Як провести виховну годину до Дня захисників і захисниць України

Починаючи з 2014 року, 14 жовтня в нашій країні відзначають День захисників і захисниць України. Головна мета святкування – нагадати кожному громадянину, що захист Батьківщини – це найвищий обов’язок. А ще ми маємо пам’ятати про подвиги героїв, які в різні часи боронили свободу та незалежність нашої землі. Щоб молоде покоління усвідомлювало цінність героїзму захисників і захисниць України, педагоги щороку проводять тематичні виховні години та позакласні заходи.

І саме для того, щоб допомогти вам якісно підготуватися, ми дібрали цікаві ідеї, дієві поради та корисні матеріали. 

Бесіда «Чому потрібно захищати Батьківщину?»

Запитайте дітей, чи розуміють вони значення поняття «Батьківщина». Нехай школярі подумають, чому свідомі громадяни мають захищати свою державу (можливо хтось скаже, як це регулюють норми права та моралі). Учні старших класів можуть пригадати, що про це говорить Конституція та закони України. Також нехай школярі подумають, як саме можна захищати Батьківщину (зі зброєю в руках, словом, вихованням молоді тощо).

Після цього запропонуйте школярам послухати висловлювання відомих діячів історії та культури про Батьківщину та патріотизм. Попросіть дітей уважно проаналізувати кожен вираз та пояснити його головну ідею. 

1. Той, хто не любить своєї країни, нічого любити не може. (Дж. Г. Байрон)
2. В своїй хаті своя й правда, І сила, і воля. (Т. Шевченко)
3. Усвідомлена любов до свого народу не поєднується з ненавистю до інших. (Д. Лихачов)
4. Задля Батьківщини треба жертвувати навіть славою. (Латинське прислів'я)
5. Для нас дорогі батьки, дорогі діти, близькі, родичі; але всі уявлення про любов до чого-небудь поєднані в одному слові «Вітчизна». (Цицерон)
6. Батьківщину люблять не за те, що вона велика, а за те, що своя. (Сенека)
7. Успіх однієї відважної людини завжди спонукає до завзяття й мужності ціле покоління. (О. де Бальзак)
8. Справжній патріотизм не в вихвалянні своєї Батьківщини, а в роботі на її користь і у виправленні помилок. (П. Капіца)
9. Не питай, що твоя Батьківщина може зробити для тебе, запитай, що ти можеш зробити для Батьківщини. (Д. Кеннеді)
10. Патріотизм – почуття соромливе та делікатне... Побережи святі слова, не кричи про любов до Батьківщини на всіх перехрестях. Краще мовчки працюй в ім’я її блага та могутності. (В. Сухомлинський)

Після обговорення попросіть школярів об’єднатися в невеликі групи та придумати власні висловлювання про Батьківщину, патріотизм, свободу тощо. Кращі з них можна записати та помістити до класного куточка.

Вправа «Працюємо з поняттями»

Задачі на логіку користуються популярністю серед школярів будь-якого віку. Тож запропонуйте їм попрацювати з анаграмами, які стосуються Дня захисника України. 

• ЕЧСЬТ (честь);
• БОВО’КОЯЗ (обов’язок);
• ЕНЕЛЗАНІЖЬТС (незалежність);
• ОБВОСАД (свобода);
• КАОКЗ (козак);
• ТАПТОРІ (патріот);
• РОЗЇГЕМ (героїзм);
• ДОЛЕРБОЦЬВО (доброволець).

Після завершення роботи попросіть школярів дати коротке визначення для кожного слова та скласти з ними речення (розповідне, питальне чи спонукальне).

Бесіда: навіщо армія у ХХІ столітті?

Здавалося би, у ХХІ столітті війни мали б відійти у минуле. То чому досі існує потреба захищатися? Запитайте дітей, що вигідніше для країни – мир чи війна? Звісно, в наш час вкладання коштів у розвиток держави (вироблення високотехнологічної продукції чи послуг) значно вигідніше за захоплення нових територій. Утім, чи завжди так було?

Який зиск здатна принести війна? А мир? Наведіть історичні приклади.

