9 клас

 

Руденко Валентина Іванівна,  учитель світової літератури КЗО «Водянська СЗШ», вчитель-методист.

 

 

 

 

 

 

     Матеріал дібрано відповідно до чинної програми МОН України та підручника  Є.В.Волощук Зарубіжна література. 9 клас. – К. «Генеза». 2017.

 

ЗМІСТ

ЧАСТИНА ТРЕТЯ

 Взаємодія романтизму і реалізму

РОЗДІЛ 1. Від романтизму до реалізму: Олександр Пушкін

                    До ***     «Я вас кохав…»

                   «Євгеній Онєгін»

                    «Я пам’ятник собі поставив незотлінний..»

РОЗДІЛ 2. Герої вічності — герої часу: Михайло Лермонтов

                     Сосна

                    «На півночі дикій стоїть одиноко…»

                    «На дорогу йду я в самотині…»

                     «І нудно, і сумно…»

                     «Герой нашого часу»

 

 

  ЧАСТИНА ТРЕТЯ

Взаємодія романтизму і реалізму

 

                      Розділ  1 Від романтизму до реалізму:

Олександр Пушкін

 

Літературний диктант  (с.81)

1. Яким чином Петро І  намагався «пробити вікно» в Європу? (освіта вищого дворянства та чиновництва)

2. Хто продовжив цю роботу?(Катерина ІІ)

3. Як її називали французькі просвітителі?(«філософом на троні»)

4. Про що заявив внук Катерини ІІ  Олександр  І  (продовжив справу  Петра І і бабусі.  ХІХ ст. повинно стати для Росії  Добою Розуму і  Просвіти)

5. Що Олександр І зробив для розвитку Просвіти?( заснував три університети у Дерпті (нині - Тарту, Естонія), у Харкові та Петербурзі (у XVIII ст. в Російській імперії існував лише Московський університет). Молодий цар опікувався також середньою освітою. Можливо, насамперед тому, що його молодшим братам час було братися до науки. Вирішивши навчати їх разом з іншими дітьми, Олександр наказав збудувати в Царському Селі нову школу - Ліцей.

6. Що Олександр І «мстивий цар»  вважав особистою образою?( оду «Вольність» Пушкіна)

7. Як зреагував на вільнолюбиві вірші Пушкіна цар?( Двадцятирічному Пушкіну загрожувало заслання до Сибіру. Однак завдяки заступництву Карамзіна й Жуковського¹ його «з огляду на службову потребу» перевели в Україну, до Катеринослава (нині - місто Дніпро).)

 8. Назвіть ранні романтичні поеми  Пушкіна, написані під впливом Байрона?( «Брати-розбійники», «Кавказький бранець», «Бахчисарайський фонтан», «Цигани». Романтична героїка й екзотика, вітчизняна історія і антична традиція - усе це поєдналося в «південних» творах поета, сприяючи зростанню його творчого обдаровання

9. В Одесі й Кишиневі поет спілкувався з грецькими повстанцями, що приїздили туди по зброю, навіть мріяв ....(утекти до Греції й воювати пліч-о-пліч із Байроном.)

10. Відвідуючи Київ, поет усюди шукав слідів Давньої Русі, навіть побував на горі Щекавиці, де, за словами Нестора Літописця, змія вкусила князя Олега на могилі його коня. Тут народився задум...( «Пісні про віщого Олега».)

11. Чи був Пушкін у Полтаві (Ні)

12. Якій темі посвячена поема «Полтава»( поема «Полтава» (1829), присвячена одній з традиційних тем європейського романтизму (Україні) й одному з улюблених її героїв (Мазепі), на думку читачів-романтиків, «змінила плюс на мінус» і з байронічного героя - борця за свободу - зробила зрадника.)

13 Яким змалював Мазепу Пушкін?( Пушкін говорить про Мазепу як про одного з «гордих цих людей міцних», вочевидь, маючи також на увазі Карла й Петра. Його Мазепа - союзник, гідний Карла, і ворог, гідний Петра, і чоловік, гідний кохання. Український гетьман - сильний, розумний, хоробрий. Пушкін, який аж ніяк не приховує, що цілком на боці Петра, водночас наголошує на тих рисах, за які юна красуня Марія могла покохати Мазепу. Він робить з Мазепи чи не ідеального романтичного героя. Однак, на відміну від Байрона, Пушкін дивиться і на цього героя, і на його ситуацію не з романтичної, а з якоїсь іншої позиції)

14. Хто закохався у Мазепу за поемою Пушкіна? (Марія Кочубей)

15. Чому в Росії, на відміну від західноєвропейської літератури,  назва «Мазепа»  була неможлива?( цезура не могла пропустити книжку,  на обкладинці якої стояло б прізвище людини, відлученої від церкви за зраду цареві)

16. Як назвав свою поему про Мазепу К.Рилєєв і яким зобразив в ній гетьмана?(«Войнаровський», Мазепу зобразив  не зрадником, а героєм і борцем проти самодержавства)

17. Які стосунки склалися у Пушкіна з царем Миколою І ?( стор. 85, останній абзац)

18. Хто ще вплинув на пушкінський образ Мазепи?(Байрон)

19.  На чиєму боці Пушкін?( цілком на боці Петра І)

 

* «ЛОВИ ПОМИЛКУ» О. С. ПУШКІН

 

1. О. С. Пушкіна називали «соловейком російської поезії».

2. Народився О. С. Пушкін у Москві 1899 року.

3. Батько походив із старовинного багатого бояр­ського роду.
4. Після закінчення Царськосільського ліцею Пуш­кін живе в Москві.
5. Пушкін працює в літературному товаристві «Синій птах».
6. Улюбленим письменником О. С. Пушкіна був Гомер.
7. З 1820 по 1824 рр. тривав ліцейський період творчості О. С. Пушкіна.

8.1824 року Пушкін через погіршення здоров'я переїжджає в село Михайлівське.

9. Навесні 1830 року Пушкін одружується з Кате­риною Гончаровою.

10. 27 січня 1837 року відбулася дуель Пушкіна і Мартинова. 
11. Пушкін загинув на дуелі.
12. Творчість О. С. Пушкіна прийнято поділяти на шість періодів, які відбивають основні етапи життєвого шляху поета.

ВІДПОВІДІ. Олександр Сергійович Пушкін. 1. «Сонцем росій­ської поезії». 2. 1799. 3. Із старовинного збідніло­го дворянського роду. 4. У Петербурзі. 5. «Зелена лампа». 6. Вольтер. 7. Період південного заслання. 8.              Пушкіна звільнено зі служби і вислано в село Михайлівське. 9. З Наталією Гончаровою. 10. Дантеса. 11. Був тяжко поранений, помер через два дні. 12. П'ять періодів.

 

ОЛЕКСАНДР СЕРГІЙОВИЧ ПУШКІН. ЛІРИКА

1. Синтаксичний повтор, використаний у вірші «Я вас любив...», називається... (анафорою).
2. Ліричний сюжет вірша «Я мить чудову пам'я­таю...» становить... (згадка про минулу зустріч, осмислення теперішнього й пробудження душі ліричного героя під впливом нової зустрічі).
3. Чому одна з вершин любовної лірики фактично не має назви?(іноді, аби не зашкодити адресатам, поет зашифровував їхні імена зірочками, скажімо, для репутації жінки згадка про відвідини самотнього чоловіка була б згубною)
4.  Кому присвячено цей вірш?(Анні Петрівні Керн, яка сама відкрила своє ім’я у спогадах)
5. Вірш «Я мить чудову...» написаний віршованим розміром... (ямб).
6.  Кульмінаційним моментом у вірші «Я мить чу­дову...» є ... (пробудження душі ліричного героя під впливом нової зустрічі з коханою).
7. Що нового  сказав про кохання Пушкін у своїй  інтимній ліриці порівняно з ліриками – романтиками (наприклад,  Байроном  і Гейне) _( у Пушкіна відсутній трагічний відтінок кохання, воно змінює, очищує й наснажує того, хто любить)
8.  Основна тема вірша «Я пам'ятник...» — це ... (покликання поета і поезії).
9. Історична подія, відображена у рядку про «ми­лість», із вірша «Я пам'ятник...» — це... (по­встання декабристів).
10. Епіграфом до вірша О. Пушкіна «Я пам'ятник собі поставив незотлінний» взято слова... (Горація).
11. Александрієвським стовпом у вірші О. Пушкі­на «Я пам'ятник собі поставив незотлінний...» названо... (гранітну стіну на Дворцовій пло­щі в Петербурзі, зведену на честь Олександ­ра І).
12. О. Пушкін у вірші «Я пам'ятник собі поставив незотлінний...» уважає, що його буде пам'ятати народ за... (те, що він пробуджував добрі почут­тя й возвеличив свободу).
13. У вірші «До моря» О. Пушкін називає «волода­рем наших дум»... (Дж. Байрона).

Виразне читання і аналіз  поезії «Я вас кохав...»(1829)

Автор – Олександр Пушкін

 Рік написання – 1829р.,  а надрукована у 1830.

Жанр – інтимна лірика . справжній шедевр любовної лірики

 Тема: справжнє, але нерозділене кохання

 Ідея: Кохання, навіть нерозділене,- це прекрасний дар життя.

Засоби виразності: метафора, інверсія, алітерація («Л»- любов, «Р» – розлука).

Поетичний розмір: п’ятистопний ямб.

Історія написання. Точно не відомо, кому присвячений вірш. Існує дві думки. Перша: поезія присвячена Кароліні Собанській, світській левиці, у яку Пушкін палко закохався, перебуваючи у південному засланні. Перше знайомство поета та Кароліни, старшої за нього на 6 років, відбулося у Києві в 1821 році. Їй лестила увага богеми, але нічого окрім жарту Собанська собі не дозволяла. Та більш поширеною є друга думка.У травні 1827 року Пушкін вирушає до Петербургу. Зустріч з Анною Олексіївною Оленіною, дочкою президента Петербуржської академії мистецтв, не можна назвати випадковою. Адже їхнє знайомство відбулося, коли вона ще була дев’ятилітньою дівчинкою. І ось нова зустріч… Анні – 19. Вона красуня, складає вірші, пише музику, має хороші вокальні дані. Пушкін закохався, навіть сватався до неї, але отримав відмову батьків.

Музика. Поезія “Я вас кохав…» стала основою понад 70 романсів композиторів: Феофіла Толстого, Олександра Алябьева, Олександра Даргомижського, Петра Булахова, Олександра Варламова та ін.

Чим вражає ця поезія? Вірш «Я вас любив…» – це вірш-сповідь. Прикметною ознакою поезії «Я вас любив…» є те, що ліричне почуття в ньому передається надзвичайно небагатослівно, але напрочуд афористично і виразно. У вірші майже немає складних образів,  епітетів, порівнянь, (лише метафора «його вогонь у серці ще не згас»), якими зазвичай поети змальовують свої почуття, адресовані коханій, проте образ кохання, що постає з рядків вірша, сповнений чарівної поетичності та принадності, незвичайного — світлого — смутку.

• Який настрій ліричного героя переважає в поезії: розчарування, сум, скорбота, гнів, покора, благородство, іронія?

Виразне читання  і аналіз поезії «Я пам'ятаю мить чудову...» (1825)

Хто став музою поета у вірші «Я мить чудову пам’ятаю…» (стала А. П. Керн. )

Історія написання. Цей вірш має автобіографічні риси. Починається поезія зі згадки про першу зустріч лірич­ного героя з жінкою, якій присвячено твір. З А. Керн, прообразом ліричного ге­роя вірша, Пушкін уперше зустрівся в 1819 році, коли вона приїжджала до Пе­тербурга. Анна Петрівна у 17 років проти своєї волі стала дружиною 52-річного генерала. Цей приїзд до столиці став для неї першим виходом у світ. Пушкін за­хопився молодою жінкою. Для Анни зустріч із поетом залишилася у пам’яті на все життя.

Вдруге вони зустрінуться через шість років у Михайловському. Поет жив там не з власної волі: він перебував у засланні. Приїзд Анни Петрівни у сусідній ма­єток Тригорське відродив у душі поета напівзабуті почуття, а відгуком на цю по­дію сщв вірш.

Поезія розповідає не лише про історію кохання: вона начебто відтворює ду­ховну біографію поета. Крім зустрічі з Керн у великосвітському Петербурзі 1819 року поет згадує і заслання jraПівдень, і Михайловське, і нову зустріч у родовому маєтку з Анною Петрівною у 1825 році.

Але в основу композиції вірша поет поклав не події життя, а розвиток лірич­ного почуття. Весь вірш можна умовно поділити на три частини. У першій пере­дається щастя, викликане юнацьким коханням, друга розповідає про згасання по­чуття, спустошення, яке відчуває поет у засланні, а третя частина знов сповнена щастям від почуття повноти життя після другої зустрічі з Керн.

Якщо порівняти першу і п’яту, четверту і шосту строфи, помітимо, що поет використав повтор, кільцеву композицію. Метою використання прийому був на­мір переконати у тому, що кохання, яке дає людині вищу насолоду, може бути й поштовхом для духовного відродження.

Художні засоби. Пушкін порівнює кохану з «мимолетным виденьем», з «гением чистой красоты». Її голос — «нежный», а «милые черты» з’являються поету уві сні.

Образи. Кохана поета — не реальна жінка, а узагальнений образ, символ, божество. Вона протиставляється всьому земному, вона — уособлення таємниці, дива.

Основна думка вірша — у поєднанні теми кохання з темою творчого натхнен­ня. Цей вірш не тільки про любов до конкретної жінки, а й роздум про життя, ра­дість творчості, почуття повноти життя, яке неможливе без кохання. Розкриттю головної думки допомагає й обраний поетом віршовий розмір — чотиристопний ямб із частими пропусками наголосу. Ці пропуски відтворюють ритм серця і до­помагають передати почуття захоплення поета об’єктом свого кохання. Ще більш гармонійним робить вірш використання жіночої та чоловічої рим.

Безперечно, цей твір є одним із шедеврів світової любовної лірики, який розпо­відає і про кохання, і про здатність людини кохати, яка підносить її над буденністю.

♦ Що оспівує ця поезія?

♦ Чи можна сказати, що вона тільки про кохання?

• За допомогою яких засобів виразності поети створює образ коханої? (Епітетів — «голос ніжний»; розширена метафора — «чистий геній красоти», «осяйне видіння раю» та ін.)

• Яка тема цього вірша? (Пробудження душі під впливом спогадів про кохання, її відродження, воскресіння.)

Висновок. «Я пам’‎ятаю мить чудову...» — це шедевр пушкінської любовної лірики. Це вірш не тільки про жінку-загадку, про красу, про таємниці людського серця, але й про примхливість долі. «Своїм віршем, — писав Б. Модзалевський, — Пушкін обезсмертив А. Керн так само, як Петрарка Лауру».

Виразне читання та аналіз оди Горація «До Мельпомени» та

 О. Пушкіна «Я пам'ятник собі поставив незотлінний...»

♦ Порівняйте оду Горація з віршем О. Пушкіна, створіть порівняльну таблицю.

Горацій «До Мельпомени»	О. Пушкін «Я пам’‎ятник собі поставив незотлінний.»
Відмінне
Поет ставить себе вище за можновладців минулих століть, а не сучасних йому	Називає реалії свого часу — Олександрійський стовп та ін., натякаючи на те, що поет вищий за теперішніх царів
Спільне
Жанр	Ода
Різновид	Громадянська, філософська
До кого звертається	Звертання до музи (Горацій до Мельпомени — музи трагедії.)
Тема	Поета і поезії (Горацій започаткував цю тему в літературі.)
Символіка	Стовп — це символ влади, величі державної і особистої, створений людьми; пам’‎ятник поету — його творіння
Ідея	Пам’‎ять про поета — у його творчім доробку

Висновок. У поезіях багато спільного (фраза «Я не умру цілком» з оди Горація стала лейтмотивом творів обох поетів), водночас твори мають свої національні особливості, вирізняючись також світоглядними позиціями поетів (Горацій, хоч і «піднісся .чолом над царські піраміди», тобто вище за египетських фараонів, утім, його слава не затьмарить слави римських імператорів; у Пушкіна ж «Олександрійський стовп, в гордливості незборний, Йому не досягне чола». Іншими словами, пушкінський пам’‎ятник явно конкурує зі спорудою, встановленою на честь перемоги російського царя. У цьому простежується сміливість поета).

Аналіз роману «Євгеній Онєгін»

 Роман О. Пушкіна «Євгеній Онєгін» — перший реалістичний роман не тільки в російській, але й у світовій літературі.

Рік написання: 1823—1831, 7 років

Дія твору:  з 1819 по 1825 р.

Жанр – соціально-психологічний роман у віршах, вільний роман, що не мав жанрових аналогів в російській літературі

 Тема — зображення російського життя першої чверті XIX століття

Головні герої: Євгеній Онєгін, Володимир Ленський, Тетяна Ларіна, Ольга Ларіна Композиція: 8 глав, будується «дзеркально»: лист Тетяни — відповідь Онєгіна —дуель -  лист Онєгіна — відповідь Тетяни.

Віршовий розмір: «онєгінська строфа», винайдена Пушкіним (14 рядків чотиристопного ямба  з перехресним, паралельним і кільцевим римуванням: абаб ввгг деед єє. Це пушкінський аналог байронівської октави.

 Основний конфлікт роману: конфлікт двох життєвих філософій, конфлікт людини і суспільства, конфлікт людини й оточення.

Проблематика «Євгеній Онєгін» -людина на тлі епохи, часу, сенс її існування на землі. – проблема освіти й виховання; – літературної творчості; – вірності в подружньому житті; – людських взаємин; – кохання; – родинних стосунків.

