Повторення вивченого про іменник як частину мови. Роль іменника в реченні.

 

Тема. Повторення вивченого про іменник як частину мови. Роль іменника в реченні.

Мета: закріпити знання учнів про загальне значення і граматичні ознаки іменника; формувати вміння розпізнавати іменники  серед інших частин мови;  розвивати мислення, уважність учнів, пам'ять, вміння аналізувати; виховувати старанність, самостійність, відповідальність за виконану роботу,  взаємодопомогу під час роботи в групах; любов до своєї Батьківщини. 

Обладнання: логічно -  опорна  схема, магічні квадрати зі словниковими словами,  картки для роботи в групах, картки для індивідуальної роботи, зразки орнаменту для рушника.

Хід уроку

I.  Організаційний момент

Вчитель.  Давайте привітаємо наших гостей.

Добрий день!

У добрий час радо ми вітаємо вас.

Здоровя, щастя бажаємо.

Урок рідної мови розпочинаємо.

 

 — Яким ви хочете бачити наш урок? (Цікавим, веселим, пізнавальним, науковим, творчим, пошуковим, загадковим проблемним)

— А ви на уроці якими повинні бути? ( Дисциплінованими, уважними , активними, зібраними, наполегливими)

— Отже, якщо ви будете такими, то ми разом створимо, цікавий, творчий продуктивний урок. Все залежить від вашої активності, уважності, творчості. А працювати ми будемо  під девізом:

Діяти активно!

Думати оперативно!

Сперечатись доказово

Для всіх обовязково!

II.  Мотивація навчальної діяльності. Перевірка домашнього завдання

 Вчитель.  Сьогодні у вас незвичайна, особлива, можливо, й нелегка мандрівка, під час якої ви маєте показати себе знавцями рідної мови й Батьківщини.

    Але куди ми помандруємо, ви дізнаєте­ся, завітавши на  «Аукціон знань»: перевіримо домашнє завдання. 

Якщо вам вдасться відповісти правильно на всі мої запитання, ви зможете  отримати ключ, який відкриє та­ємницю нашої мандрівки.

Бліц - опитування

1.  Що виражає речення?

2. Які є види речень за метою висловлювання ?

3. Які види речень за інтонацією?

4.  Як називаються головні члени речення? (Під­мет і присудок.)

5.  За допомогою чого повязуються  слова в реченні?

6.  Які члени речення називаються однорідними?

7. Які речення називаються складними?

 

 

III. Повідомлення теми

Учитель.  Ось і ваш ключ. Як він називається? (Іменник)

 (відкривається початок ЛОС – логічно -  опорної схеми)

 Отже, сьогодні ми пригадаємо, узагальнимо наші знання з теми « Іменник».

А тепер відкрийте свої зошити і запишіть число.  Запишіть у зошити тему уроку.

А чи знаєте ви, що виявляється половина усіх слів в нашій мові припадає на іменник. Тому майже кожне друге слово в українській мові це -  іменник.

IV. Актуалізація опорних знань

Учитель. Що ми будемо прикрашати цим ключем, ви скажете, коли причитаєте анаграму              ШРУИНК

Учитель.  Цим візерунком ми прикрасимо рушник. Адже рушник — це наш давній символ. Хата без рушників, що родина без дітей, казали в народі. Із рушником вітали появу немовляти, з ним виряджали в далеку путь, на рушник у день весілля стають молодята .

Упродовж уроку ви також вишиватимете рушни­к. За кожне правильно виконане завдання ви отри­муватимете частини візерунка для символічного руш­ника. 

 V. Хвилинка каліграфії

На уроках української мови ви вчитесь не тільки грамотно, а й каліграфічно писати. Сьогодні ми повторимо написання букви якої, ви дізнаєтесь самі.  Це буква, яка позначає ненаголошений голосний звук у слові рушник.

У  у  Уу Ул  Ук  рушник Україна

— До якої частини мови належать записані слова?

