Посібник_Розвиток критичного мислення учнів у процесі навчання англійської мови засобами інтерактивних технологій

 

 

 

 

 

 

Розвиток критичного мислення учнів

у процесі навчання англійської мови

засобами інтерактивних технологій

 

 

 

 

 Підготувала: Клейменова Т.А.,

учитель англійської мови

Тарасівського навчально-виховного комплексу

І-ІІІ ступенів

 

 

 

 

                                                 

           

 

                                                       Зміст

 

    ВСТУП…………………………………………………………………………….4

І. ЩО ТАКЕ КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ? ……………………………………….6

ІІ. РОЗВИТОК КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ УЧНІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ……………..……………………11

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….24

ДОДАТКИ………………………………………………………………………..25

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

         Новий Закон України про освіту та новий Державний стандарт початкової освіти, базової і повної загальної середньої освіти орієнтує педагогів на персональну відповідальність за якість надання освітніх послуг та перехід від декларування переваг особистісної моделі до її практичного впровадження. Визначено вимоги до якості знань здобувачів освіти, які відповідають змісту і структурі предметних компетентностей (знає, розуміє, застосовує, аналізує, виявляє ставлення, оцінює тощо). Разом із предметною підготовкою за роки здобуття загальної середньої освіти діти мають оволодіти ключовими компетентностями.

          На сучасному етапі розвитку демократичних засад в українському суспільстві, побудови громадянського суспільства в Україні надзвичайно важливо всіляко сприяти виробленню в людей уміння критично мислити, об’єктивно оцінювати різноманітні явища, процеси, події. Тому сьогодні актуальною є проблема розвитку критичного мислення, особливо в дітей підліткового віку. Соціальні зміни та новітні досягнення сучасної науки і практики ставлять високі вимоги до самостійного, продуктивного, творчого мислення.

          Модель сучасного освітнього процесу орієнтована на перехід від «школи знань» до «школи мислення», що потребує освоєння стратегій пізнавальної діяльності. Хоча здатність критично мислити була важлива у всі часи, тим, хто житиме в XXI ст., без неї просто не обійтися. Численні дані по Україні показують, що вкрай необхідні такі форми навчання англійської мови, які дозволили б учням мислити більш продуктивно.

        Тому основна мета школи навчити учнів не лише відтворювати знання, а й застосовувати їх для вирішення життєвих проблем.

        Відомий британський педагог і філософ Джон Локк вважав, що навряд чи є що-небудь більш важливе для знання, для спокійного життя і для успіху будь-якої справи, ніж уміння людини мислити. Завдання сучасної школи – формування учня, який здатний чітко виділити проблему, яку необхідно розв’язати; самостійно знайти, обробити і проаналізувати інформацію щодо шляхів її вирішення; логічно побудувати свої думки, навести переконливу аргументацію та у результаті досягнути поставленої мети. Але не кожний випускник має такі навички, тому перед педагогами насамперед постає завдання допомогти учням сформуватися як особистості, як громадянину, як громадянину з активною життєвою позицією. Одним із найефективніших шляхів досягнення цієї мети є використання в освітньому процесі технологій критичного мислення.

         Критичне мислення нині один з модних трендів в освіті. Про те, що його розвиток є одним з наскрізних завдань освітнього процесу, йдеться й у Концепції нової української школи.

 

І.ЩО ТАКЕ КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ?

 

          Зазвичай ми ставимося до процесу мислення так, ніби це щось саме собою зрозуміле та природнє – як дихати чи кліпати очима. При цьому більшість з нас майже не використовують можливості, які закладені в цій дивовижній людській здатності. Насправді ж мислення можна і навіть необхідно постійно вдосконалювати, тренувати. Бо людина – єдина істота в світі, яка може мислити критично. І саме школа – це ідеальне середовище для навчання та розвитку такого мислення.

Що ж таке критичне мислення?

 Розвиток критичного мислення – це сучасна освітня технологія, розроблена американськими спеціалістами з педагогіки на основі узагальнення досвіду світової педагогіки та психології і виходячи із актуальних потреб системи освіти. З 1996 року поширюється разом Інститутом «Відкрите суспільство», Світовою Читацькою Асоціацією та Консорціумом Гуманної Педагогіки. Пройшла апробацію в школах Америки, Азії, 12-ти країнах Східної, Центральної Європи та СНД.

Як стверджують дослідники Дженні Л. Стіл, Куртіс С. Мередит, Чарльз Темпл, критичне мислення є “складним процесом творчої інтеграції ідей та джерел, переоцінки та перебудови понять та інформації. Воно є активним та інтерактивним процесом пізнання, що відбувається водночас на багатьох рівнях”.[1,с.7].
             Автори стверджують, що критичне мислення можуть осягнути не лише учні старших класів, але і молодших. На думку дослідників, вміння просіювати інформацію та вирішувати, що важливо, а що ні, буде потрібно учням для успіху в світі, який швидко змінюється, їм необхідно буде вміти розуміти те, як різні частини інформації можуть поєднуватись між собою, знадобиться вміння надавати відповідний контекст новим ідеям та знанням, оцінювати нові знахідки та відкидати знецінену інформацію.

          Критичне мислення – складне й багаторівневе явище. Мислити критично означає вільно використовувати розумові стратегії та операції високого рівня для формулювання обґрунтованих висновків і оцінок, прийняття рішень.

