Учнівські STEAM-проєкти з формуванням підприємницької компетентності – від ідеї до реалізації

Як організувати ефективне STEAM-навчання, що формуватиме підприємницьку компетентність та поєднувало учнівські проєкти зі шкільними предметами? Як пройти шлях від ідеї до продукту? Відповіді на ці запитання дала Ольга Казакова під час свого виступу на конференції «STEM, STEAM, STREAM: від концепції до практичного втілення», що відбулася 17 жовтня.

Учні часто ставлять під сумнів актуальність шкільних знань для повсякдення. STEAM-проєкти підкреслюють зв'язок учнівського життя зі шкільними предметами. Звісно, можна навести абстрактні приклади, а можна залучити дітей до цікавої роботи. Тоді все точно буде зрозуміло! Діти захотіли створити екопластик? Їм обов'язково знадобляться знання з фізики, біології, екології та хімії, а також у пригоді стануть економіка, географія та математика. 

Розподілення обов’язків у проєкті

У середній та старшій школі часто стає питання профорієнтації. Але з кожним роком перелік актуальних професій істотно змінюється, постійно з'являються нові спеціальності. Тож важливими стають м'які навички (soft skills). Розподіл обов'язків у проєкті допомагає не лише спробувати себе у певній ролі, але й довести спільну справу до кінця. Тож за яким принципом може здійснюватися розподіл, які ролі він передбачає? 

• Ієрархічні. З цими ролями треба бути особливо уважними, адже не всі дитячі колективи спокійно сприймають лідерів. Часто команди не можуть визначитися з тим, хто має грати провідну роль та вести інших – буває, що всі  хочуть стати менеджером проєкту. Важливо пояснити значення відповідальності та детально окреслити особливості цієї ролі. 
• Функціональні. Перелік функціональних ролей може різнитися залежно від проєкту. Учні можуть обрати роль перемовника, комунікатора, медіатора, дизайнера, технолога, консультанта (експерта) з певної галузі знань, дослідника, юриста, еколога, економіста, секретаря чи презентатора. 

Що надихає учнів на участь у проєктах?

Важливість STEAM-проєктів полягає не лише в розв'язанні проблем, але й у розумінні вигоди від конкретної діяльності. Спікерка виділяє три головні спектри, для розвитку роботи. 

1. Startup – нове рішення, унікальний інноваційний продукт. Діти розуміють, що такі проєкти приносять прибуток, можуть надихнутися та відтворити схожі ідеї на уроках. Сьогодні надзвичайно актуальні стартапи у сфері охорони здоров'я: Boost Brothers (карта, яка показує, де можна придбати маски), Covid Symptom Tracker (додаток, який допомагає визначити ризики захворювання на коронавірус). Також популярним є київський стартап Nuka «вічна канцелярія» (блокнот, записи у якому можна стирати), EnjoyTheWood (дерев’яні пазли), SOLARGAPS (жалюзі з сонячними панелями), RE-leaf paper RE-BEAU (прикраси з переробленого пластику).
2. Know-how – таємниця чи новизна, що надзвичайно приваблює дітей. Лекторка та її учні розробили нову технологію з переробки паперу. Вони дали повторне життя паперу, який залишається у школі. 
3. Реальне замовлення – практична зовнішня проблема, яку треба розв'язати. Цей пункт яскраво демонструє можливу вигоду. Бажано, щоби замовник був стороннім – не вчитель, батьки чи інші педагоги. 

Бажаєте дізнатися більше про зв’язок учнівських проєктів зі шкільними предметами? Цікавитеся, де знайти натхнення, як залучити місцеву громаду та підприємців, як організувати ефективну співпрацю? Неодмінно перегляньте виступ Ольги Казакової!