• Які частини мови ви ще знаєте?
• Згадайте , яке прислівя я використала у розповіді про рушник?

— Запишіть прислівя, знайдіть іменники. ( учень пише на дошці)

Хата без рушників, що родина без дітей.

Додаткове запитання: чому без рушників написали окремо?

• Як ви розумієте зміст прислівя? ( Окрасою родини є діти, а  окрасою хати є рушник.)

Вручення візерунка   Соняшники

VІ. Словникова робота

Попрацюймо в парах. У магічних квадратах зашифровані   словникові слова. Знайдіть їх ї запишіть у зошит.

м	е	н	і	к	п
е	х	а	о	к	о
т	е	л	е	е	р
м	н	о	ф	а	т
е	х	м	з	н	р
х	а	н	і	т	е

(Механік, портрет, механізм, телефон, океан)

— Яке слово   тут зайве і чому? (механік, відповідає на запитання хто?)

— До яких іменників ставимо питання   хто?( до назв істот)

— До яких іменників ставимо питання що?( до назв неістот)

— Отже, іменники  є назвами …. ( істот і неістот).

(доповнюємо ЛОС)

Вручення візерунка   пряма лінія – земля

 

VІІ. Робота над темою уроку.

— Прочитайте словосполучення. Із поданих словосполучень виберіть і запишіть тільки іменники.

Незалежна Україна, мальовничі Карпати, древній Київ, родюча земля

(Україна, Карпати, Київ, земля)

— Яке слово в переліку зайве? Чому?

— З якої букви пишуться власні назви?

— Які іменники є власними назвами?(Імена, прізвища, по батькові, назви міст, сіл, річок, гір, вулиць тощо.)

—  Доберіть до записаних власних назв загальні й назвіть словосполучення.

(Держава Україна, гори Карпати, місто Київ)

— Що означає іменник земля у словосполученні родюча земля?? (грунт)

— Яке ще значення може мати це слово? (Планета Земля)

— Якою назвою тоді буде це слово? (Власною)

—Отже,  іменники бувають … (Власними та загальними)

(доповнюємо ЛОС)

 

Робота з підручником

Вибіркове списування( впр. 97, с.47)

• Прочитайте перше завдання вправи.
• Прочитайте текст самостійно і доберіть до нього заголовок.
• Завдання учням другої групи: виписати з першого абзацу власні назви.
• Завдання учням першої групи буде складніше:  власні назви з другого абзацу змінити так, щоб вони відповідали на питання хто? і записати.
• Скажіть за чим змінюються іменники? ( за запитаннями)
• В цей час три учні будуть працювати на картках.

Картки для індивідуальної роботи До загальних назв дописати власні. Місто _____________________ Річка ______________________ Область ____________________ Собака _____________________ Кіт ________________________  (Ч, ч)ернівці,( Д,д)есна, (Ч, ч)ернігівська, (М,м)ухтар, (П,п)ушок

Вручення візерунка  розетка , коло -  символ сонця

 

 

 

VІІІ. Фізкультхвилинка

Вчитель.              Ми мислити усі училися,

Голівки наші потомилися.

Зробим в праці ми зупинку.

Проведем фізкульхвилинку.

(Діти хором промовляють.)

Фізкультвправи у пошані —

Ми їх дуже любимо.

Ми поставу молоду так і не загубимо.

(Учитель читає текст віршованої фізкультхвилинки. Школярі виконують рухи, які зазначено в дужках.)

Ой, ходили журавлі, то великі то малі.

(Школярі через боки підіймають угору та опускають прямі руки.)

Присідали на ріллі та співали: «Трі-лі-лі»,

(тримаючи руки на поясі, присідають на пальцях.)

Там, де гнеться верболіз,

Чорногуз у став заліз.

(Піднявши руки вгору, нахиляються праворуч ліво­руч, кисті розслаблені.)

Крила миє у водиці,

Вичищає крила птиця.