          З педагогічної точки зору критичне мислення – це комплекс мисленнєвих операцій, що характеризується здатністю людини:

• аналізувати, порівнювати, синтезувати, оцінювати інформацію з будь-яких джерел;
• бачити проблеми, ставити запитання;
• висувати гіпотези та оцінювати альтернативи;
• робити свідомий вибір, приймати рішення та обґрунтовувати його.

Дженні Л. Стіл, Куртіс С. Мередит, Чарльз Темпл переконані, що “для того, щоб відбулось повнозначне, критичне розуміння, розраховане на довгий строк, учні мають бути активно залучені до навчального процесу. Активне залучення означає, що учні мають усвідомити своє власне мислення у своїх власних словах. До того ж вони мають висловлювати свої знання та розуміння через або активне мислення у ході письма, або через говоріння”. Критичне мислення - це мислення вищого порядку, яке спирається на інформацію, усвідомлене сприйняття власної інтелектуальної діяльності та діяльності інших. Відповідно, формування навичок критичного мислення передбачає розвиток здатності учнів аналізувати навчальну інформацію з позиції логіки та особистісного підходу з метою використання отриманих результатів як до стандартних, так і до нестандартних ситуацій і проблем, а також здатність ставити нові запитання, знаходити аргументи, приймати незалежні продумані рішення [2,с.189].

            Сьогодні в наукових джерелах можна знайти різні визначення терміна «критичне мислення». Джуді А. Браус та Девід Вуд визначають критичність мислення як здатність аналізувати інформацію з позиції логіки і особистісно-психологічного підходу з тим, щоб застосовувати отримані результати, як до стандартних, так і до нестандартних ситуацій, питань, проблем [3,с.130]. Найчастіше під критичним мисленням розуміють процес оцінки достовірності, точності або цінності чого-небудь, здатність шукати і знаходити причини й альтернативні точки зору, сприймати ситуацію в цілому і змінити свою позицію на основі фактів і аргументів [2, с.189]. Його ще називають логічним або аналітичним мисленням. Критичне мислення – розумне рефлексивне мислення, сфокусоване на рішенні, у що вірити і що робити.

         Взявши за основу нові досягнення когнітивної психології та свій унікальний педагогічний досвід, Д. Халперн, американський психолог і в минулому президент американської психологічної асоціації, у своїй роботі «Психологія критичного мислення» визначає критичне мислення наступним чином: це – спрямоване мислення, яке відрізняється виваженістю, логічні-стю і цілеспрямованістю, його відрізняє використання таких когнітивних навичок і стратегій, які збільшують імовірність отримання бажаного результату [6, с. 512].

           Достатньо детально розглядає важливість вивчення зазначеної проблеми український дослідник С. Терно, визначаючи критичне мислення як наукове мислення, сутність якого полягає у прийнятті ретельно обміркованих і зважених рішень щодо довіри до будь-якого твердження: маємо ми його сприйняти чи відкинути або відкласти, а також ступінь упевненості, з яким ми це робимо. Він вважає, що основними рисами критичного мислення є такі вміння: робити логічні умовиводи; приймати обґрунтовані рішення; давати оцінку позитивних і негативних рис як отриманої інформації, так і самого розумового процесу; бути спрямованим на результат. Таке мислення характеризується контрольованістю, обґрунтованістю та цілеспрямованістю [5,с.275].

           Критичне мислення – це інтелектуально організований процес, спрямований на активну діяльність щодо осмислення, застосування, аналізу, узагальнення або оцінки інформації, отриманої або створюваної шляхом спостереження, досвіду, рефлексії, міркувань або комунікації як керівництво до дії або формування переконання.

           У моніторингу результатів навчання англійської мови важливо вміти ефективно поєднувати різні види мовленнєвої діяльності: слухання, говоріння, читання та письмо. Мовленнєва робота на уроках англійської мови допомогає зорієнтувати шкільне навчання на розвиток мислення, мовлення учнів, якщо принципово важливими є такі моменти:

- учні намагаються висловлювати власну думку й обґрунтовувати її;

- беручи до уваги можливість різних поглядів на проблему, учні аналізують їх та виявляють здатність змінити свою думку в разі переконливих аргументів на користь іншої точки зору;

- учні пов’язують обговорену проблему з життям, з власним досвідом;

-  учні надають можливість висловитись співрозмовникові та дати оцінку.

           Навчаючи учнів критично мислити, учитель допомагає їм подивитись на будь-яку життєву ситуацію з різних боків, зорієнтуватися у вирішенні даної проблеми, критично міркуючи, а не скаржачись.

          Різноманітний характер методик критичного мислення сприяє активізації роботи учнів, становленню гармонійно розвинутої особистості. У процесі критичного мислення виробляються вміння співпраці, швидкого та якісного опрацьовування текстів, гнучкості входження в ситуації. Креативний підхід до викладання англійської мови сприяє розвитку уяви учнів, надає відчуття новизни.

          Важко назвати таку складову критичного мислення, яку не можливо сформувати. Критичне мислення не з'являється автоматично у вигляді побічного результату звичайного навчання англійської мови. Щоб домогтися очікуваного ефекту, потрібно докладати систематичні зусилля щодо вдосконалення мислення. Для того щоб учні могли повністю і свідомо зосередитися на поліпшенні своїх розумових здібностей і розширити сферу застосування отриманих навичок, навчання критичному мисленню має включати в себе велику кількість прикладів із різних сфер життя.