1. Золота орда – обкладання податками захоплених територій.
2. Стародавній Рим, пізніше Англія, Іспанія, Португалія тощо – численні колонії.
3. Міжусобні війни часів середньовіччя – грабунок та викуп за бранців.

Розкажіть дітям про існування інтенсивного та екстенсивного шляху розвитку. Перший відбувається за рахунок удосконалення засобів виробництва, другий – за рахунок захоплення чужих земель чи видобутку корисних копалин. У наш час захоплення територій несе мало користі, чи навіть більше шкоди, тож війни між головними світовими гравцями переходять у розряд торгівельних чи економічних, тобто безкровних. 

Утім, оскільки не всі країни розвиваються рівномірно, досі є ті, що піддаються загарбницькій лихоманці. Зазвичай це бідні держави, у яких діє стара ментальність, згідно із якою війна є способом доведення національної вищості, релігійної правоти чи шансом лишити слід в історії. 

Запитайте дітей, що виграють такі країни? 

Вони приносять у жертву економічну вигоду заради міжнародного становища, утримання застарілих політичних режимів, авторитету серед власних громадян. Інакше кажучи, вони воюють заради світоглядних чи іміджевих вигод. На жаль, мине чимало часу, перш ніж усі країни досягнуть такого рівня розвитку, який дозволить відмовитися від збройної агресії.

Цікавий факт: Оскільки в Україні триває війна, наша держава має витрачати на оборону не менше 3% ВВП (оборонний бюджет складав від 0.97% до 1.1% в період 2010-2013 рр.). У деякі роки (2016, 2018) ця цифра складала близько 5% тоді як мінімальний внесок країн-учасниць НАТО – 2%. При цьому лише 9 країн-учасниць витрачають понад 2%, решта не виконують власних обов’язків, віддаючи перевагу розподіленню коштів на інші потреби.

Створення тематичних поробок

Запропонуйте дітям виявити свою креативність та виготовити поробки до Дня захисників і захисниць України. Готові вироби можна подарувати гостям (ветеранам, воїнам АТО), додати до експозиції шкільного музею чи зібрати в окрему тематичну виставку. Учні можуть виявляти максимум фантазії та креативності. При цьому поробки можна створити заздалегідь чи під час виховної години.

Ідеї для створення святкових виробів:

• намалювати козацьку корогву чи символ школи;
• створити вітальну листівку або медаль для захисника;
• виготовити подарунки з оріґамі чи пап’є-маше;
• підготувати стенд пам’яті про місцевих героїв та визначних діячів.

Шкільні конфлікти крізь призму історичних

Поясніть дітям, що поняття «власної території» та «особистих кордонів» діють як стосовно країн, так і особистостей. Мотиви для втручання у справи країни мають чимало спільного з втручанням в особисте життя, а країна-агресор, як хуліган, використовує маніпуляції, аби приховати свій вчинок, чи виправдати його перед міжнародною спільнотою.

Уявімо декілька конфліктних ситуацій. Які історичні аналоги можна дібрати?

1. Дві однокласниці були найліпшими подругами, аж раптом серйозно посварилися. Одна з них на перерві витягла ручку з рюкзака іншої. Коли постраждала поскаржилася вчителю, друга виправдовується: «Я цю ручку подарувала. Оскільки ми тепер не друзі, я забираю її назад».
   
   Хто правий, а хто порушив кордони? Розірвання дружби не вимагає повернення подарунків, хоча це можна зробити з власної волі. У протилежному випадку «повернення подарунка» вважається звичайною крадіжкою. Особливо якщо насправді ручка належала маленькій кримсько-татарській дівчинці, що тихо стоїть у стороні.
   
   
2. Є двоє друзів-хлопців. Один із них побачив надворі новеньких та підійшов, аби познайомитися. Це викликало невдоволення в іншого: «Ти маєш їсти у їдальні лише зі мною, просити щось лише в мене. Інакше це зрада». 
   Чи зіштовхувалися діти зі схожою поведінкою в житті? Чи відомо їм, що вона є прикладом типового ставлення держав-імперій до своїх колоній? Подібна «дружба» передбачає продаж товарів (інколи за невигідними цінами) чи політичні стосунки лише за посередництва імперії.
   