(Витягнувши шию, нахиляються вперед, простяга­ючи руки і потираючи долоні.)

Бо бруднулею ходить їй сумління не велить.

(Крокують на місці, піднімаючи прямі руки.)

Пострибає так хвилинку

(підстрибують на місцях на обох ногах.)

И годувать летить дитинку.

(Плавно піднімають і опускають руки).

                                                                             О. Низьковська

 —  Журавлів вважають символами й оберегами. Оберегами — бо вони оберігають землю від шкідників. Сим­волами — бо символізують ці пташки наш край. Люди з повагою ставляться до цих красивих і гордих птахів.  Українці будують криниці з журав­лями, оспівують їх у піснях.

 

— Прочитайте записані слова і скажіть на яку граматичну ознаку іменника  вони вказують? (Журавель, журавка, журавленя)

• Як визначити рід іменника? (підставити слова: він, вона, воно, мій, моя, моє)

(доповнюємо ЛОС)

• Знайдіть в зошиті іменники, які ви виписували з цих словосполучень. Незалежна Україна, мальовничі Карпати, древній Київ, родюча земля

— Визначте рід іменників.( працюють самостійно)

— Чи завжди можна визначити рід іменника? 

— Коли не можна визначити рід іменника?( Якщо він вжитий у множині?)

• Чому не можна визначити рід іменника Карпати?
• Як змінюється іменник за числами? (Має два числа: однину і множину)

Усно: Журавель - журавлі, журавка - журавки, журавленя - журавленята

(доповнюємо ЛОС)

Вручення візерунка  Хвиляста лінія –символ води.

— А тепер, будь-ласка, звірте свій висновок з наведеними відомостями у підручнику. (читання мовчки правила ).

Інтерактивна гра «Мовний сон».

Діти «сплять», а вчитель промовляє:

• Прошу вас учити правила так, щоб могли відпові­сти, коли спитають, збудивши від сну. Зараз перевіри­мо, чи справдяться мої надії.

Учитель пробуджує дітей запитаннями: (Здоровязберігаюча технологія «Так» чи «Ні»)

1.   Іменник — це частина мови, яка означає назви предмета.

2.   Іменник—це частина мови, яка відповідає на питання який? яка? яке?

3.   Іменник змінюється за родами (ні). А як правильно казати?

 (Іменник має рід: чоловічий, жі­ночий, середній).

4.   Іменники є назвами істот, не­істот.

5.   Іменники змінюються за числа­ми.

Вручення візерунка  Квітки - це животворна сила

ІХ. Закріплення вивченого

 1.Робота в групах

 — А зараз ми будемо працювати в групах. Згадайте правила спілкування в групах.

 —  Обєднайтеся у групи для подальшої роботи на уроці.

 Правила спілкування у групах.

—  Працювати дружно.

—  Відповідати чітко.

—  Не перебивати.

—  Поважати думку кожного.

—  Виконувати завдання вчасно.

У конвертах у вас слова різних частин мови.  Ваше завдання відібрати іменники

Стрибає, калина,  мякий, синій, герб, прапор, верба, сміється, гімн,  щасливий, чорнобривці, співають, жито.

—  Доведіть , що вибрані вами слова є іменниками.  На прикладі виділеного слова. Час 1 хв.

Метод Прес

Працюйте за планом:

•                   Ми  вважаємо, що...
•                   Тому, що..
•                   Отже,

Вручення візерунка  Півень-давні тварини, провісники сонця.

За народними переказами, півні на  рушниках дуже подобалися Тарасу Шевченку. Проїжджаючи через Кролевець, місто Сумської області, замовляв весільні рушники Тарас Шевченко! Він  хотів бачити на своїх весільних рушниках червоних горластих півнів, веселих сурмачів. Та не довелося Кобзареві на тих рушниках стояти із судженою... їх поклади на поетову домовину, коли везли її через Кролевець з Петербурга до Канева.

