2 червня о 18:00Вебінар: Оцінювання, само- та взаємооцінювання в умовах дистанційного навчання і не тільки

Позакласна робота з інформатики в початковій школі

Про матеріал
Методичне дослідження про переваги застосування інформаційних технологій у позакласній діяльності.
Перегляд файлу

ІІІ міська науково-практична конференція

«Талант та елітарність»

Початкова освіта

 

 

 

 

 

 

Позакласна робота з інформатики в початковій школі

 

 

 

 

 

 

 

 

Федорук Наталія Любомирівна

вчитель інформатики

Чернівецької спеціалізованої школи І ступеня №9

 

Чернівці 2020 р.

Вступ

     Підвищення ефективності освіти неможливе без створення нових форм навчання учнів. У зв'язку із цим велику увагу сьогодні приділяється позакласній діяльності учнів. Тут більшу роль грає самостійна робота учнів з комп'ютером, робота над самим інформаційним об'єктом.

     Щоб учні любили відвідувати уроки інформатики необхідно прищепити любов до уроків, а це можна зробити на позакласних заняттях з використанням інформаційних технологій.

     Тема «Позакласна робота з інформатики в початковій школі» обрана невипадково, тому що персональний комп'ютер (РС) - це не просто шедевр сучасної високої технології - це двері, уже зараз що широко відкрили дорогу до світової інформації. Персональний комп’ютер в освіті - це пристрій, що провокує вчителя й учня на творчість і новаторство, що дає можливість перейти до нових форм навчання.

      Позакласна робота є складовою частиною всього навчального процесу, природним продовженням роботи на уроці. Основні завдання позакласної роботи наступні: поглиблювати й розширювати знання й практичні навички учнів; розвивати логічне мислення, кмітливість, виявляти найбільш обдарованих і здатних дітей, сприяти їхньому подальшому розвитку, виробляти інтерес до предмету, утягувати дітей у цікаві заняття, а цим зміцнювати дисципліну, організованість і колективізм.

     Позакласна робота відрізняється від класної тим, що вона будується на принципі добровільності. Тут учням не виставляють оцінок, але обґрунтованість суджень, кмітливість, швидкість обчислень, використання раціональних способів рішення повинна заохочуватися. Для позакласної роботи вчитель підбирає доступний матеріал підвищених труднощів або матеріал, що доповнює вивчення основного курсу інформатики, але з урахуванням наступності із класною роботою. На відміну від уроку позакласна робота носить характер розваг, ігор, змагань.

     Застосовуючи інформаційні технології на заняттях можна спостерігати подив і гострий інтерес учнів, радість на їхніх обличчях від виниклого здогаду.

Перед вчителем постає завдання організації процесу навчання таким чином, щоб учень здобував навички самостійної діяльності, об'єктивно оцінював свої знання й уміння, ставив перед собою завдання й знаходив рішення. Такий вчитель повинен добре володіти матеріалом, творчо підходити до кожного заняття, не боятися думати, постійно перебувати в пошуку нових педагогічних методів і прийомів, добре знати психологію учня.

     У сучасної школи немає іншого вибору, ніж адаптація її до інформаційного століття. Досягнення загальної комп'ютерної грамотності необхідно всім учням для їхнього існування й процвітання в суспільстві, розвиток якого буде ґрунтуватися на інформаційній технології.

Мета дослідження: визначити вплив позакласної роботи з використанням інформаційних технологій на розвиток учнів

Об'єкт дослідження: учнівський колектив

Предмет дослідження: особливості проведення позакласної роботи з інформатики з використанням інформаційних технологій

Завдання дослідження:

Вивчити теоретичну й методичну літературу по темі: «Позакласна робота в початкових класах з інформатики».

Проаналізувати форми позакласної роботи з використанням інформаційних технологій адаптовані для початкової школи.

