Згідно з даними ВОЗ, маємо таку ситуацію:
- Щорічно в світі народжують близько 16 мільйонів дівчат у віці 15-19 років і близько 1 мільйон дівчаток до 15 років.
- Ускладнення під час вагітності та пологів є другою причиною підліткової смертості у віці 15-19 років.
- Щорічно майже 3 млн дівчат віком 15-19 років здійснюють небезпечні аборти без медичної допомоги.
- Більше 2 млн підлітків живуть з ВІЧ.
Між іншим, причиною цих проблем є недостатня освіченість у цій сфері та ранній вік сексуальної згоди.
Для України проблеми підліткової вагітності, ВІЧ та ранніх абортів також актуальні. Як зазначають психологи, головна причина їх виникнення полягає у відсутності відповідної сексуальної обізнаності підлітків, які згодом стають неосвіченими дорослими.
А де отримати відповідну грамотно подану інформацію? В українських школах це питання донині – табу, хоча вік сексуальної згоди українців переважно шкільний!
А як впроваджують сексуальне виховання у школах інших країн?
Швеція
Перші уроки секс-просвіти почали викладати для дівчат у Стокгольмі ще на початку минулого століття. Саме Швецією вперше в світі був запроваджений такий досвід виховання.
У 1933 році у країні була утворена асоціація сексуальної освіти (RFSU), а з 1955 року уроки секс-виховання стали обов'язковими за шкільною програмою. І не дарма. Це підтверджують щорічні соцопитування молоді, згідно з якими основну інформацію щодо контрацепції, статевих стосунків та можливих хвороб підлітки отримують саме у школі.
Тому, на відміну від інших країн, в Швеції необхідність викладання цієї навчальної дисципліни давно не викликає дискусій поза межами школи. Обговорення стосуються лише питання щодо вдосконалення програми та виховання у школярів толерантність до проявів сексуальної ідентичності представників сучасного суспільства.
Також саме у Швеції була створена єдина в світі гендерно-нейтральна школа Egalia (про неї ми розповідали у статті, присвяченій найбільш незвичайним школам світу).
Норвегія
У Норвегії, як і в більшості країн Північної та Західної Європи, статеве виховання входить у обов'язкову шкільну програму. До просвітницької діяльності в цьому аспекті також активно долучається норвезьке телебачення.
Наприклад, телеведуча серіалу «Pubertet» у коротких відеороликах аж занадто наочно роз'яснює питання, що стосуються статевої сфери.
США
Існує стереотип, що Сполучені Штати є однією з найбільш розкутих та толерантних країн щодо статевих питань. Але це не зовсім так.
Під час розслідування, проведеного John Oliver, виявилося, що навчальні програми стосовно статевого виховання діють лише в 22 із 50 штатів, і то, зміст самих програм лише у 13 штатах має медичне обґрунтування.
Окрім того, є ще ряд нюансів: так, наприклад, у штаті Міссісіпі за програмою передбачена лекція про контрацептиви, але при цьому показувати, як користуватися презервативами заборонено. Це є протизаконним, навіть незважаючи на те, що проблема є нагальною, адже ⅓ дітей в штаті були народжені дівчатами-підлітками.
Індія
Протягом тривалого часу в Індії намагаються впровадити статеву просвіту, але це питання активно блокується правими партіями. На жаль, це типове ставлення більшості супротивників сексуального виховання. Адже вони розглядають цей курс з позиції «пропаганди розпусти», а не у якості лекції про здоров'я, безпеку та встановлення особистих меж.
При цьому для Індії питання цієї сфери найбільш актуальні: країна щорічно посідає перші позиції в світі за кількістю згвалтувань, значна частина яких скоюється підлітками.
Окрім того, важливою проблемою для країни є дисбаланс між статевими групами – з переважанням чоловіків. Справа в тому, що для індійських сімей не одне століття народження дівчинки вважалося тягарем. Тому після перших УЗД щорічно в країні шляхом абортів позбавляються ще не народжених дівчаток (їх кількість сягає 700 тис/рік, а за останні 30 років – понад 12 млн).
Питаннями статевої освіти в країні займається лише громадська організація The YP Foundation у Нью-Делі.
Волонтери просувають ідеї гендерної рівності, читають лекції на теми сексуального різноманіття, психічного здоров'я тощо.
Китай
Тема сексу для Китаю і досі є табу. Але в школах останнім часом почали проводити заняття, на яких про секс все ж таки розповідають, але з особливим ухилом.
Дітей віком від 6 років на уроках навчають захищатися від сексуального насильства та формують навички боротьби проти педофілів. Окрім того, в школах читаються лекції щодо профілактики ВІЛ/СНІДУ, під час яких акцент робиться саме на дотриманні статевої моралі та безпечності сексу.
Мультфільм, присвячений розкриттю проблем педофілії
Але на відміну від шведської молоді, підлітки в Китаї отримують ключову інформацію щодо статевого життя все ж з порнографічних фільмів.
Японія
Культура сексу в країні дуже розвинута і відношення до нього досить своєрідне. Це закладене національною релігією синтоїзмом, в межах якої задоволення фізіологічних потреб завжди схвалювалося. Тому публічні будинки в країні не є чимось незвичайним, а культура гейш та різноманітних обрядів, наприклад, йобаі, шибарі тощо популярні і в наш час.
Також у країні підтримуються різні сексуальні форми. У цих умовах є типовими дитячі аніме, в центрі яких за сюжетом закохані – одностатева пара.
Сексуальна освіта в Японії запроваджується у школах в якості обов'язкової дисципліни з 10 років. Але з кожним роком все більше поширюється виховання, започатковане школою Імадзюку.
За Імадзюку, статеве виховання починається з першого класу. У процесі проведення курсу вивчається сексуальне життя у найдрібніших подробицях з годинним навантаженням, яке в 10 разів перевищує час, відведений на цю дисципліну в інших школах.
Так, в першому класі в деталях вивчають будову статевих органів, а учні середніх класів цілком орієнтуються у тонкощах сексуального життя.
А реаліями життя японських школярів є факт ранніх статевих стосунків та розповсюджена практика ендзе-косай.
Зважаючи на міжнародний досвід, варто зазначити, що запровадження секс-просвіти має відповідати як культурним особливостям країни, так і психологічно-фізіологічному віку підлітків.
Щодо доцільності висвітлення питань сексуальної сфери у школі в українському суспільстві, як і раніше тривають дискусії. На користь необхідності надання систематичних знань із сексуальної сфери сучасним школярам говорять цифри підліткової вагітності та віку сексуальної згоди в Україні.
Аби оминути проблеми, з якими зіштовхнулися вчителі в інших країнах, доцільно розробити власну програму. Вона має відповідати психолого-фізіологічному розвитку школярів. При цьому, щоб не звести нанівець просвітницьку ініціативу, необхідно попередньо підготувати компетентних та психологічно адаптованих спеціалістів.
Щоб залишити свій коментар, необхідно зареєструватись.