Посилення позиції педагога, як керівника колективу батьків і дітей.

СЕМІНАР - ПРАКТИКУМ ДЛЯ ПЕДАГОГІВ.

 

З усіх здібностей найважча

важка і найрідкісніша -

 це вміння керувати.

Соммері

 

ТЕМА: Посилення позиції педагога, як керівника колективу батьків і дітей.

 

Мета: Аналіз позиції педагога по відношенню до дитячо-батьківських колективів. Формування управлінських навичок. Підвищення впевненості в собі, своїй компетентності. Розвиток навичок ефективної взаємодії, спілкування.

 

Обладнання: фліп-чат, маркери, папір, олівці, планшетки, м'ячик.

 

Перебіг семінару:

Психологічна розминка.

1.1.впр. "Броунівський рух"

Учасники в довільній формі ходять по колу і "вітаються" різними частинами тіла, які задає ведучий.

 

Основна частина.

2.1 Актуалізація знань. По колу учасники висловлюють свої очікування, знання щодо теми семінару.

 

2.2 Вступна бесіда.

Нині у зв'язку з переходом на особистісно-орієнтовану модель взаємодії з дитиною визнається пріоритет сімейного виховання над суспільним. Тому необхідне створення єдиного виховного середовища для розкриття потенційних можливостей кожного дошкільника і школяра. Тому важливою є співпраця педагогів і батьків.

Наша організація дорожить своїм іміджем, тому кожен її член повинен володіти навичками роботи з клієнтом, щоб не провокувати конфлікти, відповідати статусу організації. У результаті зросла роль кожного фахівця, який працює в дитячому садку або в школі. Фахівці повинні знати правила роботи з клієнтом, правила самопрезентації, техніку зняття напруги, способи психологічного самозахисту.

Тут же хочеться торкнутися загальних принципів роботи педагога з батьками як клієнтами, що сприяють налагодженню конструктивної взаємодії педагогів і батьків.

2.3 "Мозковий штурм" - Якими навичками повинен володіти добрий керівник-педагог?

-Виписати якості, які є найбільш важливими для кожного.

-Як ці якості виражені в мене?

 

2.4 Впр. "Мій погляд на мої стосунки" [1]

Мета: допомогти учасникам усвідомити і сформулювати свої сильні сторони у спілкуванні з батьками та визначити наявні проблеми, які можна вирішити.

 Для виконання цієї вправи кожному учаснику знадобиться чистий аркуш паперу формату А-4, олівець і гумка. Першу частину цієї вправи можна виконувати не в колі, тож бажано організувати простір так, щоб учасники почувалися комфортна і, щоб їм було зручно, малювати на аркуші паперу. Можливо, хтось захоче виконати цю вправу, сидячи за столом або усамітнившись десь у кутку кімнати.

Коли група готова до роботи, тренер попереджає учасників про те, що дана вправа має конфіденційний характер, тому не варто ставити один одному жодних запитань під час проведення вправи. Однак якщо хтось захоче поділитися своїми думками, почуттями або змістом виконаної роботи, він зможе висловитися наприкінці вправи.

Далі тренерка просить кожного з учасників намалювати на аркуші паперу себе та батьків своїх учнів у вигляді правильних або неправильних геометричних фігур. Коли роботу буде закінчено, тренерка починає ставити запитання, які учасники обмірковують самостійно, не фіксуючи відповідь на папері. Поле кожного запитання тренер дає учасникам від 15 до

до 40 секунд на обдумування, відповіді на останні два запитання, можливо, потребуватимуть більше часу.

 

Запитання можуть звучати приблизно так:

o Подивіться, будь ласка, на свій малюнок. Як розташовані у вас фігури: на одному рівні чи на різних (хтось вище, а хтось нижче), чому? Що означає для вас "вище" або "нижче"? Чи, можливо, ви розташовані в центрі, в оточенні інших геометричних фігур, чому?

o На якій відстані одна від одної розташовані геометричні фігури? Чому?

o Хто розташований правіше, а хто лівіше? Чому? Чи вкладаєте ви якийсь особистий сенс у поняття "лівий" і "правий"? Який?

o Подивіться, скільки місця займає на аркуші ваше зображення і скільки - фігури, що зображують батьків; чому?

o Чи однаковими геометричними фігурами ви зобразили себе й батьків, чому?

o Чи багато гострих кутів у ваших зображеннях, чому? Чи вкладаєте ви якийсь особистий сенс у поняття "гострі кути" і якщо "так", то який?

o Якби я попросив(ла) вас намалювати ідеальні взаємини з батьками, то як би ви змінили свій малюнок, чому? Якби не змінили зовсім, то чому?

o На які ще роздуми наводить вас ваша картинка, чому? Кого б ви ще хотіли зобразити на малюнку, чому?

