Як провести виховну годину до Дня Соборності України

День Соборності – одна з найважливіших подій в історії України. Відповідно, підготовці та проведенню виховної години варто приділити значну увагу. Радимо уникати зайвого пафосу, який часто відштовхує дітей та не дає усвідомити справжню мету такого заходу – відчути значимість події для держави та кожного громадянина. Разом з тим ви зможете ознайомити школярів з подіями 1917-1919 років як із важливим етапом державотворення та виховання патріотичних почуттів.

Як будувати діалог з учнями?

Щоб зрозуміти значення Дня Соборності для України, діти повинні знати історичний контекст, тож без екскурсу у минуле не обійтися. Головна його задача не просто повідомити ключові дати та коротко описати події, а й сформувати уявлення про ситуацію, яка склалася на той час.

Зверніть увагу: теми та матеріали для школярів різних вікових груп мають суттєво відрізнятися. У початковій школі дітям буде досить складно сприймати серйозну історичну інформацію з великою кількістю дат, тоді як учні 10-11 класу вже вивчили відповідну тему і непогано у ній орієнтуються.

Чому це свято настільки важливе?

Переконайтеся, що старші школярі розуміють, чому день Соборності настільки важливий. Скоро вони стануть виборцями та мають бути відповідальними громадянами, а це поняття передбачає розуміння смислових акцентів, які розставлено у політичних чи будь-яких інших гаслах.

Запитайте в учнів: У чому значення свята? Чому це цінно?

Вислухайте відповіді, а якщо серед них не прозвучало чого на кшталт «Акт Злуки є першим у ХХ ст. проголошенням незалежності України та стверджує спадковість традицій державотворення», то проговоріть наступні моменти.

Україна вважається молодою державою, втім, наша історія починається не в 1991 році. Узагалі держави пишаються тим, що їхня історія сягає сотень, а інколи й тисяч років, бо це, крім іншого, стверджує право на володіння певними землями, спадкоємність від інших держав та можливість бути незалежним гравцем на політичній арені.

Саме тому російські царі намагались пов’язати історію Московії з історією Русі, яка була глибшою та давала право претендувати на більшу кількість земель. І саме тому пам’ять про «Акт Злуки 1919 р.» було піддано забуттю в радянський період, який породив міф про те, що Західну Україну «подарував» українцям Сталін у 30-х роках ХХ ст.

Провівши невелике обговорення запитайте знову: У чому значення свята? Чому це цінно?

Чи зможуть учні дати нові варіанти відповідей? Допоможіть їм думати, запитуючи:

Чи говорить сам факт існування Акту злуки про те, що у 1991 році державність було «відновлено», а не проголошено вперше?
Чи може це слугувати доказом того, що Українська держава була створена як результат бажання її народу, а не в результаті дій інших держав (наприклад, за результатами кінця Другої Світової війни, або ж створення УРСР)?
Чи говорить це про те, що народ України мав власну національну свідомість та відчуття своєї відмінності від інших, сусідніх держав і народів?

Розкажіть дітям, що у дипломатії, як і у юриспруденції чи адвокатській справі, велике значення мають нюанси. Відповідь на запитання «Ви бачили підозрюваного до чи після того, як вийшли з бару?» може докорінно змінити хід справи. Так само і запитання: «Чи є проголошення незалежності першим в історії держави чи єднання земель неодноразово відбувалось протягом століть?» має принципове значення.

Аби зробити відповідь на це запитання абсолютно однозначною, можете провести з учнями коротеньку гру-диспут: хтось із учнів має стати адвокатом, а хтось прокурором, суддею, звинувачуваним, стороною обвинувачення та присяжними.

Сюжет наступний: сторона обвинувачення вимагає віддати їй частину квартири під тим приводом, що одна з кімнат була подарована нинішньому власнику батьком сторони обвинувачення. Проте, сторона захисту відповідає, що квартира повністю належала їй. Діти (сторони захисту й обвинувачення) мають використати історичні відомості й документи аби переконати суддю та присяжних.

Ідеї для проведення виховної години у молодшій та середній школі

Наймолодшим школярам можна у цікавій формі розповісти про основні події 1917-1921 років, приділивши увагу таким видатним діячам того часу, як Михайло Грушевський, Володимир Винниченко, Євген Петрушевич та іншим. Діти будуть краще сприймати розповідь про тогочасні події, якщо ви зможете проілюструвати їх – для цього можна використати портрети державних діячів, архівні світлини, цікаві відео тощо. До речі, під час підготовки розповіді ви можете використати метод сторітелінг – дітям точно сподобається!