Проаналізувати вимоги до організації позаурочної роботи зі школярами й способи застосування цікавого матеріалу в навчально-виховному процесі в початковій школі.

Методика проведення позакласної роботи в початковій школі

     Позаурочний час може використатися вчителями-предметниками для рішення комплексу завдань по залученню школярів у дивний світ науки. Розширення й поглиблення знань і вмінь по предмету, підвищення інтересу учнів до інформатики, як одному із предметів природничого циклу, підвищення рівня мотивації навчальної діяльності, реалізація на практиці основних принципів особистісно-орієнтовного навчання, створення умов сприятливому прояву знань і вмінь у нестандартних ігрових ситуаціях.[ 5,с.13]

      Вибір того, як часто проводити огляд результатів роботи факультативів, гуртків, наукових суспільств школярів і інших форм позаурочної роботи із предметів - тиждень, місяць або декада - визначається планом роботи школи й сформованих традицій.

      Зміст роботи рік у рік повинні змінюватися, тому що в іншому випадку, при використанні того самого програмного матеріалу, може спостерігатися деяка одноманітність у завданнях.

     Наприкінці року бажано організувати свято знань, де необхідно підвести підсумки змагань між класами, нагородити переможців.

      Основними вимогами до організації позаурочної роботи зі школярами є:

  • Залучення всіх учнів з урахуванням їх інтересів і здібностей;
  • Органічна єдність навчальної й позаурочної діяльності;
  • Захопливість всіх позаурочних занять;
  • Підвищення ролі самих дітей і органів дитячого самоврядування;
  • Взаємодія школи з позашкільними установами.

      Інтереси людини різноманітні, як різноманітний навколишній світ. Однак з різноманіття предметів, явищ навколишнього світу в інтересах кожної особистості вибірково відбивається саме те, що важливо, коштовно для самих особистостей, що пов'язане з її індивідуальним досвідом і розвитком.

      Виходячи з теорії психолого-педагогічного супроводу освітнього процесу, постійний і стійкий вплив на формування особистості, її психічного й інтелектуального розвитку роблять знання, засновані саме на пізнавальному інтересі.

       Пізнавальний інтерес найтіснішим чином сполучений з формуванням різноманітних особистісних відносин: виборчого відношення до тієї або іншої галузі науки, пізнавальної діяльності, участі в них, спілкування зі співучасниками пізнання. Саме на цій основі пізнання предметного світу й відносин до нього, науковим істинам формується світорозуміння, світогляд, світовідчування.[2,с.56]

       Специфіка позакласної роботи полягає в тому, що вона проводиться за програмою, обраною вчителем і звичайно погодженої з учнями, з обліком їхніх інтелектуальних можливостей і пізнавальних інтересів.

      Дидактикою затверджується, що самостійна діяльність учнів у придбанні нових знань за власною ініціативою понад програму шкільного предмету можлива лише при наявності серйозного інтересу до предмету.

      Сучасне подання про придбання нових знань має необмежені можливості, які можна реалізувати, тільки маючи весь необхідний інструментарій для пошуку й відбору інформації. Предмет «Інформатика» такі можливості надає, особливо коли до реалізації інтересу дитини притягнуті професійно підготовлені педагогічні кадри.

      Тому важливо мати не тільки документ про педагогічне утворення із вказівкою відповідного профілю, але постійно вдосконалювати свою майстерність, щоб бути цікавим дітям.

      «Смертельний гріх учителя – бути нудним» (Гербарт). Цей афоризм часто визначає розуміння вчителем місця пізнавального інтересу в навчанні, що розглядається їм як інструмент пожвавлення навчального процесу, що перебуває в його руках. І саме тому так важлива наявність експерименту в освітній установі, як умови для розвитку й удосконалювання всіх його учасників.

      Вплив майстерності вчителя на пізнавальний інтерес учня - незаперечний факт. У руках учителя перебуває доля пізнавальних інтересів учнів. Виборче відношення до навчальних предметів у першу чергу залежить від вчителя, від його особистості й від ступеня його майстерності.