              Будь-яка людина може мислити критично. Ж. Піаже писав, що до 14-16 років у людини настає етап, коли створюються найкращі умови для розвитку критичного мислення. Разом з тим це зовсім не означає, що дані навички розвинені в кожного з нас однаковою мірою. Для того щоб учень міг скористатися своїм критичним мисленням, йому важливо розвинути в собі ряд якостей, серед яких Д. Халперн виділяє:

             1. Готовність до планування. Думки часто виникають хаотично. Важливо впорядкувати їх, вибудувати послідовність викладу. Упорядкованість думки - ознака впевненості.

             2. Гнучкість. Якщо учень не готовий сприймати ідеї інших, він ніколи не зможе стати генератором власних ідей і думок. Гнучкість дозволяє почекати з винесенням судження, поки учень не володіє різноманітною інформацією.

              3. Наполегливість. Часто, стикаючись з важким завданням, ми відкладаємо його рішення на потім. Розвиваючи наполегливість у напрузі розуму, учень обов'язково доб'ється кращих результатів у навчанні.

               4. Готовність виправляти свої помилки. Людина, яка мислить критично, не буде виправдовувати свої неправильні рішення, а зробить правильні висновки, скористається помилкою для продовження навчання.

               5. Усвідомлення. Це дуже важлива якість, що передбачає вміння спостерігати за собою в процесі мисленнєвої діяльності, відстежувати хід міркувань.

                6. Пошук компромісних рішень. Важливо, щоб прийняті рішення сприймалися іншими людьми, інакше вони так і залишаться на рівні висловлювань [6, с. 56].

      Також важливо стимулювати та схвально оцінювати всі прояви критичного мислення в учнях. Можна пояснити, з чого складається таке мислення і чим воно відрізняється від звичайного, скориставшись цією таблицею:

Критичне мислення	Звичайне мислення
чіткість	нечіткість
точність	неточність
конкретність	невизначеність
ретельність	похибки
значимість	не значимість
узгодженість (послідовність)	неузгодженість (непослідовність)
глибина (фундаментальність)	поверховість
повнота	неповнота
значущість	тривіальність (банальність)
чесність (неупередженість)	пристрасність (упередженість)
адекватність (щодо цілі)	не адекватність (щодо цілі)
оцінююче судження	здогадки
зважене судження	імпульсивне віддавання переваги
класифікація	просте групування
припущення	вірування
логічне формулювання висновків	формування висновків
розуміння принципів	об’єднання понять за асоціацією

 

Всі ми знаємо, що діти – допитливі від природи та прагнуть пізнавати світ. Вони здатні висувати дуже багато оригінальних ідей. Тому головне завдання вчителя на уроці чи у проектній роботі – бути в першу чергу помічником, що стимулює учнів до пошуку інформації, пізнанню та осмисленню нового, генеруванню власних ідей [2,с.189]. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІ. РОЗВИТОК КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ УЧНІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

            Специфіка предмета «Іноземна мова»відкриває можливості для розвитку критичного мислення учнів. Так, метою навчання іноземної мови є насамперед формування комунікативних умінь, які є важливим інструментом для розвитку критичного мислення, з одного боку, у той час як якісна комунікація виступає результатом розвиненості вміння мислити критично, з іншого боку, що дає змогу гармонійно поєднати навчання іноземної мови з розвитком критичного мисленняучнів. Окрім того, наявність чотирьох видів

мовленнєвої діяльності - аудіювання, говоріння, читання та письмо –передбачає роботу з різного виду інформацією через її аналіз, обговорення, створення учнем монологічного або діалогічного висловлювання в усній та писемній формі, що водночас складає зміст методів технології розвитку критичного мислення. Це створює широке підґрунтя для розвитку критичного мислення засобами іноземної мови.

        Ознайомлення з культурою інших країн, зіставлення її з культурою власної держави забезпечує можливість навчати учнів критично осмислювати соціокультурні реалії іншої держави, виховувати толерантне ставлення до її традицій та етичних норм, культивувати вміння якісної комунікації з представниками іншого соціуму, використовуючи вербальні та невербальні мовні засоби. Це сприяє набуттю соціокультурної компетентності, що є одним з головних завдань навчання іноземної мови.

        Своєрідним є процесс включення методів розвитку критичного мислення у навчання іноземної мови. Застосування окремих методів має певні обмеження залежновід рівня володіння учнями іноземною мовою. Так, методи, що вимагають формулювання аргументів на захист позиції, глибокого аналізу тексту, розгорнутої відповіді на проблемне питання, написання есе, можуть застосовуватися лише серед учнів з достатнім для цього обсягом словникового запасу, високим рівнем володіння граматичними та синтаксичними правилами побудови складних речень. З іншого боку, одним із завдань вчителя на уроці повинно бути стимулювання думок учнів, мотивування їх до висловлювання, що створює можливості для формування комунікативних вмінь та розвитку критичного мислення безпосередньо через діяльність.

         Важливим у технології розвитку критичного  мислення є надання учням

права на помилку. Робота в парах, групах, формулювання думки в голос, обговорення в загальному колі викликає в учнів побоювання зробити помилку, бути осміяними, щозменшує потяг до комунікації. Особливо гостро ця проблема постає на уроці іноземної мови, де мовний бар’єр заважає учням зосередитися на ідеї. Школярі частіше думають над тим, як правильно побудувати речення, а ніж над тим, який зміст вони вкладають у своє висловлювання. Тому вчителю варто виховати в собі та учнів ставлення допомилки як до невід’ємного елементу навчання–індикатора труднощів, мотиву до нового акту пізнання–та формувати прагнення виражати свої міркування, зважаючи на невідворотність помилок [2, с. 14–15]

 Застосування технології критичного мислення на уроках англійської мови дає можливість створити сприятливі умови для активізації і розвитку мислення школярів.