Проведіть серед дітей невелике опитування. Поцікавтесь, що на їх думку означають такі поняття як незалежність, єдність та соборність. Потім скорегуйте відповіді та наведіть приклади класичних визначень.

Незалежність (ім. до незалежний) – 1. Який не залежить від кого-, чого-небудь, не підкоряється комусь, чомусь. 2. Самостійний у міжнародних відносинах та у внутрішніх справах; суверенний.
Єдність – 1. Тісний зв'язок, згуртованість, цілісність, неподільність. 2. Поєднання в одному цілому, нерозривність зв'язку.
Соборність – Об'єднаність, неподільність.

Ланцюжок єдності

Створіть разом з дітьми символічний ланцюжок єдності України. Роздайте їм блакитні та жовті паперові стрічки і запропонуйте написати на них свої побажання та теплі слова до країни. Потім зробіть зі стрічок ланки та з’єднайте їх – готовий ланцюжок можна розмістити у класному куточку. Вирізати різнокольорові стрічки діти можуть почати на уроках мистецтва, написати побажання – на заняттях з української мови.

Доречно організувати виставку малюнків або саморобок. Додатковим елементом виховного заходу можуть стати музичний супровід, читання поезій та дитячої літератури. Кабінет можна прикрасити державною символікою, при необхідності пояснюючи дітям її значення та історію.

Учнів середньої школи вже можна більш детально знайомити з історичними фактами, розповідати про утворення УНР та ЗУНР, підписання IV Універсалу Центральної Ради і проголошення Акту Злуки. Представте факти з біографій Грушевського, Винниченка, Петрушевича та Петлюри, розкажіть, як і чому вони діяли, та як склалося їх подальше життя. Також учням ще на етапі підготовки можна запропонувати спробувати самостійно ознайомитися з історичними подіями та зробити невелику доповідь, поділившися своїми особистими враженнями з однокласниками та вчителем.

Поради для організації виховної години у старшій школі

Формат роботи зі старшокласниками може бути більш вільним та цікавим. Запропонуйте їм:

уявити себе журналістами, які мають дати короткий репортаж з місяця подій (проголошення злуки 22 січня 1919 року на Софіївській площі);
поміркувати над тим, як би діяли, опинившися на місці ключових учасників тих подій (Грушевського, Винниченка, Петлюри, Петрушевського);
провести дискусії ти диспути, під час яких дати оцінку діяльності історичних персоналій, визначивши позитивні та негативні моменти;
взяти участь у тематичній вікторині, яка вимагає знання історичних фактів і дат.

До того ж можна запросити на виховну годину науковців-дослідників, які можуть надати цікаві та невідомі широкому загалу факти. При можливості у будь-яких класах можна провести екскурсії місцями пам’яті, пов’язаними з подіями Української революції, та музеями. В інших випадках мандрівка може бути віртуальною.

Актуальним буде проведення акції «Живий ланцюг». 21 січня 1990 року патріоти організували перший живий ланцюг між Львовом, Івано-Франківськом та Києвом. Він став символом єдності народу. Повторіть зі своїми учнями цю акцію у міні-форматі!

Розділяй і володарюй

Як відомо, певний час Україна знаходилась у складі кількох імперій, які завжди мали зиск від слабкості центральної влади на українських землях. Звісно, розділеним народом керувати просто, особливо коли одна частина населення не довіряє іншій, а весь народ загалом не довіряє власному керівництву. Якщо таких суперечностей у державі немає, їх необхідно підживлювати, а може навіть створювати.

Акт Злуки став важливим прикладом народного єднання, але міфи про «розділеність України» існують та підживлюються досі. Разом із дітьми спробуйте знайти подібні міфи та проаналізувати їх.

Схід і захід України надто різні, у них різні цінності, вони слухають різну музику, поважають різних героїв, говорять різними мовами.
На сході живуть лише люмпени, а захід не зможе прогодуватися без промисловості сходу.
На сході ніколи не говорили українською.
Проаналізуйте міф, що поширювався у 2004 році та приписувався націоналістам. Згідно з ним Україна поділена на три регіони (нехай діти знайдуть їх у гугл-ілюстраціях за запитом «їх Україна виглядає так!»).
Мовне питання стоїть дуже гостро. Необхідно прийняти рішення з приводу другої державної чи регіональної мови, окремим групам населення забороняють говорити їхньою мовою.