        Виходячи з теорії розвитку пізнавального інтересу, насамперед, шукаємо серед дітей допитливих і послідовно ведемо їх інтерес до необхідності теоретичних знань, до пізнання складних теоретичних питань і проблем конкретної науки з використанням їх як інструмента пізнання.

       На уроках інформатики є чимало можливостей зацікавити школярів змістом тієї або іншої науки. Разом з тим, основна мета уроків складається з навчання певному комплексу процедур інформатико-математичного характеру, цікавість викладу повинна бути підлегла цій мети. Однак розвиток здатностей учнів відбувається в рамках вивчення обов'язкового матеріалу. На цьому наголошує дидактика - від простого до складного.

      Додаткові можливості для розвитку здатностей учнів і прищеплювання їм інтересу до інформатики і її додатків надають різні позакласні форми занять з інформатики. Вони можуть бути націлені на розвиток певних сторін мислення й рис характеру учнів, іноді не переслідуючи, як основна мета розширення або поглиблення фактичних знань по інформатиці. Таке розширення відбувається як би саме по собі, як результат виниклого інтересу до предмета. [ 4,с.201-202]

       Таким чином, під «позакласною роботою» з інформатики треба розуміти заняття, проведені в позаурочний час, засновані на принципі добровільної участі й покликані вирішувати три основні завдання:

  • поглибити теоретичні знання й розвивати практичні навички учнів, виявити математичні здібності;
  • сприяти виникненню в більшості учнів, залучення деяких з них у ряди «аматорів» інформатики;
  • організація дозвілля учнів у вільне від навчання час.

        Позакласні заняття з інформатики можуть бути побудовані як на матеріалі лише побічно зв'язаному зі шкільною програмою, так і на матеріалі, що безпосередньо примикає до роботи в класі, але не дублюючи цю роботу в рамках загальнообов'язкового мінімуму.

      Між навчально-виховною роботою, проведеної на уроках, і позакласною роботою існує тісний взаємозв'язок: навчальні заняття, розвиваючи в учнів інтерес до знань, сприяють розгортанню позакласної роботи, і навпаки, позакласні заняття, що дозволяють поглиблювати ці знання, підвищують успішність учнів і їхній інтерес до навчання. Однак позакласна робота не повинна дублювати навчальну роботу в класі, інакше вона перетвориться у звичайні додаткові заняття.

      Говорячи про зміст позакласної роботи з учнями, що цікавляться інформатикою, відзначаємо наступне:

      Традиційна тематика позакласних занять звичайно розглядає такі питання, які хоча й виходять за рамки офіційної програми, але й мають багато точок дотику з розглянутими в ній питаннями.

      Різноманітна подача матеріалу емоційно впливає на учнів. Додаткові відомості пізнавального характеру сприяють активності учнів, що є рішенням основної проблеми в одержанні якісних знань.[3 ,с.158]

Позакласна робота з інформатики адаптована для початкової школи

      Форми позакласної роботи із предметів у школі різноманітні. Накопичено величезний досвід позакласної роботи з різних дисциплін. Уміле використання позакласної роботи з різних навчальних дисциплін з використанням специфіки предмета інформатики забезпечать успіх проведення позакласних занять по інформатиці. Форми позакласної роботи класифікуються по різних ознаках: по охопленню учнів, за часом проведення, по систематичності, по дидактичній меті тощо. По систематичності можна виділити епізодичні позакласні заходи й постійно діючі позакласні організації (що працюють принаймні впродовж навчального року). Проаналізувавши різні форми позакласної роботи можна виділити наступні, що можна проводити з учнями початкової школи, враховуючи їх вікові особливості, рівень знань та навичок роботи з технічними засобами.

1. Підготовка й проведення шкільних конкурсів по інформатиці.

2. Випуск шкільної газети.

