День пам'яті та примирення: як провести виховну годину

8 травня Україна відзначає День пам'яті та примирення. У цей день важливо згадати тих людей, які воювали заради звільнення українських територій від загарбників, та увічнити пам'ять про загиблих воїнів і жертв війни. 

У школах у ці дні традиційно проводяться врочисті заходи та виховні години. Їхнє завдання – допомогти дітям переосмислити значення подій 1939–1945 років. Адже день пам'яті та примирення – це не про тріумф переможців над переможеними, а радше застереження, що не варто розв'язувати міжнародні проблеми збройним шляхом, ультиматумами, агресією чи анексією. Пропонуємо вам ознайомитись із варіантами завдань для проведення виховної години, присвяченої подіям Другої світової війни, яка матиме моральний підтекст. 

Особливо про це важливо говорити зараз, коли росія веде повномасштабну війну проти України, забувши слова «Ніколи знову». 

Правда проти міфів

Радянська (а згодом і російська) пропаганда не гаяла часу дарма. Події Другої світової війни обросли безліччю міфів, дані викривлялися, деякі факти просто вигадували (або «забували», якщо це було вигідно. Ба більше, Друга світова війна перетворилася на велику вітчизняну. 

Міфів було створено чимало, але тепер із ними дуже важливо розібратися. Саме тому покажіть дітям відео Інституту національної пам'яті з проєкту «Війна і міф», покликаного розвінчати найбільш поширені радянські міфи про Другу світову війну.

Маки власноруч 

В українській міфології образ маку має чимало тлумачень: це символ сонця, нескінченності буття, краси, волі, гордості, сну, оберегу від нечистої сили, а також крові й смерті. Варто зауважити, що в літературі ця квітка нерідко асоціювалася з образом козака, який героїчно загинув, боронячи Україну. А чи знаєте ви, коли в нашій країні вперше стали використовувати мак як символ пам'яті жертв війни? У 2015 році. Мак можна було побачити на одязі учасників заходів, присвячених річниці завершення Другої світової війни. Чому саме така символіка? Бо це графічне зображення репрезентує квітку як кривавий слід від кулі. 

Запропонуйте учням 8 та 9 травня теж доєднатися до акції – доповнити одяг червоним маком. Для його виготовлення знадобиться суперклей, фетр трьох кольорів (червоного, бордового та чорного) товщиною 2 мм. Виріжте з фетру 4 круги та склейте їх так, як показано на малюнку, що нижче. Прикріпіть до маку булавку або застібку «батерфляй». Готово!

Ці спогади із пам'яті не стерти

Як багато ваші учні знають про історію свого міста чи селища в роки Другої світової війни? А чи можуть назвати бодай декілька імен місцевих героїв, які захищали українські землі в 1939–1945 роках? Дайте дітям можливість підвищити власну історичну грамотність. Для цього їм потрібно об'єднатися у дві групи: «Видатні постаті (назва населеного пункту)» та «Реалії Другої світової війни (назва населеного пункту)». Завдання кожної команди: дослідити тематичні архівні документи та інформацію на вебсервісах. Ще можна сходити до місцевого музею (якщо є). 

Тези зі знайдених даних необхідно оформити на ватмані у вигляді інфографіки. Варто додавати не лише блоки з текстами, а й ілюстрації, заголовки, таймлайни чи таблиці. Під час виховної години декілька учнів із кожної команди мають ознайомити клас зі знайденою інформацією. Чудово, якщо вдасться відшукати документальні відео!

Далі запропонуйте дітям подискутувати щодо того, як вони розуміють слова 36-го президента США Ліндона Джонсона: «Ми маємо бути досить сильними, щоби виграти війну, і досить мудрими, щоби її уникнути». Перед дискусією радимо показати тематичний відеоролик:

Правда чи вигадка?

Як правило, переконлива фейкова інформація живе століттями. Мало хто наважується витрачати свій час на перевірку правдивості даних, наведених у публікаціях, фото чи «псевдодокументальних фільмах». Якщо говорити з учнями про історію Другої світової війни мовою міфів, а не фактів, то діти не навчаться раціонального оцінювання минулого. Натомість запитайте у своїх учнів, що означає фраза «Міфи – це куряча сліпота на дорозі історії». Далі запропонуйте їм спробувати відгадати, які з даних, наведених нижче, правда, а які – вигадка. 