Якщо діти мають багато стереотипів щодо мешканців інших регіонів України, або замало знають про деякі області, запропонуйте їм пошукати відео чи відомості про ці регіони.

Важливо зазначити: у Литві святами є дні відновлення державності та незалежності 16 лютого (1918) і 11 березня (1990). У Латвії святкують День проголошення республіки 18 листопада (1918) та День декларації незалежності 4 травня (1990). В Естонії є День незалежності 24 лютого (1918) та День відновлення незалежності 21 серпня (1991). У Чехії святкують День державності 28 вересня (935), День незалежності Чехословаччини 28 жовтня (1918) і День відновлення незалежності 1 січня (1993).

Усі ці країни, як і наша, здобули або відновили свою незалежність внаслідок Першої світової війни, а потім втратили її у міжвоєнний час (або після Другої світової війни). Але змогли знову відновити її з падінням комуністичного режиму.

Єдність держави – миттєво прийнятий акт чи довгостроковий проєкт?

Запитайте в учнів, як вони гадають: держави утворюються швидко? А може це довгий процес? Вважається, що сучасна Україна утворилася в 1991 році, але, як ми вже знаємо, до цього був акт Злуки, а до нього – багато інших подій.

Аби учням було простіше зрозуміти, наведіть кілька аналогій. Наприклад, отримання прав чорношкірими чи рух за жіночі права. Чи отримали представники суспільства, які брали участь у цих рухах, усі права одночасно? Звісно, боротьба була тривалою, але навіть після прийняття відповідних законів її не було завершено. Спочатку чорношкірі боролись за скасування рабства, потім – за право голосу, право на освіту, скасування сегрегації тощо. Навіть сьогодні люди мають багато упереджень, тож боротьба ведеться на тоншому рівні.

Тобто це був довгий процес. А отже, створення держави – і поготів! Разом із дітьми пригадайте ключові дати й етапи боротьби, що підкреслюють державотворчі прагнення українців між 1918 та 1991 роками. Які аналогічні етапи учні можуть пригадати з усієї історії України?

1 листопада 1918 року – день «Листопадового чину», українського повстання у Львові, за результатами якого була прологолошена Західно-Українська Народна Республіка;
22 січня 1918 року – проголошення незалежності Української Народної Республіки;
22 січня 1919 року – проголошення Акта злуки Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки;
15 березня 1939 року – проголошення незалежності Карпатської України;
30 червня 1941 року – проголошення Акта відновлення української державності;
22 січня 1990 року, у 71-у річницю Акта злуки, в Україні відбулася одна з найбільших у Центральній і Східній Європі масових акцій – «живий ланцюг»;
16 липня 1990 року – ухвалення Декларації про державний суверенітет України;
1 грудня 1991 року – Всеукраїнський референдум на підтвердження Акта проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року.

Результатом обговорення має стати думка про те, що становлення державницької свідомості – довгий процес. Не дивлячися на те, що через історичні обставини Україна програвала деякі етапи визвольної боротьби, уявлення народу про єдність людей, які населяють цю територію, була достатньо сильною, аби подолати всі перешкоди.

Матеріали, які ви можете використати на уроці

Презентації.
Документальні фільми. На сьогодні створено достатньо цікавих відео, наприклад, «Акт Злуки – кроки до мрії» або «Злука. День соборності України (з циклу Перемоги України)», які допоможуть дати учням повне уявлення про події.
Світлини. Фотокопії Універсалу Директорії та газетних статей, мапа територій, на які претендувала Українська Народна Республіка – все це неодмінно вам знадобиться.

До Бібліотеки сайту «На Урок» вже додають розробки та сценарії виховних заходів до Дня Соборності України. Знайти їх ви можете, скориставшись рядком пошуку.

Ключове завдання таких виховних годин полягає у формуванні в учнів активної городянської позиції, а також підвищення обізнаності щодо історичних подій, принаймні так вважається офіційно. Але насправді важливіше дати їм зрозуміти, що кожен з них може безпосередньо впливати на події в країні, працюючи над її об’єднанням.