі. Намагаюсь вирішити цю проблему як на уроках, так і на індивідуальних заняттях, під час позаурочних заходів. На уроках використовую, як традиційні (пасивні та активні методи навчання), так і інтерактивні, нестандартні методи. Звичайно, звертаю найбільше увагу на нові сучасні методи та технології, серед котрих чільне місце займає комп’ютер.

         Різні типи завдань на уроці (додаток 1) розвивають читацьку компетентність та критичне мислення. Але діалог є домінуючою формою спілкування на моїх уроках, сприяє розвитку критичного мислення, дає можливість висловити власну позицію, формує навички відстоювати свою думку. Тому мої учні практикують різні види діалогу: з вчителем, з однокласниками, з самим собою, з автором, з літературними героями тощо. Проблема виховання читача є головною на уроках літератури. То ж потрібно шукати шляхи її успішного розв`язання. Якщо учні читають мало за власним бажанням, то як домогтися, щоб вони читали хоча б  матеріали підручника, тобто програмові матеріали у скороченому вигляді. Як виробляти в учнів звичку проникати  до всіх подробиць твору, бути уважним і вдумливим читачем?  На допомогу вчителю і учням я підготувала методичні посібники «Випробування учнів. Різні види та форми контролю на уроці зарубіжної літератури у 5 класі», «Опитування на уроках зарубіжної літератури у 6 класі», «Зарубіжна література у 7 класі. Опитувальник», «Випробування учнів. Літературні диктанти. 8 клас», які   є ще одним видом стимуляції активності учнів, так як містять тести,  запитання до експрес-опитування. За їх допомогою можна швидко перевірити, чи знають учні біографію письменника, особливості літературної епохи, зміст художнього твору. Запитання до експрес-опитування складаються таким чином, щоб можна було дати якомога коротшу відповідь, часто навіть одним словом. Ці запитання та завдання полегшують усне опитування і здійснення постійного контролю знань учнів на уроці при перевірці домашнього завдання. Це привчає учнів систематично читати твір та інші матеріали підручника, бути уважним, вдумливим читачем.  Запитання можна використовувати при проведенні різних літературних конкурсів, ігор, змагань. В кінці кожного розділу вміщено  тести, кросворди, творчі завдання для підготовки до тематичного оцінювання.  Посібник для 5 класу «Випробування учнів. Різні види та форми контролю на уроці зарубіжної літератури у 5 класі», внесено у каталог «Педагогічні здобутки освітян Дніпропетровщини - 2010». Помітила, що опитувальники підштовхують до читання, так як учні  знають, що на кожному уроці  відбувається  бесіда за змістом того матеріалу, який вони повинні були прочитати дома, чи читають в класі.

         Згідно  Проекту «Концепція літературної освіти в 11-річній школі»  в  структурі літературної освіти перший етап - 5-7 класи - прилучення до читання.  Тому запитання для експрес – опитування розроблені мною  до всіх тем   згідно підручників Є.Волощук, 5 клас, Ж.Клименко, 6 клас, Н.Дорофеєва,  7 клас, Ю.Ковбасенко,  8 клас.  Думаю, мої опитувальники допоможуть сформувати в учнів стійкий інтерес до літератури,  сприятимуть прилученню до читання.

         Сформувати читацьку компетенцію вчитель літератури зможе тільки у процесі комплексного вирішення таких завдань:

- зацікавити учнів читанням;    - розвивати цей інтерес;

- створити умови для сприйняття, розуміння та оцінки прочитаного;

- формувати навички аналізу художнього твору;

- розвивати усне та писемне мовлення учнів;

- постійно удосконалювати естетичний смак школярів.

         Та основним у роботі вчителя-словесника є, безперечно, вміння організувати роботу з текстом художнього твору, його аналіз. Тому  першим кроком є розуміння учнями тексту, не можна залишати поза увагою жодне незрозуміле слово.

 Кроки до  розв’язання  даної проблеми:

  •                   Вчимося розуміти слово. Теорія літератури. Підготувала словничок «Азбука моралі»- 2007 р.- 83 стор., зібрала словнички літературознавчих термінів.
  •                   Вчимося аналізувати, порівнювати. Надрукувала довідник для учнів «Учись учитись» 2008 р,- 117 стор. (пам’ятки для учнів).
  •                   Вчимося бути уважним читачем. Створила опитувальники до підручників «Зарубіжна література» для 5-8 класів (дивись вище – с.16).
  •                   Вчимося пізнавати світ і себе.  Методичний посібник «Читання – крок до пізнання. 2012. – 89 стор. Гурток «Швидкочитання – прогрес у навчанні», позакласне читання, робота за проектною методикою «Завдання на літо». Читацькі щоденники.
  •                   Творчості треба вчитися. «На шляху до країни Творчості».  Робота з поетично та літературно обдарованими дітьми. Систематизація творчих робіт учнів (малюнки, кросворди, презентації, твори, тощо)

          На етапі роботи з художнім твором, або як його ще називають, на етапі усвідомлення, можна використовувати читання у ролях, переказ ланцюжком, поєднання читання з аналізом прочитаного, читання з передбаченням, переказ від імені героя і т.д.. Щоб залучити учня до сприйняття морального досвіду людства через літературний твір, можна використати дослідницьку, пошукову, творчу  діяльність школярів. Тому вчителю теж треба бути творчою людиною, розвивати себе постійно.

         Таким чином, досвід моєї роботи над проблемою «Засоби залучення учнів  до читання як шлях формування загальнокультурної компетенції інноваційної особистості» поступово склався в певну систему (додаток 5).

Отож, перш за все, ведення читацьких щоденників. Кожного дня учень самостійно читає обрану книгу. Автора, назву книги і кількість прочитаних сторінок записує  в учнівський щоденник після розкладу уроків щодня (У 1-6 класах можуть допомагати батьки і ставити свій підпис). Наприкінці тижня підраховуємо загальну кількість сторінок і переводимо їх у бали  1 до 1 ( 50 сторінок = 50 балам) У щоденнику записую слова захоплення, вдячності, побажання успіхів. Щомісяця підбиваємо підсумки домашнього читання, в класний куточок  поміщаємо подяку переможцям. І так щоденно і щомісячно. У пошуках стійких стимулів до творчості успішно прижилася методика формування мотивації залу­чення до щоденного самостійного читання вдома. Як ви вже зрозуміли, підвищенню інтересу до чи­тання сприяє системна робота з читацькими щоден­никами. З  6-го класу в їх веденні простежується дина­міка розумових ускладнень. Учні пишуть три-чотири речення короткого змісту тексту і невеликі відгуки в рубриці «Мої враження». У 7—9-х класах творчу сторінку займають ребуси, кросворди, плутанини, лабіринти, головоломки, листи автору, запрошення, вікторини, власні твори. Кожна сторінка щоденника має самостійно обраний екслібрис.

      Робота над технікою читання — процес досить тривалий і не завжди привабливий для дітей. Однак без нормальної техніки читання навчатися в старших класах буде нелегко.Існують різні точки зору щодо належної швидкості читання на кінець навчання в початковій школі. У програмі початкових класів вона складає 90—100 слів за хвилину. Деякі педагоги вважають, що до кінця навчання в початковій школі бажано, щоб учні читали 120 слів за хвилину.

В. Сухомлинський у своїй книзі «Розмова з молодим директором школи» писав, що нормальне читання — це читання зі швидкістю 150—300 слів за хвилину. Щоб з’ясувати обґрунтованість тих чи інших рекомендацій, В. Зайцев, який досліджує проблему техніки читання, порівняв успішність учнів 6—8 класів (відмінників, «хорошистів», трієчників), зі швидкістю читання цих-таки учнів у третьому класі. Що ж з’ясувалося? Учні, які стали відмінниками, до кінця третього класу читали в середньому 150 слів за хвилину, хорошисти — 120 слів за хвилину. трієчники — 80-90 слів за хвилину. Отже, якщо ми хочемо, аби наші діти навчалися переважно на відмінно, ми маємо виконувати рекомендації В. Сухомлинського. З народної мудрості: «Не той грамотний, хто читати вміє, а той, хто читає і розуміє». Як показує досвід, більшості учнів цілком доступна швидкість читання 120 слів за хвилину. Як цього добитися? В. Зайцев дає такі рекомендації: (дивись додаток 6 )

          Важливою умовою  є дотримання норм читання, вже починаючи з 5 класу : 120 - 180 слів за хвилину. І батькам, і учням слід пам’ятати: якщо в по­чатковій ланці навчання дитина не засвоїть техніку читання, то вона залишиться на все життя тільки читаючою людиною і багато чого в художній літера­турі пропустить лише з причини слабко розвиненої техніки. Зазвичай, погано читаючі учні надалі не оси­люють таких великих творів як «Війна і мир», «Анна Кареніна» Л. М. Толстого, «Катерина» Т. Г. Шевченка, інших класиків літератури, і залишаються духовно зу­божілими на все життя, «перебиваючись» на екранних замінниках справжнього мистецтва. З учнями 5-7 класів проводжу постійну роботу над удосконаленням техніки читання. Робота з техніки читання для учнів, які поки що не досягли успіху,  має проводитись кожен день. За­собом контролю за самостійною роботою учня стає заповнення (кожного дня) такої форми звіту (див. таблицю додаток 7).  Ця робота зі звітами та умови успішного формування навички правильного, швидкого, свідомого, виразного читання  докладно описано у додатку 7.

       Працюю над проектною технологією «Завдання на літо»,  розробленою М.О.Єрошенко, вчителем Миколаївського ліцею для учнів 9-11 класів. Для учнів 6-8 склала таблицю сама за даним зразком. Учні 6-11 класів отримують листки самоконтролю. Можна  вклеювати їх у робочі зошити із світової літератури, щоб учні не губили, не забували дома. Зразок листка  самоконтролю дивись у додатку  8.

      На уроках позакласного читання широко викори­стовується презентація книги з матеріалами творчої сторінки. Учень стає активним учасником навчального процесу. Таке спілкування створює сприятливе сере­довище для розвитку літературно-творчих здібностей дітей, формування толерантних відносин, уміння вести діалог..

     Книга завжди відображала технічні можливості свого часу, рівень культури. Вже з 5-го класу застосовую рекламні паузи. Це перша спроба сформу­лювати власні думки» 3 кожною новою рекламою виступи дітей стають вдаліші, чіткіші, лаконічніші Вона спирається на природну допитливість, емоцій­ність, самооцінку і значимість у колективі, бажання представити різні джерела інформації. Такий  прийом  привертає учнів неординарною формою проведення,  ігровими елементами, образними ілюстраціями.  Діти емоційно реагують на них, що сприяє розвитку  інтересу до читання і книги як до об'єкта пізнання.  Реклама вчить послідовному висловлюванню, вмінню   виділяти  головне, розрізняти твори різних жанрів.

     Як формувати в школярів уміння здійснювати  самооцінні судження, які сприяють розвитку їх розумової рефлексії та оцінюванню своїх можливостей.

Великий інтерес серед учнів  отримала  методика « Оцінюй  свої  можливості», де, працюючи в парі, потрібно проаналізувати читання товариша та оцінити свої  можливості порівняно з ним. Цей прийом сприяє  зростанню активності дітей, розвитку їх мовних навичок. У результаті такої взаємодії відбувається  самовираження, самовизначення і самооцінка учасників процесу.

А чи є такі прийоми, які сприяють формуванню  повноцінного цілісного сприйняття тексту?

      Формування вміння аналізувати текст, розглядати твір із різних боків, розуміти його й оцінювати  свої можливості досягається за допомогою  прийому  «Маршрутний  лист», У ньому зазначені основні етапи  уроку у вигляді фраз, виставлення оцінок (балів) із  кожного напряму і результати пошуку «Міжряддя» (додаток 8).

     Головне завдання вчителя – розвинути потребу в систематичному читанні, інтерес до пізнання літературних творів, тим самим сформувати читацьку компетентність. Рівень її сформованості видно з  результатів участі в конкурсах, олімпіадах. Наприклад, щорічний конкурс під час проведення тижня світової літератури «Хочу читати!» включає в себе :

- парад     щоденників із домашнього читання «Від читача до художника слова», (ведення читацьких щоденників),

- захист читацьких формулярів,

- написання продовження улюбленої книги;

 - відгук на прочитаний твір;

- цікаві творчі сторінки;

- екслібрис.

     Матеріали фотозвіту тижня світової літератури дивись у додатку «Позакласна робота з дитячою книгою — необхідна умова виховання читацьких інтересів»

Робота з батьками. Постійно виступаю на батьківських зборах як класних, так і загальношкільних  з метою   довести значення вміння читати для успішного навчання дитини з усіх предметів; дати рекомендації щодо вдосконалення техніки читання та розвитку читацького інтересу в дітей.

Тісний зв’язок з бібліотекарем. Опрацювавши багато матеріалів колег та з власного досвіду можна стверджувати, що попри основні завдання: інформаційного забезпечення навчального процесу, роботи з вчителями – інформування про нову методичну і педагогічну літературу, підбір додаткової літератури до уроків і класних заходів, роботи з батьками, бібліотекар навчального закладу відіграє важливу роль у первинному залученні дітей до читання. Шкільна бібліотека більш ніж будь-яка інша наближена до дитини. У публічну дитячу бібліотеку дитина піде у тому випадку, якщо в неї уже сформована потреба у читанні. Шкільну не мине ніхто.

    Бібліотекар перебуває в школі увесь час на очах дітей. Навіть тоді, коли дитина ходить в бібліотеку лише два-три рази на рік за підручниками (адже буває і так), вона все одно знає співробітників бібліотеки в обличчя, хочеш не хочеш знає, що відбувається в стінах бібліотеки і в школі. Раніше або пізніше щось її зацікавить. Крім цієї непрямої дії, яка безумовно є в кожній школі, де бібліотека – не лише пункт видачі підручників, бібліотекар може впливати на читання дітей через їх друзів, вчителів, через спільну підготовку заходів в класі.

Тому багато спільних позакласних заходів проводжу з бібліотекарем школи, яка у нас в школі є ще й вчителем музики. Допомагає на святі і щодо музичного оформлення, і виставку книг та наочних матеріалів  підібрати й організувати. Разом проводимо під час тижня світової літератури конкурси «Захист читацьких формулярів» (дивись у додатку  фотозвіт про  тиждень світової літератури у школі).

Кабінет світової літератури в школі

     Велике значення для пропаганди знань по світовій культурі, зокрема літератури, у загальноосвітній школі має  кабінет.  Саме тут відбувається залучення учнів до світу  прекрасного, виховується любов до книги, формуються критерії сприйняття добутків світового мистецтва.

   Оснащуюю кабінет програмними  художніми текстами, підручниками-хрестоматіями. Наявність художнього тексту на уроці є гарантією його ефективного вивчення. Тому хрестоматії по кожному класі важливо придбати для кабінету заздалегідь.  Це дає можливості забезпечити на уроці художнім текстом кожного учня, що буде сприяти ефективному навчанню школярів читати й аналізувати програмні добутки. Прилучити учнів до читання художньої літератури або проілюструвати наслідки такої роботи можуть стенди рекламно-агітаційного характеру: «Памятні дати», «Нобелівська премія», «Прочитай» «Дивовижний світ лвтератури», «Книги-діти розуму»», «Що ти читаєш?», «Сьогодні на уроці», «Літературна газета», «Пізнай себе» та ін.. Ці  стенди дієві, постійно змінюються, використовую під час уроку.  Зібрано дуже багато папок, куди разом з учнями збираємо різний матеріал з газет, журналів. Щороку  переглядаю фахові  журнали й найкращі матеріали залишаю в папках.

      Таким чином, використовуючи різні  ситуації на уроках світової літератури та в позакласній роботі,  я намагаюся сприяти вихованню  інтересу до читання учнів, розвитку етичного мислення і особистості в цілому, формуванню  літературно-творчого читача. Модель літературно-творчого читача (додаток 9).

 

Досвідом своєї роботи ділюся з колегами

  •                   на засіданнях педради;
  •                   на МО вчителів мови;
  •                   на районних семінарах;
  •                   на сторінках фахових журналів;
  •                   на порталі “Учительський журнал он-лайн”
  •                   на сайті школи vodynskaszch@gmail.com
    та на власному сайті

 

Через читання –до пізнання і творчості

 

  •                   Не зупинятися,
  •                   шукати нові шляхи  до дитячих душ,
  •                   запалювати  в них вогонь пізнання та  творчості.
  •                   Читати самій  і постійно  залучати до читання своїх учнів.

T1l1.jpeg 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список  використаної  літератури

  1.   О.Я.Савченко. Методика читання у початкових класах. Київ «Освіта», 2007
  2.   І.П.Гудзик. Розвиток навички читання. Київ. «Освіта», 1993
  3.   С.Симак. Методика навчання техніки швидкого читання. «Зарубіжна література», №11, 2005, с. 21-22.
  4.   І.Г.Пальченко.  Методика швидкого читання. «Русский язык и литература в средних учебных заведениях УССР», № 4, «Журнал в журнале»(nota bene).
  5.   І.Пальченко. Система вправ для розвитку навичок швидкого читання. «Початкова школа», №4, 1991
  6.   Інтернет ресурси.
  7.   Бандура О. Читач і художня літературі: Українська літера­тура в загальноосвітній школі. - № 4. — 2001. — С. 28—29.
  8.   Каєнко О.В. Формування активної читацької осо­бистості. — Всесвітня література в загальноосвітніх та середніх навчальних закладах України. — 2002. № 11. - С. 4-5.
  9.   Програми для загальноосвітніх навчальних закладів з української літератури. — К.: Шкільний світ. — 2001.
  10. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів із зарубіжної літератури. — К.: Шкільний світ. — 2001.
  11.  Методичні засади формування читацької компетенції// Українська література в загальноосвітній школі. – 2006. – №7. – С.10-14.
  12.  Півнюк Н. Проблема дитячого читання в національному вимірі / Н. Півнюк // Всесвіт. л-ра в серед. навч. закл. України. - 2008. - № 7/8. - С. 20-21.
  13.   Сафарян С. Проблеми формування читацької компетенції школярів у світлі сучасного змісту шкільної літературної освіти / С. Сафарян // Всесвіт. л-ра в серед. навч. закл. України. - 2008. - № 10. - С. 4-6.
  14.   Ситченко А. Формувати читацьку компетентність : про науково-педагогічні засади цієї роботи / А. Ситченко // Всесвіт. л-ра в серед. навч. закл. України. - 2007. - № 10. - С. 49-53.
  15.   Формування читацької компетенції в контексті сучасної методичної парадигми// Науковий вісник Чернівецького національного університету “Серія педагогіка і психологія”. – 2006. – Вип. 300. – С.184-194.
  16. Читацька компетенція як різновид загальної компетенції учнів// Наука і освіта. –2005. – №3-4. – С.66-68.
  17.   Читацька компетенція в загальній системі компетентностей// Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного інституту ім. П.Д. Осипенко. – 2006. – № 1. – С.62-72.
  18.   Ковалева Г.С., Красновский Э.А. Быть готовым совершенствоваться на протяжении всей жизни. Что понимают в современном мире под грамотным чтением и как им владеют ученики //Русская словесность в школах Украины. – 2008. - № 1. – С.2-7 2.
  19.  Хорошковська Т., Філінова О. Сучасні професії вимагають… Читацькі вміння учнів і проблема їх вимірювання // Управління освітою. – 2008. - № 29. – Вкладка»Моніторинг в освіті». – С.5-7.