Сюжет . Роман починається з нарікань молодого дворянина Євгенія Онєгіна з приводу хвороби свого дядечка, що змусила Євгена покинути Петербург і відправитися до одра хворого, щоб попрощатися з ним. Позначивши таким чином зав’язку, автор присвячує першу главу оповіданням про походження, сім’ї, життя свого героя до отримання звістки про хворобу родича. Оповідання ведеться від імені безіменного автора, котрий представився добрим приятелем Онєгіна. Євген народився «на берегах Неви», тобто в Петербурзі, в не самій успішній дворянській сім’ї: « Служив отлично-благородно, Долгами жил его отец, Давал три бала ежегодно И промотался наконец. » Онєгін отримав відповідне виховання – спочатку, маючи гувернантку Madame (не плутати з нянькою), потім – гувернера-француза, який не обтяжував свого вихованця великою кількістю занять. Пушкін підкреслює, що освіта і виховання Євгена були типові для людини його середовища (дворянина, яким з дитинства займалися вчителі-іноземці). Життя Онєгіна в Петербурзі було сповнене любовними інтригами і світськими розвагами, але ця постійна низка забав привела героя до нудьги. Євген їде до дядька в село. Після прибуття виявляється, що дядько помер, а Євген став його спадкоємцем. Онєгін поселяється в селі, але і тут його долає депресія. Сусідом Онєгіна виявляється приїхавший з Німеччини вісімнадцятирічний Володимир Ленський, поет-романтик. Ленський і Онєгін сходяться. Ленський закоханий в Ольгу Ларіну, дочку місцевого поміщика. На завжди веселу Ольгу не схожа її задумлива сестра Тетяна. Ольга молодше сестри на один рік, вона зовні красива, але нецікава Онєгіну: « Неужто ты влюблён в меньшую? — А что? — Я выбрал бы другую, Когда б я был, как ты, поэт. В чертах у Ольги жизни нет. » Зустрівши Онєгіна, Тетяна закохується в нього і пише йому листа. Однак Онєгін відкидає її: він не шукає спокійного сімейного життя. Ленський і Онєгін запрошені до Ларіних на іменини Тетяни. Онєгін не радий цьому запрошенню, але Ленський вмовляє його поїхати, обіцяючи, що нікого з гостей-сусідів не буде. Насправді, приїхавши на торжество, Онєгін виявляє «бенкет величезний», що його злить не на жарт. « […] Надулся он и, негодуя, Поклялся Ленского взбесить, И уж порядком отомстить. » На обіді у Ларіних Онєгін, щоб змусити Ленського ревнувати, несподівано починає залицятися до Ольги. Ленський викликає його на дуель. Поєдинок закінчується смертю Ленського, і Онєгін їде з села. Через три роки він з’являється в Петербурзі і зустрічає Тетяну. Тепер вона – важлива світська дама, дружина генерала. Онєгін закохується в неї і намагається її добитися, але на цей раз відкидають вже його. Тетяна зізнається, що як і раніше любить Євгенія, але каже, що повинна залишитися вірною чоловікові. « Я вас люблю (к чему лукавить?), Но я другому отдана; Я буду век ему верна. » На цьому оповідь переривається. Автор залишає збентеженого Євгенія і в декількох репліках прощається з читачами і зі своєю багаторічною працею.

Літературний диктант

1. Як назвав роман В.Бєлінський («енциклопедія російського життя»)
2. Прототипи Тетяни Ларіної (Сестра Вульфа з Тригорська - сусідній біля Михайлівського маєток (с. 89), Марія Раєвська (стор. 91)
3. Скільки років працював над романом?(7 років, з 1823 р. по 1830р.)
4. Дія твору. (З 1819 по 1825 р.)
5. Яким розміром написаний?( онєгінська строфа)
6. Що таке онєгінська строфа?( строфічна форма, винайдена О. Пушкіним. Вона містить чотирнадцять рядків чотиристопного ямба з перехресним, паралельним і кільцевим римуванням: абабввггдеедєє)
7. Робота з текстом (аналіз І-ІІ глав)

• Що відомо про головного героя? (Уже в епіграфі мовиться про марнославство Євгенія Онєгіна, погордливе ставлення до оточення, що, можливо, пояснюється почуттям зверхності над іншими. Епіграф написано самим поетом, хоча вказано, що це уривок із приватного листа. Автор таким прийомом наштовхує читача на реальність оповіді, націлює читачів на оцінку вчинків і рис характеру Онєгіна.)

•            Якими рисами наділяє  автор свого героя (любязний, розумний, гарно говорив по-французьки, легко  танцював мазурку, писав гарні епіграми, одягнений як денді)
•            В чому він був справжній геній?( у науці кохання- 8, 10,11 строфи  глави 1)

• Складіть «маршрут» Євгенія Онєгіна. (Дім → прогулянка бульваром → обід у ресторані → театр → бал.)

- Вік героя?( 18 років, строфа 23 р.1)

- Чи  був він щасливим?(ні)

-   Зачитайте уривок, знайдіть ключове слово, яке показує  настрій героя: ( строфа 37, глава 1) - нудьга

• Чому головний герой почав нудьгувати? (Йому набридло лицемірство, фальш світського життя. «Життя гнітило нас»)

•       Хто такий «Я», який зявляється у строфі 45?(«Я» - це ліричний герой, сам автор чи ще один герой роману?)
•       Чому герой  залишив Петербург і опинився у селі?(отримав спадок від дядька)

• Чому Онєгін не зміг зблизитися із сусідами-поміщиками? (Він був внутрішньо незалежною людиною, не зважав на обмежених правилами етикету людей)

• Який новий поміщик прибув до села?(Володимир Лєнський, мрійник, поет, романтик)
• Де навчався Лєнський?(У Німеччині)
• Вік нового поміщика(не мавши 18 літ.)

• Яким у романі постає Онєгін, а яким Ленський? (Ленський — романтик, який ідеалізує людей, стосунки; Онєгін — розчарований у житті, байдуже сприймає світ.)

• Що об’‎єднало таких різних героїв? (Розум, освіченість, коло інтересів, шляхетність — усе те, що виокремлювало їх з звичайного поміщицького середовища. «Друзі з нічого робить»)

Коментар учителя. Прізвища Онєгін, Ленський утворено від назв російських річок Онєги, Лени, що підкреслювало внутрішню незалежність героїв, їхню індивідуальність, бо великі ріки ніколи не належали окремим особам чи родинам, тому виникнення прізвищ від їхніх назв було неможливим. Традиційно прізвища дворян походили від назви місцевості, яка їм належала.

•             У кого закоханий Лєнський (У  Ольгу Ларіну)
•             Як звали старшу сестру Ольги?(Тетяна)
•             Чим відрізнялася старша сестра від Ольги? (менш вродлива і  менш приваблива дика, печальна, мовчазлива, самотня, задумлива, мрійлива)
•             Чим захоплювалася Тетяна?( природою і читанням)
•             Хто познайомив Тетяну з Онєгіним?(Лєнський)
•             Яке враження справив Євгеній на романтичну Тетяну?( закохалася і пише йому листа)

 

Робота з таблицею «Ознаки реалізму й романтизму в романі Пушкіна»

Ознаки романтизму	Ознаки реалізму
Увага до внутрішнього світу героїв, психологізм	Показ впливу оточення на людину
«Вільна форма» роману	Сприйняття особистосі в соціально- історичному плані
Байронічні мотиви — розчарування в житті	Реалістичне зображення
Фольклорні мотиви	Змалювання типових характерів у типових обставинах

Коментар учителя. Як бачимо, Пушкін не прагнув створити образ, подібний герою Байрона. Відзначивши схожість Онєгіна з Чайльд-Гарольдом («Як Child-Harold, похмурий, томний..».), Пушкін прагне відшукати передовсім причину російської «недуги».

Порівняльна характеристика Онєгіна та Ленського

Євгеній Онєгін	Володимир Ленський
Зрілий, має життєвий досвід, 26 років	Юний, недосвідчений, довірливий юнак, 18 років
Намагався повністю відповідати ідеалу вищого світу, але швидко розчарувався	Не потрапив під вплив світу, не мав розчарування в житті
Мав холодність у міркуваннях, не вірив у щирість почуттів	Романтик, який живе почуттями, серцем
Кохання для нього — гра, світський флірт. Не має віри в ідеали	Вірить у кохання, його душа відкрита світу та людям
Відсутність творчого начала	Поет

Висновок. Герої антиподи: один — розумний скептик, інший — наївний ентузіаст. Ні Онєгін, ні Ленський не усвідомлювали складності життя: Ленський його ідеалізував, Онєгін занадто спрощував, закривав очі на справжні проблеми. Ленський довірливо розкриває душу, а Онєгін вважає це маренням. Ленський «бажав сердечно» мати такого друга, а Онєгін поблажливо прийняв цю дружбу задля розваги.

3. Інтерактивна вправа

Учитель. Ім’‎я Євгеній у перекладі з давньогрецької означає шляхетний, благородний.

Створіть акронім до образу головного героя.

Є — європейського складу...

В — вишуканий,...

Г — гордий...

Е — егоїст,...

Н — новий герой, ...

І — інтелектуальний,...

Зайвий

Робота з текстом  ІІІ-VI глав роману

♦ Що ми знаємо про сім’‎ю Ларіних? (Жили в сусідньому маєтку)

♦ Як автор описує сестер Ларіних? (Вони були не схожі. Ольга — блакитноока, весела, була повною протилежністю своїй старшій сестрі Тетяні. Тетяну ж автор описує так: «Ні врода, що в сестри цвіла, Ні свіжість на виду рум’‎яна Печальна, дика, мовчазлива...».)

♦ Чому поет не наділяє Тетяну зовнішньою красою? (Її краса в чарівності, у гармонії серця й розуму.)

♦ Чи щаслива вона в сім’‎ї? (Вона була чужою у своїй родині.)

♦ Що найбільше любила Тетяна? (Читати французькі романи.)

♦ Чому Тетяна закохалася в Онєгіна? (Він був схожий на героя одного з відомих їй романів, здавався ідеальним чоловіком.)

♦ Якою в листі постає Тетяна? (Палкою, пристрасною дівчиною, сором’‎язливою.)

♦ Як героїня реагувала на відповідь Онєгіна?(Страждає)

• Як зреагував на лист Євгеній?( Він його зворушив та не хотів ошукати її душі довіру чисту, сказав , що любить любов’ю брата)

♦ Яку пораду дав Онєгін Тетяні? (Вчитися опановувати себе -  «учіться володіть собою»)

♦ Розкажіть про сон Тетяни. Яку роль його у розвитку сюжету й композиції роману. («Віщий» сон Тетяни пов’‎язав зміст попередніх розділів з трагічними подіями, що відбулися згодом. Сон закінчується тим, що  Онєгін убиває Лєнського)

- Де і чому друзі посварилися?( На іменинах Тетяни, Онєгін танцює з Ольгою, яка відмовляє  в танці Лєнському)

♦ Чому Онєгін не відмовляється від дуелі з Ленським? (Зневажаючи дурнів, він їх боїться. Онєгін — раб громадської думки. Кожний з дуелянтів міг зробити перший крок, визнати свою неправоту, але обидва рабськи слідують світським умовностям. Ін боїться осуду громади)

♦ Як ви гадаєте, чи боялися герої смерті? Свою відповідь обґрунтуйте. (Мабуть, ні, бо Ленський сприймав смерть романтично (заради захисту честі коханої), а Онєгін був розчарований, йому нічого було втрачати.)

- Чим закінчилася дуель?( Онєгін стріляє першим і вбиває  колишнього друга)

Робота з текстом  VІ-VIII глав

♦ Що трапилося з Онєгіним після дуелі з Ленським? (Онєгін покинув маєток, мандрував майже два роки.)

♦ Якою була реакція Ольги? (Дуже швидко забула його, вийшла заміж за улана.)

- А реакція Тетяни?(страждає, роздивляється книжки Онєгіна у його маєтку, хоче його зрозуміти, заміж не виходить, завжди сумна)

- Як мати намагається вирішити долю доньки?( везе в Москву на «ярмарок наречених»)

- Як веде себе Тетяна в Москві?( нудиться на балах і мріє повернутися  у свій маєток

- З ким її познайомили на балу (З товстим генералом)

♦ Онєгін знову у Петербурзі. Яким постає головний герой у 26 років у завершальній главі роману?

♦ Що відбулося з ним? У чому причина цих змін? (Егоїзм руйнує кращі  прагнення . Раніше він мучив, бавлячись почуттями інших, тепер він мучиться і сам. Совість його починає боротьбу з егоїзмом)

Колективна робота з таблицею «Еволюція образу головного героя»

I глава	VIII глава
Вищий світ прийняв Онєгіна із захопленням	Світ вважає його чужинцем
Онєгін з презирством ставиться до світу	Тепер він його ненавидить
Він постає як звабник, який спокушає заради розваги	Тепер кохає щиро, пристрасно

- Літературна критика ХІХ ст. називала Онєгіна  «зайвою людиною» - зайвою у   його часі, у його суспільстві. Як ви розумієте цей вислів? Хто винен у тому, що людина стає зайвою – суспільство чи сама людина?

♦ Доведіть, що Онєгін закоханий. (Онєгін зберігає лист Тетяни, як і всі закохані, ніяковіє в її присутності, він по-іншому сприймає поезію, переосмислює своє життя,.)

 ♦ Проаналізуйте образ княгині Тетяни. Що у ній змінилося? (не давня дівчина несміла, на вдачу проста і сумна , а  можновладна княгиня, неприступна богиня – строфа 27, р 8) вона його не помічає.., веде себе спокійно

♦ Як ви вважаєте, чи змінилася Тетяна внутрішньо? (Глибоко в душі вона залишилася тією вразливою дівчинкою, але це було приховано від сторонніх очей.)

♦ З яким образом із світової літератури можна порівняти образ головного героя роману О. Пушкіна «Євгеній Онєгін»? (Байронівським Чайльд Гарольдом.)

 Чому  восьма глава посідає особливе місце у композиції роману і  є дзеркальним відображенням сюжету попередніх глав. Чи можете ви її прокоментувати цю особливість? (Історія Онєгіна та Тетяни повторюється з точністю, але навпаки: тепер він пристрасно закоханий у Тетяну, лист Тетяни змінюється листом Онєгіна, «проповідь» Єгенія змінюється «уроком», який дає герою Тетяна. Він закоханий, не знаходить собі місця, вона не бажає його бачити, він пише листа й чекає на відповідь, вона не відповідає.).

Робота з таблицею «Порівняльна характеристика листів Тетяни та Євгенія»

Лист Тетяни	Лист Євгенія
***	***
Тепер, я знаю, в вашій волі	Яким презирством загориться
Мене презирством покарать.	Ваш погляд, гордий повсякчас!
Та як мене в нещасній долі	Чого я хочу? І для чого
Хоч пожаліти ви ладні, То відгукнетеся мені.	Відкрию душу вам свою?
***	***
Кінець! Перечитать боюсь..	Та годі вже: з собою сам
На серці сором, страх і мука..	Не встою більше в боротьбі я;
Але ні з чим я не таюсь,	Нехай мана — моя надія,
І ваша честь мені порука..	Та віддаюсь на волю вам.

Висновок. Ці листи побудовані за однаковим композиційним планом, в окремих частинах збігаються за синтаксичними конструкціями. Схожі закінчення листів: кожний з героїв довіряє свою долю іншому, розраховуючи на шляхетність. За принципом паралелізму побудовані й відповіді героїв.

Інтерактивна вправа «Сенкан»

Євгеній Онєгін.	Тетяна Ларіна.
Модний, освічений.	Ніжна, мрійлива.
Розважається, фліртує, хандрить.	Читає, кохає, сумує.
Залежав від думки вищого світу.	Пушкінський ідеал жінки.
«Зайва» людина	Гідність

- Що відповіла Тетяна Онєгіну?(Я вас люблю, та з ким я стала до вінця- зостанусь вірна  до кінця)

Літературний диктант

1. О. С. Пушкін визначив жанр «Євгенія Онєгіна» як...(роман у віршах, «вільний роман»).

2. Євгеній Онєгін був справжнім генієм у справі... (зваблення).

3. Свою відмову Тетяні Онєгін мотивує тим, що... (не створений для родинного затишку).

4. Роман «Євгеній Онєгін» — перший російський ... (реалістичний роман).

5. Провінційне дворянство називало Є.Онєгіна фармазоном та «небезпечним диваком», бо ...(він був внутрішньо незалежною людиною, не звертав уваги на правила етикету).

6. У романі поет викриває, засуджує. (лицемірство, фальш аристократичного товариства Петербурга).

7. У листі до Онєгіна Тетяна звертає увагу на їхні схожі риси, зокрема. (самотність, нерозуміння).

8. Є. Онєгін не відмовляється від дуелі з Ленським, тому що він ... (боїться громадського осуду).

9. Образ головного героя роману можна порівняти з іншим образом світової літератури —... (Чайльд Гарольдом).

10. Онєгіним заволоділа хвороба, назва якої ...(хандра, сплін).

11. За два роки після дуелі з Ленським Онєгін повертається до Петербурга, тому що... (мандри йому набридли).

1. Чому, на вашу думку, Бєлінський назвав цей роман « енциклопедією російського життя»?

— Описуючи Росію того часу, Пушкін приділив чимало уваги ролі дворянства в російському суспільстві. Саме в петербурзькому світському середовищі сформувалася особистість Онєгіна, освіта якого, як і переважної більшості тогочасних молодих дворян, була доволі поверховою («Ми всі навчались небагато, Абияк і абичого, Тож вихованням здивувати В нас легко хоч кого»). З-поміж необхідного набору знань поет згадує французьку мову, вміння танцювати, невимушено кланятися. Що ж стосується читацьких уподобань Онєгіна, то він «Гомера лаяв, Феокріта, Зате читав Адама Сміта І сильний був економіст...». Щоби максимально відтворити всі тонкощі світського життя петербурзької аристократії, Пушкін докладно описує день свого героя. На прикладі розпорядку дня Онєгіна читач може судити про основні заняття столичних дворян — ранкові прогулянки, обіди в ресторанах, відвідування театру та балів. Не менш детально у творі описано побут помісного дворянства. На прикладі родини Лариних автор показує, наскільки відданими були патріархальним традиціям та звичаям провінційні поміщики. Його ж улюблена героїня Тетяна Тетяна була надзвичайно близька до народу, ввібрала в себе його дух, а тому «... вірила не жартом Усім простолюду казкам, І снам, і ворожійним картам...».

Істинний реалізм Пушкіна виявився в тому, що через приватні долі людей він зобразив всю Росію. У творі описано заняття та дозвілля дворян у столиці, місті, селі, узимку та влітку; інтер’‎єри міської квартири та поміщицької садиби, є відомості з моди, гастрономії; є описи народних свят, прикмет та обрядів.

