Постійне навчання протягом всього вчительського життя…

       Постійне навчання протягом всього вчительського життя…

З досвіду роботи вчителя хімії,біології ,керівника міського методичного об’єднання вчителів хімії – Ступак А.В.

                                              « Головним сьогоднішнім завданням освіти дорослих є виробництво 

                                       компетентних людей - людей, які були б здатні застосовувати свої  

                                      знання в умовах, що змінюються, і ... чия основна компетенція

                                      полягала б в умінні включатися в постійне самонавчання протягом

                                                                                                                    всього свого життя.»

 

                                                                                                                                                          Малколм  Ноулз

     Підвищення рівня професійної майстерності вчителя є основним завданням на всіх етапах розвитку школи. Сучасній школі сьогодні потрібний учитель, який міг би оновлювати, удосконалювати зміст своєї діяльності. Впоратися з цим завданням можна тільки за умови добре організованої і спланованої роботи міських та шкільних методичних об’єднань, так як в системі роботи методичного об’єднання одним з провідних напрямів його діяльності є підвищення педагогічної майстерності вчителя без відриву від основного місця роботи.

    Значення педагога в суспільстві є визначальним: він не тільки сприяє розвиткові учня як громадянина, а й фактично будує засади громадянського суспільства в повсякденній праці класу та школи. Потрібне усвідомлення суспільством важливої місії педагога для динамічного розвитку суспільства.

    Професійна діяльність учителя наповнюється дедалі глибшим творчим змістом: йому надана можливість вносити зміни не тільки до окремого уроку, а й навчальної програми загалом; використовувати як традиційні, так і нові форми роботи, розробляти і впроваджувати власні підходи до навчання й виховання учнів.

   Отже, у вчителя з'явилася реальна можливість виявити себе справжнім творцем навчального процесу, реалізувати свій духовний потенціал. Нові завдання, поставлені перед сучасною школою, вимагають перегляду змісту педагогічної освіти, яка є ядром професійної компетентності вчителя. Зрозуміло, що освіта не тотожна обсягу засвоєної інформації, а набуті протягом навчання знання та вміння не завжди є запорукою успішної професійної діяльності.

   Тому в школі в нових умовах потрібен передусім інтелігентний (знаючий, розуміючий, культурний) вчитель, який володіє необхідним фаховим знанням та вмінням, усвідомлює шлях до їх набуття, володіє принципами й методами пізнання теорії й практики своєї педагогічної діяльності.

   Тільки за таких умов вчитель буде здатний творчо мислити, самостійно орієнтуватися в найрізноманітніших проблемних ситуаціях педагогічної дійсності, критично їх оцінювати й оперативно знаходити шляхи подолання суперечностей, що виникають. Тобто сенсом та метою освіти є постійний розвиток людини та її становлення. Виходячи з того, що освіта як соціальне явище визначає розвиток як самого суспільства, так і держави, їх прогрес або регрес вважаю за необхідне формування творчого ,компетентного педагога. З системою освіти людина зустрічається майже все своє життя, яке являє собою частину суспільства, у зв’язку з цим мета, зміст, форми та і сама концепція освіти визначаються самим суспільством, що має вплив на його розвиток. Останнім часом ідеї безперервного навчання, або навчання упродовж життя, набувають все більшої актуальності. Цю провідну концепцію і покладено в основу системи управління розвитком професіоналізму вчителя на рівні роботи міського методичного об’єднання вчителів хімії.

Метою роботи міського методичного об’єднання вчителів хімії  є висвітлення шляхів самоосвіти та самореалізації вчителя, як складової його професійного зростання у сучасних умовах. Вважаю, що управління розвитком професіоналізму вчителя можливе на основі дослідження потенційних можливостей кожного вчителя та постійного моніторингу його досягнень.

 Ідея саморозвитку особистості покладена в основу гуманістичної психології, засновниками якої є А. Маслоу, Ш. Мюлер, К. Роджерс та ін.. В основі особистості, вважав А. Маслоу, закладена мотиваційна сфера, тобто те, що рухає людиною, що робить її особистістю. Цю сферу утворює ряд взаємозалежних потреб: фізіологічні потреби, потреби в безпеці, повазі та ін.. Але вище місце займає потреба в самоактуалізації: людина прагне реалізувати весь свій потенціал здібностей «щоб бути тим, ким він може стати».

