14 інноваційних критеріїв для відбору підручників

Реформа освіти надала вчителям право вільно обирати підручники. І це правильно! Адже кращих професіоналів у цій справі не знайти! Та чи легко це зробити? Процедура відбору підручників – це тривала та складна колегіальна робота. А ще й дуже відповідальна! Як вибрати гідний інструмент навчання, що полегшить роботу вчителя та зацікавить школярів? Як дотримуватися академічної доброчесності? Інструментарієм для відбору підручників та практичними порадами поділився Артем Горобець під час вебінару «Вибір навчальних підручників як прояв академічної свободи вчительства».

Відбір підручника – це не просто вибір навчальної книги. Це вибір нової стратегії розвитку школярів. Адже сучасним учням необхідні кардинально нові підходи до навчання. Вибрати справжню скарбницю знань та критично оцінити будь-який підручник допоможуть 14 важливих критеріїв. Розбираймося разом!

Відповідність змісту підручника Державному стандарту

Зміст підручника має бути спрямований на досягнення цілей та завдань освіти. Тому для початку слід проаналізувати, як у підручнику розкриті вимоги держстандарту:

• досягнення обов’язкових результатів навчання;
• формування ключових компетентностей та наскрізних умінь;
• випадки розгортання деяких програмових тем на знаннєвій основі.

Відповідність змісту підручника очікуваним результатам, визначеним Типовою освітньою/навчальною програмою

Звичайно, в проєкті підручника представлено авторське бачення щодо послідовності викладу навчального матеріалу та обсягу відведеного часу. Та чи завжди воно відповідає навчальній програмі? На жаль, ні. Що робити? Звернути особливу увагу на:

• наявність усіх тем і компонентів;
• співвідношення обсягу змісту підручника з одиницями навчального часу;
• ґрунтовність контенту.

Системність, логічність та послідовність викладу навчальної інформації

Виклад навчального матеріалу має бути змістовним та системним. Але як це перевірити? Реалізацію цього критерію допоможуть розкрити наступні показники: 

• структурування програмового матеріалу: методично доцільно, послідовно, логічно, сумарно, доречні рубрики;
• дублювання навчального матеріалу;
• взаємозв’язок понять, формування єдиної понятійної системи підручника, лаконічність, точність формулювання визначень, їхня наступність і послідовність введення; 
• актуальний контент;
• коректність посилань; 
• наявні інструкції та приклади виконання завдань, необхідних і достатніх для досягнення очікуваних результатів навчання учнівством із різними навчальними можливостями.

Науковість змісту, використання загальноприйнятої наукової термінології

Наукові положення мають бути збалансовані за складністю та обсягом, а викладений теоретичний матеріал зорієнтований на практичне використання. А ще вони мають бути пов'язані з повсякденним життям! Як пересвядчитися в тому, що все правильно? Слід проаналізувати та визначити: 

• відповідність навчального матеріалу сучасним науковим концепціям;
• точний і зрозумілий виклад наукових понять: однозначність, точність, поступове нарощування кількості, взаємозв’язок;
• відношення практичного та теоретичного матеріалу.

Можливості підручника для здійснення учнями самостійної освітньої діяльності

Якісний підручник має стати чудовим помічником у побудові власної освітньої траєкторії розвитку дитини. Але як визначити, чи сприятиме він успішній самостійній діяльності школярів? Допоможе аналіз наступних параметрів:

• діалогічність викладу програмового матеріалу;
• читабельність сторінок, виокремлення головного і другорядного; 
• зрозумілість апарату орієнтування;
• чіткість, зрозумілість інструкцій, алгоритмів дій;
• завдання та запитання для само- та взаємооцінювання учнівства; 
• творчі, дослідницькі та репродуктивні завдання; 
• навявність ситуацій, які передбачають роботу в парі/групі. 

Реалізація ціннісного компонента

Що потрібно врахувати, аби підручник став не просто книгою, а духовним провідником дитини? Реалізацію наступних індикаторів:

• наявність та дидактична доцільність завдань, що забезпечують формування: патріотичних почуттів; зацікавленість і підтримку національних традицій; особистісних (гуманності, працелюбності, чесності, правдивості, культури розумової праці тощо) і родинних цінностей; соціальної поведінки та громадянської позиції;
• наявність та дидактична доцільність матеріалів, які вчать дотриманню безпечних норм життєдіяльності, формують екологічну культуру; 
• відсутність стереотипів та упереджень.

Мотивація навчальної діяльності

Бажання навчатися – найголовніший чинник успішності школярів. Та чи мотивуватиме підручник до навчання? Зробити висновок допоможуть наступні показники: 

• наявність ситуацій пізнавальної новизни, стимулювання пізнавальних потреб, заохочення та підтримки успіху в навчанні, емоційно-ціннісних переживань, зацікавленості, здивування;
• наявність заохочень учнівства до висловлення власної думки;
• можливість реалізації інтерактивного навчання;
• дизайн підручника, що викликає бажання працювати з ним.

