SPAR (із англ. «спонтанна аргументація») – ігровий прийом проведення дискусії, особливість якого полягає у швидкій підготовці школярів до аргументації.
Основний принцип цього методу: школярі формують свої аргументи за одну хвилину та швидко реагують на ідеї опонентів. Для втілення прийому знадобиться всього 6 хвилин. Тож проведімо їх максимально ефективно!
У чому користь цього прийому?
- розвивається вміння швидко думати;
- практикується стресостійкість та вміння правильно реагувати на швидкоплинні, мінливі обставини;
- посилюються комунікативні навички та вміння працювати в команді;
- розвивається логічне та аналітичне мислення;
- посилюються ораторські здібності та вміння говорити на публіку;
- з’являється мотивація бездоганно вивчати предмет, аби за лічені секунди пригадати всі деталі теми уроку.
Зацікавилися? Тоді мерщій вивчати етапи втілення SPAR!
Підготовка до дискусії
Спершу потрібно об'єднати клас у дві групи. За допомогою жеребкування учитель призначає команду, що виступатиме «За» та команду «Проти». Також можна використати тематичні назви команд, що стосуються вашого предмета, як-от: «Ядро – за», «Електрони – проти» тощо.
Розташуйте парти так, щоб команди сиділи одна навпроти одної. Це підтримуватиме дух змагання. Потім запишіть дискусійне твердження на дошці. Як обрати вдале твердження? Воно має бути добре знайомим учням та відповідати темі заняття, адже час на підготовку обмежений! Так ви зможете перевірити засвоєння нового матеріалу.
Приклад дискусійного твердження: «У досягненні громадянських прав та свобод демократичні методи завжди ефективніші за тоталітарні».
Мозковий штурм у командах
Після того як учитель повідомив школярам дискусійне твердження, починається мозковий штурм у командах. Відповідно до правил прийому SPAR, мозковий штурм триває лише пів хвилини. За цей час гравці мають встигнути обміркувати та записати свої аргументи «за» та «проти», залежно від групи.
Кожний член команди може мати власну думку стосовно предмета обговорення. Діти ладні погоджуватися або ж бути проти дискусійного твердження. Попри це, важливо вчасно відкинути власні упередження та надати докази, яких потребує група.
У цьому полягає родзинка усіх дискусій: картина світу стає ширшою та змінюється вектор погляду на речі. Застосовуючи метод SPAR, школярі мають обмаль часу, щоб замислитися над цим, адже треба швидко готувати аргументи й перемагати!
Як урізноманітнити мозковий штурм та заощадити час? Запропонуйте учням не занотовувати докази, а скористатися методом скрайбінгу або іншим способом візуалізації ідей.
Дебати: слово сторін й обговорення
Яка команда була активнішою або ж першою закінчила підготовку до дебатів? Вона і розпочинає дискусію! Звісно, можна врахувати бажання школярів або скористатися звичайним жеребкуванням.
Протягом хвилини учні мають донести аргументи на користь своєї думки. Бажано обрати одного школяра, який виступатиме від усієї групи. У цей час суперники занотовують докази опонентів. Далі команди міняються місцями!
Потім увесь клас розбирає виступи кожної групи. Протягом трьох хвилин школярі обговорюють дискусійне твердження, ставлять під сумнів міркування опонентів і захищають свої докази. Викладач може самостійно обрати формат обговорення: судове засідання, круглий стіл, дебати тощо.
Завершальні виступи
Лише 30 секунд! Стільки необхідно школярам для підготовки завершального виступу – імпровізації з орієнтовним планом доповіді. Цього часу цілком достатньо, адже школярі аналізують власну аргументацію ще у процесі обговорення виступів.
Далі гравці команди «за» виступають із завершальним словом протягом однієї хвилини. Після цього «на ринг» виходять опоненти.
Підсумки діяльності
Метод SPAR не передбачає призначення переможців. Однак, учитель може оголосити призові місця найактивнішим учасникам гри, ораторам тощо. Призами можуть бути відмінна оцінка, звільнення від домашніх завдань на кілька днів чи почесна грамота «Найкращого гравця SPAR».
Але підбити підсумки потрібно обов’язково! Це допоможе отримати зворотний зв’язок від школярів, зрозуміти їхнє ставлення до нового формату дискусії та зробити висновки для майбутньої роботи. І не забуваємо про користь рефлексії наприкінці – поговоріть із дітьми про їхні емоції перед дискусією, переживання у процесі гри та після її завершення.
Запитання, що можуть знадобитися: що ви дізналися, беручи участь у цій дискусії? Які з почутих аргументів, на вашу думку, «найсильніші» та «найслабші»? Чому? Чи треба коригувати формат дебатів? Якщо так, то у який спосіб?
Знайдіть варіацію гри, яка сподобається вашим учням
SPAR можна модифікувати, виходячи з ваших цілей. Ось декілька варіантів проведення дискусії:
SPAR як дослідження
Перетворіть метод спонтанної аргументації у повноцінний дослідницький проєкт. Можна збільшити час на підготовку до дебатів, озвучивши дослідницьке твердження напередодні уроку. Учні матимуть час підготуватися вдома, всебічно дослідивши проблемне питання!
SPAR як командна робота
Знаючи проблемне питання в переддень дебатів, учні можуть влаштувати «експертну нараду» класу. Це допоможе завчасно обговорити дискусійне твердження та спільними зусиллями сформулювати кілька аргументів. Так школярі зрозуміють, якої думки дотримуються саме вони, та чи хочуть виступати на дебатах. Зрештою, це чудовий варіант для зниження рівня стресу перед виступом!
SPAR як спостереження
За цією варіацією гри, у дебатах SPAR бере участь лише половина класу. Інші школярі виступають спостерігачами, занотовуючи власні спостереження, та формулюючи особисту позицію з проблемного питання. Також друга половина класу може виступати суддями, які грають важливу роль в оголошенні переможців дебатів. Далі ролі можуть змінитися – спостерігачі стануть гравцями дебатів.
Дискусії – чудовий інструмент для розвитку життєво важливих компетентностей школярів. Зверніть увагу на метод проведення дискусій SPAR – це швидко та ефективно!
Окрім усіх своїх переваг, метод SPAR допомагає розвивати критичне та логічне мислення. А це саме ті soft skills, які так потрібні учням! Тож варто розвивати їх, якщо ми прагнемо виховати успішних та цілеспрямованих людей майбутнього. А про те, як це зробити. ми поговоримо вже 13-14 березня на Всеукраїнській інтернет-конференції «Розвиток критичного, логічного та креативного мислення». Буде багато корисної інформації, долучайтеся!
Щоб залишити свій коментар, необхідно зареєструватись.