Створюємо інклюзивний простір у класі.

Інклюзія починається з кожного. Якщо кожен наслідуватиме принципи рівності та справедливості, навіть дизайн міста ставатиме універсальним.

Чи багато зусиль доведеться докласти? Ні, адже це можна органічно вплести в освітній процес. І діти з ООП можуть успішно адаптуватися, якщо ми відкинемо стереотипи та трохи їм допоможемо.

Як допомогти школярам прийняти та зрозуміти дитину з ООП?

Сповідуйте правило трьох:

  1. Сприяйте представленості інакшості.
  2. Допомагайте позбавлятися стереотипів.
  3. Розвивайте емпатію.

Приклади різноманіття

Упередження щодо людей з інвалідністю виникають через необізнаність. Часто дітей з особливими освітніми потребами уявляють слабкими, не здатними виражати думки та слухати інших. Це спричинено недостатньою, а подеколи і викривленою, презентованістю в медіа.

Звісно, інвалідність буває різною! Однак часто діти з ООП в інклюзивному класі мають невидиму інвалідність: порушення слуху, зору, дислексію, розлади аутичного спектру та багато іншого. Втім, спектр інвалідності набагато ширший, а за останньою статистикою в Україні інвалідність має кожна шоста особа. 

Змалечку потрібно розширяти уявлення дітей про інвалідність, показуючи різних людей. У цьому допоможе наша вправа, в межах якої школярі дивитимуться відео про різну інвалідність і те, як люди її переживають.

  • Як поводяться діти із синдромом Дауна (спойлер: як усі інші школярі без синдрома Дауна).
  • Як бачать світ люди з розладами аутичного спектру.
  • Як бачать текст люди з дислексією.
  • Як бачать світ люди з порушеннями зору.

Повага без упереджень

Повага – позитивне та рівне ставлення до людини, без упереджень та стереотипів. Аби поважати когось, потрібно зрозуміти та прийняти людину такою, яка вона є.

Позбутися стереотипів допоможе вправа:

  1. Попросіть дітей скрутити язик у трубочку (це вдастся не всім, адже є генетичною здібністю!). Попри це, бурхливо відреагуйте, коли комусь вдасться це зробити. Похваліть їх, зробіть комплімент, повідомте, що ви вражені їхніми здібностями.
  2. Паралельно спостерігайте за реакцією класу: як поводяться ті, кому вдалося скрутити язик, та ті, хто не має такої здібності. Якщо потрібно, записуйте спостереження.
  3. Згодом запитайте в учнів, які не змогли цього зробити, про те, що вони відчули після вашої реакції? Повідомте, що це був експеримент, вони зіштовхнулися з упередженням з боку викладача.
  4. Намалюйте таблицю із двома стовпчиками: «Ознаки, які властиві людям з ООП» та «Не властиві людям з ООП ознаки».
  5. Об'єднайте школярів у команди з 4-5 осіб. Попросіть їх заповнити таблицю відповідно до заголовків. Що більше школярі згенерують ознак, то краще!
  6. Влаштуйте спільну дискусію, в межах якої обговоріть нотатки команд. 

Робота над емпатією

Ми відчуваємо емпатію, коли намагаємося зрозуміти почуття людини, співпереживаємо. Не дарма кажуть «поставте себе на місце іншого», ніби пропонуючи оцінити ситуацію з середини. А чи можливо повністю відчути переживання людини з інвалідністю? Однозначно, ні.

Утім, до розуміння переживань дитини з ООП можна наблизитися за допомогою емпатії! Тому, застосовуючи загальні вправи для розвитку емпатії, учитель робить шкільний простір більш інклюзивним. 

Наочна вправа для розвитку емпатії до людей з розладами аутичного спектру

Попередьте дітей напередодні уроку про те, що відбуватиметься експеримент, у межах якого потрібно уважніше прислухатися до власних почуттів. Попросіть дітей уявити, що на них очікують приголомшливі та різкі зміни в навчальному процесі. Наприклад, зміна навчального кабінету, приміщення школи, класного керівника, графіку навчання тощо.

Будьте конкретними та неочікуваними! І дозвольте дітям побути у цьому стані: запитайте, що вони відчувають? Чи можуть вони вплинути на зміни? Як їм допомогти впоратися зі стресом або негативними емоціями? Чи дійсно слова можуть змінити їхні переживання?

Повідомте школярам, що їхні відчуття від експерименту можуть збігатися з щоденними переживаннями людей з аутичним спектром. Нам може здаватися, що ситуації дріб’язкові (як-от інший маршрут до школи, новий зошит), а діти з аутичним спектром відповідають на них дуже сильним стресом.

Як створити вправу для розвитку емпатії до дітей з іншими освітніми потребами? Влаштуйте подібний до вищезгаданого експеримент, змінюючи деталі.

  • Синдром Дауна

Запропонуйте учнів уявити, як їх просять заправити ліжко. Звичайна справа, чи не так? Однак розбавте прохання деталями: звичайну ковдру замініть на важку ковдру-антистрес вагою, наприклад, 10 кг. Учні фізично не зможуть цього зробити, можуть відчути себе не самостійними. Згодом повідомте, що для людей з синдромом Дауна звичні справи можуть бути непосильними.

  • Дислексія

Станьте перед дошкою із аркушем із друкованим текстом, швидко ним рухайте та запропонуйте школярам уголос прочитати матеріал. Згодом повідомте, що це було імітацією візуальної дислексії.

Видимість, повага та емпатія – три кити, на яких будується інклюзивний клас. І не тільки клас, а суспільство!

Бажаєте дізнатися більше про створення інклюзивного середовища у школі? Долучайтеся до нової неймовірної інтернет-конференції від «На Урок» «Інклюзивна освіта: досвід упровадження у сучасних умовах», яка відбудеться 9-10 червня. Протягом двох днів говоритимемо про особливості роботи в інклюзивних класах загалом і з дітьми з ООП зокрема. Чекаємо на вас!

Підписуйтесь на нас у Telegram https://t.me/naurok
Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
Поширити у соціальних мережах
facebook viber telegram Twitter