Літературний диктант

1. Назвіть за описом ім’‎я героя: милий і розумний, має широке коло літературних уподобань: від Гомера до Адама Сміта, непогано розбирається в людях, модно вдягнений та зачісний. (Онєгін.)

2. Де народився Євгеній Онєгін? (На берегах Неви.)

3. З якою метою Онєгін їде до свого дядька в село? (Сподівався отримати спадок.)

4. Назвіть за описом ім’‎я героя: красень, стрункий, як очерет, чорні кучері до плеч, навчався у Геттінгенському університеті, захоплювався філософією Канта. (Ленський.)

5. Що автора приваблює у Тетяні Ларіній? (Краса душі.)

6. Чому Тетяна, вперше побачивши Онєгіна, одразу закохалася в нього? (Він здавався їй ідеальним чоловіком, що був схожий на одного з героїв французького роману.)

7. Що стало причиною недобрих передчуттів Тетяни напередодні її іменин? (Віщий сон.)

8. Як закінчилася дуель Ленського і Онєгіна? (Смертю Ленського.)

9.  Які дві різні жанрові форми поєднав О. Пушкін у творі «Євгеній Онєгін»? (Епос та лірику.)

10. Хто надає основний тон оповіді? (У кожному художньому творі, крім образів персонажів, завжди є ще один образ, не менш головний — образ автора. Він надає основний тон оповіді, визначає наше сприйняття героїв, їхніх вчинків, життя загалом.)

11. Якою є система образів роману? (У творі наявна низка образів, які втілюють два типи світогляду: «ті, що беруть від життя усе» — Онєгін, його батько, дядько, батьки Тетяни, Ольга та ін. і «ті, що прагнуть змінити світ» — поет, Тетяна, Ленський.)

12. Яку роль відіграють авторські відступи у творі? (За допомогою відступів автор знайомить читача зі смаками, культурним світоглядом та інтересами представників суспільства, ми відчуваємо його ставлення до соціуму, у якому він живе, автор розкриває потаємний духовний світ своїх героїв.)

3. Слово вчителя. В «Євгенії Онєгіні» образ автора не статичний, за сім років творення роману він змінювався. Пушкін створює ілюзію невимушеної розмови, дружніх теревенів з читачами. У перших розділах автор жартівливий, говіркий, майже безтурботний. У шостому розділі з’‎являється авторська гіркота прощання з юністю, а в сьомому — сприйняття весни людиною з «мертвою душею». У восьмому розділі поряд з трагічним прощанням героїв чується гіркий вигук автора: «О, скільки втрат було з тих пір!» Близькість настроїв героїв роману і автора така значна, що багато ліричних відступів автора могли б стати внутрішніми монологами героїв.

ОЛЕКСАНДР СЕРГІЙОВИЧ ПУШКІН «ЄВГЕНІЙ ОНЄГІН»

1. Євгеній Онєгін був справжнім генієм у галузі... (пристрасті).
2. Онєгін свою відмову Тетяні в четвертій главі мотивує тим, що... (не створений для блажен­ства, його душа не здатна оновитися).
3. Тетяні в п'ятій главі твору наснилися... (чудо­виська, химери).
4. Онєгін, побачивши героїню на світському рауті в останній главі, відзначив таку деталь вбрання Тетяни як... (штучні квіти, що прикрашали її капелюшок)._
5. О. С. Пушкін визначив жанр «Євгеній Онєгін» як... (роман у віршах, «вільний» роман).
6. Який аналог до слова «хандра»... (ним О. С. Пуш­кін позначає внутрішню хворобу свого героя) можна дібрати з поеми Дж. Н.-Г. Байрона «Паломництво Чайльд Гарольда». (Сплін)
7. У першій строфі роману поет викриває... (лице­мірство, фальш., світського кола).
8. Сільські мешканці називали Є. Онєгіна фармазоном через те, що... (він був внутрішньо незалежною людиною, не звертав увагу на правила етикету).
9. У листі до Онєгіна Тетяна звертає увагу на їх схожу рису як... (самотність, нерозуміння з боку оточуючих).

10. Тетяна в п'ятій главі роману порівнюється з ге­роїнею російської літератури... (Світланою. В.А.Жуковський «Світлана»),
11. Є. Онєгін не відмовляється від дуелі з Лен­ським, тому що він... (побоюється громадської думки, дотримується правил світського ети­кету, аристократичних забобонів).
12. Роман «Євгеній Онєгін» — перший російський... (реалістичний роман).

 

• Тести X.   Пушкін.   Вірші.   Роман   «Євгеній Онєгін».

1. Творчість Пушкіна відображає про­цес:

а) становлення російської культури;   б) оновлення російської культури;

в) занепаду російської культури.

2. Тема вірша «Я помню чудное мгновенье...»:

а) переживання почуття закоханості;    б) роздуми про роль поета і поезії;

в) сум з приводу смерті свого кумира.

3. Кого Пушкін називає у вірші «До моря» «властителем дум»:

а) Наполеона;  б) Міцкевича;   в) Байрона.

4. У вірші «Я вас кохав...» ліричний герой бажає:

а) почути зізнання від коханої;   б) позбутися власної закоханості;

в) щоб інший кохав її так, як кохає він.

5. У вірші «Пам'ятник» Пушкін висвітлює:

а) оцінку власної творчості;      б) стосунки поета і влади;

 в) призначення митця в суспільстві.

6. Віршем «Пам'ятник» Пушкін наслідував традицію, започатковану:

а) Гомером;   б) Архілохом;    в) Овідїєм.

7. За жанром «Євгеній Онєгін»:

а) морально-психологічний роман у віршах;

б) соціально-психологічний роман у віршах,        в) поема.

8. Яка з цих характеристик властива Ленському:

а)   «жажду мщенья»;       б) «крикун, мятежник и поэт»;

в) «всегда восторженная речь и кудри черные до плечь».

9. Про кого автор сказав: «Всегда скромна, всегда послушна, Всегда как
утро весела...»?

а) про Ольгу;  б) про Тетяну      в) про матір Ольги і Тетяни.

10. Якого звіра бачила уві сні Тетяна?

а) вовка;         б) кабана;           в) ведмедя.

11. Хто з персонажів загинув на ду­елі?

а) Онєгін;       б) Ленський;       в) Ларін.

12. Кому Тетяна сказала:

«Я вас люблю (к чему лукавить?), Но я другому отдана; Я буду век ему верна».?

а) Ленському;         б) Онегіну;         в) князю N.

Самостійна робота 1. (за Є. Волощук, ст. 90-96)

1. Яка, на думку критика В. Бєлінського, тема твору «Євгеній Онєгін»: а)«енциклопедія провінційного життя»; б) «енциклопедія комфортного життя»; в) «енциклопедія російського життя».
2. Як сам О. Пушкін визначив жанр власного твору: а) «роман в романі»; б) «роман у віршах, вільний роман»; в) «повість про кохання»?
3. Зі скількох глав складається твір: а) 10; б) 12; в) 8?
4. Твір був закінчений О. Пушкіним : а) Болдінської осені 1830 р.; б) в південному засланні 1820 р.; в) у маєтку Михайлівське 1824 р.
5. Чий портрет в кабінеті Євгенія побачила Татьяна: а) лорда Байрона; б) гетьмана Мазепи; в)  Татьяни Ларіної?
6. Яку назву має віршована строфа, спеціально створена О. Пушкіним для цього твору: а) «ларінська строфа»; б) «ленська строфа»; в) «онєгінська строфа»?
7. Строфа складається із: а) 6 рядків; б) 14 рядків; в) 12 рядків.
8. Композиція твору є: а) «дзеркальною»; б) «паралельною»; в) «кільцевою»
9. Додаток до твору «Євгеній Онєгін» має назву: а) «Подорож Онєгіна»; б) «Покаяння Онєгіна»; в) «Пошуки Онєгіна».
10. Найбільшою «химерою» твору є те, що: а) Татьяна у фіналі відмовляє Євгенію; б) Євгеній убиває на дуелі друга Володимира;   в) Євгеній фліртує із Ольгою, не відчуваючи до неї прихильність.
11. Одним із найкращих перекладів твору українською мовою вважають переклад:  а) П. Куліша; б) Л. Українки; в) М. Рильського.
12. Про що твір: а) про світську скорботу російського байроніста; б) про химерну впертість, котра бере гору над почуттям кохання; в) про намагання молодих людей-сучасників  О.Пушкіна змінити світ?

 Тестові завдання  за творами  Пушкіна 

1. Творчість Пушкіна відображає процес: а) становлення російської культури; б)оновлення російської культури; в) занепаду російської культури.

2. Тема вірша «Я помню чудное мгновенье...»: а) переживання почуття закоханості; б)роздуми про роль поета і поезії; в) сум з приводу смерті свого кумира.

3.  Скільки основних періодів творчості О. Пушкіна: а) три  б) п’ять 

в) чотири  г) шість

4. У вірші «Я вас кохав...» ліричний герой бажає: а) почути зізнання від коханої; б) позбутися власної закоханості; в) щоб інший кохав її так, як кохає він.

5. У вірші «Пам'ятник» Пушкін висвітлює: а) оцінку власної творчості;

б)стосунки поета і влади; в) призначення митця в суспільстві.

6. Віршем «Пам'ятник» Пушкін наслідував традицію, започатковану:

а) Гомером;  б) Архілохом;  в) Овідієм.

7. За жанром «Євгеній Онєгін»: а) морально-психологічний роман у віршах; б)соціально-психологічний роман у віршах. в)              поема.

8.  Які з перерахованих нижче не є провідним мотивом пушкінської поезії: а) патріотична лірика  б) тема дружби  в) інтимна лірика 

г) громадянська лірика  д) твори про поета і поезії  е) вірші на філософські теми

9. Скільки років О. Пушкін писав роман «Євгеній Онєгін»: а) близько 7 років  б) близько 9 років  в) близько 8 років  г) 6 років

10. Ім’я Онєгіна в перекладі з грецької: а) мужній  б) шляхетний  в) доброзичливий  г) порядний

11. Зав’язка роману «Євгеній Онєгін»: а) розмова Татьяни та Онєгіна в саду   б) Онєгін на дні народженні Татьяни  в) знайомство Онєгіна і Татьяни  г) характеристика героїв - Онєгіна та Татьяни

12.Кому Тетяна сказала: «Я вас люблю (к чему лукавить?), Но я другому отдана; Я буду век ему верна».? а) Ленському;  б) Онєгіну;   в) князю N.

13. Південне відрядження Пушкіна закінчилося в: а) Києві  б) Одесі  в) Симферополі  г) Москві

14. Найпродуктивніший період творчості О. Пушкіна називають: а) Південним  б) Болдіно  в) Михайлівським  г) Петербурзьким

15. О. Пушкіна поранило від фатального пострілу Дантеса біля: а) Білої річки  б) Рудої річки  в) Чорної річки  г) річки Онєги

16. «Онегінська строфа» - це строфа з: а) 12 рядків  б) 14 рядків  в) 16 рядків  г) 20 рядків

Тести за романом О.Пушкіна. "Євгеній Онєгін"

1.    У романі знаходимо іронічне зображення вищої аристократії  …

а) Москви і Петербурга;                 б) Москви;

в) Києва і  Петербурга;                     г) Москви і Києва?

2.    Зі сторінок роману ми дізнаємося про смаки, культурний кругозір та інтереси  передового  російського  дворянства …

а) 1810-х;                   б) 1830-х;                   в) 1820-х;         г)1840-х років?

3.    Хто  назвав роман  "Євгеній Онєгін"  "енциклопедією  російського  життя":

а) В.Жуковський;     б) В.Г.Бєлінський;    в) Т.Шевченко;       г) В.Гюго?

4.    Скільки героїв приймає участь у сюжеті:

а) три;            б) два ;           в) чотири;       г) п'ять?          Назвіть  їх.

5.    Що є кульмінацією сюжету:

а) останнє  побачення Євгенія і Татьяни;            б) Татьянини  іменини;

в) лист Татьяни до Онєгіна;                                     г) дуель?

6.    Що виступає в романі важливим сюжетним  принципом:

а) простота;   б) складність;           в) зарозумілість;       г) "загадковість" героїв?

7.    Кого Пушкін  називає  "напівросійським  сусідом":

а) Онєгіна;     б) батька Татьяни;   в) Ленського;       г) дядька  Онєгіна?

8.    До скількох  років  дожив Онєгін  "без  служби, без жони, без діл"?  До …

а) 26;              б) 24;              в) 23;                г) 25?

9.    Для кого Татьяна — "милий", "вірний ідеал"  жінки:

а) для автора;           б) для Онєгіна;         в) для Ленського;       г) для її чоловіка?

10.  Виберіть правильне слово.

"Євгеній Онєгін" — це перший  російський  ….  (романтичний, реалістичний, любовний, моральний, психологічний)  роман.

11.  Встановіть правильну послідовність подій роману, поставивши відповідну  нумерацію:

Татьянині  іменини  —

Зустріч  Онєгіна і Татьяни на балу   —

Сон  Татьяни  —

Дуель Ленського і Онєгіна  —

12.  Хто з письменників  спробував  творчо  дослідити  подальшу  історію  пушкінських  героїв? Який роман  виник в результаті  цього дослідження?

 

О. Пушкін.  1  а; 2  в;  3  б;  4  в;  5  а;  6  г; 7 в;  8  а;  9  а;  10 - реалістичний; 11 - 2, 4, 1, 3; 12 - Л.Толстой "Анна Кареніна".

Тести до ЗНО (з відповідями). 19 СТОЛІТТЯ.  О.Пушкін

1. Роки життя Олександра Пушкіна
А 1799-1837       Б 1814-1841       В 1809-1852    Г 1788-1824            Д 1771-1832

2. Олександр Пушкін навчався у
А Московському благородному пансіоні           Б Царськосельському ліцеї
В Ніжинській гімназії вищих наук    Г Московському університеті      Д Сорбонні

3. Василь Жуковський, подарувавши Олександрові Пушкіну свій портрет з написом: «Переможцеві-учню від переможеного вчителя», радо вітав твір молодого поета
А «Казка про царя Салтана»   Б «Алеко»    В «Кавказький бранець»
Г «Руслан і Людмила»     Д «Вольність»

4. Елегію Олександра Пушкіна «Спогади в Царському Селі», прочитану ним на випускному екзамені в Царськосельському ліцеї, благословивши тим самим юного поета на літературну творчість, захоплено сприйняв російський письменник-просвітник
А Денис Фонвізін    Б Феофан Прокопович    В Микола Карамзін
Г Олександр Радіщев        Д Гавриїл Державін

5. Під час свого «південного заслання» Олександр Пушкін відвідав міста, які нині розташовані в Україні
А Чернігів, Київ, Кам’янка, Катеринослав, Одеса, Феодосія, Гурзуф, Бахчисарай, Сімферополь
Б Київ, Львів, Харків, Одеса, Чернівці
В Черкаси, Чернівці, Чернігів
Г Севастополь, Сімферополь, Євпаторія, Ялта
Д Тернопіль, Заліщики, Чортків, Теребовлю

6. Володимир Одоєвський в некролозі на смерть Олександра Пушкіна назвав його
А «Пушкін — наше все»             Б «сонце російської поезії»
В «перший російський поет»     Г «точка відліку нашої національної культури»
Д «герой нашого часу»

7. Річка — місце останньої дуелі Олександра Пушкіна
А Нева    Б Мойка    В Москва    Г Волга     Д Чорна річка

8. Олександр Пушкін загинув від руки
А Варранта     Б Мартинова      В Миколи І     Г Дантеса       Д Геккерена

9. На загибель Олександра Пушкіна сміливим віршем «Смерть поета» відгукнувся російський поет
А Антон Дельвіг     Б Вільгельм Кюхельбекер     В Іван Пущін
Г Денис Давидов      Д Михайло Лермонтов

10. Твори Олександра Пушкіна
А «Я вас любив…», «Полтава», «Руслан і Людмила», «Кавказький бранець»
Б «І нудно, і сумно…», «Демон», «Пісня про купця Калашникова», «Мцирі»
В «Паломництво Чайльд-Гарольда», «Лара», «Мазепа», «Прометей»
Г «Вільгельм Телль», «Розбійники», «Марія Стюарт», «Підступність і кохання»
Д «Чому троянди немов неживі», «Коли розлучаються двоє», «Вечірні промені ясні»

11. Вірші Олександра Пушкіна, які належать до інтимної лірики
А «Поет», «Пророк», «Поет і юрба»
Б «Демон», «Співець», «Пробудження», «Кинджал»
В «Я пам’ятаю мить чудову…», «Я вас любив…», «На холмах Грузії…»
Г «Вольність», «Село», «До Чаадаєва», «На глибині сибірських руд»
Д «Аріон», «Анчар», «Елегія», «…Знов одвідав я»

12. У літературній спадщині Олександра Пушкіна вершинним є твір
А «Руслан і Людмила»   Б «Євгеній Онєгін»      В «Кавказький бранець»
Г «Казка про царя Салтана»     Д «Полтава»

13. Вірші Олександра Пушкіна, які належать до волелюбної лірики
А «Поет», «Пророк», «Поет і юрба»
Б «Демон», «Співець», «Пробудження», «Кинджал»;
В «Я пам’ятаю мить чудову…», «Я вас любив…», «На холмах Грузії…»
Г «Вольність», «Село», «До Чаадаєва», «Анчар», «На глибині сибірських руд»
Д «Пісня про віщого Олега», «До няні», «Зимовий ранок»

14. «Південні поеми» Олександра Пушкіна
А «Руслан і Людмила», «Моцарт і Сальєрі», «Борис Годунов»
Б «Кавказький бранець», «Бахчисарайський фонтан», «Брати-розбійники», «Цигани»
В «Граф Нулін», «Будиночок у Коломні», «Пікова дама»
Г «Арап Петра Великого», «Євгеній Онєгін», «Історія Пугачова»
Д «Заметіль», «Станційний наглядач», «Постріл»

15. Болдінською у творчості Олександра Пушкіна називають осінь
А 1829 р.     Б 1837 р.    В 1825 р.    Г 1817р.      Д 1830 р.

