Позакласна робота з математики

Позакласний захід

МАТЕМАТИКА НА ПОЕТИЧНІЙ ОРБІТІ

  З математикою, друзі, ви дружіть!

Додавання й віднімання ви любіть,

Ікс і ігрек відшукати треба вміть!

Аксіоми й теореми ви учіть,

Піфагора й Ковалевську ви любіть!

І квадрати, кола, круги,

І усякі там фігури – креслить треба вміть

Найдавніша на планеті

Між наук цариця - 

Математика ти наша

Вірна помічниця

Чи будинок зводиш друже,

Чи пливеш морями

Скрізь вона тобі послужить

  Всюди вона з нами

На заводі чи в друкарні

В відкритті галактик

Навіть лікар у лікарні

Мусить її знати.

У сувора, і солов’їна

Математика країна

Праця тут іде завзята

Вмій лиш спритно рахувати 

Вмій ділити віднімати,

Множить швидко, додавати

Вмій кмітливо все збагнути,

Першим в відповіді бути

Щоб водить кораблі,

Щоб у небо літать,

 треба все нам уміть

Треба все нам добре знать

Любі, милі вчителі, що ви наробили?

Як оте рівняння з Х ви нам сотворили?

Чи закохані були, як його складали

Чи закони математики ви позабували

Але щоб на світі цім вас не розчарувати

Ми вирішили по своєму його розв’язати

Якщо Х та У спростити, квадрати й корені також

Вони тут зовсім не доречні, бо на дворі зима

А жилах грає кров, то розв’язком рівняння

Завжди буде любов

Є число, що зветься НУЛЬ,

Знають його всюди,

Відніми його, додай –

Що було, то й буде!

Як помножити його,

а чи поділити,

в результаті пишуть нуль

і дорослі й діти

А ділить на нього зась!

І під час уроку хто

 про це забув із вас

Матиме мороку!

Он які з нулем діла!

Знайте добрі люди

Вже про це ніхто із вас

Мабуть не забуде!

                 НУЛЬ

Ось кругленький нуль або нічого.

Послухай казочку про нього.

Веселий нуль прошепотів

Сестриці-одиниці:

  _ З тобою поруч я б хотів

Простояти, сестрице! -

Та одиниця каже: - Ні, ти нуль,

Число нікчемне.

Не стій зі мною, бо мені

Це зовсім неприємно!

А нуль на це: - Я знаю сам,

 що в світі значу мало…

та якби поруч стати нам,

десятка б з тебе стала!

Поглянь на себе: ти ж у нас

Мала та худорлява,

Та станеш більша в десять раз,

Коли я стану справа!

Нехай не кажуть, що нулі

Такі нікчемні та малі:

Із двійки двадцять зробим ми,

 із трійки зробим тридцять,

з четвірки – сорок, я з семи-

аж сімдесят, дивіться!

Отож, хоч нуль – ніщо й ніхто,

Та два нулі на місці

Із одиниці зроблять сто, а з двійки – цілих двісті!

                   ПРОСТА АРИФМЕТИКА

Викликає вчитель Люду,

Слабшу серед дітвори, і питає: -

Скільки буде: Десять поділить на три?

Розвязать вона не може,

Звісно, знітилась, мовчить…

Вчитель каже: - Так не гоже, Прості дроби треба вчить.

Хай картоплі є десяток, -

Вчитель далі річ веде. - Розділи на трьох дівчаток,

То по скільки припаде?

Люда каже: - Зайвий клопіт,

І навіщо мені знать?

Я зварю їм ту картоплю, Потовчу і хай їдять..

АДИК-МАТЕМАТИК

Хоч ти смійся, а хоч плач -

Не люблю отих задач.

А чому терплю невдачі?

Ох! Замучили задачі,

Чи задачник непутящий,

Чи такий я безталанний?

Та усіх я обдурю –

В книжці відповідь знайду.

Ви учіться, хто бажає,

Я б здоров’я не втрачав.

На умову не зважаю:

Раз – помножив, два – додав.

Скільки чашок, скільки ложок -

Це ж простеньке завдання.

До годин додав він кішок

І помножив на коня.

Ні, не хитра ця наука,

Була б відповідь як слід-

Вийшло: дід молодший внука

 аж на 49 літ.

А друкарські дві машинки

 косять жито вісім днів,

 проїзджають щохвилини

три десятих поїзди

А до Марса метрів 300

Мудра в хлопця голова

Півхлопяти йде у місто,

З ним півмами – ну й дива?!

Що  ж ми Адику поставим

За подібні чудеса?

Хоч ти смійся, а хоч плач –

Не люблю отих задач

Через них одні невдачі.

Ох, замучили задачі.

Від тої алгебри, бон жур, учителі,

Вже нудно мені,

і косинус сниться і тангенс пече,

 великий «трикутник» давить на плече.

І тії рівняння у грудях печуть,

Ікс, ігрек від мене ніяк не втечуть.

Лиш очі замкну я , як бачу задачу,

Теорема Піфагора наді мною плаче

Якби воля впливова моя  була б –

Математика в школі ніде не була б

Наші діти у садочку вчаться рахувати,

 щоби мама на жувачку незабула дати

Розв’язав Петрусь задачу,

Тільки мінуса не бачив,

От і сталось що лимон

важить майже 8 тонн.

       Хто задач не полюбляє,

      Тим така і дяка-

      Весь вік двійки заробляє

      Й вийде лобуряка

Якщо хочеш досягти

У житті своїм вершини

Математику збагнути

Мусиш тонко до глибин

    Якщо хочеш бізнесменом

     Після школи, друже, стати,

     Аксіоми й теореми

     Мусиш добре пам’ятати

Якщо лікарем ти станеш

То, колего, тут затям:

Коли десь помилишся –

Хтось поплатиться життям

     Не кажу про космонавтів,

     Вчителів і моряків.   

      Та колись чогось не знав ти,

      Час це вивчити настав.