12 серпня о 18:00Вебінар: Краще раз побачити: універсальні інтернет-ресурси для унаочнення навчального матеріалу

повторення вивченого про пряме і переносне значення слів

Про матеріал
Наповнений урок великою кількістю різних форм роботм, інноваційними методиками, міжпредметними зв'язками
Перегляд файлу

Урок

Тема. ВИКОРИСТАННЯ БАГАТОЗНАЧНИХ СЛІВ У ПРЯМОМУ Й ПЕРЕНОСНОМУ ЗНАЧЕННЯХ.

Мета: закріпити знання про пряме й переносне значення слів, вчити вірно використовувати їх в усному та писемному мовленні; розвивати мову, мовлення, графічне мислення; виховувати життєві компетенції.

Тип уроку. Урок повторення та засвоєння вивченого

ХІД УРОКУ

  1. ЕМОЦІЙНЕ НАЛАШТУВАННЯ

На попередньому уроці у нас був присутній «теплий» смайлик. Сьогодні ми його знову запросимо. Проведемо конкурс на найдобрішого, щоб світився добром. (на розданих смайликах діти малюють усмішки. (Визначаємо найкращого).

  1. Учитель. А ми будемо світитися знаннями.

АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ. Перевірка домашнього завдання. (складали речення із словами «голова», «корінь»).

Учитель. Ви гарно попрацювали, тому кожен отримує і від мене усмішку.

  1. МОТИВАЦІЯ. Уже прозвучало декілька багатозначних слів. Назвіть їх
  • Корінь, голова, теплий, сяяти(світитися). Ми продовжуємо вивчати лексику. На уроці знову буде присутній експерт по роботі із тлумачним словником.
  1. ТЕМА, МЕТА, ЗАВДАННЯ УРОКУ
  2. РОБОТА ЗА ТЕМОЮ УРОКУ.
  1. Запишемо транскрипцію слів голова, сяяти, поки наш експерт готується до , щоб сказати, чи всі значення ми використали. Якщо ні, то прочитає ті, що ми залишили поза увагою.

/головА/ 6б., 6зв.,3 скл., 3скл. наг

/с’Айати/ 5б., 6зв., 3 скл., 1скл.наг.

  1. Експерт  по роботі із тлумачним словником.

СЯЯТИ і заст. СЯТИ, сяю, сяєш, недок.

1. Випромінювати рівне, яскраве світло, яскраво світитися (про світила, джерела світла); сіяти. Надворі сонечко сяло (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 318); З неба місяць так і сяє; І над водою, і над гаєм, Кругом, як в усі, все мовчить (Тарас Шевченко, I, 1963, 5); Угорі так яро сяють зорі, ні одна не криється за хмари (Леся Українка, I, 1951, 237); Тупо сяє ліхтар (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 259); — Зробимо в хатці яснеє віконце, Щоб сяло над нами, мов золото, сонце! (Максим Рильський, II, 1960, 229); Андрій лежав і дивився в небо. У небі сяяли мільйони зірок (Олександр Довженко, I, 1958, 226); На палубі ні душі, тільки сяє над нею величезний круглий прожектор (Олесь Гончар, II, 1959, 49);  * Образно. Людська недоля будила не розпач в мені, а бажання Кращої долі... той ідеал мені сяяв (Леся Українка, I, 1951, 23); 
//  Бути яскраво освітленим, наповненим світлом. Маруся сиділа й мовчала і тільки дивилась в вікно на небо.. А небо мовчало і пишно сяло (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 70); В театрі повно; ложі сяють; Партер і крісла, все кипить (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 20); Палісадник весь сяяв у яскравому світлі. Великі дугові ліхтарі-прожектори світили з горішніх вікон (Юрій Смолич, I, 1958, 94); Ложі бенуара, бельетажа й ярусів червоніють оксамитом і сяють електрикою (Юрій Яновський, II, 1958, 19).