3. Проведення позакласних заходів: вікторин, вечорів, КВК по інформатиці тощо.

5. Різноманітні по формах, завданням гуртки по інформатиці.

      Аналізуючи досвід роботи вчителів школи, можна визначити, що найбільшим інтересом у дітей користуються заняття ігрового, змагального характеру: вікторини й конкурси.

      У школі позакласну роботу можна проводити в такий спосіб:

- тиждень інформатики (разом з математикою, малюванням, трудове навчання тощо);

- створення шкільної газети;

- проведення конкурсів-змагань між класами.

      Щоб дитина мала позитивний результат, заняття повинні бути не стихійними, а мати певну систему. Учитель повинен чітко бачити кінцевий результат і вести до нього школяра.

      Немає необхідності доводити, що позакласні заняття підвищують інтерес до предмета, спонукують учнів до самостійної роботи й на уроках, до постійного пошуку чогось нового. Головне - з'являється можливість розкритися й виразити свою творчість.

     Особливістю комп'ютерних ігор є те, що в якості одного із гравців виступає комп'ютер.

     У навчальній комп'ютерній грі можна здобувати знання, уміння й навички за допомогою діяльності за заданими правилами. У них необхідно виділяти два компоненти: навчальний та ігровий. На уроці один з компонентів може переважати, тобто гра під час навчання й навчання під час гри.[ 1, с.7]

     Якщо переважає навчальний компонент, то гра надає широкі можливості, пов'язані із сприйняттям знань, умінь і навичок, їхнім застосуванням. У випадку ж переваги ігрового компонента гра може використовуватися як засіб для наочності й підвищення мотивації до навчання.

     Гра займає значне місце в перші роки навчання дітей у школі. Спочатку учнів цікавить тільки сама форма гри, а потім вже й той матеріал, без якого не можна брати участь у грі. У ході гри учні непомітно для себе виконують різні вправи. Гра ставить учнів в умову пошуку, пробуджує інтерес до перемоги, отже, діти прагнуть бути швидкими, спритними, чітко виконувати завдання, дотримуючи правила гри.

     Включення в урок ігор і ігрових моментів робить процес навчання цікавим, створює в дітей бадьорий робочий настрій, полегшує подолання труднощів у засвоєнні навчального матеріалу. Різноманітні ігрові дії, за допомогою яких вирішується те або інше розумове завдання, підсилює інтерес дітей до предмета, до пізнання ними навколишнього світу.

      У цей час, у зв'язку з оснащенням всіх освітніх установ комп'ютерними класами, з наявністю комп'ютерів у родинах першокласників, гостро встає проблема правильного й ефективного використання в процесі навчання й виховання комп'ютерних ігор. Неминуче постає питання правильного вибору, – які ігри розвивають учня, а які з них мають сумнівну цінність.

      Під час переддипломної практики були проведені такі ігри: «Барбі», «Рибка Фредді», «Баба Яга», «Весела математика» ; а також позакласні заходи на тему : «Турнір юних знавців інформатики», брейн-ринг «Для розумних і допитливих».

Був розроблений план «Тижню інформатики» та проведений в початкових класах.

      За допомогою гри «Барбі» ми розширювали знання дітей про базову конфігурацію комп’ютера, вдосконалювали навички роботи з мишею, розвивали увагу, пам’ять, логічне мислення, почуття взаємодопомоги.

       Гра «Баба Яга» допомагала учням вчити літери, швидше читати книжки, привчала поважати та любити книжки. Ця програма допомагає швидко та з цікавістю читати книжки, прагнути пізнавати нове, цікаве.

      Також на позакласних заходах використовувалась навчальна програма «Весела математика», яка систематизовувала здобуті знання з математики в ігровій формі. Під час проведення цієї гри діти з цікавістю розв’язували завдання, а казкові герої допомагали їм у цьому. З виконанням кожного завдання діти з великим бажанням перейти до наступного питання.