16. У вірші «До моря» Пушкін «володарем наших дум» назвав
А Адама Міцкевича     Б Фрідріха Шиллера       В Джорджа Байрона
Г Йоганна Вольфганга Гете       Д Вальтера Скотта

17. У вірші «До моря» Пушкін згадує про історичного діяча, образ якого був популярним серед поетів-романтиків
А Петра І        Б Бориса Годунова      В Наполеона     Г Людовіка XIV
Д Александра Македонського

18. Образ ліричного героя вірша Олександра Пушкіна «До моря» співзвучний образу світової літератури
А Гамлету      Б Мазепі      В Чайльд-Гарольду   Г Мефістофелю     Д Дон Кіхоту

19. Море у вірші Олександра Пушкіна «До моря» виступає символом
А поезії    Б свободи   В кохання    Г вигнання   Д самотності

20. Поетичні рядки

У глушині важкій вигнання,
Минали дні мого життя
Без божества і без палання,
Без сліз, кохання, без чуття (Пер. В. Сосюри)

взято з вірша Олександра Пушкіна

А «Я пам’ятник собі воздвиг нерукотворний…»      Б «Я пам’ятаю мить чудову…»
В «До моря»     Г «Я вас любив…»      Д «Анчар»

21. Вірш Олександра Пушкіна «Я вас любив…» належить до
А інтимної лірики   Б філософської лірики   В волелюбної лірики
Г пейзажної лірики     Д урбаністичної лірики

22. Пушкін присвятив Анні Петрівні Керн твір
А «Євгеній Онєгін»   Б «Я вас любив…»   В «Руслан і Людмила»
Г «Я мить чудову пам’ятаю…»      Д «До моря»

23. Поетичні рядки «у душі моїй ще, може, / Кохання пал і досі не погас» взято з твору Олександра Пушкіна
А «Я пам’ятник собі воздвиг нерукотворний…»     Б «Я пам’ятаю мить чудову…»
В «До моря»     Г «Я вас любив…»     Д «Євгеній Онєгін»

24. Вірш Олександра Пушкіна «Я пам’ятник собі воздвиг нерукотворний…» перегукується з одою античного поета
А Овідія    Б Вергілія    В Горація   Г Гомера     Д Есхіла

25. Олександрійський стовп у вірші Олександра Пушкіна «Я пам’ятник собі воздвиг нерукотворний…» — це
А пам’ятник російському імператору Олександру III у Феодосії
Б колона на Палацовій площі в Санкт-Петербурзі в пам’ять про російського імператора Олександра І, переможця Наполеона
В Тріумфальна брама в Москві на честь перемоги Олександра І над Наполеоном
Г пам’ятник російському імператору Олександру II на Європейській площі в Києві
Д кінний пам’ятник цареві-визволителю Олександру II в Софії, столиці Болгарії

26. Метафора «олександрійський стовп, в гордливості незборний, йому не досягне чола» («Я пам’ятник собі воздвиг нерукотворний…») означає, що
А поезія вища від слави царів і полководців      Б поет — кращий представник народу
В пам’ятник Пушкіну буде вищий від пам’ятника Олександрові І
Г поет зневажає думку про нього царів і царедворців    Д поет прагне вдячності нащадків

27. У рядках «я … за упалих обставав» («Я пам’ятник собі воздвиг нерукотворний…») Пушкін має на увазі
А декабристів     Б героїв війни 1812 року    В ліцеїстів   Г учасників війни на Кавказі
Д загиблих дуелянтів

28. Олександр Пушкін убачав свою найбільшу заслугу перед народом («Я пам’ятник собі воздвиг нерукотворний…») у
А створенні російської літературної мови      Б створенні нової російської літератури
В створенні нових літературних жанрів         Г уславленні свободи й гуманності
Д переході на реалістичні традиції

29. Жанр твору Олександра Пушкіна «Євгеній Онєгін»
А поема у прозі      Б роман у віршах    В філософська повість
Г ліро-епічна поема     Д роман-щоденник
.
30. Олександр Пушкін писав «Євгенія Онєгіна»
А 3 осені   Б близько 8 років    В 10 років    Г 3 літа    Д все життя

31. Роман «Євгеній Онєгін» — перший у російській літературі
А історичний роман     Б психологічний роман   В реалістичний роман
Г пригодницький роман     Д побутовий роман

32. Слова «Вони зійшлися. Тьма і промінь, // Пісні і проза, лід і пломінь…» характеризують
А Онєгіна й Татьяну     Б Ленського й Ольгу      В Татьяну й Ольгу
Г Онєгіна й Ленського    Д Татьяну та її чоловіка

33. В останній строфі роману «Євгеній Онєгін» Пушкін звертається до
А Миколи І   Б Євгенія Онєгіна  В Джорджа Байрона   Г декабристів   Д Наполеона

34. У якому романі відомий російський письменник показує, яке майбутнє чекало б на Татьяну, якщо б вона не відмовила Онєгіну?
А «Ідіот» Федора Достоєвського              Б «Війна і мир» Льва Толстого
В «Анна Кареніна» Льва Толстого        Г «Герой нашого часу» Михайла Лермонтова
Д «Батьки і діти» Івана Тургенєва

35. У сестру Татьяни — Ольгу був закоханий
А Зарецький    Б Ленський   В Буянов     Г Онєгін     Д Пустяков

36. У п’ятій главі «Євгенія Онєгіна» Татьяна, «задумлива, смутна і мовчазлива», порівнюється з літературною героїнею
А Маргаритою («Фауст» Гете)                           Б Ровеною («Айвенго» Скотта)
В Світланою («Світлана» Жуковського)      Г Кларісою («Кларіса Гарлоу» Річардсона)
Д Кандідою («Крихітка Цахес» Гофмана)

37. «Енциклопедією російського життя» критиками був названий твір Олександра Пушкіна
А «Історія Пугачова»    Б «Євгеній Онєгін»   В «Капітанська дочка»
Г «Руслан і Людмила»    Д «Повісті Бєлкіна»

38. Євгеній Онєгін внутрішньо і зовнішньо був схожий на героя світової літератури
А Гамлета    Б Фауста    В Вільгельма Телля    Г Чайльд-Гарольда    Д Айвенго

39. Ольга Ларіна після смерті Ленського
А залишилася вірною загиблому коханому       Б лишилася старою панною
В збожеволіла від горя      Г вийшла заміж за улана        Д постриглася в черниці

40. Татьяна Ларіна зі всіх пір року найбільше любила
А літо     Б осінь    В весну    Г зиму    Д весну і літо

41. Наприкінці роману Татьяна відмовляє Онєгіну, тому що
А любить свого старого чоловіка
Б вважає неприпустимим порушення шлюбної обітниці
В хоче помститися йому за те, що він знехтував її в юності
Г розлюбила його        Д знайшла інші інтереси в житті

42. У романі «Євгеній Онєгін» Олександра Пушкіна було розпочато літературну галерею
А «маленьких людей»       Б «зайвих людей»       В «нових людей»
Г «бунтівних людей»       Д «сердитих людей»

43. Розташуйте епізоди роману у віршах Олександра Пушкіна «Євгеній Онєгін» у хронологічній послідовності.
А дуель Онєгіна з Ленським                        Б лист Онєгіна до Татьяни
В подорож Онєгіна                                       Г лист Татьяни до Онєгіна

                                Ключ: 1Г 2А ЗВ 4Б

 

 

 

                      Розділ  2.  Герої вічності – герої часу:

                            Михайло Лермонтов

 

* «ЛОВИ ПОМИЛКУ» МИХАЙЛО ЮРІЙОВИЧ ЛЕРМОНТОВ  

 

1.На заході Лермонтова  називають «російським  Байроном»

2. Народився Лермонтов у Петербурзі.
3. Дитячі роки провів у маєтку дядька в селі Тархани Пензенської губернії.
4. Після смерті матері вихованням Михайла за­ймався  батько.     
5. Лєрмонтов навчався у благородному пансіоні при Петербурзькому університеті. 
6. Дізнавшись про смерть О. С. Пушкіна, М. Ю. Лєр­монтов пише вірш «Поет».       
7. Цей лермонтовський вірш приніс першу славу поету. 
8. Романс «На дорогу йду я в самотині» зазвучав  на українській завдяки перекладу М.Рильського
9. М. Ю. Лєрмонтов загинув на  Кавказі від ворожої кулі.   

10. М. Ю. Лєрмонтов помер у    36_років
11. М. Ю. Лєрмонтова порівнюють з А. Чеховим.
12.  Пушкін називав М. Ю. Лєрмонтова «демоном російської літератури». 

 

ВІДПОВІДІ. Михайло Юрійович Лєрмонтов. 1. Гейне. 2. Москві. 3. У бабусі. 4. Бабуся Єли­завета Олексіївна Арсеньєва. 5. При Московському університеті. 6. «Смерть Поета».

7. Призвів до пер­шого кавказького заслання. 8. І.Франка. 9. на дуелі з Мартиновим. 10. У 27 років. 11. Із О. С. Пуш­кіним. 12. Ф. М. Достоєвський.

 

МИХАЙЛО ЮРІЙОВИЧ ЛЕРМОНТОВ. Опитувальник до стор. 121-123

1. Ф.Достоєвський назвав Лермонтова .... російської поезії (Пушкін – сонце, а Лермонтов –демон)
2. Скільки років було Лермонтову, коли загинув Пушкін?(22) (стор.121. )
3. Поетичний бунт - 22-річний корнет написав вірш ...( «Смерть поета»)
4. Корнет – це ...(У царській армії — перший офіцерський чин у кавалерії, що відповідав підпоручикові в піхоті, а також особа, що мала такий чин; хорунжий ..)
5. Народився  Лермонтов в (Москві)
6. Мати Лермонтова померла, коли йому виповнилося (2, 5 років), а круглим сиротою залишився в...(батько  помер, коли сину вже було 17)
7. Дома навчався до ..(13 років)
8. Після навчання  в  Московському університетському благородному пансіоні поступив до ...(Московського університету)
9. Як Московський університет, так і Петербурзьке військове (юнкерське ) училище  не закінчив через...(конфлікт з викладачами та з начальством)
10. Який  знаменитий вірш  вже в ранній ліриці передає бунтівний характер поета? («Парус»)
11. На заході Лермонтова називають («російським...Гейне)
12. Вільний переклад якого вірша Гейне  зробив  Лермонтов («На півночі кедр одинокий...» - «Сосна»)
13. У Гейне темою його вірша є розлука двох закоханих, а у Лермонтова ?( трагічна самотність, яку не можна подолати) самотність є скрізь, навіть у природі...
14. У якому  вірші, за влучним зауваженням  В.Бєлінського,  «все лермонтовське»» (На дорогу йду я в самотині...)
15. Найвдалішим українським перекладом  цього  вірша визнано  версію ( М.Рильського)
16. Хто написав музику до романсу   «На дорогу йду я в самотині...» (сам Лермонтов, а за іншою версією композитор і співачка  Єлизавета Шашина)
17. Вільно й природно цей романс зазвучав українською мовою завдяки перекладу ... (І.Франка)
18. Про що може  «гомоніти» зоря з зорею? Чому саме до зіркових, а не до людських розмов прислухається ліричний герой?
19. Чи притаманні ліриці Лермонтова мотиви «світової скорботи»?

ЛІРИКА Лермонтова

1. Поетичні рядки:

Тихо. Бога слухає пустиня. І зоря з зорею гомонить —

узято з вірша... («На дорогу я йду в самотині»).

2. Поетичні рядки:

О, як же хочу я спинить веселість їх І в вічі кинуть їм залізо слів моїх, Облите злістю й гіркотою! —

звернені до... (юрби).

3. Поетичні рядки:

Предивная пальма на скелі Сумна, в самотині росте —

узяті з перекладу переспіву М. Лєрмонтова... («Із Ґете»).

4. Душа ліричного героя у вірші «Ні, я не Байрон, я другий...» порівнюється з... (океаном).
5. У фіналі вірша «На дорогу йду я в самотині...» йдеться про дерево... (дуб).
6. Основна тема переспіву М. Лєрмонтова «Із Ґете» — це.... (пошук гармонії у світі).
7. За жанром вірш М. Лєрмонтова «І нудно, і сум­но — і нікому руку подать...» є... (ліричною спо­віддю).

8. Ліричний герой вірша «І нудно, і сумно...» (го­стро відчуває свою самотність у світі).
9. У переспіві М. Лєрмонтова «Із Ґете» відтворено драму... (вічної самотності).

10. Провідна ідея вірша «Ні, я не Байрон, я дру­гий»... (обраність поета, його велика місія).
11. Образ дороги у вірші «На дорогу йду я в само­тині...» символізує... (життєвий шлях М. Лєр­монтова).
12. Кинджал в однойменному вірші М. Ю. Лєрмон­това є символом... (твердої позиції поета).

Аналіз поезії  «На дорогу йду я в самотині...» М. Ю. Лермонтова

-Якою тут зображено природу? (Нічний пейзаж: тиша, прекрасні та безкраї небеса.)

- Яким є настрій ліричного героя, душевний стан? (Він досить сумний, його «серце з болю завмирає», переживає розчарування, самотність, конфлікт зі світом; однак він здатний до самозаглиблення, аналізування дійсності.)

- Чим викликаний біль героя? (Він прагне волі та спокою, але їх немає в реальному житті.)

• - У якій строфі вірша виражені мрії ліричного героя? ( У 5 строфі).

- Про що мріє ліричний герой? Процитуйте. («Щоб крізь ніч, крізь день ясний для мене / Про кохання ніжний спів лунав, / Наді мною темний дуб зелений / Щоб схилявся й листям розмовляв» .)

- Яким є філософський зміст вірша? (Ліричний герой, як мандрівник у таїнах усесвіту, прагне гармонії духовного і природного життя, високого ідеалу повноти буття.)

- Чого прагне герой? (Він прагне пристрасного кохання, повнокровного життя.)

- У чому полягає конфлікт героя з навколишньою дійсністю?

(Герой розуміє примарність і фальшивість пристрастей, кохання та самого життя, що не має духовного змісту, мети.)

1.                Яким є зачин вірша? («Выхожу один я на дорогу…») Яке емоційне тло створює такий зачин?
2.                Доведіть, що природа, зображена поетом у першій і другій строфі, сповнена гармонії. Які уособлення передають картину величного спокою, піднесеної краси та гармонії природи? («Пустыня внемлет богу», «звезда с звездою говорит», «спит земля»)
3.                Доведіть, що перший і четвертий рядки першої строфи побудовані на основі контрасту (антитези).(Ліричний герой самотній, а в природі гармонія: «звезда с звездою говорит». Герой і природа далекі один від одного).
4.                Доведіть, що у другій строфі світ природи різко протиставлений внутрішньому світу людини. (Земля спить, а ліричний герой переживає душевні муки). Які засоби використовує автор, щоб передати збентеженість героя, його відчай?(Риторичні запитальні речення)
5.                Що означає поява мотиву сну у третій строфі? (Герой прагне наблизитися до стану природи, він шукає душевної гармонії і спокою, хоче побороти дисонанси і зло світу).

 Що вважає герой вищою цінністю? (Кохання).

Словникова робота. Літературознавча робота

Розшифруйте символіку поезії «На дорогу йду я в самотині...».

Крем'яна путь — шлях мандрівника у пустелі; місце зустрічі зі Всесвітом.

І зоря з зорею гомонить — символ високого ідеалу, духовного змісту, гармонії.

В промінні голубім — світло ідеалу, надає земному пейзажу космічної широти.

Я жадаю волі та спокою — ремінісценції з вірша О. С. Пушкіна «Час, милий друже, час...». Для Лермонтова, як і для Пушкіна, свобода і спокій асоціюються з гармонією духовного і природного життя.

Темний дуб зелений — символ вічності, що втілює думку про вічний зв'язок людини з Космосом.

• У чому полягає автобіографічність цього вірша? (Вірш написано у 1840 році. Це був період складних стосунків Лермонтова із вищим світом, дуель).

 

 «Сосна»

•                         Рік написання – 1841 (пізній період творчості, а опубліковане в журналі  в 1842 г. в «Отечественных записках».
•                         Жанр – елегія. Рід - філософська лірика; Елегія – ліричний вірш задумливого, сумного характеру)
•                         Тема: трагічна самотність, яку не можна подолати. Трагічна роз’‎єднаність людей, туга за духовним спілкуванням.Мрії про споріднену душу.
•                         Пригадайте, вільним перекладом якого твору є вірш «Сосна» (Г.Гейне «На півночі кедр одинокий..»).

♦ Які думки й почуття викликає у вас ця поезія? (сум)

•                         Чи вдалося автору передати атмосферу самотності?(Дерева ростуть в різних кінцях світу, сосна - на  голій вершині, пальма – на скелі горючій (під жагучим сонцем)
•                         У творі сосна «стоїть в самотині на голій вершині», а прекрасна пальма «на скелі самотньо росте». Яку думку намагався передати поет за допомогою символічних образів самотніх дерев? (Уся образна система твору ілюструє думку про нездоланність самотності при загальній спорідненості долі.)

♦ Що спільного в долі двох дерев, що ростуть у різних кінцях світу? Що їх поєднує? (самотність)

♦ Що можна сказати про палітру художника, яким кольорам віддає він надає перевагу? (холодним сірим тонам).

Композиція –  опис «дремлющей сосны» і розповідь про її сон. Формально  вірш ділиться на два катрена.

Віршовий розмір  – чотиристопний амфібрахій - трискладова стопа з середнім наголошеним складом (U—U)., римування перехресне АВАВ і  кільцеве АВВА.

Метафори –  сосна дрімає, куняє, «… сосна и дремлет, качаясь, и снегом сыпучим одета», «и снится ей», «грустна… пальма растет».

Епітети – «сосна одинока», сніги пухкі, предивна пальма, «голая вершина», «пустыня далекая», «прекрасная пальма».

Прівняння – як ризою вкрита, «одета, как ризой».Риза - верхнє вбрання священика під час богослужіння; парадний одяг царів; оздоблення на іконах.