   Звісно, хочеться бути єдиним-неповторним для друга, центром його всесвіту. Утім, ні до чого хорошого такий формат дружби не приведе, адже ваш товариш лишається закритим від світу, втрачає потенційно вигідні зв’язки, отримує викривлену інформацію. Із часом його можливості падають, а якщо інший анітрохи цим не стурбований, навряд подібне ставлення можна назвати дружнім.
   
   
3. Восьмикласник  бажає привернути увагу дівчини – смикає її за светр та волосся, штовхає, нав’язливо переслідує після школи. Дівчина скаржиться класному керівникові, на що вчителька відповідає: «Таким чином хлопці проявляють симпатію. Радій. Та і взагалі, у подібній ситуації завжди винуваті двоє. Мабуть твоє волосся чи одяг відволікають однокласника, тож варто поводитись скромніше».
   
   Зазвичай агресію простіше припинити за рахунок жертви, ніж кривдника. Нерідко третя сторона (яка мала б виступати захисником) ідентифікується з агресором та тисне на жертву, намагаючися вирішити проблему за її рахунок. У таких випадках жертва визнається «не ідеальною» (поведінка, слова, зовнішній вигляд), а отже не гідною захисту. Вина та відповідальність за вирішення проблеми частково (або повністю) перекладаються на неї. Класичною ситуацією з вирішенням конфлікту за рахунок жертви є тиск Британії та Франції на Чехословакію з вимогою віддати Судетську область гітлерівській Німеччині. 

Вікторина «Подорож стежками захисників України»

Упевнені, ваші учні чимало знають про видатних захисників України та їхні подвиги. Тож запропонуйте дітям узяти участь у цікавій та пізнавальній вікторині. Це дозволить перевірити знання школярів та зацікавити їх вивченням нових героїчних сторінок вітчизняної історії.

Проводити таку вікторину можна у стандартному форматі (запитання – відповіді) або використавши онлайн-тести «На Урок». Завдання можуть стосуватися матеріалу різних предметів (історії України, української літератури, громадянської освіти, захисту Вітчизни тощо). Ви може створювати запитання самі чи скористатися напрацюваннями колег.

Варіанти готових завдань для проведення вікторини:

• Київська Русь та Галицько-Волинська держава;
• Українське козацтво;
• Українська революція 1917-1921;
• Друга світова війна.

Після проведення вікторини влаштуйте обговорення проблемних запитань. Також варто нагородити найкращих знавців історії українського героїзму.

Створення сюжету «Історії захисника»

Запитайте школярів, чи знають вони, хто з відомих особистостей у різні часи боронив Україну. Нехай діти спробують зрозуміти мотиви вчинків того чи іншого діяча, визначити успішність та наслідки його боротьби. Учні мають зрозуміти, що всі видатні постаті української історії були живими людьми. Вони йшли на великі жертви, ризикували життям задля досягнення своєї мети та захисту українських земель. Щоб учням було простіше зрозуміти це, запропонуйте їм скласти та презентувати історії видатних діячів, використовуючи метод сторітелінгу.

Такі розповіді можна підготувати заздалегідь (напередодні проведення виховної години). Інший варіант – дібрати кілька джерел інформації (матеріали підручників, наукові статті, документальні фільми, зображення тощо), запропонувати школярам обрати свій сюжет та створити таку історію безпосередньо під час виховної години.

Міні-проєкт «Захисниці України»

Розкажіть дітям, що з давніх-давен на захист українських земель ставали не лише чоловіки, а й жінки. Княгиня Ольга, Олена Теліга, Людмила Павличенко – одні з найвідоміших захисниць України. А нині тисячі жінок спільно з чоловіками захищають українську незалежність і територіальну цілісність.

І в кожному населеному пункті нашої держави є визначні діячки, які боролися за Україну та її незалежність. Тож запропонуйте школярам провести невелике дослідження та дізнатися про них якомога більше. Діти мають дізнатися про історію та подвиги цих жінок, а потім на основі отриманих фактів підготувати доповідь чи тематичну презентацію. Це варто робити заздалегідь, а вже під час виховної години – презентувати результати міні-дослідження та обговорити їх.