Які свої сильні сторони у спілкуванні з батьками ви могли б відзначити? Постарайтеся знайти щонайменше три позиції, за якими ви почуваєтеся впевнено. Які особистісні якості допомагають вам досягати успіху?

o Що б вам хотілося змінити або поліпшити у ваших взаєминах із батьками? Які особистісні якості та/або інші чинники заважають вам поліпшити це?

Після того як учасники дадуть відповідь на останнє запитання, тренер просить їх об'єднатися в підгрупи по 4-5 осіб, у яких охочі можуть висловитися з приводу своїх відчуттів, думок тощо, водночас решта слухатиме, доповнюватиме, висловлюватиме свою думку, але не критикуватиме та не ставитиме запитань. Говорячи про те, що допомагає і що заважає в роботі з батьками, можна висловлюватися як з приводу свого особистого досвіду, так і ґрунтуючись на спостереженнях за роботою інших вчителів або вихователів.

Потім кожна підгрупа формулює кілька основних позицій, за якими вони хотіли б щось змінити у спілкуванні з батьками або поліпшити.

Усі учасники повертаються в коло. Тренер пропонує охочим висловитися з приводу виконаної роботи і з приводу своїх відчуттів.

 

2.5 Практичні рекомендації

Типові помилки, яких припускаються педагоги:

Правила роботи з клієнтом

 Незнання технік спілкування (спілкування побіжно, йдучи, часті вибачення, непідготовленість)

 Директивна позиція / позиція підпорядкування по відношенню до батьків

 Стереотипи, установки, що ускладнюють спілкування

 Приписування батькам своїх уявлень та очікувань - проекція

 Оцінювання батьків

Правила самопрезентації

 Напористість / похмурість

 Невпевненість у своїх діях, у своїх силах

 Невміння себе подати

Техніка зняття напруги

 Метушливість/ істерика

 Зайва емоційність педагога у відповідь на слова та дії батьків

 Дратівливість

 Часті хвороби

 

Способи психологічного самозахисту

 Підвищена вразливість

 Прийняття на свій рахунок

 Домислювання ситуації

 Невміння захистити себе від небажаних впливів "важких" категорій співрозмовників

Головне - говорити з батьками тільки про те, що потрібно, і тільки тоді, коли потрібно.

 

Серед прийомів роботи з батьками можна відзначити такі [1]:

Правила роботи з клієнтом

 Говорити зрозумілою батькам мовою, без вживання спеціальної термінології

 Враховувати емоційний стан батьків

 Відмовитися від повчань, нотацій, зарозумілості

 Розмовляти з позиції партнерства

 Попередньо планувати зміст бесіди з батьками

 

Правила самопрезентації

 Бути конкретним, відповідати безпосередньо на поставлене запитання

 Бути активним і доброзичливим (батьки не повинні брати інтерв'ю в педагога)

 Відпрацьовувати навичку усної самопрезентації

 Зберігати конфіденційність інформації, отриманої від батьків, тощо.

 

Способи психологічного самозахисту умовно поділяються на два блоки:

 Управління собою. Здійснюється двома шляхами:

1. Підготовчими діями "Профілактикою" - усунення упереджень проти певних батьків

2. Діями, що сприяють зняттю напруги, яка вже виникла і впливає на якість нашого реагування на можливі негативні дії та слова співрозмовника. Досягається в результаті роботи над собою за допомогою аутогенного тренування.

 Керування клієнтом, ситуацією: перенесення зустрічі на зручніший час (дає можливість обміркувати ситуацію, проконсультуватися у спеціалістів тощо) + залучення спеціалістів до бесіди.

 

Рекомендації для ведення бесіди з клієнтом, які можуть бути використані в педагогічній практиці:

 Дохідливо викладати факти, аргументувати свої висловлювання,

У зв'язку з чим бажано продумувати виступ заздалегідь.

 Використовувати фактичний матеріал, яскраві приклади. Говорити простою зрозумілою мовою.

 Бути коротким (Плутарх: "Сила мови - в умінні висловити багато чого в небагатьох словах").

 Уникати просторічних фраз, не гнатися за дешевою популярністю.

 "Виходячи з контакту, не грюкай дверима!" - Не слід закінчувати бесіду суперечкою та доводити батькові свою правоту

 Дотримуватися граматичних норм, правил вимови (краще відрепетирувати виступ).

 Повторити найбільш важливу думку кілька разів у новій формі.

 Фінал розмови підготувати найретельніше, бо останню інформацію батьки запам'ятають найчіткіше.