Критичне мислення – це самостійне мислення, в якому початковим етапом є інформація. Вона починається з запитання, будується на базі ствердження. Ця технологія дає можливість визначати і ставити особливу мету, підтримати активність на уроці, викликати продуктивну дискусію, сприяє тому, щоб учні самостійно могли будувати і ставити запитання, допомагає висловлювати власну думку, підтримує мотивацію до читання, виховує повагу до думки іншого.

          Сучасний урок, зокрема урок з використанням технології розвитку в учнів критичного мислення, відповідно до останніх психологічних досліджень, завжди будується за таким алгоритмом.

         Вступна частина або виклик.

Кожен урок розпочинається з етапу актуалізації, під час якої учитель пропонує учням завдання, що сприяє тому, щоб вони освіжили у пам’яті наявні знання, вміння, роздумували і ставили запитання з теми, яку починають вивчати.

         На етапі актуалізації учні разом з учителем:

– освіжають раніше набуті знання, уявлення, уміння;

– проводять інвентаризацію цих знань (у тому числі, помилок);

– зосереджують увагу на темі;

– створюють контекст для сприйняття нових ідей;

         Створивши фундамент для побудови нових знань, умінь і стосунків, вчитель оголошує тему уроку і його передбачувані результати, прагнучи до того, щоб школярі усвідомили свої власні цілі навчання. Вступна частина, як правило займає 5-7 хвилин уроку.

         Для реалізаціїцих завдання можна використати такі методи, як розповідь-припущення за ключовими словами, метод асоціацій, «Кошик ідей»,  мозковий штурм, графічні організатори, укладання асоціативних кущів, метод вірних та невірних тверджень, сплутані логічні ланцюжки, вільне письмо.

          Навчати учнів вмінню виділяти головне, лаконічно, за допомогою слів та фраз, висловлювати уявлення про окреме явище або предмет можна за допомогою методу «Кола по воді». Досліджуване поняття записується встовпчик і на кожну літеру підбираються іменники, дієслова, прикметники, стійкі словосполучення. Так, розпочинаючи вивчення теми «Музика» у  8 класі  учні  можуть  пригадати вже відомі їм слова за допомогою методу «Кола по воді».

М	mystery
U	understanding
S	style
I	inspiration
С	composer

 

«Природа і погода» у 9-му класі

E	earth
N	nature
V	vegetation
I	ice
R	rubbish
O	oceans
N	nest
M	mountains
E	ecology
N	nature
T	trees

           З метою активного пригадування, навчання учнів сприймати думки інших, порівнювати та оцінювати власну та іншу думку доцільно застосовувати мозковий штурм. Цей метод передбачає індивідуальне, парне, групове чи колективне складання списку того, що учням відомо з теми. У 8 класі, розглядаючи тему «Музика», можна запропонуватиучням поділити тему на підтеми : music styles, musical instruments, famous composers, famous musicians тощо. Далі учні об’єднуються в групи й записують відомі їм слова на кожну з виділених категорій. Результати роботи груп обговорюються у класі.

           Допомогти учням пригадати відоме, налаштуватися на тему, навчитися стисло висловлювати свої уявлення щодо окремого предмета чи явища можна за допомогою методу «Кошик ідей», коли учні «складають» у кошик факти, думки, проблеми, поняття, що стосуються теми уроку.

           Так, за цим методом учні можуть скласти список відомих слів з теми «Подорож» у 7  класі.

 

                Систематизувати відомі знання можна графічно, будуючи кластери, асоціативні кущі, заповнюючи таблиці, схеми, діаграми тощо, які допомагають структурувати та унаочнити думку, дослідити взаємозв’язки між поняттями та явищами. Так, вивчаючи тему «Засоби масової інформації»

(8-й клас) учні можуть скласти кластер, відображаючи в ньому основні поняття цієї теми тазв’язки між ними.

 

 

 

               На цьому етапі  можна використовувати інтелект-карт. Ці карти використовуються для створення  візуалізації, структурування і класифікаційності ідеї, як допоміжного засобу в навчанні, вирішенні проблем і прийнятті рішень, карти пам`ять допомагають

1)    легко запам`ятати інформацію;

2)    полегшують візуальне сприйняття і розуміння питання;

3)    розкривають інформацію.

    До інтелект-карт відносяться: MindMaps,  Popplet.

              - прогнозування (по портрету, картинці)

                I think…

                Tomymind…

                I suppose…

           Інтегрувати весь запас лексичних, граматичних, синтаксичних навичок, а також сприяти формуванню навичок аналізу, класифікації, порівняння, узагальнення, оцінювання можна через заповнення таблиць.

           Так, у вступній частині уроку можна запропонувати учням опрацювати таблицю KWL chart.

       Метою такого методу є виокремлення вже відомої інформації з теми, формулювання запитань та постановка проблем, які хотілося б вирішити,

аналіз результатів уроку, оцінка власної пізнавальної діяльності. Таблиця «З-Х-Д» заповнюється упродовж усього уроку. Учням задаються питання для самостійного осмислення за обраною темою.

