Проведення виховної години, присвяченої Дню вшанування пам’яті полеглих під Крутами, не втрачає значимості навіть з огляду на віддаленість події. Більш того, з роками переосмислюється важливість бою. Яскравим підтвердженням цього є той факт, що скоро у прокат виходить повнометражний фільм «Крути 1918», сюжет якого збудовано на реальних подіях. Ми пропонуємо декілька ідей для мотивації створення оригінального сценарію виховної години та зацікавлення учнів у залученні до проведення заходу.
Для чого проводити виховну годину?
Дуже важливо правильно подати інформацію, даючи поле для роздумів. Історична значимість події не підлягає сумніву, але є ще один дієвий фактор, який варто розуміти – деякі учасники боїв під Крутами не набагато старші за сучасних старшокласників. Це не міфічні чи вигадані персонажі, про які пишуть в книжках. Це реальні люди, які зробили те, за що їх пам'ятають й досі. Важливо пояснити мотивацію певних бажань та дій, та наслідки від їх здійснення.
Крути 1918. Офіційний трейлер 1
Зразки завдань для проведення виховної години
Можемо запропонувати декілька варіантів завдань, які підходять для виконання дітьми у молодшій та старшій школі.
Проведіть аналогії
Запропонуйте учням пригадати літературних героїв чи персонажів з кіно, мультфільмів, які робили героїчні вчинки. Можете конкретизувати завдання, наприклад, нехай пригадають героїв, що самотужки намагались протистояти численним ворогам.
Проведіть паралелі з сучасною ситуацією
Історія повторюється, якщо її не пам’ятати. Наведіть перелік історичних фактів, що мали місце в Україні на початку 20 ст. та допоможіть дітям прослідкувати паралелі між подіями 1918 р. та війною 2014 р. Нехай навпроти кожного пункту учні зроблять опис аналогічних подій у сучасній історії України.
1. Українська народна республіка рад, проголошена прихильниками Радянської Росії у Харкові. Провальна спроба переобрати більшовистську владу на Всеукраїнському з’їзді рад селянських, робітничих і солдатських депутатів у Києві.
2. Військова допомога новоутвореній республіці, захоплення сходу України. При цьому офіційне керівництво у Москві запевняло, що не має до війни жодного стосунку – це непідконтрольні їм місцеві елементи чинять агресивні дії.
3. Пропаганда переконувала українську армію та громадян дотримуватись нейтралітету чи переходити на бік Радянської Росії.
4. Утома від війни (щойно скінчилась перша світова). Невдоволення солдатів, основна маса з яких були селянами, затягуванням УНР земельної реформи.
5. Вимушене створення армії з більш мотивованих на захист держави добровольців
6. Чимала кількість прихильників більшовиків в Україні.
Придумайте символ боїв під Крутами
Залежно від віку школярів, складіть завдання. Молодші можуть намалювати символ, який ви придумаєте разом чи кожен самостійно після усвідомлення отриманої інформації. Старші ж можуть розробити символ із залученням інтернет-технологій.
Чому у бою були переважно молоді добровольці?
Ще влітку 1917 року Центральна Рада України могла розраховувати військо з 300 тисяч людей. Але вже у січні 1918 року кількість вірних та вмотивованих бійців скоротилася до 15 тисяч по всій Україні. Під час наступу радянських військ загони армії УНР часто оголошували нейтралітет або піддавалися на агітацію та переходили на бік більшовиків.
Попросіть учнів подумати (спираючися на отримані на уроках історії знання): які заклики підштовхували українців утриматися від захисту держави чи принаймні вважати більшовиків не такими вже й поганими? Пам’ятайте – на той час українське село ще не знало радянської влади та не уявляло можливі наслідки.
Що хочуть почути селяни? Вигадайте привабливі гасла на основі тез більшовиків:
- не стане панів;
- роздача землі;
- нехай солдат їде до дому, бо там ділять панські землі;
- селянин буде хазяїном у власному господарстві;
- світле майбутнє для всього людства;
- соціалізм – найгуманніша система у світі, світовий капіталізм експлуатує робітників і селян.
Нехай діти прочитають цитату видатного військового стратега – Сунь-Цзи. Які тези з його трактату «Мистецтво війни» могли б використати у пропаганді 1918 р.?
«Нехай на вулицях ворожої столиці шепчуть, що князь обкрадає свій народ, його радники зраджують, чиновники п’ють, а воїни голодні та босі. Нехай жителі калічать ім’я свого князя та вимовляють його неправильно… Нехай за ситого життя їм здається, що вони голодують. Нехай заможні заздрять тим, хто у князівстві Вей випасає скотину. Розпалюйте внутрішню пожежу не вогнем, але словом. Дурні почнуть жалітися та проклинати власну батьківщину, і тоді ми пройдемо крізь відчинені ворота».
(Китай, 5 ст. до н.е.)
Поетичні та радянські міфи про Крути
Більшість документів військових частин, що могли містити опис бою під Крутами, була знищена під час відступу з Києва. У подальшому пам’ять про подію жила і підтримувалася переважно в імміграції, перш за все у США, куди свого часу іммігрували учасники бою. Саме тому бій під Крутами є одним з найбільш міфологізованих епізодів Української історії, що постраждав як від радянської цензури, так від і банальної нестачі інформації.
Перевірте, чи не послуговуються учні міфами у трактовці й описі бою під Крутами, а у разі необхідності скорегуйте чи доповніть їхні знання.
Опис подій за версією Бориса Мартоса, премʼєр-міністра Української Народної Республіки (1919) та Української Вільної Академії Наук у Сполучених Штатах Америки, комісія якої проводила дослідження шляхом особистих розмов із учасниками бою під Крутами, або шляхом розсилки їм анкет.