 Враховувати стан співрозмовника і розуміти, що для кожного з батьків дуже важливе відчуття, що ви вступили в контакт саме з ним і цей контакт для вас важливий.

 Вміти слухати так само добре, як і говорити.

Педагоги, які працюють з дітьми та їхніми батьками довгий час, до проведення бесід, батьківських зборів, виступів на великих конференціях ставляться спокійно. Але молоді фахівці, які не мають навичок спілкування, іноді відчувають страх перед взаємодією з батьками, що має свої конкретні прояви, які заважають взаєморозумінню сторін. Так, тремтіння голосу, плутане мовлення, метушливість у рухах, інколи зарозумілі нотки (як спосіб захисту) можуть "зчитуватися" батьками і стати перешкодою для ефективного контакту. Тому педагогам необхідно відпрацьовувати манеру усної самопрезентації.

Вчитель-початківець або вихователь має розуміти, що батьки приходять не сваритися з ними, а отримати якомога більше інформації про свою дитину. Педагог має добре орієнтуватися у своїй діяльності в успіхах дітей. Якщо педагог на перших порах вестиме записи про певних дітей, йому легше буде налагодити взаємини з батьками, які побачать зацікавленість педагога в розвитку дитини. Подібні записи (фіксоване спостереження) допоможуть учителю, вихователю триматися з батьками впевненіше. Для того щоб записи принесли максимальну користь, бажано набути навичок з їх складання.

2.6.Притча "Візир".

Одного разу падишах вирішив піддати випробуванню своїх візирів. "О, мої піддані! - звернувся до них падишах. - У мене є для вас важке завдання, і я хотів би знати, хто зможе його вирішити". Він повів своїх підданих у сад, у кутку якого були іржаві залізні двері з величезним замком. "Той, хто зможе відкрити ці двері, стане моїм першим візиром", - сказав він і відійшов убік. Одні придворні тільки хитали головами, інші почали розглядати замок, треті почали невпевнено штовхати двері, але вони були переконані, що не зможуть відчинити їх. Один за одним вони відходили від дверей. Але один візир уважно оглянув двері, обмацав замок і щосили натиснув на двері. Він штовхав їх і - о диво! - вони стали піддаватися, з'явилася спочатку вузька щілина, а потім двері стали рухатися все швидше і розкрилися. Тоді падишах сказав: "Ти станеш першим візиром, бо бачиш і чуєш, але віриш у власні сили".

3. Практична частина.

3.1.впр. "Лист губернатору" [1]

Мета: Відпрацювати техніки виходу з конфліктних ситуацій.

Робота проходить у п'яти підгрупах. Кожна підгрупа отримує картку з назвою стилю виходу з конфлікту. Тренер просить учасників уявити, що губернатор міста збирається видати указ про те, що в новорічну ніч усі учасники тренінгу повинні будуть чергувати на вулицях і стежити за порядком, але він ще не встиг видати цей указ, а тільки думає над його проектом і хотів би знати нашу думку. У зв'язку з цим необхідно написати губернатору листа відповідно до зазначеного на картці стилю. (Пристосування, ухилення, суперництво, співпраця, компроміс).

Після того, як листи готові, а на це зазвичай іде від 6 до 20 хвилин, представники підгруп по черзі зачитують їх, а інші учасники відгадують, який спосіб виходу з конфліктної ситуації було використано.

Учасники обговорюють можливості та недоліки використання кожного стилю виходу з конфліктної ситуації в рамках даного ігрового контексту. Що звучало особливо переконливо в їхніх листах? Як би відреагував губернатор на ці відповіді і чому?

 

3.2.Впр. "Гідна відповідь" [1]

Мета: Відпрацювання навички конструктивного виходу з конфліктних ситуацій.

Усі учасники сидять у колі. Кожен отримує від ведучого картку, на якій міститься якесь зауваження з приводу зовнішності або поведінки одного з учасників (варіанти висловлювань наведено в додатку).

 

Усі слухачі по колу (по черзі) вимовляють записану на картку фразу, дивлячись у вічі сусідові праворуч, завдання якого - гідно відповісти на "випад". Потім учасник, який відповів, повертається до свого сусіда праворуч і зачитує фразу зі своєї картки. Коли кожен виконає завдання, тобто побуває і як "нападник", і як "жертва", вправа закінчується і група переходить до обговорення.

Тренер запитує учасників, чи легко їм було виконувати завдання, чи приймали вони близько до серця невтішне зауваження про себе. Як правило, слухачі кажуть, що грубі висловлювання їх не схвилювали, бо вони не сприймали їх як спрямовані конкретно проти себе. Потім усі пропонують різні варіанти конструктивного пошуку, який допоможе і в реальних життєвих умовах так само сприймати негативну інформацію від партнерів по спілкуванню.