Антитеза –північ, сніг – південь, далека пустеля

 

Вчитель. Ви вже порівнювали український переклад твору Г. Гейне і вільний російський переклад Лермонтова. Тому  не будемо  називати художні засоби, а робимо висновок:

Мотиви свободи і трагічної самотності в поезії Лєрмонтова втілено так сильно і в такій загостреній формі, як ні в кого з інших російських поетів.

І нудно, і сумно...

Автор: М. Лермонтов

Рік: 1840

Літературний рід: лірика

Жанр: елегія

Провідний мотив: мотив самотності, світової скорботи.

Віршовий розмір: амфібрахій

Римування: перехресне

Художні засоби в елегії "І нудно, і сумно...":

•                               епітети ("найкращі хвилини", "солодких недуг");
•                               риторичні питання ("Чи варто даремно і вічно бажать?");
•                               риторичні оклики ("І нудно, і сумно!");
•                               антоніми ("і радість, і мука").

У елегії ліричний герой страждає: він втратив віру в життя, його вже не приваблюють власні бажання, не розраджує кохання. Ліричний герой - песиміст, якого розчарувала невлаштованість життя. Важливо, що його зневіра викликана не відмовою від ідеалів та високих поривань, а втомою (він втомився їх шукати).

В. Бєлінський назвав елегію "І нудно, і сумно..." "реквіємом".

Страждання, зневіра, розчарування ( аналіз поезії  “І нудно, і сумно...”) – гірка сповідь.

Учитель. Наступна поезія Лермонтова,  в якій передається його світова скорбота - це «І нудно, і сумно…». У його вірші така глибока гіркота і сум, що серце стискається від болю.  Написаний  він Лермонтовим за рік до смерті.

 Ваше завдання  записати у зошит, які важливі речі втратили свою цінність для ліричного героя? (Учні слідкують за підручником – стор.126, слухають  вірш  і виконують завдання)

Бесіда за прочитаним.

- Які важливі речі втратили свою цінність для ліричного героя? Які філософські роздуми про сенс людського буття виникають у нього? 

 ( Поет розуміє, що бажання, кохання,  пристрасть і саме життя – це тільки мить, яка швидко минає).

• Які почуття викликала у вас ця поезія?(сум)
• Жанр твору. (Елегія – ліричний вірш задумливого, сумного характеру)
• Провідний мотив: самотність, «світова скорбота».
• Який настрій створює поезія? (Елегія просякнута настроями світової скорботи, ліричний герой страждає, бо зневірився в житті.)
• Хто є головним героєм цього вірша? ( Ліричний герой).
• Яким постає перед нами ліричний герой? ( Він постає як людина з «оголеною душею»).
• Що він відчуває? ( Ліричний герой відчуває недосконалість світу, самотність, марність, величезне розчарування).
• Схарактеризуйте душевний стан ліричного героя. ( Героя охопив песимізм, депресія).
• Чого прагне герой? ( Він прагне пристрасного кохання, повнокровного життя).
• Чи має ліричний герой співрозмовника? Кому він розповідає про свій біль і сум? (Ліричний герой самотній («некому руку подать»). Вірш можна вважати внутрішнім монологом та сповіддю ліричного героя).
• Тема - сповідь ліричного героя, самотнього, збентеженого
• Ідея – зображення ліричного героя, який гостро відчуває самотність, сподівається на краще майбутнє.
• У чому особливість побудови поезії? (Вірш побудований у формі внутрішнього монологу героя.) Вірш побудований у формі запитань і відповідей. Коментар учителя. Поезія «І нудно і сумно...» — це своєрідна сповідь-діалог ліричного героя, неспокійного та самотнього.
• Яку дисгармонію у світовідчутті переживає ліричний герой? (Протиріччя між романтичними піднесеними ідеальними вимогами до життя і реальними проявами життя. В ліричному герої живуть дві людини: одна ідеаліст, інша скептик). У чому намагається знайти опору ліричний герой твору? Якого висновку він доходить?(Ліричний герой безуспішно намагається знайти опору в бажаннях, коханні, пристрастях, але послідовно відмовляється від них, а в фіналі відкидає саме життя. Він доходить висновку, що все безслідно минає або не має цінності.)

Цей лермонтовський вірш дуже вдало переклав українською мовою М. Терещенко. Перекладачеві вдалося зберегти весь зміст твору, його образну структуру й дуже точно відтворити стилістику Лєрмонтова.

• Як художньо – зображувальні засоби та поетичний синтаксис допомагають передати напружений  внутрішній світ поета? ( Вірш побудований у формі запитань і відповідей. У творі використані речення з риторичними запитаннями, окличні, неповні. Також використаний прийом антитези: радість – мука, життя – жарт…). епітети ("найкращі хвилини", "солодких недуг");

риторичні питання ("Чи варто даремно і вічно бажать?");

риторичні оклики ("І нудно, і сумно!");

антоніми ("і радість, і мука").

Для чого автор активно використовує риторичні питання і оклики? Назвіть їх. (Риторичні питання та оклики передають схвильованість, набайдужість, щирість ліричного героя, який розмірковує про сенс життя. Йому боляче від того, що реальне життя таке далеке від його ідеальних уявлень). 

Визначте віршований розмір та спосіб римування (амфібрахій u’_u; перехресна рима (абаб)

• Словникова робота (запис у зошити)

Оксюморон, або оксиморон (грец. οξόμωρον — нісенітниця), — це стилістична фігура, що полягає у зведенні слів або словосполучень, значення яких взаємовиключає одне одного, створюючи ефект смислового парадоксу.

 Наприклад: «На нашій — не своїй землі»

Оксюморон у поезії «І нудно, і сумно»  : вогонь їх солодких недуг.)

Завдання.І ндивідуальне завдання. Скласти інформаційне гроно до образу ліричного героя. (збентежений, депресія, розчарування, самотність, песимізм, конфлікт зі світом, розуміє фальшивість пристрастей і кохання)

•                     У творчості якого поета є подібні мотиви? (Байрона. Конфлікт героя зі світом, мотиви суму і трагізму, розчарування.)
•                     У чому полягає автобіографічність цього вірша? (Твір написано 1840 р. у період складних стосунків Лермонтова зі світським товариством.)

 

 

 

Тести. Лірика.

 

1. Укажіть тему вірша «І нудно і сумно...».

А Тема кохання; Б тема самотності; В патріотична тема; Г тема ролі поезії.

Відповідь: Б.

2. Переспівом твору якого поета є вірш «Сосна»?

А Дж. Байрона;Б Ф. Шиллера; В Г. Гейне; Г О. С. Пушкіна.

Відповідь: В.

3. До якої тематичної групи лірики належить вірш «Сосна» М.Ю. Лєрмонтова?

А Громадянська лірика; Б любовна лірика; В роздуми про поета і призначення поезії;

Г філософська лірика.

Відповідь: Г.

4. Чого жадає ліричний герой вірша «На дорогу йду я в самотині...»?

А Кохання; Б волі та спокою; В залишити батьківщину; Г подвигу в ім’‎я коханої.

Відповідь: Б.

5.Схожість долі Лєрмонтова і Пушкіна в тому, що:

а) обидва виховувались бабусею; б) обидва були офіцерами; в)обидва загинули на дуелі.

6. В ліриці Лєрмонтова звучить:
а) мотив захоплення життям;  б) мотив туги, суму, самотності;

в) спокій, гармонія людини з приро­дою.

7. Поезія Лєрмонтова містить ознаки:

а) романтизму; б) реалізму;  в) романтизму і реалізму.

8. Що поет у своєму вірші називає «Такая пустая и глупая шутка»?

а) поезію; б) кохання;  в) життя.

9. Що прагне знайти ліричний герой вірша «Вихожу один я на дорогу...»?

а) кохання;  б) спокій;    в) друзів.

10. Прочитайте уривок із вірша «На дорогу йду я в самотині...» та виконайте завдання 10,11.

Небеса прекрасні та безкраї!

Спить земля в промінні голубім...

Чом же серце з боллю завмирає?

Жду чого? Жалію я за чим?

10. Випишіть з уривка художні засоби, назвіть їх.

Відповідь: епітети — «прекрасні», «безкраї», «голубім», метафори — «спить земля», «серце з боллю завмирає»; риторичні запитання — «Чом же серце з боллю завмирає? Жду чого? Жалію я за чим?».

11. Схарактеризуйте передані в уривку почуття ліричного героя.

Відповідь: в уривку передано захоплення красою природи, її величчю і водночас розпач, подив.

12. У ліриці Лермонтова найпомітнішим є мотив:

а) історичний; б) фантастично-романтичний;

в) фольклорний; г) світової скорботи.

 

 

МИХАЙЛО ЮРІЙОВИЧ ЛЕРМОНТОВ   «ГЕРОЙ НАШОГО ЧАСУ»

1. Роман «Герой нашого часу» був написаний про­тягом ... (1838-1839 рр.).
2. Роман опубліковано у ...1840 р. (1838 року 24-річний Лермонтов розпочав роботу над романом «Герой нашого часу», спираючись на свої кавказькі враження. У березні 1839 р. у «Вітчизняних записках» вийшла друком перша частина твору — повість «Бела». Там же в листопаді 1839-го з'явилась повість «Фаталіст», а на початку 1840-го — «Тамань». журнальний анонс завершувався обіцянкою: «Це буде новий, прекрасний подарунок російській літературі». 1840-го роман було видано окремою книжкою, у якій вперше з'явилися частини «Княжна Мері» й «Максим Максимович».)
3. На героя якого вивченого твору (або героїв яких творів) схожий Печорін? Чим саме?З чим  і з ким пов’язано і’мя Печоріна?( З Онєгіним, назви річок у Росії – Онєга і Печора) Відомий критик сказав про Печоріна: «Це Онєгін нашого часу, герой нашого часу. Несхожість між ними значно менша за відстань між Онєгою та Печорою». О. І. Герцен назвав Печоріна молодшим братом Онєгіна. (стор. 131, останній абзац)
4. Які світоглядні проблеми  доби романтизму загосторилися у творчості Лермонтова як  представника останнього покоління романтиків?(Дві проблеми – призначення і розуміння Навіщо я жив? З якою метою народився?
5. Жанр роману «Герой нашого часу»... (соціальний. морально-психологічний). Дослідники відносять твір Лєрмонтова до жанру філософсько-психологічного роману. Спробуйте самостійно сформулювати визначення поняття «філософсько-психологічний роман». Запишіть його. (Філософсько-психологічний роман — великий епічний твір, у якому увага до внутрішнього світу особистості поєднується зі спробами розв'язати складні філософські проблеми (сенсу життя, призначення людини, добра і зла тощо).
6. Які ознаки жанру філософсько-психологічного роману має твір Лєрмонтова? Запишіть їх. (Пояснення вчителя. «Герой нашого часу» — психологічний роман, тому що предметом зображення в ньому є внутрішній світ Печоріна. Для розкриття психології героя Лєрмонтов використовує різні художні прийоми: портрет, опис учинків, зображення взаємин з іншими людьми, щоденникові записи героя, психологічний пейзаж, коли душевний стан героя зображується через його сприйняття навколишнього світу. Філософський зміст роману — це передусім розкриття питань людського існування: що таке людина, від чого залежить її життя, в чому його мета, чи можливе в ньому щастя.

«Герой нашого часу» став першим у російській літературі філософсько-психологічним романом. Його автор шукав власний шлях, спираючись на досвід О. С. Пушкіна і західноєвропейські літературні традиції.

7. Твір Лєрмонтова вважають не тільки першим російським філософсько-психологічним романом, а й першим реалістичним романом у прозі. Проте в ньому ще відчутно вплив романтизму. Які ознаки романтизму в романі «Герой нашого часу» ви можете назвати? (Увага до внутрішнього життя людини, загадковість героя (читач нічого не знає про його минуле), винятковість його натури і багатьох життєвих ситуацій, екзотичне місце дії твору (Кавказ).)
8. Назвіть ознаки реалістичного твору, властиві роману «Герой нашого часу.(Пояснення вчителя. «Герой нашого часу» — реалістичний у своїй основі твір. Реалістичні тенденції в романі пов’‎язані з об’‎єктивністю авторської позиції стосовно героя: автор віддалений від свого персонажа. У передмові до твору Лєрмонтов підкреслює відстань між собою і героєм: «...інші дуже тонко помічали, що автор намалював свій портрет і портрети своїх знайомих... Старий і нікчемний жарт!» Реалізм роману полягає також у розкритті найважливіших проблем сучасності, створенні образу «героя часу» — типового представника доби, «зайвої людини», у прагненні автора з психологічною точністю пояснити особливості характеру героя, пов’‎язавши їх з умовами навколишнього життя. Відносини особистості і суспільства відтворено в романі в усій їхній складності та суперечливості.
9. Основна тема роману  «Герой нашого часу»... (доля покоління після розгрому декабристів).
10. Улюблений прийом  поеми й роману доби романтизму – це творення ...(«героїв часу»)
11. Що означає бути типовим героєм свого часу?( Здібна, неординарна особистість його виявляється в розумі, сильній пристрасті, волі. Його характер та поведінка відзначаються суперечливістю: у ньому борються розум і почуття, співчуття та байдужість або навіть жорстокість. І це типовий герой свого часу. Герой  не так відзеркадює дійсність, як сам її формує. Персонаж ніби списаний з натури і стає предметом наслідування, але герой цей егоїстичний, холодний, безсилий щось змінити, бо свої вади вважає хворобою)
12. Про яку «хворобу» йдеться?(Розчарований у житті герой страждає, бо «зайвий» у житті. Сплін, нудьга, хандра)
13.  Яким був час? Історична основа роману. Молодість М. Лермонтова припала на досить сумні часи історії російської імперії. 14 грудня 1825 року на Сенатській площі в Петербурзі відбулося повстання декабристів, яке закінчилося поразкою. Організаторів повстання було повішено, учасників відправлено на двадцятип'ятирічне ув'язнення до Сибіру. Покоління Лермонтова, на відміну від покоління Пушкіна, зростало в атмосфері утисків. Полководці потрібні були для придушення народу, судді — для звершення несправедливого суду, поети — для уславлення царя. Загострювалась атмосфера страху, підозри, безнадії. У юності поета не було світла і віри. Він виріс у духовній пустелі й весь час намагався вирватися з неї. У вірші «Монолог» є такі рядки:

Таке похмуре в нас життя.

Й така коротка

Його одноманітна течія...

Й задуха нам на батьківщині,

І тяжко серцю й дух сумує...

Не знаючи ані любові, ані товариства,

Посеред бур порожніх мліє юність наша,

І швидко її злоби трута помрачає,

І гірка охололого життя нам чаша;

І душу вже ніщо на звеселяє.

Переклад Олександра Ласкавцева

Складно повірити, що авторові поезії виповнилося лише 15 років. Але це не був звичайний юнацький песимізм. Лермонтов ще не міг пояснити, але вже починав розуміти, що людина, яка не має можливості діяти, не може бути щасливою. За 10 років після «Монологу» він напише роман «Герой нашого часу», у якому пояснить психологію свого покоління і покаже ту безвихідь, на яку приречені його однолітки. Реакційна критика протиставила Печоріну образ Максима Максимовича. Симпатії царя Миколи І були на боці Максима Максимовича, який покірно зносив тягар військової служби на Кавказі.

14. • Як ви вважаєте, чому роман називається «Герой нашого часу»? (Автор стверджує, що люди, подібні до Печоріна, дедалі частіше траплялися в суспільстві, і їх поява свідчила про хворобу суспільства, бо, шукаючи засіб від нудьги, вони руйнують не тільки своє, а й чуже життя.)
15. Пригадайте, яких героїв літератури називають «зайвими людьми».( стор. 131, останній абзац)
16. Лермонтов майстерно використав  одну з найважливіших особливостей епічних творів – наявність у них не тільки сюжету, а й ...(фабули)
17. Чому сюжет роману побудовано всупереч фабулі?(щоб  сконцентрувати увагу не на подіях, а на особисості головного героя)
18. Що таке фабула?(Описані у творі події, розміщені в хронологічній послідовності)
19. Що таке сюжет?(Послідовність подій у творі, динаміка почуттів та думки)
20. Сюжет і фабула у романі збігається?(Ні)
21. Чому в творі порушено хронологічну послідовність подій? Із якою метою Лєрмонтов побудував композицію саме так? (Композиція роману допомагає поступово розкривати образ головного героя. Неоднозначність характеру Печоріна показано за допомогою: 1) дослідження його взаємин із оточенням, за якими спостерігають сторонні люди; 2) самоаналізу героя, який розмірковує над своїм життєвим шляхом, причинами невдач та розчарувань.)
22. Складання таблиці «Хронологічна послідовність подій у романі (фабула) та авторське розміщення розділів (сюжет)
23. Назвіть особливості сюжету твору. (Сюжет роману фрагментарний. Кожна частина твору є цілком самостійною.)
24. Що об’‎єднує всі частини твору? (Частини твору об’‎єднує образ Печоріна і авторський задум — намалювати портрет, що відображатиме вади покоління.)
25. Чи можна в загальному сюжеті роману виділити експозицію, зав’‎язку, кульмінацію та розв’‎язку? (У творі немає експозиції: читач нічого не знає про життя Печоріна до його приїзду на Кавказ, про його родину, виховання, освіту, не знає, чому герой опинився на Кавказі. Немає в сюжеті й зав'язки — обставин приїзду Печоріна на Кавказ. Саму дію представлено як низку епізодів із життя головного героя, описаних у п’‎яти повістях. Тому в романі п’‎ять кульмінацій. У творі є розв’‎язка: це вміщене в передмові до «Журналу Печоріна» повідомлення про те, що головний герой, повертаючись із Персії, помер. Таким чином, загальна сюжетна лінія роману представлена тільки кульмінаціями і розв’‎язкою.)
26. Система оповідачів у творі.  Визначення поняття «оповідач». (Оповідач — особа, від якої ведеться розповідь у творі. Оповідач — такий самий вигаданий образ, як і інші герої, тому його не можна плутати з автором — реальною людиною, яка написала твір. В романі- поєднання об’‎єктивної (від третьої особи) і суб’‎єктивної (від першої особи) оповіді.
27. Виконання завдань (робота в парах)

1. Складіть таблицю.