—  Що спільне в цих словах? (Це  сим­воли України.)

  Коли згадують нашу Україну, то обовязково згадують і кущ калини.  Речення над якими ми будемо працювати теж присвячені калині.

2. Робота в групах.

Мета роботи: дізнатися, яким членом речення є іменник.

1. У лузі червона калина похилилася.

2.Україна славиться червоною калиною, зеленою вербою та чарівною мелодією соловейкових пісень.

Покажіть номер речення, де іменник калина головний член речення.

—Запишіть речення, де іменник калина  є головним членом речення, визначте головні та другорядні члени речення.

 Запис на дошці: Калина – символ  рідної землі, батьківської хати.

 —Іменник також буває присудком.

Резервне завдання: Ягоди калини, зібрані в пучок, називаються китиці. Синоніми до китиці? (кетяги, гроно)

Диктант  Привітний вітерець розгойдує червоні кетяги калини.

Самостійна робота Визначте, яким членом речення є іменники.

 Підсумок уроку

 Стратегія „Кубування”.

Завітав сьогодні в клас

На урок знову до нас

Кубик, діти, не простий,

Кубик, діти, чарівний.

Він доріжку прокладає,

Знання  ваші перевіряє.

  Увага! Аналізуємо завдання "Чарівного кубика".

1) Частина мови. 

2) Що означає?

3) На які питання відповідає?

4) Яким членом речення виступає?

5) Граматичні ознаки?

6) Приклади.

Учитель. Молодці, за гарну роботу ви отримуєте ще частину візерунка для рушника. Отже, наш рушничок розцвів.

Вручення візерунка  Калина

 

Український рушник!

Символ і краса українського народу!

Які то візерунки!

У цих вишивках — пісні та лани неозорі,

Птахів щебетання, весняні світання,

Квітковий розмай і калини зітхання!

 Перед завершенням уроку систематизуємо наші знання й виконаємо ще одне завдання і проведемо хвилинку фантазії.

— Назвіть іменники, найважливіші у вашому житті. (Мама, тато, жит­тя, здоров'я, вода, хліб, мова, праця, Батьківщина...)

—  Назвіть іменники, які присутні у нас на уроці. (Увага, старанність, праця, дружба.)

По країні Предмета будем ще мандрувати,

Треба ж нам ще й відмінки вивчати.

А сьогодні — спасибі вам, друзі!

Будьте щасливі в родинному крузі!

Дякую всім, хто працював,

В зошитах гарно писав,

На всі запитання відповідав,

Різні завдання читав,

Та тим, хто в гості завітав.

 

Література

1.   Рідна мова: Підруч. для 4 кл./М. С. Вашуленко, С. Г. Дубовик, О. І. Мельничайко, Л. В. Скуратівський; За наук, ред. акад. АПН України М. С. Вашуленка.— К.: Освіта, 2004.— Ч. І.— 126 с.

2. Інтерактивні методи навчання в практиці роботи початкової школи /О.В. Стребна, А.О. Сошенко, Харків, видавнича група «Основа», 2007

3. Нестандартні уроки з використанням інноваційних технологій / Досяк І. М. , Харків, видавнича група «Основа», 2007

4. Методика викладання декоративного мистецтва у початковій школі  / О.Є. Ковальов, Київ – 1997

5.   Бутрім В. Інтерактивні дидактичні ігри в початковій школі.— К.: Шкіль­ний світ, 2007.

6. Нетрадиційні уроки в початковій школі – Харків: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2006

7.   Сухарева Л. С. Сучасний урок у почат­ковій школі.— Харків: ВГ «Основа», 2005.

8.    Творчі завдання з української мови. 4 клас: Посібник для вчителів почат­кових класів та самостійної роботи учнів / О. Р. Гемзюк, С І. Рябова.— Тернопіль: Навчальна книга — Бог­дан, 2006.

9. Інтерактивні уроки в початковій школі: Бібліотека «Шкільного світу» Київ, 2007