3.3 Впр. "Товсте скло" [1]

Мета: Відпрацювання навичок виразного використання міміки і жестів, необхідних педагогам у їхній повсякденній роботі.

Учасники діляться на підгрупи по 3-5 осіб. Потім тренер знайомить усіх зі змістом вправи. Учасникам пропонується уявити, що вони спілкуються один з одним через товсте скло, тобто вони чудово бачать один одного, але не чують. Використовуючи невербальні засоби спілкування, кожній підгрупі необхідно донести якусь інформацію до всіх учасників.

Кожна підгрупа отримує від однієї до трьох карток (на розсуд тренера, додаток 1) з різними ситуаціями. На підготовку пантоміми йде зазвичай від 3 до 10 хвилин. Учасники самі розподіляють ролі.

Учасники діляться своїми враженнями, труднощами, з якими вони зіткнулися, і знахідками, які вони зробили під час виконання вправи. Як правило, ця вправа викликає багато позитивних емоцій.

3.4 Гра за казкою "Чарівна лампа Аладдіна" [2]

Мета: збільшити віру в себе, власні сили, свою унікальність.

Метафора: Аладдін знайшов у печері чарівну лампу. Ця лампа була безцінна, бо в ній жив Джинн. Джинн мав виконувати будь-які бажання господаря лампи. Варто було лише потерти лампу, як джинн з'являвся і служив господареві. Чарівні можливості джина були безмежні. Отже, Аладінн став господарем лампи. Але він не знав усіх її чудових властивостей. Для нього це була лише стара потерта лампа, тому він не цінував її. Але про справжнє значення лампи знав Магрибинець, який мріяв викрасти лампу. Він бачив у ній не старий предмет начиння, а виконання всіх його амбітних мрій.

Перша команда - "Аладдін" (аналогія з учителем)

Інструкція: "У вас є лампа, але ви не знаєте, що вона чарівна, для вас це просто лампа. Опишіть, чим цінна і значуща ця лампа для вас!" Команда починає презентацію першою.

Друга команда - "Магрибинець" (аналогія з клієнтом) Магрибинець знав справжнє значення лампи, знав, що вона чарівна і що власник лампи може керувати джином.

Інструкція: "Напишіть якомога більше варіантів того, навіщо вам потрібна ця лампа!"

4. Підбиття підсумків.

4.1 Заключне слово ведучого.

Кожен освітній заклад обирає і використовує такі форми роботи з батьками, які більшою мірою відповідають внутрішній філософії, організаційній культурі, освітній

програмі.

Гарантом ефективності роботи з батьками є:

I) установка на роботу з батьками як на роботу з однодумцями (замість установки "батько - ворог, суперник");

II) доброзичливе ставлення до дитини та батьків (замість звинувачувальної позиції педагога);

III) зацікавленість педагога у вирішенні проблеми дитини (замість формального спілкування, "для галочки");

IV) системний характер роботи з батьками (замість спонтанних, "одноразових" заходів).

 

4.2 Притча "Все в твоїх руках" [6]

 Давним-давно в старовинному місті жив Майстер, оточений учнями. Найздібніший із них одного разу задумався: "А чи є питання, на яке наш Майстер не зміг дати відповіді?" Він пішов на квітучу галявину, зловив найкрасивішого метелика і сховав його між долонями. Метелик чіплявся лапками за його руки, і учневі було лоскотно. Посміхаючись, він підійшов до Майстра і запитав:- Скажіть, який метелик у мене в руках: живий чи мертвий?

Він міцно тримав метелика в зімкнутих долонях і був готовий будь-якої миті стиснути їх заради своєї істини.

Не дивлячись на руки учня, Майстер відповів:

- Усе в твоїх руках.

 

4.3.Рефлексія

 

 

 

 

 

 

 

Література

1. Коммуникативный тренинг (педагоги, психологи, родители). Монина Г.Б., Лютова-Робертс Е.К. – СПб.: Издательство «Речь», 2005. – 224 с.: ил.
2. Метафорическая деловая игра : Практическое пособие для бизнес – тренера / Под ред. Ж. Завьяловой. – СПб.: Издательство «Речь», 2004. – 134 с.
3. Робота психолога з педколективом /упор. Т.Гончаренко.- К.: Шкіл.світ., 2006
4. Семенова Е.М. «Тренинг эмоциональной устойчивости», - М.: Издательство Института Психотерапии, 2005
5. Федорчук В. Комунікативна  компетентність педагога. К.: Шк.світ, 2007
6. http://sbornikpritch.ru/index/0-918