ХРОНОЛОГІЧНЕ І ФАКТИЧНЕ РОЗТАШУВАННЯ РОЗДІЛІВ РОМАНУ М.Ю. ЛЕРМОНТОВА «ГЕРОЙ НАШОГО ЧАСУ»

Хронологічне розташування розділів	Фактичне розташування розділів

Порівняйте:

У М. Ю. Лермонтова	Хронологічна послідовність
Частина І 1.«Бела»	1. На шляху з Петербурга на Кавказ Печорін зупиняється в Тамані: «Тамань»
2. «Максим Максимович»	2. Після військової експедиції їде на води, зупиняється у Пятигорську, Кисловодську, дуель з Грушницьким: «Княжна Мері»
3. Передмова до журналу Печоріна	3. За дуель Печоріна висилають у фортецю: «Бела»
4. «Тамань»	4. Печорін на два тижні їде до станиці, де зустрічає Вулича: «Фаталіст»
Частина ІІ 5. «Княжна Мері»	5. Через 5 років Печорін полишає військову службу, вирушає до Персії, у Владикавказі зустрічає Максима Максимовича й автора нотаток:«Максим Максимович»
6. «Фаталіст»	6. Дорогою з Персії Печорін помирає: передмова до журналу Печоріна

 

2. Заповніть таблицю. Використати матеріал підручника на стор. 130

СИСТЕМА ОПОВІДАЧІВ У РОМАНІ М.Ю. ЛЕРМОНТОВА «ГЕРОЙ НАШОГО ЧАСУ»

Назва розділу	Оповідач

У трьох перших частинах оповідає Максим Максимович і автор, у трьох останніх — сам Печорін

28. Зміст роману дозволяє відновити історію життя героя. Хронологічно події розвиваються так. Печорін за якусь провину (можливо — за дуель) висланий із Петербурга на Кавказ. Дорогою до місця служби він затримався в Тамані, де випадково зустрівся з контрабандистами. Після якоїсь військової експедиції, де його, можливо, було поранено, Печоріну дозволено лікуватися мінеральними водами в П'ятигорську. Тут відбувається його дуель із Грушницьким. Через неї Печоріна висилають до віддаленої фортеці під командування Максима Максимовича. Виїхавши на два тижні до козачої станиці, він переживає історію з Вуличем, а після повернення викрадає Белу. Згодом героя переводять до Грузії, звідки він повертається до Петербурга (можливо, пішовши у відставку). П'ять років потому, дорогою до Персії, він зустрічається у Владикавказі з Максимом Максимовичем і його випадковим попутником-офіцером — автором цих нотаток. На зворотному шляху з Персії Печорін помирає, а його щоденник публікує попутник Максима Максимовича.
29. Ознаки романтизму й реалізму в романі М. Ю. Лермонтова «Герой нашого часу»

Ознаки романтизму

Ознаки реалізму

Особистість Печоріна приховує безліч загадок. Незрозуміло, звідки він від самого початку взявся і навіщо потім помер. Герой — дуже яскрава особистість, він перебуває в постійному конфлікті з оточуючими й прагне свободи

Автобіографізм Печоріна; багато його думок — це думки автора, чимало описаних у романі подій відбувалося насправді. Тільки зовнішність у героя інша. Кажуть, її Лермонтов списував зі Столипіна, оскільки сам був невродливим, а Столипіну дуже заздрив. Значну увагу приділено внутрішньому світу героя: Печорін веде щоденник, у якому відбито всі його почуття. реалістичний опис міст Тамань, П'ятигорськ та ін., життя їхніх мешканців

30. Ознаки новаторства й традиції М. Ю. Лермонтова в жанрі роману

Новаторство	Традиції
Це «роман у повістях», «роман у романі»; незвичайна, кільцева композиція; герой — типовий представник свого покоління	Кожна з повістей роману «Герой нашого часу» спиралася на певну літературну традицію: «Бела» мала ознаки подорожнього нарису, «Княжна Мері» — світської повісті, «Тамань» — ліричної новели, «Фаталіст» — повісті про «таємничий випадок», що була популярною у 1830-ті рр.; значущі, символічні назва твору та прізвище головного героя; прийом мандрів

31. Які морально-етичні проблеми розв'язує автор у своєму романі? (Добра і зла, кохання і дружби, смерті і релігії, призначення людини і свободи волі тощо.)
32. У чому полягає психологізм твору? (Лермонтов зосереджує увагу на особистості героя, його душевних переживаннях. Перед читачем постає ніби оголена душа Печоріна. Роман — це історія його душі.)
33. Як відомо, Лермонтов кілька разів змінював композицію. Як ви вважаєте, із якою метою? (Для повноти розкриття головної проблеми — душевних пошуків головного героя.)
34. Чому автор не дотримується хронології у розташуванні глав? (У романі є елементи різних жанрів: нотаток, щоденника, світської повісті, нарису тощо. Крім того, автор прагнув заінтригувати читача, здійснити мандрівку у психологію героя, занурити читача у глибини внутрішнього світу персонажа)
35. Чи можна визначити, від чийого імені ведеться оповідь у романі? (У романі кілька оповідачів, у кожній главі — свій.)
36. План до повісті «Бела»

1. Нудьга Печоріна.

2. Калим за Белу.

3. Ангел, посланий героєві долею.

4. Помилка героя.

5. Розчарування.

6. Підступність Казбича.

7. Смерть княжни.

8. Від'їзд до Грузії.

 Робота з текстом повісті «Бела»

• Як ви розумієте слова Максима Максимовича: «Є люди, з якими неодмінно слід погоджуватися»? (Слова Максима Максимовича характеризують Печоріна як сильну особистість, що міг підкорити своїй волі всіх.)

• Де і як познайомилися Печорін і Бела? (На весіллі її старшої сестри.)

• Як ви вважаєте, чим приваблювала Бела Печоріна? (Своєю гордістю й непокірністю.)

• Чому Печорін викрадає Белу і добивається її кохання? (Сподівається, що кохання до неї зробить його щасливим, з’‎явиться сенс життя.)

• Як ставився Максим Максимович до історії з Белою? (Він вважав, що Белу слід повернути батькові, хоча й дуже прив’‎язався до дівчини, поважав її за гордість та витримку.)

• Чим закінчилася історія Печоріна і Бели? (Кохання дівчини йому набридло.)

• Як ви вважаєте, чи переживав смерть Бели Печорін? Доведіть свою думку. (В останні хвилини життя Бели він став «блідий, як полотно». А потім «довго був нездоровим, схуд, бідолаха...» Він відчував свій гріх перед нею, але намагався всі свої почуття приховати глибоко в душі.)

• Чим пояснити його дивний сміх, що так налякав Максима Максимовича? (Можливо, це був своєрідний нервовий зрив. Читач бачить учинок Печоріна очима Максима Максимовича, але не знає причин цих учинків.)

 

План до повісті «Максим Максимович»

1. Оповідач зустрічає у Владикавказі Максима Максимовича.

2. Печорін приїжджає, але не поспішає зустрітися зі штабс-капітаном.

3. Опис зовнішності Печоріна.

4. Холодна зустріч давніх знайомих.

5. Максим Максимович віддає папери Печоріна, який поїхав до Персії, оповідачеві.

Літературний диктант «Тамань»

1) У нього було біляве волосся та чорні очі, очі, які не сміялися, коли він сміявся. Чий це портрет? (Печоріна.)

2) Які папери, залишив Максиму Максимовичу Печорін? (Свій щоденник.)

3) Чому автор вирішив видати нотатки Печоріна? (Тому що, повертаючись із Персії, Печорін помер.)

4) Чому Ундина вирішила втопити Печоріна? (Боялася, що він розкриє їхню таємницю коменданту міста.)

5) Печорін зайшов до хати, де мав жити. Що йому здалося дурним знаком? (На стінах не було жодної ікони.)

6) Ким були Янко, Ундина? (Контрабандистами.)

7) Що вразило Печоріна, коли він почув розмову Ундини зі сліпим? (Сліпий з ним розмовляв українською мовою, а з Ундиною — російською.)

8) Що в образі Ундини вразило Печоріна? (Її правильний ніс.)

9) Як Печорін вибрався на берег? (Гріб половиною старого весла.)

10) Чим закінчилася боротьба Печоріна і Ундини в човні? (Печорін скинув дівчину у воду.)

11) Як Янко віддячив сліпому за допомогу? (Він дав йому монету на пряник.)

12) Чому Печоріну стало сумно, коли він побачив, як сліпий плакав? (Він пошкодував, що вдерся до кола чесних контрабандистів.)

1. Робота з текстом розділу «Княжна Мері»  ( стор. 132)

2. Евристична бесіда

• Що нового дізнається про Печоріна читач? (Печорін отримує призначення на військову службу у П’‎ятигорськ.)

• Що, можливо, дивує читача з перших сторінок повісті? (Те, що головний герой милується весняним пейзажем.)

• Кого Печорін зустрічає на водах? (Свого давнього знайомого Грушницького.)

• Як ви гадаєте, чи зрадів Печорін такій зустрічі? (Навряд, адже він сприймає Грушницького досить іронічно. «Я також його не люблю» стор. 133)

• Ким, на думку Печоріна, стають люди, подібні до Грушницького? (Або врівноваженими поміщиками, або п’‎яницями, або і тим, і іншим.)

• Яку новину повідомляє Грушницький Печорину про жіноче товариство?(З Москви  приїхала на води княгиня Ліговська з дочкою Мері)

 

• Яким постає в розділі лікар Вернер? (І скептиком, і матеріалістом, і поетом; мріє про мільйони, але не поспішає їх заробляти.)

• Чим приваблює Григорія Олександровича лікар Вернер? Чому вони потоваришували? Чи є у них щось спільне? (Приваблює те, що Вернер «вивчав усі живі струни людського серця», а Печорін цікавлять «слабкі струни людей», але друзями вони не були, оскільки головний герой не здатен на справжню дружбу.)

• Чи можна провести паралель між Тетяною Ларіною та княжною Мері? (Так. Героїні кохають своїх обранців, але не дуже розуміють їхню справжню сутність.)

 

Образ Печоріна.

Розкажіть про духовний шлях Печоріна, його погляди на себе, на життя.

1. У зв’‎язку з чим Печорін сказав про себе: «Я ніби матрос, який народився й виріс на палубі розбійницького брига: його душа зжилася з бурями і битвами, і, викинутий на берег, він тужить і нудьгує, хоч би як манив його тінистий гайок, хоч би як світило йому мирне сонце»? Чи допомагає вам така характеристика краще зрозуміти героя? Чи виправдовує його вчинки? Обґрунтуйте свою відповідь.
2. Чи згодні ви з думкою про Печоріна, яку висловила Віра: «...у твоїй природі є щось особливе, тобі одному властиве, щось горде і таємниче; у твоєму голосі, хоч би що ти говорив, є влада непереможна; ніхто не вміє так постійно хотіти, щоб його любили; ні в кому зло не буває таким привабливим, нічий погляд не обіцяє стільки блаженства, ніхто не вміє краще користуватися своїми перевагами,— і ніхто не може бути таким істинно нещасливим, як ти, тому що ніхто стільки не намагається запевнити себе в іншому»? Як у романі відображено згадані Вірою якості та прагнення героя?
3. Позитивні й негативні риси характеру Печоріна в романі М.Ю. Лєрмонтова виявляються насамперед у взаєминах з іншими персонажами: випадковими знайомими, товаришами по службі, друзями, ворогами і коханими жінками. Проаналізуємо, яким постає герой у взаємодії з оточенням, яку роль відіграють у творі другорядні персонажі, а саме.. ( Максим Максимич? доктор Вернер? Грушницький -  пародійний двійник Печоріна. Жіночі образи -  Бела, дівчина-ундина, Мері, Віра)
4. ПЕЧОРІН У ВЗАЄМИНАХ ІЗ ДРУГОРЯДНИМИ ПЕРСОНАЖАМИ РОМАНУ

Ім'я персонажа	Риси характеру Печоріна, що розкрилися у взаєминах із персонажем

5. Двійники  Печоріна. Принцип подвійності допомагає розкрити складність і суперечливість героя, побачити протилежні підходи до розв'язання якоїсь складної життєвої або філософської проблеми. Частковими двійниками Печоріна є Вернер, Вулич, Казбич, Янко; двійником-антиподом, двійником-пародією — Грушницький. Те, що в Печоріні є трагічним,— у Грушницькому виглядає смішно. Печорін — сучасний демон, Грушницький уявляє себе демоном, дізнавшись про його існування з романтичних поем і повістей. Печорін перебуває у постійному конфлікті із суспільством і з самим собою, страждає від цього розладу. Грушницький гармонійно співіснує з навколишнім вульгарним суспільством, він надзвичайно самовдоволений і лише носить маску страждання й розчарованості. Печорін відчуває в душі величезні сили, яким не знаходить застосування; Грушницький мізерний, як дріб'язковий світ довкола нього. Водночас Грушницький — дзеркало, у якому Печорін бачить свої негативні риси: егоїзм, самозамилування, відсутність простоти. У певному сенсі дуель із Грушницьким — спроба вбити в собі дрібний, вульгарний бік власної натури.
6. «У мене нещасливий характер: чи виховання зробило мене таким, чи Бог мене так створив, не знаю, знаю лише те, що коли я є призвідником нещастя інших, то й сам не менш нещасний...» — говорить головний герой роману М. Ю. Лермонтова «Герой нашого часу» Печорін. Чи може людина виправдовувати свої недобрі вчинки «нещасливим» характером, обставинами, долею? Над цими питаннями ми поміркуємо, ознайомившись із наступними розділами-повістями роману «Герой нашого часу».
7. Впишить способи, якими герой намагався подолати свою нудьгу.

Служив у армії	Бував на світських вечірках і на балах	Закохувався
Мандрував	Печорин	Намагався читати, навчатися
Вів щоденник	Брав участь у дуелях	Закохував у себе заради розваги

Висновок. Всі ці намагання не давали результату, і герой відчував дедалі глибшу нудьгу.

Душевна черствість, байдужість, невміння цінувати дружбу й кохання роблять образ головного героя малопривабливим. Але така оцінка Печоріна була б однозначною, якби не нотки сусму та безнадії в його образі нотки суму, безнадії. Саме ці риси нагадують нам іншого героя — Євгенія Онєгіна.

Схарактеризуйте Печоріна. Порівняйте вашу характеристику з власною оцінкою героєм самого себе (монолог Печоріна з частини «Княжна Мері»). (Печорін здобув блискучу освіту, він розумний, начитаний, здібний, сміливий, спостережливий, вишуканій, дотепний, вольовий і діяльний, але разом з тим аристократично зверхній, егоїстичний, цинічний, страждає від нездатності знайти гідне застосування своєму розуму. Адже всіх, з ким він спілкується в житті, він робить нещасними.)

Визначте головну рису характеру Печоріна, пов’‎язану з головною проблемою його життя. (Його головна риса - інтелектуальний скептицизм. Печорін не сприймає у готовому вигляді ніяких моральних істин, духовних цінностей, усе піддає сумніву. Разом із тим і самого себе Печорін не вважає мірилом усіх цінностей. Він не має готових рецептів «єдино правильної» поведінки, тому й сумнівається у власних вчинках і думках. Саме тому він постійно їх аналізує (тому він і веде свій щоденник), і в цьому самоаналізі виявляється його прагнення до самопізнання, намагання зрозуміти людей та соціальні й етичні норми, що нав’‎язує людині суспільство. Більш того, цей персонаж підноситься до усвідомлення філософського сенсу життя, суті призначення людини, дивовижного поєднання в ній добра і зла, свободи і необхідності.)

До якого висновку стосовно образу Печоріна, на вашу думку, підводить читача Михайло Юрійович Лєрмонтов? (Лєрмонтов постійно підводить читача до думки: Печорін не навчився визначати для себе високу, шляхетну мету. А це робить його в житті «зайвою» людиною.)

Перегляд фрагмент з фільму «Герой нашого часу (1966). Монолог Печоріна. («Зачем я жил?» Частина «Максим Максимович»)

- Спираючись на текст роману та відповідний епізод із серіалу «Герой нашого часу» (частина «Максим Максимович»), зробіть висновок, що саме робить Печоріна трагічною особистістю? Через які два головних випробування проводить автор свого героя, перевіряючи цінність його людських якостей? (З волі автора Печорін проходить випробування дружбою і коханням й жодного з них не витримує. Його душевна глухота робить героя цинічним і аморальним. Влада над почуттями жінок дає йому більше задоволення, ніж щире кохання. Зверхній і цинічний він і в стосунках з Максимом Максимовичем та лікарем Вернером. Він вважає, що плебеї не можуть зрозуміти його «високої» аристократичної душі. Душевна глухота робить Печоріна причиною страждань і катастроф багатьох людей і його самого. Трагедія Печоріна в тому, що як мисляча людина він прагне зрозуміти себе й від того страждає. Така життєва позиція Печоріна призводить до того, що внутрішньо благородна і моральна людина сприймається оточенням негативно. Трагічна доля людини, позбавленої можливості застосувати свою кипучу енергію в сучасному йому суспільстві й тому змушеної витрачати її на дрібниці, відтворена Лермонтовим у всій складності й суперечливості, з великою реалістичною переконливістю. Трагічна приреченість героя бути заручником історичних обставин, у яких їй доводиться існувати, споріднює образ Печоріна з пушкінським Онєгіним. Печорін - це тип «зайвої людини», яка не може змиритися з аморальними законами сучасного їй суспільства і, можливо, саме через це гине передчасно.)

- Яку роль в романі відіграє образ Максима Максимовича? (Цей персонаж роману є художнім антиподом печорінського цинізму, егоїзму та душевної закритості. Як представник народу (тип «маленької людини»), Максим Максимович є носієм справжньої людяності, доброти та щиросердності. Він сміливий офіцер, досвідчений командир і разом з тим проста людина, життєва філософія якої спирається на природні моральні засади людського взаєморозуміння, дружби, взаємоповаги, почуття людської гідності. Цей образ стоїть в ряду образів простої людини з народу, що був започаткований Пушкіним у повісті «Станційний доглядач» (Самсон Вирін, тип «маленької людини»), дещо наївний і простодушний, але в цілому високоморальний, генетично пов’‎язаний з менталітетом нації.

