19 серпня о 18:00Вебінар: Ментальна арифметика: розвиваємо обидві півкулі головного мозку

Позакласна робота з математики

Про матеріал
"Математика на поетичній орбіті" - пісні, вірші про математику , які можна використати при будь якому позакласному заході з математики.
Перегляд файлу

Позакласний захід

 

МАТЕМАТИКА НА ПОЕТИЧНІЙ ОРБІТІ

 

  З математикою, друзі, ви дружіть!

Додавання й віднімання ви любіть,

Ікс і ігрек відшукати треба вміть!

Аксіоми й теореми ви учіть,

Піфагора й Ковалевську ви любіть!

І квадрати, кола, круги,

І усякі там фігури – креслить треба вміть

 


Найдавніша на планеті

Між наук цариця - 

Математика ти наша

Вірна помічниця

 

Чи будинок зводиш друже,

Чи пливеш морями

Скрізь вона тобі послужить

  Всюди вона з нами

 

На заводі чи в друкарні

В відкритті галактик

Навіть лікар у лікарні

Мусить її знати.

 

У сувора, і солов’їна

Математика країна

Праця тут іде завзята

Вмій лиш спритно рахувати 

 

Вмій ділити віднімати,

Множить швидко, додавати

Вмій кмітливо все збагнути,

Першим в відповіді бути

 

Щоб водить кораблі,

Щоб у небо літать,

 треба все нам уміть

Треба все нам добре знать


 

Любі, милі вчителі, що ви наробили?

Як оте рівняння з Х ви нам сотворили?

Чи закохані були, як його складали

Чи закони математики ви позабували

Але щоб на світі цім вас не розчарувати

Ми вирішили по своєму його розв’язати

Якщо Х та У спростити, квадрати й корені також

Вони тут зовсім не доречні, бо на дворі зима

А жилах грає кров, то розв’язком рівняння

Завжди буде любов

 


Є число, що зветься НУЛЬ,

Знають його всюди,

Відніми його, додай –

Що було, то й буде!

Як помножити його,

а чи поділити,

в результаті пишуть нуль

і дорослі й діти

А ділить на нього зась!

І під час уроку хто

 про це забув із вас

Матиме мороку!

Он які з нулем діла!

Знайте добрі люди

Вже про це ніхто із вас

Мабуть не забуде!


                 НУЛЬ

Ось кругленький нуль або нічого.

Послухай казочку про нього.

Веселий нуль прошепотів

Сестриці-одиниці:

  _ З тобою поруч я б хотів

Простояти, сестрице! -

Та одиниця каже: - Ні, ти нуль,

Число нікчемне.

Не стій зі мною, бо мені

Це зовсім неприємно!

А нуль на це: - Я знаю сам,

 що в світі значу мало…

та якби поруч стати нам,

десятка б з тебе стала!

Поглянь на себе: ти ж у нас

Мала та худорлява,

Та станеш більша в десять раз,

Коли я стану справа!

Нехай не кажуть, що нулі

Такі нікчемні та малі:

Із двійки двадцять зробим ми,

 із трійки зробим тридцять,

з четвірки – сорок, я з семи-

аж сімдесят, дивіться!

Отож, хоч нуль – ніщо й ніхто,

Та два нулі на місці

Із одиниці зроблять сто, а з двійки – цілих двісті!

 

                   ПРОСТА АРИФМЕТИКА

 

Викликає вчитель Люду,

Слабшу серед дітвори, і питає: -

Скільки буде: Десять поділить на три?

Розвязать вона не може,

Звісно, знітилась, мовчить…

Вчитель каже: - Так не гоже, Прості дроби треба вчить.

Хай картоплі є десяток, -

Вчитель далі річ веде. - Розділи на трьох дівчаток,

То по скільки припаде?

Люда каже: - Зайвий клопіт,

І навіщо мені знать?

Я зварю їм ту картоплю, Потовчу і хай їдять..

 

 

 

 

АДИК-МАТЕМАТИК


Хоч ти смійся, а хоч плач -

Не люблю отих задач.

А чому терплю невдачі?

Ох! Замучили задачі,

 

Чи задачник непутящий,

Чи такий я безталанний?

Та усіх я обдурю –

В книжці відповідь знайду.

 

Ви учіться, хто бажає,

Я б здоров’я не втрачав.

На умову не зважаю:

Раз – помножив, два – додав.

 

Скільки чашок, скільки ложок -

Це ж простеньке завдання.

До годин додав він кішок

І помножив на коня.

 

Ні, не хитра ця наука,

Була б відповідь як слід-

Вийшло: дід молодший внука

 аж на 49 літ.

 

А друкарські дві машинки

 косять жито вісім днів,

 проїзджають щохвилини

три десятих поїзди


 

А до Марса метрів 300

Мудра в хлопця голова

Півхлопяти йде у місто,

З ним півмами – ну й дива?!

Що  ж ми Адику поставим

За подібні чудеса?

 

 


Хоч ти смійся, а хоч плач –

Не люблю отих задач

Через них одні невдачі.

Ох, замучили задачі.

 

Від тої алгебри, бон жур, учителі,

Вже нудно мені,

і косинус сниться і тангенс пече,

 великий «трикутник» давить на плече.

 

 

І тії рівняння у грудях печуть,

Ікс, ігрек від мене ніяк не втечуть.

Лиш очі замкну я , як бачу задачу,

Теорема Піфагора наді мною плаче

 

Якби воля впливова моя  була б –

Математика в школі ніде не була б

Наші діти у садочку вчаться рахувати,

 щоби мама на жувачку незабула дати


Розв’язав Петрусь задачу,

Тільки мінуса не бачив,

От і сталось що лимон

важить майже 8 тонн.

       Хто задач не полюбляє,

      Тим така і дяка-

      Весь вік двійки заробляє

      Й вийде лобуряка

Якщо хочеш досягти

У житті своїм вершини

Математику збагнути

Мусиш тонко до глибин

 

    Якщо хочеш бізнесменом

     Після школи, друже, стати,

     Аксіоми й теореми

     Мусиш добре пам’ятати

Якщо лікарем ти станеш

То, колего, тут затям:

Коли десь помилишся –

Хтось поплатиться життям

     Не кажу про космонавтів,

     Вчителів і моряків.   

      Та колись чогось не знав ти,

      Час це вивчити настав.


 

 

docx
Додано
10 квітня
Переглядів
112
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку