Активізувати пізнавальну діяльність учнів на уроці буває непросто. Якщо у початковій школі діти ще активно піднімають руки, коли вчитель ставить запитання, то у середній і старшій школі їхній ентузіазм помітно зменшується. Що ж робити? Зацікавити учнів! У цьому вам допоможуть різноманітні цікаві інтернет-ресурси! Про них розповіла Любов Цукор у межах Інтернет-конференції «Українська мова та література: дистанційне навчання та робота у класі».
Хмари слів (хмари тегів) – дуже зручний інструмент для занять з української літератури та літератури. За допомогою хмар слів можна легко візуалізувати термінологію з певної теми (наприклад, виділити ключові слова, які найчастіше вживаються автором у творі). Цей сервіс використовується для візуального відтворення списку слів, категорій, міток чи ярликів на спільному зображенні. А це сприяє швидкому запам’ятовуванню інформації. Такий формат роботи можна використати на початку уроку, а можна додати у якості завдання до квесту.
Варіанти роботи з хмарою слів:
- У хмарі можна зашифрувати вірш, запропонувати учням відгадати його та назвати автора.
- Зашифрований у хмарі вірш можна використати на уроках з української мови: запропонувати учням зробити морфологічний розбір найбільш вживаних слів.
- Можна створити хмару із лексемами з нового правопису, на які варто звернути увагу (невідмінювані іменники іншомовного походження, винятки з правил тощо).
Для створення хмар слів варто спробувати використовувати сервіс Word It Out. Його ключовими перевагами є:
- безкоштовність;
- наявність кириличних шрифтів;
- можливість обрати на власний смак два кольори, у яких буде показано текст та фон;
- наявність функції вибору орієнтації сторінки та співвідношення сторін зображення;
- можливість виключати короткі слова з хмари;
- наявність кнопки випадкових налаштувань, завдяки якій можна генерувати різні варіанти відображення тексту;
- вільний доступ до скачування власноруч створеної хмари чи її поширення за допомогою посилання.
Також педагоги можуть використовувати під час занять з української мови та літератури мапи думок, адже за допомогою цієї технології, можна навчитися мислити абсолютно по-новому, використовуючи потенціал обох півкуль мозку. Це цікавий інтерактивний спосіб організації інформації для кращого запам’ятовування та аналізу певної теми.
Для створення мап думок лекторка радить скористатися сервісом Mind42. Це безкоштовна онлайн-програма, використовуючи яку ви зможете без зайвих проблем створити просту, але зрозумілу інтелект-карту. Переваги цього сервісу: можливість групової роботи, зручний інтерфейс, наявність інтегрованого пошуку зображень через Google, можливість робити нотатки та сумісність з аналогічними програмами. Наприклад, у такій програмі ви можете створювати мапи думок за творчістю письменників, візуально подати біографію у структурованому вигляді.
Також лекторка порадила під час проведення занять активно використовувати онлайн-тести «На Урок». Вони чудово підходять для контролю знань і залучення учнів до активної роботи у класі та вдома. Для того, щоби розібратися у функціоналі тестів «На Урок», радимо переглянути відеоінструкції.
Приклади використання онлайн-тестів на уроках з мови та літератури:
- Герої видатних українських романів. Можна використовувати під час підготовки до ЗНО чи наприкінці теми як додаткову мотивацію до узагальнення та аналізу набутих знань. Таким чином діти зможуть проасоціювати себе з героями романів. Після чого можна буде дати творче завдання на кшталт: «Придумайте альтернативне закінчення твору», «Додайте сюжетний поворот» тощо.
- Відгадайте фразу. Фраза, прислів’я, афоризм можуть стати поштовхом для подальшого виконання творчого завдання. Наприклад, у тесті «Знайдіть прислів'я» зашифровано прислів'я Г. С. Сковороди: «Хто добре запалився, той добре почав, а добре почати – це наполовину завершити». Цю фразу можна використати як назву для творчих активностей: лист самому собі, список побажань собі тощо. Також можна використати як тему для проєкту.
- Прийом «Кола по воді». Необхідно працювати з одним словом (слово вгадується з перших літер правильних відповідей). Не використовуйте слова з м’яким знаком чи апострофом. Учні вгадують слово і записують його у стовпчик. Кожна буква стає першою буквою нового слова. Далі можна скласти речення, казку чи щось інше з використанням усіх слів.
Учителі-словесники можуть під час занять презентувати учням сайт будинку «Слово». Він присвячений кооперативному будинку митців «Розстріляного Відродження», де жили Микола Хвильовий, Павло Тичина, Іван Багряний та багато інших митців. На цьому ресурсі є стрічка часу (її можна переглянути у текстовому вигляді), на якій подано історію дому та його мешканців. Стрічку можна застосувати для будь-яких завдань на уроках з української літератури.
Бажаєте дізнатися більше про корисні онлайн-ресурси для філологів та філологинь? Радимо переглянути виступ!
Щоб залишити свій коментар, необхідно зареєструватись.