Чи не найбільша біда будь-якого суспільства – байдужість. Буває, що громадянам байдуже до того, що відбувається в їхніх містах та в країні загалом. Шанси на позитивні зміни в державі в такому випадку мінімальні. Саме тому складовою ефективної демократії є активність і контроль із боку людей. Але чи достатньо активні наші громадяни? На жаль, не завжди. А чи можемо ми щось змінити? Звісно! Але варто починати боротися із проблемою ще на рівні школи. Як? Саме про це розповідає в межах свого курсу «Інструменти та прийоми формування громадянської компетентності учнів» Катерина Малбієва. Тож пропонуємо три цікаві прийоми для розвитку громадянської компетентності від авторки.
Прийом 1. Гра-опитування
Аби сприяти формуванню громадянської компетентності в наймолодших школярів, використовуйте прості приклади з життя. Наприклад, розкажіть дітям, що настрій навіть одного учня може вплинути на загальну атмосферу у класі, а від реакції однолітків залежить поглиблення чи розв’язання персональної кризи.
Щоб краще проілюструвати ці стосунки і соціальні норми, запропонуйте провести гру-опитування. Вона допоможе наочно продемонструвати той факт, що людина має завжди враховувати інтереси власного оточення.
Ситуація №1. Ти разом із друзями завітав у кафе. Ви голосно смієтеся та розповідаєте цікаві історії. Четверо дорослих за сусіднім столом кілька разів обертаються, натякаючи, що ваша поведінка заважає іншим. Ви привертаєте до себе забагато уваги, надто голосно розмовляєте і зухвало поводитеся.
У такій ситуації ти…
А. Попросиш товаришів поводити себе тихіше.
Б. Невдоволено поглядатимеш на сусідів – ми заплатили гроші і маємо право розважатися так, як нам подобається.
В. Не звертаєш уваги на сусідів.Ситуація №2. Ти стоїш у черзі до каси. Старший чоловік попереду тримає в руках важку торбу і щохвилини ненавмисне стукає тебе нею.
У такій ситуації ти…
А. Торкаєшся його плеча і просиш бути уважнішим.
Б. Відступаєш на кілька кроків, щоб дати йому більше місця.
В. Легко штовхаєш його вперед.
Вислухайте відповіді дітей та проаналізуйте їх. Поцікавтеся, чому в тій чи іншій ситуації ваші учні вчинили б саме так. Це завдання допоможе учням покращити свої соціальні навички, а також спонукатиме замислитися над тим, що саме від нас залежить комфорт і настрій оточення. Це допоможе школярам і в майбутньому створювати комфортніше середовище в суспільстві.
Зауважити: Поставте учням наступні запитання: Чи можна вважати родину громадою? А школу, клас? Нехай учні подумають, членами яких громад вони є, наведуть власні приклади і аргументи. Це розширить їхнє уявлення про громади та спонукатиме сприймати себе як учасників однієї з територіальних громад (об’єднання людей за територіальною приналежністю і спільним місцем проживання).
Прийом 2. Взаємодія громад із владою
Запропонуйте учням написати коротке есе на тему «Якби я мав владу, то я б…». Проаналізуйте творчість школярів, а потім проведіть дискусію, головна мета якої – визначити, чи справді те, що вони написали, входить до сфери повноважень конкретного посадовця. Певно, діти не надто добре собі уявляють, що саме має робити місцевий депутат, що – мер, а що є завданням обласної влади. Пропонуємо вправу, яка допоможе пояснити учням, що різні гілки влади мають різні ступені та сфери повноважень.
Розкажіть, що депутатським інструментом є звернення та запити. Таким чином, спираючись на запит громадян, депутат спрямовує звернення до відповідної установи з метою вирішення проблеми (або з’ясування питань, що виникають у мешканців громади). Якщо простіше: саме депутати представляють наші інтереси на місцевому рівні. Тому якщо виникла необхідність, наприклад, замінити асфальт біля будинку, то варто звертатися до депутата.
Але чи може депутат місцевого рівня вплинути на розмір заробітної плати, соціальних виплат чи пенсій? Ні. За виплати і розмір пенсій відповідає Міністерство соціальної політики, яке підпорядковується Кабінету міністрів.
Аби проілюструвати користь децентралізації, запропонуйте дітям уявити наступну ситуацію.
Група учнів запланувала захід – інтелектуальний брейн-ринг. Вони зібрали команди, створили завдання та знайшли призи для переможців. Для підготовки заходу учням необхідно узгодити час і місце його проведення з класним керівником. Звісно, це не надто складне завдання. Вчитель завжди поруч, тож обговорити нюанси можна в будь-який момент.
А тепер уявімо собі, що узгоджувати час, місце проведення і тему заходу необхідно з Міністерством освіти. Для цього необхідно написати листа до МОН, узгодити його зміст із адміністрацією школи та департаментом освіти, а потім дочекатися відповіді. Врахуйте, що йтиме вона у зворотному порядку: спочатку відповідь отримає департамент освіти, потім він перенаправить її шкільній адміністрації, а вже вона покаже її вам. Запитайте в учнів – який шлях простіший? Що спонукатиме частіше робити заходи для однокласників?
Прийом 3. Свідомий виборець
Разом із класом спробуйте змоделювати вибори міського голови. Перед вами два кандидати із різними програмами.
Кандидат №1 мешкає у вашому місті 7 років. Йому 37 років, він має свій бізнес. Ставши головою планує:
- ввести великі штрафи за стихійні сміттєзвалища;
- спрямувати кошти міського бюджету на закупку обладнання для міських лікарень;
- відремонтувати каналізацію в місті;
- відкрити нові спортивні секції;
- започаткувати фонд, із якого місто оплачуватиме поїздки талановитих учнів на обласні, всеукраїнські та міжнародні турніри і олімпіади.
Кандидат №2 мешкає в місті з народження. Йому 52 роки. Працює головним лікарем міської лікарні. У своїй передвиборчій програмі він зазначає, що ставши міським головою:
- збільшить пенсії;
- підвищить зарплати містян;
- знизить податки для бізнесу;
- відремонтує парки;
- побудує сучасний пляж для літнього відпочинку
Запропонуйте школярам обрати кандидата, який, як їм здається, має стати міським головою. Подискутуйте з учнями про те, чому вони проголосували б за того чи іншого кандидата, чому вони впевнені, що мером має стати саме він.
Зауважте, що тут немає однієї правильної відповіді. Часто ми обираємо, орієнтуючися на попередні досягнення кандидата, чи під враженням фактів із його біографії. Але варто критично ставитися до обіцянок, аналізувати повноваження і посаду, на яку балотується кандидат. Чи є в нього взагалі можливість виконати обіцяне?
Звісно, розвиток громадянської компетентності учнів – надзвичайно складне, але одночасно і цікаве завдання. І працювати над ним можна (і варто!) на будь-якому уроці. Тим паче, що можливостей для цього безліч! І аби дізнатися про них більше, неодмінно реєструйтеся на курс «Інструменти та прийоми формування громадянської компетентності учнів», на вас чекає багато цікавої та важливої інформації!
Щоб залишити свій коментар, необхідно зареєструватись.