Шкільна документація: працюємо у правовому полі

Шкільне діловодство – справа складна та відповідальна. Чому складна? Бо вимагає ретельного вивчення та врахування в роботі великої кількості документів, що надходять до закладу освіти. Чому відповідальна? Тому що кожний створений наказ чи офіційний лист має відповідати вимогам чинного законодавства. Як не загубитися у світі управлінських рішень? Дієвими порадами поділилася Дар'я Демчук-Маригіна під час вебінару «Шкільне діловодство. Документація заступника директора з навчальної роботи».

Основні вимоги до шкільного документообігу зібрані у наказі МОН України від 25.06.2018 №676 «Про затвердження Інструкції з діловодства у закладах загальної середньої освіти». На основі цього наказу заклади освіти розробляють власну Інструкцію та організовують діловодство. 

Накази

Який документ, виданий керівником закладу, є обов’язковим до виконання всіма співробітниками школи? Звичайно, це наказ. Та чи можна його складати в довільній формі? Ні! Адже Інструкцією встановлено особливі вимоги до його складання:

Накази видаються з:

• основної діяльності; 
• адміністративно-господарських питань; 
• кадрових питань; 
• руху учнів.

Наказ обов’язково повинен мати назву, дату видання та реєстраційний індекс (номер), бути підписаний керівником та поданий на ознайомлення під підпис відповідальним особам.

Назва наказу повинна починатися з прийменника «про» та віддієслівного іменника. Наприклад: «Про призначення...», «Про проведення...», «Про підсумки». У назві наказу стисло викладається зміст. 

Текст наказу складається з двох взаємозалежних частин:

• констатації (преамбули), де висвітлюються цілі приписуваних дій та причини видання наказу. Частину констатації слід починати зі слів: «З метою...», «На підставі...», «Відповідно до...», «Згідно з ...», «На виконання...» тощо;
• розпорядчої частини, яка розпочинається словом «НАКАЗУЮ» та несе основне навантаження. Її викладають в наказовій формі від першої особи однини. 

Реєстрація документів

Інструкцією встановлено певні вимоги та чіткий перелік документів, що підлягають реєстрації. При цьому спосіб їх створення, одержання чи відтворення не грає ролі. У додатках до Інструкції ви знайдете:

• вимоги до оформлення документів, що виготовляються за допомогою комп’ютера;
• переліки  документів, які засвідчуються печаткою, та документів, що не підлягають реєстрації;
• зразок реєстраційного журналу наказів керівника закладу.

Форми здобуття освіти

Основним завданням школи є забезпечення права особи на доступність і безоплатність здобуття повної загальної середньої освіти. Завдяки освітній реформі в батьків та учнів з’явилася можливість обирати форму здобуття освіти. Як не порушити закон та задовольнити побажання учасників освітнього процесу? Шукаємо відповіді у нормативних документах! 

Інституційна форма здобуття освіти

Порядок навчання за цією формою визначений Наказом МОН України від 23.04.2019 №536 «Про затвердження Положення про інституційну форму здобуття загальної середньої освіти». Яких вимог слід дотримуватися? Усе залежить від обраної форми навчання: 

• очна форма. Вона може бути денною (для осіб, які навчаються в 1-11 (12) класах) та вечірньою (для осіб віком від 14 років, які завершили здобуття початкової освіти);
• заочна форма. Для осіб віком від 14 років, які завершили здобуття початкової освіти. Клас має бути створений за наявності не менше 9 осіб;
• дистанційна форма. Може бути реалізована шляхом застосування дистанційної форми як окремої форми здобуття освіти, або з використанням технологій дистанційного навчання;
• мережева форма. Здійснюється на договірних засадах різними суб’єктами освітньої діяльності для спільної освітньої діяльності.

Індивідуальна форма здобуття освіти

Які документи підтверджують право на індивідуальну форму навчання? Як вести ділову документацію? Цей напрям роботи завжди викликав багато запитань. Але відповіді є! Організація індивідуальної форми здобуття освіти врегульована наказом МОН від 10.07.2019 №955 «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 12 січня 2016 року № 8». У документі визначені форми здобуття освіти та вимоги до здобувачів освіти:

• педагогічний патронаж. Організовується для учнів, які за станом здоров'я не можуть відвідувати заклад освіти і перебувають удома.
• екстернат. У наказі чітко визначений перелік тих здобувачів освіти, як мають право на організацією та продовження навчання за цією формою. Серед них: учні, які не можуть відвідувати навчальні заняття із поважних причин; учні, які не завершили здобуття базової середньої освіти та не мають результатів річного оцінювання (ДПА); учні, які самостійно або прискорено опанували зміст навчальних предметів тощо.
• сімейна (домашня) форма здобуття освіти. Може бути організована для неповнолітніх осіб, батьки яких бажають організовувати освітній процес самостійно. У цьому випадку закладу освіти слід попередити батьків про персональну відповідальність та інформувати службу у справах дітей про зарахованих учнів. 

Організація здобуття освіти за індивідуальною формою може здійснюватися на будь-якому рівні повної загальної середньої освіти за винятком випадків, передбачених Положенням. Але слід звернути увагу на те, що переведення на індивідуальну форму може відбуватися не пізніше як за 3 місяці до проведення річного оцінювання чи державної підсумкової атестації.

Викладання у середній та старшій школі

Якими офіційними документами слід користуватися у викладанні навчальних предметів у середній та старшій школі? Наказами та листами МОН, що регламентують:

• організацію освітнього процесу у навчальному року;
• питання проведення державної підсумкової атестації;
• методичними рекомендаціями про викладання навчальних предметів;
• інструкції з безпеки життєдіяльності дітей та вчителів.

І, звичайно, Типовою освітньої програмою, де окреслено рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання. 

Хочете дізнатися більше про ведення ділової документації згідно з чинним законодавством? Перегляньте вебінар!