- У чому полягають причини трагічної самотності Печоріна? Чому він стає руйнівником і власного життя, й життя тих людей, з якими його зводить доля? Наведіть приклади з тексту. (Печорін наділений дивовижною харизмою, силою характеру, в душі його «сили безмежні» (В. Бєлінський). Але на його совісті багато зла. Із небаченою постійністю, здебільшого сам того не бажаючи, Печорін приносить оточуючим страждання. Жадоба дії, інтерес до життя, безстрашність і рішучість штовхають його на пошуки небезпечних пригод в «Тамані», які мало не призвели до загибелі самого героя та зруйнували життя «мирних контрабандистів». Невдачі зазнає і його спроба бути щасливим із Белою. У кожному його вчинку виявляються неординарність, сила характеру Печоріна, він жадібно шукає, де б прикласти свої незвичайні здібності, свої «невичерпні душевні сили» (В. Бєлінський), але історичні обставини й психологічні особливості його характеру прирікають Печоріна на трагічну самотність. Наділений гострим аналітичним розумом, Печорін сам приходить до розуміння суперечності «між глибиною натури та нікчемністю дій» (В. Бєлінський), яка не дозволяє йому поставити достойну мету й досягти її здійснення.)

- Більшість авторів перевіряють цінність своїх персонажів здатністю любити. Чи пройшов цей тест Печорін? (Занадто аналітичний розум і занадто холодне серце роблять Печоріна цинічним, нездатним кохати по-справжньому не тільки жінку, а й в загалі любити людей чи батьківщину, чи будь-що. Егоцентризм Печоріна доходить до того, що, за великим рахунком, він втрачає здатність любити й самого себе. Йому залишається постійне копання в самому собі, постійний сумнів, постійне розчарування. Любов Печоріна трагічна для нього й згубна для тих, хто любить його. Гине Бела, страждає Мері, нещасна Віра, незаслужено ображений Максим Максимович. А історія з Грушницьким - ілюстрація того, що дивовижні здібності й сили Печоріна витрачаються на марне - на дріб’‎язкові речі не варті героя. Втручання Печоріна в життя горян губить Белу та її батька, перетворює Азамата на бездомного абрека, позбавляє Казбича його улюбленого коня й руйнує його надію на особисте щастя. Він стає причиною руйнації хисткого світу контрабандистів з Тамані, на дуелі вбиває Грушницького, підштовхує до трагічної загибелі Вулича.)

- Що ж зробило Печоріна «сокирою в руках долі»? (Сам герой намагається знайти відповідь на це запитання, аналізуючи свої вчинки, своє ставлення до людей. Вірогідно, причина трагізму Печоріна здебільшого криється в системі його поглядів, з якою читач знайомиться у його щоденнику. Він не вірить в дружбу, тому що «з двох друзів завжди один раб іншого». За його визначенням, щастя - це «насичена гордість». Ця хибна думка штовхає до шаленої гонитви за «приманками пристрастей», що, за великим рахунком, і є сенсом життя для Печоріна. Герой пише в своєму щоденнику, що дивиться на страждання й радості людей як на їжу, яка підтримує його сили, що є свідченням його необмеженого егоїзму й цинізму, байдужості до людей, й все це виявляє себе у його поведінці та вчинках. І в цьому його величезна провина й перед тими, кому він чинив зло й приносив страждання, й перед самим собою за бездарно прожите життя, що обірвалося в самому розквіті.)

Поясніть головну причину песимізму Печоріна. (Песимістичний світогляд не дозволяє Печоріну ставити високі цілі, його цікавить тільки власний внутрішній світ. У його щоденниковій сповіді немає й натяку на зацікавлення проблемами батьківщини, народу, політичними проблемами сучасності. Така аполітичність й відсутність активної громадянської позиції пов’‎язані з російською дійсністю 30-х років XIX століття, коли були вбиті надії на демократичні перетворення в країні, коли молода дворянська інтелігенція не бачила можливості застосування своїх сил й розпорошувала своє життя. На відміну від Пушкіна, який писав свій роман «Євгеній Онєгін» ^Л 1823-1831 роках, роман Лєрмонтова з’‎явився у 1840 році: десять років політичної реакції змінили світогляд цілого покоління. Обдарованість Печоріна, його витончений аналітичний розум підносять його над людьми й призводять до індивідуалізму, змушують замкнутися в колі власних переживань, розриваючи його зв'язок з суспільством і людством в цілому.)

Інтерактивна вправа «Сенкан»

Печорін.

Самотній, зайвий.

Кохає, страждає, маніпулює.

 Душа його зіпсована суспільством.

Егоїст

Літературний диктант

1. Хто такий Печорін? (Армійський офіцер, який служить на Кавказі.)

2. Хто щиро переймався долею Печоріна? (Максим Максимович.)

3. Чому Печорін розлюбив Белу? (Через свою нудьгу.) ü Чому Печорін розлюбив Белу? (Через свою нудьгу.)

4. Що сталося із черкеською княжною Белою? (Її викрав Казбич і зарізав.)

5.  Хто з героїв, на вашу думку, кохав по-справжньому: Бела чи Печорін? Аргументуйте свою думку. (Бела кохала по-справжньому, Печорін і сам не знав, чи мав якісь почуття до дівчини.)

6. У чому полягає трагедія Печоріна? (У тому, що він не здатен глибоко відчувати.)

7.  Як ви вважаєте, чи розуміє Печорін причину своєї трагедії? (Він усвідомлює, що спричиняє нещастя інших. Але поки що не знає, чому так поводиться.)

- Від чого страждає Печорін? (Від нудьги, душевної спустошеності, розчарування.)

- Про що він мріє? (Мандрувати: поїхати до Америки, Аравії, Індії.)

- Що трапилося з Печоріним у Тамані? (Ледь не загинув, намагаючись дізнатися таємницю контрабандистів; зруйнував із нудьги життя кількох людей.)

-. Чому оповідач вирішив опублікувати «журнал Печоріна»?

(Дійшла звістка про загибель Печоріна.)

-  Через що Грушницький викликав Печоріна на дуель? (Печорін викрив його таємницю і залицявся до Мері — дівчини, яку той кохав.)

8. Чому Печорін відмовив Мері, коли вона зізналася в коханні до нього? (Не любив її, дражнив Грушницького.)

9. Які почуття мав Печорін до Віри? (Це його давнє кохання.)

10.Що хотів перевірити Вулич, граючи в «російську рулетку»? (Чи існує доля, фатум.)

11. Який героїчний учинок здійснив Печорін, осмислено й виправдано ризикуючи життям? (Обеззброїв небезпечного злочинця- козака.)

12. Тамань — це... (невелике місто).

13. Печорін у главі «Максим Максимович» постає ... (зрілою людиною, розчарованою в усьому).
14. Молодь називала Мефістофелем... (Вернера).
15. Фаталістом є людина, яка вірить... (що її доля визначена наперед).
16. Одежа Грушницького,  яка свідчить про його марнославство,  — це...  (солдатська  шинель).
17. М. Ю. Лєрмонтов змальовує образи горців... (об'єк­тивно, відзначає позитивні й негативні риси).
18. Печорін добивався кохання Мері, щоб ... (насо­лодитися владою над юною душею).
19. Автор до Печоріна ставився... (критично, але із розумінням).
20. Характер Печоріна зображено... (об'єктивно і суб'єктивно).

 

Тести .  Роман.

1. Де вперше зустрілися оповідач і Максим Максимич (роман «Герой нашого часу»)?

А Поблизу гори Машук;

Б у рибальському селищі на березі Чорного моря;

В поблизу лікувальних джерел у П’‎ятигорську;

Г під Койшаурською горою.

Відповідь: Г.

2. Яким розділом відкривається «Журнал Печоріна» (роман «Герой нашого часу»)?

А «Княжна Мері»;

Б « Бела »;

В «Тамань»;

Г «Фаталіст». Відповідь: В.

3. У яких містах відбуваються події, описані в розділі «Княжна Мері» («Герой нашого часу»)?

А У Тамані та Ялті;

Б у Тифлісі та П’‎ятигорську;

D у Тамані й Катеринодарі;

Г у П’‎ятигорську і Кисловодську.

Відповідь: Г.

4. Ознаки яких літературних напрямів поєднуються в романі «Герой нашого часу»?

А Романтизму і реалізму;

Б класицизму і реалізму;

В класицизму і романтизму;

Г реалізму і сентименталізму.

Відповідь: А.

5. До якого різновиду роману належить твір «Герой нашого часу»?

А Філософсько-психологічного;

Б історичного;

В побутового;

Г соціального.

Відповідь: А.

6. Від кого оповідач у романі «Герой нашого часу» дізнається історію Печоріна і Бели?

А Від самого Печоріна;

Б від Максима Максимича;

В від Азамата;

Г від Казбича.

Відповідь: Б.

7. Хто з персонажів твору «Герой нашого часу» є пародійним двійником Печоріна?

А Вернер;

Б Вулич;

В Грушницький;

Г Максим Максимич.

Відповідь: В.

8. Що означає слово «фаталіст»?

А Людина, яка вірить у дива;

Б прихильник монархії;

В людина, яка вірить у долю, приреченість;

Г самовпевнена, самозакохана людина.

Відповідь: В.

9. Хто з персонажів є втіленням обра­зу «зайвої людини»?

 а) Печорін;

б) Грушницький;

в) Максим Максимович.

10. Втіленням образу «маленької люди­ни» є:

а) Печорін;

б) Грушницький;

  в) Максим Максимович.

11. По-справжньому Печорін кохав ли­ше:

а) Белу;

 б) Віру;

в) княжну Мері.

12. Чиє життя зруйнував Печорін в повісті «Тамань»?

а) рибалок;

б) крадіїв;

  в) контрабандистів.

13. Трагедія головного героя полягає в тому, що:

а) його не розуміють оточуючі;

  б) він не має шляхетної мети в житті;

в) він розумніший за інших.

14. Роман відтворює:

а) хронологічну послідовність подій;

 б) події не в хронологічній послідов­ності;

в) не всі події, про деякі доводиться здогадуватись.

15. «Герой нашого часу», за словами Лермонтова, — це...:

а) портрет знайомого;

б) жахлива вигадка автора;

в) портрет, складений із пороків сучасного йому покоління;

г) спогади з далекого минулого.

16. Печорін із твору Лермонтова «Герой нашого часу» був:

а) світським денді;

б) ад’‎ютантом генерала;

в) штабс-капітаном;

г) провінційним поміщиком.

17. Чому Печорін із роману М. Лермонтова «Герой нашого часу» постійно втручався в життя інших людей, часто завдаючи їм шкоди?

а) Через свою товариську вдачу

б) через нудьгування;

в) бо був дуже цікавим до всього;

г) бо був турботливим, але безталанним.

18. У чому полягає особливість композиції роману М. Лермонтова «Герой нашого часу»? (Невідповідність хронології розгортання подій.)

19. Хто з європейських поетів-романтиків був взірцем для наслідування для О. Пушкіна та М. Лермонтова? (Дж. Байрон.)

20. Установіть відповідність між описами і персонажами роману «Герой нашого часу».

1. ...був малий на зріст, і худий, і слабкий, як дитина; одна нога була в нього коротша за другу, як у Байрона; в порівнянні з тулубом голова його здавалася величезною: він стриг волосся під гребінець...

2. Він був середній на зріст; рівний, тонкий стан його й широкі плечі доводили міцну статуру, здатну переносити всі труднощі кочового життя і зміни клімату, яку не перемогли ні розпуста столичного життя, ні бурі душевні...

3. І справді, вона була гарна: висока, тоненька, очі чорні, як у гірської сарни, так і зазирали нам в душу.

А Печорін

Б Бела

В Віра

Г Вернер

Відповідь: 1Г, 2А, ЗБ.

21. Установіть відповідність між описами і персонажами роману «Герой нашого часу».

1. ...Пика в нього була достеменно розбійницька: маленький, сухий, широкоплечий. <...> А вже спритний, спритнийбув, наче біс! Бешмет завжди порваний, у латках, а зброя у сріблі.

2. 3 виду було йому років п’‎ятдесят; смаглявий колір обличчя його показував, що воно давно знайоме з закавказьким сонцем, і передчасно посивілі вуса не пасували до його твердої ходи та бадьорого вигляду.

3. У неї такі оксамитові очі — саме оксамитові <...>; нижні й верхні вії такі довгі, що промені сонця не відображаються в її зіницях.

А Казбич

Б Бела

В Максим Максимич

Г Мері

Відповідь: 1А, 2В, ЗГ.

22. Цифрами від 1 до 6 позначте хронологічну послідовність частин роману «Герой нашого часу».

А «Бела»

Б «Княжна Мері»

В «Максим Максимич»

Г «Передмова до «Журналу Печоріна»

Д «Тамань»

Е «Фаталіст»

Відповідь: 1Д, 2Б, ЗЕ, 4А, 5В, 6Г.

23. Назвіть провідні теми лірики М.Ю. Лєрмонтова.

Відповідь: 1) тема самотності: 2) тема ролі поета і призначення поезії; 3) тема батьківщини; 4) тема кохання.

24. Цифрами від 1 до 6 позначте послідовність розміщення розділів у романі «Герой нашого часу».

А «Бела»

Б «Княжна Мері»

В «Максим Максимич»

Г Передмова до «Журналу Печоріна»

Д «Тамань»

Е «Фаталіст»

Відповідь: 1А, 2В, ЗГ. 4Д, 5Б, 6Е.

25. Назвіть ознаки романтизму в романі «Герой нашого часу».

Відповідь: 1) увага до внутрішнього світу особистості, зображення внутрішнього життя; 2) близькість Печоріна до романтичних героїв (він самотній, його не зрозуміє оточення, він протистоїть горянам, контрабандистам, «водяному товариству» ); 3) зображення незвичайних обставин, вибір «екзотичного» місця дії — Кавказу.

26. Прочитайте уривок із роману «Герой нашого часу» і виконайте завдання 7, 8.

Говорить він швидко і мудровано: він із тих людей, які на всі випадки життя мають готові пишні фрази, кого просто прекрасне не зворушує і які поважно драпіруються в незвичайні почуття, піднесені пристрасті та виняткові страждання. <...> У їхній душі часто багато добрих якостей, однак немає й на копійку поезії.

7. Запишіть, про кого йдеться в уривку. Назвіть використані в характеристиці художні засоби.

Відповідь: в уривку йдеться про Грушницького; епітети — «пишні», «піднесені», «виняткові», метафора — «поважно драпіруються в незвичайні почуття», фразеологізм — «немає й на копійку».

8. Стисло схарактеризуйте названого героя.

Відповідь: Грушницький — не дуже розумна, самозакохана й марнославна людина. Щоб привернути до себе увагу, він одягає маску трагічної таємничості. Грушницький не вміє з гідністю приймати поразки, миритися, заради помсти готовий піти на підлість.

 

• Тести за романом М.Лермонтова "Герой нашого часу"

1.   Роман "Герой нашого часу"  за  жанром:

а) історичний роман;         б) морально-психологічний роман;

в) соціально-психологічний роман, в) поема

2.   Автор  критично  аналізує  свій  твір  у:

а) передмові до роману;             б) післямові роману;

в) передмові до журналу  Печоріна.

3.   Головний герой  твору близький за своїм  характером і  складом  мислення  до:

а) "байронічних" мандрівників-вигнанців;           б) галереї вічних  образів;

в) пушкінських  героїв.

4.   Кому Печорін  сказав слова:  "… я хочу, щоб ти  була  щаслива":

а) Мері;     б) Вірі;                в) Белі?

5.   Хто  промовив:  "…  зневіра:  як і всі  моди,  почавши з вищих шарів  суспільства,  спустилася до  нижчих …"

а) Максим Максимович;    б) автор;   в) Печорін?

6.   Максим Максимович  вважав, що Бела  "добре зробила, що померла", тому що  виживши:

а) лишилася б  інвалідом;          б) не могла б  жити без  коханого;

в) Була б  покинутою  Печоріним.

7.   Печорін при  повторній  зустрічі з Максимом Максимовичем їхав  у:

а) Персію;          б) Петербург;             в) Грузію.

8.   У Максима Максимовича  залишилися  від  Печоріна:

а) книги;             б) блокноти;                в) зошити.

9.   Максим  Максимович — це  образ:

а) "маленької  людини";     б) зразкового  військового  підлеглого;

в) справжнього  друга  і  товариша.

10.     Автор  перечитавши  записи  Печоріна,  назвав  їх:

а) сентиментальними баладами;      б) "історією  душі людської";

в) історією  людської  трагедії.

11.    Лермонтов  вводить Печоріна в середовище  контрабандистів, щоб  показати:

а) позбавлене мети життя героя;    б) його винахідливість і жагу життя;

в) його слабкі сторони.

12.     Доктор Вернер   потрібен автору  для того, щоб:

а) доказати, що Печорін не самотній;

б) підкреслити пасивність різночинців того часу;

в) показати розчарованість  як  типове явище, як  хворобу  віку.

13.    Печорін  різними способами  дратує  Грушницького,  щоб:

а) посміятися з нього;

б) розвіяти в очах Мері романтичний ореол  "солдатської  шинелі";

в) показати свою  зверхність  над  ним.

14.Грушницький   і  драгунський  капітан   змовляються  проти  Печоріна  тому, що:

а) хочуть показати свою  силу; б) не можуть вибачити його  "вищості";

в) не можуть вибачити залицянь  до Мері.

15.  Мері покохала Печоріна за:

а) могутній  характер;  б) гарну зовнішність; в) відвертість і  сміливість.

16.  Фразу: "Я  давно вже живу не серцем, а розумом"  Печорін  промовив:

а) Максиму Максимовичу  після смерті Бели;

б) Мері  під час прощання; в) Вернеру перед дуеллю  з Грушницьким.

17. Перед смертельним поєдинком Печорін пропонував  Грушницькому  відмовитись  від:

а) брехні;  б) дуелі;    в) Мері.

18. Погоня  Печоріна  за Вірою  нагадувала:

а) погоню  за  втраченим  минулим;  б) погоню за втраченою  душею;

в) втечу  від  "водяного"  суспільства.