2. чим і без додатка. Блищати, відбиваючи світло, промені. Жила удова коло бучного міста, де бучнії будинки громоздилися [громадилися], де сяли та виблискували церкви золотохресті (Марко Вовчок, I, 1955, 287); Сонце міцно припікало, а блиск його проміння аж за очі хапав, і все від нього сяяло, блискотіло (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 142); Чудотворна ікона сяяла самоцвітами (Олесь Донченко, III, 1956, 145); До обіду корабель неначе вдруге народився: блищав вимитими бортами, сяяв палубою (Дмитро Ткач, Жди.., 1959, 13); Далеко праворуч на захід сяяли під вранішнім сонцем величаві вершини гір (Олесь Гончар, III, 1959, 60); 
//  Виділятися яскравим кольором. Під його [сонця] скісним промінням золотом сяло жовте листя лип та беріз (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 57); На дівчатах аж сяють квітки та стрічки (Нечуй-Левицький, III, 1956, 306); Яванці — красивий народ, декого з них наче зроблено з золота, тіло так і сяє розкішними золотими фарбами (Юрій Яновський, II, 1958, 152); Щоки сяяли рум'янцем, мабуть, вона бігла (Олександр Копиленко, Лейтенанти, 1947, 105); На грудях в нього.. Червоний галстук сяяв і горів(Валентин Бичко, Вогнище, 1959, 30); 
//  перен. Відрізнятися, виділятися якою-небудь позитивною рисою; вражати зовнішнім блиском, пишністю. Минали роки. Мільйони людей вмирали на фронтах імперіалістичної війни. Країна змарніла і впала в скорботу. Тільки природа сяяла безсмертною своєю красою (Олександр Довженко, I, 1958, 449); О пісне, пісне, подруго моя, де б я не був, де б не блукав з тобою, знов Київ сяє гордою красою, — з тобою знов на горах рідних я(Володимир Сосюра, Щастя.., 1962, 24). 
 Сяяти [з] переливами див. перелив.

3. Блищати, світитися, перев. від радості, щастя, вдоволення і т. ін. (про очі). Єсть карії очі — як зіроньки сяють (Тарас Шевченко, I, 1963, 81); Одарка лежить, зложила руки під голівку, бліда-бліда, тільки очі їй сяють (Марко Вовчок, I, 1955, 46); Очі в його так радісно сяли, що аж Денис та Настуся це примітили (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 338); — Розкладай вогонь, — весело потер руками Тимко. Очі в нього сяяли, голос ламався, як крихкий лід на морозі (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 483); Очі їхні сяяли захватом зустрічі, вони не почували ні холоду, ні голоду (Юрій Яновський, II, 1954, 46); 
//  перен. Виражати своїм виглядом, виразом якесь сильне почуття, захоплення чимсь, радість, задоволення і т. ін. (перев. про обличчя). Вона сяла уся привітно, як сонце, коли нагнулась над ним з турботним питанням (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 342); Коли міна вибухала в самій [ворожій] траншеї, сповнюючи її димом, обличчя в Брянського сяяло від вдоволення (Олесь Гончар, III, 1959, 52); Смагляве личко сяяло від щастя (Максим Рильський, II, 1960, 303); Від білосніжного палацу до економії мчить управитель. Він такий мокрий, наче його хто викрутив, але обличчя сяє широкою усмішкою (Михайло Стельмах, I, 1962, 562); Обізвався Коростильов, і маленькі очі його радісно заблищали, а личко сяяло, як у гостях або на іменинах (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 483); 
//  перен. Яскраво виявляти що-небудь (перев. виразом обличчя, блиском очей і т. ін.). Родинне коло діда оточило, Сини та дочки, й молоді онуки; Одні уважно, пильно вислухають, У других в очах тиха мрія сяє (Леся Українка, I, 1951, 52); Знаю, довго будуть народи обмацувати нашу зброю, лічити наші рани, сяяти вдячністю чи заклякати з ненависті (Олександр Довженко, I, 1958, 335).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 913.