 

Зміст

  1.               ДОДАТОК    А.  Схеми,  таблиці, пам’ятки:

Додаток 1. Напрями досвіду. Цілі та завдання читання. Кроки до розвязання проблеми, над якою працюю                                                                            

Додаток 2. Змістові лінії з урахуванням зазначених цілей і завдань мовного компонента освітньої галузі                                                                                                     

Додаток 3. Технологія досвіду.  Схема «Інтерактивні технології, які я  використовую»                                                                                                                                                                       

Додаток 4. Досягнення учнів у предметних олімпіадах,  моніторинг навчальних досягнень учнів                                                                                                         

Додаток 5. Система моєї роботи над проблемою                                                 

Додаток 6. Рекомендації Зайцева «Як покращити техніку читання»                 

Додаток 7. Умови успішного формування навички правильного, швидкого, свідомого, виразного читання. Таблиця-звіт «Навички правильного, швидкого, свідомого виразного читання»                                                                                 

Додаток 8.   Завдання на канікули за проектною методикою

Маршрутний лист (5 кл). Лист самоконтролю (6-11 кл.)                                      

 Додаток 9.   Модель літературно-творчого школяра                                           

Додаток 10.  Рекомендації для батьків. «Як розвивати читацький інтерес дитини?». Памятки для учня «Як читати художню книгу?»                                    

Додаток 11. Рекомендації   педагогічним працівникам навчальних закладів «Розвиток читацьких інтересів»                                                                               

Додаток 12 . Вправи на удосконалення техніки читання.                                    

Додаток 13.  Методи навчання, які забезпечують розвиток критичного мислення учнів                                                                                                     

Додаток 14.  Прийоми залучення учнів до книги                                                 

Додаток 15.   Конкурси, що сприяють пропаганді книги, спонукають до книжки та читання                                                                                                                  

Додаток 16. Розвиток креативності учнів як умова формування читацьких та життєвих компетенцій. (Види робіт, літературна творчість, конкурси)                      

 

      2. ДОДАТОК  Б.

Додаток 17. Батьківські збори  на теми залучення учнів до читання.

  •     Загальношкільні збори. Роль книги в розвитку інтелектуальних і особистісних якостей людини                                                                                   48  
  •     Любов  до  читання - успіх у навчанні                                                        54

 

     3. ДОДАТОК  В.

Додаток 18. Позакласна робота з дитячою книгою — необхідна умова виховання читацьких інтересів

  •                  Фотозвіт про тиждень світової літератури у школі                                     
  •                  Два перші уроки у 5 класі «Книга – дивовижний сад, будинок життя та мудрості»    

 

 

 

ДОДАТОК  А

 

Мета: формування читача як високодуховної, інтелектуальної, морально

активної та творчої  особистості.

 

Завдання вчителя: накреслити шляхи формування інтересу до книги, любові до читання,  прищеплювати уміння і навички, корисні для життя і подальшого навчання, залучити дітей до щоденного самостійного  читання в школі  і вдома.

 

Мій обовязок: переконати учнів, що книга впродовж віків була авторитетною, сягала апогею розвитку в різних напрямках людської діяльності.

 

Напрями досвіду :

0       підвищення ефективності навчання;

o виховання культури спілкування з книжкою;

o уміння сприймати прекрасне в мистецтві і в житті;

o уміння працювати з підручником, довідковою та енциклопедичною  

          літературою, словниками;

o розвиток креативності учнів;

o формування соціокультурної компетенції учнів;

o створення дослідницьких робіт;

o практично-пошукова діяльність;

o використання інтерактивних методів навчання;

o формування в учнів цілісної картини світу тощо.

 

Залучення учнів до читання

 

Цілі читання:

Результатом має стати:

Завдання читання:

- навчити розділяти літературні поняття;

  • розрізняти специфіку текстів;
  • розуміти зміст твору, авторське слово;
  • порівнювати жанри текстів; характери героїв, ситуації, описові лінії і т. ін„;
  • співпереживати з героями твору;
  • аналізувати прочитане;
  • відчувати тонкощі тексту;
  • відкривати нове;
  • бачити «живу картину» твору;
  • розвивати свідомі та підсвідомі почуття;
  • збагачувати словниковий запас, життєвий досвід;
  • дивуватися звичайному і незвичайному:
  • залучати учнів у світ літератури

 

  • залучення учня до художньої та науково-попу­лярної літератури;
  • усвідомлення значущості читання для особистісного розвитку;
  • досягнення необхідного для продовження освіти рівня читацької компетентності;
  • вміння усвідомлено сприймати й оцінювати зміст і специфіку різних текстів;
  • вміння самостійно вибирати цікаву літературу;
  • розуміння літератури як засобу збереження і передачі моральних цінностей і традицій,

 

 

  • формування соціальних цінностей за допомо­гою образів художніх творів;
  • формування умінь висловлювати власну думку;
  • формування умінь сприймати текст із викори­станням елементарних літературних понять;

 виховання потреб у систематичному читанні
як способі пізнання світу самопізнання та загально­
культурного розвитку;

  • розвиток літературної діяльності;
  • формування умінь здійснювати пошук, вибір інформації для виконання навчально-пізнавальних завдань.

 

 

 

Типи завдань на уроці

для розвитку читацької компетентності та критичного мислення:

- виразне читання віршів, або уривку твору;

- знайомство з літературною спадщиною митця;

- портретна характеристика письменника;

- презентація самостійного прочитаного твору;

- самостійна робота з додатковою літературою;

- записування питань, що виникають під час пояснення;

- записування питань до тексту.

 

 

Кроки до розвязання проблеми, над якою я працюю:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 2.

Змістові лінії з урахуванням зазначених цілей і завдань мовного компонента освітньої галузі

З урахуванням зазначених цілей і завдань мовного компонента освітньої галузі

виділяються такі змісто­ві лінії:

 

 

 

                                                                                               

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Технологія досвіду.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 4.

 

Моніторинг результатів участі учнів у районному турі шкільних предметних олімпіад

 

Навчальний рік

Усього брало участь учнів

Призових місць

І місце (прізвище

ім 'я, клас)

II місце (прізвище

 ім 'я, клас

ІІІ місце (прізвище їм 'я, клас, предмет)

2007,

2008

 

  1

  1

  1

  1

 Лапко Я. 8 кл

Зубова Ю. 9 кл.

 

---

2008\

2009

 

  2

 1

Зубова Ю.

10 кл.

--

 

2009\

2010

 2

 1

 

Зубова Ю.

11 кл.

 

  2010 \2011

  2

 2

 -

 Жук О., 9 кл.

Данілащук О., 8 кл.

 -

 2011  \2012

 2

 2

 Данілащук О.,

9 кл.

 

 Жук О., 10 кл.

2012   \2013

 2

2

 

 

 Данілащук О.,10

Данілащук Н., 9

2013\

2014

1

1

 

Данілащук О.

11 кл.

 

2014\

2015

 Не було олімпіади

 

 

 

 

 

7c9d57ba098e.png 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 5.

 

Таким чином, досвід моєї роботи над даною  проблемою  поступово склався в певну систему:

 

 

 

 

 

Система роботи над проблемою «Засоби  залучення учнів до читання»:

 

 

  1.               Ведення читацьких щоденників.
  2.               Робота над технікою читання.
  3.               Контроль над щоденним читанням вдома через щоденники.
  4.               Листи самоконтролю, маршрутні листи.
  5.               Уроки позакласного читання.
  6.               Робота з батьками.
  7.               Тісний зв’язок з бібліотекарем.
  8.               Кабінет світової літератури як засіб пропаганди.
  9.               Позакласна робота.

 

 

 

 

 

 

Сформувати читацьку компетенцію вчитель літератури зможе тільки у процесі комплексного вирішення таких завдань:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 6.

 

Рекомендації  В.Зайцева «Як покращити техніку читання»

 

     Як показує досвід, більшості учнів цілком доступна швидкість читання 120 слів за хвилину. Як цього добитися? В. Зайцев дає такі рекомендації:

1. Якщо дитина перебуває ще тільки на перших щаблях оволодіння технікою читання, не слід примушувати її читати подовгу. Краще читати трішки менше, але частіше. Почитати 5—7 хвилин і переказати зміст абзацу. Через годину-дві — ще 1—2 абзаци. Перед сном — іще одна порція. Ефективність такого тренування набагато вища, ніж читання впродовж години-півтори відразу.

2. Непогані результати дає читання перед сном. Справа в тому, що останні події дня фіксуються емоційною пам’яттю, і в ті години, коли людина спить, вона перебуває під їхнім враженням.

3. Якщо дитина не любить читати, то слід скористатися особливим режимом читання. Дійсно, якщо дитина не любить читати, то це означає, що в неї під час читання виникають труднощі. У режимі спеціального читання дитина читає 1—2 рядки й після цього отримує короткий перепочинок. Прикладом такого режиму читання є читання під час перегляду діафільмів: дитина читає два рядки під кадром, розглядає картинку — відпочиває. Наступний кадр — знову читає два рядки, потім розглядає картинку. Цей прийом цілком підходить тим дітям, які читають неохоче.

4. Для того щоб привчити дітей читати самостійно, можна використовувати такий прийом. Хто-небудь із дорослих починає читати дитині, але на найцікавішому місці припиняє читання вголос. Захоплена подіями в книзі й бажанням дізнатися, що буде далі з героями, дитина здебільшого продовжує читати самостійно. У цьому разі дорослі мають обов’язково спитати в неї, про що вона прочитала, похвалити її за самостійність, висловити надію, що тепер вона завжди читатиме сама. Наступну книгу можна розпочати читати так само. Поступово дитина набуває смаку до самостійного читання. Можна також розповісти дитині хоча б один, але найцікавіший епізод із якої-небудь книги. Молодший школяр обов’язково спитає: «А що далі? Розкажи, що було потім?»

У відповідь треба дати книгу: «Ось прочитай і про все дізнаєшся».

5. Для того щоб дитина наочно бачила своє зростання в оволодінні технікою читання, потрібно частіше вимірювати швидкість читання й робити це якнайурочистіше. Слід озброїтися годинником із секундною стрілкою, книжкою з великим шрифтом та легким текстом. Нехай дитина читає рівно одну хвилину. Підрахуйте, скільки слів вона встигає прочитати за хвилину. Важливо оцінювати лише техніку читання, а не інші достоїнства маленького читача. Для цього недостатньо загальних слів «добре», «молодець», «уже швидше». Дитині будуть більш зрозумілі конкретніші оцінки («Аж 20 слів за хвилину! Чудово!», «У березні було 40, а зараз 45 слів за хвилину!» тощо). Необхідно відзначати зростання, порівнювати сьогоднішні результати з учорашніми, радіти кожному кроку вперед, кожному успіху. Педагоги дійшли висновку: якщо дитина на першому році навчання не навчилася нормально читати, то її інтерес до навчання значно падає.

 

Додаток 7.

 

Умови успішного формування навички правильного, швидкого, свідомого, виразного читання

 

1. Завдання навчитися правильно і швидко чита­ти поряд із завданням формування позитивного став­лення до читання  має  бути поставлено перед учнями з боку вчителів початкової школи, вчителів літератури середньої ланки, адміністратора,

2.  Ці завдання мають бути прийняті учнями та їх­німи батьками,

  1.        Учителі, учні, батьки мають бути навчені спе­ціальних вправ із техніки читання. Їм необхідно зрозуміти, що читання  і робота з техніки читання — не одне й те саме. Для цього необхідно організовувати тематичні батьківські збори і консультації.
  2.        Необхідно підготувати дітей до замірювання з техніки читання, налаштувати їх на серйозну роботу у випадку тимчасової невдачі, коли норматив з техні­ки читання ними не виконано.
  3.        Діагностичне замірювання дає можливість визна­чити групу учнів, яким немає необхідності відпрацьо­вувати навичку з технічного боку,  тому що вони вико­нують або перевиконують норматив, і групу учнів, які не виконують норматив, з якими потрібно працювати.
  4.        Оволодіння необхідною технікою читання не по­винно зводитись до епізодичних замірювань,
  5.        Робота з техніки читання для учнів, які поки що не досягли успіху,  має проводитись кожен день. За­собом контролю за самостійною роботою учня стає заповнення (кожного дня) такої форми звіту (див. таблицю )

 

 

 

 

Навички правильного, швидкого, свідомого виразного читання

Звіт

Дата

Кількість слів, прочитаних за

Автор і назва тексту, питання, складені учнем після читання тексту (на окремому листочку)

першу   хвилину

другу хвилину

третю

хвилину

 

 

 

 

 

 

      Для цього потрібно виконувати одну із вправ на становлення техніки  читання: учень сам або разом з батьками вибирає текст, змінюючи його кожного дня, підраховує кількість слів у ньому (приблизно 100 слів). Кілька разів він читає один ї той самий текст,  кожного разу впродовж однієї хвилини, і за­писує кількість слів, прочитаних за першу хвилину, за другу і т, д., у таблицю звіту. Учень здає таблицю вчителю а міру її заповнення  через 7—10 днів від по­чатку роботи, додаючи складені запитання.

  1.               Робота з техніки читання не повинна перевищувати 10—І 5 хвилин упродовж дня, але в кожному випадку необхідна перевірка усвідомлення прочитаного  твору.

9, Учитель, одержавши від учня звіт про самостійну роботу, проводить контрольну перевірку техніки читання.  Успіхи учнів фіксуються у зведеній таблиці.. Учень, який не виконує норматив, одержує ще один аркуш  з  таблицею звіту  подальшої роботи.

Праця того учня, який досягнув успіху, схвалю­ється  вчителем, адміністратором, батьками.  На свій розсуд дитина може продовжити вдоскона­лювати свою навичку  і зафіксувати з учителем свій кращий результат.

Організація роботи учня

  1.         Учень має  завести читацький щоденник, де вка­зувати автора  кожного прочитаного твору, його назву, заміри техніки читання.
  2.          Читати бажано кожного дня не менше 30—45 хвилин, 5 хвилин — тренінг з техніки читання, тобто  читати один  і той самий текст кілька разів,  намагаючись наблизитися до норми.

Учитись  читати  правильно , згідно  памятки.

Памятка  для роботи з підручником

Читання — основа навчання. Від уміння читати залежить  твій успіх у навчанні та бажання вчитися.

 

Учись читати правильно.

  1. Слідкуй, щоб очі рухалися по рядку.
  2. Не повертайся до читання прочитаного слова.

З. Під час читання будь уважним до кожного слова.

 4. Намагайся запамятати те, про що читаєш.

5.  Читай кожного дня вголос  і мовчки.

З технікою читання пов'язане осмислення прочитаного

Читаючи:

  • уявляй описані події;
  • міркуй, висловлюй  своє ставлення до прочитаного;
  • пробуй творите власні казки, розповіді, вірші.

 

Додаток 8.

 

Проектна технологія «Завдання на літо»,  розроблена М.О.Єрошенко, вчителем Миколаївського ліцею для учнів 9-11 класів.

 

Завдання на канікули за проектною методикою

    Справжній процес навчання не знає пауз, він безперервний. Літні канікули тут не виняток. Тому треба цей період   використати для організації самостійної роботи  з книжкою. Ви отримали список художніх творів, які треба прочитати влітку.

     Враховуючи насамперед вимоги часу — інтенсифікувати освітній процес, підвищити його ефективність, пропонуємо звернутися до новітніх педагогічних технологій, зокрема проектної.

     У чому полягає сутність зазначеної технології? Завдання на літо — це предмет турботи не лише вчителя, а і зацікавленого у хорошій оцінці та знаннях учня.

     Завдання на літо, яке школа ставить перед своїми учнями на період літніх канікул, не обмежується переліком художніх творів, які  слід прочитати. Воно має системний характер. Це компактна таблиця, яка містить техно­логію (методику) самостійної роботи учнів з книжкою. Вона передбачає ознайомлення школярів з художніми творами, що вивчатимуться в наступному навчальному році, з видами робіт, які застосовуватимуться на уроці, з необхідними відомостями з  теорії  літератури.

Таблиця складається з таких розділів: "Переднє слово", індивідуальні "Листки самоконтролю" для учнів кож­ного класу та "Види робіт", «Додаткова література для читання» — теж для учнів кожного класу.

Виконання завдань, що містяться в таблиці, розраховане на перспективу і має забезпечити гарантований ре­зультат, а саме: не тільки полегшити роботу учнів у майбутньому, а й досконало оволодіти навчальною програмою.

За методом проектів можна не тільки навчати учнів, а й атестувати їх. Кожен із вас спочатку робить це само­стійно, що дає змогу самокритично поставитися до своїх знань, справедливо їх оцінити, порівняти з учительським оцінюванням. Бачити власні недоліки та "білі плями" у матеріалі, який вивчається, — запорука того, що вони будуть виправлені.

Практика засвідчила ефективність проекту. Під час його реалізації учні напрацьовують власні, індивідуальні способи опанування змістом твору, пошуку та обробки інформації щодо його написання, характеру епохи, за якої жив і творив автор, вчаться використовувати знання з теорії літератури у своїй читацькій діяльності. Дуже важ­ливо й те, що уже на перших уроках нового навчального року панує невимушена атмосфера, учні вільно орієнту­ються в матеріалі, що вивчається.

 

Переднє слово

Завдання на літо — це не лише список літератури для читання. Проект має певну структуру, яка допомагає усвідомити  характер майбутньої роботи над твором та її мету.  Додаткові завдання і вимоги до їх виконання слугують мотивом подальшої учнівської діяльності у напрямку вдосконалення читацьких умінь.

Реалізація проекту залежить від попередньої підготовки, оволодіння прийомами роботи з літературними творами.

Зазначені види робіт, які виконуватимуться під  час вивчення конкретних творів (розвиток зв’язного мовлення, конкурси на краще декламування напам'ять творів чи уривків з них, фотовиставки тощо), дають змогу підготуватись до них заздалегідь, ще в період  літнього відпочинку.

Записана в проекті інформація про виконання курсової роботи спонукає      до збирання додаткового матеріалу (критичних статей, історичних джерел), що стосується  конкретного твору.

Листок самоконтролю містить список літератури для читання влітку.

 Він має чітку структуру: певну систему вивчення творів, об'єднаних тематично, передбачає послідовність уроків розвитку мовлення та самостійного читання.

Листок самоконтролю має інформаційний характер: вказується назва країни, представником якої є письменник, факт відзначення Нобелівською премією (позначено*), рік написання твору.

Визначено вимоги для глибшого засвоєння матеріалу: знання тексту, відомості з теорії літератури, біографічні дані, ведення зошита.

Листок самоконтролю дає змогу оцінити досягнення. Ви маєте можливість виставити бали в останній графі таблиці й таким чином контролювати себе.

Подається перелік заходів із позакласної роботи: читацькі конференції, літературні вітальні.

Для виконання проекту учні мають обрати вид діяльності, який допоможе повніше засвоїти матеріал та розвинути творчі здібності.

 

Види робіт

 

Участь в олімпіадах, робота в МАН.

Захист курсових робіт.

Участь у конкурсі "Кращий фрагмент уроку "Вивчення творчості письменника у школі".

Участь у конкурсі-презентаціі "Поети "срібної доби", «Культура постмодернізму», «Французькі поети –символісти»тощо

 Інсценізація уривків роману М. Булгакова "Майстер і Маргарита".

Участь у конференції за романом П. Зюскінда "Запахи".

 Виготовлення буклетів. Робота з афоризмами.

Застосування історичних відомостей під час вивчення певної теми (наприклад, причини та наслідки появи декадансу в літературі, передумови виникнення модернізму).

Складання узагальнюючих таблиць (наприклад, "Система образів у романі М. Булгакова "Майстер і Маргарита", "Розви­ток жанру роману", "Українська перекладацька школа").

Опрацювання критичної літератури за певною темою (зіставлення статей підручників за різними редакціями).

Зіставлення перекладів різних авторів (ліричні твори).

 Створення власного перекладу ліричного твору.

