Повчальні вірші для дітей

                                    Рідна мова

Вчила нас з дитинства рідна мати:

- Рідну мову треба шанувати!

Бо вона і ніжна, й барвінкова.

Це душі твоєї колискова.

Соловей щебече на калині

Щиру пісню неньці-Україні,

А любов до рідної земельки

На крилі своїм несе лелека.

Пам"ятай, дитино, де зростала,

Ті стежки, що змалку протоптала.

Будьмо вірні рідному народу.

Ми- нащадки козацького роду!

                

                 Стану школярем

Завтра я піду до школи. Маю зошит і Буквар.

Будуть  всі на світі знати, що зовуся я школяр.

Букви всі і цифри знаю, добре числа додаю,

І сестру свою навчаю- гарний приклад подаю.

Розкажу цікаву казку про лисичку й журавля,

Знаю віршів я багато й те, що крутиться земля.

Хочу добре вчитись в школі і розумником рости,

Щоб ,коли дорослим стану, зміг підкорювать світи.

               

 

                          Бабуся

 Рідна бабуся вас доглядала,

Змалку купала і пеленала.

Бувало, що деколи темною  нічкою

Не спить, а сидить над малою колискою,

Цілує, голубить своє онучатко,

Своє ластів"яточко, перепелятко.

Гойдає з любов"ю рідненьку дитинку,

Свою найдорожчу у світі кровинку

І просить у Бога: ,, Гріхи нам прости,

Рідненьке внучатко від бід захисти.

Дай долю щасливу, здоров"я міцне,

Аа горе і зло хай його омине.

Бо ви для бабусі, як яснеє сонце,

Що весело світить у кожне віконце.

Для неї ви, звісно, дорожчі за скарб.

Ілюбить вас більше за мам і за тат.

             Подружки-говорушки

Галинка і Оля - дві вірні подружки.

Такі невгамовні малі щебетушки.

Учителька має із ними мороку:

Весь час теревенять, немо дві сороки.

-Галинко,ти вчора мультфільми дивилась?

-Ти чула, як Іра з Олегом сварилась?

-Мені подарують мале цуценятко.

- А мій папугай вміє вже розмовляти.

Проводити вчительці важко уроки.

Скажіть, чи між вами такі є сороки?

                   Диво-килимок

Працьовитий місяць Листопад із лісочка перейшов у сад,

Він натхненно там хазяйнував: килимок із листя розстеляв.

-Листопаде, просьба в нас така: подаруй нам свого килимка.

У мішок листочків наберем і хутчіш додому понесем.

Простелимо килимок телятку, щоб було йому м"якенько спатки.

І козі насиплем під бочком, пригостить за це нас молочком.

Кроликам під їх пухкенькі спинки зробим із листків таку перинку.

Буде тепло їм і м"яко спати, виведуть за це нам кроленяток.

А он котиться з листків клубок...Це ж хазяйновитий їжачок!

Дбає про хатинку він тепленьку і несе на голках листя жменьку.

                        Запалення хитрощів

Лисиця Мальвіна любила гостини

І бігала в лісі до звірів щоднини.

Якось в понеділок зайшла до ведмедя,

Бо він пригощає малиною й медом.

До білки в вівторок у гості прийшла,

Поїла грибів і горіхів з дупла.

У середу вже господиня бобриха

Гостинно приймала руду чепуруху.

Наступного дня до зайчихи пішла,

Бо овочів та три мішки запасла.

У п"ятницю стукає до їжачка:

-Як ваше здоров"я? Погода ж яка!

В суботу надумала спати весь день:

Хороша розгрузка для шлунку буде.

В наділю хустину нову одягнула,

Ще раз перед дзеркалом гарно крутнулась

І тільки подумла так рудохвоста:

- До кого б сьогодні сходити у гості?

Та глянь у вікно... І завмерла душа...

Крокує стежиною звірів юрба :

Ведмідь з ведмедихою, ще й ведмежата,

І білка, а з нею малі білченята,

Бабуся бобриха, клубки-їжаки,

Малі зайченята і їхні батьки...

-Ой лишенько! Як я їх буду приймати?

Комора порожня, неметена хата...

Швиденько хитрунка у ліжко лягла

І так застогнала, як тільки могла:

-Ой-ой! Як мене болить голова!

І спину скрутило! Я ледве жива!

Звірята про все здогадалися вмить.

А  їм підморгнув наймудріший ведмідь

І мовив : - Так, так, ця хвороба страшна!

Запаленням хитрощів зветься вона!