ГОЛОВА́, и,

1. жін. Частина тіла людини або тварини, в якій міститься мозок — вищий відділ центральної нервової системи. Головою молодою На руку схилилась, До півночі невесела На зорі дивилась Княжна моя (Тарас Шевченко, II, 1953, 16); Подивився Давид на їхні ноги червоні, похитав головою й нічого не сказав (Андрій Головко, II, 1957, 8);  * Образно. Карпат висока голова Віта безхмарне небо (Терень Масенко, Срібна дорога, 1946, 36); 
//  Одиниця ліку худоби. Колгоспи, радгоспи і підсобні господарства вже зняли з відгодівлі 5,8 мільйона голів свиней (Радянська Україна, 22.XI 1956, 1); Розбрелась в степу худоба — Ціла тисяча голів (Іван Нехода. Ми живемо.., 1960, 106); 
//  Велика квітка чи плід на кінці стебла рослини На грядках жовтіли здорові голови повняків-гвоздиків, чорніли чорнобривці (Нечуй-Левицький, III, 1956, 21); З темної зелені виступили важкі голови соняшників (Василь Козаченко, Нові Потоки. 1948, 157). 
 Адамова голова див. адамів. 
 Братися (хапатися) за голову — удаватися у розпач. Кассандра хапається за голову і з жахом дивиться у простір (Леся Українка, II, 1951, 261); — Дядьку Іване, — скрикує дівчина, — врятуйте нас, — вона хапається обома руками за голову, і з-під її долонь вибиваються сльози (Михайло Стельмах, II, 1962, 198); Вбивати (вбити) в голову див. вбивати 1; В головах — коло голови, під головою або коло того місця, куди кладуть голову. Середина куреня.. В глибині ліжко з дровиняк заслано воловою шкурою, в головах сідло (Карпенко-Карий, II, 1960, 267); Свічка блимала на столику в головах (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 311); В голови (в голову) класти (покласти, підкладати, підкласти) що — класти що-небудь під голову або на те місце, куди кладуть голову. Подушку перебила [Марія] пухкенько — поклала в голову, застелила рядном(Андрій Головко, II, 1957, 112); Видавати (видати) [себе] з головою — ненароком виявляти перед кимсь свою помилку, провину, те, що старанно приховувалося. — Але це так, між іншим, — і одразу ж самим оцим вступом уже видала [Марина] себе з головою (Андрій Головко, I, 1957, 453); Викинути з голови кого, що — не думати, забути про кого-, що-небудь. — Викиньте все з голови і звіртесь на мене (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 121); — Плюнь та й з голови викинь. Не варта вона, щоб за неї й думати (Андрій Головко, II, 1957, 138); Вішати (повісити) голову — журитися. Головне не журися, голови не вішай (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 210); Бею дорогу був [Яків] такий говіркий та веселий.., а тут ніби води в рот набрав, і брови здвинув, і голову повісив (Марко Вовчок, I, 1955, 70); Голова з вухами — нерозторопна людина. — Голово з вухами! Хоч при людях кажи, на мене ти! — сказала Онися, торкнувши його по руці (Нечуй-Левицький, III, 1956, 84); Голова [йде] обертом (кругом); У голові паморочиться — про стан приголомшеності, розгубленості, зв'язаний з численними турботами, справами і т. ін. Холодно в хатині, Клякнемо — та й годі; .. Голова йде кругом; Чорних думок повно, І стоїш похмурий, Сльози ллеш безмовно (Павло Грабовський, I, 1959, 204); [Шалімов:] І без вина голова обертом (Іван Кочерга, II, 1956, 21); Головою відповідати (відповісти, ручатися, ручитися) за кого — що — брати на себе повну відповідальність за кого-, що-небудь. — Я за кожного, кого ми озброїли, головою ручусь (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 214);Голову втопити — зробити або зробитися нещасливим, занапастити когось або себе [Кнур:] Рідне дитя запакувала! Голову його втопила! (Панас Мирний, V, 1955, 91);Голову гризти (прогризти) — докучати кому-небудь кимсь, чимсь, вимагати що-небудь у когось і т. ін. Жінка було гризе йому голову і уранці і увечері (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 229); Перші глави почну переписувать. Тепер хоч уже ніхто не гризтиме моєї голови! (Леся Українка, V, 1956, 131); — Гетьте, не лізьте! — скрикне Марина. — Он мені всі голову прогризли вами (Панас Мирний, IV, 1955, 233); — Я вже татові голову прогризла, щоб і дітям у школі молоко видавали. Без грошей (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 435); Голову закручувати (закрутити) — позбавляти здатності розумно діяти або ставитися до оточуючого. [Іван:] Дивлюсь на тебе та й думаю: закрутиш ти комусь так голову, що аж занудить (Степан Васильченко, III, 1960, 28); Заливати (залити) голову див. заливати; Заломлювати (заломити) головудив. заломлювати; Голову зложити; Головою накласти (наложити); Голову покласти (скласти) — загинути. Було полковник так Лубенський Колись к Полтаві полк веде, Під земляні Полтавські вали (Де шведи голови поклали) (Іван Котляревський, I, 1952, 194); Недарма голови зложили брати мої серед полів, — червоний прапор зазорів, загартувались наші сили, щоб йти у бій на ворогів! (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 23); Щось було в його долоні батьківське, лагідне, бо маленька Танька, котрої татко вже рік як наклав в партизанах головою, раптом пустила сльозу (Юрій Бедзик. Полки..; 1959, 140); Голову крутити див. крутити; Голову ламати — намагатися зрозуміти що-небудь: вирішувати складне питання. [2-га дівчина:] Усі дівчата.. згадують тебе та голову ламають — що.. з тобою подіялось (Степан Васильченко, III, 1960, 44); Давно, в роки своєї молодості, Гриша-семінарист теж нібито ламав собі голову над олешківською