        Наприклад, при вивченні письменника:

Що ви знаєте про цього письменника? Які твори він написав? Які особливості його творів? Що ви взнали нового з його творів,з його біографії? Що вам би хотілося ще взнати з цієї теми?

         Відповіді записуються кожним учнем в колонки «Знаю» і «Хочу знати» у таблицю. Остання колонка може заповнюватися вже після наступного етапу – осмислення. Або можна одразу влаштувати обговорення в парах , групах. Потім учні заповнюють останню колонку таблиці. Після чого йде спільне обговорення того, чи співпали колонки 2 і 3. Колонка «Хочу знати» дає поштовх до подальшого пошуку нової інформації самостійно – до наступного заняття.

          Розпочинаючи вивчення теми «Англомовні країни» (9-й клас), у колонці «Know» учні записують все, що знають з теми: столиці та великі міста, визначні місця тапам’ятки культури, відомих людейта цікаві факти про англомовні країни тощо. У колонці  «Want» зазначають питання,  на  які  хотіли  б отримати  відповіді  по закінченню уроку (наприклад.: Which is  the  oldest  city  of  Great Britain? What are the famous resorts of Great Britain? Are there any mysterious places in Britain? Where can I stay when I’m in Britain?).Колонку «Learnt» учні заповнюють після опрацювання нової інформації наприкінці уроку або вдома з подальшим взаємним обговоренням у класі.

Know	Want	Learnt

 

Прогнозування за ілюстрацією.

      Вчитель має показати ілюстрацію до теми обговорення. Діти мають зробити свої припущення щодо теми та що вони знають з цього приводу. Вчитель може задати такі питання: як ви думаєте, що тут зображено? До чого це відноситься (в повсякденному житті, чи до якої галузі, сфери науки тощо)? Яка тема нашого обговорення? Що ви чули про це?

 

 

 

 

 

 

T: Look at this picture and talk to your classmate.

Remember, first, only tell them what you see.

P1 What do you see?

P2 I see a woman and a man. They are on the dirt.

P3 Maybe they are playing baseball.

P4 I think they are playing a game. May be they are having fun.

 

        Основна частина або осмислення

          Після актуалізації знань учнів вчитель переходить до осмислення змісту – 2-й етап уроку, який  спрямований на:

а) отримання нової інформації;

б) корекцію учнем поставленої мети навчання.

           Учні залучаються до активногопроцесу добування знань, просування від «старого» знання до «нового». На цьому етапі вчитель застосовує методи, що стимулюють самостійну пошукову діяльність учнів, взаємний обмін думками, при цьому індивідуальний пошук неодмінно передує взаємному обмінуідеями.

           На цьому етапі уроку широко використовуються методи роботи з текстом, серед яких метод опорних слів, «Подвійний щоденник», спрямоване читання, метод «Інсерт», читання впарах. узагальнення в парах та ін.

            Читання тексту по методу insert – Інсерт.      

Інсерт – це прийом, який розвиває критичне мислення учнів. Він дуже ефективний під час роботи над формуванням навичок читання.

             За допомогою цього прийому «Інсерт» можливе вирішення широкого спектру лексико-граматичних завдань.

I – interactive N – noting S – system E – effective R – reading and T – thinking

самоактивізуюча системна розмітка для ефективного читання і роздумів

«V» - вже знав «+» - нове «?» - не зрозумів Є ?

 

           Під час читання тексту учні на полях роблять помітки (олівцем) або на аркуші паперу. Після читання тексту з маркуванням учні заповнюють таблицю

«√» Поставте «√» (так) якщо ви знаєте або вважали, що знаєте

«+» Поставте «+» , якщо для вас нове те, що читаєте

«-» Поставте «-» якщо те, що ви читаєте не співпадає з вашою думкою

«?» Поставте «?»якщо те, що ви читаєте незрозуміле

 

            Працюючи з «Ключовими словами», учні використовують з словами прикріпленими на дошці. Прослухавши формулювання певної теми, учні повинні записати їх у певній послідовності, а потім на етапі осмислення знайти підтвердження своїм ланцюжкам, читаючи текст англійською мовою. Під час роботи з текстом  учні можуть вносити зміни.

         На уроках англійської мови формуються не лише читацькі вміння,а й уміння сприймати зміст автентичних текстів на слух, здійснювати усномовлене спілкування.

          Маючи на меті навчати учнів аналізувати текст, відокремлюючи істотну інформацію від несуттєвої, згортати зміст тексту до ключових слів та розгортати ключові слова доповноцінного тексту, застосовують метод опорних слів. Цей метод можна використовувати не лише в процесі читання, а й під час прослуховування текстів різних жанрів. У ході роботи учні виписують ті слова та словосполучення, які вважають ключовими, після чого, працюючив парах, переказують одне одному текст з опорою на виписані слова.

         Метод «Читання в парах/Узагальнення в парах» дає змогу навчати учнів виділяти основну думку тексту, узагальнювати отриману інформацію та формулювати запитання.

          Цей метод передбачає послідовне опрацювання учнями в парах тексту, поділеного на абзациа бо смислові уривки. Один з них читає уривок та резюмує його, інший – ставить запитання до цього уривку. Так учні продовжують роботу з іншими частинами тексту.