Ребрендинг, щоб бути собою

Кожна армія має свої традиції та символи, що беруть коріння зі знакових події, які сприяли її формуванню. Після 2015 року було започатковано масштабний ребрендинг військового однострою, що лишався майже незмінним із часів Радянського Союзу. Над цим працювала група істориків та дизайнерів, які намагалися зробити форму не лише сучасною та гарною, але й повернути у військовий одяг українську символіку. 

Разом із дітьми розберіть елементи однострою представника ЗСУ. 

1. П’ятипроменеві радянські зірки замінено ромбоподібними (мал. 1). За основу було взято символи збройних сил Української Держави 1918 р., у яких використовувалась ромбічна гетьманська зоря, що веде свій початок від війська гетьмана Павла Скоропадського.

(мал. 1)

2. На рукаві кожного українського воїна присутній стилізований тризуб, що використовувався у формі армії УНР. Там, де можливо, запозичено і кольорову гамму цих тризубів. Такі елементи пов'язують українську армію з періодом 1917-1921 років. Аналогічний крок зробила свого часу Литва. Багатьом батальйонам сучасної литовської армії були присвоєні найменування полків 1920-1930 років також вони отримали їхню символіку. Підрозділам добровольчих сил дали назви партизанських округів «зелених братів», борців проти німецької та радянської окупації 1940-1950 років.

3. Знак танкових військ – латна рукавиця з пірначем (мал.2), що символізує спадковість українських танкових підрозділів від важкої кавалерії часів Костянтина Острозького (військовий діяч доби Великого Князівства Литовського).

(мал. 2)

4. Ознакою вищих офіцерів є так звана «зубчатка». Її ідея виникла завдяки орнаменту петлиць генеральних старшин Галицької Армії (мал. 3, 4). У ті часи зубчатка була створена за мотивами народної вишивки.

(мал. 3)

(мал. 4)

5. Звання майора, підполковника (мал. 1) та полковника відображають «плетінка» і одна-три зірки. У генерал-майора на муфті «зубчатка» і дві зірки, в генерал-лейтенанта та генерал-полковника – три і чотири відповідно. Для генерала армії України спочатку пропонувався знак у вигляді схрещених булав. Під час подальшого опрацювання булави поєднали із зіркою та тризубом (мал. 3).

6. Кольори беретів різних родів військ приведені у відповідність зі світовими стандартами. Найбільш неординарним виглядає беретний знак Сил спецоперацій ЗСУ, де зображений вовкулака (перевертень) у шкіряному паску, характерному для одягу карпатських гуцулів (мал. 2).

7. За часів УНР в українському війську використовували британський крій мундира кольору хакі. На противагу цьому Галицька армія мала іншу традицію – мундири Австро-Угорської імперії. Сучасний мундир ЗСУ має елементи з мундирів Українських Січових Стрільців – мова йде про клапан нагрудної кишені, що має характерну форму трапеції. Кітель скроєно на британський манер, як це було прийнято в армії УНР.

Мозковий штурм «Робимо Україну сильнішою»

Нагадайте дітям, що захист України – це обов’язок кожного громадянина. Головне – досягати порозуміння та вміти об’єднуватися задля досягнення спільної мети. Щоб учні краще це зрозуміли, запропонуйте їм об’єднатися у 4 команди. Кожна з них має розглянути основоположні принципи, які допоможуть Україні стати ще сильнішою та успішнішою. Діти мають подивитися на ці питання з точки зору політиків, журналістів, військових та вчителів. 

Кожна команда матиме до 7 хвилин на те, щоб сформулювати по 5 принципів. Після цього за 3 хвилини члени кожної команди обирають 2-3 найкращі ідеї. Далі – капітани мають презентувати ідеї кожної групи для всіх учасників мозкового штурму. І нарешті, спільними зусиллями, діти мають обрати 4 найкращі принципи та створити відповідну пам’ятку (наприклад, на ватмані).

Під час підготовки статті було використано картини Юрія Журавля «Захисники України» та Миколи Бруні «Свята велика княгиня Ольга».