проблемою (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 80); Голову морочити див. морочити;Голову підводити (підвести, піднімати, підняти) — відроджуватися, активізуватися. Вся Таврія в цей час була вже в тривозі.. Підводила голову контрреволюція по містах, нахабніло в степах куркульство (Олесь Гончар, II, 1959, 85);Голову прихилити де, куди — мати пристановище. Свою мрію мати куточок над Дніпром, де могла б прихилити свою голову і його сестра Ярина, Шевченко міг висловити тільки в романтичному сні (Життя і творчість Т. Г. Шевченка, 1959, 538); Багатьом борцям і захисникам Батьківщини.., які повернуться після війни до рідних місць, можливо, ніде буде й голову прихилити на ніч (Олександр Довженко, III, 1960, 204); Голову сушити — турбуватися про кого-, що-небудь. — Вам зовсім не потрібно сушити собі голови, бо про все турбуватиметься Люся (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 37); Голову схиляти (схилити): а) (перед ким) підкорятися кому-небудь. — Хто ж це буде терпіти отаку наругу? Коли ось цей Петро он обома ногами вже в могилі, а й той перед ними [фашистами] шапки не зняв, не схилив голови (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 41); б) (перед чим, уроч.) віддавати шану чомусь. Тут [в Аджанті] кожен приїжджий схиляє голову перед талантом великого індійського народу (Василь Минко, Намасте.., х 1957, 24); Давати (дати) голову на відріз (на відруб і т. ін.); Давати (дати) голову обрубати — ручатися своїм життям. [Петро:] Даю голову обрубати, що він не дурно топчеться.. Звісно, йому не любові тії [тієї] треба, — батькові гроші замуляли... (Панас Мирний, V, 1955, 159); — Чи ви повірили, що справді злодії перед вами?! Та голову на одруб даю, що це чиста провокація (Андрій Головко, II, 1957, 158); Забивати (забити) голову див. забивати; Забити собі в голову див. забивати; Забрести в голову див. забрідати; Заходити (зайти) в голову див. заходити; З голови до ніг; З ніг до голови; З (від) голови до п'ят — повністю, цілком. Становий здивованим поглядом змірив Семена від голови до п'ят, наче не сподівався такої упертості (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 126); Припровадили мене перед якогось чорношинельника, доповіли йому. Позіхнув ліниво, зміряв поглядом з голови до ніг, буркнув: — У камеру(Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 52); З головою доволі (досить) — цілком досить. Якби ти прислав в Одесу мені рублів з 10, то вже було б з головою доволі (Леся Українка, V, 1956, 241); З головою поринати (поринути, пірнати, пірнути) в що — повністю, цілком віддаватися чому-небудь. Змушений жити в місті, далеко од народу, я часом з головою пірнаю в етнографічні записи (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 344); Він-кинувся до сейфа, витяг креслення, розстелив їх на столі, замкнув двері кабінету, сів у крісло й з головою поринув у роботу (Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 127); З хворої голови на здорову перекладати (перекласти, валити, звалювати, звалити і т. ін.) — перекладати або звалювати з винного на невинного; На головах ходити; Трохи на головах не ходити — чинити безладдя, бешкетувати. П'яні чоловіки трохи на головах не ходять (Панас Мирний, II, 1954, 193); На голову (на багато голів) вище кого — значно перевершувати кого-небудь у якомусь відношенні (розумовому, культурному і т. ін.). Тільки щасливим поколінням судилося піднестися на багато голів вище своїх предків, а може й правнуків (Олександр Довженко, III, 1960, 307); На свою (мою, твою і т. ін.) голову — собі (мені, тобі і т. ін.) на шкоду. — От і дослужилася у людей, от і заробила добра на свою голову! (Панас Мирний, I, 1954, 85); Прийшла і Христя на зиму додому, на материну голову прийшла (Костянтин Гордієнко, Заробітчани, 1949, 19); [І] не в голові що — немає інтересу до чого-небудь. — Домасі і не в голові наше гуляння. Знаю я добре, яка туга прийшла їй до серця (Марко Вовчок, I, 1955, 60); Не вкладається в голові — важко збагнути. Славці не вкладалося в голові, що батько її зовсім не такий, яким вималювала в своїй уяві (Степан Чорнобривець, Пісні.., 1958, 77); Не зносити голови див. зношувати; У голову брати (взяти) — ставити за мету; вирішувати; У голову (у голови) [собі] не брати (не покладати) — не думати, не здогадуватися. Ніхто тоді з хлопців і в голову не брав, що дівчину ж треба провести додому (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 120); — Винуватий, товаришу комісар такої-то частини!.. Дозвольте доповісти, — ми собі й у голови не покладали, що ви почуєте (Юрій Яновський, I, 1938, 276); Хоч кіл (кілок) на голові теши — про неможливість переконати вперту або нетямущу людину. Хоч кіл на голові, як кажуть, їй [Добрості] теши, Хоч ти візьми її — печи або души, Не зна вона, що то людські переполохи, І не лякається ні од чого нітрохи (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 42); Як упреться [Безбородько], наче стовпець у плоті, нічим не поворушиш, хоч кіл на голові теши... (Михайло Стельмах, Правда... 1961, 138); Як сніг на голову — зненацька, несподівано, раптово. Вони [матроси] вривалися в німецькі траншеї з усіх боків, падали, як сніг на голову, й трощили все, що потрапляло під руки (Василь Кучер, Голод, 1961, 132); Чи добре вона зробила, отак, як сніг на голову, з'явившись у цій кімнаті? (Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 53).