       Для організації нової інформації доцільно використовувати графічні організатори, які вчать виділяти головне, структурувати думку, з одного боку, і стимулюють зорову пам’ять – з другого. Зокрема,

графічний організатор «Діаграма Венна» слугує для навчання учнів порівнювати предмети та явища, знаходити  їхні спільні та відмінні ознаки. Результати роботиоформлюються у вигляді діаграми з двома колами, що перетинаються. У місці перетину записуються риси, характерні для обох понять.

           Таку діаграму можна укласти під час опрацювання теми «Кіно та театр» (7-й клас), порівнявши ці два явища. Співставити між собою декілька явищ, завчасно визначивши лінії порівняння, можназаповнивши порівняльну («концептуальну») таблицю. Після вивчення тем «School life» у 8 класі учням пропонується укласти порівняльну таблицю:

Schools in Great Btitain	Schools  in Ukraine
Children start school at the age of 5.	Children start school at the age of 6.

 

         На уроках домашнього читання під час роботи з художніми текстами можна застосовувати метод читання із зупинками, який сприяє формуванню в учнів навичок прогнозування. Поділений на логічно завершені частини текст, учні опрацьовують послідовно, зупиняючись після кожної частини та роздумуючи над тим,що відбудеться у наступній. Роздуми учнів можна оформити у вигляді таблиці. Свої думки таприпущення учні можуть висловлюють й обговорюють у загальному колі.

 

What will happen next?		Why do you think so?		What really happened?
After heading
After the 1st passage
….

         На розвиток діалогічної компетенції учнів націлена технологія етапів (англ. Milestones), яка розвиває вміння визначати логічну послідовність дій у процесі вирішення проблеми, планувати власну діяльність. Наприклад,  при вивченні теми «Стиль життя» у 8 класі можна запропонувати  укласти алгоритм переходу до здорового способу життя (How to lead a healthy lifestyle?).

           На цьому етапі уроку варто також навчати учнів ставити запитання, що є невід’ємноюскладовою уміння критично мислити. Окрім того, вчитель, організовуючи роботу навміння ставити питання різного рівня складності та відповідати на них можливо через метод«Товстих» та «тонких» запитань.          

             Прийом («Тонкі і товсті запитання») застосовується на будь-якому із 3-х етапів уроку.

На етапі виклику – питання до вивчення теми,

на етапі осмислення – спосіб активної фіксації запитань під час читання, слухання, при роздумі – демонстрація розуміння вивченого.

Thin?	Thick?
Who…?	Why do you think that…?
Why…?	Explain why…?
What…? When…?	What is the most important idea of the story?
Where…? Are you agree that…?	If you were… would you…?

 

“Тонкі” і “товсті” запитання: “Speaking about a new friend”.

“thin” questions	“thick” questions
Where are you from?	Why do you like Christmas?
How old are you?	Why are you sad?
When is your birthday?	Do you like winter? Why? Why not?
Have you got a pet?	What do you do to help your mum?

 

        Заключний етап уроку – підсумковий – передбачає узагальнення та систематизаціюотриманих на уроці знань.

        Рефлексія може проходити в усній або письмовій формі.  Письмова рефлексія вимагає глибокого зосередження на власних думках, ґрунтовних знань граматики та синтаксису мови, атому є важливою для розвитку зв’язного писемного мовлення школярів. Доречним наприкінці уроку буде написання есе або твору-п’ятихвилинки, що передбачають послідовний виклад особистих міркувань з теми в результаті активного її обговорення на уроці.

         Усна рефлексія має на меті обмін думками щодо засвоєного матеріалу, висловлення власного ставлення до теми уроку, озвучування невирішених задач та додаткових запитань. З цією метою можливе застосування таких відомих методів, як «Мікрофон», «Одне слово», що дають змогу швидко провести підсумки уроку. Цікавим різновидом роботи є створення синкану

(англ. Cinquain) – вірша з п’яти рядків, написаного за спеціальними правилами, з якими варто ознайомити учнів до початку роботи. Так, наприклад, учні склали такі синкани.

Ukraine

Beautiful and native

Blossoms, suffers, lives

Protect, save its nature

Motherland

 

Friend

Kind and honest

Respects, helps and understands

Joy of my soul

Mate

         Вміння критичного мислення можливо сформувати тільки в результаті регулярного використання відповідних методів. Непослідовне, час від часу застосування методів розвитку критичного мислення не гарантує успіху. Тому планувати діяльність щодо розвитку критичного  мислення варто систематично, на кожному етапі уроку, в межах кожної окремої теми.

Етапи	Виклик	Осмислення	Рефлексія
Прийоми	«Мозковий штурм» - Кластери - Концептуальне колесо - Прогнозування за ключовими словами - таблиця тонких і товстих питань - Формулювання запитань, відповіді на які потрібно знайти в тексті - кола по воді - Таблиця «З-Х-Д» - вірні і невірні твердження	-Читання тексту з маркуванням за методом insert - Стратегія «Ідеал» - стратегія «фишбоун» - зигзаг - Виділення ключових слів підкресленням - пошук відповідей на поставлені у першій частині уроку запитання -читання тексту з зупинками	-синквейн - Акваріум - Добудовування кластера з ключових слів - Відповіді на поставлені питання. - Організація усних і письмових круглих столів. - Організація різних видів дискусій. - Написання творчих робіт. - Дослідження з окремих питань теми і т.д.

