Вивчення історії – надважливий процес у сучасній школі. І не тільки в контексті подій, в яких ми живемо, а й поза ним. Аби майбутні покоління українців знали власну історію і всіляко уникали повторення її болючих граней. Аби історичні події усвідомлювались не як літери в параграфі, який задали почитати додому, а як явища, що відбувались століттями з такими ж українцями, як ваші учні.
Огляд і розбір Держстандарту громадянської та історичної освітньої галузі ви можете знайти за посиланням. Для 5 класу необхідно обрати модульну програму «Вступ до історії України та громадянської освіти», для 6 класу – «Історія України. Всесвітня історія». Також заклад освіти може обрати інтегровані курси «Досліджуємо історію і суспільство» (5-6 клас) або «Україна і світ: вступ до історії та громадянської освіти» (5-6 клас). Діапазон навчального навантаження становить від 1 до 2 годин, резерву годин немає. Тому потрібно докласти зусиль, аби у відведений час реалізувати основну мету курсу.
Ми вирішили допомогти вчителям історії підготуватися до роботи в 5-6 класах НУШ, організувавши «Предметний інтенсив: Історія в 5 класі НУШ» (30.06.2022), інформація на якому буде спрямована на практичну складову навчального процесу.
Навчальний процес можна урізноманітнити цікавими вправами, іграми, підходами, аби вивчення історії вийшло за межі звичних сторінок у підручнику. Для цього є доволі багато можливостей, особливо, якщо проаналізувати досвід, який отримала початкова школа. Проте до нового навчального року можна підготуватись і ознайомившись із досвідом колег. Саме тому ми вирішили проаналізувати декілька виступів педагогів-практиків, які діляться досвідом роботи в контексті 5 класу НУШ. Цей матеріал є додатком до предметного інтенсиву.
Олександр Желіба – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри політології, права та філософії, викладач методики навчання історії та суспільних дисциплін; учитель історії Ніжинського ліцею ніжинської міської ради при НДУ ім. М. Гоголя, автор модельних навчальних програм для 5-6 класів НУШ.
Сергій Колісніченко – учитель історії Комунального закладу «Ліцей "Науковий"» м. Кропивницький Кропивницької міської ради; увійшов у ТОП 50 кращих учителів України за версією Global Teacher Prize Ukraine 2021.
Діяльнісний підхід у викладанні історії
Відповідно до засад Державного стандарту базової середньої освіти, діяльнісний підхід – спрямованість навчально-виховного процесу на розвиток умінь і навичок особистості, застосування на практиці здобутих знань з різних навчальних предметів, успішну адаптацію людини в соціумі, професійну самореалізацію, формування здібностей до колективної діяльності та самоосвіти.
І неодмінною складової усього навчання в контексті діяльнісного підходу до навчання є мотивація, яка вибудовується через зацікавленість. А цікавість завжди була фактором-мотиватором, який рухав людство уперед. А значить, цілком може рухати і клас на шляху вивчення історії.
Дайте учням можливість ставити запитання. І знаходити на них відповіді самостійно чи групами.
Діяльнісний підхід реалізується і через залучення ігор в навчальний процес. Але зауважимо, не потрібно думати, що ігри на уроках історії – це тільки про те, щоб гратися, а не навчатися. Проаналізуйте власні вподобання: чи подобаються вам у дорослому віці ігри? Які саме? І чому?
Правильно дібрана гра, доречно залучена на уроці допоможе оновити й урізноманітнити процес навчання, виявити позитивні емоції, створити атмосферу здорового змагання та застосувати знання у нетиповій ситуації.
Більше про діяльнісний підхід у викладанні історії в 5 класі НУШ ви можете дізнатися, переглянувши запис виступу Сергія Колісніченка на конференції «5 клас НУШ: від ідеї до реалізації концепції» (26.05.22).
Алгоритми побудови ігор при дистанційному навчанні
Помилково гра на уроках вважається чимось несерйозним та неефективним, особливо, в контексті викладання предметів, які вимагають роботу з великими об'ємами інформації. Чому помилково? Бо гра - це та діяльність на уроці, яка не виснажує дитину, а розвиває її. У процесі гри школярі навчаються. І в цьому випадку виграють не суперники, а кожен учень.
Олександр Желіба є фахівцем із використання ігор на уроках, зокрема історії та громадянської освіти. Він пропонує звернути увагу на такі вимоги до гри:
- відповідність меті (вимогам стандарту та навчальної програми до програмних результатів навчання);
- відповідність змісту (навчальній програмі);
- відповідність аудиторії (урахування підготовленості учнів та їхніх психологічних особливостей);
- естетична відповідність (дидактична якість джерел).
Дистанційне навчання з нами доволі надовго. Тому ігри можуть стати дуже хорошим помічником, коли ви будете планувати уроки. Олександр Желіба ділиться величезною кількість ігор для уроків, спираючись на особливості викладання предмету.
Більше про алгоритм побудови ігор при дистанційному навчанні ви можете дізнатися, переглянувши запис виступу Олександра Желіби на конференції «Нова українська школа: від початкової до середньої освіти» (12.08.21).
Як поєднати уроки історії та громадянської освіти з НУШ?
На жаль, ми звикли до того, що кожен із шкільних предметів (принаймні більшість із них) живе власним життям, і не пов'язаний із іншими навчальними дисциплінами. А що вже говорити, коли потрібно поєднати те, що звикли викладати в середній та старшій школи із підходами початкової школи. Бо так чи іншакше, у 5 класі НУШ необхідно орієнтуватись на принципи, на яких базується робота з наймолодшими школярами в контексті НУШ.
І коли ми готуємось працювати в 5 класі, закономірно постає запитання, яким чином можна поєднати класичні уроки історії та громадянської освіти з НУШ. Невелика підказка - оновити їх,відійти від класики. Це не так складно, як може здатися на перший погляд. Інформація, яку ви готуєте на урок, має бути логічною, цікавою, не переобтяженою сухим фактажем. А навпаки має провокувати реалізувати принципи діяльнісного підходу, пробуджувати потяг до дослідницької діяльності. І важливо залучати цікаві прийоми та підходи.
Фрагмент із презентації О. Желіби
Організовуючи урок цієї галузі, дотримуйтесь таких принципів:
- Лаконічність.
- Структурованість.
- Наочність.
- Креативність.
- Залучення новітніх технологій.
- Спільна робота.
Більше про поєднання історії та громадянської освіти з НУШ ви можете дізнатися, переглянувши запис виступу Олександра Желіби на конференції «Особливості викладання в НУШ 5 клас» (09.06.22).
Запрошуємо у приєднатися до прямого ефіру предметного інтенсиву «Історія в 5 класі НУШ», який розпочнеться 30 червня 2022 року о 16.00, і дізнатися більше про те, як проводити уроки історії в 5 класах НУШ.
Щоб залишити свій коментар, необхідно зареєструватись.