Часто, відправляючи своїх дітей до школи, батьки непокояться, щоб з ними нічого не сталося по дорозі.
А як часто вони переживають, чи немає загрози життю або здоров’ю їхніх нащадків у стінах школи?
Хтось заперечить: «Що може трапитися у школі? Адже там є вчителі, які за все відповідають і всі проблеми мають усунути».
Тобто батьки відповідають за дитину тільки до порогу школи?
А ви колись думали про те, яким чином треба розмежовувати відповідальність вчителів і батьків? А взагалі, чи треба розмежовувати?
Що небезпечного може бути у школі?
Школа – це будівля, де є сходи і перила, важкі двері, габаритні меблі, хімічні реактиви, приладдя для дослідів. Там можуть бути відчинені вікна, розлита вода, мокра підлога, траплятися збої у роботі електроприладів.
Школа – це місце, де наша дитина зустрічається іншими дітьми, педагогами і працівниками навчального закладу, з якими необхідно взаємодіяти. І загрозами тут можуть бути булінг, байдужість педагогів, поява сторонніх людей, відсутність медичного працівника або психолога.
Школа – це місце скупчення людей, де можуть виникнути будь-які надзвичайні ситуації: пожежа, розпилення газу, вибухи, терористичні акти.
І це ще неповний перелік загроз. Що ж робити? Не пускати дітей до школи? Замкнути і берегти?
Безперечно, ні! Але усім учасникам навчального процесу – і батькам, і педагогам, і адміністрації навчальних закладів – необхідно усвідомлювати відповідальність за життя школярів.
Звісно, дуже багато тут мають зробити вчителі й адміністрація школи:
- розказати дітям про правила поведінки в школі (на уроці, на перерві, у їдальні, у спортивній залі);
- визначити безпечну дорогу до школи;
- навчити правилам комунікації;
- неодноразово провести навчальні тренування, змоделювавши випадки надзвичайних ситуацій;
- забезпечити охорону і відеоспостереження у навчальному закладі;
- повністю укомплектувати колектив співробітників.
Проте дуже багато залежить і від батьків. Що вони можуть зробити для того, щоб убезпечити свою дитину в школі? Чому вони мають її навчити?
У першу чергу, сформувати повагу до вчителя.
Учні слухатимуть того, кого, на їхню думку, варто слухати. А причинами травм і нещасних випадків часто стає дитяча неслухняність. Діти просто не бажають виконувати вказівки тих, до кого не мають поваги. Чому так трапляється? Можливо, вчитель не зміг переконати їх у своїй правоті, а можливо, вони принесли цю неповагу з дому. Бо іноді батьки, обговорюючи людей, з якими їм довелося зустрітися протягом дня, абсолютно не думають про те, що поряд знаходяться їхні діти, а учні потім проектують ці думки і твердження на власні відносини. Якщо у батьків виникає конфлікт з директором або вчителем, якщо вони не згодні з діями педагогів, мабуть, не варто це обговорювати при дітях.
Усвідомлюючи свій вплив на дітей, батьки можуть допомогти педагогам, поговоривши принагідно зі своїми школярами про обов’язкові правила поведінки в школі, повторити послідовність дій при надзвичайних ситуаціях, вивчити прості слова ввічливості, які допоможуть навчити дитину будувати комунікацію, що дозволить їй уникнути міжособистісних конфліктів.
Про все це варто поговорити на батьківських зборах або, у разі необхідності, при особистій зустрічі з батьками; обговорити разом з представниками психологічної служби й адміністрації, як навчити дітей не панікувати, як виховувати в них відповідальність за власне життя і життя інших людей, як уникати небезпек удома та в громадських місцях, зокрема, у школі.
Бажаєте більше дізнатися про безпеку дітей у школі? Станьте учасником вебінару «Безпека дітей у навчальному просторі: відповідальність закладів освіти, вчителів та батьків», який відбудеться 24 жовтня о 18.00.
Щоб залишити свій коментар, необхідно зареєструватись.