 

     На уроці також застосовуються інші технології для практичного використання щодо розвитку критичного мислення:

Метод « Fishbone»

У «голові» цього скелета позначена проблема, яка розглядається в тексті. На самому скелеті є верхні і нижні кісточки. На верхніх учні зазначають причини виникнення досліджуваної проблеми (ці записи вони можуть зробити і на стадії виклику, до читання тексту, в результаті актуалізації своїх знань і досвіду). Навпроти верхніх кісточок розташовуються нижні, на яких учні по ходу читання виписують факти, що відображають суть, факти. Факт додає проблемі ясність і реальні обриси, дозволяють говорити не про абстрактне рішення, а про конкретний механізм.Можливе додавання верхніх і нижніх кісточок, розширення представлених відомостей. При цьому технологія роботи може змінюватись.

Наприклад, під час вивчення теми «Подорож» в 6 класі можна запропонувати учням таке завдання.

  Т:There are different thoughts about travelling. Some people say travelling has only advantages. Other don’t think so positively. What is your opinion? Ground uр.

    Клас поділяється на дві групи. Учні І групи складають Mind Map зі словами, які асоціюються з перевагами в подорожуванні. Інша група складає Mind Map зі словами, які асоціюються з недоліками в подорожуванні. Потім біля дошки утворюють схему по методу « Fishbone» та роблять висновок.

 

 

 

 

 

 

 

 

          

      Загадка – прийом дуже ефективен при роботі над лексичною стороною мовлення на будь-якій стадії вивчення іноземної мови. Дозволяє активізувати у пам΄яті учнів вивчені лексичні одиниці і допомагає на початковому етапі роботи над темою для вивчення лексичних одиниць.

          Мета «Акваріума» надати учасникам змогу вільно включатись в обговорення проблеми і виходити з нього.
         Для цього 5-6 учасників разом з керівником сідають у коло.  Навколо них стають інші учасники групи, вони – “рибалки”.

            Технологія критичного мислення (What’sYourRating?) застосовується для оцінювання запропонованої ситуації шляхом порівняння зі стандартом поведінки, прийнятим у суспільстві. Учні, оцінюючи власні риси, звички, погляди порівнюють їх зі стандартами поведінки інших та позначають результат порівняння на шкалі цінностей.

        Технологія критичного мислення "Milestones" спрямована на визначення послідовності дій у процесі вирішення певної проблемної ситуації. Для цього учні вибудовують план вирішення проблеми крок за кроком, обґрунтовуючи обрану послідовність.

           Вміння зіставляти та робити оціночні судження розвиває прийом сходинка пріоритетів (Priority Ladder): учні визначають власні пріоритети серед об’єктів, явищ, цінностей і розташовують їх на відповідних щаблях. Результатом роботи у парі є мікродіалог за схемою:

1) мій перший/ другий/ третій вибір;

2) пояснення мого вибору;

3) приклад. Example: Decide on your priorities among the following notions: sport, money, education, friends, family, work. Compare your priorities with your partner in the form of a micro-dialogue.

Очікувана відповідь учнів (фрагмент):

A – My first choice is sport, because.... And what’s yours?

B – It’s... and why did you choose money for the second place?

Комунікативний характер вище зазначених стратегій якнайповніше відповідає вимогам до сучасного уроку іноземної мови. Процес формування критичного мислення зливається з освітнім  процесом, створюючи сприятливі умови не лише для вивчення англійської мови, а й для самореалізації та творчої активності учнів, що є головним завданням учителя на сьогодні.

З точки зору комунікації, всі стратегії розвитку критичного мислення пов’язані з активним обговоренням інформації, стимулюють учнів мислити творчо і шукати відповіді на власні запитання, створюють ґрунт для розмірковування над власними цінностями. У ході виконання завдань, що передбачають прийняття певної позиції, обов’язково створюється атмосфера взаємоповаги до мовленнєвих партнерів, розуміння і продуктивної взаємодії.

В методичній літературі пропонується безліч різних видів роботи, вправ, націлених на розвиток мислення учнів. Головне – вміло застосовувати їх на практиці, спонукати учнів до активної діяльності. Дуже важливо, щоб учні зрозуміли, що навіть найменший самостійний крок на шляху розв’язання проблем є важливим!

Отже, використовуючи інтерактивні технології при формуванні в учнів навичок критичного мислення на своїх уроках, необхідно зробити процес навчання цікавим, різноманітним, ефективним, демократичним.

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Стіл Дж., Мередит К., Темпл Ч. Методична система “Розвиток критичного мислення у навчанні різних предметів” (Підготовлено для проекту “Читання та письмо для розвитку критичного мислення”) / Посібники I-VIII. – Науково-методичний центр розвитку критичного та образного мислення “Інтелект”, 1998.
2. Тягло О. В. Критичне мислення: навч. посіб. [Текст] / О. В. Тягло. – Х.: Вид. група «Основа», 2008. – 189 с.    

3.  Браус Дж., Вуд Д. Инвайронментальное образование в школах: Пер. с англ. – Вашингтон: NAAEE, 1994. – 130 с.  

4.  Халперн Д. Психология критического мышления: 4-е междунар изд. – СПб. : Питер, 2000. – 512 с.  

5.  Терно С. О. Розвиток критичного мислення старшокласників у процесі навчання історії. – Запоріжжя : Запорізький національний університет, 2011. – 275 с.

6. Сиротенко Г.О. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання. – Харків: Основа, 2003. – С.5-8. 

7. Ніколаєва С.Ю., Гринюк Г.А. Сучасні технології навчання іншомовного спілкування. - К.: "Ленвінг", 1997

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 ДОДАТКИ

 Урок англійської мови в 6 класі

з використанням елементів критичного мислення.