Прагнення до саморозвитку К. Роджерс розглядає як природну потребу особистостей. Більш того, він вважає, що ця потреба мала б зберігати свою актуальність протягом усього життя людини. Людина готова вчитися тільки тому, що для неї є значимим. Тому вирішальним у навчанні є той досвід, що уможливлює прийняття людиною нової для неї інформації, нових ідей.

 Т. Селевко вважає, що потреба в захищеності,  у самовираженні, в само актуалізації  є визначальним для розвитку особистості. На їх основі може бути сформована основна ідея самовдосконалення особистості (поліпшення самого себе).

Педагогічний словник так визначає поняття «самоосвіта»: «Самоосвіта, цілеспрямована пізнавальна діяльність, керована самою особистістю; придбання систематичних знань у будь-якій галузі науки, техніки, культури, політичному житті й т.д. В основі самоосвіти лежить цікавість того, хто навчається, в поєднанні з самостійним вивченням матеріалу».

Важливою рисою самоосвіти вчителя є те, що результатом його роботи виступає не лише власне самовдосконалення в особистісному й професійному плані, а й розвиток учнів. Учитель повинен досягти успіху, щоб його досягли учні. Самоосвітню діяльність вчителя можна розглядати як сукупність декількох « само -»:

- самооцінка - вміння оцінювати свої можливості;

- самооблік - вміння брати до уваги наявність своїх якостей;

- самовизначення - вміння вибрати своє місце в житті, суспільстві, 

   усвідомлювати свої інтереси;

- самоорганізація - вміння знайти джерело пізнання й адекватні своїм

   можливостям форми самоосвіти, планувати, організовувати робоче місце та

   діяльність;

- самореалізація - реалізація особистістю своїх можливостей;

- самокритичність - вміння критично оцінювати перевагу та недоліки власної

   роботи;

- самоконтроль - здатність контролювати свою діяльність;

- саморозвиток - результат самоосвіти.

Саме формуючи цю сукупність « само -» можна передбачати свідомо самоосвітню діяльність вчителя.

Таким чином, узагальнена концепція самореалізації особистості не може не позначатися на підході до сучасних технологій навчання та виховання.

Усвідомлення основних положень вимагає дещо переглянути на сучасному етапі освіти саму мету освіти в навчальному та виховному процесі. У визначенні діяльності вчителя варто пам'ятати, що основний шлях розвитку людини - це її самореалізація, само будівництво й розгортання індивідуальних здібностей.

 Виходячи з цього зміст системи роботи міського методичного об’єднання  має таку структуру:

• теоретичний

 розкриває теоретичні засади системи управління розвитком професіоналізму;

• змістовно – технологічний

 передбачає вибір змісту, розробку стандарту професійної компетентності та вибір універсального вимірювального апарату стану професійної компетентності з використанням елементів моніторингових процедур;

• коригувальний

 передбачає проведення заходів корекції на рефлексивній основі та спрямування процесу розвитку на бажаний результат.

 

 У своїй роботі  я керуюсь принципами системності, розвитку, стандартизації та ефективності.

 За такого підходу міське методичне об’єднання вчителів хімії  має основні положення теорії управління міським методичним об’єднанням і підпорядковується загальним закономірностям та принципам управління. Досвід методичної роботи ,у якості керівника методичного об’єднання вчителів хімії міста ( 14 років) дозволяє продуктивно вирішувати широке коло питань і організувати ефективне управління розвитком професіоналізму вчителя, забезпечити моделювання професійної діяльності, пріоритетне місце серед якого займає управлінська діяльність; надає можливість провести експертний моніторинг професіоналізації і розвиток творчого потенціалу вчителів в процесі професійної діяльності; організувати систему психолого-акмеологічного забезпечення управлінської діяльності. Підтвердженням результативності та дієвості нашої роботи стали результати атестації педагогічних кадрів: вчителів з вищою кваліфікаційною категорією – 9 чол. , І кваліфікаційна категорія – 1 чол., ІІ кваліфікаційна категорія -1чол,учитель спеціаліст – 1 чол., звання «Старший учитель»- 4 чол . Учителі міського методичного об’єднання  є активними учасниками в науково-методичній роботі міського методичного кабінету, області.  Свої знання, ази педагогічної праці, родзинки роботи передають не тільки колегам по міському об’єднанню, а також і в освітніх округах.