Міф 1. Захисників було лише 300, як спартанців під Фермопілами. Вони були студентами, всі загинули.
Юнкерів, гімназистів та інших бійців було не 250, як пише Д. Дорошенко, а понад 600. Вони мали 16 кулеметів, саморобний бронепотяг і гармату. Захисники втратили вбитими близько 300 осіб — половину від усіх учасників бою.
Гімназисти хоча і складали більшість, але були не єдиними учасниками сутички. У битві під Крутами брала участь лише одна сотня (120-130 чоловік) Студентського куреня, тоді як решта була задіяна у боях на вулицях Києва проти пробільшовистськи налаштованого населення та заколотників числом 6000 осіб.
Міф 2. Радянською пропагандою всіляко просувалася думка про даремну загибель гімназистів, як і те, що хлопців було кинуто у бій без підготовки.
Насправді ж захисники Крут не були «напівдіти, які ніколи перед тим не тримали зброї в руках». Вони були юнкерами військової школи та студентами, які близько двох місяців вправлялись у навичках ведення бою. Тих, хто навичок не мав було розподілено у лазарет. Також серед бійців були солдати, які встигли побувати на фронті.
Міф 3. Хлопців було покинуто на смерть, тоді як керівництво втекло на потягу.
Командир студентів, сотник Т. Омельченко, постійно залишався з сотнею, поки не був тяжко поранений і не потрапив до лазарету. Він помер дорогою до Києва. Під керівництвом іншого сотника, А. Гончаренко, з початком сутінок бійці почали організований відступ, руйнуючи колії і мости, щоб зупинити ворога. Просування більшовиків було тимчасово паралізоване, а потім їм довелось їхати реквізованими селянськими возами, що повільно просувались розмоклою дорогою. Саме ця затримка дала змогу українській делегації укласти Брест-Литовський мирний договір, що став міжнародним визнанням суверенітету Української держави.
Міф 4. Радянські війська обійшли студентів із флангів та швидко розбили.
Насправді наступ ворожої армії тривав із 9 ранку до самого вечора – загалом протягом 10 годин. Більшовики пробували обійти лінію оборони з двох боків, утім, кожного разу були відбиті з великими втратами.
Творче завдання: Я - герой
Дайте учням свободу вибору та запропонуйте такі види творчих завдань:
- Есе: Мій прадід загинув під Крутами.
- Інтерв’ю: Останні запитання напередодні 29.01.1918.
- Твір: Я герой боїв під Крутами.
- Сценарій (групова робота): Спогади про Крути (потребує поділу класи на групи).
Це може бути домашнє завдання після уроку з предмету Історія України, яке допоможе виявити рівень засвоєння теми.
Корисні посилання для підготовки виховної години
- Інститут національної пам’яті: «Бій за майбутнє України: 29 січня – День пам’яті полеглих у бою під Крутами».
- Список учасників бою під Крутами
- Меморіал пам’яті героїв Крут
Рекомендуємо довіряти виключно перевіреним джерелам у підготовці заходу, адже сьогодні в інтернеті дуже багато викривленої або трактованої на свій розсуд інформації стосовно цього та інших питань.
Україна, забута історія
Матеріали з бібліотеки, що варті уваги
Зазвичай ми готуємо для вас опорну презентацію до того чи іншого виховного заходу. Але з часом поповнюється бібліотека освітнього проекту «На Урок». Ми регулярно переглядаємо її, саме зараз знайшли гарну тематичну презентацію Руденко Анни Сергіївни. Тому рекомендуемо цей матеріал для демонстрації учням середньої та старшої школи. Презентація містить вичерпну історичну інформацію, оригінальні тогочасні світлини, пам’ятні зразки сьогодення.
Розробка: Презентація «Бій під Крутами»
Також варті вашої уваги й такі розробки:
Автор: Дацун Наталія Миколаївна
Розробка: Лінійка, присвячена пам'яті Героїв Крут
Про матеріал: Сценарій лінійки, до проведення якої можна залучити клас чи всю школу. Для втілення сценарію потрібно декілька учнів. Матеріал оперує історичними фактами та містить тематичні поетичні рядки.
Автор: Смусь Ольга Іванівна
Розробка: Урок пам'яті на тему: «Крути – і сум, і біль, і вічна слава України»
Про матеріал: Сценарій виховного заходу вшанування пам'яті юнаків, які героїчно загинули у бою під Крутами 29 січня 1918 року.
Автор: Скорик Любов
Розробка: Презентація «Герої Крут – герої українського народу»
Про матеріал: Змістовна презентація для проведення тематичної виховної години.
Автор: Балак Ірина Адольфівна
Розробка: Година пам'яті «Волі народної дзвін»
Про матеріал: Матеріал присвячений пам'яті героям Крут. Зміст спрямований на виховання патріотизму, відданості ідеалам української нації.
Автор: Осіпенко Анна Володимирівна
Розробка: Сценарій літературної вітальні до Дня пам’яті героїв Крут «Квіти у полі, там де Крути…»
Про матеріал: Розробка сценарію літературної вітальні до Дня пам’яті героїв Крут «Квіти у полі, там де Крути…»
Користуйтеся Бібліотекою, аби знаходити більше корисного та цікавого для вас та учнів.
ДФ «Герої України. Крути. Перша Незалежність»
Вибір за вчителем, як саме проводити урок, про що говорити. Єдина рекомендація – зробити максимум для того, аби дитина вийшла після уроку не з думками «Нарешті закінчився урок!», а з усвідомленням значимості тих подій.
Щоб залишити свій коментар, необхідно зареєструватись.