 

Тема: Travelling.

 

 

Objectives:

- to revise active vocabulary on the topic;

- to develop students’ skills of listening, reading, speaking and writing;

- to develop students’ ability to work in pairs and groups;

-to enrich students’ knowledge on the topic;

-to develop communicative competence;

-to develop critical thinking skills

-to develop social competence

 

 

 

 

Хід уроку

 

1. I. INTRODUCTION

T: Good morning, everyone!

It’s time to have some fun,

And we have come today

To write and read and play

The day is warm and bright,

Our class is very light

Be ready, everyone!

The lesson has begun

 

 I’m glad to see you today. How are you?

 

On your desks you can see pictures of different moods. You can choose one which really shows how you are feeling at the moment. You can put a tick in front of it.

 

ІІ. Виклик

T: Todayoneof our pupils knows thethemeofourlesson.Your friend Semen received an invitation to his relatives who live in Germany.

  

      Look at thе blackboard. These pictures may help you. They are connected with our today’s topic. And youmustguess the themeofourlessonusingthem. Who will be the first?

T: You are right, “Travelling”, and this lesson is devoted to this theme. Try to guess, what we are going to do on the lesson. Do you have anyideas? What wouldyou like to do during our lesson?

PP

Створення кластера “Why do people travel?”

Кластер

T: Now take the sheets of paper and write your associations about travelling (in the form of cluster).

 Why do people travel? Why do people travel around the world?

 

 

«Мозковий штурм»

Why do people travel? Why do people travel around the world?

I think…

To my mind…

In my opinion…

P.They want to visit new countries.

P2I think they like to rest in different countries.

P3I like to see interesting places.

      «Кошик ідей»

а) Завдання – написати три слова (іменник, прикметник, дієслово) до теми“Travelling”,

б) кожен учень згадує і записує в зошит свої варіанти.

в) обмін інформацією в групі, учні  з’ясовують, в чому співпали їх уявлення, а в чому виникли відмінності.

Noun	Adjective	Verb
A trip A journey A ride	pleasant interesting enjoyable	visit travel go

 

T: Look at the blackboard. There is a sentence here. But all the words in it are written together. Try to divide these words and read the sentence.

 

Everyjourneygivesyouitsownfavor.

 

Well-done. So, thisis the mottoofourlesson.

 

III. Осмислення.

Перегляд презентації“Travelling”.Робота над текстом

Fill the parts of the table

KWL

Know	Want	Learn

 

Ex.1, page 100

Look at the pictures and say how people can get from one place to another.

P1      People can get from one place to another by plane.

 

Reading.  Читання речень,  добирання відповідностей до малюнка.

 

Choose the true sentences to the picture.

Учні отримують малюнок і текст до нього. Їм потрібно прочитати і вибрати лише ті речення, які відповідають малюнку.

     Travelling by plane is the fastest. You can get to many cities only in a few hours.You can stop wherever you like. During the trip you can sit comfortably in the armchair and read, eat or sleep. During the trip you need no tickets. People can visit many countries by plane. When the weather is rainy or foggy you cannot  travel by it.

Hiking is interesting and it is also good for health. This way of travelling is the fastest. You can visit many interesting places. It helps to learn many interesting things and enjoy beautiful places. You don’t need to think about the tickets and timetable.  Hiking helps physical training. You can get to many cities in a few hours.

 

Travelling by train is rather fast and not so expensive. When you are going by train you can sit comfortably in your carriage. You can stop wherever you like. You can read and sleep. For this way of  travelling you need no tickets. It is good for your health. You can see the country you are travelling through and not only the clouds as you aref lying.

Письмо.(картки)

Тhe words in these sentences have been pushed together. Find cut what they are by separating them.

Modernlifeisimpossiblewithouttravelling.

Manypeopleliketotravelbycar.

Theycantravelbyair,byrail,byseaorbyroad.

Travellingbytrainisslowerthanbyplane,butithasitsadvantages.

 

Фізкультхвилинка 

    Jigsaw Reading. Ex. 2, page 101

    Work in two groups. Read one of the texts and take notes to answer the questions. Then share the information with another group.

    Game “Where do you want to go?” 

T: What do you think the most interesting way to know a new town or a city?

How do you usually learn a new town or country?

P1 I prefer to buy a map.

P2 In my opinion the best way to learn about a new town or country is to visit museums and galleries.

     Мініпроекти“My first trip”. Презентації учнів

T: Which tour is the most informative?

Which tour do you think is more economic?

 

     ІІІ. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА УРОКУ

Рефлексія

 

     Метод «Мікрофон».

 

T: Now try to express your own opinion and say why people travel. All you need is to complete the sentences in yourcards.

1. Most people like to travel _________________________________________.

2. Usually they travel ______________________________________________.

3. When they travel they like to ______________________________________.

4. People like to travel because it is ___________________________________.

5. Of course sometimes travelling can be _______________________________.

6. And still travelling _______________________________________________.

 

Написання  синквейна. (Group work)

T: As you remember the theme of our lesson is travelling. Let’s make up cinquins about travelling. It’s a kind of poem. It consists of 5 lines.

T.  Take your pictures of different moods and choose one to show your mood at this moment. Is it different?

      Домашнє завдання

- Your hometask will be ex. 5. You’ll need to write a shirt story about the best trip you ever had. 

The lesson is over. Good-bye.