 Кожного року вчителі беруть участь в конкурсі «Учитель року» ( за різними номінаціями) та стають переможцями  міських турів .

 Учителі – хімії  активно використовують  можливості інформаційно-комунікаційних технологій: згідно програми «Курс Microsoft з цифрових технологій», одержали сертифікати  10 вчителів методичного об’єднання.

 Значними творчими здобутками, ефективністю роботи можна відзначити роботу в проектах, як Всеукраїнського так і Міжнародного рівнів.(Міжнародний та Всеукраїнські конкурси та ігри «Колосок», «Геліантус»)

 Кожного року на шпальтах педагогічної преси друкують матеріали з досвіду наших вчителів: «Учительський журнал он-лайн», « Відкритий урок», збірки науково-практичних конференцій, методичні посібники   -  14 статей, 9 розробок уроків .

 Про розвиток професіоналізму вчителів ми можемо говорити в контексті здобутків учнів шкіл міста з хімії.(додаток) Ефективність роботи методичного об’єднання  протягом певного періоду простежується у підвищенні рівня навчальних досягнень учнів, їх творчого розвитку. Це вдається за рахунок здатності швидкого реагування на зміни в педагогіці, а також швидко трансформувати нові технології навчання, задовольняючи індивідуальні потреби, готовність до співробітництва, толерантність, здатність до творчої діяльності.

 Управління в системі розвитку професіоналізму вчителя на рівні міського методичного об’єднання  має свої особливості,це  :

 • створення сприятливої творчої атмосфери, розповсюдження  цінностей  

    розвитку (школи, учителів, учнів);

 • координація зусиль окремих учителів чи груп на впровадження

   інноваційних проектів, інновацій тощо;

 • стимулювання до участі в науковій, експериментальній роботі;

 • підтримка вчителів (мотиваційна, психологічна, інформаційна,

   технологічна) у здійсненні індивідуальних програм розвитку професійної

   компетентності.

 Існує чимало різноманітних форм і методів, що використовуються при розробці  системи управління. Все залежить від тих завдань, які ми перед собою ставимо. В роботі міського методичного об’єднання вчителів хімії  використовуємо такі форми і методи :

 • традиційні ( самоосвіта), наставництво, семінари, школи передового   

    досвіду, педагогічні читання, конференції

 • нетрадиційні ( тренінг, майстер-клас,віртуальна  

    лабораторія,технопарк,клуб професійного спілкування),

• інноваційні( дистанційне навчання)

 Значимий учитель сьогодні - це професіонал і особистість. Він не просто займає робоче місце, а й прикрашає своїм особистим ставленням до того, що складає зміст його роботи. Управління системою розвитку професіоналізму вимагає звертання до потенціалу самоорганізації вчителів. Тому необхідно створювати умови для пробудження внутрішніх можливостей кожного.

 

Список використаної літератури:

 1. Дахин А.Н. Педагогический моніторинг: концепція и применение.

 2. Капченко Л.М. Моделювання організаційно – педагогічної діяльності в системі управління професійно – технічними навчальними закладами. – К., 2002

 3. Крузе-Брукс О.А. Педагогическая модель формирования социальной компетентности.

 4. Маслов В.І. Наукові основи та функції процесу управління загальноосвітніми навчальними закладами: Наввчальний посібник. – Тернопіль: Астон, 2007

 5. Михеев В.И. Моделирование и методы теории изменений в педагогике. – М., 1987

 6. Пикельная В.С. Теория и методика моделирования управленческой деятельности – Кривой Рог, 1993

 7. Підготовка керівника середнього закладу освіти: Навчальний посібник за ред.. Л.І.Даниленко. – К.: Міленіум, 2004

8. За ред.. І.П. Зерона. Неперервна професійна освіта: проблеми, пошуки, перспективи.: К. - Вінол, 2000.-636 с.

9. Маслікова І. Модель педагогічного керівництва самоосвітньою діяльністю педагогів у системі методичного менеджменту.//Управління школою, № 11, 2004.: «Основа».

10. Назар В.М. Методична робота з педагогічними працівниками у міжкурсовий період// Управління школою, №34, 2003.: «Основа».

11. Пехота О.М., Кітенко А.З., Лаборський О.М. Освітні технології.: К. - АСК, 2000. - 225 с.

 

 12. Радченко А.Є. Професійна компетентність учителя.: Х. - «Основа», 2006. - 126 с