День Соборності – одна з найвизначніших дат в історії України. Це свято можна відзначити інформативно, захопливо та без зайвого пафосу. Це неодмінно зацікавить учнів та заохотить до аналізу подій 1917-1919 років. До вашої уваги 5 неординарних ідей для відзначення Дня Соборності, які нікого не залишать байдужими.
1. Квест «У пошуках Акту Злуки»
Активна взаємодія в неформальній атмосфері та пригодницька навчальна діяльність дуже подобаються школярам. Тож чому б не провести виховну годину, присвячену дню Соборності, у формі квесту? Звісно, метою будь-якого квесту є поетапний пошук певного предмета. У цьому заході артефактом може бути роздрукований Акт Злуки (об'єднання) українських земель. Для проведення квесту варто заздалегідь скласти маршрут і визначити станції. Наприклад:
- обереги України;
- державні свята;
- історичні дати;
- видатні діячі.
На кожній станції учні мають виконати певне завдання. Це можуть бути ребуси, різноманітні запитання з історії, народознавства, української мови та літератури, географії. Але є певне правило – кожне завдання має містити підказку, де шукати наступне. Аби створити невимушену атмосферу, розставте меблі нестандартним способом та заховайте завдання у незвичних місцях. Запропонуйте школярам об'єднатися у групи, оголосіть правила та розпочинайте відлік часу! Команда, яка найшвидше виконає всі завдання і знайде документ, стане переможцем.
2. Онлайн-гра «Сто років боротьби. Українська революція»
Мобільний додаток, розроблений Українським інститутом національної пам’яті, допоможе покращити знання школярів щодо подій Української революції 1917-1921 років в ігровій формі. Цю цікаву вікторину з можна проводити навіть без доступу до Інтернету! Як грати? Дуже просто та неймовірно захопливо! Кожен гравець має кинути віртуальний кубик, переміститися по полю та надати відповідь на запитання щодо подій, діячів, місць та документів тієї епохи (усього їх 82). Головна мета – зібрати картки та об’єднати етнічні українські землі, які умовно поділені на 6 регіонів:
- Київщина-Лівобережжя;
- Волинь;
- Галичина;
- Поділля;
- Південь;
- Схід.
Застосунок доступний для всіх версій Аndroid та для ІОS-версій.
Також на сайті УІНП є можливість завантажити комплект настільної гри для друку. У наборі є спеціальний посібник, в якому детально викладено правила гри.
3. Карткова гра «100 облич Української революції»
За допомогою цих візуальних матеріалів, розроблених Українським інститутом національної пам’яті, можна провести неймовірно цікавий і пізнавальний захід до Дня Соборності. Карткова гра дозволяє в цікавому форматі познайомитися з біографіями видатних політиків, військових діячів, освітян, науковців, митців і меценатів тієї епохи.
Набір містить 100 карток із двома полями: поле-резюме з фотографією діяча та поле-біографію цієї постаті (для зручності місце для зрізу виділено пунктирною лінією). Картки можна використовувати в електронному варіанті чи видрукувати на папері різного кольору (наприклад, на жовтому – політики, на зеленому – військові, а на синьому – митці та меценати). Також можна змінювати їх розмір та зробити двосторонніми (зігнути по пунктирній лінії та склеїти).
Як грати? Пропонується декілька варіантів гри:
- «Точність має значення» (використовуються односторонні картки). Роздайте деяким школярам поля-резюме, а деяким – відповідні поля-біографії. Запропонуйте їм знайти пару своєму полю та об'єднатися.
- «Швідкість має значення» (застосовуються двосторонні картки). Оберіть картку, зачитайте коротку інформацію про діяча, покажіть фото та запитайте, про кого йде мова. Хто з учнів першим надасть правильну відповідь, той отримує картку та зачитує довідку з поля-біографії. Цю гру також можна проводити у командній формі.
- «Професія має значення» (використовуються односторонні картки, видруковані на папері різного кольору). Запропонуйте школярам об'єднатися у три команди та обрати певний фах діячів. Роздайте командам однакову кількість полів-резюме та визначте час, за який вони мають визначити своїх «професіоналів». Команда, яка надала найбільшу кількість правильність відповідей, і буде переможцем!
- «Пам'ять має значення». Початок цієї гри аналогічний попередньому варіанту (об'єднання школярів у команди та вибір фаху постатей). Роздайте командам однакову кількість полів-біографій та запропонуйте групам уважно ознайомитися з біографічними довідками протягом визначеного часу. Далі заберіть картки у команд, зачитайте відповідні поля-резюме та попросіть команди почергово визначати, про якого їхнього фахівця йде мова. Переможе команда, яка надасть більшість правильних відповідей.
Ці матеріали стануть у пригоді не лише під час виховних заходів, а й на уроках історії України та при підготовці до ЗНО.
4. Рольова гра «Пресконференція»
Захід допоможе сформувати уявлення школярів про державотворення, розвинути вміння точно висловлювати, аргументувати та захищати свою думку.
Для якісної підготовки слід заздалегідь розподілити ролі серед школярів: ведучий, видатні діячі (оптимальна кількість – 3) та журналісти (решта учнів).
Гра проводиться у декілька етапів:
- Вступне слово ведучого (5 хв).
- Виступи видатних діячів (15 хв).
- Відповіді діячів на запитання журналістів (15 хв).
- Підбиття підсумків (10 хв).
На початку ведучий має представити доповідачів і надати слово кожному з них. Протягом 5 хвилин кожна «історична особа» лаконічно висловлює свої погляди щодо становлення української державності від початку до сучасності. Завдання «журналістів» – підготувати та поставити їм запитання щодо змісту їхніх виступів. Упродовж цих етапів ведучий має регулювати хід пресконференції та стежити за приблизно рівномірним розподілом запитань.
Після закінчення обговорення проводиться оцінювання виступів та відповідей «діячів» за наступними критеріями:
- інформаційна повнота виступу;
- доказовість, аргументованість, переконливість висловлювань;
- лаконічність, вміння виділяти головне.
У процесі спільного обговорення визначається відповідність кожного параметру, а також обираються найцікавіші та найоригінальніші запитання «журналістів».
У разі потреби вчитель може брати участь в обговоренні, вносити пропозиції, звертати увагу присутніх на активність та самостійність мислення учасників і підбивати підсумки гри.
(джерело інфографіки – https://www.ukrinform.ua/)
5. Гепенінг під хештегом #ВЄдностіСила
Сучасні школярі не уявляють свій світ без гаджетів та соціальних мереж. Тож це завдання їм неодмінно сподобається!
Гепенінг (від англійського слова happening – подія, випадок) – це певна форма дій, під час яких організатори акцій залучають глядачів до участі. Цю ігрову імпровізацію запровадив американський теоретик мистецтва Аллан Капроу у 1959 році.
Ідея гепенінгу під хештегом #ВЄдностіСила полягає в розміщенні публікацій відповідної тематики в соціальних мережах та месенджерах, які мають зібрати якомога більше вподобань. Це можуть бути пости, сторіз, відео, фоторепортажі, стріми щодо розуміння національної єдності. Запропонуйте школярам об’єднатися в команди, підготувати свої дописи та розмістити їх на сторінках у Facebook, Instagram, Twitter, Телеграм тощо. Переможе публікація, яка протягом визначеного часу отримає найбільшу кількість лайків, коментарів і поширень.
Сучасний виховний захід сприятиме усвідомленню значущості події та вихованню патріотичних почуттів школярів.
Щоб залишити свій коментар, необхідно зареєструватись.