2. жін. Ця частина тіла людини як орган мислення; мозок. Мислі в голові важкі вертілись, тьмили світ, мов пил (Іван Франко, XIII, 1954, 36); В голові роїлося багато різних думок(Олекса Гуреїв, Новели, 1951, 70); 
//  перен. Розум, свідомість. — Чіпка мій моторний, удатний, золоті в його руки й голова неабияка... (Панас Мирний, II, 1954, 252); 
//  Розумна людина. — То дід — голова! Прехороший, прерозумний, про старовину вам розкаже, говіркий який!.. (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 130); [X ранко:] Галька от — навпаки; то — голова: у батька вдалася! (Панас Мирний, V, 1955, 122); 
//  Про людину як носія певних якостей. — Стара, необачна голово!.. схаменись! Ти б приступив гуляти й там, де добрі люди сумують і плачуть вельми! (Марко Вовчок, I, 1955, 26); Тож і здавалось молодим головам, що без них там. ніяк не наведуть ладу, на тому фронті (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 98). 
 Без голови — про нерозумну людину; Без царя в голові див. цар; Гаряча голова — про людину, яка захоплюється чим-небудь; палка, запальна людина. Найгарячіші голови, яким у печінках сидів їхній ненажерливий односельчанин, подавали голос, щоб виселити стару Коржиху з сином, але громада не згодилась (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 153); Голову втрачати (втратити, губити, згубити, загубити і т. ін.) — втрачати владу над собою, здатність обдумано діяти. — Не втрачай голови... не втрачай голови.., — говорило щось у ньому (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 171); Вона знає, як я люблю її. Як дурисвіт, як хлопчак, що втратив голову (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 129); [Романюк:] Не бійся. Твій тато не з тих, хто голову губить... (Олександр Корнійчук, II, 1955, 264); Я сам голову згубив — скочив на ноги та як гукну на повний голос: «Браво, Манюрка!» (Юрій Яновський, I, 1958, 258); З головою — про кмітливу і розумну людину; Капустяна голова,зневажл. — про людину, яка не має здорового розуму. — Ой, роби-те! — протягаючи слова, передражнила Лесиха. — Так робите, як той, у кого глиняні руки і капустяна голова (Іван Франко, I, 1955, 60); Мати голову на плечах (на в'язах) — бути розумним. Якщо Брахватіста намагається вислизнути із капкана, то й він, комісар Олів'єро, має голову на в'язах (Юрій Бедзик, Вогонь.., 1960, 150).

3. чол. і жін. Особа, яка керує зборами, засіданням і т. ін. Голова зборів башмачник Перегуда надав перше слово секретареві парторганізації (Олесь Донченко, I, 1956, 499); Максим затуманеними очима глянув на голову засідання (Натан Рибак, Час, 1960, 732).