1. Офіційна дата початку Другої світової війни пов'язана з нападом на Польщу німецько-фашистських військ Німеччини 1 вересня 1939 року. Однак в Азії вже в грудні 1937 року Японія напала на Китай – столицю Нанкін, в Європі війна почалася, коли фашистська Італія напала на Албанію (у квітні 1939 року). (Правда)
2. Свастика – древній релігійний символ. Його використовували стародавні цивілізації як символ родючості й удачі. Цей візерунок історики знаходили в руїнах Греції, Єгипті, Китаї, Індії та в індуїстських храмах. А от у Другій світовій війні свастика стала символом фашизму. (Правда)
3. Друга світова війна тривала 2194 дні. Воєнні дії відбувалися на територіях 74 країн світу. (Вигадка. У війні брали участь 62 країни світу)
4. Після окупації Франції німецькими військами за наказом Гітлера угоду про перемир'я було підписано в тому ж вагоні, у якому Німеччина підписала угоду про закінчення Першої світової війни, яку Гітлер вважав принизливою. (Правда)
5. План атаки німців на Бельгію, Францію та Нідерланди випадково потрапив до рук бельгійців, коли пілот німецького літака із повним планом наступу заблукав і сів у Бельгії замість Німеччини. (Правда)
6. Найдовша битва Другої світової війни – Битва за Атлантику, яка тривала з 1939 по 1945 рр. (Правда)
7. Бразилія довго утримувалася від військових дій, унаслідок чого у країні сформувалося прислів'я «скоріше мавпа почне палити, аніж бразильський корпус потрапить на війну». І коли у 1944 році бразильці нарешті розпочали бойові дії, символом їхніх вояків стала мавпа із люлькою у роті. (Вигадка. Символом у бразильських вояків була не мавпа, а кобра)
8. «Друга світова» і «Велика Вітчизняна» – не тотожні поняття ані хронологічно, ані географічно. Велика Вітчизняна війна окреслюється періодом 22 червня 1941 – 9 травня 1945 років, а Друга світова – від 1 вересня 1939 до 2 вересня 1945 року. (Правда)

Пам'ятаємо про все

Запитайте в учнів, які вони знають меморіали, розміщені в різних куточках України та світу, присвячені подіям Другої світової війни. Наприклад, монумент «Батьківщина-Мати» (Київ), Тріумфальна арка у Франції (Париж), Пам'ятник бомбардувальникам (Лондон), Меморіальний парк миру (Хіросіма). Запропонуйте дітям заздалегідь, до виховної години, обрати один із меморіалів та підготувати про них невеликі доповіді. Це має бути історія створення, концепція тощо. Далі клас має презентувати свої розробки. 

Запитання для дискусії:

• Що таке меморіали? Яке вони мають призначення?
• Як ви вважаєте, в чому полягає відмінність між пам'ятниками та пам'ятками історії?
• Кого можна назвати справжніми «свідками» історії: історичні пам'ятки чи пам'ятники?
• Яким має бути ставлення громадян України до пам'яток історії та культури, розташованих на території країни?
• Встановіть відповідності між поняттями та їхніми значеннями.

1. Меморіал.
2. Пам'ятник.
3. Історична пам'ять.

А. Споруда, яка є витвором мистецтва, призначена для увічнення і створення образу людей, подій, об'єктів, іноді тварин, літературних та кінематографічних персонажів тощо.
Б. Сукупність знань та уявлень суспільства про спільне минуле. Вона покликана передавати досвід та знання про минуле для самоусвідомлення.
В. Архітектурний ансамбль, скульптурна композиція, яка є витвором мистецтва і, як правило, увічнює трагічні події.

Культ «9 травня»

День Перемоги багато років був одним із найбільших радянських свят, дістався він у спадок і Україні. Дійсно, ми всі пам'ятаємо помпезні святкування, а багато хто впевнений, що так було завжди, тож і зараз відмовитися від цієї традиції буває непросто. 

Розкажіть дітям, що культ «9 травня» було створено штучно. До 1965 року 9 травня хоча і святкували (не так масштабно, як святкують зараз у росії), але цей день не був вихідним. Однак, інші радянські свята, наприклад, 1 травня – День міжнародної солідарності трудящих, в ті часи відзначали зі значно більшим розмахом. 

А от у 1965 оці все змінилося: тоді провели ювілейний Парад Перемоги до 20-ї річниці та знову зробили 9 травня вихідним. Цікаво, що це був лише другий парад після закінчення війни. А ще цікавіше те, що третій провели лише в 1985, а четвертий – у 1990 році. Щорічним це дійство стало вже у рф і тільки з 1995 року. Після 1960-х років 9 травня стало головним святом срср, навіть про жовтневу революцію згадували з меншим захопленням. Компартія та особисто Леонід Брєжнєв почали активно експлуатувати тематику «Великої Перемоги» аби підвищити свій авторитет у суспільстві. Тож пам’ять про Другу світову війну поступово перетворилася на справжній культ: довкола міфів про неї (точніше, про велику вітчизняну війну) вибудовується російська національна ідентичність.

Підсумковий тест

Для закріплення знань, отриманих під час виховної години, чудово підійдуть тести. Завдяки їм діти перевірять, наскільки добре засвоїли інформацію. Це завдання учні можуть виконувати в різних форматах: тестування, відповідності чи флешкартки. Ми радимо комбінувати декілька форматів, адже так учні раз і назавжди запам'ятають ключові факти стосовно дня пам'яті та примирення.

Посилання на тест: https://naurok.com.ua/test/den-pam-yati-i-primirennya-7777.html 

Сподіваємося, ці завдання покращать обізнаність учнів про день пам'яті та примирення, а також про День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Адже 8 та 9 травня – не лише спогади про історичні події, а й щорічне нагадування про те, яку ціну має свобода та наскільки вона життєво необхідна!