      Таким чином на позакласних заняттях можна поєднувати ігрові моменти з навчальною діяльністю, тим самим поліпшуючи результати засвоєння матеріалу.

Висновок

     Отже, які ж позитивні результати дає позакласна робота? Так, ВР спрямована здебільшого на розвиток уяви школярів на основі образного матеріалу, що не подається однозначному тлумаченню й ставить перед учнями проблеми, у тому числі й моральному характері. На них реалізуються мнемонічні здатності, розумові операції, вони функціональні, вони можуть часом: “осягнути неосяжне”; гармонійно об'єднати фактичний і теоретичний матеріал; звичайне сприйняття інформації й творчу роботу; емоційний і логічний способи сприйняття – словом, змусити функціонувати різні рівні пізнавальної діяльності учнів. Результативністю застосування ВР є наступне: ВР мотивує, стимулює й активізує пізнавальні процеси учнів – увага, сприйняття, мислення, пам'ять, уява; позакласна робота підвищує інтерес до предмета, практично у всіх учнів. Отримані знання стають більше міцними, такі уроки дозволяють розвивати спеціальні здатності учнів до занять технологією, ВР дозволяє гармонійно сполучити емоційне й логічне засвоєння знань, за рахунок чого учні одержують міцні, усвідомлені й відчуті знання.

     Незважаючи на високий ступінь ефективності ВР у процесі навчання, у той же час її не треба повністю ідеалізувати. Як відзначає Л. Н. Боголюбов: «Практика проведення позакласних заходів свідчить про те, що вони не можуть замінити традиційну форму й занадто частий обіг може дати зворотний результат.» Від традиційних форм уроків не слід відмовлятися.

     Тільки оптимальне сполучення всього різноманіття форм уроку, може сприяти успішному розвитку особистості учнів. Критерієм такої збалансованості є принцип оптимізації процесу навчання. Тобто, повинно бути гармонічне сполучення традиційних і нетрадиційних форм навчання. Так само як не можна відмовлятися від традиційного навчання, так само не можна відкидати позакласне навчання. Навчання цьому процесу починається в школі. Позакласні заходи допомагають вчителеві розкрити свій творчий потенціал незалежно від того, який предмет він викладає, а разом з тим вони допомагають творчо розкриватися самим учням, пробуджуючи в них пізнавальну активність. Готувати на уроці творчо активну особистість, зацікавлену в усьому. І в цьому нам можуть допомогти не тільки відпрацьовані в педагогічній практиці традиційні уроки, але й розповсюджені за останні роки позакласні заходи.

 

 

Список використаної літератури

1. Кузнецов, А. А. Изучение ИКТ в курсе информатики: методические проблемы и пути их решения / А. А. Кузнецов, А. С. Захаров, Т. Н. Суворова // Информатика и образование. – 2007. - №12. – С. 3 - 9.

2. Никитина, О.Ю. Поговорим о компьютерных играх. Советы педагогам / О.Ю. Никитина // Дошкольная педагогика. – 2007. - №8. – с. 53 – 54.

Могилев, А. В. Информатика: учеб. пособие для студ. пед. вузов / А. В. Могилев Н. И. Пак, Е. К. Хеннер. – 2-е изд., стер. – М.: Академия, 2003. – С. 158.

3. Морозевич, Н. Н. Основы информатики: учеб. пособие / Н. Н. Морозевич, Н. Н. Говядинова. - М.: Новое знание, 2001. – 386 с.

4. Новейшая энциклопедия персонального компьютера 2003 / В. П. Леонтьев. - М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2003. - 957с

5. Петухов, В. В. Психология мышления: учебно-методическое пособие / В. В. Петухов. — М., 1987. – С. 78.

 

 

1

 

docx
Додав(-ла)
Fedoruk Natalia
Додано
14 лютого
Переглядів
152
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку