У сучасній дидактиці є 2 види оцінювання: зовнішнє (стандартизоване) та внутрішнє (формувальне). Стандартизоване оцінювання практикується в українських навчальних закладах протягом багатьох років, тож давайте детальніше розберемося із тим, що ж таке формувальне оцінювання.
Це аналіз прогресу учнів (1 та 2 класів), завдяки якому вчитель може якісно адаптувати освітній процес, зважаючи на особистісний розвиток дітей. Простими словами – це оцінювання, що має на меті сформувати у дитини впевненість у собі та у власних можливостях. Учителі за новою моделлю оцінювання мають акцентувати увагу не на помилках, а на сильних сторонах своїх вихованців.
УВАГА! У 2018 та 2019 роках у Міністерстві освіти і науки України запровадили нову модель оцінювання молодших учнів у школах – формувальну. Деталі ви можете побачити за цими посиланнями: 1 клас; 2 клас. У першому та другому класі оцінювання – описове (формувальне), а в третьому класі з'являються бали (стандартизоване оцінювання).
Існують такі переваги формувального оцінювання:
- Активне залучення учнів до самоконтролю і самооцінювання.
Примітка. Для організації самоконтролю молодших школярів можна використовувати креативно оформлені листки самооцінювання. - Постійне спостереження за динамікою розвитку дитини й адаптація освітнього процесу до здібностей учня.
- Стимулювання у дітей бажання вчитися та прагнення досягти високих результатів.
- Внутрішнє (формувальне) оцінювання насамперед передбачає оцінку процесу, а не досягнень.
- Центрованість на учневі, а головна мета – покращення та розвиток когнітивних здібностей дитини (ідентифікація, де необхідне покращення).
- Допомагає учням вчитися одне в одного.
Як оцінювати молодших школярів за новою моделлю?
Протягом навчального року вчителі мають заповнювати індивідуальні картки навчального поступу учнів, щоби фіксувати прогрес (приклад картки за цим посиланням, але ви можете додати і свої характеристики).
Наприкінці кожного року педагоги проводять підсумкове оцінювання навчальних досягнень учнів: вони визначаються на основі педагогічних спостережень за учнями, результатів тематичних оцінювань та аналізу учнівських портфоліо.
Далі потрібно зафіксувати результати у Класному журналі та свідоцтві досягнень (приклад див. за посиланням вище). Педагоги заповнюють свідотства досягнень двічі на рік: у жовтні (1 частина) та у травні (2 частина).
У першій частині свідоцтва педагоги оцінюють соціальні та робочі компетентності дитини (активність під час занять, самостійність у роботі, доброзичливе ставлення до інших, спосіб вирішення конфліктів, допитливість).
У другій частині документу вчителі оцінюють компетентності дитини з кожної навчальної дисципліни. Педагог не має писати негативну оцінку досягнень учня, а натомість акцентує увагу на моделі поведінки дитини та особливостях процесу навчання.
В обох частинах свідоцтва компетентності поділяються на чотири рівні: «має значні успіхи», «демонструє помітний прогрес», «досягає результатів за допомогою вчителя», «потребує значної уваги та допомоги». У свідоцтві не має бути пункту «низький рівень». Замість нього вчитель позначає четвертий рівень, маючи на увазі, що учень може покращити свої результати.
Зверніть увагу! Інформація про формувальне та підсумкове оцінювання школярів – конфіденційна: вчитель повідомляє її батькам під час індивідуальних зустрічей і консультацій.
Щоб залишити свій коментар, необхідно зареєструватись.