4. чол. і жін. Керівник установи, об'єднання, товариства, організації та їх відділів. Голова сільради довго дзвонив кудись телефоном (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 81); На голову колгоспу Івана Сергійовича обрали одноголосно (Анатолій Шиян, Переможці, 1950, 219); 
//  У дореволюційній Росії і на Україні — керівник деяких виборних органів. Багатого голову скинули й обрали за голову [волості] чередника (Нечуй-Левицький, II, 1956, 260); — Він дума, як голова, то й велика цяця?! (Панас Мирний, II, 1954, 185).

5. чол. і жін. (з великої літери). У складі офіційної назви керівника держави, уряду або вищих державних органів. 7 липня [1962 р.] Голова Президії Верховної Ради СРСР.. прийняв у Кремлі делегацію Державних зборів Угорської Народної Республіки (Радянська Україна, 8.VII 1962, 1).

6. чол. і жін., перен. Основне, головне в чому-небудь. Риба — вода, ягода — трава, а хліб — всьому голова (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 45); — Всьому на світі голова — фабрика (Юрій Яновський, IV, 1959, 2).

7. чол. і жін., перен. Авторитетна особа; головний у якій-небудь справі. [Парвус:] Не жінка хаті голова, а чоловік, не їй його судити, не їй за його й ручити... (Леся Українка, II, 1951, 410); [Князь:] Я князь! Я голова Всіх руських владників! (Іван Франко, IX, 1952, 244). 
 Сам (сама) собі голова — про чию-небудь повну незалежність, самостійність. — Ніхто тепер до мене не мішайся... Я сама собі голова (Панас Мирний, IV, 1955, 57).

8. жін. Перші ряди, передня частина чого-небудь (колони, загону, групи і т. ін.), що рухається. Голова колони вже входила в браму (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 164).

9. жін. Продукт харчування у вигляді кулі, конуса і т. ін. — От і почав Хоцінський до мене вчащати; ..шле мені з сахарні по голові сахару, — бачу, чогось годить мені, тупцяє коло мене (Нечуй-Левицький, I, 1956, 125).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 109

 

  1. А зараз заглянемо у наші голівки і пригадаємо терміни , продовжте речення.

МОВНИЙ ДИКТАНТ

  • Лексика – це…
  • Лексичне значення – це…
  • Багатозначне слово…
  • Тлумачний словник дає відомості про…
  • Монолог – це…
  • Діалог – це…
  1. Ми готові йти далі. Прочитаємо діалог (підручник О.П.Глазової). вправа 81 ст.48.
  2. Бесіда
  • Чому  співрозмовник виправляє свого попередника? (той говорить словами в переносному значенні, а не в прямому).
  • Як ви думаєте, з ким приємніше спілкуватися?(з тим, хто говорить красиво, образно, а не сухо).

Учитель. Емоційні, відкриті люди привабливіші у спілкуванні.

РУХАНКА

Скочу раз, скочу два.

Не болить вже голова.

Руки підійматиму.

Гарно все сприйматиму.

 

  1. ГРОНО

ВІДКРИТІ  - двері , 

  • Душі,
  • Обличчя.

Учитель. Яке значення пряме, звичайне? У прочитаному діалозі назвіть слова у переносному значенні. У тлумачному словнику вони мають запис перен.(огляд статтей словника).

Коли ви читатимете поетичні твори, то ці слова уже будуть ЕПІТЕТАМИ,тобто художніми означеннями.

Сім’я вечеря коло хати,

Вечірня зіронька встає…(Т.Шевченко)

  • Назвіть епітети( вечірня у прямому значенні)
  • Де тут слово вжито у переносному значенні?(встає)
  1. Робота в зошитах.

Словосполучення на дошці записано із словами в прямому значенні. Запишіть словосполучення із переносними значеннями.

Золоті сережки  золоті руки, золоте правило Біблії

Довгі пальці       довгий язик

Груба нитка       грубе слово

  1. Усний диктант. ГРА. ДВІ КОМАНДИ. Одна з фішкою , вона записує із вправи 84 словосполучення із словом, що вжито у переносному значенні. Інша – у прямому. Хто швидше?(міняємося для взаємоперевірки).

Учитель. Ви защораз  використовували словосполучення. Адже про переносне значення слова можна говорити лише з огляду на контекст.

 

  1. ПРОДОВЖТЕ РЕЧЕННЯ:
  • Я зрозумів…
  • Я запам’ятав…
  • Я навчився…
  1. Домашнє завдання вправа 88(переписати, вставити букви, підкреслити слова в переносному значенні) – 9 б. Вправа  89( міні-твір про ліс з використанням слів у переносному значенні) – 12б.

 

 

docx
Додано
26 вересня 2019
Переглядів
435
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку