Таксономія Блума: кроки від відтворення до синтезу та оцінки інформації

Чи подобається вам структурувати інформацію за допомогою схем та моделювань? Це доволі зручно! Чудово ж, коли складне можна зводити до простого – схеми, класифікації абощо. Наприклад, широкої популярності набули піраміда Маслоу, принцип Парето, матриця Ейзенхауера та метод SWOT. 

Поговоримо про не менш відому схему – таксономію Блума. Вона, на відміну від більшості класифікацій, має прогностичний потенціал. Тобто вона вказує на те, «як варто робити», а не «як було зроблено». Алгоритм таксономії Блума надзвичайно ефективний та простий у використанні. Його часто застосовують у сучасній школі. 

Про суть таксономії Блума

Американський педагог-психолог Бенджамін Блум активно досліджував рівні мислення під час навчання. На його думку, викладачі мають розробляти такі уроки та завдання, завдяки яким учні досягатимуть поставлених цілей. Блум з'ясував, що наше мислення можна розділити на 6 рівнів: від простого відтворення фактів до оцінки інформації. 

Таксономія – не просто схема класифікації, а організація мисленнєвих процесів за ієрархією. Наприклад, для того, щоби учень міг використовувати здобуті знання (3 рівень), він повинен дізнатися необхідну інформацію (1 рівень) та зрозуміти її (2 рівень). Завдання вчителя – мотивувати дітей до досягнення вищих рівнів мисленнєвого процесу. Йдеться про когнітивну (пізнавальну) сферу: синтез та оцінку інформації. 

Бенджамін Блум визначив три сфери освітньої діяльності: когнітивна, афективна та психомоторна. Перша – ментальні навички (знання), друга – емоційно-ціннісна, а третя – фізичні навички (майстерність). Розгляньмо детальніше кожну з них.

Когнітивна сфера

Блум визначив 6 основних підкатегорій когнітивного процесу. Для досягнення найкращого результату важливо використовувати їх за ієрархією: від 1 до 6 пункту.

1. Знання. Запам'ятовування та відтворення вивченої інформації. Ключові дієслова: визначити, повторити, описати, ідентифікувати, знати, перелічити абощо. Приклад: флеш-картки, підкреслення в тексті, читання та повторення. 
2. Розуміння. Йдеться про правильну інтерпретацію вивченої теорії. Ключові дієслова: пояснити, описати, визначити, сформулювати, проілюструвати. Приклад: створення аналогій, написання нотаток, уміння шукати інформацію в інтернеті, пояснення іншій людині суть задачі. 
3. Застосування. Практичне використання вивченого матеріалу в реальному житті. Ключові дієслова: вирішити, спланувати, пояснити, зобразити, показати, навчити, продемонструвати. 
4. Аналіз. Розподіл матеріалу чи концепції на складові, розуміння різниці між ними. Ключові дієслова: дослідити, порівняти, протиставити, розділити, інтерпретувати, дібрати, класифікувати. Приклад: розпізнавання логічних помилок у судженні. 
5. Оцінка. Міркування про переваги та недоліки певного судження. Ключові дієслова: давати висновки, оцінювати, рекомендувати, критикувати, трактувати. Приклад: обрати найефективніше рішення для розв'язання проблемної ситуації. 
6. Створення. Обрати дві непов'язані між собою речі та згенерувати щось нове. Ключові дієслова: вигадування, поєднання, конструювання, уявлення, побудова, винайдення. Наприклад: практичне застосування методів для генерації креативних ідей. 

Афективна сфера

Це все, що пов'язано з почуттями, емоціями та настроєм. Якщо її систематично вдосконалювати, учням буде легше навчатися, а надалі й працювати з іншими людьми, бо ця сфера тісно пов'язана із соціальними навичками та взаємодією. Нездатність прогресувати в цій сфері спричиняє труднощі у навчанні та соціалізації. Афективна сфера має наступні складові: 

1. Сприйняття. Усвідомленість, готовність поважати думку співрозмовника. Ключові слова: визнання, прохання, уважність, ввічливість, розуміння. Приклад: розвиток уміння слухати та чути інших.
2. Реагування. Активна участь на уроці, реакція на неочікувані явища, готовність відповідати та мотивація. Ключові слова: відповідати, допомагати, виконувати, розповідати. Приклад: участь у дискусії, захист презентації. 
3. Засвоєння цінностей. Йдеться про визначення власних цінностей. Ключові слова: цінувати, берегти, демонструвати, ініціювати, запрошувати, доєднуватися, поважати. Приклад: учні вчаться дотримуватися обіцянок. 
4. Організація цінностей. Персональне структурування цінностей за пріоритетністю. Ключові слова: зв'язок, порівняння, синтез. Приклад: учні визнають необхідність забезпечення балансу між свободою та відповідальною поведінкою, розуміють важливість учнівських норм етикету. 
5. Інтерналізація цінностей. Учень має систему цінностей, яка коригує його поведінку. Ключові слова: діяти, розрізняти, модифікувати, виконувати, ставити запитання, переглядати, вирішувати, перевіряти. Приклад: учень цінує людей такими, як вони є; дитина демонструє впевненість у своїх силах, навіть коли працює самостійно. 

Психомоторна сфера

Бенджамін Блум разом зі своєю командою дослідників не завершив роботу із психомоторної сфери. Причина – брак досвіду у розвитку цих навичок. На думку вчених, ця таксономія має наступний алгоритм дій: отримання інформації про навички (приклад, опис), осмислення, використання на практиці та оцінка результату. Йдеться про навички письма та мовлення, а також досягнення поставлених цілей через фізичну дисципліну або працю. 

Навіщо учителям використовувати таксономію Блума? Це допоможе визначити сфери, у яких учні мають певні труднощі. Педагоги зможуть адаптувати навчальну програму таким чином, щоби вдосконалити кінцевий результат. Таксономія допомагає не лише зрозуміти, чого варто навчати дітей, а й відстежувати прогрес. А чи використовуєте ви таксономію Блума?