19.   Роздуми  Печоріна:  "Навіщо я жив? Для якої  мети я  родився?"  з  повісті:

а) "Бела"; б) "Княжна Мері";       в) "Фаталіст".

20.   Печорін  ганить  себе за те, що:

а) порушив   спокій чесних  контрабандистів;

б) розбив  життя  Мері;      в) Не служить високій меті.

21.    Фаталіст — це людина яка  вірить в:

а) долю;    б) Бога;     в) самого себе.

22.  Печоріна вабить  до  діяльності і  боротьби  його:

а) вольова натура;    б) душевні страждання;     в) самовпевненість.

23.  Головний герой роману  розтратив  жар  своєї  душі  в:

а) коханні;  б) боротьбі  з суспільством;  в) боротьбі з окремими особами.

24.  Образом Печоріна  Лермонтов:

а) славить сильну і водночас  егоїстичну  молодь;

б) виносить присуд  молодому  поколінню  30-х  років;

в) закликає  замислитися  читача  над  смислом і метою  життя.

М.Лермонтов 1  б;  2  а;  3  а;  4  в;  5  б;  6  в;  7  а;  8  в;  9  а;  10  б;  11  а;  12  в;  13  б;  14  б;  15  а; 16 в;  17  а;  18  б;  19  б;  20  в;  21  а;  22  а;   23  в;  24  б.

Літературна гра «ПРАВДА – ХИБА»

                                      Частина ІІ «Княжна Мері»

1.                Події ІІ розділу «Княжна Мері» починаються з того, що Печорін приїхав до П’ятигорська…
2.                Перша зустріч Печоріна відбулася із Грушницьким, яки й був поранений кулею в ногу й приїхав до П’ятигорська на води за тиждень раніше.
3.                Грушницький – це юнкер, років ледве 21, щохвилинно крутить вуса лівою рукою, бо правою спирається на милицю. Говорить швидко й вишукано. У нього була пристрасть декламувати …
4.                Записки із щоденника «Журнал Печоріна» - ІІ розділ «Княжна Мері» починаються 25 червня…
5.                Спілкуючись між собою у перший день зустрічі Грушницький і Печорін зустрілися з княгинею Ліговською та її дочкою княжною Мері, яка згодом допомогла Грушницькому підняти склянку з піска, бо хвора нога заважала, а з милицею це зробити не зручно.
6.                Печорін із Вірою розстався і вона за цей час вже встигла вийти заміж, хоча кохає до сих пір Печоріна. Зараз хворіє, підозрюють на сухоти. Віра часто буває у будинку Ліговських.
7.                На балу у Ліговських Печорін танцював мазурку з княжною, розмовляючи про Грушницького та інші теми…
8.                Нарешті княгиня Мері заспівала – голос у неї гарний, але співає вона кепсько…
9.                Печорін першим сказав княгині Мені «Я вас кохаю»…
10.            Випробування на хоробрість полягало у тому, що Грушницький причепиться до якоїсь дурниці й викличе Печоріна на дуель. У пістолетах не буде покладено кулі і стрілятися будуть на шести кроках. Від цього Печорін повинен обов’язково злякатися…
11.            Печоріну вдалося зустрітися з Вірою наодинці, коли її чоловік від’їхав. А о другій годині ночі спустився з другого поверху на балкон до княжної, а звідти на траву. Його встигли помітити  драгунський капітан та Грушницький і впізнали…
12.            На дуелі Печорін був поранений у руку, а Грушницький загинув. Був постріл. Закривавлений труп Грушницького лежав між розпадинами скель. Упав зі скелі через те, що не визнав свій жарт-обман і не просив пробачення за свій наклеп…
13.            Печорін мовив Грушницькому: «Ви – щасливі, вам стріляти першому! Проте пам’ятайте: коли ви мене не вб’єте, то я не схиблю – даю вам слово честі.»
14.            У записці Віра писала: «…Я не буду звинувачувати тебе – ти повівся зо мною, як повівся б кожен чоловік: ти любив мене як власність, як джерело радощів, тривог і печалей, що змінювалися взаємно, без яких життя нудне і одноманітне…Ми розлучаємося навіки; проте ти можеш бути певний, що я ніколи не кохатиму іншого…»
15.            З і талійської мови «Finita la comedia!» означає «комедія розпочинається», вимовив її  лікар , коли «порох легким стовпом ще вився на краю урвища…»

Ключі відповіді:

1 – Правда.

2 – Правда.

3 – Правда.

4 – Хиба, 11 травня.

5 – Правда.

6 – Правда.

7 – Хиба, з княгинею Мері.

8 – Правда.

9 –  Хиба, «Я вас не кохаю».

10 – Правда .

11 – Правда.

12 – Хиба, у коліно.

13 - Правда.

14 - Правда.

15 - Хиба, перекладається як «Комедія закінчена!»

Тести до ЗНО (з відповідями). 19 СТОЛІТТЯ.  М.Лермонтов

1. Роки життя Михайла Лермонтова
А 1799-1837     Б 1788-1824     В 1809-1852    Г 1814-1841      Д 1753-1817

2. Улюбленим поетом молодого Лермонтова був
А Шиллер     Б Міцкевич    В Державін   Г Байрон     Д Гете

3. Твори Михайла Лермонтова
А «Смерть поета», «Маскарад», «Бородіно», «Мцирі», «Демон»
Б «Полтава», «Мідний вершник», «Руслан і Людмила»
В «Гяур», «Корсар», «Манфред», «Паломництво Чайльд-Гарольда»
Г «Рукавичка», «Підступність і кохання», «Розбійники», «Марія Стюарт»
Д «Вечори на хуторі поблизу Диканьки», «Миргород», «Шинель»

4. Російський імператор Микола І розпорядився перевести Михайла Лермонтова на службу в діючу армію на Кавказ після виходу його твору
А «Маскарад»    Б «Смерть поета»    В «Ні, я не Байрон…»    Г «Герой нашого часу»
Д «І нудно, і сумно…»

5. Доля Михайла Лермонтова схожа на долю
А Джорджа Байрона    Б Генріха Гейне     В Адама Міцкевича
Г Олександра Пушкіна      Д Ернста Теодора Амадея Гофмана

6. На отримання томика віршів Михайла Лермонтова відгукнувся словами «Ти переслав мені в неволю Поета нашого, — на волю мені ти двері одчинив!» український поет
А Іван Котляревський    Б Іван Франко      В Пантелеймон Куліш
Г Павло Чубинський     Д Тарас Шевченко

7. Михайла Лермонтова було покарано першим засланням на Кавказ за
А дуель з де Варрантом      Б образу імператорських доньок
В гнівні, спрямовані проти правлячих кіл царської Росії вірші на смерть Пушкіна «Смерть поета»    Г дуель з Мартиновим     Д епіграму на царя

8. Роки становлення Михайла Лермонтова як поета в російській історії були часом
А реакції    Б революції    В патріотичного піднесення    Г відродження
Д романтичних сподівань

9. Михайло Лермонтов загинув
А на дуелі     Б на скачках    В у перестрілці    Г на війні   Д при переправі через бурхливу гірську річку

10. Словами «Менш ніж за якихось п’ять років від смерті Пушкіна російська громадськість вже встигла і радісно привітати пишний схід, і з сумом провести передчасний захід нового сонця своєї поезії» на загибель Лермонтова відгукнувся російський літератор
А Олександр Герцен    Б Віссаріон Бєлінський    В Микола Гоголь
Г Володимир Одоєвський      Д Євген Баратинський

11. У поезії Лермонтова втілено принципи літературно-художніх напрямів
А романтизму і сентименталізму    Б романтизму і реалізму    В класицизму і романтизму
Г класицизму і реалізму      Д просвітницького класицизму й реалізму

12. Поетичні рядки

Та не тим холодним сном могили…
Я б навік заснути так хотів,
Щоб живі дрімали в серці сили,
Щоб у грудях віддих тріпотів (Пер. М. Рильського)

узято з вірша Лермонтова
А «Смерть поета»     Б «На дорогу йду я в самотині»      В «І нудно, і сумно»
Г «Дума»     Д «Бородіно»

13. Віршовий розмір вірша «І нудно, і сумно» Михайла Лермонтова
А дактиль    Б хорей   В анапест    Г ямб     Д амфібрахій

14. Вірш Михайла Лермонтова «І нудно, і сумно» пройнятий настроєм
А радості, надії на Душевне відродження
Б самотності, безнадії, пересиченості, спустошеності
В віри в можливість кохання і щастя, оновлення світу
Г ностальгії за батьківщиною               Д суму за втраченими ілюзіями

15. Вірш Михайла Лермонтова «На дорогу йду я в самотині» був написаний
А під час навчання в Петербурзькій юнкерській школі
Б після випадку на імператорському балу
В за кілька днів до дуелі з Мартиновим
Г під час навчання в Московському благородному пансіоні
Д під час дитинства в Тарханах

16. Дорога у вірші «На дорогу йду я в самотині» виступає символом
А людської долі, життєвого шляху
Б людського пориву до пізнання світу і свого місця в ньому
В розлуки з домівкою     Г плинності й незворотності часу    Д невідворотної загибелі

17. Чого жадає ліричний герой вірша Лермонтова «На дорогу йду я в самотині»?
А «Я жадаю щастя й веселої дороги»      Б «Я жадаю кохання, просто кохання»
В «Я жадаю світла в душі»     Г «Я жадаю волі та спокою! Я б хотів забутись і заснуть!»
Д «Я жадаю взаєморозуміння»

18. Ліричний герой у вірші Михайла Лермонтова «На дорогу йду я в самотині» хотів би спочити під
А березою   Б сосною   В ялиною   Г дубом    Д калиною

19. Жанр твору «Герой нашого часу» Михайла Лермонтова
А історичний роман    Б соціально-побутовий роман    В соціально-психологічний роман
Г філософський роман     Д роман-щоденник

20. У романі Михайла Лермонтова «Герой нашого часу» описані
А 20-ті рр. XIX ст.             Б 30-ті рр. XIX ст.              В 40-і рр. XIX ст.
Г 60-ті рр. XIX ст.              Д 10-ті рр. XIX ст.

21. Провідна тема роману Михайла Лермонтова «Герой нашого часу»
А доля покоління Лермонтова під час реакції              Б біографія Печоріна
В історія кохання головного героя                                      Г історія кавказької війни
  Д історія поневолених горців

22. Основна дія роману Михайла Лермонтова «Герой нашого часу» розгортається
А на Кавказі     Б у Криму     В у Персії   Г у Санкт-Петербурзі    Д у Москві

23. Ім’я та по батькові головного героя роману Михайла Лермонтова «Герой нашого часу» Печоріна
А Михайло Юрійович      Б Григорій Олександрович     В Григорій Олексійович
Г Максим Максимович      Д Георгій Олегович

24. Слова «його мета — зробитися героєм роману» сказані про
А Печоріна   Б Грушницького    В Максима Максимовича   Г Вернера     Д Казбича

25. Характерними рисами Печоріна є
А наполегливість, упертість, імпульсивність    

Б самотність, байдужість, пасивність, егоїзм
В нерішучість, ненадійність, безпринципність, брехливість
Г брутальність, самовпевненість, егоїзм
Д пристрасність, щирість, доброта

26. У романі «Герой нашого часу» оповідач уперше дізнається про Печоріна
А від Грушницького    Б від Бели     В від Максима Максимовича
Г з його журналу     Д від Віри

27. Першою частиною журналу Печоріна в романі Лермонтова є повість
А «Бела»    Б «Максим Максимович»   В «Фаталіст»   Г «Княжна Мері»   Д «Тамань»

28. Про марнославство Грушницького свідчить деталь його одягу
А картуз     Б генеральські лампаси   В аксельбанти    Г солдатська шинель   Д чоботи

29. Антиподом головного героя в романі «Герой нашого часу» є
А Максим Максимович    Б Казбич    В Вернер  Г Грушницький     Д Вулич

30. Печорін вважає своїм «першим задоволенням»
А щире, пристрасне кохання     Б підкоряти своїй волі все, що його оточує
В безумства під впливом пристрастей       Г сіяти розумне, добре, вічне
Д прекрасне в мистецтві

31. Хто з персонажів роману Михайла Лермонтова «Герой нашого часу» сказав про Печоріна, що той «грав роль сокири в руках долі»?
А Віра     Б Грушницький     В сам Печорін   Г княжна Мері    Д Максим Максимович

32. Хто з персонажів роману Михайла Лермонтова «Герой нашого часу» є героєм свого часу?
А Вернер    Б Грушницький   В Печорін   Г Максим Максимович    Д Казбич

33. До яких образів світової літератури відносять образ Печоріна?
А до вічних    Б до байронічних    В до інфернальних   Г до куртуазних   Д до гротескних

34. Роман «Герой нашого часу» ідейно співзвучний з віршем Лермонтова
А «На дорогу йду я в самотині»   Б «Смерть поета»   В «Дума» Г «Поет»   Д «Бородіно»

35. У центрі психологічного роману лежить
А опис життя певної історичної особи
Б відтворення в художній формі якоїсь історичної епохи, певного періоду історії
В виклад світоглядної або етичної позиції автора
Г зображення внутрішнього світу героя
Д ідеологізація приватного життя, побуту персонажів

36. Персонажі роману «Герой нашого часу», характеризуючи Печоріна, вживають епітет
А «ледачий»    Б «зайвий»   В «безталанний»   Г «марнославний»   Д «бідолашний»

37. Оповідачем у главі «Бела» є
А автор    Б Максим Максимович  В Казбич  Г Печорін    Д Вернер

38. Насправді у смерті Бели винен
А Казбич   Б Печорін   В Максим Максимович   Г п’яний лікар    Д царат

39. Максим Максимович, герой роману Михайла Лермонтова «Герой нашого часу», — це образ
А зайвої людини    Б маленької людини    В природної людини    Г нової людини
Д сердитої людини

40. У главі «Тамань» роману Михайла Лермонтова «Герой нашого часу» описано побут
А солдатів  Б горців  В митників   Г контрабандистів     Д козаків

41. Пародією на «байронічного героя» є образ
А Грушницького     Б Вулича    В Вернера   Г Печоріна     Д Казбича

42. Роман Михайла Лермонтова «Герой нашого часу» — це роман
А романтичний    Б сатиричний   В реалістичний   Г фантастичний   Д просвітницький

43. Жанрова специфіка роману Лермонтова «Герой нашого часу»
А інтелектуальний роман     Б філософський роман    В побутовий роман    

  Г соціально-психологічний роман        Д морально-психологічний роман

44. Розташуйте частини роману «Герой нашого часу» Михайла Лермонтова у тій послідовності, у якій вони містяться в романі.
А «Тамань»      Б «Княжна Мері»     В «Максим Максимович»       Г «Бела»

Ключ: 1Г 2В ЗА 4Б

 

• Прийом «Штрихи»

(Штрихи до правил, штрихи до думок, штрихи, що дозволяють перевірити словарний запас школярів, їх уміння бачити і застосовувати частини мови, складати тематичні складні (красиві!) речення).

Штрихи пишуться за наступними правилами:

1-й рядок. 1 іменник.

2-й рядок. 2 прикметники.

3-й рядок. 3 дієприкметники.

4-й рядок. 4 дієслова.

5-й рядок. 5 прислівників (чи дієприслівників)

6-й рядок. Складносурядне або складнопідрядне речення по темі.

Наприклад:

Самотність.

Безнадійна, тужлива  

Болюча, всеохоплююча, стражденна.

Печалить, мучить, хвилює, розбурхує

Розчаровуючи, надихаючи, перевтілюючи, бунтуючи, обіцяючи.

Трагічна  самотність, яку не можна подолати,  переповнює поета, тому що він відчуває себе зайвим у цьому світі, де немає спокою і волі.

• Словниковий куб

Метод для проведення словникової роботи  як випереджуюче індивідуальне або групове завдання для кращого розуміння нових слів, понять у шести площинах:

1) значення слова;

2) походження; 

3) спільнокореневі слова;

4) сполучення зі словом;

5) синоніми, антоніми, омоніми;

6) афоризми або прислів’я зі словом.

Наприклад:

1) лексичне значення слова самотній – 1. Бути наодинці, без нікого (про людину); сам.  Людина, що не має родини або не живе в родині. 3. Який не має друзів, близьких, однодумців; чужий у певному середовищі.

2) Походження слова або речення зі словом  -- поглянув на безмежний простір моря й збагнув, який він тепер самотній

3) Спільнокореневі слова: самітний, самісінький, сам, самотина

4) Сполучення слів: трагічна  самотність, самотній страждалець, болюча самотність, блаженна самотність.

5) Синоніми:  одинокий, самітний, сиротливий, індивідуальний, окремий. Антоніми: компанійський,  товариський

6) Афоризми або  прислів’я  з даним словом.

• Мені потрібна самотність для творчості. Сенека
• Самотність — це стан, про який нікому розповісти. Фаїна Георгіївна Раневська
• Коли я зрозумів, що не знайду людини, схожу на мене, я просто перестав заводити дружбу з людьми. Курт Кобейн
• Є лише одне страждання - бути самотнім. Габріель Марсель
• Я багато часу повинен бути один. Все, що я зробив, тільки плід самотності. Франц Кафка "Щоденники"
• Дурний шукає, як подолати самотність, мудрий - знаходить, як насолодитися нею ... Михайло Мамчич

Прислів’я:

• Без роду й племені.
• Людина без братів і сестер – самотнє дерево
• Людина без сім,ї, що дерево без плодів.

 

 

Література

 

1. «Літературні диктанти». 9 клас. Т.М.Ротко. Журнал «Зарубіжна література в школі» №19, жовтень 2011
2.  «Застосування прийому «Лови помилку» під час вивчення біографій письменників» 9 клас . Н, В. Білецька . Журнал  «Зарубіжна література в школі»№ 11-12, червень, 2012.
3. «Тестові завдання із зарубіжної літератури» Ж.М.Олексієнко. Журнал «Все для вчителя»
4.          Джерело: https://dovidka.biz.ua/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
5.          Сайт «На урок» Літературні ігри на уроках зарубіжної літератури у 9 класі  Григорчук Олена Олексіївна
6.          О.Я.Загоруйко «Мій конспект» 9 клас «Основа», 2017