Спілкування державною мовою: розвиваємо ключові компетентності учнів

Спілкування державною мовою – одна з ключових компетентностей майбутніх випускників школи. Про її сформованість свідчить ціла низка чинників, серед яких такі:

• наявність необхідного лексичного запасу; 
• правильна вимова всіх звуків;
• дотримання нормативного наголошування; 
• вживання частин мови відповідно до законів граматики;
• уміння доречно використовувати лексику і фразеологію; 
• володіння різноманітними техніками спілкування;
• вправність у побудові монологів і діалогів, а також у роботі з текстом.

Навіщо це робити?

Людина, компетентна у питаннях спілкування державною мовою, буде успішною у комунікації, оскільки вмітиме усно і письмово висловлюватися, сприймати, розуміти й інтерпретувати поняття, думки і факти, використовувати мовні засоби у навчанні та у позаурочний час.  

Як це все зробити?

Фахівці розробили чимало способів та інструментів, які можна застосувати при формуванні навичок спілкування. Це різноманітні вправи на закріплення мовного матеріалу, тести і робота з текстом. А щоб працювати було цікавіше, можна застосовувати рольові та карткові ігри, прийом моделювання ситуацій, проектні роботи, флеш-картки, інфографіки, різноманітні онлайн-ресурси,  інтелект-карти, хмари слів, сенкан, метод дискусії тощо.

І неодмінно значної уваги потребує оцінювання (у тому числі й самооцінювання). Адже  від того, наскільки правильно, коректно і обґрунтовано буде висловлено думку щодо виконаної роботи або завдання, залежить, зрештою, те, як учні сприйматимуть наші поради і коментарі, а надалі – й результат роботи. 

Але краще розглянемо конкретні приклади.

Скажімо, у 5 класі при вивченні теми «Будова слова. Орфографія» можна пограти з учнями у цікаву гру, яка допоможе дітям краще запам’ятати, які є частини слова, у якій послідовності вони розташовуються, яку функцію виконують. Що для цього потрібно? Об’єднати учнів у дві – три команди. Визначити слова, від яких гравці утворюватимуть ланцюжок спільнокореневих слів (хмара, вітер, дощ, злива, сніг), які їм для цього знадобляться префікси (без, за) та суфікси (н, еньк, ин, ен). Усі частини слів записуємо на окремих аркушах. І починаємо гру. Перемагає та команда, яка найшвидше утворить найбільшу кількість слів. Можна відвести певний час на виконання завдання, а можна грати до першого переможця.

Або у 6 класі при вивченні теми «Фразеологізми» запропонуйте своїм учням реалізувати цікавий проект – створити виставку ілюстрацій до фразеологізмів, які вони вивчали на уроках. Тільки є одна обов’язкова умова: ілюстрація має зображувати буквально те, про що говорить вислів, а не те значення, до якого всі звикли. Буде цікаво і дуже весело відгадувати, що автор роботи мав на увазі. Такий проект допоможе краще запам’ятати фразеологічні одиниці, зрозуміти, яким чином вони утворилися, розвиватиме творчість та креативність школярів.

Можливо, ви запропонуєте своїм старшокласникам при підготовці до ЗНО створювати хмари слів до кожного програмового твору. А потім усі разом обговорите, чому з’явилися ті чи інші слова і поняття в хмарі, яка їхня роль, що вони називають і т.п.

Де це все зробити?

Звісно, найбільше можливостей для формування компетентності спілкування державною мовою мають уроки української мови та української літератури. Проте не слід забувати, що й інші заняття можуть і мають сприяти її розвитку. 

Наприклад, лінгвістичні ігри на уроках фізики або математики розвиватимуть навички мовлення школярів. 

Цікаво буде провести на уроці історії дебати, а на уроці фізики – засідання учнівського наукового товариства, де виступатимуть доповідачі та їхні опоненти. Така робота неодмінно захопить учнів, які зможуть відчути себе науковцями і дослідниками. А ще вона сприятиме розвитку ключових компетентностей. 

Спробуйте на уроках математики при розгляді нової теми або при повторенні та закріпленні вивченого замість записів у зошиті застосовувати інтелект-карти. Це допоможе структурувати матеріал, навчити учнів встановлювати зв’язки між поняттями і категоріями, що досліджуються, увідповіднити вивчені термінологічні одиниці з описаними процесами і діями.

Ідей та варіантів дуже багато. З деяким із них ви можете ознайомитися у Бібліотеці «На Урок».