Зіставлення різних модерністських та авангардистських течій у різних видах мистецтва.

Підготовка доповідей (наприклад, "Твори М, Булгакова у кінематографі").

Відгук на прочитану книжку.

Написання рецензій після перегляду відеофільмів за вивченими творами («Парфюмер», «Майстер і Маргарита», «Сергій Єсенін» «Портрет  Д оріана Грея» тощо)

 Оформлення стенду.

Оформлення книжкових виставок, виставок репродукцій, фотовиставок

 Випуск газет.

Написання листа письменнику. Написання продовження невеличкого епічного твору.

Написання власних віршів, оповідань, романів.

Створення ілюстрацій, їхня інтерпретація.

Створення обкладинки до книжки.

 Захист комп'ютерних презентацій.

Ознайомлення із сайтами, присвяченими творчості письменників.

Створення сайтів в Інтернеті.

 Наявність публікацій (статті, вірші, ілюстрації).

Створення та захист проектів (цикл відеопрограм на тему "Срібна доба",  до кожної теми (за вибором учня).

Створення матеріальної бази кабінету (складання портфоліо   за  творчістю  обраного письменника: фрагмент уроку "Вив­чення творчості письменника в школі", добір фотографій, друкованих матеріалів, ілюстрацій, добір та складання ребусів, кросвордів, тестів).

  • Складання сенкану до творчості кожного письменника.
  •  

Сенкан  - це п’ятирядковий неримований вірш з 11 слів:

1 рядок  -  іменник (тема, наприклад,  Кохання)

2 рядок - два прикметники (яке воно? Шалене, пристрасне)

3 рядок -  три дієслова (що воно робить? Підносить, окрилює, мучить)

4 рядок – фраза – висновок з чотирьох слів (Однак муки ці солодкі)

5 рядок – іменник – синонім до теми (Любов)

 

Кохання…

Несподіване, п’янке

Захоплює, хвилює, полонить.

Заради цього варто жити.

Любов.

 

Езоп

Сліпий, мудрий

Повчає, наставляє, висміює

Давньогрецький засновник жанру байки

Раб

 

 

 

 

 

 

11 КЛАС
Листок самоконтролю
із  світової  літератури учня/учениці

 

Тема

Автор

Твір

вимоги

Оцінк

Драматургія кінця XIX — початку XX ст.

 

 

 

 

Генрік Ібсен — нор-

везький письменник

«Ляльковий дім»

Знати:

 основні біографічні відомості про письменників;

 основні їхні твори;

 ідейно-художній зміст творів за програмою.

 Т/л: реалізм, Драматичні твори, «нова  драматургія»
Соціально-психологічна драма, зовнішня й внутрішня дія, «нова драма», сюжет, драматичний конфлікт

Р/мовл. Контрольний твір.

Ведення зошита 

Т/о

 

 

 

 

 

А. Чехов (Росія)

«Вишневий сад»

 

 

Додаткове читання.

 Б. Шоу

"Пігмаліон"

 

 

 

 

 

 

   Література  І половини  X Х ст.                               

 

 

 

Ф. Кафка (Австрія)

"Перевтілення", 1912

Знати:

 основні біографічні відомості про письменників;

* основні їхні твори;

 ідейно-художній зміст творів за програмою.

 Т/л: декаданс, модернізм, авангардизм, експресіонізм, імпресіонізм,
"потік свідомості", модерністський роман, есе, гротеск

Ведення зошита

Т/о

 

 

 

 

М. Пруст (Франція)

"У пошуках утраченого часу" ("Кохання Сванна")

 

 

Д. Джойс (Ірландія)

"Джакомо Джойс", 1914

 

 

Модерністська й авангардис­тська поезія початку XX ст.               

 

 

Г. Аполлінер (Франція)

 

 

 

 

Р. М. Рільке (Австрія)

 

 

 

 

Гарсіа Лорка (Іспанія)

"Зарізана голубка й водограй", "Міст Мірабо" (напам’ять), "Зона", 1918

 

 

 Орфей, Еврідіка, Гермес", "Сонети до Орфея", 1923

 

 

 

 

 Поезії

Знати:

 основні біографічні  відомості про письменників;

 основні їхні твори;

 ідейно-художній зміст творів за програмою;

 вірш напам'ять (за вибором).

 Т/л; модернізм, авангардизм, сюрреалізм, сонет, верлібр,
каліграма

Ведення зошита

Т/о

 

 

Російська модерністська й

авангардистська поезія кінця

ХІХ - початку XX ст.

 

 

 

 

 

0. Блок (Росія)

"Про доблесті, про подвиги, про славу", "Незнайомка", "Весно, весно..." (напам’ять) від 1905

Знати:

 основні біографічні відомості про
письменників;

 основні їхні твори;

 ідейно-художній зміст творів за
програмою;

 Вірш напам'ять (за вибором).

 Т/л: "срібна доба", модернізм,
авангардизм, символізм, акмеїзм,
футуризм, ліричний герой, художня
деталь

 

Ведення зошита

Т/о

 

Контрольна робота за

1 семестр

 

 

 

 

 

 

 

 

Анна Ахматова (Росія)

"Реквієм", зб. "Вечір", "Біла зграя", від 1912

 

 

В. Маяковський (Росія)

"Послухайте!", "А ви змогли б?", "Лілечко! Замість листа", від 1915

 

 

Б. Пастернак (Росія)

"Цей лютий! Час для сліз і віршів", "Зимова ніч"(напам’ять), "У всьому хочу я дійти самої суті", "Визначення поезії", від 1914

 

 

Літературна вітальня (презентація поетів "срібної доби": командний виступ, газета, буклет)

 

 

 

Проза й драматургія 30-х років XX ст.

*Т. Манн (Німеччина)

"Маріо і чарівник", 1930

Знати:

 основні біографічні відомості про
письменників;

 їхні основні твори;

 ідейно-художній зміст творів за
програмою.

 Т/л: "втрачене покоління", інтелектуальна проза, новела, драма- пересторога, засади епічного театру Брехта,

п'єса-парабола,
зонги, "магічний реалізм", роман у романі,

сатира, іронія

 

Ведення зошита

 Р/мовл. Контрольний твір

Т/о 

 

*Б. Брехт (Німеччина)

"Життя Галілея", 194

М. Булгаков (Росія)

"Майстер і Маргарита" 1928-1940 (прочитати у повному обсязі)

Інсценування уривків з роману М. Булгакова

"Майстер і Маргарита" (командний виступ, афіша, програмка)

Дискусія «Що таке істина?»

Література про Другу світову війну

*А. Камю (Франція)

"Чума", 1947

Знати:

 основні біографічні відомості про
письменників;

 основні їхні твори;

 ідейно-художній зміст творів за
програмою;

 вірш напам'ять (за вибором).

 Т/л: екзистенціалізм, сюрреалізм,
роман-притча, роман-пересторога,
оповідання, поема, художня деталь,фуга

 

Ведення зошита

Т/о

 

 

Т. Белль (Німеччина)

"Подорожній, коли ти прийдеш уСпа...", 1950

П. Целан (єврей за походжен­ням, писав німецькою мовою, жив у Франції)

"Фуга смерті", "Осокоре", від 1948

0. Твардовський (Росія)

"Василь Тьоркін", "Я загинув під Ржевом"

Додаткове читання. Вірші про Другу світову війну напам'ять (за вибором)

Література ІІ половини XX ст.

*Е. Хемінгуей (США)

"Старий і море", 1952 (прочитати у повному обсязі)

Знати:

 основні біографічні відомості про
письменників;

 основні їхні твори;

 ідейно-художній зміст творів за
програмою.

 Т/л: "втрачене покоління", повість-
притча, підтекст, драма-притча,
"магічний реалізм"

 

Ведення зошита

Т/о

 

 

*Г. Гарсія Маркес (Колумбія)

"Стариган із крилами"

«Сто років самотності»

Ясунарі Кавабата (Японія)

"Тисяча журавлів»

Література постмодернізму

*Й. Бродський (Росія-США)

 

 

 

 

 

 

Милорад Павич

"В пору земну, в місцевості звиклій...", "Стрітення", "Дідона та Еней", "Нівідкіль з любов'ю, надцятого квітнепада"

«Дамаскін»

Знати:

 вірш напам'ять (за вибором);

 основні біографічні відомості про
письменників;

 основні їхні твори.

 ідейно-художній  зміст творів за  програмою.

 Т/л: постмодернізм, постмодерністський роман, гротеск, іронія, метафора

 

Ведення зошита

Т/о

Підсумкова оцінка

П. Зюскінд  (Німеччина) або

 

Ежен Йонеско

 

Пауло Коельо

"Запахи", 1985

 

 

«Носороги»

 

«Алхімік»

Читацька конференція (обговорення роману П. Зюскінда "Запахи")

 

Додаткова література для читання в 11 кл.

 

Ануй Ж. Жайворонок;

Беккет С. Чекаючи на Годо;

Борхес X. Л. Опові­дання. Есе;

Булгаков М. Дні Турбіних. Собаче серце;

Белль Г. Очима клоуна;

 Вулф В. Місіс Деллоуей;

 Гашек Я. Пригоди бравого вояка Швейка;

 Гессе Г. Степовий вовк;

 Голсуорсі Дж. Сага про Форсайтів;

Джойс Дж. Портрет митця замолоду;

 Драйзер Т. Американська трагедія;

Елюар П. Поезії;

Замятін Є. Ми;

 Зощенко М. Оповідання;

 Ільф І., Петров Є. Дванадцять стільців. Золоте теля;

 Манн Т. Доктор Фаустус;

Набоков В. Дар;

Орвелл Дж. 1984. Скотоферма;

 Пастернак Б. Лікар Живаго;

Ремарк Е. М. Три товариші;

 Рюноске Акутагава. Новели;

 Селінджер Дж. Над прірвою у житі;

Сіменон Ж. Записки Мегре;

 Фолкнер В. Ведмідь;

 Чапек К. Фабрика абсолюту.

Айтматов Ч. І понад вік триває день;

 Апдайк Дж. Кентавр;

 Бах Р. Чайка Джонатан Лівінгстон;

Дюрренматт Ф. Гостина старої дами. Фізики;

 Еко У. Ім'я троянди. Маятник Фуко;

Зюскінд П. Запахи, або Історія одного вбивці;

Кальвіно І. Коли однієї зимової ночі подорожній...;

Камю А. Міф про Сізіфа;

Кортасар Х. Гра в класики;

Коельо П. Алхімік;

Павич М. Хозарський словник. Оповідання;

Рансмайр К. Останній світ;

 Сартр Ж. П. Мухи;

Стругацькі А. і Б. Важко бути богом;

Хемінгуей Е. По кому подзвін;

834f21980129.png Фаулз Дж. Маг.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

10 КЛАС
Листок самоконтролю
із світової літератури учня/учениці 

 

Тема

Автор

Твір

Вимоги

Оцінка

Соціально – психологічна проза Франції

Література реалізму.

 

 

 

Знати:

♦ основні біографічні відомості про

письменників;

♦ основні їхні твори;

♦ ідейно-художній зміст творів за

програмою.

♦ Т/л: романтизм, реалізм, роман,

соціально-психологічний роман,

психологізм, епопея

РЗМ. Складання анкети  літературного героя.  (письмово)

Шлях Жульєна Сореля — це шлях злету чи шлях падіння? Контрольний твір

РЗМ. Творча робота з теми «Влада золота та її філософія в повісті «Гобсек». РЗМ. Робота над  проектом  «Дитячі образи в літературі».

Ведення зошита

Т/о

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Стендаль (Франція)

"Червоне і чорне", 1831

 

 

Оноре де Бальзак (Франція)

 

Чарльз Діккенс

 

Бесіда з позакласного читання за твором Гі де Мопассана

Гобсек", 1830

 

 

«Пригоди Олівера Твіста»

 

 

 

«Пампушка»

Російська соціально-психологічна проза.

 

Ф. Достоєвський (Росія)

"Злочин і кара", 1866

Знати:

основні біографічні відомості про письменників;

♦ основні їхні твори;

♦ ідейно-художній зміст творів за

програмою.

♦ Т/л: реалізм, філософський морально - психологічний роман,

поліфонія, роман-епопея,

внутрішній монолог, символічна

деталь, підтекст

Дебати «…Не знаючи страждання – не знають і блаженства…»

Ведення зошита

Т/о

 

Л. Толстой (Росія)

"Анна Кареніна", 1869

Позакласне читання.

А. Чехов (Росія)

 

"Людина у футлярі", 1898,

"Дама з собачкою", 1899,

"Скрипка Ротшильда", 1894

Поезія середини ХІХ століття

 

 

 

Ф.Тютчев (Росія)

 "Іще горить в

душі бажання"

Знати:

♦ основні біографічні відомості про

письменників;

 ♦ основні їхні твори;

♦ ідейно-художній зміст творів за програмою

♦ вірш напам'ять  (за вибором).

♦ Т/л: верлібр, "школа чистого

мистецтва", "мистецтво для

мистецтва", ліричний герой,

романтизм, символізм, декаданс

Ведення зошита

 Р/мовл. Контрольний твір

Т/о

 

 

А. Фет (Росія)

"Я прийшов до тебе, мила...",

"Шепіт, ніжний звук зітхання"

В. Вітмен (США)

 

зб. "Листя трави", 1855-1882

Микола Некрасов (Росія)

«Тройка», «На смерть Шевченка» (напам)

 

 

Ш. Бодлер (Франція)

зб. "Квіти зла", 1857

                           Поезія  на межі

                                   ХІХ-ХХ ст..

 

 

 

 

 

П. Верлен (Франція)

"Поетичне мистецтво", "Осіння

пісня", "Так тихо серце плаче",

1866

Знати:

♦ основні біографічні відомості про письменників;

 основні їхні твори;

 ідейно-художній зміст творів за   програмою;

♦ вірш напам'ять (за вибором).

♦ Т/л: модернізм, символізм (символ), модерністський роман, інтелектуальний роман,  афоризм, парадокс,  естетизм, модернізм

Розвиток писемно¬го зв'язного мовлення. Аналітичне дослідження віршів Поля Верлена та Артюра Рембо

Ведення зошита

Т/о

 

 

 

 

А. Рембо (Франція)

"Моя Циганерія", "Голосівки",

"П'яний корабель", 1871

Проза кінця  XIX ст

 

 

 

0. Вайльд (Англія)

"Портрет Доріана Грея", 1890

Знати:

♦ основні біографічні відомості про  письменника;

♦ основні його твори;

♦ ідейно-художній зміст творів

РМ . Дискусія «Чи можна вважати «Портрет Доріана Грея» «моральною» або «аморальною» книгою?»

Ведення зошита

Т\о

Е. Золя                          «Кар'єра Ругонів».

 

Диспут. Робота з афоризмами.

Літературна конференція. Обговорення роману О.Вайльда «Портрет Доріана Грея»

Інсценізація драматичних творів На вибір учнів:

Чехов «Вишневий сад», або Б.Шоу «Пігмаліон», або Г.Ібсен «Ляльковий дім», або «М.Метерлінк «Синій птах»

 

Види робіт

 Участь в олімпіадах, робота в МАН.
ф Захист курсових робіт.

  • Участь у конкурсі "Кращий фрагмент уроку "Вивчення творчості письменника у школі".
  • Участь у конференції за романом О. Вайльда "Портрет Доріана Грея".
  • Виготовлення буклетів.
  • Робота з афоризмами.
  • Застосування історичних відомостей під час вивчення певної теми (наприклад, передумови виникнення романтизму, модернізму).
  • Складання узагальнюючих таблиць (як-от, "Система образів у романі Ф. Достоєвського "Злочин і кара").
  • Опрацювання критичної літератури за певною темою (зіставлення статей підручників за різними редакціями).
  • Зіставлення перекладів різних авторів (ліричні твори).
  • Створення власного перекладу ліричного твору.
  • Зіставлення напрямів у різних видах мистецтва (наприклад, романтизму та реалізму).
  • Підготовка доповідей (наприклад, "Імпресіонізм у творчості П. Верлена та художників-імпресіоністів").
  • Відгук на прочитану книжку.
  • Написання рецензій після перегляду відеофільмів за вивченими творами (Бальзак. "Гобсек","Портрет Доріана Грея", "Анна Кареніна", тощо ).
  • Оформлення стенда.
  • Оформлення книжкових виставок, виставок репродукцій, фотовиставок.
  • Випуск газет.
  • Написання листа письменнику.
  • Написання продовження невеличкого епічного твору.
  • Написання власних віршів, оповідань та ін.
  • Створення ілюстрацій, їхня інтерпретація.
  • Створення обкладинки до книжки.
  • Інсценізація уривків п'єс драматургів кінця XIX — початку XX ст.
  • Захист комп'ютерних презентацій «Реалізм у різних видах мистецтва ХІХ століття»
  • Ознайомлення із сайтами, присвяченими творчості письменників
  • Створення сайтів в Інтернеті.
  • Наявність публікацій (статті, вірші, ілюстрації).
  • Створення матеріальної бази кабінету (складання портфоліо за творчістю обраного письменника: фрагмент уроку "Вив­чення творчості письменника в школі", добір фотографій, друкованих матеріалів, добір та складання ребусів, кросвордів, тестів).
  • Робота в групах (розробка власного варіанта програми та підручника із зарубіжної літератури).
  • Складання сенкану до творчості кожного письменника.

 

Додаткова література для читання

 

Бальзак О. Шагренева шкіра. Втрачені ілюзії;

 Бронте Ш. Джейн Ейр;

Верхарн Е. Вибрані вірші;

 Гауптман Г. Затонулий дзвін;

Джеймс Г. Дейзі Міллер. Поворот гвинта;

Діккенс Ч. Домбі і син. Девід Копперфілд;

Достоєвський Ф. Брати Карамазови;

 Золя Е. Кар'єра Ругонів;

 Меріме П. Таманго. Маттео Фальконе. Кармен. Подвійна помилка;

Метерлінк М. Синій птах. Непрошена;

Мопассан Г. Життя. Любий друг. Новели;

 О. Генрі Серце Заходу;

 Ожешко Е. Оповідання;

Прус Б. Фараон. Лялька;

Сенкевич Г. Камо грядєши? Хрестоносці

     Стендаль. Червоне і чорне. Пармський монастир;

 Теккерей В. Ярмарок марноти;

Тургенєв І. Ася. Напередодні;

Уайльд О. Комедії;

Флобер Г. Пані Боварі. Саламбо. Проста душа;

Чехов А, Вишневий сад. Оповідання. 

 

 

 

 

 

9 КЛАС

 

Листок самоконтролю

із світової  літератури учня/учениці   ____________

 

 

Тема

Автор

 

 

Вимоги

Оцінка

 

 

 

 

 

 

 

 

Література XV ст. (бароко, класицизм)

 

 

Презентації  «Епоха бароко».

 

Педро Кальдерон

 

Мольєр (Франція)

 

 

 

«Життя – це сон»

 

"Міщанин-шляхтич", 1670

Знати:

 основні біографічні відомості про  письменників;

 основні  твори;

 ідейно-художній зміст творів за
програмою

* скласти характеристику Сехісмундо, Журдена.

 Т/л: бароко, класицизм, комедія

Твір «Що робить людину людиною — звання, ім'я, чин, достаток?» або ін. (Можливий захист-презентація проекту «Мандрівні сюжети» — порівняльна характеристика Журдена й Мартина Борулі з однойменної п'єси І. Карпенка-Карого)
Ведення зошита

Т/о

 

 

 

Драматичний конкурс (інсценування уривків з комедій Мольєра: командний виступ, афіша, програмка).

 

 

Література Просвітництва

Просвітництво як літературна епоха.

 

Гете (Німеччина)

 

Фрідріх Шиллер

 

 

 

"Фауст", 1831

 

«Вільгельм Телль»

Знати:

 основні біографічні відомості про
письменника;

 основні його твори;

 ідейно-художній зміст творів за
програмою;

 уривок напам'ять з поеми
"Фауст" (за вибором).

 Т/л: Просвітництво, драматична
поема.

Контрольний твір.

Ведення зошита ,

т\о

 

Романтизм у західній літературі

 

 Особливості романтизму як художнього напряму.

Ернст Гофман

 

 

Генріх Гейне

 

 

Байрон (Англія)

 

 

 

Адам Міцкевич

 

 

 

 

Позакласне читання. В. Гюго (Франція)

 

 

 

«Крихітка Цахес на прізвисько Циннобер»

Із «Книги пісень» напам’ять вірш (за вибором)

"Хотів би жити знов у горах...", "Мазепа», «Прометей»(уривок напам’ять)

«Кримські сонети» (один напам’ять)

 

 

 

"Собор Паризької Богоматері", 1832

Знати:

 основні біографічні відомості про
письменника;

 основні його твори;

 ідейно-художній зміст його творів
за програмою;

 вірш напам'ять (за вибором).

 Т/л: романтизм, характерні ознаки романтизму, гротеск, іронія,  романтичний герой, байронічний герой, «світова скорбота», уміння визначати риси романтизму у поезіях.

 
Проект Образ Мазепи у світовій літературі.

Ведення зошита

Т\\О Ведення зошита

т\о

 

 

 

 

 

 

Від  романтизму до реалізму

0. Пушкін (Росія)

"Євгеній Онєгін", 1830 (уривок напам’ять)

Лірика (1 – напам’ять)

Знати:

 основні біографічні відомості про
письменників;

* основні їхні твори;

 зміст творів за програмою.

 Т/л: романтизм, реалізм, роман у вір­
шах, соціально – психологічний та морально-психологічний роман, онєгінська строфа,
"зайва людина", поема, сатира, поняття «маленька людина»

Ведення зошита

Т/о

Річна контрольна робота

II семестр

Підсумкова оцінка

 

М. Лермонтов (Росія)

"Герой нашого часу", 1840

Лірика (1 – напам’ять)

Додаткове читання. "Вірші О. С. Пушкіна"

Літературна конференція за романом М. Лермонтова "Герой нашого часу"

М. Гоголь (Росія)

"Шинель", 1842

 

 

Види робіт

 

  • Участь в олімпіадах, у тижні світ. літ, у літ. вітальні, робота в МАН.
  • Участь у конкурсі "Сонети епохи Відродження і Романтизму».
  • Інсценування уривків комедій Мольєра.
  • Участь у конференції за романом М. Лермонтова "Герой нашого часу".
  • Виготовлення буклетів.
  • Робота з афоризмами.
  • Застосування історичних відомостей під час вивчення певної  теми (наприклад, передумови виникнення романтизму ,реалізму).
  • Складання узагальнюючих таблиць (наприклад, "Образи поміщиків у поемі М. Гоголя "Мертві душі", ознаки романтизму, реалізму»).
  • Опрацювання критичної літератури за певною темою (зіставлення статей підручників за різними редакціями).
  • Зіставлення перекладів різних авторів (сонети Байрона, Міцкевича, Гейне, поезії Пушкіна, Лермонтова).
  • Створення власного перекладу ліричного твору.
  • Зіставлення епохи Відродження, романтизму, реалізму у різних видах мистецтва.
  • Підготовка доповідей (наприклад, "Титани епохи Просвітництва").
  • Відгук на прочитану книжку.
  • Написання рецензій після перегляду відеофільмів, вистав  за вивченими  творами («Міщанин-шляхтич», «»Простак», «Фауст», «Герой нашого часу, «Бела»  тощо)
  •   Оформлення стенду.
  •  Оформлення книжкових виставок, виставок репродукцій, фотовиставок.
  •  Випуск  літературних  газет .
  •  Написання листа письменнику.
  • Написання продовження невеличкого епічного твору.
  •  Написання власних віршів, оповідань, романів.
  • Створення ілюстрацій, їхня інтерпретація.
  •  Створення обкладинки до книжки.
  • Захист комп'ютерних презентацій.
  • Ознайомлення із сайтами, присвяченими творчості письменників.
  • Створення сайтів в Інтернеті.
  • Наявність публікацій (статті, вірші, ілюстрації).
  • Створення матеріальної бази кабінету (складання портфоліо за творчістю обраного  письменника: добір фотографій, друкованих матеріалів, ілюстрацій, ребусів, кросвордів, тестів).
  • Складання тез»Особистість письменника», хронологічних таблиць , характеристик літературного героя  (тези, твори, есе (по творчості кожного письменника)
  • Проектна діяльність  «Європейське і українське бароко»,  «Культура Класицизму», «Просвітництво як ідейних рух і літературна епоха» «Художні відкриття і найвідоміші представники романтизму» «Тема «зайвої людини» та «маленької людини» у російській та світовій літературі»
  • Контрольні твори  (2 класні, 2 домашні)
  • Складання сенкану до творчості кожного письменника.

 

Додаткова література для читання

 

Байрон Дж. Корсар. Манфред;

Бомарше П. Весілля Фігаро;

Вольтер. Кандід, або Оптимізм;

 Гоголь М. Ревізор. Мертві душі;

Гофман^ Е. Т. А, Золотий горнець;

Грибоєдов О. Лихо з розуму;

Гюго В. Знедолені;

Ґете Й, В. Виб­рані поезії;

 Лермонтов М. Демон. Маскарад;

 Міцкевич А. Пан Тадеуш;

 Петефі Ш. Витязь Янош;

По Е. А. Вибрані новели;

 Пушкін О. Цигани. Борис Годунов;

Санд Жорж. Консуело;

 Словацький Ю. Мазепа;

Філдінг Г. Історія Тома Джонса, знайди;

Фонвізін Д. Недоросток;

 Шеллі П. Б. Звіль­нений Прометей. З лірики;

Шіллер Ф. Дон Карлос. Підступність і кохання.

 

 

8 КЛАС


Листок самоконтролю
із світової  літератури учня/учениці

 

 

Тема

Автор

Твір

Вимоги

Оцінка

Найдавніші пам'ятки словесного мистецтва

 

 

Біблія, II тис. до н. е

 

 Коран, II тис. до н. е.

 

Веди, II тис. до н. е.

Знати:

 основні відомості про виникнення
Старого і Нового Заповіту, його
складові, історію Йосипа, долю
Ісуса, головні цінності християнсь­кої моралі;

 відомості про виникнення Корану та
Вед, їхні складові частини;

 роль священних книг в історії
людства та етичних норм існування

Р/мовл. Контрольний твір

 

Ведення зошита

 

Антична література

 

 

Гомер (Давня Греція)

 

 

 

 

Вергілій (Італія)

 

"Іліада" (пісні 1, 6), VIII ст. до н. е. "Одіссея" (пісні 9, 21, 22), VIII ст. до н.е.

 

 

"Енеїда", 19 р. до н.е.

 

Знати:

 основні біографічні відомості про
письменників;

 основні їхні твори;

 ідейно-художній зміст творів за
програмою.

-- Твір про Одіссея

 Т/л: античність, епічна поема,
гекзаметр, епічний стиль, "золота
доба" римської культури, лірика (елегія, ямби, анакреонтика.

Одну із поезій вивчити напам’ять.

Ведення зошита

Т/о

 

 

 

 

Тіртей

 

Архілох

Сапфо

 

Анакреонт

 

 

 

Есхіл

Софокл

 

 

«Добре вмирати тому…»

«Серце, серце…»

«До богів подібний…»

«Принеси води…»

 

 

 

«Прометей закутий»

«Антігона»

 

 

Література  Середньовіччя

 

 

 

 

 

 

Лі Бо (Китай)

 

 

Ду Фу (Китай)

 

«Входжу в річку…», «Печаль на яшмовому ганку»

«Повертаються дикі гуси»

 

Знати:

 основні біографічні відомості про
письменників;

 основні їхні твори;

 ідейно-художній зміст творів за
програмою;

♦виразно читає і аналізує вірші, один – напам’ять

 Т/л:Середньовіччя, рубаї, газелі, касиди, паралелізм, канцона, сирвента, * характерні риси лірики трубадурів і вагантів, героїчний епос,

Ведення зошита 

Т/о

 

 

 

 

 

 

Омар Хайям

Рубаї (6 напам’ять)

 

 

Р/мовл. Доповідь , реферат, презентація про корифеїв персько-таджицької лірики: Рудакі, Гафіз, Нізамі.     

 

 

Дж. Рюдель (Франція)

Бертран де Борн

 

Лірика трубадурів і вагантів

 

«Пісня про Роланда» (Франція)

Канцона 

 

Сирвента        

 

 

 

Літературна вітальня. Конкурс-презентація "Загадки епохи Середньовіччя»    (читання  напам'ять (за вибором), газета, буклет)

 

 

Література доби Відродження

 

 

 

 

 

Данте Аліг'єрі   (Флоренція)

"Божественна комедія", 1321. "Пекло" (1, 5, 33)

Знати:

 основні біографічні відомості про
письменників;

 основні їхні твори;

 сонет напам'ять (на вибір).

 ідейно-художній зміст творів за
програмою;

 Т/л:Середньовіччя, Відродження,
віршова строфа, драма, трагедія,
"шекспірівське питання", новела

*Скласти карту «9 кіл пекла: хто за що карається», пародія,  антиподи, вічний образ, трагедія.»Кола раю»

 

сонет напам'ять (на вибір)

напам’ять монолог Гамлета «Бути чи не бути?»

Ведення зошита

Т/о

2 контрольні твори класні і 2 домашні контрольні твори

 

 

 

 

 

 

 

 

Франческо Петрарка. 

 

Джованні Боккаччо

 

Мігель де Сервантес Сааведра

Сонети. «Книга пісень»

 

«Декамерон»

 

«Дон Кіхот» (І частина)

Р/мовл. Доповідь "Титани Відродження. Леонардо да Вінчі, Мікеланджело, Рафаель, Магеллан, Коперник, Дж. Бруно"

 

 

В. Шекспір (Англія)

Сонети (66, 116, 130), Гамлет", 1601

Літературна вітальня. Конкурс-лрезентація "Сонет епохи Відродження" (виразне читання сонета напам'ять (за вибором), газета, буклет)

 

 

 

 

Види робіт

 Ілюстрації до прочитаних творів

  • Участь у конкурсі "Кращий фрагмент уроку "Вивчення творчості письменника у школі".
  • Участь у  тижні зарубіжної літератури та участь у літературній вітальні..
  • Виготовлення буклетів.
  • Робота з афоризмами, цитатами, ведення зошита «Мудрі думки».
  • Захист проектів «Оспівування людини  в античній літературі », «Найвидатніші представники давньогрецької лірики»», «Енеїда Вергілія і Котляревського», «Культура Середньовіччя», «Китайська середньовічна лірика», «Корифеї персько-таджицької лірики, алегорична багатозначність їхніх творів», «Провансальські трубадури», «Лірика вагантів», «Кому посвячують сонети?» «Вічні образи в літературі», «Культура Відродження».
  • Складання карти «9 кіл пекла: хто за що карається?»
  • Складання узагальнюючих таблиць (як-от, "Система образів у романі  Сервантеса «Дон Кіхот" Античність Середньовіччя, Відродження: спільне і відмінне, характерні риси кожної епохи, тощо)
  • Застосування історичних відомостей під час вивчення певної  теми (наприклад, про культуру середньовіччя, відродження ).
  • Зіставлення перекладів різних авторів (сонети Шекспіра, Петрарки).
  • Зіставлення епохи Відродження, Античності, Середньовіччя у різних видах мистецтва.
  • Підготовка доповідей (наприклад, "Титани епохи Відродження").
  • Опрацювання критичної літератури за певною темою (зіставлення статей підручників за різними редакціями).
  • Зіставлення перекладів різних авторів (ліричні твори).
  • Створення власного перекладу ліричного твору.
  • Відгук на прочитану книжку. Захист читацьких щоденників.
  • Написання рецензій після перегляду відеофільмів за вивченими творами («Одіссея», «Дон Кіхот», «Гамлет» тощо").
  • Оформлення стенда  до памятних дат письменників.
  • Оформлення книжкових виставок, виставок репродукцій, фотовиставок. (Згідно прочитаних творів)
  • Випуск газет.
  • Написання листа письменнику.
  • Написання продовження невеличкого епічного твору.
  • Написання власних віршів, оповідань та ін.
  • Створення ілюстрацій, їхня інтерпретація.
  • Створення обкладинки до книжки.
  • Інсценізація уривків  вивчених творів.
  • Захист комп'ютерних презентацій.
  • Ознайомлення із сайтами, присвяченими творчості письменників
  • Створення сайтів в Інтернеті.
  • Наявність публікацій (статті, вірші, ілюстрації).
  • Створення матеріальної бази кабінету (складання портфоліо за творчістю обраного письменника: фрагмент уроку "Вив­чення творчості письменника в школі", добір фотографій, друкованих матеріалів, добір та складання ребусів, кросвордів, тестів).
  • Складання тез»Особистість письменника», хронологічних таблиць, характеристика літературного героя  (тези, твори, есе) (по творчості кожного письменника)
  • Контрольні твори  (2 класні, 2 домашні)
  • Складання сенкану до творчості кожного письменника.

 

Додаткова література для читання

 

Биков В. Знак біди;         

 Боккаччо Дж. Декамерон;

 Геродот. Історія;         

  Го­голь М. Вечори на хуторі біля Диканьки;

 Гофман Е.Т.А. Золотий горнець. Життєва філософія кота Мурра;

Еврипід. Медея;           

  Ібн Сіна. Вибрані вірші;

 Корнель П. Сид;             

 Мелвім Г. Мобі Дік, або Білий Кит;

 Пісня про мого Сида;            Пісня про Нібелунгів;

Плутарх. Порівняльні життєписи;             

Рабле Ф. Гаргантюа і Пантагрюель;

 Роттердамський Еразм. Похвала Глупоті;   

   Румі. Вибрані вірші;

 Сааді. Вибрані вірші;               

Софокл. Едіп-цар;

Чосер Дж. Кентерберійські оповідання;

Шекспір В. Сон літньої ночі. Венеційський купець. Король Лір.

 

7 КЛАС
Листок самоконтролю
із  світової літератури учня/учениці

 

Тема

Автор

Твір

Вимоги

Оцінка

 

Героїчні пісні і балади

 

Билини про Іллю Муромця (Росія)

Знати:

 відмінність балади, від билини, легенди, фольклорної і літературної балади, характерні ознаки балади.

 причини появи схожих елементів у баладах різних народів

 виразне читання та ідейно-художній зміст   балад та билин.

*, антитеза, анафора, епіфора, повтори

Р/мовл. Контрольний твір «Мій улюблений  герой.»

Ведення зошита

т\о

напам’ять 2-3 балади (за вибором) та уривок з «Пісні про віщого Олега»

 Т/л:  билина, балада, фольклорна і літературна балада

Т/о

 

 

Легенди про Робіна Гуда (Англія)

 

 

 

Франсуа Війон

Фрідріх Шіллер

Й.В.Гете

ОлександрПушкін

 

Роберт Стівенсон

Адам Міцкевич

 

 

 

 

Сербська народна балада «Смерть матері Юговичів»

«Балада прикмет»

 «Рукавичка»

«Вільшаний король»

«Пісня про віщого Олега»

«Вересковий мед»

 

«Альпухара»

 

 

 

Героїчне минуле в літературі

Вальтер Скотт

«Айвенго»

Знати:

 основні біографічні відомості про
письменника;

 основні твори;

 переказувати близько до тексту ключові епізоди роману, ідейно-художній зміст роману «Айвенго»

 панорама життя середньовічної Англії (з підручника історії), визначати реальні історичні події та особи в романі

*характеризувати образи Айвенго, Седріка Сакса та ін..

Т/л: історичний роман, історичний колорит, толерантність

Ведення зошита

Т/о

 

Україна та її історія в літературі

Микола Гоголь

 

 

 

 

 

«Тарас Бульба»

 

 

 

 

 

Знати:

 основні біографічні відомості про
письменників; їх зв’язки з Україною

 основні їхні твори;

 ідейно-художній зміст творів

♦ переказувати близько до тексту зміст оповідання та повісті 

♦ відомості про козацьку добу з  уроків історії 

Т/л: національний колорит, повість, антитеза, оповідання, пісня

ведення зошита

 Т/о

Твір «Пісня – душа народу», «Порівняльна характеристика Остапа і Андрія», «Тарас Бульба  і Айвенго - лицарі»

 

Райнер Марія Рільке

"Пісня про Правду» Напам’ять пісню.

Пригоди та фантастика

Джонатан Свіфт

«Мандри Лемюеля Гуллівера»

Знати:

 основні біографічні відомості про
письменників; основні їхні твори;

♦ характеристика Шерлока Холмса 

 ідейно-художній зміст творів за
програмою; переказ близько до тексту

♦ скласти досьє на  підозрюваних  у злочині»

 Т/л: роман, сатира, фантастика, детектив. інтрига

Ведення зошита

Т/о

 

 

 

 

Артур Конан Дойль

 «Собака Баскервілів»

Літературна вітальня (презентація ) «Майстри детективного жанру»

Краса чистих людських взаємин

О.Генрі

«Останній листок»

Знати:

 основні біографічні відомості про
письменників; основні  твори;

♦ судження про гуманізм творів 

 ідейно-художній зміст творів за
програмою

  • переказ близько до тексту оповідань
  • Відмінні риси новели і оповідання.
  • Характеристика Бермана

 Т/л: новела, оповідання,  екстремальна ситуація.

Твір «Краса чистих людських взаємин»(за вивченими оповіданнями) «Як подолати останній дюйм, що розділяє людей?»
Ведення зошита ,

 Т/о

 

 

 

 

Джеймс Олдрідж

 

 

 

 

Проект «Батьки і діти – одвічне коло», вирішення проблеми стосунків батьків і дітей у світовій літературі, презентації, публікації

«Останній дюйм»

Література проти війни

Олександр Твардовський

«Я був вбитий під Ржевом» (напам’ять)

Знати:

 основні біографічні відомості про
письменників; основні їхні твори;

♦ виразне читання напам’ять уривку з вірша Твардовського 

 ідейно-художній зміст творів за
програмою; переказ близько до тексту оповідань

* характеристика Андрія Соколова

 провідну думку творів

 Т/л:

Т/о

Контрольна робота . Твір «Що несе війна людству?» (за прочитаними у цьому розділі творами)

 

 

 

 

Генріх Белль

«Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…»

Михайло Шолохов

«Доля людини»

Проект «Письменники у боротьбі за мир»

Виразне читання поезій про війну на святі до Дня Перемоги.

 

 

 

Мистецтво бути людиною

Редьярд Кіплінг

«Якщо…» (напам’ять)

Знати:

 виразно читати напам’ять і аналізувати вірш, звертаючи увагу на втілення в ньому складності і суперечності й суперечливості буття, перевагу високих моральних і етичних цінностей над нетривкими матеріальними здобутками.

 есе «Хто має право називатися Людиною?»

 Т/л:анафора, антитеза

Ведення зошита

 

 

 

 

 

Види робіт

 Ілюстрації до прочитаних творів

  • Участь у конкурсі "Кращий фрагмент уроку "Вивчення творчості письменника у школі".
  • Участь у  тижні зарубіжної літератури.
  • Виготовлення буклетів.
  • Робота з афоризмами, цитатами, ведення зошита «Мудрі думки».
  • Захист проектів «Україна в творчості зарубіжних письменників», », «Батьки і діти – одвічне коло», «Література проти війни»

 

  • Складання узагальнюючих таблиць (як-от, "Система образів у повісті Гоголя «Тарас Бульба» тощо ).
  • Опрацювання критичної літератури за певною темою (зіставлення статей підручників за різними редакціями).
  • Зіставлення перекладів різних авторів (ліричні твори).
  • Створення власного перекладу ліричного твору.
  • Зіставлення  та порівняння різних жанрів у вигляді таблиць (наприклад «Билина і казка», «фольклорна і літературна балада»)
  • Відгук на прочитану книжку. Захист читацьких щоденників.
  • Написання рецензій після перегляду відеофільмів за вивченими творами («Айвенго», «Тарас Бульба»,»Собака Баскервілів», «Останній дюйм», «Доля людини»тощо").
  • Оформлення стендів до памятних  дат письменників.
  • Оформлення книжкових виставок, виставок репродукцій, фотовиставок. (Згідно прочитаних творів)
  • Випуск газет.
  • Написання листа письменнику.
  • Написання продовження невеличкого епічного твору.
  • Написання власних віршів, оповідань та ін.
  • Створення ілюстрацій, їхня інтерпретація.
  • Створення обкладинки до книжки.
  • Інсценізація уривків  вивчених творів.
  • Захист комп'ютерних презентацій.
  • Ознайомлення із сайтами, присвяченими творчості письменників
  • Створення сайтів в Інтернеті.
  • Наявність публікацій (статті, вірші, ілюстрації).
  • Створення матеріальної бази кабінету (складання портфоліо за творчістю обраного письменника: фрагмент уроку "Вив­чення творчості письменника в школі", добір фотографій, друкованих матеріалів, добір та складання ребусів, кросвордів, тестів).
  • Складання сенкану до творчості кожного письменника.

 

Додаткова  література для читання

 

Бредбері Р. Канікули;                                 

Вазов І. Під ігом;

Васильєв Б. А зорі тут тихі.   У списках не значився;

Верн Ж. Діти капітана Гранта.    20 000 льє під водою;

Грін О. Пурпурові вітрила.   Та, що біжить по хвилях;

 Джованьйолі Р. Спартак;                                       

 Діккенс Ч. Пригоди Олівера Твіста;

 Дюма А. Граф Монте-Крісто;                      

     Конан-Дойль А. Пригоди Шерлока Холмса;

Костер Ш. Легенда про Тіля Уленшпігеля;     

 Купер Ф. Звіробій. Останній з могікан;

О. Генрі. Но­вели (за вибором);                          

Пушкін О. Капітанська дочка;

Рід М. Оцеола, вождь семінолів;                    

   Сабатіні Р. Одіссея капітана Влада;

Скотт В. Роб Рой. Квентін Дорвард;              

   Толстой Л. Дитинство;

Уеллс Г. Невидимець;                                        

  Чапек К. Оповідання;

Чехов А. Гумористичні оповідання;                 

  Шеклі Р. Запах думки.

 

6 КЛАС
Листок самоконтролю
із  світової літератури учня/учениці

 

 

Темаа

Автор

Твір

Вимоги

Оцінка

Міфи народів світу

 

Міфи про виникнення світу в різних народів

Давньоіндійські міфи

Давньоєгипетські міфи

Давньогрецькі міфи

Знати:

 відмінність міфу від казки

 причини появи схожих елементів у міфах про виникнення світу різних народів

 ідейно-художній зміст

 

 міфі  міфів

 Т/л: міф, пантеон, міфологія,

Р/мовл. Контрольний твір «Мій улюблений міфологічний герой.

Ведення зошита

 

Т/о 

 

 

 

 

Міф про Прометея

Міфи про Геракла

 

міфів ; визначення  «вічні образи», «художній образ»,

 

 

 

 

 

 

 

Нарцис

Пігмаліон

образ», 

«міф»,

«мотив",             тематичні групи міфів,

 

 

 

 

 

 

 

 

Кун М.

 

Арський Ф.

«Легенди та міфи стародавньої Греції»

В країні міфів.

 

 

 

Мудрість байки

Езоп

«Вовк і Ягня», «Крук і Лисиця»

 

 

 

 

Знати:

 основні біографічні

 

 

 

 

 

 

 

відомості про
письменників;

 основні їхні твори;

 ідейно-художній зміст байок за програмою.

Виразно читати напам’ять байку

 Т/л: байка, алегорія, езопова мова, мораль

Ведення зошита

Т/о

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Езоп

Мурашки і Цикада

 

 

 

 

Іван Крилов

"Вовк і Ягня» (напам’ять)

 

 

Пригоди і фантастика

Роберт Льюїс Стівенсон

 

"Острів скарбів»

 

Знати:

 основні біографічні відомості про
письменників;

 основні їхні твори;

 ідейно-художній зміст творів за програмою;

♦ переказувати близько до тексту зміст  творів 

♦ реальне і фантастичне у повісті

* скласти цитатний план до характеристики    Діка Сенда (або Джима Хокінса), порівняльна характеристика та  Діка Сенда і Джіма Гокінса.

Висловити  власне ставлення до Скруджа

Характеристика образів Оксани й Вакули 

 

Т/л: повість,  роман, композиція

 

ведення зошита

Т/о

 

Твір «Що в житті людини найцінніше?»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Чарльз Діккенс

 

 

 

 

Микола Гоголь

 

 

Позакласне читання

Жуль Верн

"Різдвяна пісня у прозі»

 

 

 

«Ніч перед Різдвом»

 

 

«П'ятнадцятилітній капітан». 

 

 

 

 

Людські стосунки

Антон Чехов

««Хамелеон», «Товстий і тонкий»

Знати:

 основні біографічні відомості про
письменників;

 основні їхні твори;

 ідейно-художній зміст творів за програмою; переказ близько до тексту

 Т/л: художня деталь, антитеза, оповідання, притча, алегорія, казка, гумор, сатира.

 

Ведення зошита

Т/о

Контрольна робота . Твір «Велич науки і знань».Твір «Що таке справжня мужність?( за текстами з  цього розділу)

 

  • Скласти карту подорожі Маленького принца, зазначити алегоричний зміст образів, з якими він зустрічався)

 

Джек Лондон

«Жага до життя»

 

 

 

 

Володимир Короленко

«Сліпий музикант»

 

 

 

 

 

Антуан де Сент-Екзюпері

 

 

«Маленький принц»

 

 

 

 

 

Літературна вітальня (презентація ) «Треба вміти вистояти»

 

Драматичний конкурс (інсценування уривків з казки - притчі: командний виступ, афіша, програмка).

 

 

 

 

Поетичне бачення світу

 

  1. Мацуо Басьо

 

  1. Роберт Бернс

 

  1. Генрі Вордсворт Лонгфелло

 

  1. Джанні Родарі

Хайку

 

«Моє серце в верховині»

«Люлька згоди»

 

 

«Листівки з видами міст

Знати:

 основні біографічні відомості про письменників;

 основні  твори;

 ідейно-художній зміст творів за програмою

 Вірш напам'ять.

*Т\л: хайку, лірика, поема

*характеризувати образ ліричного героя, *характеристика образу Гайавати як національного героя;

 

  • Ведення зошита
  • Т\О

 

 

Образ майбутнього в літературі

1. Рей Дуглас Бредбері

 

 2. Роберт Шеклі

 

«Усмішка»

 

 

«Запах думки»

 

Знати:

 основні біографічні відомості про письменників;

 основні  твори;

 ідейно-художній зміст творів за програмою

  • переказ близько до тексту змісту творів
  • Відмінні риси новели і оповідання.
  • характеризувати образи майбутнього у творах письменників;
  • зіставляти персонажів фантастичних творів (Том і Кліві);
  • висловити свою думку щодо майбутнього людства, ролі літератури й мистецтва в майбутньому

 Т/л: новела, оповідання,  повість-казка, фентезі
Ведення зошита

Т/о

 

 

 

Сучасна література.

Зростання і взаємини зі світом.

 

Астрід Ліндрен

 

Міхаель Андреас Гельмут Енде (1929-1995).

 

Крістіне Нестлінґер (нар. 1936).

Радість і сум дитячої душі.

 

«Міо, мій Міо»

 

 «Джим Ґудзик і машиніст Лукас».

 

 

«Конрад, або Дитина з бляшанки».

 

 

 

Види робіт

 Ілюстрації до прочитаних творів.

  • Участь у конкурсі "Кращий знавець літератури»
  • Участь у  тижні зарубіжної літератури та тижні Лермонтова.
  • Виготовлення буклетів.
  • Робота з афоризмами, цитатами, ведення зошита «Мудрі думки».
  • Захист проектів «Слов’янська міфологія», «як вистояти у життєвих випробуваннях», «Цивілізація – друг чи ворог людини?»
  • Складання узагальнюючих таблиць (як-от, "Система образів у романі  Ж.Верна «П’ятнадцятирічний капітан").
  • Опрацювання критичної літератури за певною темою (зіставлення статей підручників за різними редакціями).
  • Зіставлення перекладів різних авторів (ліричні твори).
  • Створення власного перекладу ліричного твору.
  • Зіставлення  та порівняння різних жанрів у вигляді таблиць (наприклад «Міф і казка», «новела і оповідання»)
  • Відгук на прочитану книжку. Захист читацьких щоденників.
  • Написання рецензій після перегляду відеофільмів за вивченими творами (Діккенс «Різдвяна пісня у прозі», Ж. Верн «П’ятнадцятирічний капітан», Стівенсон «Острів скарбів» тощо").
  • Оформлення книжкових виставок, виставок репродукцій, фотовиставок. (Згідно прочитаних творів)
  • Випуск газет.
  • Написання листа письменнику.
  • Написання власних віршів, оповідань та ін.
  • Створення ілюстрацій, їхня інтерпретація.
  • Створення обкладинки до книжки.
  • Інсценізація уривків  вивчених творів.
  • Захист комп'ютерних презентацій.
  • Ознайомлення із сайтами, присвяченими творчості письменників
  • Створення сайтів в Інтернеті.
  • Створення матеріальної бази кабінету (складання портфоліо за творчістю обраного письменника: добір фотографій, друкованих матеріалів, добір та складання ребусів, кросвордів, тестів).
  • Складання сенкану до творчості кожного письменника.

 

Додаткова література для читання

 

Бєляєв О.Р. «Людина-амфібія»

Р. Бредбері. «Все літо в один день» та інші оповідання (1-2 за вибором)

Верн Ж. «Діти капітана Гранта», "П’ятнадцятирічний капітан» (у повному обсязі)

Даррелл Дж. «Моя родина та інші звірі», «Птахи, звірі й родичі» (1 за вибором)

Дефо Д. «Життя і незвичайні та дивовижні пригоди Робінзона Крузо»

Крюс Дж. «Тім Талер, або Проданий сміх»

Марк Твен. «Принц і злидар»

О. Генрі. «Вождь червоношкірих» та ін. (1-2 за вибором)

Олеша Ю. К. «Три товстуни»

Сенкевич Г. «Янко-музикант»

Сетон-Томпсон Е. «Маленькі дикуни»

Толстой Л. М. «Дитинство»

Треверс П. «Мері Поппінс»

Троєпольський Г. Н. «Білий Бім чорне вухо»

Тургенєв І.С. Вірші в прозі («Горобець», «Собака», «Жебрак» та ін.) (2-3 за вибором)

Харріс Дж.Ч. «Казки дядечка Рімуса»

Шолом-Алейхем. «Хлопчик Мотл»

Із сучасної літератури

Енде М. «Момо», «Нескінченна історія» (1 за вибором)

Нестлінгер К. «Пес йде в світ», «Начхати нам на огіркового короля!», «Гном у голові»,  «Летіть, хрущі» (1-2 за вибором)

Ролінґ Дж. «Гаррі Поттер і філософський камінь»

Шмітт Е.Е. «Оскар і Рожева Пані

 

Додаток 10.

  Рекомендації для батьків. «Як розвивати читацький інтерес дитини?»

 РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ БАТЬКІВ

«Як розвивати читацький інтерес дитини?»

 

Для розвитку читацького інтересу в дітей корисно скористатися такими рекомендаціями:

• Прищеплюйте дитині інтерес до читання з раннього дитинства.

• Купуйте книги, вибирайте книги яскраві за оформленням і цікаві за змістом.

• Систематично читайте дитині. Це сформує в неї звичку щоденного спілкування з книгою.

• Обговорюйте прочитану дитячу книгу із членами своєї сім’ї.

• Розповідайте дитині про автора прочитаної книги.

• Якщо ви читаєте дитині книгу, намагайтеся перервати читання на найцікавішому епізоді.

• Пригадуючи з дитиною зміст уже прочитаного, навмисно його спотворюйте, щоб перевірити, як вона запам’ятала раніше прочитаний текст.

• Рекомендуйте своїй дитині книги свого дитинства, діліться своїми дитячими враженнями від читання тієї чи іншої книги, порівнюйте ваші та її враження.

• Влаштовуйте вдома дискусії за прочитаними книгами.

• Купуйте, по можливості, книги авторів, які подобаються дитині, формуйте її особисту бібліотеку.

• Виховуйте бережливе ставлення до книги, демонструючи книжкові реліквії своєї сім’ї.

• Даруйте дитині книги із дарчим написом, теплими побажаннями. Через роки це стане щасливим нагадуванням про рідну домівку, її традиції, дорогих і близьких людей.

 

Поради батькам

 

• Якщо до школи є бажання й можливість займатися з дитиною, нехай вона прийде в школу, уміючи читати. У віці 4—5 років учитися читати легше, ніж у 7—8 років.

• Терпляче допомагайте дитині, якщо у неї недостатня швидкість читання.

• Навчаючи дітей читати, враховуйте їхні інтереси. Дитина, яку вчили читати примусово, неохоче користується своїм умінням.

• Якнайбільше грайтеся з дітьми. Шлях дошкільника до грамоти лежить через ігри у звуки та букви. Розповідайте дітям казки. Навіть «зовсім великі» діти (ми часто говоримо семи-, восьмирічній дитині: «Ти вже великий») дуже люблять послухати пісеньку, казку перед сном. Це заспокоює їх, допомагає зняти напругу. Частіше влаштовуйте сімейні читання. Дітям, які вже виросли, читати вголос іще цікавіше, ніж маленьким. Читайте самі, нехай дитина бачить, що вільний час мама й тато проводять не лише біля телевізора. Є речі, які дітям краще не чути й не знати: наприклад, суперечки батьків із приводу якихось побутових проблем тощо. Тим часом суперечки батька й матері з приводу прочитаної книги діти повинні чути обов’язково. Не забувайте про те, що вік із 7 до 16 років — це проміжок життєвого шляху, коли людина або набуває потреби в читанні й реалізує її протягом усього життя, або втрачає цю можливість.

• Не поспішайте відразу відповідати на дитячі запитання, краще порадьте пошукати відповіді самостійно в книгах. Збирайте вдома різні словники: тлумачний, орфографічний, енциклопедичний, іноземних слів тощо; привчайте дитину звертатися до словників і працювати з ними. Старайтеся купувати й дарувати дітям хороші книги, обов’язково з написом. Звертайте увагу на те, що читають ваші діти.

• Разом із дитиною сформуйте для неї таку бібліотеку, щоб у ній були різні книги, а не лише, наприклад, фантастика та пригоди.

• Разом купуйте, читайте, ремонтуйте книги, обговорюйте прочитане. У такий спосіб набагато легше впливати на читацькі смаки дитини.

• Обов’язково запишіть дитину до бібліотеки. Час від часу ходіть туди разом із нею.

 

 

 

Памятки для учня «Як читати художню книгу?» ,

 «Як читати пізнавальну літературу?», та ін..

 

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ УЧНІВ

Як читати художню книгу?

1. Налаштуйся читати з інтересом, уважно, вдумливо.

2. Поглянь на титульну сторінку — на ній ти завжди знайдеш назву книги, прізвище автора, художника, місце та рік видання.

3. Не забувай прочитати передмову, післямову — це допоможе тобі краще зрозуміти книгу.

4. Зверни увагу на ілюстрації: вони допомагають розкрити зміст прочитаного.

5. Не пропускай сторінок, не намагайся «забігти наперед», дочитай книгу до кінця.

6. Пам’ятай! У найцікавіших, захоплюючих книжок іноді може бути «нудний» початок.

7. Зверни увагу на примітки в книзі, вони допомагають краще зрозуміти події, доповнюють та коментують прочитане.

8. Якщо ти не розумієш думку автора в щойно прочитаному уривку, не поспішай читати далі: зупинись і перечитай іще раз.

9. Подумай про те, що хотів тобі сказати автор, чого навчити. Зверни увагу на те, як поводяться персонажі книги.

10. Прочитавши книгу, подумай над описаними в ній подіями, постарайся запам’ятати найцікавіше з прочитаного.

11. Запам’ятати ту чи іншу книгу тобі допоможуть записи. Занотуй прізвище автора, імена головних героїв, основні події.

12. Поділись своїми враженнями від прочитаного з друзями, однокласниками, батьками: якщо й вони читали цю книгу, можна поговорити про неї, посперечатись; якщо ні — порадь їм прочитати історію, яка тобі сподобалась.

13. Якщо тобі сподобалась прочитана книга, запитай у бібліотеці про інші книги цього автора.

14. Якщо тебе зацікавили описані в книзі події, спитай у бібліотекаря, чи є інші книги на цю тему.

Як читати пізнавальну літературу?

 

  1.               Запам’ятай нові цікаві факти з прочитаного, порівняй їх із уже відомими тобі явищами, подіями.
  2.               За поясненням значення незрозумілих тобі слів, термінів звертайся до словників, довідників, енциклопедій.
  3.               Читаючи науково-популярну книгу, занотовуй факти, цифри, виписуй цитати. Це може стати в пригоді, і не лише під час підготовки до уроків!

 

Правила читання

— Якщо хочеш навчитися читати добре, намагайся читати не менше 10—15 хвилин на день.

— Не читай лежачи, вибери зручну позу для читання.

— Під час читання прибери предмети, які тебе відволікають, вимкни телевізор. Якщо ти цього не зробиш, твоя праця буде марною.

— Якщо книга тобі сподобалася і ти хочеш почитати довше, зроби перерву, використай її для фізкультурної паузи.

— Звертай увагу на вчинки героїв; аналізуй їхні вчинки, роби для себе висновки.

— Вчися в героїв прочитаних книг хороших манер і хороших учинків.

— Якщо ти вирішив перервати читання до наступного разу, поклади в книгу закладку. Можливо, ця книга буде цікавою не лише тобі, але й іншим людям. Вони повинні взяти її в руки чистою та охайною.

— Ділися із друзями інформацією про цікаву та захоплюючу книгу.

 

Додаток 11.

Рекомендації  вчителям «Розвиток читацьких інтересів»

 

Педагогічним працівникам навчальних закладів

1. Учителям на уроках з усіх предметів систематично проводити роботу щодо підвищення якості читання школярів. Формувати в учнів читацьку самостійність шляхом заохочення учнів до самостійного визначення питань проблемного характеру, висловлення власних гіпотез, міркувань щодо прочитаного.

2. Вчителям-предметникам ширше і сміливіше впроваджувати в практику застосування форм і методів навчання, покликаних забезпечувати формування навичок опрацювання навчальної літератури, вміння інтегрувати інформацію, отриману з друкованих та електронних джерел, залучати учнів до читання наукової літератури, публіцистики, періодичних видань, творів української та світової літератури.

3. Використовувати всі можливості в позаурочний час щодо залучення учнів до читання.

4. Проводити різні форми роботи з батьками, знайомлячи їх із методами, що сприяють розвитку читацьких інтересів дітей.

5. Розробити та активно застосовувати в практичній діяльності систему творчих текстових завдань, спрямованих на формування комунікативних та навчально-інформаційних умінь і навичок.