Українознавче наповнення

Формування національно свідомої, духовно багатої особистості є одним із головних завдань шкільного навчання. Як визначити, чи сприятиме цьому підручник? Варто проаналізувати:

• наявність українознавчого компонента, спрямованого на виховання національної свідомості й гідності, любові до рідного краю та свого народу;
• використання інформації про рослинний і тваринний світ України; наявність інформації про пам’ятки культури України;
• наявність науково обґрунтованої інформації про факти, події, явища, про видатних українців або вихідців з України, які зробили вагомий внесок у розвиток певної галузі науки чи культури в цілому;
• включення інформації про досягнення сучасної української науки і техніки, промисловість в Україні; про вирішення екологічних, енергетичних, продовольчих, соціальних питань в Україні; про місце України в світі тощо;
• використання зразків українського фольклору, мистецтва, прикладів традиційної української культури; фрагментів літературних творів відомих українських письменників.

Доступність і зрозумілість текстів підручника, відповідність їх нормам літературної мови 

Погодьтеся, що наявність помилок у підручнику – це неприпустимо! Тож під час оцінювання слід приділити особливу увагу:

• відповідності мови підручника нормам української літературної мови (орфографічним, пунктуаційним, стилістичним, граматичним вимогам; сучасність мови);
• наявності джерел інформації.

Забезпечення диференційованого підходу до навчання

Диференціація навчання – шлях до поглиблення знань учнів, а  підручник має бути надійним путівником. З’ясувати чи відповідає він вимогам, допоможуть індикатори:

• системне й послідовне включення різнорівневих завдань;
• достатність для організації навчальної діяльності учнівства із різними здібностями і навчальними можливостями завдань;
• розподіл (позначення) завдань за рівнем складності.

Реалізація інтегративного підходу

Інтеграція навчання – провідний принцип Нової української школи. Тож і зміст підручника має бути спрямованим на його реалізацію. Як це визначити? Проаналізуйте навчальний матеріал, враховуючи:

• спрямованість змісту на формування в учнівства цілісної картини світу, системного мислення;
• інтегрування навчального матеріалу з різних освітніх галузей;
• інтеграція видів навчальної діяльності.

Відповідність змістового наповнення підручника віковим особливостям учнівства

Сучасний шкільний підручник має реалізовувати зв’язок навчання з реальним життям та практикою згідно з віком школярів. Тому під час експертизи слід оцінити:

• доступність у контексті психолого-педагогічних вимог, що передбачає відповідність змістового наповнення підручника рівню психологічного розвитку учнів, їхній попередній освітній підготовці й життєвому досвіду;
• доцільність використання аналогій, прикладів, пояснень.

Ілюстративний матеріал

Візуалізація – найпотужніший інструмент для мотивації школярів. Але наскільки ефективно він буде використаний, залежить від наступних показників:

• дидактична доцільність та функціональність ілюстрацій, коректність завдань, спрямованих на роботу з ілюстраціями;
• інформативність ілюстрацій, їх відповідність програмовій темі;
• забезпечення взаємозв’язку ілюстрацій із вербальною інформацією, чим досягається пояснення, доповнення, уточнення основного тексту;
• наявність достатньої кількості ілюстрацій для опанування учнівством теми/розділу;
• відповідність ілюстративного матеріалу сучасним реаліям життя;
• яскравість, сучасність, зрозумілість образів.

Недискримінаційний підхід

Питання толерантності, рівного ставлення до людей та поваги до особистості мають бути на першому місці у шкільному середовищі. Тому під час експертизи підручника слід обов’язково звернути увагу на: 

• пропорційність представленості осіб за максимально можливою кількістю певних ознак;
• відсутність представлення осіб у стереотипних ролях, зумовлених певними ознаками;
• відсутність сегрегації і поляризації за певними ознаками;
• зображення людини загалом і загальнолюдських цінностей через альтернативні образи;
• недискримінаційна мова.

Вибір підручників та академічна доброчесність

Чи означає доброчесність просто «бути чесним»? Ні, це поняття має дещо ширший сенс! Доброчесна людина не буде давати чи просити хабарі та красти. Вона не буде користуватися «Готовими домашніми завданнями» та списувати на іспиті, зазіхати на чуже авторство чи хитрувати, аби здаватися кращою. Бути доброчесним – означає діяти в інтересах суспільства. Навіть коли тебе ніхто не бачить! Академічна доброчесність – не лише дотримання правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу. Це й дотримання етичних принципів. Таких, як:

• чесність;
• довіра;
• справедливість;
• повага;
• відповідальність та сміливість.

Та чи можна порушити академічну доброчесність при відборі підручників? Так! Адже існують зовнішні негативні фактори впливу на вчительство: 

• вплив видавництв через керівні органи освіти та напряму на вчительство, пропонування ними безкоштовних методичних посібників у якості бонусів;
• делегування вибору на керівництво освітніх закладів та третіх осіб;
• вплив органів управління освітою шляхом електронної розсилки листів та усних вказівок;
• реклама певних підручників на заходах та нарадах для вчительства.

Якими ж будуть наслідки? Недоброчесні відносини в українській освіті вже отримали певні форми!  Які? Ось деякі приклади: 

Фабрикація: фальсифікація результатів досліджень, посилань або будь-яких інших даних.

Фальсифікація: зміна чи модифікація даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень.

Хабарництво: надання чи отримання учасниками процесу коштів, матеріальних або нематеріальних цінностей із метою отримання вигоди у виборі підручників. 

Бути доброчесним – значить бути відкритим і чесним із собою та іншими, довіряти та бути достойним довіри!

Бажаєте дізнатися, як на практиці провести відбір підручників? Перегляньте вебінар!