Позакласна робота з історії

         Основною компітентністю позакласної роботи полягає в її наповненні та накопиченні  знань учнів з історії, створення так званого інтелектуального історичного багатства учнів, що сприяє їх свідомому і глибокому засвоєнню програмового матеріалу; поглиблення набутих на уроках знань, розвиток умінь і навичок усного й писемного мовлення; виховання самостійності, творчих здібностей а такох  їх пізнавальних інтересів та захоплень.

           Позакласна робота з історії – це перш за все організація вчителем різних видів діяльності учнів після уроків, що забезпечує необхідні умови для повного накопичення та вільного володіння  ними навичками і вміннями теоретичної і практичної роботи для більш глибокого засвоєння і сприйняття історичного досвіду, а також раціонального сприйняття  навколишньої дійсності. Вона здійснюється на основі таких принципів: добровільної участі і самостійності, має своїм змістом пізнання історичного минулого і сучасності, спрямовується вчителем і сприяє поглибленню знань учнів з історії, розвитку їх різноманітних інтересів і здібностей, формування гармонійно розвиненої особистості.

         Зміст позакласної роботи з історії здійснюється у двох напрямках:

Перший - розширення і поглиблення історичних знань, набутих на уроках історії;

Другий -  вивчення  краєзнавчого матеріалу.

         Форми позакласної роботи за критерієм кількості учасників поділяють на фронтальну (масову), групову та індивідуальну роботу.

Масові форми – це екскурсії, експедиції, походи, вікторини, вечори, олімпіади, ігри, зустрічі, створення шкільних краєзнавчих та народознавчих кутків і музеїв.

Групові форми: гурток, лекторій, товариство (клуб), видання стінних газет, бюлетенів, рукописних журналів і книг, ведення літопису школи, населеного пункту тощо.

Індивідуальні форми: читання краєзнавчої, історичної та народознавчої літератури, виготовлення наочних посібників, експонатів для шкільного музею, опрацювання архівних документів, підготовка рефератів, повідомлень, доповідей, складання маршрутів екскурсій та походів, запис спогадів учасників та очевидців історичних подій, опис пам’яток, складання діаграм тощо.

           За тривалістю форми позакласної роботи можна поділити на дві групи: систематичні та епізодичні. Систематичні (постійні) розраховані на поглиблену, більш тривалу роботу з постійним або змінним складом учнів. До них відносяться: позакласне читання, гуртки, товариства, клуби, дослідницькі групи тощо. Епізодичні (разові) розраховані на притягнення в позакласну діяльність якомога більшої кількості учнів. Це вечори історії і сучасності, обговорення, конференції, екскурсії, походи, експедиції, зустрічі тощо.

             Ефективність позакласної роботи навчання учнів права залежить від низки обставин, особливо від чіткого планування. Під час розробки плану слід ураховувати й основні вимоги до нього:

план має доповнювати ті завдання, які постають під час навчання праву на уроці;

має враховувати інтереси дітей;

мусить бути послідовним;

має відповідати фізіологічним особливостям учнів.

Форми позакласної роботи з правознавства: факультатив, гурток з пра­вознавства, наукове товариство, екскурсія, читацька конференція, бесіда, диспут, усний журнал, перегляд кінофільмів. Організація позакласної роботи з правознавства є однією з важливих складових нової освіти та виховання, її проведення значно підвищує інтерес учнів до вивчення правознавства, є чинником успішного оволодіння правовими знаннями та навичками.

Позакласна робота з історії:

11 клас, історія України, всесвітня історія. Тема позакласного заходу: “Трагедія Бабиного Яру в серці українського народу”. Проводився 28-29.09.2019 до вшанування 75-річчя трагедії Бабиного Яру. За формою – захід був масовим, учасниками стали 11 клас та збірний колектив учнів 9-11 класів. Підготовча робота заходу поєднувала краєзнавчу, дослідницьку та аналітичну роботу колективу учнів 11 класу під керівництвом вчителя історії та класного керівника.  Учні вивчили архівні матеріали, що розміщені на інтернет-порталі Меморіалу Голокосту Яд-Вашем. Опрацювання достатньої кількості інформації стосовно трагедії Голокосту не тільки в Україні, а й в світі в 30-40 рр. ХХ ст. надихнули учня 11-Б класу Катеринчука Максима до написання авторських рядків про трагедію Бабиного Яру.

10 клас, історія України. Тема позакласного заходу: “Січові стрільці, Майдан – Герої, що стояли за Україну”. Проводився захід в 2019-2020 н.р. і присвячувався річницям утворення УСС, бою під Крутами, річниці Революції гідності. Форма заходу: масовий – учасники паралель 10 класів. За змістом – захід інтегрований з між предметними зв’язками: історія України, українська література, захист Вітчизни, фізична культура. За тривалістю – такий захід є систематичним, щорічно проводиться з нагоди відзначення днів пам’яті.

Позакласна робота з правознавства:

10 клас, правознавство. Тема позакласного заходу: “Відповідальність за Україну починається з мене”. Тема заходу присвячена конституційним правам людини.

Форма проведення – масова, учасники – учні 10-х класів. Тип заходу – захист учнівських проектів з правознавства. Кожен клас отримав тему і завдання, що виконується в процесі підготовки виступу на позакласному заході. Завдання полягало в наступному: використовуючи здобуті знання з правознавства старшокласникам пропонувалося розробити проект дитячої ГО, яка займається дослідження ступеня дотриманості певного виду конституційний прав людини в сучасному соціумі. На заході були представлені наступні проектні роботи учнів:

9 - правозахисна команда «Юнь», напрямок діяльності – забезпечення дотримання культурних прав людини.

10 - правозахисна команда «Юрист».

10 клас, правознавство. Інтелектуальний турнір. “Ерудити правознавства”, що проводився на базішколи. Юридичний турнір є однією з форм позакласної роботи з правознавства, що носить епізодичний характер. Команда складалася з 5 гравців. Група підтримки – учні 10 класу. Тренер команди вчитель правознавства та історії.

Висновок:

Позакласна робота – важлива складова частина навчально-виховного процесу. Вона тісно пов’язана з класними заняттями, але не підміняє їх, хоч і розв’язує ті самі навчальні й виховні завдання, і в цьому відношенні є продовженням тієї роботи, яка проводиться на уроці. Серед форм позакласної роботи переважає групова, масова форма роботи, що сприяють залученню великої кількості учнів і дає можливість розкрити творчий потенціал кожній дитині. Позакласні заходи не відбуваються час від часу, а носять системний характер творчої співпраці учнів з вчителем.