6. Проаналізувати наявні бібліотечні фонди з метою укладання списків рекомендованої літератури на допомогу вивченню шкільних предметів. Практикувати проведення уроків позакласного читання з природничих та суспільних дисциплін.

 

Додаток 12.

Вправи на удосконалення техніки читання
1. Розширення кута зору. В процесі читання очі рухаються стрибкоподібно. Сприйняття тексту відбувається в мить зупинки очей. Хто читає добре, швидко – потребує менше зупинок, ніж той, хто читає повільно. Це пояснюється різною величиною кута зору. Вона визначається кількістю слів, сприйнятих читачем за час однієї фіксації: у гіршому випадку – 1-2, у кращому – 5-6 слів.
   а) вправи з точкою. В основі таких вправ завдання: дивитись, не зводячи очей на певну точку, намагаючись побачити те, що поруч з точкою. Наприклад : МИ* ТИ   ВО*НА

        2

  3  *  8

         5

б) картки з пірамідками.

в) Учень читає вголос простий, не знайомий йому текст. Учитель дає команду заплющити очі. Учень із заплющеними очима проговорює ті слова, які він встиг побачити наперед, коли пролунала команда.
г) Вправи з числовими таблицями Шульте. Показати олівцем розташовані в таблиці числа з наростанням натурального ряду за 25 сек. Час поступово скорочується до12 сек

2.    Вправи на миттєве розпізнавання слова під час читання (картки-блискавки).

3.    Постановка дихання. Розучування скоромовок, дихальні вправи (чергування швидкого вдиху через ніс із повільними видихами ротом; таке ж чергування при звуках [л], [р] та ін.)

5.    Вправи на подолання регресій. 

 a)    Попереднє пояснення і читання важких слів;
b)    Закривати лінійкою попереднє прочитане слово;
c)    Читання у „віконці”, в якому видно 5-6 рядків.
d)    Ритмічне постукування олівцем в ході читання.
6.    Розвиток антиципації. Розвивати в дітей антиципацію необхідно з 1 класу. Для цього корисно практикувати читання слів, тексту з пропущеними буквами, потім – речення з пропущеними словами. Наприклад: ма..а, пар..а; Випав сн...  . Петрусь ловить ...  .

7.    Вправа „Фініш”. Ця вправа для розвитку швидкості читання і вміння виділяти основну (задану) інформацію. Вчитель називає текст для мовчазного читання і зказує слово або групу слів до якого діти повинні якомога швидше дочитати текст. Дочитавши до заданого слова, піднімають руку.
8.    Дидактичний засіб „Решітка”. Служить для розвитку перед- угадування при частково перекритому тексті. 10 см. Решітка являє собою комплект чотирикутників з міцного паперу 16 1 см. решітки. В кожному чотирикутнику вирізані віконця розміром 6 розрізняються шириною перегородки. В решітці №4 усі перегородки між віконцями -  4 мм, в  №5 – 5 мм, в №6 – 6мм. Решітка накладається горизонтально на частину сторінки, яка читається і поступово здвигається донизу. Тренування читання з решіткою проводжується не більше 5 хв. і змінюється читанням без решітки протягом 2-3 хв. Решітку №4 змінюють на №5, якщо з’явиться відчуття легкого читання.
9.Багаторазове читання невеликого уривка з фіксуванням часу.
10.    Читання слів, в яких переставлені склади, букви.

 

( Детальніше  можна ознайомитися  у посібнику  «»Читання – крок до пізнання»)

 

 

 

Додаток 13.

Методи навчання, які забезпечують розвиток критичного мислення учнів.

Напружуй нерв, напружуй мозок,

Сприймай, збагни і зрозумій

Метод графічної організації. Використовується для того, щоб допомогти учням проаналізувати життєвий і творчий шлях письменника, героїв твору (складання схем-опор, порівняльних та узагальнюючих таблиць).

Метод асоціацій. Використовується для того, щоб формувати й розвивати в учнів асоціативне мислення щодо ключових понять художнього твору («Асоціативний кущ», «Асоціативний ряд», «Гроно думок»).

Метод запитань. Використовується в процесі роботи над змістом художнього твору. Учні, самостійно читаючи твір, записують у зошити чи на картки запитання, на які хотіли б отримати відповіді. Даний метод доречно використовувати під час роботи в малих групах («Обмін думками») чи в парах («Ти мені – я тобі»).

Метод дебатів. Дає можливість учням висловлювати власні думки, захищати їх, використовуючи відповідні аргументи («За – Проти).

Метод припущень. Використовується в ході роботи над змістом художнього твору в класі. Текст не дочитується до кінця й учням пропонується висловити припущення щодо того, чим закінчиться розповідь. Для цього вчитель пропонує учням уявити себе одним із героїв твору й запропонувати свій варіант розв’язання конфлікту у творі («Я – герой твору»).

Метод обговорень. Використовується з метою активізації критичного й творчого мислення учнів у процесі коментування цитат із тексту, які школярі обрали самостійно або запропонованих учителем («Моя позиція»).

Метод міні-проектів. Використовується з метою розвитку в учнів умінь збирати необхідну інформацію, аналізувати її з різних точок зору, висувати гіпотези, робити висновки, вирішувати пізнавальні й практичні задачі. Презентація проектів – трамплін у самостійне життя майбутніх випускників. Метод розширює горизонти навчального процесу, відповідає вимогам часу.

Усі вищеназвані методи навчання озброюють школяра вмінням критично мислити, формують свідомого читача, здатного не просто прочитати художній твір, а й осмислити його.

 

 

Додаток 14.

Технології залучення учня до читання

 Прийоми залучення учнів до книги:

  •                   індивідуальні та колективні бесіди про книжки;
  •                   книжкові виставки;
  •                   екскурсії до бібліотеки;
  •                   читання улюбленої книжки вголос;
  •                   драматизація, інсценівки за книгами;
  •                   конкурси кращих саморобок, малюнків за книгами, створення альбому власних ілюстрацій до творів;
  •                   використання засобів наочності (ілюстрацій до тексту) і засобів масової інформації (кіно, телебачення, радіо).
  •                   урочисті вечори, засідання та науково-практичні конференції з нагоди  … річчя з дня народження видатного письменника;
  •                   читацькі конференції за творами  письменника;
  •                   літературні та творчі конкурси, вікторини, присвячені життю і творчості  письменника;
  •                   конкурси учнівських рефератів, творчих робіт;
  •                   виставки творів, документів, фотографій та інших матеріалів, присвячених ювілейній даті майстра художнього слова;
  •                   випуск шкільних газет і літературних альманахів;

Шкільний аналіз будується на літературознавчих і специфічних прийомах роботи з художнім текстом. Прийоми аналізу – це засоби осмислення художнього твору.

Арсенал шкільних прийомів роботи з літературним твором досить різноманітній:

  •                   постановка запитань для тексту;
  •                   уміння виділяти головне і другорядне;
  •                   складання плану, конспекту, тез;
  •                   уміння підбирати цитати;
  •                   різні види коментарів;
  •                   переказ тексту;
  •                   зіставлення різних редакцій твору;
  •                   порівняння головних героїв з прототипами;
  •                   усне словесне малювання;
  •                   інсценування;
  •                   виразне читання;
  •                   складання кіносценаріїв;
  •                   зіставлення текстів з творами інших видів мистецтва.

Додаток  15.

Конкурси, що сприяють пропаганді книги,

 спонукають до книжки та читання.

Щоб підготувати людину духовно  до самостійного життя, треба ввести її у світ книг (В.О.Сухомлинський)

 (Щоб конкурси проходили яскраво, весело, з нагородженням, як справжнє свято книги. Бажано за 2-3 тижні до конкурсу  порекомендувати дітям книжки, зробити виставку цих книжок «Прочитай! Це -  цікаво!», де будуть ті книжки, за якими укладено конкурсні завдання).

  1.   «Замаскована книга»Роздати тексти, у яких приховані назви художніх творів із шкільної програми – 5-6 класи – 12 назв, 7-8 класи – 16 назв, 9-11 класи – 18 назв. Хто знайде найбільшу кількість назв, отримає приз.
  2.   «Знайди помилку» (тексти з відомих творів, але з помилками у змісті).
  3.   «Книга в житті видатних математиків.»
  4.   «Книга в житті фізиків»
  5.   «Книги, які любила Леся Українка».
  6.   Вернісаж «Книжкові персонажі в карикатурі» (карикатури на героїв творів та казок).
  7.   Обгортка для цукерки ( назви -  літературні  герої )
  8.   «Малюємо улюблену книгу»
  9.   Мій улюблений літературний герой.
  10. Саморобна книжка. «Книжка власними руками» (прислівя, загадки, афоризми , малюнки про книжку, правила поводження з книжкою, тощо),
  11. Вернісаж закладок «Подарунок книжці – закладка»
  12. Саморобні обкладинки для книжки «Новий одяг для улюбленої книжки». Суперобкладинка.
  13. Жартівливий тлумачний словник. Перелік назв творів, можна і сучасних, невідомих дітям, можна за програмою). Учні «розтлумачують» ці назви на свій розсуд. Наприклад, М.Рильський «Перед грозою» - «чекання батьків з  батьківських зборів»; Мопассан «Пампушка» - «мрія голодного учня».  Визначення «найдотепнішого учня».
  14.  «SMS від літературних персонажів» Угадай, чий підпис? (Скласти короткі повідомлення від героїв літературних творів, підписи переплутуються. Виправити помилки)
  15. «Вгадай цього героя» (Памятники літературним персонажам, проте назви не вказувати. Вивісити фото чи малюнки на стенді.  Дітям пропонується   до кінця уроків відгадати кому цей памятник. Наприклад, «Бременські музиканти», «Гуллівер» «Русалка» тощо. Тому, хто вказує автора - бонус). Можна дати завдання  самому знайти   фото – памятник літературному герою і принести на виставку.
  16. «Слідопит: знайди дорогу до подарунка за допомогою книжок.» (Надаються уривки з дитячих художніх творів та запитання до них. Правильна відповідь є підказкою  для учня, куди йти далі. Наприклад,  «Так, так, такий він і є, синхрофазотрон, найбільша у світі машина – кругла, мов цирк, громада. Всередині неї носяться частинки, з яких складається атомне ядро. Якби атом був такий завбільшки, як футбольне поле, то його ядро стало б лише мячем. Тільки вчора Сергій чув про це на уроці…?»   - На якому уроці про це може йти мова? Кабінет, де вивчається ця наука і є наступним пунктом призначення. Учень іде до кабінету фізики, говорить пароль (назва твору), там чекає наступне завдання. (Всього 10- 12 пунктів. Учень повинен їх перерахувати і здати. Знання твору, звідки взято уривок, зараховується як бонус).
  17.  Книги – саморобки. 
  18. Міні - музей книги (найтовща книга, найменша книга, найстаріша (за роком видання), книга – іграшка, книга – сувенір, тощо . Діти приносять ці книги на виставку.
  19. Конкурс «Письменники світу про Україну!», «Фантастична та пригодницька література»,  виставки та конкурси до пам’ятних дат письменника.
  20. «Детективне агентство: впізнаємо  літературного героя за прикметами»
  21. «Книга співає». Діти вгадують , який літературний герой виконує цю пісню або у  фільмі за яким твором  звучить ця пісня чи мелодія. Наприклад, мелодії до  творів Дюма, Ж.Верна, К.Буличова, А.Ліндгрен, Андерсена, Булгакова тощо.
  22. Флешмоб. Книга творить людину.
  23. Комп’ютерні презентації. Блоки – схеми до уроків мови. Літературний портрет. Віртуальна екскурсія..

 

Додаток  16.

Розвиток творчих  здібностей

                                                                    Творчості  треба вчитися

                                                                              (В.О.Сухомлинський)

  1.               Уроки колективного читання та обговорення, інсценування казки чи епізоду з твору.
  2.               Ведення читацьких щоденників, позакласне читання.
  3.               Створення ілюстрацій до прочитаних творів, їхня інтерпретація.
  4.               Поставити запитання до прочитаного тексту.
  5.               Дібрати власні заголовки до твору.
  6.               Скласти власну кінцівку твору.
  7.               Висловитися, як би ви вчинили на місці дійової особи.
  8.               «Передбачити» зміст твору за заголовком та ілюстрацією.
  9.               Доповнити текст новими епізодами.
  10.          Уявити себе режисером. Як би ви зняли фільм, поставили виставу за змістом прочитаного.
  11.          Творчий переказ прочитаного(зі зміною дійової особи, місця події, розповідь від імені героя, тощо)
  12.          Міркування на основі прочитаного.
  13.          Скласти план прочитаного.
  14.          Скласти тлумачний словничок до тексту, який прочитали.
  15.          Скласти вірш на запропоновану риму.
  16.          Скласти сенкан.
  17.          Робота з поетично обдарованими дітьми. Розпочати створення збірки «Літературні обрії дитинства»(Написання власних віршів, оповідань, казок).
  18.          Тижні світової літератури (спілкування, змагання, обмін творчими здобутками, ярмарок поробок з природного матеріалу , пластиліну, тощо «Мій улюблений літературний чи казковий герой». Все, що зроблене власними руками.)
  19.          Робота за  проектною  методикою «Завдання на літо»
  20.          Робота з афоризмами
  21.          Складання узагальнюючих, порівняльних таблиць.
  22.          Складання ребусів, кросвордів, тестів до прочитаного твору.
  23.          Участь в олімпіадах, змаганнях, конкурсах.
  24.          Створення власного перекладу ліричного твору.
  25.          Підготовка доповідей, рефератів.
  26.          Відгук на прочитану книжку. Реклама на книжку. Анотація.
  27.          Оформлення стенду.
  28.          Випуск літературної газети.
  29.          Оформлення книжкової виставки, фотовиставки, виставки репродукцій тощо.
  30.          Написання листа письменнику чи героєві твору.
  31.          Написання продовження невеличкого епічного твору.
  32.          Створення обкладинки до книжки.
  33.          Виготовлення буклетів.
  34.          Захист комп’ютерних презентацій.
  35.          Ознайомлення із сайтами, присвяченими творчості письменників.
  36.          Створення сайтів в Інтернеті.
  37.          Складання портфоліо за творчістю обраного письменника: добір фотографій, друкованих матеріалів, ілюстрацій, ребусів, кросвордів, тестів, презентацій, тощо)
  38.          Конкурс учнівської творчості.
  39.          Участь у читацькій конференції.
  40.          Участь у позаурочній роботі, в гуртках.
  41.          Робота в групах. Розробка власного варіанта програми та підручника із світової літератури. Створення та захист власних проектів.
  42.          Створення відеоуроку, фільму.
  43.          Розробка тематичного тижня за творчістю письменника.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК    Б

Додаток 17               Виступ на загальношкільних батьківських зборах.                        

 РОЛЬ КНИГИ В РОЗВИТКУ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ І ОСОБИСТІСНИХ  ЯКОСТЕЙ ЛЮДИНИ

Мета: МЕТА.

  •                   Розповісти батькам про роль книги в розвитку інтелектуальних     здібностей дитини.                                                                                                 
  •                   Ознайомити  з нормами читання у початковій та середній школі згідно програми;
  •                   Довести значення вміння швидко читати для успішного навчання дитини з       усіх предметів.
  •                   Дати рекомендації щодо вдосконалення техніки читання та розвитку читацького інтересу в дітей.
  •                   Викликати  інтерес у батьків  з  питань виховання  любові  до  читання художньої  літератури  дітьми  та  сімейного  читання.

ОБЛАДНАННЯ.

* Виставка дитячих малюнків «Моя улюблена казка».

* Результати перевірки навички читання (таблиця).

* Мультімедійний супровід (презентація)

 Приділяй час книгам,

 бо це віконце у світ.

Народна мудрість

     «...читання — це віконце, крізь яке діти

бачать і пізнають світ і самих себе»  .                                                                                  В. Сухомлинський  

Зустріч батьків. Вітання з батьками

 

Шановні батьки!  Навчити дітей добре читати — одне з найважливіших завдань школи  В. Сухомлинський писав,  що уміти швидко читати – це не розкіш, а обов'язкова навичка в сучасному світі. Багато з людей говорять, що швидкість читання закладається в дитинстві, і якщо батьки не постаралися – то швидко читати ти ніколи не навчишся. Це головний міф. Швидко читати можна навчитися в будь-якому віці. Але  як?...На це запитання ми будемо шукати з вами відповідь на сьогоднішній зустрічі.

До початку спілкування пропоную Вам ознайомитись з   результатами перевірки навички читання Ваших дітей.

Чи можна навчитись швидко читати?

Шановні батьки! Уявімо собі таку ситуацію. Засадили ми ділянку землі, скажімо, помідорами чи картоплею однаково грунт приготували, удобрили, розпушили землю, пропололи бур`яни. І що маємо в результаті? Чи всі кущі дали однаковий урожай? Ні. Одні виросли більші, інші не такі буйні, а деякі і зовсім погані. У чому річ? А може не кожній рослині треба було всього однаково і порівну?

Наша з вами  мета – куди вища, і завдання – значно складніші: сформувати з кожної дитини особистість відповідно до нашого ідеалу. Підкреслюю: з кожної! Бо якщо на ділянці кілька кущів не дали очікуваного плоду, то це не велика біда: недобір компенсують більш урожайні. А для нас такої компенсації не може бути, кожна дитина має стати Людиною, залишити добрий слід на землі. Щоб цього досягти, кожна дитина має отримати потрібну їй частку нашої уваги, мудрості, доброти, ласки і вимогливості, поради й допомоги. Кожна дитина – це передусім душа, це маленький світ зі своїми особливостями. І його, цей світ, треба знати, щоб, втрутившись у нього, розвинути, збагатити, удосконалити, облагородити і не зашкодити. А що допоможе і дитині і нам з вами збагатити свій духовний світ? Що і розвиває, і збагачує, і удосконалює, і облагороджує? Правильно, книга. Література – храм душі людської. Та, на жаль, до цього храму заростає дорога.

ІІІ.Бесіда – лекція.

Найболючіша проблема нинішнього вивчення літератури в нашу комп`ютеризовану добу – це проблема нечитання. На наших очах відбувається катастрофічний спад інтересу дітей до читання, до книжки. Це шлях в нікуди, в доцивілізаційну пітьму, до здичавіння. Що ми можемо і повинні протиставити цьому цивілізаційному виклику? Зараз читання – проблема державного рівня. Як не відучити дитину від книжки, адже читання – найвища цивілізаційна цінність. Це треба збагнути нам усім, і вчителям, і батькам особливо. Чому батькам? Бо саме вони повинні прищепити любов до книжки, до казки. В школу повинні приходити діти, які якщо не самі читають, то їм багато читають батьки. А таких дітей, на жаль, одиниці. І катастрофічно  відбувається відторгнення дитини від книжки. Які причини? По-перше, сам цивілізаційний процес (теле-, відео-, комп- візуальне витісняє), по-друге, говорять, що нецікаво,важкі твори, гра цікавіша).

Але ж раніше ми теж читали не тільки легке, і не тільки те, що нам подобається. К. Ушинський писав: «Навчання, що базується лише на інтересі, не дає зміцніти волі учня, оскільки не все в навчанні цікаве і доводиться брати силою волі» Справа не в тому, що вивчення літератури не цікаве учням, бо твори важки і недоступні. Практика показує, що діти не читають найлегше і елементарне. Вони не знають казок. А в школі потрібно не опускатися до рівня слабких учнів, а прагнути піднімати їх до рівня серйозних і глибоких книг. Тому що ЗНО треба здавати. Чому ж  проблема читання - проблема державного рівня і потребує уваги? Бо читання разом з письмом і володінням комп`ютером відносять до базових умінь, що дають можливість продуктивно працювати і спілкуватися з різними людьми. Уміння читати і писати входить до складу 12 – тьох найважливіших показників, які визначають здоров`я нації. Читати треба для того, щоб повноцінно жити: пізнавати, отримувати освіту, спілкуватися, розв`язувати складні життєві проблеми, переживати різні психологічні стани, радіти, співпереживати, дивуватися. Вам, батькам, відомо, що література здатна допомогти людині самовдосконалитися, самоствердитися, самореалізуватися в житті – через красу, естетичні переживання, духовне збагачення. Не випадково її називають людинознавством. У художньому творі зображені робота душі, людські характери. І щоразу читач начебто приміряє їх на себе, набуваючи при цьому духовного досвіду. Книга – то великий учитель. «Той, хто читає щось, вже набагато вищий від того, хто нічого не читає», - писав В.Бєлінський. Однак читання з кінця ХХ століття втрачає свій статус. Тобто час вимагає – необхідно читати (і багато), а діти, молодь, всупереч цій вимозі, беруть до рук книгу з року в рік менше і менше.  50 відсотків школярів не володіють «книжковою зрілістю», а це означає, що вони не в змозі прочитати із задоволенням твори, призначені для їхнього віку. Майже всі дитячі та юнацькі книжки зорієнтовані на читача «свого віку»: у  3 роки «Наша Таня громко плачет…», а не у 10. Не прочитавши певні твори вчасно (наприклад, у 10 років «Пеппі Довгупанчоху», а в 14-15 років «Три мушкетери») людина, можна гадати, не прочитає ці книжки ніколи просто тому, що їх переросте.  Дослідженнями встановлено, що зараз дівчинка-підліток читає в середньому 1 книжку за місяць, хлопчик – 0,7, тоді коли 15 років тому вона – 4-5 книжок, а він 3. Що ж визначає сьогодні інтенсивність читання учнів? Дослідниками встановлено, що значною мірою рівень освіченості батьків. У сім`ях, де вони мають вищу освіту чи люблять самі читати, діти читають більше. Особливо їхній вплив відчутній на молодших підлітків.  А ще дослідження останнього десятиліття виявили, що дорослі українці і росіяни, порівняно з американцями, угорцями, чехами, поляками, казахами посідають перше місце серед тих, які не купують книжок і не мають власних бібліотек, зате 1 місце з-поміж тих, котрі дивляться телебачення. Отже, діти не приучені до читання у сім`ї. Начитана дитина – рідкість у школі. У нас це була Курочка К. , виїхала, і зараз у 5 класі – Шишка Н. Інші читають дуже мало, і то шкільну програму, а позакласне читання ? Визначити легко. Звичайні вікторини з найлегшими питаннями з найвідоміших казок чи мультфільмів. Не знають. І не треба говорити, що програма важка чи книжки  Якщо ми підемо на поводку дітей, то що будемо читати?  Опитування показало, що 16 річних цікавить найбільше у житті стосунки статей і проблема смерті. А як же бути з програмовими творами, які не викликають інтересу (наприклад, Данте, Шекспір, Гомер, тощо.) Бродський писав: «В питаннях культури не попит визначає пропозицію, а саме навпаки. Ви читаєте Данте тому, що він написав «Божественну комедію», а не тому, що раптово відчули потребу в Данте. А що коли і не відчуєте?» Високу культуру учням іноді треба і «нав`язувати», аби вони її не проминули. То чи слід нав`язувати читання? Якщо ми хочемо, щоб наші діти були духовно багатими і культурними, то слід. Для кожного віку – своя книжка. І нам необхідно постаратися, щоб діти її не пропустили, не втратили. А ще посудіть самі. У кого краща техніка читання? У учня, який багато читає, і читає не тільки про себе, а й вслух. Із 40 факторів, які впливають на успішність учня, найважливішим є темп читання: чим він вищий, тим кращі успіхи. Учні, які читають зі швидкістю 150 слів за хвилину, навчаються на 10-12 балів, 120 слів – на 7-9, 90 – на 4-6 балів. Ті, хто читає ще повільніше, взагалі не в змозі навчатися. На жаль, лише половина учнів і то лише у 7 класі читає 120 слів за хвилину. Отже, швидкість читання впливає на якість запам`ятовування матеріалу: чим вона вище, тим легше сприймає дитина прочитане. При повільному читанні діти втрачають початок фрази, не дочитавши до кінця. Вже у 7 класі об`єм домашніх завдань складає в середньому 6500 слів. Неважко підрахувати, що учень, що читає 80 слів за хвилину, затратить близько півтори години тільки на те, щоб раз прочитати тексти. А так як  низька швидкість читання заважає сприйманню, він повинен прочитати 2-3 рази ось чому він вчить уроки від випадку до випадку, а хто читає ще повільніше, практично не може їх вивчити. Фактори, які впливають на швидкість читання – стійкі, передаються від покоління до покоління. В більшості випадків причиною поганої спадковості, що впливає на розумовий розвиток дитини, є алкоголізм, наркоманія. Причому найбільш «важкі» діти виростають у сім`ях, де така мати, що пояснюється впливом алкоголя чи наркотиків на щитовидну залозу дитини. До речі всім дітям варто вживати йодовану сіль, йодомарин, йод актив.    Долучити дітей до читання і складно (бо інакше і не було б цієї проблеми), і просто.

Уміння читати - головна цеглинка на дорозі в Країну знань: практично все інше навчання ведеться на умінні дитини розуміти написане і прочитане. Тому саме з азів читання і починається перший шкільний клас.

Оптимальне читання - це читання в темпі розмовної мови, приблизно 120-150 слів на хвилину. Доведено, що саме при такій швидкості читання досягається найкраще розуміння тексту. При більш високій (від 180 слів на хвилину) розуміння тексту погіршується так само, як і при зниженій швидкості читання.

Діапазон оптимального читання - це той діапазон, до якого протягом століть пристосувалося мислення людини, пристосувався його артикуляційний апарат. Вважається,що швидкість читання - найважливіший фактор, що впливає на успішність учня .

Жив-був якийсь семикласник Василь. Швидкість читання він мав - 38 слів за хвилину, як у першокласника. Давайте порахуємо, скільки годин йому було потрібно в день на виконання домашнього завдання. Візьмемо 10-12 сторінок підручника, враховуючи курси історії, географії, літератури. Не кажучи вже про російську мову, хімію, фізику та алгебру з геометрією. Кількість слів на 10 сторінках - приблизно 6500. Ділимо 6500 на 38. Отримуємо приблизно три години. Три години тільки на читання сторінок підручника! Щоб зрозуміти і зробити домашнє завдання у письмовому вигляді, знадобиться ще як мінімум стільки ж часу, а то і в три рази більше. Це вже 9 годин, більше третини доби! До такого Васі марно запрошувати в репетитори найталановитіших вчителів - вони нічого не зможуть зробити! Хлопчик просто приречений на неуспішність, поки не навчиться читати швидше.

 У процесі читання вдосконалюється оперативна пам'ять і стійкість уваги. Від цих двох показників, у свою чергу, залежить розумова працездатність.

Також важливою складовою формування швидкісного читання є систематична перевірка техніки читання. Я перевіряю її наприкінці кожного місяця, діти люблять такі перевірки, сприймають як свято, порівнюють зі своїм попереднім результатом, захоплюються тими учнями, що читають найбільше. У класі у нас є палац читання, в якому кожна дитина переміщується з поверха на поверх, в залежності від темпу читання.

Програмою початкових класів передбачено такі норми читання: 

— на кінець 2 року навчання                      

   * 40-60 слів за хвилину вголос;     *     мовчки — 45—70 слів;

— на кінець 3 року навчання —

     *65-75 слів за хвилину мовчки;     * вголос — 90—100 слів;

— на кінець 4 року навчання —

     *80-95 слів за хвилину вголос;       *мовчки — 100—130 слів і більше.

Учні 5-9 класів повинні читати  120-180 слів за хвилину вголос.

Чому саме така норма?

 Педагоги прийшли до висновку: якщо дитина на першому році навчання не навчилася нормально читати, то її інтерес до учення  значно падає. Сповільненість процесу читання, відсутність інтересу до читання приводить до того, що процеси інтелектуальної діяльності теж сповільнюються. Дитина, що погано читає, відчуватиме велику скруту при виконанні домашніх завдань. Діти повільніше прочитують умову завдання, вправи, забувають його суть перш, ніж почнуть виконувати. Богато термінів і понять, про які вони повинні мати уявлення в цьому віці, їм просто невідомі і нецікаві. Дитина, що погано читає, непосидюча, їй нецікаво на уроках, вона не відвідуватиме бібліотеку, тому що читати книги при низькій техніці читання – це не стільки задоволення, скільки мука.

Ще в давні часи люди розуміли, що книга є джерелом мудрості. Про це свідчать вислови відомих людей  (зачитати  на слайді).

ІV.Інформаційна хвилинка

Учені вважають, що читання зі швидкістю 120—150 слів за хвилину допомагає краще зрозуміти зміст прочитаного. Саме до такої швидкості пристосований артикуляційний апарат людини. Отже, це і є оптимальне читання, яким потрібно оволодіти школяреві, щоб успішно навчатися.

 Значення книги в житті людства величезне. Навіть у час високих технологій ми не можемо обійтись без читання. Навчити дітей добре читати – одне з найважливіших завдань школи. А кожен батько та мама  хоче, щоб його дитина успішно вчилася.

По-перше , дітям завжди подобається те, що добре виходить. Якщо читаєш повільно, будь-яка книжечка здається непосильною, стає нудно.

По-друге , діти не відчувають смаку справжньої Книги, тому що їм такої ще не запропонували.

По-третє , доросле населення країни, благополучно виховане на літературі, а не на відео і комп'ютерних іграх, переоцінює роль відеоряду - мовляв, все, втрачені вони, наші діти. І зробити нічого не можемо, і не винні ми - він сам прийшов (цей негідник, комп'ютерний вік). Роздуми батьків.

Цікаво знати

При швидкому читанні стомлюваність очей менша, ніж при повільному.

Рівень розуміння при повільному читанні становить- 60 %, при швидкому-80%.

V. Що реально зробити вдома.

ПЕДАГОГІЧНИЙ  ПРАКТИКУМ   ДЛЯ  БАТЬКІВ

Підведення підсумків спілкування

   Щоб не проговорювати слова вголос при читанні, виконуйте наступні вправи.

Мабуть найголовнішим у питанні читання – це власний приклад.

Отже, бажання читати, стійкий інтерес до читання формується в сім’ї, а основа його – звичка дитини читати. Потреба в читанні не виникає сама по собі і не складається з примусового читання з книгою. Насильство тут неприпустимо. Первинне значення при цьому має відношення до читання самих батьків. Чи люблять читати в сім’ї? Чи є в будинку своя бібліотека? Чи часто діти бачать батьків з книгою? Чи стежать батьки за новинками літератури, у тому числі і в області дитячої? Чи діляться вони своїми враженнями про прочитане?

Невже  читання може вплинути на успішність дитини?(Думки батьків).

Вправа «ГубнаТиша» 

  * Палець руки тримати на губах.

  * Стежити за тим, щоб губи не ворушилися.

   Вправа «Акуратний обхват»

   *Затиснути олівець або ручку зубами.

   *Мова й губи не повинні стосуватися олівця.

Вправа «Язикове притиснення»

   *Пригорнути мову до зубів.

   Вправа «Музика»

   *Під час читання слухайте спокійну музику, стежачи за розвитком мелодії.

Вправа«За перстом»

   *Потрібно швидко вести вказівний палець уздовж стовпчика газетного тексту.

 *Потрібно намага-тися прочитувати текст у такому ж темпі, як і рух пальця.

   *Читати потрібно нескладні тексти.

   Вправа «Концентрація»

   Коли ви читаєте текст, вертаючись до прочитаного, ви змушуєте думати ваш мозок, що в будь-який момент можна повернутися, тому загальна концентрація падає. І навіть якщо ви щось не зрозуміли, у жодному разі не вертайтеся до прочитаного. Не збивайтеся із заданого ритму – і рівень розуміння підвищиться.

  Вправа « Без межі»

   При читанні постійно перевершуєте свої власні межі швидкості: читайте сторінку за хвилину, потім за півхвилини і т.д.

Пам’ятайте, як правило, читати люблять діти батьків, які багато читають!

Порекомендувати батькам вправи, які вони можуть виконувати з дітьми дома (роздати листочки з рекомендаціями бажаючим , додаток )

Вправи на удосконалення техніки читання (дивись додаток 12).

 Як же долучити дитину до читання  і навіщо? Розпочніть із читання волос підручників і паралельно будь-яких художніх текстів, які могли б сподобатися вашій дитині. Ще раз повторюю, кожному віку – своя книжка. У нас зазвичай вважають, що читання вголос – це лише для початкової школи. Нічого подібного, таке читання добре сприймається школярами різного віку. Відпрацьовуйте техніку читання (150 слів за хвилину), читайте і обговорюйте з дітьми хоча б те, що є у шкільному підручнику. А ще, як не парадоксально, досліджено, що розвитку навиків швидкого читання сприяють перш за все письмові вправи: диктанти, списування, конспектування. Зменшення об`єму письмових завдань – одна з причин низької техніки читання. Якщо проводити усні вправи з техніки читання від 3 до 5 разів за тиждень, можна підняти швидкість читання у здібних дітей старшого і середнього шкільного віку до 300 слів за хвилину.  На кінець я хочу зачитати вам слова сучасного французького письменника Даніеля Пеннака: «Для того, щоб повернути підлітків до читання, нічого не потрібно, тільки зацікавлені у цьому батьки і вчителі. Слід взяти книжку, відкрити і читати, насолоджуючись та інтригуючи, не вимагаючи і не контролюючи». Тоді виховання справжнього читача стане реальністю а слова , що «Гете і Шекспір дорівнюють цілому університету», - знову набудуть актуальності.

Батьківський всеобуч.

ЛЮБОВ ДО ЧИТАННЯ —
ЗАПОРУКА УСПІШНОГО НАВЧАННЯ

 

Зі скриньки народної мудрості

 

Крапля точить камінь не силою, а частим падінням, так людина стає вченою не силою, а частим читанням.

Овідій

Щойно дитина навчиться читати, вона здобуватиме новий ґрунт для роботи свого мислення...

Б. Грінченко

Читання та розмірковування — це гімнастика розуму.

О. Марден

Любити читання — це значить обмінювати години нудьги, неминучі в житті, на години захвату.

Ш. Монтеск’є

Приділяй час книгам, бо це віконце у світ.

Народна мудрість

Книга — цариця на всіх етапах навчання.

Із журналу «Початкова школа»

Підготовка до зборів

Класний керівник готує анкети для учнів і батьків, пам’ятки для учнів, рекомендації та поради для батьків.

Анкета для учнів

  1.               Як ти вважаєш, чи може людина жити без книги?

2. Чи подобається тобі читати книги?

3. Які книги ти читаєш із задоволенням?

4. Чи подобається тобі отримувати книги в подарунок?

5. Яку книгу ти читаєш зараз?

6. Цю книгу тобі подарували чи ти взяв її в бібліотеці?

7. Чи багато у вас удома книг?

8. Які дитячі книги є у вашій домашній бібліотеці?

Анкета для батьків

  •             Чи подобається вашій дитині читати книги?
  •             Скільки часу вона проводить за книгою?
  •             Ви переконуєте свою дитину читати чи вона робить це без примусу?

— Яким книгам вона надає перевагу?

— Як ви заохочуєте її читацькі прагнення?

— Чи даруєте ви своїй дитині книги?

— Чи є у вас із цього приводу якісь переконання?

— Чи обговорюєте ви зі своєю дитиною прочитане?

— Чи вважаєте ви себе активним читачем?

  •             Чи ви є прикладом для своєї дитини в читанні книг?
     

 

Хід зборів

Бесіда вчителя

Шановні батьки!

Загальновідомо, що для того аби дитина успішно навчалася в школі, вона повинна вміти читати, мати інтерес до книги. Інколи дитині важко розв’язати задачу тільки тому, що вона не вміє її правильно прочитати. Грамотне письмо також пов’язане з навичками читання.

У першому класі учні починають самостійно читати, їм дозволяють брати книги зі шкільної бібліотеки. У багатьох дітей з’являється власна домашня бібліотека. Діти переказують одне одному зміст прочитаних книг. їм хочеться бути схожими на улюблених літературних героїв.

Усі батьки знають про користь читання, тому цілком природна й закономірна їхня тривога, коли дитина не любить книги. «Що слід зробити, аби дитина полюбила читання? — часто запитують вони.— Ми купуємо багато книг, а син навіть не дивиться на них».,

Звичайно, помиляються ті батьки, які вважають, що варто лише купити книгу, як вона відразу ж сподобається дитині. З боку батьків потрібна велика увага до читання молодшого школяра, допомога та керівництво його читанням. Потрібно навчити дітей любити книгу.

Більшість молодших школярів люблять читати, а от вибрати книгу самостійно ще не можуть. Тому дуже важливо, щоб дорослі стежили за вибором книг для дитячого читання. Деякі батьки помилково думають, що корисне будь-яке читання, а інші вважають, що за читанням дітей мають стежити вчитель та бібліотекар і що роль батьків у цій справі невелика. Дійсно, і вчитель, і бібліотекар стежать за читанням дітей, та вони не завжди можуть убезпечити учнів від книг, призначених не для них. Лише спільні зусилля бібліотекарів, учителів і батьків можуть вплинути на правильний розвиток дитячого читання.

Для кожного дитячого віку існують рекомендовані списки літератури «Що читати дітям». Вони є в кожній шкільній і районній бібліотеці. У ці списки, складені з урахуванням віку дітей, включені твори художньої та науково-популярної літератури, книги класиків і сучасних письменників, українська й зарубіжна література, поезія та проза.

Батьки мають стежити за тим, щоб до рук дітей потрапляли книги, призначені для їхнього віку. Тому доцільно дотримуватися тих рекомендацій, які подані в списках для читання. Даремно деякі батьки гордяться тим, що їхні діти із задоволенням читають книги для дорослих. Це часто не йде їм на користь, тому що молодші школярі не можуть повністю зрозуміти й усвідомити всю глибину твору. Вони сприймають його поверхово, стежать головним чином за розвитком сюжету та уловлюють лише основний зміст книги. Таке читання виробляє шкідливу звичку читати побіжно, пропускаючи опис природи, характеристики героїв, роздуми автора.

Стежачи за читанням дітей, слід обов’язково прагнути до того, щоб книги були різноманітної тематики: казки, оповідання про тварин і рослини, пригоди, оповідання про героїв, про працю дорослих і дітей, про школу, про музику, мистецтво.

Добираючи книги, потрібно враховувати індивідуальні інтереси дітей. Діти, особливо хлопчики, часто захоплюються лише пригодницькою літературою. Пристрасть до пригод, гострих, захоплюючих сюжетів цілком природна, однак її слід спрямувати в потрібне русло. Необхідно простежити, щоб книги пригодницького жанру не були єдиними в читанні дітей, щоб до їхніх рук не потрапляли книги, призначені для дорослих. Якщо дитину найбільше цікавить життя рослин або тварин, нові машини, мандрівки, слід добирати книги, із яких вона могла б отримати нові та цікаві для неї відомості.

Особливу увагу слід звернути на розвиток у дітей інтересу до науково-популярної літератури. Учні 1 класу мають читати доступні для них книги. Треба привчити дитину брати такі книги в бібліотеці.

Якщо дитина росла й розвивалася в обстановці, де бесіди, слухання, читання є нормою повсякденного життя, вона і в школі цікавитиметься змістовною і різноманітною інформацією, яку можна почерпнути головним чином із книг. Така дитина стане зосередженим читачем.

Часто буває так, що дитина знає всі букви, може читати, але не хоче. Батьки обурюються: «Адже ти вже вмієш читати. Невже тобі не хочеться самому прочитати книжку?» І тоді в хід іде примус: «Прочитай ще хоч рядок», «Доки не дочитаєш сторінку, не буду з тобою грати» тощо.

Аналіз ситуації

Не можна сказати, що Володя не любить книги. Він може подовгу тримати книгу в руках, розглядати картинки, перегортати сторінки. Але сам читати не любить. «Тато, у мене цікава книга. Почитай, будь ласка»,— часто звертається він до батька. Тато бере книгу, читає. Прочитавши розділ, він відкладає її вбік: «Далі читай сам».

Володі цікаво, що буде в наступному розділі. Він береться за книгу, та самому читати важко: слова не складаються в речення так швидко, як у тата. Володя перескакує через декілька рядків, тому не все зрозуміло. Деякі слова він читає неправильно, через це спотворюється зміст написаного. Трішечки помучившись, Володя йде до бабусі, мами або старшої сестри: «Почитай книжку».

Іноді хтось із них пожаліє його, почитає книгу. І так повторюється майже щодня. Володя не любить читати самостійно тому, що сам процес читання для нього важкий. Серйозні й цікаві для його віку книги він читає через силу, а більш легкі для самостійного читання книги вже не дуже цікаві для нього за змістом.

Що ж слід зробити для того, аби процес читання став для дітей особистою необхідністю? У цій справі дуже корисні ігри, у процесі яких навчання читання відбувається невимушено й весело. Величезну роль у цьому відіграють і вечори сімейних читань, наповнені живим, розумним словом. Під час сімейного читання батько й мати зближуються з дітьми, відкриваються для них з іншого боку.

Батьки мають допомогти дитині вдосконалити техніку читання. Робота над технікою читання — процес досить тривалий і не завжди привабливий для дітей. Однак без нормальної техніки читання навчатися в старших класах буде нелегко.

Існують різні точки зору щодо належної швидкості читання на кінець навчання в початковій школі. У програмі початкових класів вона складає 90—100 слів за хвилину. Деякі педагоги вважають, що до кінця навчання в початковій школі бажано, щоб учні читали 120 слів за хвилину

В. Сухомлинський у своїй книзі «Розмова з молодим директором школи» писав, що нормальне читання — це читання зі швидкістю 150—300 слів за хвилину. Щоб з’ясувати обґрунтованість тих чи інших рекомендацій, В. Зайцев, який досліджує проблему техніки читання, порівняв успішність учнів 6—8 класів (відмінників, «хорошистів», трієчників), зі швидкістю читання цих-таки учнів у третьому класі. Що ж з’ясувалося? Учні, які стали відмінниками, до кінця третього класу читали в середньому 150 слів за хвилину, хорошисти — 120 слів за хвилину. трієчники — 80-90 слів за хвилину. Отже, якщо ми хочемо, аби наші діти навчалися переважно на відмінно, ми маємо виконувати рекомендації В. Сухомлинського.

Як показує досвід, більшості учнів цілком доступна швидкість читання 120 слів за хвилину. Як цього добитися? В. Зайцев дає такі рекомендації:

1. Якщо дитина перебуває ще тільки на перших щаблях оволодіння технікою читання, не слід примушувати її читати подовгу. Краще читати трішки менше, але частіше. Почитати 5—7 хвилин і переказати зміст абзацу. Через годину-дві — ще 1—2 абзаци. Перед сном — іще одна порція. Ефективність такого тренування набагато вища, ніж читання впродовж години-півтори відразу.

2. Непогані результати дає читання перед сном. Справа в тому, що останні події дня фіксуються емоційною пам’яттю, і в ті години, коли людина спить, вона перебуває під їхнім враженням.

3. Якщо дитина не любить читати, то слід скористатися особливим режимом читання. Дійсно, якщо дитина не любить читати, то це означає, що в неї під час читання виникають труднощі. У режимі спеціального читання дитина читає 1—2 рядки й після цього отримує короткий перепочинок. Прикладом такого режиму читання є читання під час перегляду діафільмів: дитина читає два рядки під кадром, розглядає картинку — відпочиває. Наступний кадр — знову читає два рядки, потім розглядає картинку. Цей прийом цілком підходить тим дітям, які читають неохоче.

4. Для того щоб привчити дітей читати самостійно, можна використовувати такий прийом. Хто-небудь із дорослих починає читати дитині, але на найцікавішому місці припиняє читання вголос. Захоплена подіями в книзі й бажанням дізнатися, що буде далі з героями, дитина здебільшого продовжує читати самостійно. У цьому разі дорослі мають обов’язково спитати в неї, про що вона прочитала, похвалити її за самостійність, висловити надію, що тепер вона завжди читатиме сама. Наступну книгу можна розпочати читати так само. Поступово дитина набуває смаку до самостійного читання. Можна також розповісти дитині хоча б один, але найцікавіший епізод із якої-небудь книги. Молодший школяр обов’язково спитає: «А що далі? Розкажи, що було потім?»

У відповідь треба дати книгу: «Ось прочитай і про все дізнаєшся».

5. Для того щоб дитина наочно бачила своє зростання в оволодінні технікою читання, потрібно частіше вимірювати швидкість читання й робити це якнайурочистіше. Слід озброїтися годинником із секундною стрілкою, книжкою з великим шрифтом та легким текстом. Нехай дитина читає рівно одну хвилину. Підрахуйте, скільки слів вона встигає прочитати за хвилину. Важливо оцінювати лише техніку читання, а не інші достоїнства маленького читача. Для цього недостатньо загальних слів «добре», «молодець», «уже швидше». Дитині будуть більш зрозумілі конкретніші оцінки («Аж 20 слів за хвилину! Чудово!», «У березні було 40, а зараз 45 слів за хвилину!» тощо). Необхідно відзначати зростання, порівнювати сьогоднішні результати з учорашніми, радіти кожному кроку вперед, кожному успіху. Педагоги дійшли висновку: якщо дитина на першому році навчання не навчилася нормально читати, то її інтерес до навчання значно падає.

Навчившись читати, дитина відкриває для себе світ великої літератури. Особливе місце в ньому посідає казка. Казка — це перша сходинка входження в країну знань, у світ культури. Як говорив К. Чуковський, казка є найздоровіша їжа — не ласощі, а насущний і дуже поживний хліб.

Інколи діти не люблять читати тому, що їхні перші самостійні книжки були нудними, вони не зачепили ні думки, ні почуття дитини, пройшли повз її свідомість. Тому батькам слід бути особливо уважними при доборі перших книг для самостійного читання. Книги мають бути із яскравими картинками, із цікавим сюжетом та невеликі за обсягом, щоб дитина змогла швидко їх прочитати.

Для того щоб дитина полюбила читання, дуже важливо створити її власну домашню бібліотеку. Власна бібліотека, поличка для книг, можливість обмінюватися книгами з товаришами — усе це викликає в дітей інтерес до книги.

При створенні власної домашньої бібліотеки можуть бути два підходи.

Перший підхід — це робоча бібліотека, що допомагає в повсякденній навчальній та позаурочній роботі: словники, енциклопедії, науково-популярна література.

Другий підхід — це придбання книг, які вже прочитані й стали улюбленими (книги-друзі, книги-помічники, книги-співрозмовники).

• Дитину слід записати до бібліотеки, де із великої кількості книг можна вибрати те, що потрібне саме їй. Під час першого відвідування бібліотеки батьки можуть розповісти, хто в ній працює, як розташовані книги, де перебуває періодика, як працювати в читальному залі тощо.

• У деяких сім’ях є чудова традиція — зберігати улюблені дитячі книги. Життя цих книг може бути довгим: їх читали бабуся, дідусь, мама, тато, а тепер вони стали друзями дитини. Така сімейна традиція не лише виховує дбайливе ставлення до книги; це ставлення до книги доповнюється почуттями до найдорожчих людей.

• Зближують батьків і дітей спільна покупка книг, їхній ремонт, наведення ладу в домашній бібліотеці й, звісно, спільне читання та обговорення прочитаного.

• Навіть та дитина, яка вміє швидко читати, ще довго потребуватиме того, щоб їй читали вголос, щоб, читаючи, відповідали на її питання, ділилися з нею своїми переживаннями й думками про прочитане.

• Учитель розповідає батькам, як дитина має читати книгу. Слід привчити дітей починати читання з обкладинки й титульного аркуша книги, де зазначені прізвища автора, художника, який зробив малюнки до книги, видавництво та рік видання. Діти, як правило, не звертають уваги на ці дані й не прагнуть їх запам’ятати. «Я забув, хто написав книгу», «А навіщо запам’ятовувати, хто написав книгу, адже я пам’ятаю, про що в ній написано», «Я всіх письменників плутаю і ніяк не можу запам’ятати, хто які книги написав»,— незрідка можна чути від дітей.

Батьки мають дуже терпляче, але наполегливо вимагати від дітей, щоб вони запам’ятовували прізвища автора й художника та назву книги. Не завадить перед початком читання спитати дитину, які книги цього письменника вона вже читала й що вона знає про нього, чи зустрічалися їй уже де-небудь малюнки художника-ілюстратора книги. Дитина має читати книгу уважно, не поспішаючи. Часто молодші школярі, прочитавши п’ять-шість сторінок, зазирають на останню сторінку — чим усе скінчилося? Прочитавши закінчення книги й дізнавшись про долю героїв, діти, звісно, продовжують читати вже менш уважно, пропускають цілі сторінки або розділи книги, а інколи просто залишають її. Батьки мають стежити за тим, щоб у дітей не з’явилася така шкідлива звичка. Не слід розповідати дітям заздалегідь, як розвиваються події в книзі, чим вона закінчиться. Для дітей молодшого шкільного віку велике виховне значення має розглядання ілюстрацій у книзі. Вони допомагають дитині зрозуміти й запам’ятати прочитане. Багато картинок дають можливість уявити собі ті явища й предмети, які дитина не може побачити безпосередньо. Дивлячись на картинки, можна побувати на півночі й у тропічних країнах; живучи далеко від моря, можна побачити пароплави та бурхливий океан, дізнатися, як живуть діти в інших державах. Важливо навчити дітей розглядати малюнки в книзі, помічати цікаві деталі. Часто діти, розглядаючи картинки, не все бачать на них. Тому велике значення мають запитання батьків, спрямовані на те, щоб дитина уважно розглянула зображене. Що намальовано на цій картинці? Як звати зображених на ній дійових осіб? Що вони роблять? Чи добре вчиняють?

• Дуже добре, коли діти розповідають про прочитане. Розповідаючи, дитина розвиває своє мовлення, у неї виробляється вміння виділяти головне в книзі. У процесі розповіді чіткіше формується ставлення до вчинків героїв, до описуваних подій.

• Якщо дитині важко на перших порах розповісти про прочитане, слід допомогти їй, скориставшись задля цього такими питаннями: «Що ти дізнався із книжки?», «Коли й де відбувалися ці події?», «Що тобі сподобалося найбільше?».

• Питання про прочитане важливі ще й тому, що в такий спосіб батьки можуть проконтролювати читання дитини: чи всю книжку вона прочитала, чи все зрозуміла в ній, чи правильна її думка стосовно поведінки героїв. Зазвичай такі питання ставлять дітям у бібліотеках. Це дуже дисциплінує їх, змушує уважніше читати й запам’ятовувати прочитане. Дитині 7—8 років ще важко написати відгук про книгу, тому слід заохочувати прагнення дітей намалювати власноруч картинку до прочитаного.

• Усний відгук першокласника про книгу не має бути складним за формою та змістом. У більшості випадків дитина відповідає на такі питання: «Про кого або про що написана книга?», «Що сподобалося в книзі й чому?», «Хто з героїв сподобався найбільше?». У відгуку обов’язково зазначають автора та назву книги.

• Дуже добре, якщо в сім’ї практикуються систематичні спільні читання книг уголос. Це зближує батьків і дітей, допомагає батькам краще пізнати дітей, зрозуміти їхні інтереси та захоплення.

Як читати разом?

Передусім слід обрати цікаву й захоплюючу книгу, щоб діти із задоволенням чекали на ті вечори, коли всі сядуть разом і будуть читати. Читати вголос слід по черзі: сьогодні читає батько, завтра — син тощо. Читання вголос — це корисне тренування для дітей: вони звикають читати виразно, голосно й чітко.

Потрібно обов’язково визначити тривалість читання — не більше 45 хвилин, задля того, щоб читання не втомило дітей, щоб вони не втратили інтересу до книги.

Добре, коли батьки й діти діляться враженнями про книгу. Якщо виникає суперечка, якщо діти висловлюватимуть неправильні думки, слід у тактовній формі допомогти їм розібратися в прочитаному.

Загальновідомо, що культура поводження з книгою виховується в сім’ї. По-перше, потрібно привчити дітей берегти книгу. Діти мають знати, що книгу не можна жбурляти, рвати, малювати на ній, загинати куточки сторінок, вирізати з неї картинки та сторінки. Особливо дбайливо слід поводитися із бібліотечною книгою. Її потрібно обгорнути в чистий папір і,. прочитавши, здати у визначений термін.

Необхідно також привчити дітей дотримуватися основних правил гігієни читання. Діти мають знати, що очі потрібно берегти. Не можна читати при слабкому освітленні. Лампа має бути з боку лівої руки дитини, світло від неї не повинне потрапляти в очі, а освітлювати лише поверхню столу, де лежить книга. При читанні слід робити короткий відпочинок для очей через кожні 45—50 хвилин.

Бесіда вчителя

Шановні батьки! Для розвитку читацького інтересу в дітей корисно скористатися такими рекомендаціями:

• Прищеплюйте дитині інтерес до читання з раннього дитинства.

• Купуйте книги, вибирайте книги яскраві за оформленням і цікаві за змістом.

• Систематично читайте дитині. Це сформує в неї звичку щоденного спілкування з книгою.

• Обговорюйте прочитану дитячу книгу із членами своєї сім’ї.

• Розповідайте дитині про автора прочитаної книги.

• Якщо ви читаєте дитині книгу, намагайтеся перервати читання на найцікавішому епізоді.

• Пригадуючи з дитиною зміст уже прочитаного, навмисно його спотворюйте, щоб перевірити, як вона запам’ятала раніше прочитаний текст.

• Рекомендуйте своїй дитині книги свого дитинства, діліться своїми дитячими враженнями від читання тієї чи іншої книги, порівнюйте ваші та її враження.

• Влаштовуйте вдома дискусії за прочитаними книгами.

• Купуйте, по можливості, книги авторів, які подобаються дитині, формуйте її особисту бібліотеку.

• Виховуйте бережливе ставлення до книги, демонструючи книжкові реліквії своєї сім’ї.

• Даруйте дитині книги із дарчим написом, теплими побажаннями. Через роки це стане щасливим нагадуванням про рідну домівку, її традиції, дорогих і близьких людей.

Поради батькам

• Якщо до школи є бажання й можливість займатися з дитиною, нехай вона прийде в школу, уміючи читати. У віці 4—5 років учитися читати легше, ніж у 7—8 років.

• Терпляче допомагайте дитині, якщо у неї недостатня швидкість читання.

• Навчаючи дітей читати, враховуйте їхні інтереси. Дитина, яку вчили читати примусово, неохоче користується своїм умінням.

• Якнайбільше грайтеся з дітьми. Шлях дошкільника до грамоти лежить через ігри у звуки та букви. Розповідайте дітям казки. Навіть «зовсім великі» діти (ми часто говоримо семи-, восьмирічній дитині: «Ти вже великий») дуже люблять послухати пісеньку, казку перед сном. Це заспокоює їх, допомагає зняти напругу. Частіше влаштовуйте сімейні читання. Дітям, які вже виросли, читати вголос іще цікавіше, ніж маленьким. Читайте самі, нехай дитина бачить, що вільний час мама й тато проводять не лише біля телевізора. Є речі, які дітям краще не чути й не знати: наприклад, суперечки батьків із приводу якихось побутових проблем тощо. Тим часом суперечки батька й матері з приводу прочитаної книги діти повинні чути обов’язково. Не забувайте про те, що вік із 7 до 16 років — це проміжок життєвого шляху, коли людина або набуває потреби в читанні й реалізує її протягом усього життя, або втрачає цю можливість.

• Не поспішайте відразу відповідати на дитячі запитання, краще порадьте пошукати відповіді самостійно в книгах. Збирайте вдома різні словники: тлумачний, орфографічний, енциклопедичний, іноземних слів тощо; привчайте дитину звертатися до словників і працювати з ними. Старайтеся купувати й дарувати дітям хороші книги, обов’язково з написом. Звертайте увагу на те, що читають ваші діти.

• Разом із дитиною сформуйте для неї таку бібліотеку, щоб у ній були різні книги, а не лише, наприклад, фантастика та пригоди.

• Разом купуйте, читайте, ремонтуйте книги, обговорюйте прочитане. У такий спосіб набагато легше впливати на читацькі смаки дитини.

• Обов’язково запишіть дитину до бібліотеки. Час від часу ходіть туди разом із нею.

2) Як допомогти дитині краще запам’ятати навчальний матеріал? Наведіть приклади з власного досвіду.

Підсумовуючи сказане, слід зазначити таке: досвід свідчить про те, що учні, які погано читають, приречені на неуспішність у середніх і старших класах, де обсяг навчального матеріалу збільшується в багато разів. Окрім того, в процесі читання удосконалюються оперативна пам’ять і стійкість уваги, від яких залежить розумова працездатність.

 

Через читання –

до пізнання і творчості

 

ДОДАТОК  В      Фотозвіт про проведення тижня світової літератури

 

 

 

Обговорюємо завдання тижня світової літератури , записуємо питання вікторини, розгадуємо кросворди

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Постійно біля стенду учні 5-7 класів.

Конкурс читців «Голоси поетів світу»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 місце – Данилащук Н., 2 м. – Мікрюкова К. та Данилюк С. , а 3 м. - Шатрай В. і Шишка Н

 

День поезії.

Поетичний турнір «Упізнай поета за віршем», «Відгадай вірш», «Буриме», «Продовж рядок»

 

 

 

 

 

 

                                                                 Заняття «Як стати поетом»     

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                        складаємо вірш   за римою  

 Поетичні читання «Даруємо з любов’ю» (власні вірші)

 

Переможці турніру поетів: 1 місце Данилащук С., 2 місце – Шатрай В. і Лобченко Н.,  3 місце – Карєлов А. і Білецька Н.                                                

 

Виставка кращих зошитів із світової літератури. Полінчак В (5кл), Шишка А.(6 кл) Данилащук Н.і  Мікрюкова К.(7 кл), Данилащук О.(9кл), Ігнацевич Л.(10 кл), Жук С., Баранова А., (11 кл)

 

 

 День гри

 

 Змагання між 5 і 6 класом  «Найуважніший читач та знавець підручника  світової літератури»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

              Учні 6 класу перемогли – 1 місце  виборола Шишка Н. (15 балів), 2 місце – Шатрай і Данилюк – по 14 балів, 5 клас -  3 місце у Полінчака В. (13 балів),  Висоцька О. і Демиденко А. набрали лише  по 10 і 8 балів відповідно.

 

 

 

 

 

 

 

 

Змагання між  учнями 7  і 8 класу  «Найуважніший читач та знавець підручника  світової 

           літератури»

 

 Учні 7 класу краще знають підручник, 1 місце отримала Данилащук Н. (   13   балів), Карєлов Андрій (8 клас)  2 місце, Мітяєва О. та Мікрюкова К. – 3 місце.

 

Інсценізація уривків з відомих літературних творів зарубіжних авторів